Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/2552/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 08.07.2024. Зареєстровано: 08.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2024.
Дата набрання законної сили: 08.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/641/559/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023170020001594

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Комінтернівський районнийсуд м.Харкова 
		 
		Номер провадження 1-кп/641/559/2024 Справа № 641/2552/24 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова, в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_2 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		секретаря  ОСОБА_4 ,
		при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 62023170020001594від 04.08.2023 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозова, Кегичівського р-ну, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , має звання солдат, зареєстрований тa проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		- 27.01.2017 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.186 КК України до громадських робіт строком 160 год.; 
		- 25.05.2017 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2, 3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ч.1 ст.72 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 20 днів. Звільнився 19.07.2021 року з Коростенської ВК Житомирської області № 71 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 20 днів, 
		   - у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, -
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		Солдат ОСОБА_3 , який, відповідно до наказу № 122 від 20.05.2022, проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, військової частини НОМЕР_2 .
		Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов?язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження зобов`язаний доповідати безпосередньому начальникові. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України с конституційним обов?язком громадян України.
		Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, необхідність забезпечення у військово служби остійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
		Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Згідно з вимогами ст. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України виїзд військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони У країни, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року, який діє по теперішній час.
		Однак, ОСОБА_3 , 14.05.2023 року вирішив стати на злочинний шлях, та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
		Реалізуючи свійзлочинний умисел,солдат ОСОБА_3 в порушеннявищевказаних нормативно-правовихактів,діючи зпрямим умислом,а саме,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,з метоютимчасово ухилитисявід військовоїслужби таз мотивівнебажання переносититруднощі військовоїслужби,через особистунедисциплінованість танесумлінне ставленнядо виконаннясвоїх службовихобов?язків,без відповіднихдозволів командирівта начальників,за відсутностізаконних підставта поважнихпричин,знаходячись умісці постійноїдислокації підрозділуППД « ІНФОРМАЦІЯ_2 »за адресою:м.Харків,пр.Льва Ландау, біля Університету внутрішніх справ, 14.05.2023, самовільно залишив місце служби.
		Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_3 в період з 14.05.2023 по 25.03.2024, в умовах воєнного стану: незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.
		За час відсутності на службі солдат ОСОБА_3 обов?язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням своїх службових обов`язків до 25.03.2024 р.
		В судовомузасіданніобвинувачений ОСОБА_3 свою винуватістьувчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченогоч.5ст.407ККУкраїни,визнавповністю, пояснив, що, знаходячись у місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 ,14.05.2023 року , самовільно залишив місце служби, та в період з 14.05.2023 по 25.03.2024 р., перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_2 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень (злочинів) при обставинах, викладених в обвинувальних актах, розкаюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), і судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення (злочину) в судовому засіданні доведена повністю.
		Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. 
		Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини,що обтяжуютьпокарання обвинуваченого,згідно ст.67КК України,відсутні. Суд не визнає як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , рецидив злочинів, оскільки така обставина в обвинувальному акті відсутня.
		Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 ,суд враховуєпом`якшуючіпокарання обставинита відсутністьобтяжуючих покаранняобставин,а такожбере доуваги,що обвинуваченийза місцемпроходження службихарактеризується незадовільно,на облікуу лікарівнарколога неперебуває,має незняту іне погашенув установленомузаконом порядкусудимість. Також,суд бередо увагидосудову доповідь,згідно якоїризики вчиненняповторного кримінальногоправопорушення обвинуваченимоцінюються яквисокі,ризики небезпекидля суспільстваоцінюються яксередні,також,на думкуоргану апробації,можливе виправленняособи безізоляції відсуспільства. Крімтого,суд враховує,що,відповідно дост.12КК України,кримінальне правопорушення,передбачене ч.5ст.407КК України,відносяться докатегорії тяжкихзлочинів,враховує ступіньтяжкості,характер тасуспільну небезпекувчиненого злочинута обставинийого вчинення,обстановку таспосіб вчиненнязлочину. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
		Речові докази, судові витрати  відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 01.04.2024 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		Суддя -   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...