Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/739/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано судом: 08.07.2024. Зареєстровано: 08.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2024.
Дата набрання законної сили: 13.11.2024 (частково)
Результат оскарження 13.11.2024 Харківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/621/203/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221080000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		610/739/24
		1-кп/621/203/24
		В И Р О К
		іменем України
		 
		08 липня 2024 року                         м. Зміїв
		 
		Зміївський районний суд Харківської області:
		 
		головуючий - суддя ОСОБА_1 
		за участі:    секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 ,
		за відсутності потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024221080000007 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Андріївка Балаклійського району Харківської області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		 
		у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною1 статті 289, частиною 2 статті 289, частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		1. На початку липня 2023 року, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 перебував поблизу гаражу, де по усній домовленості отримав від ОСОБА_6 для проведення ремонту транспортний засіб Daewoo Sens, сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 87 030 грн 00 коп.
		 
		На початку жовтня 2023 року, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом.
		 
		Того ж часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч волі власника транспортного засобу, з корисливих мотивів, з метою використання транспортного засобу для власних потреб, шляхом обману, повідомив ОСОБА_6 про неробочий стан його транспортного засобу, та без його згоди, з території гаражу за вище вказаною адресою, перегнав транспортний засіб Daewoo Sens, сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 87 030 грн 00 коп., на подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , та передав його в якості застави ОСОБА_8 за отримані від нього кошти у розмірі 12 000 грн 00 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 87 030 грн 00 коп.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.
		 
		2. 16 листопада 2023 року в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 перебував поблизу гаражу, де по усній домовленості отримав від військовослужбовця ОСОБА_9 для проведення ремонту транспортний засіб Opel Frontera, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 219 730 грн 00 коп., який на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 належить БО БФ "Відважність Нації", та 19.07.2023 був переданий військовим Збройних Сил України для виконання завдань, пов`язаних з підвищенням обороноздатності України.
		 
		15 грудня 2023 року, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом.
		 
		Того ж числа, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, всупереч волі власника транспортного засобу та його користувача, з корисливих мотивів, з метою використання транспортного засобу для власних потреб, шляхом обману, повідомив ОСОБА_9 про неробочий стан його транспортного засобу, та без його згоди, з території гаражу за вище вказаною адресою, перегнав транспортний засіб Opel Frontera, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 219 730 грн 00 коп., на подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , та передав його в якості застави ОСОБА_8 за отримані від нього кошти у розмірі 14 000 грн 00 коп., чим спричинив потерпілому БО БФ "Відважність Нації" матеріальну шкоду у розмірі 219 730 грн 00 коп.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив повторне незаконне заволодіння транспортним засобом.
		 
		3. 19 листопада 2023 року близько 13:00 години, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння майном шляхом зловживання довірою.
		 
		Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та бажаючи настання його наслідків, зловживаючи довірою ОСОБА_7 , під час спілкування з останньою у мобільному застосунку "Viber", під приводом необхідності придбання автомобільних запчастин для ремонту автомобіля Opel Frontera, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який раніше передав військовослужбовець ОСОБА_9 для проведення його ремонту, повідомив про необхідність їх придбання, враховуючи, що він дійсно не мав наміру придбавати автомобільні запчастини. В подальшому, ОСОБА_4 отримав грошовий переказ у розмірі 14 200 грн 00 коп. від ОСОБА_7 з рахунку НОМЕР_4 , який відкритий в АТ"УНІВЕРСАЛБАНК", на свою банківську картку № НОМЕР_5 , яка відкрита в АТ КБ "Приватбанк", але не здійснив придбання автомобільних запчастин та обіцяний ремонт транспортного засобу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 14 200 грн 00 коп.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
		 
		4. 22 листопада 2023 року близько 12:00 години, у ОСОБА_4 виник повторний умисел на заволодіння майном шляхом зловживання довірою.
		 
		Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та бажаючи настання його наслідків, зловживаючи довірою ОСОБА_7 , під час спілкування з останньою у мобільному застосунку "Viber", під приводом необхідності придбання автомобільних запчастин для ремонту автомобіля Opel Frontera, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який раніше передав військовослужбовець ОСОБА_9 для проведення його ремонту, повідомив про необхідність їх придбання, враховуючи, що він дійсно не мав наміру придбавати автомобільні запчастини. В подальшому, ОСОБА_4 отримав грошовий переказ у розмірі 3 500 грн 00 коп. від ОСОБА_7 з рахунку НОМЕР_4 , який відкритий в АТ"УНІВЕРСАЛБАНК", на свою банківську картку № НОМЕР_5 , яка відкрита в АТ КБ "Приватбанк", але не здійснив придбання автомобільних запчастин та обіцяний ремонт транспортного засобу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 3 500 грн 00 коп.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
		 
		5. 27 листопада 2023 року близько 17:00 години, у ОСОБА_4 виник повторний умисел на заволодіння майном шляхом зловживання довірою.
		 
		Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та бажаючи настання його наслідків, зловживаючи довірою ОСОБА_7 , під час спілкування з останньою у мобільному застосунку "Viber", під приводом необхідності ремонту автомобіля Opel Frontera, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який раніше передав військовослужбовець ОСОБА_9 , повідомив про необхідність коштів за проведений ремонт, враховуючи, що він дійсно не мав наміру ремонтувати транспортний засіб. В подальшому, ОСОБА_4 отримав грошовий переказ у розмірі 1 400 грн 00 коп. від ОСОБА_7 з рахунку НОМЕР_6 , який відкритий в АТ"Приватбанк", на свою банківську картку № НОМЕР_5 , яка відкрита в АТ КБ "Приватбанк", але не здійснив обіцяний ремонт транспортного засобу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 1 400 грн 00 коп.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
		 
		6. 07 грудня 2023 року близько 12:00 години, у ОСОБА_4 виник повторний умисел на заволодіння майном шляхом зловживання довірою.
		 
		Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та бажаючи настання його наслідків, зловживаючи довірою ОСОБА_7 , під час спілкування з останньою у мобільному застосунку "Viber", під приводом необхідності придбання автомобільних запчастин для ремонту автомобіля Opel Frontera, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який раніше передав військовослужбовець ОСОБА_9 для проведення його ремонту, повідомив про необхідність їх придбання, враховуючи, що він дійсно не мав наміру придбавати автомобільні запчастини. В подальшому, ОСОБА_4 отримав грошовий переказ у розмірі 14 900 грн 00 коп. від ОСОБА_7 з рахунку НОМЕР_4 , який відкритий в АТ"УНІВЕРСАЛБАНК", на свою банківську картку № НОМЕР_5 , яка відкрита в АТ КБ "Приватбанк", але не здійснив придбання автомобільних запчастин та обіцяний ремонт транспортного засобу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 14 900 грн 00 коп.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
		 
		Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
		 
		З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та показав про зазначені вище обставини вчинення ним незаконного заволодіння транспортних засобів та шахрайства в умовах воєнного стану.
		 
		Так, він займається ремонтом автомобілів. У липні 2023 року ОСОБА_6 пригнав йому на ремонт власний автомобіль Daewoo, але він не збирався його ремонтувати та відвіз ОСОБА_8 в якості застави, отримавши за нього кошти. Також, від військовослужбовця ОСОБА_9 він отримав автомобіль Opel на ремонт, але знову відвіз його ОСОБА_8 в якості застави, отримавши за нього кошти, які були необхідні для власних потреб. Крім того, від ОСОБА_7 він чотири рази, шляхом обману, отримав кошти загальною сумою 34 000 гривень під приводом придбання автомобільних запчастин на автомобіль Opel витрат на його ремонт, однак ці кошти також використав на власні потреби.
		 
		У вчинених кримінальних правопорушеннях щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність. Просив не призначати покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі.
		 
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватим:
		 
		- у незаконному заволодінні транспортним засобом, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України;
		 
		- у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України;
		 
		- у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України;
		 
		- у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.
		 
		Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
		 
		- ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком, нетяжкими та тяжким злочинами;
		 
		- обставини, що пом`якшують покарання, передбачені пунктами 1, 2 частини 1, частиною 2 статті66 Кримінального кодексу України, якими визнаються: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання показань про його обставини; часткове відшкодування шкоди шляхом перерахування коштів у розмірі 9000 грн 00 коп. потерпілій ОСОБА_7 , яка подала до суду відповідну заяву (а. п. 51); заява потерпілого ОСОБА_6 про відсутність претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого (а. п. 37);
		 
		- обставину, що обтяжує покарання, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається вчинення злочину з використанням умов воєнного стану;
		 
		- особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а. п. 58), піднаглядом в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебував (а. п. 55); за місцем проживання характеризується, як особа, що не зловживає алкогольними напоями, з сусідами підтримує дружні стосунки (а. п. 57).
		 
		З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання, обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді обмеження волі на строк в межах санкції частини 1 статті 190 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій частини 2 статті 190, частини 1 статті 289 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна в межах санкції частини 2 статті 289 Кримінального кодексу України.
		 
		Частиною 1 статті 70 КК України передбачено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		 
		Покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України належить визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		 
		З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить застосувати у відношенні ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ"Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу рахувати строк відбуття покарання.
		 
		Відповідно до статей 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути: 1 514 грн 56 коп. процесуальних витрат на залучення експертів для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/667-АВ від 12.01.2024; 1 514 грн 56 коп. процесуальних витрат на залучення експертів для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/666-АВ від 15.01.2024; 7 896 грн 95 коп. процесуальних витрат на залучення експертів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-24/3240-БД від 28.02.2024 (а. п. 59-61).
		 
		Застосований щодо речового доказу арешт на підставі ухвал слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 08.01.2024, належить скасувати (а. п. 90-93).
		 
		Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (а. п 62-67).
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		Визнати  ОСОБА_4  винуватим у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 289, частиною 2 статті 289, частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
		 
		- за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		 
		- за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією усього належного йому майна;
		 
		- за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
		 
		- за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання  ОСОБА_4  у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією усього належного йому майна.
		 
		До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні  ОСОБА_4  запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу, а саме 08.07.2024, рахувати строк відбуття покарання.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь Державного бюджету України 10926 (десять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн 07 коп. на відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів: на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/667-АВ від 12.01.2024; на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/666-АВ від 15.01.2024; на проведення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-24/3240-БД від 28.02.2024.
		 
		Скасувати застосований на підставі ухвал слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 08.01.2024 арешт тимчасового вилученого майна.
		 
		Речові докази: - транспортний засіб Daewoo Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , транспортний засіб Opel Frontera, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що переданий на зберігання користувачу ОСОБА_9 , - вважати повернутими володільцям. 
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
		 
		Головуючий:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...