Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/3626/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2024. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.
Дата набрання законної сили: 06.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/740/353/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024270000000091

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 740/3626/24 
		Провадження № 1-кп/740/353/24 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		04 липня 2024 року                                                м.Ніжин
		               Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
		              судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2024 року за №22024270000000091, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ніжина Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, одруженої, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 , 
		за ч.1 ст.114-1 КК України,
		сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник адвокат ОСОБА_5 ,
		встановив: 
		22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року в 5 год президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, здійснивши окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. 
		24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі- ТЦК та СП ) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
		Згідно з ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період-це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно з ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
		Статтею 11 вказаного Закону зазначено, що до засад діяльності Збройних Сил України входить комплектування шляхом призову громадян на військову службу та прийняття на військову службу за контрактом.
		Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що основними складовими діяльності Збройних Сил України є підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.
		Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі-Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року за №154, ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Пунктом 9 Положення передбачено, що ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Відповідно до Наказу Міністерства оборони України №270 від 20 травня 2016 року «Про затвердження переліків органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби», ТЦК та СП відносяться до органів військового управління. 
		На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №921 від 07 грудня 2016 року (до 05 січня 2023 року), та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, Положення про ТЦК та СП , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23 лютого 2022 року, представники ТЦК та СП спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації. 
		Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що органи ТЦК та СП входять до складу ЗС України, їх діяльність є складовою діяльності ЗСУ, а перешкоджання діяльності ТЦК та СП і їх посадовим особам фактично означає перешкоджання діяльності ЗСУ.
		Крім того, у своїй роботі ТЦК та СП для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року № 383 та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року №12.              
		Відповідно до п.п.1.1, 2.8, 3.25 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, інформація щодо місць перебування осіб з числа особового складу ТЦК та СП , осіб, які уповноважені на це начальниками районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при виконанні ними службових та/або посадових обов`язків та інструкцій щодо оповіщення попередньо призначених, військового обов`язаних та резервістів є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом. 
		У той же час, громадянка України ОСОБА_3 , усвідомлюючи вказане вище та знаючи, що діяльність ТЦК та СП по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП , умисно вирішила перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. 
		З метою перешкоджання діяльності ТЦК та СП зі здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_3 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, але не пізніше 23 березня 2024 року, використовуючи особистий акаунт в додатку «Viber» (багатоплатформовий зашифрований месенджер) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », до якого прикріплений номер мобільного телефону НОМЕР_2 , приєдналася в якості користувача/учасника до створеної 27 січня 2024 року спільноти під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» (кількість учасників вказаної групи станом на 12 травня 2024 року становить 6743 особи).
		Функціональним призначенням вказаного інформаційного ресурсу стало інформування мешканців м.Ніжина та Ніжинського району про дислокацію та переміщення військовослужбовців ТЦК та СП , які здійснюють визначені законодавством заходи щодо оповіщення про хід мобілізаційних заходів, з тим, щоб уникнути вручення повісток та подальшої мобілізації.
		ОСОБА_3 була активною користувачкою/учасницею Viber-групи «ІНФОРМАЦІЯ_5», де особисто у період з 23 березня 2024 року по 09 травня 2024 року здійснила не менше 5 дописів про дислокацію та переміщення військовослужбовців ТЦК та СП в  АДРЕСА_1 , а саме: 23 березня 2024 року виклала фотознімок ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05 квітня 2024 року здійснила допис «Зелені + 1Син.в сторону ОСОБА_9», 23 квітня 2024 року здійснила дописи «Сині 3школа» та «2 син. 4зел йдуть до фори що на ОСОБА_6 », 09 травня 2024 року виклала фотознімок ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		При цьому вказані повідомлення ОСОБА_3 відповідали фактичному місцю знаходження військовослужбовців ТЦК та СП у відповідні періоди часу, були доступні всім користувачам спільноти.
		Тобто, вказані дії ОСОБА_3 акцентували увагу учасників каналу саме на діяльність ТЦК та СП , а не на інші аспекти інформаційного суспільства.
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст.ст.1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Таким чином, здійснивши розміщення у Viber-спільноти 
		«ІНФОРМАЦІЯ_5» повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ТЦК та СП , ОСОБА_3 втрутилася в його законну діяльність та створила перешкоди та перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Відповідно до поданої у судовому засіданні 04 липня 2024 року угоди про визнання винуватості від 04 липня 2024 року, укладеної між прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , встановлена достатність підстав для визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, у якому ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість; сторонами, із врахуванням щирого каяття ОСОБА_3 , визнання нею вини, активного сприяння у розкритті злочину, визначено міру покарання за ч.1 ст.114-1 КК України у виді 05 років позбавлення волі, також сторонами погоджено звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України через критичне ставлення до вчиненного та відсутності тяжких наслідків, позитивні характеристики, належну поведінку після вчинення кримінального правопорушення, із застосуванням ст.76 КК України.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 не заперечували проти затвердження вищезазначеної угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до положень ст.473 КПК України останнім зрозумілі, заперечення відсутні, винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.114-1 КК України ОСОБА_3 у судовому засіданні визнана повністю, останньою зазначено про добровільність укладення угоди про визнання винуватості.
		ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів і пов"язане із незаконним перешкоджанням діяльності  органам ТЦК та СП , які входять до складу ЗС України, в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаних дій в сфері національної безпеки України.
		Також судом враховуються дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка має 38-річний вік і вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружена і має на утриманнні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має постійне місце проживання, у судовому засіданні визнала винуватість і щиро розкаялась у скоєному, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом`якшують покарання. На переконання суду вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою через недостатнє розуміння ситуації в державі внаслідок військової агресії, нерозуміння наслідків своїх незаконних дій. Обставини, які обтяжують покарання,-відсутні. Згідно з обвинуваченням шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
		Наведені пом`якшуючі обставини в сукупності з даними, які позитивно характеризують обвинувачену, дають обґрунтовані правові підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч.1 ст.114-1 КК України, у даному випадку у виді 05 років позбавлення волі, що відповідає умовам угоди від 04 липня 2024 року.
		Враховуючи викладене та особу обвинуваченої, яка не має адміністративних стягнень, має родину, постійне і зареєстроване місце проживання в м.Ніжині, тобто має достатні соціальні зв`язки, має позитивну соціальну поведінку після вчинення кримінального правопорушення, у судовому засіданні критично оцінила свої дії, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснення її виправлення без відбування покарання, що є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно з ст.75 КК України. 
		Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, а призначене покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. 
		Призначене обвинуваченій покарання, із застосуванням ст.75 КК України, що погоджено сторонами в угоді від 04 липня 2024 року, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і є тим примусом держави, який повинен вплинути на свідомість обвинуваченої позитивним шляхом, з метою навести її на роздуми про недопустимість вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому, що також включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимності мети та невідворотності покарання. 
		Призначене судом покарання є справедливим, оскільки не містить марної жорстокості.
		За таких обставин зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, узгоджена сторонами міра покарання у виді 05 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, із врахуванням особи обвинуваченої,-відповідає вимогам ч.1 ст.114-1, ст.75 КК України і не суперечить інтересам суспільства, укладення угоди є добровільним, на виконання вимог ст.474 КПК України судом з"ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до неї застосований, обставини для відмови в її затвердженні відповідно до ч.7 ст.474 КПК України відсутні,-що є підставою для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі, при цьому судом враховується, що тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч.3 ст.75 КК України визначаються виключно судом, що із врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин є підставою для визначення іспитового строку терміном в 02 роки. 
		Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A32», який використаний  ОСОБА_3  при вчиненні кримінального правопорушення, і який згідно з постановою СВ УСБУ в Чернігівській області від 03 червня 2024 року є речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідно до ст.96- 2 КК України, ч.9 ст.100 КПК України підлягає конфіскації.
		       Інші дані щодо речових доказів та процесуальних витрат суду не подані.
		При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням ст.22 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, при цьому судовий розгляд проведений лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах.
		Керуючись ст.ст.374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 від 04 липня 2024 року.
		ОСОБА_3 визнати винуватою за ч.1 ст.114-1 КК України і призначити їй покарання у виді 05 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 02 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов"язки.
		Відповідно до ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_3 обов"язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A32» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , конфіскувати у дохід держави.
		Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                                                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...