Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/20050/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2024.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		Справа № 11-cc/824/4297/2024                                                              Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1   
		Категорія: ст. 183 КПК                                                                                                Доповідач: ОСОБА_2 
		Єдиний унікальний номер № 761/20050/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 липня 2024 року                                                                                               місто Київ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючої судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з використанням відеоконференцзв`язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор»  матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року, -  
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_8 ,
		захисників  -  ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		підозрюваної -  ОСОБА_7 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2024 року включно, без визначення розміру застави щодо:
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні трьох дітей, директора ТОВ «Ліфт Інфо», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.  
		Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2024 року є необґрунтованою та такою, що не відповідає меті застосування запобіжного заходу, а тому підлягає скасуванню. 
		Вказує, що інкримінована ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою. Слідчим суддею не взято до уваги відсутність у матеріалах провадження будь-яких документів які підтверджують те, що ОСОБА_7 здійснила державну реєстрацію ТОВ «Ліфтінфо СПБ». Стороною обвинувачення не доведено того, що ОСОБА_7 приймала участь у діяльності товариства. 
		Захисник в своїй апеляційній скарзі вказує, що жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. ОСОБА_7 добровільно здала свій закордонний паспорт, а відтак у неї немає можливості виїхати за кордон. Крім того, посилання органу досудового розслідування на те, що підозрювана може незаконно впливати на свідків необґрунтоване, оскільки у матеріалах провадження немає жодного протоколу допиту свідків, у зв`язку з відсутністю свідків по провадженню, вплив на них - неможливий. 
		Разом з тим, наголошує, що ОСОБА_7 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
		В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що посилання слідчого судді, що необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обґрунтовується тяжкістю кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , проте, одного лиш посилання на те, що особа може переховуватись від слідства у зв`язку з тяжкістю покарання за інкриміноване їй кримінальне правопорушення - недостатньо для застосування запобіжного заходу найбільш обтяжливого з можливих запобіжних заходів. 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваної, які просили задовольнити апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, заслухавши пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. 
		Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000193 від 27.02.2024 року, за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		Досудовим розслідування зазначено, що у період з 2013 рік по 2022 рік громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, здійснювала інформаційну діяльність у співпраці з рф, використовуючи суб`єкт господарської діяльності на території рф.
		Протягом 2022-2023 роки ОСОБА_7 , прибуток отриманий від провадження ООО «ЛИФТИНФО СПБ» господарської діяльності на території рф, в тому числі за здійснення інформаційної діяльності в інтересах держави-агресора, за своїм рішенням, як засновника товариства, за допомогою системи клієнт-банк перерахувала в якості дивідендів на власну банківську карту № НОМЕР_1 (розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ) в АТ «Альфа-Банк» (рф, м. москва).
		29.05.2024 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		У цей же день ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України. 
		30.05.2024 року (клопотання датоване 29.05.2024 року) старший слідчий в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2024 року зазначене клопотання старшого слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.07.2024 року включно, без визначення розміру застави.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з`ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують  підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від  28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від  30 серпня 1990 року).
		Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування. 
		При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.  
		Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та  інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують.
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		Крім того, колегією суддів  враховується і  практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а також доведені прокурором під час апеляційного розгляду. Зокрема, ОСОБА_7 може  переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. 
		Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. 
		Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
		Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, що не позбавляє можливості визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід за такими статтями підозри. 
		Відтак, колегія суддів вважає за можливе визначити підозрюваній ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що не буде суперечити чинному Кримінально-процесуальному кодексу України. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою. 
		Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 
		За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання старшого слідчого про застосування ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, застосувати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави з урахуванням вимог КПК України.
		Апеляційний суд, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваній ОСОБА_7 слід визначити заставу у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці.
		Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2024 року включно, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
		Застосувати щодо підозрюваної  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 липня 2024 року включно.
		Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_3 ), банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820172).
		          Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
		Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов`язки:
		-  прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;
		-  не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		-  повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		-  здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 
		-  носити електронний засіб контролю. 
		Термін дії обов`язків покладених судом визначити строком до 27 липня 2024 року включно.
		Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_7 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який  підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
		З моменту внесення застави підозрювана ОСОБА_7 ,  вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана   ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СУДДІ: 
		 
		 
		 
		_____________________        _______________________         ____________________
		          ОСОБА_2                            ОСОБА_3                                 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...