Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/22090/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2024. Зареєстровано: 08.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2024.
Дата набрання законної сили: 16.07.2024
Номер судового провадження: 1-кс/127/9498/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240040000189

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/22090/24 
		Провадження № 1-кс/127/9498/24 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		04 липня 2024 року                                  м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		слідчого судді: ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання: ОСОБА_2 
		за участю:
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівна Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Старший слідчий в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 03.07.2024 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Клопотання мотивовано тим, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240040000189 від 30.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
		В межах даного кримінального провадження 02.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та цього ж дня затримано в порядку ст. 615 КПК України.
		Підставами для застосування до ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищувати, ховати або спотворювати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. 
		Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем та добре обізнаний з формами та методами правоохоронної роботи, що в свою чергу може призвести до незаконної протидії органу досудового розслідування, шляхом впливу на свідків та знищенням речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. 
		Таким чином встановлено ризик, передбачений п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. 
		При цьому, на даний час не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому з врахуванням суспільного резонансу через скоєний підозрюваним злочин, останній, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків злочину.
		Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків.
		Крім того, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв`язку із чим наявні ризики, передбачені п. 4, 5 ст. 177 КПК України.
		На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави.
		Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник  адвокат ОСОБА_5 в письмових запереченнях (клопотанні) та в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі або ж визначити підозрюваному заставу.
		Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №62024240040000189, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		З матеріалів справи вбачається, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240040000189 від 30.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан та який діє на даний час.
		Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 01.12.2023 № 371, солдата ОСОБА_4 , який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаду оператора 1 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки 5 батальйону оперативного призначення. 
		Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом  Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
		Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Відповідно до ст. 28 Статуту, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає внаділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
		Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. 
		Поряд із цим, статтею 35 Статуту, серед іншого, передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
		Стаття 37 Статуту визначає, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його, військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.
		Крім того, Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
		Згідно ст.ст. 6, 11, 16 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
		Водночас, солдат ОСОБА_4 в порушення зазначених вимог порядку виконання військового обов`язку, проходження військової служби і підлеглості, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення в умовах воєнного стану та вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
		Солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді оператора 1 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки 5 батальйону оперативного призначення , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, 13.06.2024 приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_2 під час шикування особового складу, на виконання бойового розпорядження Командувача Національної гвардії України від 28 квітня 2023 року №95-р/т та наказу командира військової частини НОМЕР_3 №124 від 05.05.2023 відкрито відмовився виконати бойовий наказ №1323 від 12.06.2024, який доведено т.в.о. командира 5 батальйону оперативного призначення старшим лейтенантом ОСОБА_7 «Про залучення особового складу військової частини до виконання бойових (спеціальних) завдань в районі ведення бойових дій» щодо вибуття 14.06.2024 у службове відрядження з пункту постійної дислокації військової частини до району виконання бойових завдань в Запорізькій області, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу.
		02 липня 2024 року о 10 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		02 липня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинене в умовах воєнного стану. 
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
		Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
		Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024240040000189 від 30.06.2024; матеріалів службового розслідування про вчинення кримінального правопорушення від 24.06.2024; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 02.07.2024; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 02.07.2024; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 02.07.2024; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 02.07.2024; протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-та кінозйомки, відеозапису від 02.07.2024; повідомлення про підозру від 02.07.2024; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.07.2024; інших матеріалів кримінального провадження; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України обґрунтована. 
		У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		При цьому, відповідно до частини восьмої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.
		В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, неодружений, раніше не судимий.
		В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
		Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки в умовах сьогодення, а саме те, що злочин вчинено під час правового режиму воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд, аналізуючи положення ч. 8 ст. 176 КК України, під час розгляду клопотання, дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. 
		Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. 
		Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Посилання захисника  адвоката ОСОБА_5 на те, що підозрюваний ОСОБА_4 має на утримані матір з малолітнім братом, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, має проблеми зі здоров`ям, здійснює волонтерську діяльність та раніше до кримінальної відповідальності не притягався, судом до уваги не приймається, оскільки наявність таких обставин не спростовує наявності ризиків про які зазначено вище та наявність яких доведена прокурором.
		Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.
		В той же час, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_4 являється військовослужбовцем та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
		УХВАЛИВ:
		Клопотання слідчого задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 10:50 год. 30 серпня 2024 року.
		Строк діїухвали судупро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою визначитидо 30 серпня 2024 року.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...