Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/9974/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 09.07.2024. Зареєстровано: 12.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.
Дата набрання законної сили: 02.08.2024
Номер судового провадження: 2/607/2382/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27.06.2024  Справа №607/9974/24 Провадження №2/607/2382/2024
		                                            м. Тернопіль
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		 
		       головуючого судді                Вийванка О. М. 
		 
		       за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Тернопільськійобласті до ОСОБА_1 простягнення безпідставнонабутого майна, 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна. 
		В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що відповідач звернулася за призначенням пенсії, яку було призначено за принципом єдиної черги звернень Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області. Перевірено пенсійну справу та передано для обробки виплати спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області. 
		Провівши оцінку завантажених документів в електронній пенсійній справі, встановлено, що у пенсійній справі наявна копія формуляру СZ/UA 205 від 17.12.2020 (формуляр СZ/UA 205 надіслано Пенсійним фондом України 28.01.2021 № 0700-0309-9/3414; зареєстровано в Головного управлінні 03.02.2021 за № 137/9). 
		Проте, як було встановлено у ході проведення перевірки, довідка видана Тернопільським вищим професійним училищем № 4 ім. ОСОБА_2 від 18.03.2020 № 74, щодо підтвердження навчання (02 роки, 10 місяців, 22 дні), викликала сумніви у її достовірності. Так, зазначена довідка при подачі документів на призначення пенсії 03.12.2020 не була пред`явлена.
		На запит Головного управління листом Тернопільське вище професійне училище №4 імені ОСОБА_2 повідомило, що довідка на підтвердження факту навчання в училищі на ОСОБА_1 1961 р.н., не видавалася.
		Таким чином, ОСОБА_1 при поданні заяви на призначення пенсії надано довідку про період навчання з 01.09.1975 по 22.08.1978, однак така довідка навчальним закладом не видавалася.
		14.12.2023 ОСОБА_1 листом Головного управління запрошено у відділ обслуговування громадян з оригіналами усіх документів, які долучалися до заяви на призначення пенсії.
		За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 переглянуто тривалість страхового стажу та встановлено, що без врахування стажу, набутого за кордоном, право на призначення пенсії із 26.08.2021 відсутнє, оскільки страховий стаж без врахування стажу, зазначеного у формулярі становить 28 років 06 місяців 05 днів, що недостатньо для призначення пенсії при досягненні 60-ти річного віку.
		Відповідно, виплату пенсії припинено та нараховано переплату за період з 26.08.2021 по 30.11.2023 в сумі 66 665,81 грн., яка на момент подання позову не повернута. 
		Листом Головного управління відповідача повідомлено про переплату та необхідність її повернення на рахунок Головного управління, однак станом на день подання позовної заяви переплата не повернута. 
		У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на корить позивача безпідставно отримані кошти в розмірі 66665,18 грнта судові витрати. 
		У судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечує. 
		Відповідач у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася та не подала заяву про розгляд справи без її участі. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. 
		Суд, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів. 
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи. 
		При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема. 
		Ухвалою суду відкрито провадження у справі. 
		Ухвалою суду постановлено заочний розгляд справи. 
		Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права. 
		Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин. 
		Суд, встановив, що 26 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області за призначенням пенсії, котрій з 26 серпня 2021 року було призначено пенсію за віком, про що свідчить заява ОСОБА_1 за призначенням/перерахунком пенсії від 26.08.2021. 
		Стаж для розрахунку права на пенсію за віком, згідно даних електронної пенсійної справи становить 31 рік, 04 місяці, 27 днів, до якого зараховано: період навчання з 01.09.1975 по 22.07.1978, на підставі довідки виданої Тернопільським вищим професійним училищем № 4 ім. ОСОБА_2 від 18.03.2020 № 74 (02 роки, 10 місяців, 22 дні); період навчання з 01.09.1980 по 04.03.1982, на підставі диплому від 04.03.1982 № 514991 (01 рів, 06 місяців, 04 дні); періоди роботи згідно записів у трудовій книжці і уточнюючих довідок (14 років, 02 місяці, 11 днів); період роботи: з 21.06.1996 по 10.07.1996, з 01.06.2005 по 31.10.2005, 01.03.2006 по 31.03.2012, з 01.10.2012 по 31.12.2018 на підставі формуляра СZ/UA 205 (12 років, 09 місяців, 20 днів).
		Судом з`ясовано, що у ході проведення перевірки, довідка видана Тернопільським вищим професійним училищем № 4 ім. ОСОБА_2 від 18.03.2020 № 74, щодо підтвердження навчання (02 роки, 10 місяців, 22 дні), викликала у позивача сумніви у її достовірності, оскільки при подачі документів на призначення пенсії 03.12.2020 не була пред`явлена. 
		На запит Головного управління листом № 32 від 24.01.2024 Тернопільське вище професійне училище №4 імені ОСОБА_2 повідомило, що довідка на підтвердження факту навчання в училищі на ОСОБА_1 , 1961 р.н., не видавалася. 
		Таким чином, ОСОБА_1 при поданні заяви на призначення пенсії надано довідку про період навчання з 01.09.1975 по 22.08.1978, однак така довідка навчальним закладом не видавалася.
		14.12.2023 ОСОБА_1 листом Головного управління № 1900-0214-8/53375 запрошено у відділ обслуговування громадян з оригіналами усіх документів, які долучалися до заяви на призначення пенсії.
		За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 переглянуто тривалість страхового стажу та встановлено, що без врахування стажу, набутого за кордоном, право на призначення пенсії із 26.08.2021 відсутнє, оскільки страховий стаж без врахування стажу, зазначеного у формулярі становить 28 років 06 місяців 05 днів, що недостатньо для призначення пенсії при досягненні 60-ти річного віку.
		Відповідно до довідки про переплату пенсії від 29.01.2024 Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за № 1064/03-16 від 20.02.2024 вбачається, що на підставі службової записки №5880/03-16 від 12.12.2023 по пенсійній справі № 191950009168 одержувача пенсії ОСОБА_1 яка проживає за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що у зв`язку із наданням пенсіонером недостовірних документів право на призначення пенсії із 26.08.2021 відсутнє. Сума переплати пенсії із 26.08.2021 по 30.11.2023 становить 66 665,81 грн. 
		Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за № 1900-0503-8/9647 від 26.02.2024, відповідачу ОСОБА_1 повідомлено про переплату та необхідність її повернення на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. 
		Однак, відповідачем переплата пенсії не повернута. 
		Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно із ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 66 665,81 грн, оскільки переплата пенсії виникла внаслідок подання пенсіонером недостовірних даних, тобто безпідставне набуття та збереження майна було результатом поведінки набувача майна, відтак вважає, що пенсійний орган має право на стягнення з відповідача вказаної суми переплати. 
		Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування. 
		Відповідно до ч. 1 ст.50Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		Абзацом 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку передбачено те, що надміру виплачені суми пенсії відшкодовуються відповідно до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постаново правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003року №6-4,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 р.за №374/7695.
		Пунктом 3 Порядку повернення сум пенсій встановлено те, щосуми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера абоподання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 ЗУ «Прозагальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Відповідно до частин першої, другоїстатті 1212 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
		Зі змістустатті 1212 ЦК Україниможна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
		Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.
		Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Результат аналізустатті 1212 ЦК Українидає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
		Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
		Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
		Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
		Конструкціястатті 1212 ЦК України, як і загалом нормглави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. 
		Оскільки, відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, заборгованість перед Пенсійним фондом України є заборгованістю перед державою. Таким чином, безпідставно набута відповідачем пенсія понад розмір, визначений законодавством, фактично, є завданням майнової шкоди державному бюджету та призводить до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України. 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Будь-яких доказів на спростування вимог сторони позивача та правомірності отримання коштів стороною відповідача суду надано не було, а тому, суд дійшов висновку, що переплата була здійснена внаслідок зловживань відповідача. 
		Разом з тим, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212 - 1214 ЦК України).
		За вказаних обставин, оскільки переплата пенсії виникла внаслідок подання відповідачем недостовірних даних, тобто безпідставне набуття та збереження майна було результатом поведінки набувача майна, відтак, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача суму переплатипенсії,виплаченунадміру внаслідокзловживань збоку пенсіонера,за періодз 26серпня 2021року по30листопада 2023рокув розмірі 66665,81 грн, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення. 
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає. 
		Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: 1)уразізадоволення позову-навідповідача; 2)уразівідмови впозові-напозивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3028,00 грн сплаченого судового збору. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Задовольнити позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставнонабутого майна. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області суму переплатипенсії,виплаченунадміру внаслідокзловживань збоку пенсіонера,за періодз 26серпня 2021року по30листопада 2023рокув розмірі 66665,81 грн (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 81 копійка) та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) сплаченого судового збору. 
		Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. 
		Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. 
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку. 
		Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду. 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України. 
		Учасники справи:
		позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14035769, місцезнаходження майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль. 
		відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 . 
		Повний текст рішення суду складено та підписано 02 липня 2024 року. 
		  Головуючий суддяО. М. Вийванко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...