Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/6616/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2024. Зареєстровано: 11.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2024.
Дата набрання законної сили: 13.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/185/926/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024041370000831

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/6616/24
		1-кп/185/926/24 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 липня 2024 року м.Павлоград.
		Павлоградський міськрайонний суд 
		Дніпропетровської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		секретаря  ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши упідготовчому судовомузасіданні вм.Павлоград кримінальнепровадження,зареєстроване уЄдиному реєстрідосудових розслідуваньза №12024041370000831від 03.06.2024 року за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлоград, громадянина України, який має середню освіту, працюючого ТОВ «Укрбудвироб» старшим машиністом, одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України,
		 
		за участі прокурора  ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 , 
		захисника  ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до наказу начальника Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області N? 30 о/с від 29.01.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_6 призначений на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції, старший сержант поліції ОСОБА_7 призначений на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції.
		Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, а також здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
		Так, 03.06.2024 інспектор відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції старший сержант ОСОБА_7 відповідно до затвердженого графіку чергувань працівників відділення, перебували в добовому чергуванні з патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, первинного реагування на повідомлення про правопорушення, в межах території обслуговування Павлоградського районного відділу поліції ГУНІ в Дніпропетровській області, тобто виконували свої службові обов?язки, перебуваючи одягненими в однострій поліцейських, на службовому автомобілі марки Renault Duster номерний знак НОМЕР_1 з написами синього кольору «Поліція» та символікою Національної поліції.
		Упродовж чергування 03.06.2024 приблизно о 12 год. 39 хв. екіпажем «Коваль-352», до складу якого входив інспектор відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейського відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ОСОБА_7 , було отримане та прийняте службове завдання щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, під час проведення відключення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Прибувши за вказаною адресою 03.06.2024 о 13 год. 00 хв. працівники Павлоградського районного відділу поліції головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побачили, що поблизу будинку АДРЕСА_1 , знаходяться співробітники ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» та їх службовий автомобіль, які намагались провести від?єдння від електричної мережі зазначеного будинку. Працівники Павлоградського РВП ГУНІ в Дніпропетровській області представились жінці, яка чинила опір працівникам ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі», показавши свої посвідчення працівників поліції. Далі, 03.06.2024 о 13 год. 12 хв. до співробітників ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» підійшов ОСОБА_3 та почав перешкоджати роботі останніх та, тримаючи в правій руці засіб сльозоточивої та дратівливої дії на зауваження працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо недопущення будь-яких дій щодо розпилення вмісту засобу відповів тим, що він буде застосовувати спецзасіб, якщо працівники ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» не припинять свої ді. Працівники Павлоградського районного відділу поліці головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представились працівниками поліції громадянину ОСОБА_3 , на що останній повідомив, що він не сприймає їх працівниками поліції, через те, що в них посвідчення не встановленого зразка, він є людиною і він буде захищати свою будівлю. Таким чином заперечувати легітимність працівників поліції та ігнорувати присутність поліції. Після чого ОСОБА_3 випустив вміст газового балончику, шляхом розпилення в сторону співробітника ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі», який проводив відключення від електричної мережі зазначеного будинку.
		В цей час працівники Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили ОСОБА_3 проте, що він чинить правопорушення, а саме розпилює в співробітника ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» засіб сльозоточивої та дратівливої дії з метою перешкоджання виконанню ними службових обов?язків, однак ОСОБА_3 , знаючи та візуально усвідомлюючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками поліції, так як останні представилися та одягнені в однострій поліцейських, усвідомлюючи, що він чинить активну фізичну протидію, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи моральними підвалинами суспільства, маючи умисел на активну фізичну протидії виконанню працівником поліції своїх службових обов?язків та не зважаючи на його законне розпорядження, під час припинення його протиправних дій, ОСОБА_3 став чинити їм активний спротив, шляхом перешкоджання законним діям поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме: використовуючи фізичну силу відштовхував працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також не підкорявся законним вимогам останніх щодо припинення своїх протиправних дій щодо розпилення сльозоточивого та дратівливого засобу з балончику в бік працівників ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі», при спробі затримання фізично чинив опір та намагався відштовхнути працівників поліції від себе. 03.06.2024 року о 13 годині 12 хвилин перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 після здійснення розпилювання сльозоточивого та дратівливого засобу в бік працівників ПрАТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» працівники Павлоградського РВП ГУНІ в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили ОСОБА_3 про застосування до нього згідно ст.ст.44, 45 Закону України «Про національну поліцію» фізичної сили та спеціальних засобів, та в ході здійснення активного опору представникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов?язків, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		Надалі, не зупиняючись на досягненні своєї злочинної мети 03.06.2024 приблизно о 13 годині 13 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , продовжуючи чинити опір працівникам поліції, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, розуміючи, що працівник правоохоронного органу ОСОБА_6 знаходиться при виконанні своїх службових обов?язків, та затримує його за вчинення правопорушення, діючи умисно, протиправно, не виконуючи законних вимог поліцейського та чинячи йому опір ОСОБА_3 тримаючи в правій руці засіб сльозоточивої та дратівливої дії випустив його вміст шляхом розпилення в обличчя працівника поліції ОСОБА_6 , тим самим наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , у вигляді хімічних опіків правої половини обличчя, слизової оболонки біля зовнішнього кута правого ока утворилися від дії аерозолі розпиленої з газового балончику. Всі виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ N?6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р.
		 
		Під часдосудового розслідування,21.06.2024року міжпрокурором Павлоградськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_4 ,який здійснюєпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні № 12024041370000831від 03.06.2024  року, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого боку, за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 , згоден з кваліфікацією дій за ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України, а саме в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов?язків та умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв?язку з виконанням цим працівником службових обов?язків, та повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
		Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді двох років позбавлення волі з застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 , у підготовчому судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити й призначити узгоджену в ній міру покарання, та інші, передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України в обсязі обвинувачення. Йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього уразі затвердження угоди судом. При цьому ОСОБА_3 повідомив про добровільність своєї позиції, без насильства, примусу, погроз та обіцянок, просив затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити йому узгоджене покарання. Захисник обвинуваченого ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного, та просив затвердити угоду.
		Прокурор у судовому засіданні повідомив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, та просив суд вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468, 469КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України. Суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав свою вину, підтвердив обставини вчинення інкримінованих йому дій, викладених в обвинувальному акті, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не перебуває.Узгоджене покарання сторонами угоди відповідає положенням ст. 50, 65 КК України.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання. Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ст. 336 КК України, відповідає положенням КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Судом не встановлено жодних підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.
		На думку суду зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та вважає можливим її затвердити, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3  покарання у межах санкцій ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України за їх сукупністю шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим у вигляді позбавлення волі.
		Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відношення останнього до того, що сталося, а саме визнання своєї вини, щире каяття, суд вважає, що його виправлення можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
		Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінального правопорушення. 
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. 
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
		 
		Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
		Цивільний позов у справі не заявлений.
		Речові докази слід розподілити в порядку ст.100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. 370, 371, 373, 475 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		          Затвердити угодупро визнаннявинуватості,укладену 21.06.2024року міжпрокурором Павлоградськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_4 ,з одногобоку,та обвинуваченим ОСОБА_3 ,з іншогобоку,за участізахисника адвоката ОСОБА_5 ,у кримінальномупровадженні №12024041370000831від 03.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України.
		ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.2 ст.342 КК України у вигляді одного року позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 345 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з виконанням обов`язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомлятиуповноважений органз питаньпробації прозміну місцяпроживання,роботи абонавчання;не виїжджатиза межіУкраїни безпогодження зуповноваженим органомз питаньпробації.
		Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
		Цивільний позов у справі не заявлений.
		Речові докази в кримінальному провадженні : газовий балончик з написом «Pepper ko Jet»,який зберігається в камері схову Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироку законної сили  знищити.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 необирався. 
		 
		Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...