Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 692/613/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2024. Зареєстровано: 13.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.
Дата набрання законної сили: 08.08.2024
Номер судового провадження: 2/692/251/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 692/613/24
		Провадження № 2/692/251/24
		12.07.24
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2024 року             с-ще Драбів
		 
		Драбівський районний суд Черкаської області у складі:
		головуючого судді            Левченко Л.О.
		за участю: секретаря            Савенко О.В.,
		представника позивача         ОСОБА_1 
		відповідача                 ОСОБА_2 
		представника відповідача         ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядкуспрощеного позовногопровадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином.
		Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що 06.09.2020р. близько 19:40 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 один удар прикладом мисливської рушниці по голові, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження позивачу у вигляді забійної рани голови, яка згідно висновку експерта відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Позивача було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, однак ухвалою суду від 03.01.2024 відповідач був звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито, цивільний позов позивача залишено без розгляду. 
		Позивач вказує, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень отримав забійні рани голови, через що постійно скаржився на головний біль, шум у голові, головокружіння, біль в ділянці ушкодження, був змушений пройти обстеження та отримати відповідне лікування для відновлення здоров`я, а саме: 10.09.2021р. проходив медичне обстеження у Діагностично-консультаційному центрі ТОВ «СкенЛайф», 16.06.2021р. проходив обстеження у лікаря-нейрохірурга та лікаря невропатолога КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», у період з 23.09.2020 по 30.09.2020р. перебував на денному стаціонарному лікуванні у КНП «Драбівська центральна лікарня» Драбівської районної ради. Позивачу було завдано матеріальної шкоди, він проходив обстеження, курс лікування, купував ліки. У 2021р. робив КТ та МРТ головного мозку на суму 850,00 грн. та 1500,00 грн. відповідно, оплатив судово- медичну експертизу вартістю 246,50 грн., на придбання ліків витратив 1857,30 грн. Загальний розмір матеріальних витрат становить 4453,80 грн. 
		Також вказує, що йому було завдано моральної шкоди, наявність якої обґрунтовує душевними стражданнями, приниженням його честі та гідності (вважає, що його побили публічно). У нього знизилась фізична активність, рівень самооцінки та впевненості у собі, оскільки він тривалий час був змушений відстоювати свої права, витрачати особистий час, кошти на оплату послуг адвоката. Зазначив, що дії відповідача спричинили фізичні та моральні страждання, які негативно позначилися на житті позивача: щоденні думки та спогади про наслідки події, страх можливого повторення події, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, тривога, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи та обурення, приниження гідності, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. Вказує, що досудове розслідування та судове провадження тривало більше 3 років і відповідач поводив себе зухвало та не вибачився, розгляд судової справи був травматичним та стресовим для позивача. Загальний розмір моральної шкоди позивач оцінює у 50000,00 грн.
		Також вказав, що за захистом своїх прав звертався за правничою допомогою в результаті чого поніс та очікує понести витрати у розмірі 19800,00 грн.
		Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 4453,80 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 19800,00
		У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.
		Ухвалою суду від 07 червня 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. 
		01.07.2024р. до суду від відповідача ОСОБА_2 за підписом його представника адвоката Фая В.Г. надійшов відзив, у якому той вказав, що заявлені вимоги до задоволення не підлягають. Вважав доводи позивача безпідставними. Зазначив, положення ст. 62 Конституції України щодо доведення вини особи. Вважав, що позивачем не надано доказів вини відповідача у заподіянні тілесних ушкоджень.
		З посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності обвинувального вироку суду, документально підтверджених витрат, залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту. Великою Палатою Верховного суду вказано на необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, однак не визначено, які саме витрати необхідно стягувати з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які відносити на рахунок держави. Кримінальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, відносно якої кримінальне провадження закрито у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Вказав на визначений КПК України порядок провадження у разі звернення сторони з клопотанням про звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності. Зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є безумовним і особа звільняється від такої відповідальності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо від неї не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення активних дій. Наголосив, що згода особи на її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінальної відповідальності з цієї підстави не є тотожною визнанню особою вини, не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини.
		Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило. 
		У судове засідання позивач ОСОБА_4 не прибув. Його представник адвокат Брус С.М. клопотав про приєднання до матеріалів справи копії ухвали Драбівського районного суду Черкаської області від 03.01.2024р. щодо кримінального провадження відносно ОСОБА_2 .
		По суті позову правову позицію, вказану у позовній заяві підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав. Вказав, що позивач ОСОБА_4 є потерпілим у кримінальному провадженні, де обвинуваченим був відповідач по справі - ОСОБА_2 . Провадження закрито по строках, цивільний позов залишено без розгляду. Шкоду завдано 06.09.2020р. Вважав вину ОСОБА_2 доведеною обвинувальним актом, матеріалами справи та ухвалою суду від 03.01.2024р., оскільки провадження закрито з нереабілітуючих обставин. Вказав, що звільнення особи від відповідальності згідно ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною. Щодо матеріальної шкоди вказав, що позивач лікував забійну рану голови у період з 23.09.20 по 30.09.2020р. Щодо моральної шкоди зазначив, що позивачу було нанесено тяжку моральну шкоду - його побили у світлу пору доби. Судовий розгляд тривав 3 роки. Позивач відчуває страх, тривогу, порушення сну, дратівливість. Має різні думки та спогади. До цього часу відчуває головні болі та має погане самопочуття. Враховуючи тривалий травматичний характери та зв`язок з кримінальним провадженням вважав належним заявлений розмір моральної шкоди у сумі 50000,00 грн. Також вказав, що витрати за правову допомогу становлять 19800,00 грн. які не були задоволені під час розгляду кримінального провадження. 
		Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні поклався на свого представника.
		Представник відповідача адвокат Фай В.Г. проти задоволення позовних вимог заперечував. Вважав заявлений позов безпідставним, таким, що суперечить нормам ЦПК та КПК. Зазначив, що 06.09.2020р. відбулась подія, наслідком якої стало кримінальне провадження. Вважав, що жодним пунктом вину ОСОБА_2 не доведено, в ухвалі про закриття кримінального провадження не вказано, що вина є доведеною, дії ОСОБА_2 кваліфіковано органом досудового розслідування, суд свою функцію не виконав. Вважав, що оскільки закінчились строки притягнення особи до кримінальної відповідальності суд зобов`язаний ухвалити вирок та звільнити від відповідальності за строками. Суд не повинен був ухилитись від констатації того, що згода особи на звільнення її від відповідальності у зв`язку з закінченням строків даності та, відповідно, закриття кримінального провадження не є тотожною визнанню особою вини у вчиненні кримінального правопорушення та не може підтверджувати винуватість особи і суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини. Щодо ушкоджень потерпілого зазначив, що згідно наданих документів ОСОБА_4 лікував забій мозочка, натомість згідно висновку експерта таке ушкодження потерпілим було отримано до описаної події 06.09.2020р. Таким чином доказів у заподіянні тілесних ушкоджень справа не містить. Звернув увагу, що у кримінальному провадженні експертиза не призначалась, потерпілий звертався до експерта самостійно. Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що обов`язковою умовою стягнення такої шкоди є наявність вини, яка у даному випадку вироком не підтверджена. Щодо стягнення процесуальних витрат вказав, що питання стягнення витрат на правову допомогу вирішується у вироку або ухвалі суду по кримінальному провадженню і нормами закону не передбачено таке стягнення шляхом подання цивільного позову. В ухвалі суду від 03.01.2024р. питання стягнення правової допомоги не вирішувалось, оскільки потерпіла сторона таких вимог не заявляла.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
		Судом встановлено наступні фактичні обставини.
		Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 03.01.2024р. задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2  адвоката Огороднього А.Б. та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України в зв`язку з закінченням строків даності. Ухвала набрала законної сили 11.01.2024р. Таким чином обставина наявності вини відповідача у спричиненні позивачу 06.09.2020р. близько 19:40 год. в АДРЕСА_1 , одного удару прикладом мисливської рушниці по голові, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження позивачу у вигляді забійної рани голови, відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
		При цьому суд не приймає до уваги твердження сторони відповідача щодо недоведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні даних дій, оскільки кримінальне провадження по даному факту закрито вказаною ухвалою суду на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.
		Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається, що відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 02.12.2021р. по справі № 449/1689/19.
		Згідно протоколу обстеження Діагностично-консультаційного центру ТОВ «СкенЛайф» від 10.09.2020 ОСОБА_4 проведено МТР головного мозку та МР ангіографію судин голови (1л). Висновок: більше МР-даних за хронічну інтрацеребелярну гематому лівої гемісфери мозочку. Рекомендовано консультацію нейрохірурга. МРА-ознаки гіпоплазії правої хребтової артерії.
		Згідно консультативного висновку спеціаліста від 16.09.2020р. лікаря-невропатолога ОСОБА_5 , КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», ОСОБА_4 встановлено діагноз: 161.4- внутрішньомозковий крововилив в мозочок. Хронічна інтрацеребелярна гематома лівої гемісфери мозочка ( по МРТ ГМ від 10.09.20р.) ймовірно, як наслідок ЗЧМТ (06.09.20р.) 
		Згідно консультативного висновку спеціаліста від 16.09.2020р. лікаря-нейрохірурга ОСОБА_6 , КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», ОСОБА_4 встановлено діагноз: S06.32 - вогнищевий забій мозочка зліва.
		Згідно копії Виписки із медичної карти амбулатороного хворого ОСОБА_4 КНП Драбівської районної ради «Драбівська центральна районна лікарня», дати: в амбулаторно-поліклінічному закладі: захворювання 06.09.2020, направлений в денний стаціонар 23.09.20, виписаний з денного стаціонару 30.09.20 Візити: 23.09.2020; діагноз внутрішньомозковий крововилив у мозочок. Хронічна інтрацеребелярна гематома лівої гемісфери мозочка (по МРТ ГМ від 10.09.20р.) ймовірно, як наслідок ЗЧМТ (06.09.20р.). Від стаціонарного лікування у КНП ДРР «Драбівська ЦРЛ» хворий категорично відмовився. Проводились аналізи, діагностика, скринінг, дослідження. Зазначено ліки для лікування. Вказано на контроль у сімейного лікаря, контроль АТ, ЧСС, МРТ ГМ в динаміці, нейродар та арлеверт.
		Згідно нефіскальних чеків ФОП ОСОБА_7 було придбано медичних товарів: 18.09.2020р. на суму 445,00 грн., 21.09.2020р. на суму 469,90 грн., 25.09.2020 на суму 774,80грн.
		Згідно копії чеку від 26.09.2020 Аптеки № 11 ТОВ «Слобожанська фармацевтична компанія» було придбано медичних товарів на суму 167,60 грн.
		Згідно копії квитанції ПАТ АБ «Укргазбанк» № 51377479 від 08.09.2020р. ОСОБА_4 перерахував кошти в сумі 221,53грн. за судмедпослуги Обласному бюро судово-медичних експертиз, згідно квитанції вказаного банку від 08.09.2020р. № 51377480 сума комісії становить 25,00 грн. 
		У матеріалах справи наявні ще дві квитанції на суму 850,00 грн. та 1500 грн., які є низької якості, що не дозволяє встановити їх зміст. У судовому засіданні стороною позивача ОСОБА_4 надано їх оригінали, з яких вбачається, що квитанція на суму 850,00 грн. стосується сплати у Діагностичному центрі послуг за КТ головного мозку 20.10.2020р., квитанція на суму 1500 грн.  сплата послуг за МРТ Головного мозку 10.09.2020р.
		Згідно копії Висновку експерта № 05-8-01/288/298 від 13.10.2020р. у гр. ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: забійні рани голови, які виникли від дії тупого твердого предмета, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		ОСОБА_4 виставлено діагноз: хронічна інтрацеребральна гематома лівої гемісфери мозочку. Хронічна гематома виникла не менше ніж за дві неділі до обстеження (МТР ГМ від 10.09.2020року) термін виникнення її не співпадає з датою травми, що вказана у постанові, а тому не враховується при оцінці ступеня тяжкості. 
		Інших доказів сторонами суду не надано.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Згідно ч.1ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно із положеннями ч. 1 і ч. 3ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.76-82 ЦПК.
		Згідно положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно пункту 81 Постанови Великої Палата Верховного суду від 18.03.2020 року по справі №129/1033/13-ц принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України).
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
		Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач вказав, що отримав тілесні ушкодження 06.09.2020р. в с. Погреби, Золотоніського району Черкаської області внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 . 
		Суд звертає увагу, що Висновком експерта № 05-8-01/288/298 не підтверджено взаємозв`язку хронічної інтрацеребелярної гематоми лівої гемісфери мозочка з датою 06.09.2020р., яку вказує позивач як дату отримання тілесних ушкоджень та з отриманням забійних ран голови. Наданими стороною позивача доказами не доведено того, що понесені витрати на лікування стосувались саме забійних ран голови. Натомість понесені витрати стосуються лікування хронічної інтрацеребелярної гематоми лівої гемісфери мозочка, яка не має зв`язку з отриманими позивачем 06.09.2020р. тілесними ушкодженнями. 
		Суд погоджується з понесеними втратами позивача, що пов`язані з отриманою внаслідок подій 06.09.2020р. шкодою: витрати позивача щодо проведення судово-медичної експертизи в сумі 221,53грн як такими, що підтверджені належними доказами та стосуються суті позовних вимог. 
		Суд не погоджується з понесеними позивачем витратами на лікуванням згідно вказаних чеків від 10.09.2020р., 18.09.2020р., 21.09.2020р., 25.09.2020р., 26.09.2020р. та 20.10.2020р. оскільки вказані витрати не підтверджено належними й допустимими доказами як такі, що пов`язані з тілесними ушкодженнями, отриманими позивачем 06.09.2020р. При цьому медичні препарати, вказані у чеках від 18.09.2020р. та 21.09.2023р. було придбано ще до звернення за наданням медичної допомоги у період з 23.09.2020р. по 30.09.2020р.
		Враховуючи викладене суд вважає, що вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково  у розмірі підтверджених витрат за проведення судово-медичної експертизи на суму 221,53 грн.
		Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди на суму 50000,00 грн. слід зазначити наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відповідно доположень ст.23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає: уфізичному болюта стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		У п.4постанови ПленумуВерховного Суду№ 4від 31березня 1995року вказано,щооскільки питаннявідшкодування моральноїшкоди регулюютьсязаконодавчими актами,введеними удію врізні строки,суду необхіднов кожнійсправі з`ясовуватихарактер правовідносинсторін івстановлювати якимиправовими нормамивони регулюються,чи допускаєвідповідне законодавствовідшкодування моральноїшкоди приданому видіправовідносин,коли набравчинності законодавчийакт,що визначаєумови іпорядок відшкодуванняморальної шкодив цихвипадках,та колибули вчиненідії,якими заподіяноцю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Обґрунтовуючи розмір заданої моральної шкоди (50000,00 грн.) позивач вказує на приниження його честі та гідності (вважає, що його побили публічно), зниження фізичної активності, рівня самооцінки та впевненості у собі, спричинення фізичних та моральних страждань, їх негативний вплив на життя позивача: страх можливого повторення події, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, тривога, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи та обурення, приниження гідності, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я.
		Суд звертає увагу, що вказана сума визначена позивачем без надання жодних конкретних розрахунків чи висновків спеціаліста/експерта у цій галузі, є суб`єктивною оцінкою позивача та вираженням його особистих міркувань та не підкріплена належними доказами. З матеріалів справи не вбачається, що після подій 06.09.2020р. позивач зазнавав сильних душевних хвилювань, які вплинули на його психічний чи психологічний стан та зумовити потребу у наданні медичної допомоги, психологічної допомоги чи застосування медичних (заспокійливих) засобів тощо. Так само не підтверджено факт публічності події 06.09.2020р. та доведення її до загалу, спричинення значного резонансу у суспільстві. Враховуючи тривалий час, що пройшов з 06.09.2020р. (майже 4 роки), суд не може взяти до уваги цю обставину. 
		У той же час, суд бере до уваги тривалість розгляду матеріалів кримінального провадження, що викликало необхідність прийняття участі у багатьох судових засіданнях, вплинуло на звичний ритм життя позивача та могло вплинути на його психологічний стан.
		Враховуючи викладене, факт нанесення шкоди здоров`ю позивача внаслідок дій відповідача, наявність тілесних ушкоджень, віднесених до категорії легких, суд вважає, що позивач безумовно зазнавав моральних страждань.
		Виходячи з вимог розумності та справедливості вимога про задоволення моральної шкоди підлягає до зменшення і з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути 10000 грн. відшкодування моральної шкоди.
		Щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 19800,00 грн. суд зазначає наступне.
		На підтвердження понесених витрат у сумі 19800,00 грн. позивач надав:
		- довідку про участь адвоката Бруса С.М. у судових засіданнях як представника потерпілого при розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних поступків передбачених ч. 1,2 ст. 125 КК України - 12 засідань у період з 22.11.2021р. по 30.01.2024р.;
		- орієнтовний (попередній) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_4 і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якої загальна тривалість правничої допомоги становить 26 год. 40 хв., з яких участь у судових засіданнях- 20 год.;
		- договір про надання правової допомоги від 05.09.2022р. між адвокатом Брусом Сергієм Миколайовичем та гр. ОСОБА_4 .
		- копію розрахункової квитанції серія ААБА № 629031 від 15.05.2024р. на суму 19800,00 грн.
		З матеріалів позову та пояснень представника позивача вбачається, що правова допомога надавалась позивачу під час розгляду вказаного кримінального провадження.
		У своїй постанові від 17червня 2020 року по справі № 598/1781/17 Велика Палата Верховного Суду досліджувала правову природи процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Велика Палата у вказаній постанові вказала, що ВП ВС у справі № 462/6473/16-ц ВП ВС зазначила, що питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК. Якщо це питання не було вирішене судом, сторони кримінального провадження, свідок, експерт, спеціаліст і перекладач мають можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.
		ВП ВС не вбачає підстав для відступу від правового висновку, висловленого нею раніше у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц (провадження №14-400цс18), оскільки процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.
		Окрім того, КПК України не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволеннявимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 19800,00 грн. 
		На підставі ст. 141ЦПК України необхідностягнути звідповідача накористь держависудовий збіру сумі 1211,20 грн. від сплати якого був звільнений позивач при подачі позову. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст. 1,2, 4, 77-78, 81,89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов  ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_4 221,53 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. моральної шкоди, а всього 10221,53 грн.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.
		Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Сторони по справі:
		Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		 
		Суддя                    Л.О. Левченко
		 
		Повний текст рішення виготовлено 12.07.2024р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...