Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/912/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2024. Зареєстровано: 05.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2024.
Дата набрання законної сили: 03.07.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		 
		03.07.2024 Справа№914/912/24
		 
		Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи 
		за заявою:Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м.Львовапро:забезпечення позовуу справі:№914/912/24за позовом:Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави, м. Львів;до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів;до відповідача-2:Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско», м.Львів;за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноблесс Буд», м.Миколаїв, Львівська область;про:визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації речового права та його припинення.
		Представники сторін: не викликалися
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави, м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Львівської міської ради, м.Львів та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско», м.Львів про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації речового права та його припинення. 
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2024 позовну заяву першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова залишено без руху у зв`язку із ненаданням доказів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи позовної заяви.
		18.04.2024 на адресу суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено письмові докази усунення зазначених в ухвалі суду від 11.04.2024 недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.05.2024. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ноблесс Буд». 
		Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
		01.07.2024 на адресу суду надійшла заява першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:
		- заборони Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско» (ідентифікаційний код юридичної особи-43055477) виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові, у тому числі через залучені підрядні організації;
		- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2479910246060);
		- заборони виконавчому органу Львівської міської ради  Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, уповноваженому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію, видачу дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові.
		Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на підставі оскаржуваної ухвали Львівської міської ради № 828 від 20.05.2021 Львівська міська рада передала ОК ЖБК «Під Голоско» у власність земельну ділянку площею 0,5500 га на вул. Під Голоском (кадастровий номер 4610137500:05:004:0491) для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків для учасників операції об`єднаних сил (учасників антитерористичної операції) - членів обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Під Голоско».
		11.10.2021 здійснено державну реєстрацію права власності ОК «ЖБК «Під Голоско» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 (номер запису про право власності 4485961).
		Галицькою окружною прокуратурою м. Львова встановлено, що 30.01.2024 наказом Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради № 80 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на «Нове будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Під Голоском у м. Львові на земельних ділянках за кадастровими номерами 4610137500:05:004:0499 та 4610137500:05:004:0491» затверджено містобудівні умови та обмеження на оспорювану земельну ділянку. 
		Так, наявність містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки кадастровий номер: 4610137500:05:004:0491 та укладений договір із підрядником ТОВ «Ноблесс Буд» щодо організації та фінансування будівництва свідчить не лише про намір спорудження комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Під Голоско у м. Львові, а й підтверджується конкретними поетапними діями, які спрямовані на забудову земельної ділянки.
		Крім цього, враховуючи наявність на розгляді в суді позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:004:0491, яка перебуває у приватній власності ОК «ЖБК «Під Голоско», можливість відповідача-2 в будь-який момент розпорядитися земельною ділянкою, яка знаходиться у його власності, в тому числі відчужити її, здійснити її поділ чи об`єднання, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
		Відтак, враховуючи мету, для якої надана земельна ділянка, на думку прокурора є обґрунтовані підстави припускати, що отримання відповідачем-2 дозволу на виконання будівельних робіт та подальше виконання підготовчих або будівельних робіт на спірній земельній ділянці, а також невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, надасть можливість відповідачу-2 здійснити відчуження останньої на користь третіх осіб чи вчинити інші дії щодо зміни її характеристик, що може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
		Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.
		Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
		Згідно пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
		Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
		У постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 № 6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. 
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.
		Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
		Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). 
		Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
		При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
		Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
		За частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо
		При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
		Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру, а саме визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №828 від 20.05.2021 «Про затвердження ОК «ЖБК «Під Голоско» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Під Голоском» та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,5500 га, кадастровий номер 4610137500:05:004:0491.
		Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18).
		Судом встановлено, що на підставі оскаржуваної ухвали Львівської міської ради № 828 від 20.05.2021 Львівська міська рада передала ОК ЖБК «Під Голоско» у власність земельну ділянку площею 0,5500 га на вул. Під Голоском (кадастровий номер 4610137500:05:004:0491) для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків для учасників операції об`єднаних сил (учасників антитерористичної операції) - членів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско».
		11.10.2021 здійснено державну реєстрацію права власності ОК «ЖБК «Під Голоско» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 (номер запису про право власності: 4485961).
		Галицькою окружною прокуратурою м. Львова встановлено, що 30.01.2024 наказом Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради № 80 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на «Нове будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Під Голоском у м. Львові на земельних ділянках за кадастровими номерами 4610137500:05:004:0499 та 4610137500:05:004:0491» затверджено містобудівні умови та обмеження на оспорювану земельну ділянку.
		Частинами 1, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Одним із етапів проектування та будівництва об`єктів власниками або користувачами земельних ділянок є отримання замовником або проектувальником вихідних даних.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Згідно виданих містобудівних умов та обмежень наказом Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради № 80 від 30.01.2024 на земельній ділянці, що на вул. Під Голоско у м. Львові передбачено будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення. Відсоток забудови земельної ділянки - 40,00 %.
		Відтак, на думку суду, наявність містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 та укладений відповідачем-2 договір із підрядником ТзОВ «Ноблесс Буд» щодо організації та фінансування будівництва свідчить не лише про намір спорудження комплексу житлових будівель на вул. Під Голоско у м. Львові, а й підтверджується конкретними поетапними діями, які спрямовані на забудову земельної ділянки.
		В той же час, щодо вимоги прокурора щодо заборони виконавчому органу Львівської міської ради  Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, уповноваженому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію, видачу дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 суд зауважує наступне.
		Право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень.
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
		Частиною 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Прокурором не долучено до матеріалів заяви про забезпечення позову письмових доказів, які б свідчили, що відповідач-2 звернувся до відповідних органів Львівської міської ради із заявою щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		Окрім цього, суд наголошує, що згідно пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
		Слід також зазначити, що вчинення відповідачем-2 дій щодо відчуження спірної земельної ділянки третій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу, внесення спірної ділянки у статутний капітал третьої особи, передачі третій особі спірної земельної ділянки в користування для забудови тощо може відбуватися без зовнішніх проявів вчинення таких дій (без можливості отримання доступу зацікавленими особами до документального оформлення таких дій). Тобто зацікавлені особи зможуть дізнатися про відчуження спірної земельної ділянки вже після того, як буде внесено запис до відповідного реєстру про реєстрацію за третьою особою права власності чи користування. 
		Таким чином, у зацікавленої особи  заявника забезпечення позову є обмежені можливості щодо подання належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованих припущень, що майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.
		Водночас, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.06.2023 у справі №37з-23 зазначено, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
		Разом з тим, надання оцінки щодо законності передачі відповідачу-2 у власність спірної ділянки входить в предмет дослідження даної справи.
		З урахуванням наведеного суд вважає, що у разі відчуження відповідачем-2 земельної ділянки за кадастровим номером 4610137500:05:004:0491 на користь третіх осіб, в подальшому, у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом прокурора, яка діє на захист інтересів держави, буде неможливим.
		Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.
		В свою чергу невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, ненакладення арешту на спірну земельну ділянку, істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених інтересів держави.
		Крім того, слід зазначити, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на захист порушених прав держави щодо земельної ділянки.
		У разі забудови цієї земельної ділянки дії відповідача-2 щодо підготовки до будівництва, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень призведуть до неможливості реального поновлення інтересів держави, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливлять або ускладнять виконання рішення суду. 
		Більш того, здійснення будівництва об`єктів, внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову зумовить необхідність звернення заявника до суду з іншими позовами.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
		Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
		Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
		У заяві про забезпечення позову заявник зазначив про відсутність можливості понесення відповідачами збитків внаслідок забезпечення позову у даній справі, а відтак про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення . 
		У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд вказав, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
		Беручи наявні обставини справи, а також те, що зобов`язання особи, яка звернулася з заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є виключно прерогативою господарського суду, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
		З огляду на вказане суд вважає такі види забезпечення позову як заборона Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско» виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові, а також накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку, обґрунтованими та співмірними із предметом та підставами позову у даній справі.
		Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1.Заяву першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову задовольнити частково. 
		2.До вирішення справи по суті вжити заходи забезпечення позову, а саме:
		- заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско» (ідентифікаційний код юридичної особи 43055477) виконувати підготовчі, будівельні роботи на земельні ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові;
		- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:05:004:0491 площею 0,55 га на вул. Під Голоско у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2479910246060).
		Стягувачем за даною ухвалою є Галицька окружна прокуратура м. Львова, м.Львів, вул. Ак.Богомольця, 9 (ідентифікаційний код 02910031).
		Боржником за даною ухвалою є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Під Голоско», м.Львів, вул.Грушевського, 16 (ідентифікаційний код юридичної особи 43055477).
		3. В задоволенні решти вимог заяви першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову відмовити.
		4. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
		5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256, 257 ГПК України. 
		Ухвалу підписано 03.07.2024.
		 
		 
		Суддя Мазовіта А.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...