Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/9734/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2024. Зареєстровано: 09.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2024.
Дата набрання законної сили: 30.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/638/1588/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023220000001341

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/9734/24
		Провадження № 1-кп/638/1588/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 червня 2024 року       Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		секретаря: ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора:          ОСОБА_3 ,
		адвоката:                         ОСОБА_4 , 
		підсудної:                           ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22023220000001341 від 22.09.2023 року відносно:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, із середньою освітою, вдови, утриманців не має, не працевлаштованої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		ОСОБА_5  до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (російської федерації), будучи мешканкою м. Ізюм Харківської області мала достатній досвід роботи у відділенні поштового зв`язку м. Ізюм АТ ХД «Укрпошта» в умовах незалежної України.
		Саме, 24.02.2022 російською федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна.
		У результаті ведення агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, 01 квітня 2022 року збройними формуваннями РФ окуповано м. Ізюм Харківської області із встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту. У зв`язку з чим в місті припинили свою роботу державні органи та установи, в тому числі АТ «Укрпошта».
		Таким чином, ОСОБА_5 , як жителька м. Ізюм, де вона проживала на той час у кв. АДРЕСА_2 , за вищевказаних обставин опинилася на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. 
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагською конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		В порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі - РФ), а також інші представники військово-політичного керівництва РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали із залученням підрозділів збройних сил РФ агресивну війну та військовий конфлікт на території України.
		Спочатку 22.02.2022 президент РФ, бажаючи розпочати ведення агресивної війни проти України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами країни, яке було задоволено, а вже 24.02.2022 о 5 годині ранку ним було оголошено про рішення розпочати повномасштабне військове вторгнення в Україну.
		В той же день, 24.02.2022, на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії, з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.
		В подальшому, представниками держави-агресора з метою зміни меж території та державного кордону України, реалізації власної окупаційної політики, на окупованих територіях було розпочато здійснення незаконного створення підконтрольних окупаційній владі адміністрацій, в тому числі на захопленій частині території Харківської області.
		Під час тимчасової окупації представниками рф на тимчасово окупованій території Харківської області було створено т.зв. «Временную гражданскую администрацию Харьковской области» підпорядковану, керовану та фінансовану рф, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією Харківської області.
		10.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрации Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрации Харьковського района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		18.07.2022 головою т.зв «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно з п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
		Так, головою т.зв. «военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» було призначено громадянина України ОСОБА_7 .
		У подальшому, відповідно до п. 8 розпорядження виконувача обов`язків голови вищевказаної окупаційної адміністьрації від 29.07.2022 № 21 «О создании коммунальных предприятий Изюмского района Харьковской области», створено т.зв. «Комунальное предприятие Почта Изюма», затверджено устав підприємства, встновлено штатну чисельність працівників в кількості 104 штатних одиниць.
		Основною метою діяльності вищевказаного суб`єкта господарювання є - забезпечення доставки місцевої газети «Изюмский телеграфъ», газет « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Красная звезда», організація доставки повідомлень мешканців підзвітній відділенням поштового зв`язку території шляхом передачі сканованих копій листів та повідомлень через застосунок Телеграм та Вайбер.
		Таким чином, т.зв. «Комунальное предприятие Почта Изюма» провадило господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		До складу комунального підприємства «Почта Изюма» входило шість відділень поштового зв`язку (ВПЗ Ізюм: 2, 3, 4, 5, 6, 9).
		Так, під час тимчасової окупації Ізюмського району Харківської області, наприкінці травня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Ізюм, Ізюмського району Харківської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, наприкінці травня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування не встановлено, вступила у злочинну змову з іншою особою - директором т.зв. «Комунальное предприятие Почта Изюма» (досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні) та іншими невстановленими особами та добровільно надала згоду на призначення її на посаду т.зв. «начальника отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма», створеного окупаційною владою.
		У подальшому 06.06.2022, діючи умисно, реалізуючи свій спільний протиправний умисел, спрямований на пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності т.зв. «Комунального предприятия Почта Изюма» у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, а саме виконуючі роботи по прийому, сортуванні, розподілу пошти по місту Ізюм та Ізюмського району, а також прийом листів від населення, доставка газет, листів та інших поштових відправлень по території підзвітній т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма» громадянка України ОСОБА_5 , будучи обізнаною про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на її тимчасово окуповані території, написала заяву про працевлаштування т.зв. «отделение почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма» з 06.06.2022.
		З цього ж дня ОСОБА_5 , а у подальшому відповідно до трудового договору від 23.07.2022, укладеного з т.зв. «директором комунального предприятия «Почта Изюма», призначено на посаду т.зв. «начальника отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма».
		Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 займаючи вищезазначену посаду та підпорядковуючись директору т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма»», у період часу з 06.06.2022 до початку вересня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, відповідно до своїх службових обов`язків здійснювали пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма» у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, шляхом виконання роботи по прийому, сортуванні, розподілу пошти по місту Ізюм та Ізюмського району, а також прийом листів від населення, доставка газет, листів та інших поштових відправлень т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма» по території підзвітній т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма», а саме: 
		-організовувала роботу відділення поштового зв`язку та спрямовувала її діяльність на розвиток т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма»; 
		-забезпечувала контроль виконання планових завдань, поставлених керівництвом т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма»;
		-здійснювала аналіз роботи відділення, ведення обліку робочого часу;
		-забезпечувала ефективне використання і збереження матеріальних цінностей закріплених за т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма». 
		Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 , виконуючи свої службові обов`язки, визначені керівництвом «т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма», здійснювала роботи, без виконання яких господарську діяльність «т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма» неможливо було провадити на території підзвітній т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма».
		Зокрема, у період часу з 06.06.2022 по до початку вересня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма» ОСОБА_5 було систематично організовано та надано вказівки підлеглим працівникам про розповсюдження на території підзвітній т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма».
		Окрім того встановлено, що до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (російської федерації), будучи мешканкою м. Ізюм Харківської області, мала достатній досвід роботи у відділенні поштового зв`язку м. Ізюм АТ ХД «Укрпошта» в умовах незалежної України.
		Саме, 24.02.2022 російською федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна.
		У результаті ведення агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, 01 квітня 2022 року збройними формуваннями РФ окуповано м. Ізюм Харківської області із встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту. У зв`язку з чим в місті припинили свою роботу державні органи та установи, в тому числі АТ «Укрпошта».
		Таким чином, ОСОБА_5 , як жителька м. Ізюм, де вона проживала на той час у кв. № 1 багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 , за вищевказаних обставин опинилася на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. 
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагською конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		В порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі - РФ), а також інші представники військово-політичного керівництва РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали із залученням підрозділів збройних сил РФ агресивну війну та військовий конфлікт на території України.
		Спочатку 22.02.2022 президент РФ, бажаючи розпочати ведення агресивної війни проти України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами країни, яке було задоволено, а вже 24.02.2022 о 5 годині ранку ним було оголошено про рішення розпочати повномасштабне військове вторгнення в Україну.
		В той же день, 24.02.2022, на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії, з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.
		В подальшому, представниками держави-агресора з метою зміни меж території та державного кордону України, реалізації власної окупаційної політики, на окупованих територіях було розпочато здійснення незаконного створення підконтрольних окупаційній владі адміністрацій, в тому числі на захопленій частині території Харківської області.
		Під час тимчасової окупації представниками рф на тимчасово окупованій території Харківської області було створено т.зв. «Временную гражданскую администрацию Харьковской области» підпорядковану, керовану та фінансовану рф, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією Харківської області.
		10.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрации Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрации Харьковського района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		18.07.2022 головою т.зв «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно з п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
		Так, головою т.зв. «военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» було призначено громадянина України ОСОБА_7 .
		У подальшому, відповідно до п. 8 розпорядження виконувача обов`язків голови вищевказаної окупаційної адміністьрації від 29.07.2022 № 21 «О создании коммунальных предприятий Изюмского района Харьковской области», створено т.зв. «Комунальное предприятие Почта Изюма», затверджено устав підприємства, встновлено штатну чисельність працівників в кількості 104 штатних одиниць.
		В подальшому, громадянка України (досудове розслідування стосовно неї здійснюється в іншому кримінальному провадженні) погодилася на пропозицію ОСОБА_7 добровільно зайняти посаду у новоствореному комунальному підприємстві окупаційної адміністрації держави-агресора, створеній на тимчасово окупованій території, а саме посаду директора т.зв. «Комунальное предприятие Почта Изюма».
		В подальшому, невстановленими під час досудового розслідування особами в м. Ізюм Харківської області організовано редакцію, підготовку публікацій та друк газет «Изюмский телеграфъ», газет « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Красная звезда», в яких містилися матеріали на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, збройних формувань, у тому числі ідей проросійської спрямованості та геополітичних інтересів Російської Федерації, агітаційні матеріали, які мали на меті переконати українців, які є жителями окупованих територій, а також українського народу загалом, у тому, що Російська Федерація і її збройні сили не є їхнім ворогом, з турботою ставляться до жителів окупованих територій, надають їм та готові в подальшому надавати будь-яку допомогу і підтримку, а також нав`язати масовому адресату негативне ставлення до держави України та посіяти в українському суспільстві недовіру до органів державної влади України, її Збройних Сил, заперечуючи при цьому здійснення з боку РФ агресії відносно жителів тимчасово окупованих територій.
		Основною метою діяльності т.зв. «Комунальное предприятие Почта Изюма», серед іншого, було поширення серед населення зазначених пропагандистських газет «Изюмский телеграфъ», « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Красная звезда».
		Так, під час тимчасової окупації АДРЕСА_4 , у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на пособництво шляхом надання засобів для здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань.
		З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , наприкінці травня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, вступила у злочинну змову з директором т.зв. «Комунального предприятия Почта Изюма» (досудове розслідування стосовно неї здійснюється в іншому кримінальному провадженні) та іншими невстановленими особами, добровільно надала згоду на призначення її на посаду начальника т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма».
		ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, в групі з директором т.зв. «Комунального предприятия Почта Изюма» (досудове розслідування стосовно неї здійснюється в іншому кримінальному провадженні) та іншими невстановленими особами, розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на пособництво шляхом надання засобів для здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, обіймаючи посаду начальника т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма», одержувала, зберігала та в подальшому шляхом надання вказівок підпорядкованим їй листоношам організовувала поширення серед населення м. Ізюм, через відділення т.зв. «отделения почтовой связи Изюм 5 Комунального предприятия Почта Изюма», пропагандистських газет пропагандистських газет «Изюмский телеграфъ», «Харьков Z» та «Красная звезда», в яких містилися матеріали на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, збройних формувань, у тому числі ідей проросійської спрямованості та геополітичних інтересів Російської Федерації, агітаційні матеріали, які мали на меті переконати українців, які є жителями окупованих територій, а також українського народу загалом, у тому, що Російська Федерація і її збройні сили не є їхнім ворогом, з турботою ставляться до жителів окупованих територій, надають їм та готові в подальшому надавати будь-яку допомогу і підтримку, а також нав`язати масовому адресату негативне ставлення до держави України та посіяти в українському суспільстві недовіру до органів державної влади України, її Збройних Сил, заперечуючи при цьому здійснення з боку РФ агресії відносно жителів тимчасово окупованих територій.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. 
		Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 винною себе визнала в повному обсязі, детально виклала про обставини скоєння нею зазначених кримінальних правопорушень.
		За обставин, що ОСОБА_5 визнала свою провину в повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень, передбачених ч.3 ст.349 КПК України.
		Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 правильно розуміє обставини скоєних нею кримінальних правопорушень. У суду відсутні сумніви у добровільності її позиції.
		Суд вважає вину підсудної ОСОБА_5 повністю доведеною.
		Її дії суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави - агресора, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, тобто пособництво шляхом надання засобів для здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави - агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, за відсутності ознак державної зради, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Судом досліджені дані, які характеризують особу підсудної, та при цьому встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судима, не перебуває на обліку в Харківському обласному наркологічному диспансеру та Харківському міському ПНД, офіційно не працює, не є особою з інвалідністю, утриманців не має, вдова, мешкає з доньками та онуком, за місцем мешкання та попереднім місцем роботи характеризується позитивно. 
		Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер, підвищену ступень суспільної небезпеки скоєного, скоєння кримінальних правопорушень, які є не тяжким, та особливо тяжким, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Обставинами, відповідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання  ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю органу досудового розслідування інших кримінальних правопорушень щодо злочинів проти основ національної безпеки України.
		Відповідно ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання  ОСОБА_5 , судом визнає вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб (частина друга або третя статті 28).
		З огляду на викладене суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення в межах санкцій ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України. 
		Суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства. 
		Зважаючи на викладене, суд з метою виправлення підсудної, попередження з її боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом`якшують її покарання, відношення підсудної до скоєного, думку прокурора, який вважав за можливе призначити покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, вважає, що виправлення підсудної можливо при призначенні їй покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Як зазначено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання`призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості і вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний в мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній частині послатись на ч. 1ст. 69 КК України. При цьому, необхідно врахувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
		Отже, суд при застосуванні ч. 1 ст. 69 КК України, враховує: щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю органу досудового розслідування інших кримінальних правопорушень щодо злочинів проти основ національної безпеки України.
		Встановлення провини підсудної та призначення покарання є дискреційними повноваженнями суду, тому суд приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_5 нижче від найнижчої межі, встановленої ч.6 ст.111-1 КК України.
		Також суд вбачає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права, на відповідний строк, обіймати посади, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги.
		Щодо застосування відносно підсудної додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд також дійшов висновку про наявність підстав для застосування такого виду додаткового покарання.
		Призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Цивільний позов не заявлений.
		Запобіжний захід підсудній ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор №27».
		Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_5 згідно ст. 124 КПК України.
		Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Накладений арешт на майно, що належить підсудній, скасуванню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_5  винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України та призначити їй наступне покарання:
		за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги на строк 10 років з конфіскацією майна,
		за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України - із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - у вигляді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги на строк 10 років з конфіскацією майна.
		Відповідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_5  покарання у вигляді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги на строк 10 років з конфіскацією майна. 
		Запобіжний заход відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор №27».
		Строк покарання засудженій ОСОБА_5 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 11 березня 2024 року. 
		Речові докази - газети, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - підлягають подальшому зберіганню в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з підсудної ОСОБА_5  на користь держави судові витрати з проведенням комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи №23566/23638 від 15.01.2024 року на суму 34 077 (тридцять чотири тисячі сімдесят сім) грн. 60 коп.
		На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.
		 
		Головуючий: суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...