Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/11985/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано судом: 04.07.2024. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.
Дата набрання законної сили: 06.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/638/1691/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024226050000152

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа638/11985/24
		Провадження № 1-кп/638/1691/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 липня 2024 року    Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		Головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря         ОСОБА_2 , 
		розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження кримінальне провадження №12024226050000152 від 05.06.2024 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Волочиськ Волочиського району Хмельницької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
		встановив:
		 
		Так, 24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та інші підконтрольні їм військові формування, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та злійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків Так, 06 травня 2023 року ОСОБА_3 , на
		підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від «06» травня 202 року, було прийнято на військову службу до Збройних Сил Україн зарахувавши до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Відтак, з моменту прийняття на військову службу до Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_3 , приступив до виконання обов?язків військової служби, набув статус військовослужбовця та у відповідності до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», старший солдат ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом. Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» зобов?язують старшого солдата ОСОБА_3 , захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність
		України. У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого
		Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4
		Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом
		України від 24 березня 1999 року №551-XIV, під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов?язані із захистом Вітчизни, незалежності та
		територіальної цілісності України та інше. підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою. Повинен знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
		Однак, в порушення вищевикладених вимог законодавства, достеменно
		знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов?язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов?язкам, визначених у статутах Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_3 , вчинив умисні кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
		Так, у травні 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, винник злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який налає права, а саме: водійського посвідчення на право керування року по нас в ході досудового розслідування не встановлений, винник злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, а саме: водійського посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво виготовлені завідомо підробленого посвідчення, старший солда ОСОБА_3 , скориставшись мережею Інтернет, на невстановлені судовим розслідуванням сторінці, знайшов оголошення про виготовлен водійських посвідчень, після чого зв?язався з невстановленою досудові розслідуванням особою, з якою узгодив виготовлення водійсько посвідчення на своє ім?я, при цьому, усвідомлюючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія відповідно
		«Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян керування транспортним засобом», затвердженого постановою Кабін Міністрів України» від 08.05.1993 №340, останній надіслав за допомогою повідомлення необхідні для виготовлення такого посвідчення власні анкетні дані, власну фотографію та зразок власного підпису, сплативши при це грошові кошти у розмірі 16000 грн. 
		Після чого, невстановлена судовим розглядом особа використовуючи анкетні дані, попередньо надіслані старшим солдатом ОСОБА_3 , внесла неправдиві відомості до посвідчення водія серійний номер НОМЕР_2 від 26.05.2024, тим самим підробивши його, яке останній отримав від невстановленої особи, сплативши, в свою чергу, грошові кошти в розмірі 100 грн. за доставку, з метою подальшого використання для забезпечення можливості керувати транспортним засобом. 
		Крім того, старший солдат ОСОБА_3 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, перебуваючи на посаді старшого навідника військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. І ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 04.06.2024 приблизно о 14 год. 40 хв, перебуваючи на блокпосту «Стела» ділянки автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський, дорога М-03, 621 км, Ізюмського району Харківської області, за кермом автомобіля марки "Opel Vectra" темно-синього кольору з д.н.з. НОМЕР_3 , при перевірці документів, на вимогу інспектора ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , в порядку ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», пред?явив, таким чином використав, в якості підтвердження особи та права на керування відповідним транспортним засобом завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право, я саме водійське посвідчення громадянина України на право керування транспортними засобами категорії «В» видане на ім?я
		 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серійний номер НОМЕР_4 від 26.05.2024, яке не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України. згідно висновку судової технічної експертизи документів №CE-19/121-24/15662-ДД від 12.06.2024.
		Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
		Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст.302 КПК Україниобвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, та ОСОБА_3 подав заяву про роз`яснення йому вказаних положень та надання добровільної згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
		При цьому ОСОБА_3 подав заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості, яка складена у присутності захисника ОСОБА_5 .
		Враховуючи викладене, підстав для призначення розгляду у судовому засіданні даного обвинувального акту, відповідно до ч.3 ст.382 КПК України, суд не вбачає. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
		Суд, дослідивши матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, приходить до висновку, що він вчинив кримінальні правопорушення-проступки, передбачені ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, тобто у співучасті в формі пособництва у підробленні посвідчення водія, яке видається державною установою і надає спеціальне право фізичній особі на керування транспортним засобом, з метою його подальшого особистого використання; використання завідомо підробленого документа.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь важкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку обвинуваченим, дані про його особу.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, з середньою освітою, одружений, на утриманні осіб не має, військовослужбовець, за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не звертався.
		Обставиною, яка у відповідності до ст.66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття.
		Обставини, які у відповідності до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні.
		Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого проступку, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення проступку, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичних обліках у лікаря психіатра, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових проступків буде призначення остаточного покарання у виді штрафу.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		При цьому також суд враховує, що відповідно до ст.50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання суд також керується положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди припризначенні покараннявкожномувипадкуіщодокожного підсудного, який визнається винним у вчиненнізлочину,маютьсуворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свободє складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
		Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування  підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Долю речовихдоказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,- 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання
		-за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		-ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь держави 2271гривень 84 копійок на відшкодування процесуальних витрат за проведення судової технічної експертизи №СЕ-19/121-24/15662-ДД від 12.06.2024 року.
		Речовий доказ посвідченняводія НОМЕР_5 26.05.2024року,дійсне до26.05.2026року, НОМЕР_2 з відкритоюкатегорією «В»видане наім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  - знищити.
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, однак відповідно до ч.1 ст.394 КПК Українивирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...