Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/2365/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2024. Зареєстровано: 12.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.
Дата набрання законної сили: 11.07.2024
Номер судового провадження: 22-ц/816/911/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		11 липня 2024 року м.Суми
		Справа №573/2365/23 
		Номер провадження 22-ц/816/911/24
		 
		Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
		суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю. 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
		на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року у складі судді Замченко А.О., ухваленого в м. Білопілля Сумської області, 
		в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		30 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі  АТ «Ощадбанк»).
		Свої вимоги мотивувала тим, що вона є споживачем банківських послуг АТ «Ощадбанк», в якому відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
		16 квітня 2023 року з її банківського рахунку відбулося списання грошових коштів на суму 1700 грн шляхом їх переказу з використанням мобільного додатку «Ощад 24/7» на картковий рахунок, відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро» на ім`я ОСОБА_2 . Жодних дій щодо переказу коштів вона не вчиняла. В цей же день позивачка зателефонувала на гарячу лінію банку та повідомила про безпідставне списання коштів з її рахунку та одразу ж звернулася до відділення поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За результатами розгляду її заяви було порушено кримінальне провадження. В жовтні 2023 року вона звернулася до відповідача із заявою щодо проведення перевірки правомірності переведення коштів з її банківського рахунку на рахунок іншої невідомої їй особи, на яку отримала відповідь, що операція зі списання коштів виконана коректно, тому банк вважає, що переказ коштів міг статися в результаті розголошення нею своїх даних, реквізитів ПК банку, та одноразового коду підтвердження, який надходив на фінансовий номер телефону клієнта.
		Зазначає, що вона не розголошувала ніяких даних третім особам.
		Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з АТ «Ощадбанк» на її користь суму безпідставно списаних коштів у розмірі 1708,50 грн.
		Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 1708 грн 50 коп.
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, АТ «Ощадбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову; вирішити питання розподілу судових витрат.
		В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував проведення перевірки за зверненням позивачки та її результатів, які свідчать про те, що спірні операції проведені з використанням інтернет ресурсу «Ощад 24/7» коректно з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів, які були відомі лише клієнту та з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта.
		Вказує на те, що позивачка, яка є потерпілою в кримінальному провадженні, в разі встановлення винних осіб, не позбавлена права звернутись до них з відповідним позовом для захисту своїх прав, які вона вважає порушеними.
		Вважає, що суд не врахував здійснення оспорюваних операцій за наявності інформації для ініціювання переказів, яка була відома виключно позивачці та її автентифікація і повідомлення про проведені операції відповідно до умов договору. 
		Автентифікація клієнта при встановленні системи дистанційного обслуговування «Ощад 24/7» та відповідно при проведенні операцій з переказу коштів здійснюється за допомогою реквізитів платіжної картки, PIN-коду до неї, паролю та фінансового номеру телефону, а не даних про модель телефону, на якому встановлений мобільний додаток.
		Зазначає, що судом не було враховано положення Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк», які є обов`язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі укладеного між сторонами договору. Саме клієнт несе ризик та негативні наслідки незаконного заволодіння та несанкціонованого використання як паролю для реєстрації в системі дистанційного банківського обслуговування, так і облікового запису для здійснення операцій в даній системі.
		Інформацію необхідну для персоналізації мобільного додатку та проведення операцій за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування могла знати лише позивачка за її свідомої та обачливої поведінки, а тому, на думку скаржника, позивачка своїми діями сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За таких обставин саме позивачка несе відповідальність за проведені нею операції по власному рахунку.
		Зазначає, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд не взяв до уваги висновки Верховного Суду, які стосуються платіжних операцій за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, викладені в постановах від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 720/1119/19, від 25 липня 2022 року у справі № 577/2701/20.
		В даному випадку позивачкою не доведені вина банку, його неправомірні дії або бездіяльність, спірні операції з переказу коштів здійснені коректно з використанням всіх необхідних реквізитів, які були відомі виключно позивачці за її свідомої поведінки.
		Крім того, зазначає, що в судовому засіданні місцевий суд відмовив в задоволенні клопотань про витребування доказів, які мали значення для встановлення обставин справи, та не обґрунтувавши таку відмову взагалі не зазначив про наявність клопотань в оскаржуваному рішенні.
		Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалася.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2013 року між ОСОБА_1 і АТ «Ощадбанк» укладено договір №418509 про відкриття та обслуговування рахунку й випуск платіжної картки, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого банк відкриває позивачці рахунок і зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, забезпечує проведення розрахунків за операціями, у тому числі здійсненими з використанням платіжної картки в межах витратного ліміту (а. с. 36-38).
		ОСОБА_1 було відкрито два рахунки, один з яких НОМЕР_2 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_3 , дата відкриття картки  05 березня 2021 року, дата закриття  17 травня 2023 року (а. с. 47).
		Згідно з випискою по картковому рахунку та роздруківки інформації з автоматизованої системи банку 16 квітня 2023 року о 20:56 з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 здійснена транзакція  переказ 1700 грн на рахунок НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро», деталі транзакції: для поповнення рахунку ОСОБА_2 , НОМЕР_5 . Утримана АТ «Ощадбанк» комісія за переказ коштів  8 грн 50 коп. (а. с. 46, 48).
		16 квітня 2023 о 21.30 картку № НОМЕР_3 заблоковано у зв`язку з повідомленням про шахрайство (а. с. 47). Як стверджує позивачка, саме за її повідомленням АТ «Ощадбанк» про шахрайство заблоковано картку.
		За фактом списання коштів з рахунку 16 квітня 2023 року позивачка звернулася до відділу поліції з повідомленням про викрадення коштів з її рахунку. Відомості за вказаною заявою внесені до ЄРДР 17 квітня 2023 року за №12023200570000200 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 24; 67-68).
		Поліції ОСОБА_1 повідомила, що 16 квітня 2023 року у вечірній час їй надійшло повідомлення про переказ коштів з її рахунку. Вона одразу зателефонувала в банк та заблокувала свою картку. Напередодні жодні коди підтвердження та підозрілі телефонні дзвінки їй не надходили, свої особисті дані вона нікому не повідомляла, на підозрілі інтернет-посилання не переходила (а.с. 72-73).
		Як вбачається з відповіді АТ «Ощадбанк» від 02 листопада 2023 року за результатами перевірки обставин, викладених у листі ОСОБА_1 встановлено, що по картковому рахунку НОМЕР_2 16 квітня 2023 о 20:56:29 відбулося списання грошових коштів в сумі 1700 грн (без урахування комісії) шляхом переказу коштів з використанням мобільного додатку «Ощад24/7» на картковий рахунок, відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро» (рахунок НОМЕР_4 ). Вказану операцію здійснено коректно, з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад»/біометрії, який надсилався банком 11 квітня 2023 року о 09:21:25 на фінансовий номер телефону. Відтак, переказ грошових коштів міг статися в результаті розголошення ОСОБА_1 своїх персональних даних, реквізитів платіжної картки Банку, випущеної на її ім`я та одноразового коду підтвердження, який надходив на фінансовий номер телефона клієнта. Таким чином, результати перевірки свідчать, що зняття грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв`язку з порушенням (недотриманням) клієнтом вимог пунктів 9.15, 9.16, 9.17, 9.18 розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ощадбанк» (а. с. 25).
		Відповідно до роздруківки інформації з автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» щодо направлення на телефон позивачки повідомлень та роздруківки інформації з автоматизованої системи банку щодо реєстрації в системі «Ощад 24/7» фінансовим номером телефону ОСОБА_1 з 22 серпня 2022 року є номер НОМЕР_6 , на який 11 квітня 2023 року о 09:21:25 направлено одноразовий код (пароль) для входу в нову версію мобільного додатку «Oshad 24/7 (Flumo)». Період авторизації в новій версії мобільного додатку з 11 квітня 2023 року 09:23 по 16 квітня 2023 року 21:36, пристрій, що використовувався для входу - 2207117BPG (а. с. 51-52).
		11 квітня 2023 о 09:23 на номер НОМЕР_6 надіслане повідомлення «11.04.2023 09:23 Card: 5-897* MOBILE BANKING oschadbank.ua/chat», яке доставлене в застосунок viber 11 квітня 2023 року о 14:18:56; 16 квітня 2023 року о 20:56 надіслане повідомлення: «16.04.2023 20:56 Acnt: 26***-82 Sum: -1708.50 UAN Для поповнення рахунку ОСОБА_2 , НОМЕР_7 , Dostupna suma=20.26 UAN oschadbank.ua/chat», яке доставлене в застосунок viber 16.04.2023 о 21:08:53; 16.04.2023 о 21:25 надіслане повідомлення: «Uvaga! My zablokuvaly Vashy kartku 5-897* oschadbank.ua/chat», яке доставлене в застосунок viber 16.04.2023 о 22:16:59 (а. с. 46, 51-52).
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позивачки щодо вчинення відносно неї незаконних дій, а також не довів, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню особистої інформації, яка дає змогу від її імені здійснювати платіжні операції, тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки коштів.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи. 
		Згідно зіст. 1073 ЦК Україниу разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 1Закону України«Про платіжніпослуги» визначено, що автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг; користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку; неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йомукоштів у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. 
		Відповідно доч.20ст.38вказаного Закону,користувач,якому наданийелектронний платіжнийзасіб,зобов`язаний: надатиемітенту інформаціюдля здійсненняконтактів упорядку,визначеному договором; зберігатита використовуватиелектронний платіжнийзасіб відповіднодо вимогзаконодавства таумов договору,укладеного земітентом; недопускати використанняелектронного платіжногозасобу особами,які немають наце права; неповідомляти таіншим чиномне розголошуватиіндивідуальну обліковуінформацію та/абоіншу інформацію,що даєзмогу ініціюватиплатіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		За змістом ст. 68 цього Закону, електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:
		1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
		2) ініціювання дистанційної платіжної операції;
		3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Статтями 86 та 87 Закону України «Про платіжні послуги» визначена відповідальність надавачів платіжних послуг та платників під час виконання платіжних операцій. Так, надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.
		Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.
		Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.
		Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов`язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно достатті 38цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Відповідно до п.п. 143, 144 Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22.
		Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.
		При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що 16 квітня 2023 року з її банківського рахунку відбулося списання грошових коштів на суму 1700 грн шляхом їх переказу з використанням мобільного додатку «Ощад 24/7». При цьому жодних дій щодо переказу коштів вона не вчиняла. Позивачка не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію.
		Щодо доводів банку, що позивачкою не доведені вина банку, його неправомірні дії або бездіяльність, спірні операції з переказу коштів здійснені коректно з використанням всіх необхідних реквізитів, які були відомі виключно позивачці за її свідомої поведінки, колегія суддів зауважує, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).
		З приводу доводів відповідача, що місцевий суд відмовив в задоволенні клопотань про витребування доказів, які мали значення для встановлення обставин справи, слід зазначити, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Відповідач своїм правом звернутися до апеляційного суду з відповідним клопотанням про витребування доказів не скористався. 
		З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню особистої інформації, яка дає змогу від її імені здійснювати платіжні операції. Списання коштів з рахунку позивачки відбулося не за її розпорядженням. Виявивши безпідставне списання коштів, позивачка повідомила про це банк та правоохоронні органи, а тому наявні підстави для задоволення позову.
		Таким чином доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
		Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд  
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.
		Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 10 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий -  О. І. Собина
		Судді:                                            В. І. Криворотенко 
		 
		 В. Ю. Рунов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...