Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/105/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2024. Зареєстровано: 08.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2024.
Дата набрання законної сили: 06.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/490/574/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024150010000038

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       490/105/24 05.07.2024
		н\п 1-кп/490/574/2024
		 
		Центральний районний суд міста Миколаєва
		Справа № 490/105/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 липня 2024 року місто Миколаїв
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024150010000038 стосовно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кремеш Волинської області, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець на посаді старший навідник десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "старший матрос",
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України,
		за участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		встановив:
		ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді старший навідник десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 , 05.11.2022 близько 09:00, перебуваючи y АДРЕСА_2 , всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, прийнявши наказ тимчасово виконуючого обов`язки за посадою командира десантно-штурмової роти старшого лейтенанта ОСОБА_6 на виконання бойового наказу від 05.11.2023 № 36/дек, наданому у визначенні: «Евакуаційній групі створеній з числа о/с десантно-штурмової роти у період з 05.11. по 07.11.2023 в темну пору доби, за окремою командою у взаємодії з комендантом переправи здійснити форсування АДРЕСА_3 , розпочати в пішому порядку евакуацію загиблих з поля бою в районі зал. дороги; бути в готовності до виконання завдань, що раптово виникають», порушуючи військову дисципліну, усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, прямо виразив небажання виконувати наказ командира, що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення до наказу та небажання його виконувати.
		Крім того, старший матрос ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді старшого навідника десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , 15.11.2023 о 12:35, всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою ухилення від військового обов`язку, порушуючи військову дисципліну, діючи з прямим умислом, отримавши наказ командира десантно-штурмової роти у визначенні: «Евакуаційній груші створеній з числа особового складу десантно-штурмової роти у темну пору доби, за окремою командою у взаємодії з комендантом переправи здійснити форсування річки Дніпро і розпочати в пішому порядку евакуацію загиблих з поля бою в районі зал. дороги; бути в готовності до виконання завдань, що раптово виникнуть», який був йому 15.11.2023 у період часу з 12:30 до 12:35 оголошений вголос та доведений заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_8 до виконання, який був виданий у встановленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, не суперечив чинному законодавству, не був пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод старшого матроса ОСОБА_3 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв`язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього, не звертаючись із проханням до командира уточнити наказ або про неспроможність виконання такого наказу, тобто цілком розуміючи необхідність його виконання, прямо виразив небажання виконувати наказ командира, що супроводжувалось усною відмовою, висловлюючи відкрито негативне ставлення до наказу та небажання його виконувати, тобто відкрито відмовився виконати наказ.
		Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
		Між ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , та прокурором ОСОБА_9 05.07.2024 було укладено угоду про визнання винуватості. 
		За змістом вказаної угоди, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, щиро розкаявся, не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Сторонами угоди узгоджено ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на один рік; відповідно до ст. 62 КК України, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, замість покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, призначити покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на один рік.
		Прокурор просив затвердити угоду.
		Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України, визнав повністю та беззастережно, просив суд про затвердження угоди; зазначив, що цілком розуміє вимоги угоди, його рішення є добровільним та не прийнято під примусом чи обіцянкою.
		Захисник - адвокат ОСОБА_5 , зазначив, що ОСОБА_3 повністю розуміє вимоги угоди та наслідки, угода відповідає вимогам КПК України; просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо  кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України є тяжким злочином, отже угоду про визнання винуватості може бути укладено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 62 КК України, покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк
		Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті), або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Кримінального Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Суд з`ясував обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що ОСОБА_3 усвідомлює характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.
		Суд установив, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ст. 474 КПК України. Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		ОСОБА_3 розуміє узгоджене покарання за вчинення кримінального правопорушення та погоджується на його призначення.
		Згідно зі ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Ураховуючи викладене вище, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні, а також з урахуванням даних про особу ОСОБА_3 , який беззастережно визнав свою винуватість, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами, з урахуванням положень ч. 1 ст. 69, ст. 62 КК України, міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання і відповідає загальним засадам призначення покарання.
		Зважаючи на вид покарання, який суд визнав пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про скасування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави у сумі 80 520,00 грн., сплачених за квитанцією №ПН1199 від 08.12.2023, заставодавцю - ОСОБА_10 , ІПН НОМЕР_3 .
		Цивільний позов у справі не заявлено.
		Речових доказів та процесуальних витрат немає.
		Керуючись ст. ст. 62, 69, ч. 4 ст. 402 КК України, ст. 318, ст.ст. 373 - 374, 469, 474, 475 КПК України, суд
		ухвалив:
		- затвердити угоду про визнання винуватості від 05.07.2024, укладену між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №62024150010000038;
		- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України, та призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік;
		- ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 62 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі строком на один рік призначити покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на один рік;
		- у строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувати строк попереднього ув`язнення з 15.11.2023 по 08.12.2023 із розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
		- строк відбування покарання ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання та фактичного прибуття до місця відбування покарання;
		- запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.11.2023, до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати;
		- заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області у сумі 80 520,00 грн. (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять грн. 00 коп.), повернути заставодавцю - ОСОБА_10 , ІПН НОМЕР_3 .
		Роз`яснити сторонам угоди, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду на підставі угоди між обвинуваченим і прокурором про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: обвинуваченим (його захисником) виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.
		Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Центральному районному суді м. Миколаєва. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...