Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/25655/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.
Надіслано судом: 11.07.2024. Зареєстровано: 12.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/759/728/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023000000000865

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА
		пр. № 1-кп/759/728/24 
		ун. № 760/25655/23 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 липня 2024 року м.Київ
		Святошинський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2023 за № 62023000000000865, стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України,
		клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності,
		сторони кримінального провадження: 
		прокурор ОСОБА_4 , 
		обвинувачена ОСОБА_3 , 
		захисник ОСОБА_5 , 
		представник потерпілого ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62023000000000865 від 05.10.2023 ОСОБА_3 інкриміновано завідомо незаконне тримання під вартою, вчинене в інших особистих інтересах, вчинене за попередньою змовою групою осіб та незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб, за нижченаведених обставин.
		Указом Президента України від 25.04.2002 № 383/2002 ОСОБА_3 призначено суддею Солом`янського районного суду м. Києва.
		Будучи призначеною на посаду судді, ОСОБА_3 27.05.2002 прийняла присягу, відповідно до якої урочисто присягнула Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
		Таким чином, згідно з присягою судді, проголошеною ОСОБА_3 27.05.2002 вона зобов`язалася чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об`єктивною та справедливою.
		Відповідно до рішення Вищої ради юстиції від 25.09.2012 за № 1083/0/15-12, ОСОБА_3 призначено на адміністративну посаду заступника голови Солом`янського районного суду міста Києва.
		Наказом голови Солом`янського районного суду м. Києва від 01.10.2012 за № 22-о.с., ОСОБА_3 допущено до виконання обов`язків заступника голови Солом`янського районного суду м. Києва.
		Рішенням зборів суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 23.10.2013 за № 11/2013, ОСОБА_3 обрано, починаючи з 01.11.2013, строком на 3 роки слідчим суддею цього суду.
		Разом з тим ОСОБА_3 , будучи суддею Солом`янського районного суду м. Києва, на яку покладено обов`язки слідчого судді, стаж роботи суддею якої станом на 23.01.2014 складав повні 11 років, обіймаючи посаду заступника голови Солом`янського районного суду м. Києва, маючи необхідний обсяг повноважень та достатній досвід роботи, який об`єктивно дозволяв їй приймати законні та обґрунтовані рішення, усвідомлюючи і розуміючи вимоги норм чинного кримінально-процесуального законодавства, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа вищих посадових осіб держави, а також керівників правоохоронних та судових органів, повне коло яких установлюється у межах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, в особистих інтересах, які полягали в бажанні задовольнити почуття власної значущості та проявити свою лояльність до чинної на той час влади і таким способом отримати переваги, а саме продовжити обіймати адміністративну посаду в Солом`янському районному суді міста Києва чи зайняти в подальшому іншу, більш вигідну для себе посаду в судовій системі, всупереч вищевказаним нормам закону і справедливості, з метою протиправного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій в м. Києві завідомо незаконно застосувала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно невинного та незаконно затриманого за нібито участь в акціях протесту в центральній частині міста Києва громадянина, шляхом постановлення завідомо незаконної ухвали, за наступних обставин.
		Із 2006 року Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником. Ці перемовини продовжувались вищим керівництвом держави впродовж кількох років.
		Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 28.11.2013 - 29.11.2013 у м. Вільнюсі Литовської Республіки під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.
		Однак восени 2013 року вищим керівництвом держави, з метою утримання влади, прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На виконання цього рішення 21.11.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 905-р, яким було призупинено процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
		У той же час вищі посадові особи держави, бажаючи якнайдовше зберегти владні повноваження та припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації, оскільки такі масові заходи ставили під загрозу їх перебування при владі, вирішили вчинити протиправні дії стосовно їхніх активних учасників шляхом застосування фізичного насильства, зброї та спеціальних засобів до мітингувальників, їх затримання, застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з метою тимчасової фізичної ізоляції та залякування у вказаний спосіб інших учасників заходів протесту, а також змусити відмовитись брати надалі в них участь.
		При цьому керівництвом держави, з використанням наданих повноважень здійснювались активні дії, у тому числі незаконні, для припинення акцій протесту.
		Для реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави шляхом надання відповідних вказівок, задіяли до їх виконання керівників правоохоронних органів, а також судової гілки влади.
		У свою чергу керівники Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України залучили підлеглих їм працівників, розробили і впровадили злочинний механізм припинення будь-яких зборів, мітингів та інших заходів протесту проти тогочасної влади шляхом застосування фізичного насильства, зброї та спеціальних засобів до митингувальників, незаконних затримань, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності, протиправного ініціювання перед судами застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно затриманих мітингувальників, а також шляхом здійснення незаконного впливу на суди щодо розгляду та задоволення таких клопотань На виконання цих протиправних вказівок, враховуючи значну кількість затриманих осіб в м. Києві, не встановленими наразі службовими особами із числа керівництва державних та правоохоронних органів, зокрема прокуратури м. Києва та ГУ МВС України в м. Києві, прийнято завідомо незаконне рішення про притягнення затриманих осіб до кримінальної відповідальності та застосування їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, яке було розпочато слідчим управлінням ГУ МВС у м. Києві за фактом організації невідомими особами 19.01.2014 на вулиці Грушевського у місті Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами та знищенням майна і призвели до тяжких наслідків. Разом з цим досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні фактично не проводилося, обставини події, яка мала місце 19.01.2014 на вулиці Грушевського у місті Києві, всебічно, повно й неупереджено органом досудового розслідування не досліджувалися.
		З метою реалізації згаданого вище умислу зазначеними службовими особами (повне коло яких установлюється у межах досудового розслідування цього та інших кримінальних проваджень) був розроблений відповідний план дій, який полягав у тому, що кримінальне провадження № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, перебувало формально у провадженні слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, однак за усними вказівками керівництва ГУ МВС України затриманих осіб доставляли до заздалегідь визначених районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві, які віддалені від центральної частини м. Києва.
		У подальшому керівникам відповідних районних прокуратур та слідчих підрозділів міліції планувалося надання наказів та вказівок щодо забезпечення притягнення до кримінальної відповідальності затриманих осіб, а саме складення протоколів про їх затримання у порядку ст. 208 КПК України, складення та вручення повідомлень про підозру за ч. 2 ст. 294 КК України, а також подання до суду клопотань про обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Одночасно головам та заступникам голів районних судів, зокрема і Солом`янського районного суду м. Києва, передбачалося надання доручення забезпечити розгляд указаних клопотань та прийняття рішень про застосування затриманим особам запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		На виконання цього плану, невстановлені службові особи з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та прокуратури м. Києва з метою перешкоджання проведенню мирних акцій протесту та їх припинення шляхом затримання і в подальшому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно їх учасників та інших осіб, у такий спосіб залякуючи і спонукаючи відмовитися від подальшої участі в них, приблизно у період грудня 2013 - січня 2014 років дали завідомо незаконну вказівку керівництву територіальних слідчих підрозділів міліції, у тому числі Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про необхідність затримання, складення повідомлення про підозру затриманим в центральній частині м. Києва особам та вручення їх після погодження прокурорами, якими буде здійснюватися нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також складення клопотання про застосування щодо цих підозрюваних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, незважаючи на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		У свою чергу не встановлені службові особи із числа керівництва прокуратури м. Києва приблизно у період грудня 2013 - січня 2014 років дали вказівку процесуальним керівникам з числа прокурорів прокуратури м. Києва та керівникам районних прокуратур забезпечити погодження письмових повідомлень про підозру затриманим у центральній частині м. Києва особам та клопотань про застосування їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також в подальшому підтримати ці клопотання під час їх розгляду слідчими суддями, умисно створивши процесуальні передумови та орієнтуючи суд на їх задоволення.
		Одночасно невстановлені посадові особи з числа вищих державних органів України приблизно у період грудня 2013 - січня 2014 років дали головам та заступникам голів районних судів м. Києва, у тому числі Солом`янського районного суду м. Києва, вказівку забезпечити розгляд та задоволення клопотань слідчих СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про застосування затриманим у центральній частині міста Києва особам запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Впродовж січня 2014 року участь в акціях громадського протесту на Майдані Незалежності у м. Києві приймав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у такий спосіб виражав своє волевиявлення щодо незгоди із рішенням вищого керівництва держави про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та реалізовував конституційне право на участь в мирних акціях громадського протесту. При цьому він будь-яких правопорушень не вчиняв, у сутичках між мітингувальниками та працівниками правоохоронних органів не приймав. Натомість відстоював позицію щодо захисту учасниками акцій громадського протесту своїх прав та інтересів виключно у законний спосіб.
		Так, 21.01.2014 близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_7 з метою реалізації свого конституційного права на участь у зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях, прибув на вул. Грушевського в м. Києві . Будучи обізнаний про те, що в цьому місці можуть бути сутички між правоохоронцями та учасниками акцій громадського протесту, під час чого конфліктуючі сторони можуть жбурляти один в одного каміння, пляшки із запалювальними сумішами, тощо, для самозахисту взяв шолом білого кольору, наколінники і побутовий респіратор. При цьому також взяв вудочку, до якої прикріпив футболку білого кольору, таким чином зімітувавши білий прапор, за допомогою якого хотів виразити свої мирні наміри та проявити громадянську позицію щодо необхідності мирного розвитку подій в центральній частині м. Києва.
		Після чергової сутички учасників акцій протесту та працівників «Беркуту» і внутрішніх військ МВС України ОСОБА_7 близько 03 год. 15 хв., перебуваючи на перехресті вул. Грушевського та пров. Музейного у м. Києві зі сторони мітиніувальників та рухаючись у бік вишикуваних у шеренгу правоохоронців, бажаючи припинити застосування ними до мітингувальників фізичної сили, та спеціальних засобів, почав розмахувати вудочкою із прикріпленою футболкою білого кольору, виражаючи свої наміри до мирного спілкування. При цьому ОСОБА_7 будь-яких правопорушень, у тому числі стосовно працівників правоохоронних органів, зокрема спецпідрозділу «Беркуту» та внутрішніх військ МВС України, не вчиняв.
		У цей час з шеренги правоохоронців вийшло четверо невстановлених досудовим розслідуванням працівників правоохоронних органів, які незаконно затримали ОСОБА_7 , начебто за участь у масових заворушеннях, та безпідставно помістили до спецавтомобіля. У подальшому близько 04 год. 00 хв. 21.01.2014 ОСОБА_7 доставлено до Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві розташованого за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3.
		При цьому, того ж дня 21.01.2014, не встановленими слідством особами з числа керівників Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві та прокуратури м. Києва доведено до відома старшого слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 та прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 (обвинувальні акти стосовно яких в інших кримінальних провадженнях перебувають на розгляді у суді) явно незаконну вказівку про необхідність затримання і притягнення завідомо невинного учасника мирної акції протесту до кримінальної відповідальності та подальшого застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Старший слідчий СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 та прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , які здійснювали повноваження слідчого і прокурора відповідно у кримінальному провадженні № 12014100000000179, враховуючи наявні у них службові та процесуальні повноваження, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодилися вчинити такі незаконні дії.
		На виконання зазначеного заздалегідь узгодженого спільного плану дій, з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та їх припинення шляхом затримання та в подальшому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно їх учасників та інших осіб, у такий спосіб залякуючи і спонукаючи відмовитися від подальшої участі в них, старший слідчий Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 о 14 год. 40 хв. 21.01.2014 в приміщенні Солом`янського райуправління міліції за адресою: м. Київ вул. Полковника Шутова, 3, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 9, 208 КПК України склав протокол затримання ОСОБА_7 як особи, підозрюваної у вчиненні злочину, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що його затримано по вул. Грушевського в м. Києві нібито під час вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, а також, що нібито очевидці, в тому числі потерпілі, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, хоча будь-яких достатніх та належних фактичних даних про причетність ОСОБА_7 до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також його активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на час затримання не містилося і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
		Продовжуючи вчиняти дії відповідно до розробленого невстановленими особами злочинного плану дій, 21.01.2014, перебуваючи в службовому кабінеті Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Полковника Шутова, З, слідчий ОСОБА_8 , діючи умисно та в порушення вимог ст. ст. 9, ч. 1 ст. 276 КПК України склав письмове повідомлення про підозру затриманому ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, внісши завідомо неправдиві відомості відповідно до отриманого від невстановлених слідством осіб тексту (шаблону), про нібито участь ОСОБА_7 упродовж 19-21 січня 2014 року в масових заворушеннях, підписав та надав це письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику 
		ОСОБА_9 свою чергу прокурор ОСОБА_9 , 21.01.2014 приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, знаючи, як процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 12014100000000179 про те, що у матеріалах досудового розслідування відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, для повідомлення про підозру ОСОБА_7 , якого затримано всупереч вимогам ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, будь-яких заборонених речей при ньому не виявлено і ніхто з очевидців не вказував на нього як на особу, що вчинила злочин, жодних дій, за які передбачено кримінальну відповідальність ч. 2 ст. 294 КК України, пов`язаних з організацією масових заворушень, що супроводжувалося насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях ОСОБА_7 не вчиняв, у порушення вимог ст. ст. 36, 276, 277, 278 КПК України, погодив шляхом підписання надане йому слідчим письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
		Доводячи до кінця спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинного ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, використовуючи повноваження, передбачені ч. 1 ст. 278 КПК України, 21.01.2014 приблизно о 19 год. 30 хв. в приміщенні Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, за адресою: м. Київ вул. Полковника Шутова, 3, слідчий ОСОБА_8 особисто вручив завідомо неправдиве письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
		У подальшому прокурором відділу прокуратури м. Києва 22.01.2014 в 11 год. 23 хв. виділено з кримінального провадження № 12014100000000179 в окреме провадження № 12014100000000227 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, яке того ж дня о 11 год. 54 хв. приєднано до раніше виділених матеріалів кримінального провадження № 12014100000000220 від 22.01.2014.
		Досудове розслідування кримінального провадження № 12014100000000220 керівником органу прокуратури м. Києва доручено слідчим СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
		Не припиняючи своїх протиправних дій, діючи в межах вищезгаданого злочинного плану дій, старший слідчий СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 , 23.01.2014 у невстановлений слідством час, діючи умисно, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 немає, оскільки його затримано всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України та йому незаконно повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за відсутності належних, достатніх і достовірних доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, склав та подав 23.01.2014 до Солом`янського районного суду м. Києва клопотання про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Цього ж дня 23.01.2014 для розгляду указаного клопотання автоматизованою системою документообігу Солом`янського районного суду м. Києва, визначено слідчого суддю цього ж суду ОСОБА_3 .
		Водночас, приблизно в цей же період - в січні 2014 року невстановленими службовими особами з числа керівництва держави та вищих органів державної влади, повне коло яких встановлюється у межах досудового розслідування, на виконання вищевказаного узгодженого плану злочинних дій, з метою досягнення суспільно небезпечних наслідків у вигляді незаконного позбавлення волі затриманих у місті Києві осіб та припинення у такий спосіб подальших акцій протесту, надано вказівку заступнику голови Солом`янського районного суду м. Києва - судді ОСОБА_3 неухильно розглянути вказане клопотання та задовольнити його, застосувавши до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Надалі слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вулиця Полковника Шутова, 1, діючи відповідно до розробленого невстановленими особами плану дій, за попередньою змовою групою осіб, виконуючи незаконну вказівку невстановлених службових осіб із числа керівництва держави щодо незаконного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно затриманих у центральній частині міста осіб та припинення у такий спосіб подальших акцій протесту, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи досягнення суспільно небезпечних наслідків у вигляді незаконного тримання під вартою, погодилась прийняти до розгляду, розглянути та задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , постановивши при цьому завідомо незаконну ухвалу про застосування стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
		Так, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , 23.01.204, у період часу з 18 год. 23 хв. до 20 год. 17 хв., прийнявши до провадження судову справу № 760/1378/14, провадження № 1-кс/760/381/14 щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , за участю прокурора ОСОБА_10 , слідчого ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , при секретарі ОСОБА_13 , достовірно знаючи, що в наданих матеріалах кримінального провадження № 12014100000000220 до клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 додано лише: копію витягу з СРДР у кримінальному провадженні № 12014100000000220; факсимільну копію витягу з СРДР у кримінальному провадженні № 12014100000000179; копію постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014100000000179 від 19.01.2014; копію рапорту співробітника БМОП «Беркут» ОСОБА_14 від 21.01.2014, який не містив дати складення та відмітки щодо його реєстрації у спосіб, передбачений відомчими нормативними актами МВС України, зокрема Інструкцією з діловодства в системі МВС України, затвердженою наказом МВС України від 23.08.2012 № 747; копію пояснення ОСОБА_7 від 21.01.2014; копію паспорта громадянина України ОСОБА_7 ; копії документів, посвідчуючих захисників підозрюваного ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; копію протоколу затримання ОСОБА_7 від 21.01.2014; копію повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12014100000000179; копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 , який заперечив свою причетність до вчинення протиправних дій в центральній частині міста Києва, зокрема участі у масових заворушеннях, а також частково нечитабельні копії протоколів допитів свідків - співробітників міліції (БМОП «Беркут») ОСОБА_14 (спеціальне досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні) та ОСОБА_15 (стосовно якого постановлено обвинувальний вирок в іншому кримінальному провадженні (ще не набув законної сили), які належних показань з приводу причетності ОСОБА_7 до участі у масових заворушеннях не надали, натомість їхні неправдиві показання суперечили відомостям, викладеним у рапорті цього ж свідка ОСОБА_14 , заслухавши сторону обвинувачення - прокурора ОСОБА_10 та слідчого ОСОБА_8 , котрі просили задовольнити клопотання, не надавши жодних нових доказів на обґрунтування поданого клопотання, та сторону захисту - захисників підозрюваного ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та підозрюваного ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення клопотання та надали суду докази безпідставності клопотання про застосування запобіжного заходу, діючи умисно, у порушення вимог статей 177, 178, 183, 193, 194, 206, 370 КПК України, усвідомлюючи відсутність доказів, які б обґрунтовували підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, а також ризиків, установлених статтею 177 КПК України, не маючи на меті реально дослідити доводи сторін, упереджено, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді незаконного тимчасового обмеження особистої свободи ОСОБА_7 та припинення у такий спосіб подальших акцій протесту з боку цієї та інших осіб, прийняла рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, формально провела засідання з розгляду вказаного клопотання.
		Під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , суддею ОСОБА_3 безпідставно умисно проігноровано :
		показання допитаного в суді свідка сторони захисту ОСОБА_16 щодо невчинення ОСОБА_7 будь-яких протиправних дій в центральній частині м. Києва 19.01.2014; показання допитаного в суді свідка сторони захисту ОСОБА_17 щодо характеристики особи ОСОБА_7 ;
		показання допитаних в суді свідків сторони захисту ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , щодо невчинення ОСОБА_7 будь-яких протиправних дій в центральній частині м. Києва 20.01.2014;
		показання допитаного в суді свідка сторони захисту ОСОБА_20 , яка будучи очевидцем затримання ОСОБА_7 працівниками БМОП «Беркут», надала показання про те, що ОСОБА_7 жодних протиправних дій у ніч з 20 на 21 січня, перебуваючи по вул. Грушевського в м. Києві не вчиняв, розмахував імпровізованим білим прапором, виражаючи свої мирні наміри;
		долучені стороною захисту характеризуючі матеріали на ОСОБА_7 , з яких вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 працевлаштований і має належні соціальні зв`язки; клопотання народних депутатів України ОСОБА_16 і ОСОБА_21 про передання їм на поруки ОСОБА_7 .
		Показання допитаних під час судового розгляду клопотання свідків сторони захисту повністю спростували обставини, викладені в повідомленні про підозру ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 294 КК України, а долучені стороною захисту характеризуючі матеріали спростували викладені в клопотанні про застосування запобіжного заходу процесуальні ризики можливості його переховування, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Незважаючи на це, за умов відсутності доказів щодо наявності обґрунтованої підозри та процесуальних ризиків, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 177 КПК України, а отже, підстав для задоволення клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу, грубо порушуючи вимоги національного законодавства, зокрема ст. 62 Конституції України, ст. ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 178, 183, 194, 196, 206, 370 КПК України, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , використовуючи надані їй повноваження слідчого судці, умисно, протиправно, упереджено, грубо порушуючи зазначені вище вимоги законодавства, перебуваючи у приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва, що за адресою: м. Київ, Полковника Шутова, 1, діючи в описаних вище особистих інтересах, не маючи на меті реального дослідження доводів сторін, оскільки заздалегідь для себе прийняла рішення про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, формально провела засідання та розглянула клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави.
		Після чого, 23.01.2014 о 20 год. 17 хв. вийшовши до нарадчої кімнати, використовуючи надані їй повноваження слідчого судді, іменем України, порушуючи присягу судді, всупереч вимогам закону і справедливості, в особистих інтересах, які полягали у бажанні задовольнити почуття власної значущості та проявити свою лояльність до чинної на той час влади і таким способом отримати переваги, а саме продовжити обіймати посаду заступника голови Солом`янського районного суду м. Києва чи зайняти в подальшому іншу, більш вигідну для себе посаду в судовій системі, діючи умисно, в порушення вимог ст. 62 Конституції України, ст. ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 178, 183, 194, 196, 206, 370 КПК України склала та підписала ухвалу про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб підозрюваному ОСОБА_7 .
		Потім, цього ж дня приблизно о 22 год. 14 хв. суддя ОСОБА_3 оголосила рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб підозрюваному ОСОБА_7 , постановивши таким чином завідомо незаконну ухвалу, яка не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, внаслідок чого ОСОБА_7 було піддано незаконному триманню під вартою.
		Цією ж ухвалою слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 відмовила у задоволенні заяв народних депутатів України ОСОБА_16 і ОСОБА_21 про передання їм на поруки і застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
		На виконання вищевказаної ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його було поміщено до слідчого ізолятора, де він незаконно утримувався під вартою у період з 23.01.2014 по 31.01.2014.
		Відповідно до ухвали Апеляційним суду міста Києва від 31.01.2014 за № 11-сс/796/172/2014, апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 на вищевказану ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду ОСОБА_3 задоволено, таку ухвалу - скасовано, як незаконну та необґрунтовану, а ОСОБА_7 звільнено з-під варти.
		Крім цього, органом досудового розслідування встановлено відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України та за наслідками досудового розслідування 13.08.2014 вказане кримінальне провадження прокурором закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
		Отже, за результатами досудового розслідування достовірно встановлено непричетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.
		Відповідно до обвинувального акту внаслідок застосування суддею ОСОБА_3 до ОСОБА_7 завідомо незаконного тримання під вартою останньому завдано істотної шкоди нематеріального характеру, яка полягає в обмеженні його конституційних прав, порушенні гарантованих статтею 29 Конституції України прав на свободу та особисту недоторканність, його незаконне ув`язнення а також заподіяно істотної шкоди державі шляхом підриву авторитету судових органів, що викликало глибоке обурення та занепокоєння усіх верств населення України та різку негативну реакцію суспільства на діяльність судової гілки влади та правоохоронних інституцій держави.
		Крім цього, відповідно до обвинувального акту, у такий спосіб, суддя ОСОБА_3 перешкодила ОСОБА_7 організовувати, проводити приймати участь у зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях та спонукала таким чином відмовитися від участі в аналогічних заходах інших громадян.
		       Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, як завідомо незаконне тримання під вартою, вчинене в інших особистих інтересах, вчинене за попередньою змовою групою осіб а незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб.
		Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності за інкриміновані вищезазначені кримінальні діяння.
		Прокурор ОСОБА_4 , позицію якого підтримала представник потерпілого ОСОБА_6 , заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту, вважаючи таке клопотання безпідставним через те, що звільненню від кримінальної відповідальності, має передувати встановлення того, що обвинувачена вчинила злочини.
		Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.
		За положеннями ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		Статтею 286 КПК передбачений порядок звільнення від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		Наведені положення кримінального процесуального закону покладають на суд обов`язок якнайшвидше, тобто не встановлюючи доведеність або недоведеність висунутого особі обвинувачення, не вчиняючи інших процесуальних дій, крім тих, що пов`язані з розглядом відповідного клопотання, перевірити наявність передбачених законом підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, встановити наявність обставин, що перешкоджають звільненню від кримінальної відповідальності, та прийняти відповідне процесуальне рішення.
		Вищезазначене приводить суд до висновку, що доводи сторони обвинувачення та потерпілих, які висловили свою позицію у справі, у частині необхідності довести вину обвинувачених не ґрунтується на законі.
		Згідно з ст. 44 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом.
		Відповідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
		Як зазначено у п. 8 вказаної вище постанови Пленуму ВС України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
		Таке звільнення, за відсутності передбачених законом перешкод, є для суду обов`язковим.
		У силу п. 22 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 (справа № 735/1121/20) визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності.
		Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення.
		У цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
		Відповідно до положень ст. 12 КК України інкриміновані обвинуваченій ОСОБА_3 злочини за ознакою їх суспільної небезпеки відносяться до нетяжких злочинів.
		У силу п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (у ред. на день вчинення злочинів) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.
		Інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення мали місце 23.01.2014, тобто з дня їх вчинення минуло понад десять років.
		Згідно з ч. 2 ст. 49 КК перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
		Прокурором не надано суду даних про зупинення перебігу давності під час досудового розслідування.
		Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК перебіг давності переривається, якщо до закінчення строку давності особа вчинила новий злочин.
		Як встановлено судом, обвинувачена ОСОБА_3 на день ухвалення цього рішення інших злочинів не вчиняла.
		Сукупність зазначеного свідчить про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 має бути залишеним без розгляду.
		Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченої не застосований.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 185 КК України, ст. 285, 288, 395 КПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
		Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, на підставі ст. 44 та ст. 49 КК України, а саме у зв`язку із закінченням строків давності.
		Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2023 за № 62023000000000865, стосовно ОСОБА_3 - закрити.
		Цивільний позов, заявлений ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину - залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу його право звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...