Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6272/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2024. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Номер судового провадження: 1-кс/554/7203/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023172690000024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 04.07.2024Справа № 554/6272/23 Провадження № 1-кс/554/7203/2024
		 
		У Х В А Л А
		 
		03 липня 2024 року                                     м. Полтава
		 
		Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023172690000024 від 14 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Либни Полтавської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта вища, працюючої на посаді лікаря-офтальмолога ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимої
		 
		підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		   До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_5 , поклавши на нього строком на два місяці обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (або із встановленою періодичністю); 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання; 3) утриматися від спілкування, що не пов`язане із участю в процесуальних діях із свідками, необхідність в чому аргументована наступним.
		 
		СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 червня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023172690000024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України.
		 
		Із змісту клопотання слідчого слідує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 грудня 2022 року створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 на базі ІНФОРМАЦІЯ_4 , до складу якої включено ОСОБА_5  лікаря-офтальмолога КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		 
		Таким чином, перебуваючи у складі ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4  ОСОБА_5 ,обіймаючи посадулікаря-офтальмологаВЛК, на момент вчинення кримінального правопорушення мала відповідні службові повноваження та є особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади.
		 
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами нормативно-правових актів щодо проведення медичного огляду військовозобов`язаних осіб, лікар-офтальмолог військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , всупереч обов`язку неухильного дотримання вказаних вище нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, вчинила умисний злочин у сфері службової та професійної діяльності, за наступних обставин.
		 
		Відповідно до пункту 1.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
		 
		Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
		 
		Згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті).
		 
		Бланки довідок ВЛК виготовляються відповідно до додатку №4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 та підписуються головою та секретарем ВЛК з засвідченням гербової печатки.
		 
		Відповідно до п. 6.8. вищезгаданого Положення,на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.
		 
		Бланки картки обстеження та медичного огляду виготовляються відповідно до додатку №13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 та підписуються комісією, головою та секретарем ВЛК з засвідченням гербової печатки.
		 
		Відповідно до примітки ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, у зв`язку з чим картка обстеження та медичного огляду є офіційним документом.
		 
		Крім того, відповідно п. 3.2. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. 
		 
		Відповідно до пункту 3.4. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
		 
		Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.
		 
		Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
		 
		Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.
		 
		Так, ОСОБА_5 , 22 лютого 2023 року (точного часу у ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на посаді лікаря-офтальмолога, будучи членом ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно знаючи про введення з 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану та будучи обізнаною про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, знаходячись за місцем виконання своїх службових обов`язків в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого в АДРЕСА_2 , діючи умисно, будучи службовою особою з використанням свого службового становища, достовірно знаючи, що військовозобов`язаний ОСОБА_7 22 лютого 2023 року фізично був відсутній під час проходження медичного огляду при проходженні ВЛК, підписала та засвідчила своєю печаткою, тим самим внесла завідомо неправдиві відомості про результати проходження останнім медичного огляду до офіційних документів без фактичного проходження військовозобов`язаним ОСОБА_7 військово-лікарської комісії. Так, ОСОБА_5 , підписала в графі «Підпис лікаря» та засвідчила своєю печаткою картку обстеження та медичного огляду від 22 лютого 2023 року.
		 
		Після чого, на підставі картки обстеження та медичного огляду від 24 лютого 2023 року військовозобов`язаному ОСОБА_7 видано довідку ВЛК від 24 лютого 2023 року №7/1608, якою визнано його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, після чого останній 31 серпня 2023 року перетнув Державний кордон України.
		 
		Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 20 січня 2024 року № 254 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 за довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 лютого 2023 року №7/1608 скасовано.
		 
		В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		 
		Зважаючи на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, слідчий просить застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на останню визначених ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (або із встановленою періодичністю); 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання; 3) утримуватися від спілкування, що не пов`язане із участю в процесуальних діях із свідками.
		 
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з мотивів, наведених у ньому.
		 
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_4 , з категоричністю заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи пред?явлену ОСОБА_5 підозру необґрунтованою, а ризики стороною обвинувачення не доведеними. в зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого. На переконання адвоката, слідчим не доведено того факту, що мета застосування запобіжного заходу не може бути досягнута за умови відсутності запобіжного заходу.
		 
		Підозрювана ОСОБА_8 ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника та просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого. При цьому вказала, що вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнає.
		 
		Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
		 
		Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		 
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
		 
		При цьому згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		 
		Отже, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу «підозрюваного» та наявність обґрунтованої підозри її у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
		 
		Слідчим суддею встановлено, що 28 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
		 
		Вирішуючи питання щодо доведеності стороною обвинувачення обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри, у зв?язку з тим, що нормами КПК України прямо не визначено змісту поняття «обґрунтована підозра», відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об?єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
		 
		Так, як вбачається зі змісту клопотання, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення стороною обвинувачення доводиться зібраними по матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема протоколом огляду документів від 25 грудня 2023 року, відповідями з ДПС, із ІНФОРМАЦІЯ_6 , із ІНФОРМАЦІЯ_7 , із ТОВ «Сінерджі Фітнес», протоколом огляду від 02 лютого 2024 року, відповіддю із ЦВЛК ЗС України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 грудня 2022 року, функціональними обов`язками голови ВЛК, висновком експерта № 67 від 28 березня 2024 року, протоколами огляду документів від 25 і 26 березня 2024 року, а також відповіддю із КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» від 16 травня 2024 року.
		 
		Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами, всупереч доводам сторони захисту, дають підстави для висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є обґрунтованою.
		 
		При цьому при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування застосованого запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження.
		 
		Підставою для застосування запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
		 
		При цьому згідно ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
		 
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет обґрунтованості ризиків, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що підозрювана, в разі незастосування щодо нього запропонованого у клопотанні слідчим та підтриманого в судовому засіданні прокурором, запобіжного заходу, може вдатися до дій, що передбачені п. п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органу досудового розслідування та суду чи впливати на свідків у кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя виходить з того, що згідно представлених на розгляд слідчого судді даних та доказів з моменту повідомлення про підозру у вчиненні названих кримінальних правопорушень, тобто з 28 червня 2024 року, ОСОБА_5 не вчиняла дій, які б свідчили про її переховування від органів досудового розслідування та суду, а також про намір підозрюваної перешкодити таким чином кримінальному провадженню в майбутньому, і в судове засідання для розгляду клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу, остання з?явилася за першим викликом суду самостійно та вчасно. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, є соціально адаптованою, має місце реєстрації та постійного проживання, міцні соціальні зв?язки, сім?ю, на утриманні малолітніх дітей, є офіційно працевлаштованою й відповідно має постійне та офіційне джерело прибутку.
		 
		Констатація слідчим у клопотанні наявності ризику, що підозрювана може незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні слідчим суддею оцінюється критично, з огляду на те, що матеріали клопотання не містять жодного доказу реальної можливості незаконного впливу підозрюваною на вказаних осіб. Із змісту клопотання не слідує і прокурором в судовому засіданні не наведено будь-яких дій підозрюваної, які б могли свідчити про її намір незаконно вплинути на свідків по даному провадженню в подальшому, особи та анкетні дані яких ОСОБА_5 до того ж є невідомими.
		 
		Посилань на наявність будь-яких інших ризиків, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотання слідчого, узгоджене з прокурором, не містить.
		 
		Слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належать і запобіжні заходи, застосовуються саме з метою досягнення дієвості цього провадження.
		 
		Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
		 
		За викладених вище обставин, зважаючи на відсутність у сторони обвинувачення будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 якимсь чином перешкоджала дієвості цього кримінального провадження чи має намір і реальну можливість здійснити такі дії в майбутньому, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання та вважає, що завдання досудового розслідування можуть бути виконані без застосування щодо неї цього запобіжного заходу. 
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення), але не доведе обставини, передбачені п. п. 2 і 3 ч. 1 ст. 194 КПК України (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні).
		 
		   На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов`язання підозрюваної ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, з огляду на що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
		 
		   Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 196, 194, 372 КПК України, слідчий суддя,
		 
		у х в а л и в:
		 
		   Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023172690000024 від 14 червня 2023 року про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, - задовольнити частково.
		 
		   Зобов`язати підозрювану  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
		 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
		 
		Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст ухвали складено 04 липня 2024 року о 09 годині.
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...