Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/5621/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2024.
Дата набрання законної сили: 10.07.2024
Номер судового провадження: 14-83цс24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		10 липня 2024 року                                                                                                   
		м. Київ
		 
		cправа № 369/5621/19
		провадження № 14-83цс24
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		 
		судді-доповідачки Ступак О. В.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		 
		перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи 
		 
		за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури 
		на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2022 року у складі судді Ковальчук Л. М. 
		та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у складі колегії суддів Гаращенка Д. Р.,  Болотова Є. В., Шебуєвої В. А.
		у справі за позовомпершого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства
		доГореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		1.           У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київський лісгосп»), Київського обласного та по місту  Києву управління лісового та мисливського господарствазвернувся з позовом до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Гореницька сільська рада), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
		2.           Позов мотивував тим, що на підставі рішення 31-ї сесії 25-го скликання Гореницької сільської ради № 3/4 від 29 липня 2010 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності серії ЯЛ № 367474 на земельну ділянку площею 0,2391 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та кадастровим номером 3222482001:01:007:0647, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому ОСОБА_1 відчужила цю земельну ділянку за договором дарування на користь ОСОБА_2 .
		3.           Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року відносилась до кварталу 44, виділу 27 Приміського лісництва ДП «Київський лісгосп», а на момент звернення до суду з позовом частково накладається на земельну ділянку ДП «Київський лісгосп» (квартал 68, виділ 26 Приміського лісництва ДП «Київський лісгосп»), яка перебуває у постійному користуванні вказаного підприємства на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування (плану лісонасаджень, карти-схеми розподілу території лісгоспу). 
		4.           Посилався на те, що згоди на вилучення з постійного користування частини спірної земельної ділянки ДП «Київський лісгосп» та Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства не надавали.Вважав, що всупереч вимогам статей 6, 14, 19 Конституції України, частини четвертої статті 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частини третьої статті 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) Гореницька сільська рада відвела у приватну власність фізичній особі земельну ділянку лісогосподарського призначення за відсутності погодження зміни цільового призначення з органом виконавчої влади з питань лісового господарства, що вказує на перевищення сільською радою визначених законом повноважень.
		5.           Зазначав також, що про наявні порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2018 році під час здійснення діяльності за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, місцевого самоврядування установ та організацій, що є об`єктивними обставинами, пов`язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного законодавства та інтересів держави. 
		6.           Прокурор просив суд ухвалити рішення, яким:
		- визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновити його;
		- визнати незаконним та скасувати рішення Гореницької сільської ради      31-ї сесії 25-го скликання № 3/4 від 29 липня 2010 року, на підставі якого ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності серії ЯЛ № 367474 на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства площею 0,2391 га, кадастровий номер 3222482001:01:007:0647, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- витребувати на користь держави в особі ДП «Київський лісгосп» із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2391 га з кадастровим номером 3222482001:01:007:0647, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради. 
		7.           Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
		8.           Судові рішення мотивовані тим, що вилучення спірних земель з користування ДП «Київський лісгосп» відбулося на підставі рішення  Гореницької сільської ради від 26 серпня 2005 року № 5, для чого сільською радою і отримувалася згода ДП «Київський лісгосп». Цим рішенням вилучені землі були передані до земель запасу Гореницької сільської ради. Тож Гореницька сільська рада своїм рішенням від 29 липня 2010 року виділила ОСОБА_1 земельну ділянку не за рахунок земель лісового фонду, а за рахунок земель, які вже тривалий час відносилися до земель запасу. Оскільки оспорюване рішення органу місцевого самоврядування є правомірним, а ОСОБА_1 та в подальшому ОСОБА_2 набули право власності на спірну земельну з дотриманням вимог закону,  то суди констатували відсутність підстав для витребування земельної ділянки на користь держави.  
		9.           У серпні 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просив рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		10.        Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог, пославшись виключно на зміст рішення            21-ї сесії Гореницької сільської ради 24 скликання № 5 від 26 серпня 2005 року «Про припинення права користування землями ДП «Київський лісгосп», яким вилучено землі лісогосподарського призначення площею 5,9 га та віднесено їх до земель запасу Гореницької сільської ради. Прокурор зазначає, що при вирішенні питання про перебування земельної ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України. Суди проігнорували матеріали лісовпорядкування, які містять достовірні відомості про перебування у титульному володінні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства земель лісогосподарського призначення державної форми власності. Акцентує на тому, що за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» спірна земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року відносилась до кварталу 44, виділу 27, а відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року відноситься і тепер до кварталу 68, виділу 26 Приміського лісництва ДП «Київський лісгосп». На переконання прокурора, суди залишили поза увагою, що заволодіння приватними особами земельними ділянками лісогосподарського призначення всупереч чинному законодавству без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. 
		11.        Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а ухвалою від 20 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 369/5621/19, витребувано справу з суду першої інстанції. У жовтні 2023 року матеріали цивільної справи № 369/5621/19 надійшли до Верховного Суду.
		12.        Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про повідомлення про дату, час та місце судового засідання Київської обласної прокуратури та розгляд справи за участі прокурора Офісу Генерального прокурора відмовлено, справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 13 червня 2024 року справу № 369/5621/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		13.        Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що, у справі, яка переглядається, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі, зокрема, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства. Тобто Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є позивачем у цій справі. Водночас до компетенції вказаного органу належить лише погодження зміни цільового призначення земельних ділянок. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 369/16419/18 (провадження № 61-1082св20) та у справі № 372/2969/18 (провадження  61-20118св19).
		14.        Касаційний цивільний суд зазначив, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з урахуванням різного підходу до вирішення питання можливості пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі обласних управлінь лісового та мисливського господарства у судах цивільної та господарської юрисдикції. В ухвалі наведено приклади неоднакового вирішення зазначеного питання: в одних випадках суди розглядають пред`явлені прокурором позови в інтересах держави в  особі обласних управлінь лісового та мисливського господарства по суті, а в інших - залишають такі позови без розгляду.
		15.        Суд також указав, що за інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у місцевих загальних судах перебуває значна кількість справ за позовами прокурора в інтересах держави в особі обласних управлінь лісового та мисливського господарства.
		16.        Щодо якісного критерію Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що про виключність правової проблеми може свідчити неоднаковий підхід до визначення органу, який може бути належним позивачем у спірних правовідносинах. Тому вирішення Великою Палатою Верховного Суду цієї правової проблеми має стати орієнтиром при розгляді подібних справ судами першої та апеляційної інстанцій.
		17.        Тож Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважає, що очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у справах за позовом прокурора в інтересах держави в особі обласних управлінь лісового та мисливського господарства в частині визначення компетенції цих органів, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		18.        Навівши мотиви наявності у цій справі виключної правової проблеми, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй ухвалі вказав на необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2021 року у справі № 911/1152/20 та від 04 січня 2021 року у справі № 911/1150/20, зазначивши що до компетенції обласних управлінь лісового та мисливського господарства належить лише погодження зміни цільового призначення земельних ділянок. Завданням обласних управлінь лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Державного агентства лісових ресурсів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства, а на законодавчому рівні обласні управління не наділені повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не є органами, які можуть бути належними позивачами у спірних правовідносинах.
		19.        Відповідно до частини п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		20.        Оскільки критеріїв виключності правової проблеми процесуальне законодавство не містить, Велика Палата Верховного Суду напрацювала та послідовно застосовує критерії при вирішенні питання, чи містить справа, яка передається їй на розгляд, виключну правову проблему. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.
		21.        Кількісний критерій пов`язаний з тим фактом, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		22.        З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми є нагальним для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
		23.        Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що виключна правова проблема зводиться до однозначного вирішення питання щодо можливості пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі обласних управлінь лісового та мисливського господарства. 
		24.        Вдаючись до аналізу ухвали про передачу цієї справи, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що для вирішення питання щодо виключної правової проблеми має бути підтверджено той факт, що проблема наразі існує або може виникнути через юридичну невизначеність питання. 
		25.        За своєю правовою природою така проблема має стосуватися невизначеної кількості справ, а також єдності практики при вирішенні питання щодо наявності в обласних управлінь лісового та мисливського господарства компетенції на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
		26.        Проте, звертаючись до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів у своїй ухвалі належним чином не обґрунтувала кількісного і якісного критеріїв для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи до розгляду, а також виключності правової проблеми і того, що без передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду неможливо забезпечити розвиток права.
		27.        Зокрема, обґрунтовуючи якісний критерій виключної правової проблеми, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду послався винятково на неоднаковий підхід до визначення органу, який може бути належним позивачем у спірних правовідносинах. Такий неоднаковий підхід, як зазначено в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, існує у практиці судів різних інстанцій, а саме: у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду та у господарських місцевих і апеляційних судах. 
		28.        Велика Палата Верховного Суду нагадує, що саме лише неоднакове вирішення судами одного й того ж питання не свідчить про існування виключної правової проблеми. Водночас відсутність різної судової практики на рівні касаційних судів у складі Верховного Суду при вирішенні питання щодо наявності в обласних управлінь лісового та мисливського господарства компетенції на захист інтересів держави у спірних правовідносинах додатково підтверджує, що цю справу може вирішити Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як належний суд, який відповідно до законодавчо визначених повноважень у межах оцінки правильності дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального й процесуального права може зробити власний висновок щодо компетенції обласних управлінь лісового та мисливського господарства.
		29.        Велика Палата Верховного Суду зауважує, що визначивши наявність виключної правової проблеми як підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду просить також відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2021 року у справі № 911/1152/20 та від 04 січня 2021 року у справі № 911/1150/20, зазначивши, що до компетенції обласних управлінь лісового та мисливського господарства належить лише погодження зміни цільового призначення земельних ділянок, а тому такі управління не є органами, які можуть бути належними позивачами у спірних правовідносинах.
		30.        Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (частина третя статті 403 ЦПК України).
		31.        Велика Палата Верховного Суду зазначає, що правовий висновок (правова позиція) -це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору (див., зокрема, пункт 18.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21).
		32.        Водночас у постановах від 07 вересня 2021 року у справі № 911/1152/20 та від 04 січня 2021 року у справі № 911/1150/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не формулював висновків з приводу наявності або відсутності в обласних управлінь лісового та мисливського господарства компетенції на захист інтересів держави у подібних  правовідносинах, а лише вказав на недостатню аргументацію та неналежне мотивування судами першої й апеляційної інстанцій їх висновку про залишення позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі обласного управління лісового та мисливського господарства, без розгляду.
		33.        Тому відсутні передумови для прийняття цієї справи Великою Палатою Верховного Суду як за частиною третьою, так і за частиною п`ятою статті 403 ЦПК України.
		34.        Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		35.        Тому справа № 369/5621/19 підлягає поверненню до Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду для продовження розгляду.
		36.        Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Справу № 369/5621/19 за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року повернути відповідній колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		Ухвала у справі № 369/5621/19 набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачка                                                                   О. В. Ступак
		 
		Судді:                        О. О. Банасько                                          О. В. Кривенда
		 
		О. Л. Булейко                                            М. В. Мазур
		 
		Ю. Л. Власов                                    С. Ю. Мартєв
		 
		                            І. А. Воробйова                                 С. О. Погрібний
		 
		                            М. І. Гриців                                       І. В. Ткач
		 
		                            Ж. М. Єленіна                                   О. С. Ткачук
		 
		                            І. В. Желєзний                                  В. Ю. Уркевич
		 
		                            Л. Ю. Кишакевич                              Є. А. Усенко 
		 
		                            В. В. Король                                     Н. В. Шевцова
		 
		                            С. І. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...