Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 474/1108/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 12.07.2024. Зареєстровано: 13.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.
Дата набрання законної сили: 12.07.2024
Номер судового провадження: 22-ц/812/994/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		12.07.24
		22-ц/812/994/24
		Справа № 474/1108/21 Головуючий у 1-ї інстанції Сокол Ф. Г. 
		Провадження №22ц/812/994/24                       Доповідачкав апеляційнійінстанції ЯмковаО.О.  
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		Іменем України
		12 липня 2024 року                         м. Миколаїв
		Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
		головуючої-судді: Ямкової О. О.,
		суддів: Локтіонової О.В., Коломієць В. В.,
		розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
		за апеляційною скаргою 
		Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» 
		(далі  АТ «Миколаївгаз»)
		на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Сокола Ф. Г. в залі суду в с-щі Врадіївка Миколаївської області, зі складанням його повного тексту 1 травня 2024 року, по справі
		за позовом 
		АТ «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу,
		 
		В С Т А Н О В И Л А: 
		 
		29 грудня 2021 року АТ «Миколаївгаз» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 14 880 грн. 15 коп. суми вартості необлікованих об`ємів природного газу в розмірі 1 318,62 м.куб. за період з 19 листопада 2018 року по 28 грудня 2018 року. 
		В обґрунтування вимог зазначило, що 29 грудня 2018 року у відповідачки, як власниці будинку АДРЕСА_1 та фактичної споживачки послуг з постачання природного газу за цією адресою, встановлене несанкціоноване вручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ), а саме лічильнику газу.
		За результатами проведеної експертизи лічильника газу встановлено, що скло відлікового механізму в місці розташування кронштейна його кріплення вільно знімається зі штатного місця, внаслідок чого є можливість доступу до цифрових роликів відлікового механізму. Актом експертизи визначено, що мається вільний доступ до відлікового механізму. За результатами повірки лічильник газу не придатний до подальшого використання. 
		1 березня 2019 року за рішенням постійно діючої робочої комісії по розгляду актів про порушення фізичними особами  споживачами природного газу ОСОБА_1 нарахована вартість необлікованих об`ємів газу у відповідності до пунктів 1, 7-8 глави 3 розділу ХІ Кодексу газо-розподільних мереж (ГРМ) та додатку №15 до нього.
		Вказаний акт-розрахунок і рахунок на сплату 27 березня 2019 року направлено за адресою відповідачки на ім`я колишньої власниці та отримано 28 березня 2019 року.
		У відзиву на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні вимог АТ «Миколаївгаз», посилаючись на те, що лічильник був демонтований, як пошкоджений ненавмисно при ремонті в будинку і ніяких сумнівів про втручання в роботу лічильника та пошкодження пломб не було. Газопостачальною компанією велися нарахування за показниками, які мати відповідачки ОСОБА_2 сплатила в повному обсязі за листопад та грудень 2018 року, внаслідок чого є не зрозумілим додаткове нарахування за обсяг газу в 1318,02куб.м.. У самому будинку на час демонтажу лічильника у 2018 році фактично проживала лише мати власниці ОСОБА_2 , яка самостійно сплачувала за спожитий газ. Відповідачка в цей час була зареєстрована у місті Одеса, за місцем її навчання, а її брат, хоча і є зареєстрованим у належному їй будинку, але проживає за іншою адресою. Крім того оспорювала підписання її матір`ю заяви-приєднання до споживання газу. 
		1 липня 2022 року відповідачкою ОСОБА_1 подана заява про залучення у справу в якості співвідповідачки її матері, як колишньої власниці будинку та споживачки послуг, ОСОБА_2 ..
		Аналогічне клопотання надане 14 липня 2022 року представником АТ «Миколаївгаз» із заявою про зміну предмету позову, у якій зазначив про пред`явлення вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
		15 липня 2022 року відповідачкою ОСОБА_1 подані клопотання про витребування у позивача оригіналу заяви-приєднання та допиту в якості свідків посадових осіб АТ «Миколаївгазу».
		Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2022 року відведено від участі у справі головуючого-суддю Фасія В. В. та ухвалою судді Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф. Г. від 9 серпня 2022 року справа прийнята до провадження та призначена до підготовчого судового засідання.
		6 жовтня 2022 року АТ «Миколаївгаз» надана відповідь на відзив відповідачки ОСОБА_1 , у якій товариством зазначено, що спосіб приєднання до постачання газу з метою його споживання не має значення: або шляхом підписання заяви-приєднання, або шляхом сплати за спожиті послуги з постачання газу. В іншому випадку особа не має права споживати газ та повинна подати заяву на припинення газопостачання, оскільки при його споживанні без приєднання в будь-якій спосіб, таке споживання буде кваліфікуватися, як несанкціонований відбір газу та тягне за собою відповідні наслідки. За наявністю поданої заяви-приєднання від колишньої власниці ОСОБА_2 та здійснення нею оплати послуг до будинку, що належить наразі ОСОБА_1 здійснювалося газопостачання, яке обліковувалося ЗВТ  лічильником газу. При виявлені порушення цілісності приєднання скла, як запобігання втручання до відлікового механізму, лічильник газу було знято та надано для проведення експертизи. Висновком експерта та за результатом повірки, лічильник визнано непридатним для подальшого використання з встановленням можливості втручання в роботу відлікового механізму. Це підтверджується і фото демонтованого лічильника. Тому за результатам розгляду акту відповідної комісії нараховано обсяги додаткового споживання газу, з розрахунку граничного визначення споживання опалення за площею та для приготуванні їжі з кількості зареєстрованих осіб. Підстав для здійснення перерахунку нарахованої суми у позивача не було, оскільки дані про інше місце проживання зареєстрованих за спірною адресою осіб йому не надавалися.
		9 листопада 2022 року відповідачкою ОСОБА_2 , окрім раніше поданих клопотань про витребування заяви-приєднання та допиту у якості свідків посадових осіб позивача, заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на предмет встановлення особи, якою підписана заява-приєднання до газопостачання.
		6 грудня 2022 року представником АТ «Миколаївгаз» надана заява про виключення заяви-приєднання від 1 квітня 2016 року з числа наданих позивачем доказів, оскільки він викликає сумніви у сторони відповідачок, і тому просив про вирішення спору на основі іншої сукупності наданих ним доказів. 
		Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2023 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, у справі призначена судова почеркознавча експертиза.
		1 серпня 2023 року до суду надано висновок експерта №17024/23-32 від 25 липня 2023 року, за яким підпис від імені ОСОБА_2 у заяві-приєднанні до умов договору розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
		Ухвалами Врадіївського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2023 року та від 26 вересня 2023 року провадження у справі відновлено та закрито підготовче провадження, а справа призначення до судового розгляду по суті. 
		Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 позов АТ «Миколаївгаз» залишено без задоволення.
		Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред`явлено позов до ОСОБА_1 , як до неналежної відповідачки, оскільки остання не проживала у будинку та не є споживачем послуг з газопостачання, а вимоги, які пред`явлено до ОСОБА_2 позивачем не доведені. 
		В апеляційній скарзі представник позивача АТ «Миколаївгаз», посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		На думку позивача, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про пред`явлення вимог до ОСОБА_1 , як неналежної відповідачки, оскільки не врахував, що ОСОБА_1 є власником будинку, у якому пошкоджено ЗВТ, а тому з підстав, передбачених пунктом 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ несе відповідальність як споживач природного газу. Саме ОСОБА_1 була присутня при складенні акту про порушення, відвозила лічильник газу на експертизу та була обізнана про виявлене порушення щодо споживання газу. Крім того вже 28 січня 2019 року звернулася в установленому порядку для підписання договору на споживання газу з додаванням документів, зокрема довідки про проживання у належному їй будинку без реєстрації.
		Неправильно надана судом оцінка доказам, що надані позивачем та встановлюють вину у діях відповідачок, оскільки експертизою лічильника визначено несанкціонований спосіб доступу до відлікового механізму лічильника у виді вільного зняття скла, яке захищає доступ до цього механізму.
		Такими же є і висновки суду щодо невиконання позивачем обов`язків із запрошення споживача на засідання комісії та надсилання рішення комісії за адресою будинку, власницею якого є одна відповідачка, яка в ньому на час події проживала без реєстрації, та проживає і користується газом інша відповідачка, як член родини нової власниці та колишня власниця будинку. 
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідачки вважали її доводи необґрунтованими, а рішення суду таким, що ухвалено у відповідності до норм матеріального і процесуального права. 
		Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 30 травня та 1 липня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи в порядку письмового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено факт порушення відповідачками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановленого порядку газоспоживання, зокрема за фактом реєстрації власника будинку ОСОБА_1 за іншою адресою проживання.
		З такими висновками суду погодитися не можна, так як вони не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 обладнаний системою газопостачання задля побутового споживання природного газу, який постачається АТ «Миколаївгаз».
		29 травня 2013 року у будинку АДРЕСА_1 встановлено лічильник газу №339480 ВР G4 з показниками лічильника 46091куб.м. (т.1 а.с.44-45). Лічильник прийнято на відповідальне зберігання представником споживача за актом від 8 червня 2013 року №8150785 (т.1 а.с.45). На момент встановлення ЗВТ  лічильника газу у будинку є зареєстрованим та проживають: власниця будинку - відповідачка ОСОБА_2 та її діти: донька - відповідачка ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 (т.1 а.с.19, 22-23).
		27 жовтня 2015 року з власницею будинку ОСОБА_2 укладено типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання (т.1 а.с.72-80).
		В подальшому, за зміною законодавства, яким врегульовано порядок постачання газу споживачам, зокрема, побутовим споживачам, на адресу ПАТ «Миколаївгаз» надана заява-приєднання до умов розподілу природного газу підписана 1 вересня 2016 року від імені ОСОБА_2 ..
		Підпис на заяві-приєднання відповідачкою оспорений та за висновком експерта №17024/23-32 від 25 липня 2023 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у заяві-приєднанні до умов договору розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т.2 а.с.194-201).
		Не заперечуючи проти виключення заяви-приєднання із переліку наданих АТ «Миколаївгаз» доказів, які викликали сумніви у відповідачки ОСОБА_2 , ще до призначення судово-почеркознавчої експертизи за клопотанням відповідачки, позивач посилався на надання ним інших доказів, які входять до предмету доказування, зокрема, на здійснення оплати поставленого газу від імені ОСОБА_2 , як підтвердження прийняття побутовим споживачем умов договору на постачання природного газу для побутових потреб (т.2 а.с.118).
		Не оспорені такі обставини і відповідачками, яким надані квитанції про сплату спожитого природного газу і оплата за ними внесена відповідачкою ОСОБА_2 (т.1 а.с.179-187). 
		Отже, незважаючи на відсутність підписаної від імені ОСОБА_2 заяви-приєднання та подальшого укладення договору про надання послуг з газопостачання, зокрема новою власницею ОСОБА_1 , правовідносини сторін стосуються забезпечення позивачем побутових потреб населення як споживачів природного газу.
		Такі відносини, що виникають між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням)  побутовими споживачами газу, регулюються: Законом України «Про житлово-комунальні послуги»; Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2494 (далі  Кодекс ГРМ); Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496 (далі  Правила); постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 20 червня 2013 року №709 «Про підвищення якості обслуговування споживачів природного газу»; Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 жовтня 2014 року №184; Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2498 (далі  Типового договору) та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2500.
		Підпунктами 1, 2, 5 пункту 5.2, підпунктом 1 пункту 6.1, пунктом 6.2 Типового договору, пунктами 21- 23 Правил визначено, що споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника, укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу для набуття права правомірного відбору газу, та не допускати несанкціонованого відбору природного газу, а постачальник, в свою чергу, отримувати від побутового споживача плату за поставлений газ, ініціювати припинення постачання природного газу побутовому споживачеві, надавати побутовим споживачам інформацію та проводити звіряння фактично використаних обсягів природного газу.
		За пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем визначається фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
		У пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що побутовим споживачем є фізична особа, що придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. 
		Тому положеннями Кодексу ГРМ на побутового споживача, яким може бути власник або користувач житла, що отримує послугу з розподілу газу для власних потреб, врегульовано спрощений порядок укладення договору розподілу газу (пункт 1 глава 3 розділ VІ Кодексу), де побутовий споживач приєднується за фактом підписання заяви-приєднання або за фактом сплати наданих послуг. 
		Такі умови виконання обов`язку з оплати отриманих послуг для індивідуального споживача, яким є побутовий споживач газу, регулюються додатково положеннями пункту 5 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно яких індивідуальний споживач, як власник або співвласник нерухомого майна, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Тому для побутового споживача комунальними послугами, у цьому розумінні, є, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу (пункт 2 частина 1 статті 5 вказаного Закону України).
		Отже,аналізуючи наведенінорми матеріальногоправа,слід дійтивисновку,що діючимзаконодавством дляпобутових споживачівспрощено порядокукладення договоруна приєднання,яким єзокрема фактичнаоплата отриманихпослуг,оскільки віншому випадку,таке споживаннягазу кваліфікуєтьсяза положення Кодексу ГРМ, як несанкціонований відбір газу та призводить до припинення газопостачання та відшкодування обсягів несанкціоновано спожитого природного газу. 
		За наведеним, колегія суддів висновує, що наявність чи відсутність підпису попередньої власниці будинку та споживачки послуг ОСОБА_2 на заяві-приєднання у вирішенні цього спору правового значення не мають, оскільки ОСОБА_2 укладено, як типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання (т.1 а.с.72-80) і прийнято на зберігання ЗВТ (т.1 а.с.45), так і проведено оплату за споживання природного газу (т.1 а.с.179-187). 
		Тому проведення судової почеркознавчої експертизи, що призвело до несення відповідачками зайвих витрат, не мало сенсу, про що зазначав і позивач у поданій ним заяві про виключення заяви-приєднання із переліку наданих доказів.
		Слід також звернути увагу, на невиконання відповідачкою ОСОБА_2 , взятих на себе обов`язків, що визначені у підпункті 7 пункту 27 підписаного нею типового договору (т.1 а.с.77) з письмового повідомлення постачальника газу не пізніше 7 днів до зміни власника (наймача) квартири, приватного будинку про розірвання цього договору із розрахунком за надані послуги.
		Такі ж обов`язки покладені на попереднього власника і пунктами 11.7 Типового договору, за яким у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це постачальника. У випадку неповідомлення зобов`язаний здійснювати оплату послуг за цим договором.
		В той же час за змістом пункту 2 глави 1, пунктом 6 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ доступ побутових споживачів до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498. Під час зміни форми власності чи власника об`єкта, який вже підключено до ГРМ, є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладення договору розподілу природного газу з новим власником, внаслідок чого споживач повинен самостійно звернутися до оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін або укладення договору та подати відповідні документи.
		Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний укласти договір про постачання природного газу та не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
		За розділом ІІІ Типового договору за відсутністю у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газороподільної системи.
		Пунктом 5 розділу 3 глави IV Кодексу ГРМ визначено, що у разі незгоди споживача приєднатися до умов договору споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ. 
		Таким чином, на момент виявлення порушення, попередня власниця та фактична користувачка і споживачка послуг ОСОБА_2 не виконала свій обов`язок про повідомлення постачальника газу про здійснення нею 27 серпня 2018 року відчуження будинку на користь своєї доньки- відповідачки ОСОБА_1 .. На противагу цьому, нова власниця будинку ОСОБА_1 також не повідомила постачальника газу про набуття права власності, не викликала представників постачальника для перевірки цілісності ЗВТ, зокрема лічильника газу, та під час проведення ремонту, коли було виявлено представниками постачальника газу порушення цілісності лічильника газу за її присутності не заявила та не довела, що це відбулося виключно за дій ОСОБА_2 .. 
		Саме приєднання до газорозподільної системи для відібрання споживачами природного газу для своїх побутових потреб повинно відбуватися у суворій відповідності до норм вищенаведеного законодавства, яке регулює правовідносини з постачання та споживання природного газу побутовими споживачами, зокрема при зміні власника об`єкта (приватного будинку), який приєднано до ГРМ.
		У цьому разі відповідальність за збереження і цілісність ЗВТ та пломб відповідає власник (користувач), у приміщенні якого вони встановлені (частина 2 статті 13 Закону України «Про природний ринок газу», пункт 4 глави 6, глава 8 розділу Х Кодексу ГРМ, пункту 5.2 розділу V Типового договору). 
		Так, за наданими до суду копіями актів про порушення № 00000640 та № 2421 від 29 грудня 2018 року, акту №2332 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи від тієї же дати, протоколу №МК02.4.3-32474 18 від 29 грудня 2018 року щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 29 грудня 2018 року, акту №18 експертизи лічильника від 15 січня 2019 року та довідки про непридатність від 16 січня 2019 року (т.1 а.с.6-10, т. 2 а.с.82) у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить власниці ОСОБА_1 та у її присутності проведена перевірка цілісності встановленого у будинку лічильника. Під час перевірки виявлена неможливість встановлення показників спожитого газу, внаслідок чого лічильник знято та направлено на проведення експертизи. На експертизу лічильник доставлено споживачем ОСОБА_1 .. Під час експертизи виявлено, що показниками спожитого газу є 27423,63куб.м., скло відлікового механізму в місці розташування кронштейна його кріплення вільно знімається зі штатного місця. Виявлені пошкодження дають змогу доступу до цифрових роликів відлікового механізму. За висновком експертної комісії має місце вільний доступ до відлікового механізму, внаслідок чого за проведеною повіркою лічильник газу є непридатним до використання як ЗВТ. 
		Усі акти підписані представниками постачальника, експертами та повірителями, а від імені споживача  власницею будинку ОСОБА_1 без зауважень.
		За протоколом №19 засідання постійно діючої робочої комісії по роботі зі зверненням споживачі природного газу від 1 березня 2019 року виявлення порушення щодо пошкодження ЗВТ підтверджено та вирішено виконати розрахунок необлікованих об`ємів природного газу за період з 19.11.2018 по 28.12.2018 на підставі пункту 3.2 глави ХІ Кодексу ГРМ (т.1 а.с.11-12).
		За актом розрахунком необлікованих сум власниці ОСОБА_1 та користувачці будинку ОСОБА_2 нараховано 1318,62кубм. обсягу необлікованого газу на суму 14880 грн 15 коп.. Акт, розрахунок та повідомлення направлено за адресою належного ОСОБА_1 будинку на ім`я користувача, представника власниці ОСОБА_2 (т.1 а.с.11-21).
		Посилання відповідачок у відзиву до апеляційної скарги щодо порушення їх прав в порядку розгляду питання про нарахування та винесення розрахунку відносно власниці, а направлення повідомлення за належним їй будинком іншій відповідачці, яка є користувачем, не впливає на саму подію виявленого порушення зі збереження ЗВТ, а розрахунок вартості відносно однієї особи та направлення його іншій особі пов`язано з невиконанням відповідачками своїх обов`язків, як споживачів природного газу, а саме здійснення відчуження приміщення, у якому встановлено лічильник газу та не повідомлення про це постачальнику газу і відповідне ігнорування обов`язку новою власницею на звернення до постачальника для укладення договору, без якого споживання газу може бути несанкціонованим.
		Таким чином рішення комісії направлено на адресу відповідачок, та отримано одною з них 28 березня 2019 року (т.1 а.с.15) 
		Вартість несанціоновано відібраного газу споживачами не сплачена, і рішення комісії не оскаржено. 
		За положеннями, передбаченими у підпункті 3 статті 2, статті 3 Закону України «Про ринок природного газу», підпункті 5 пункту 5.2 і підпункті 6 пункту 6.1 Типового договору, пунктами 23-25 розділу ІІІ Правил споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу, а постачальник у випадку встановлення такого порушення має право на отримання відшкодування збитків від споживача. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. 
		До порушень споживача та несанкціонованого споживання, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить зокрема несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРМ). А до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу лічильника), що сталися внаслідок пошкодження режиму роботи (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок спожитого газу, належить пошкодження лічильника газу, внаслідок чого споживання природного газу не обліковується або обліковується некоректно (підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРМ).
		В обох випадках проводиться визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичної особі) у порядку, передбаченому главою 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ.
		Отже, при встановленні працівниками АТ «Миколаївгаз» порушень з боку власниці та користувачки, що призвели до несанкціонованого відбору ними природного газу, позивач правомірно здійснив нарахування необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості за період з 19 листопада по 28 грудня 2018 року, з урахуванням осіб, що є зареєстрованими та проживають у будинку відповідно до довідки органу місцевого самоврядування від 24 січня 2019 року, тобто на час здійснення розрахунку (т.1 а.с.19).
		Посилання відповідачок на фактичне проживання в будинку лише ОСОБА_2 та неправомірність дій позивача з процедури нарахування вартості несанкціоновано спожитого газу є наслідком невиконання саме ними обов`язків з необхідності повідомлення постачальника газу про зміну кількості осіб, що проживають та користуються газом, а також зміну власника. 
		Твердження про неврахування оплати за показниками газу, які здійснено відповідачкою ОСОБА_2 не має значення при розрахунку за несанкціонований відбір газу при порушенні цілісності ЗВТ, оскільки показники лічильника газу, які оплачені споживачами (62035,32куб.м.), та показники, з якими такий лічильник був встановлений (46091куб.м.), а потім демонтований з показниками, які є значно меншими (27423,63кубм.), ніж ті, що були при його встановлені, вже не кажучи, про споживання газу в період з 2013 по 2018 роки, є такими, що мають суттєві розбіжності, внаслідок чого не можуть бути враховані до розрахунку (т.1 а.с.10, 41, 45). 
		За наведеного, усі доводи відповідачок щодо відсутності несанкціонованого втручання у роботу газового лічильника, що встановлено у будинку, спростовуються письмовими доказами по справі, зокрема встановленням вільного доступу до відлікового механізму, що безпосередньо свідчить про втручання у його роботу, при цьому наявність пошкодження відлікового механізму є не обов`язковим. Таким є і рішення експертної комісії від 1 березня 2019 року та 16 січня 2019 року, наслідком чого лічильник газу визнано непридатним для подальшого використання.
		На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку про відповідність дій працівників позивача вимогам нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини з постачання та споживання газу, наслідком чого є правомірність дій АТ «Миколаївгаз» по складанню та нарахуванню необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості за період 19 листопада по 28 грудня 2018 року у відповідності до рішення комісії від 1 березня 2019 року.
		В той же час сама вартість несанкціоновано спожитого газу підлягає корегуванню за встановлених у справі обставин в частині осіб, які фактично проживали та користувалися газовою плитою, а саме враховуючи користування власницею газовою плитою за місцем фактичної реєстрації за місцем навчання, а її брата за користування по іншій адресі, на підтвердження чого подані квитанції.
		Тому нарахування в частині граничних меж за користування плитою потрібно розрахувати за той же період та тими самими тарифами, але враховуючи користування плитою лише однією особою - ОСОБА_2 .. Внаслідок цього зазначений обсяг несанкціоновано спожитого газу зменшиться до 1270, 923куб.м., а його вартість до 14340 грн 96 коп.. 
		За такого висновки суду першої інстанції щодо недоведеності вимог позивачем ґрунтуються виключно на припущеннях, в тому числі, які пред`явлені до відповідачки ОСОБА_1 , як неналежної відповідачки. 
		В той же час колегія суддів вважає встановленим факт порушення цілісності лічильника газу, який встановлено у будинку, що належить на праві власності, яка зобов`язує, відповідачці ОСОБА_1 , та колишньої власниці та належної користувачки  відповідачки ОСОБА_2 , які спільно не виконали обов`язку з належного повідомлення постачальника про відчуження та набуття у власність приміщення, де встановлений ЗВТ. Нова власниця не уклала договір на постачання газу та не провела перевірку переданого їй у власність разом з приміщенням, встановленого у ньому лічильника газу, а колишня власниця, яка приймала на зберігання цей лічильник, не довела, що передала новій власниці лічильник, у якому не мало вільного доступу до відлікового механізму. Порушення лічильника та його демонтаж здійснено в період перебування у будинку, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , внаслідок чого розмежувати дії кожної із відповідачок з вчинення несанкціонованого відбору газу, вартість якого нарахована за виявлене порушення, яким на час його встановлення вони користувалися разом, є неможливим та є підставою для стягнення правильно і обґрунтовано нарахованої постачальником суми з відповідачок у солідарному порядку з підстав, передбачених статтями 610, 1190 ЦК України, оскільки кожна з них не виконала покладені на неї обов`язки, а їх спільна бездіяльність у споживанні газу призвела до заподіяння шкоди постачальнику, внаслідок вільного доступу до ЗВТ щодо його обліку . 
		На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку про відповідність дій працівників позивача вимогам нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини між постачальником газу та споживачами, в тому числі несанкціонованими споживачами, наслідком чого є стягнення у солідарному порядку з відповідачок на користь АТ «Миколаївгаз» правомірно нарахованих ним необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості за період з 19 листопада по 28 грудня 2018 року на суму 14340 грн 96 коп.. Підстави для зменшення суми вартості необлікованих об`ємів газу, у випадку його несанкціонованого відбору за порушення цілісності лічильника, положення Кодексу ГРМ не містять.
		За такого, проаналізувавши обставини справи та відповідні норми матеріального права, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову АТ «Миколаївгаз» та стягнення на його користь з відповідачок у солідарному порядку 14340 грн 96 коп.. 
		На підставі вимог статті 141 ЦПК України судові витрати позивача слід компенсувати за рахунок відповідачок у рівних частинах та стягнути з кожної з них за розгляд справи у суді першої інстанції по 1093 грн 88 коп. і за перегляд справи в суді апеляційної інстанції з кожної по 1640 грн 81 коп.. Підстави для перерозподілу витрат, пов`язаних з проведенням судом експертизи, відсутні.
		Керуючись статтями 365, 367-369, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» задовольнити.
		Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове,яким позовнівимоги АТ«Миколаївгаз»  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь АТ «Миколаївгаз» 14340грн 96коп. вартості необлікованих об`ємів природного газу за період з 19 листопада по 28 грудня 2018 року.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з кожної окремо, на користь АТ «Миколаївгаз» судові витрати по 1093 грн 88 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та по 1640 грн 81 коп. за перегляд справи в суді апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
		 
		Головуюча                     О. О. Ямкова
		 
		Судді                      В. В. Коломієць                                          О. В. Локтіонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...