Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1941/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2024. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/333/175/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000000175

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                       Справа № 331/1941/22 
		Провадження №1-кп/333/175/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 червня 2024 року                         м. Запоріжжя 
		Колегія суддів Комунарського районного суду м.Запоріжжя у складі: 
		   головуючого судді:                                    ОСОБА_1 , 
		   суддів                                             ОСОБА_2 , 
		                                    ОСОБА_3 
		   за участю секретаря судового засідання:      ОСОБА_4 ,
		 прокурора:             ОСОБА_5 ,
		   обвинуваченої:                 ОСОБА_6 ,
		   захисників обвинуваченої:                  ОСОБА_7 .
		                                    ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої, клопотання обвинуваченої про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлені у кримінальному провадженні № 22022080000000175 від 22.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 111-1 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		   Комунарським районним судом м. Запоріжжя розглядається вищевказане кримінальне провадження, в межах якого відносно обвинуваченої ОСОБА_6 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 29.06.2024 р. 
		27.06.2024 року прокурор у судовому засіданні просив продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.1 ч. 1ст. 177 КПК України, які не змінились та не зменшились, а також зазначив, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути обрані, враховуючи положення ч. 6ст. 176 КПК України, та оскільки інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 звернулась до суду з письмовим клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що заявлений ризик переховування не обґрунтований, обвинувачена ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки, її повнолітній син, який працює та мешкає в м. Дніпро, винаймає їй квартиру в м. Запоріжжі та може утримувати матір, обвинувачена потребує належного лікування в зв`язку з погіршення здоров`я поза умовами слідчого ізолятора.
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 підтримав думку адвоката ОСОБА_8 та просив у задоволенні клопотання прокурора повністю відмовити, оскільки ризики, заявлені відсутні. Зазначив, що всі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ідентичні з початку судового розгляду даного кримінального провадження.
		Обвинувачена ОСОБА_6 звернулася до суду з письмовим клопотанням про застосування відносно неї альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		Вислухав пояснення прокурора, обвинуваченої та її захисників, дослідивши клопотання сторін та інші матеріали судової справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
		Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. 
		Статтею 177 КПК Українивстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Частиною 1статті 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.
		Відповідно дост. 183 КПК Українипід час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України.
		Відповідно дост. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Згідно ч.ч. 3, 5ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
		ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 111-1 КК України, за наступною кваліфікацією: 
		- ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України, закінчений замах на вчинення державної зради у формі переходу на бік ворога в умовах воєнного стану та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану. Санкцією цієї статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 111-1 КК України, закінчений замах на вчинення добровільного зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території. Санкцією цієї статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Відповідно до положень ст. 12 КК України, злочин ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України, інкримінований ОСОБА_6 , відноситься до особливо тяжких злочинів, які направлені проти основ національної безпеки України, які згідно обвинувального акту скоєнні у період воєнного стану, що є обтяжуючою кваліфікуючою ознакою.
		При цьому колегія суддів звертає увагу на те що, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно дорозділу І Особливої частини КК Україниналежать до злочинів проти основ національної безпеки України, в той час, коли відповідно доУказу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень.
		Крім того, відповідно до ч. 6ст. 176 КПК Українипід час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою, а отже будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою не є можливим згідно з процесуальними нормами КПК України.
		Слід зазначити, що зазначена нормаКПК Українибула доповнена 14.04.2022Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX, метою якого є захист національних інтересів України, захист української державності від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, запобігання безпідставним та немотивованим рішенням суду щодо обрання стосовно цієї категорії осіб запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
		19 червня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення №7-р(II)2024 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо конституційності ч.6 ст.176 КПК України. КСУ зазначив, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч.6 статті 176 КПК не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу. 
		Тож під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч.6 статті 176 КПК є можливість, за певних підстав та обставин,визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосовувати заставу як більш м`який запобіжний захід.
		Отже, за ч.6 статті 176 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
		Враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, а також дані про особу обвинуваченої, яка має змогу використовувати свої зв`язки, в їх сукупності, колегія суддів, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченою переховуватися від суду.
		Слід зазначити, що сама по собі тяжкість можливого покарання не є вирішальною при оцінці ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, однак, на переконання колегії суддів, даний факт у сукупності з відомостями, що характеризують особу обвинуваченої, може слугувати підставою для переховування від суду.
		Під час надання оцінки наявності ризику переховування, колегією суддів також враховується те, що згідноУказу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.
		При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у рішенні у справі «Тодоров проти України» («Todorov v. Ukraine» № 16717/05 від 12.04.2012), відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
		Згідно зіст. 6 Конституції Українидержавна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановленихКонституцієюмежах і відповідно до законів України.
		Приймати закони в Україні повноважна тільки Верховна Рада України, що передбачено п. 3 ч. 1ст. 85 Конституції України. Натомість відповідно дост. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»завданням суду є здійснення правосуддя.
		Таким чином, суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх.
		Колегія суддів також враховує термін перебування під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 - з квітня 2022 року; стадію кримінального провадження, зокрема завершальну стадію судового розгляду кримінального провадження, досліджені всі письмові докази сторони обвинувачення, допитані свідки сторони обвинувачення та захисту, наразі відповідно до встановленого судом порядку дослідження доказів, залишився лише допит обвинуваченої та стадія судових дебатів; дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка є колишнім державним службовцем органу місцевого самоврядування, наразі має також місце проживання в м. Запоріжжі, її вік, стан здоров`я, сімейний стан та соціальні зв`язки. Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії особливо тяжких.
		Разом з тим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч. 4ст. 183 КПК України,а самете,що визначеннярозміру заставиє правомсуду,а необов`язком,суд вважаєза доцільневизначити максимальнийрозмір заставиобвинуваченій,а самеу розмірі у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400,00 гривень (дев`ятсот вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).
		При призначенні такого розміру застави, колегія суддів поряд з положеннями ст.ст.182,183 КПК Українивраховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Тобто, такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку обвинуваченої, не порушуючи при цьому її прав, а визначений розмірі застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати ОСОБА_6 не буде переховуватись від суду через побоювання втратити заставу.
		При цьому колегія суддів зазначає, що у разі, якщо обвинувачена не буде виконувати покладені на неї обов`язки, така сума застави буде стягнута в дохід держави та враховуючи, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022введено воєнний стан, який на сьогодні триває, зможе забезпечити потреби державного бюджету (в тому числі ЗСУ).
		Відтак, колегія суддів вважає, що розмір застави, визначений обвинуваченій ОСОБА_6 у повній мірі може гарантувати виконання покладених на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Цей розмір є таким, що загроза її втрати буде утримувати обвинувачену від порушень, встановлених процесуальними нормами або покладених судом на неї обов`язків, забезпечувати їй належну процесуальну поведінку.
		Отже, з урахуванням вищевказаного, зокрема суті та характеру пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, наявності вищевказаного суспільного інтересу, задля запобігання вагомого ризику переховування обвинуваченої від суду та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про застосування відносно неї альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу необхідно відмовити.
		Керуючись ст.ст.177, 182, 331, 392-395 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 . 
		 
		Клопотання прокурора задовольнити частково.
		Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 днів, а саме: з 27.06.2024 року по 25.08.2024 року, включно. 
		В іншій частині заявлені вимоги в клопотанні прокурора, - залишити без задоволення.
		 
		Клопотання обвинуваченої ОСОБА_6  задовольнити.
		Визначити одночасно з продовженням строку тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400,00 гривень (дев`ятсот вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).
		Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача  Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205.
		Роз`яснити, що обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії судового рішення тобто до 25.08.2024 року включно.
		У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч 5 ст.194 КПК України, а саме:
		 
		- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду;
		- прибувати за викликом до суду;
		- повідомляти суд про фактичне місце проживання та про зміну місця проживання або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання нею покладених обов`язків, застава буде звернена на користь держави та до неї може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
		Ухвала діє до 25.08.2024 року, включно. 
		Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.  
		 
		Головуючий суддя:                            ОСОБА_1 
		 
		Суддя:                                   ОСОБА_2 
		 
		Суддя:                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...