Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/1174/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 12.07.2024. Зареєстровано: 13.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: 2-а/480/1192/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 Р І Ш Е Н Н Я 
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12 липня 2024 року Справа № 480/1174/24
		 
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Прилипчука О.А.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1174/24 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Сумській області,
		третя особа - в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Снєжко Артем Олександрович 
		про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі,-
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Снєжко Артем Олександрович, в якій просить:
		1. Визнати незаконним та скасувати наказ №7-о від 19.01.2024 року Головного управління ДПС у Сумській області про звільнення ОСОБА_1 .
		2. Визнати незаконним та скасувати наказ №15-о від 25.01.2024р. Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 19.01.2024р. №7-о Про звільнення ОСОБА_1 .
		3. Поновити ОСОБА_1 на роботі в Головному управлінні ДПС у Сумській області на посаді начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області.
		4. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду щодо поновлення на роботі незаконно звільненої ОСОБА_1 .
		5. Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення.
		6. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати ОСОБА_1 в межах платежу за один місяць.
		7. Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу у сумі 25000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19.01.2024 року позивачка отримала на електронну поштову адресу наказ ГУ ДПС у Сумській області від 19.01.2024 року №7-о Про звільнення ОСОБА_1 , що підтверджується супровідним листом №4216/6/18-28-11-09 від 19.01.2024 року та копією наказу.
		В.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області наказано припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 з посади начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Сумській області у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок змін штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців згідно з п. 1 частини першої статті 87 ЗУ Про державну службу. Датою звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Підставою видання наказу є попередження про наступне звільнення від 19.12.2023р.
		25.01.2024 року позивачці вручено наказ відповідача №15-о від 25.01.2024 року Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 19.01.2024р. №7-0 Про звільнення ОСОБА_1 , в якому в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 наказано внести зміни до п.1 наказу ГУ ДПС у Сумській області від 19.01.2024 року Про звільнення ОСОБА_1 , виклавши його в наступній редакції: п.1 Припинити державну службу та звільнити 25 січня 2024 року ОСОБА_1 з посади начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок змін штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 ЗУ Про державну службу. Підставою видання наказу є попередження про наступне звільнення від 19.12.2023р.
		Позивачка вважає, що накази про звільнення від 19.01.2024 та від 25.01.2024 року видані з порушенням вимог законодавства про державну службу та трудового законодавства, а тому звернулась до суду з даним позовом. 
		Ухвалою суду від 20.02.2024 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. 
		Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно до Положення про Головне управління ДПС у Сумській області, затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643, начальник ГУ ДПС подає на затвердження голові ДПС організаційну структуру, штатний розпис і кошторис ГУ ДПС. Штатна чисельність працівників ГУ ДПС затверджується Головою ДПС України у межах граничної чисельності працівників, визначеної КМУ для територіальних органів. Організаційну структуру, штатний розпис затверджує Голова ДПС.
		20 жовтня 2023 в.о. голови ДПС України затверджено Перелік змін №2 до організаційної структури ГУ ДПС у Сумській області.
		В подальшому для реалізації змін в організаційній структурі, наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 23.10.2023 № 338 Про введення в дію переліку змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДПС у Сумській області виведено з Організаційної структури Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць та введено відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць.
		27.10.2023 наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 27.10.2023 № 349 Про введення в дію Переліку № 6 змін до Штатного розпису на 2023 рік Головного управління ДПС у Сумській області виведено зі Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць, введено до Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць.
		Зміна організаційної структури та штатного розпису ГУ ДПС у Сумській області відбулась шляхом змін в структурі управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків перетворено на відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. Всі структурні підрозділи, що входили до складу управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків були приєднанні до новоствореного відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. В зв`язку з даними змінами була зменшена штатна чисельність працівників структурного підрозділу ризиків, зокрема, було скорочено посаду начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
		У зв`язку зі змінами в організаційній структурі та штатному розписі ГУ ДПС у Сумській області 19.12.2023 року ОСОБА_1 вручено попередження про наступне звільнення, що підтверджується її підписом. Разом з попередженням про наступне звільнення позивачці було надано список вакантних посад ГУ ДПС у Сумській області.
		Обов`язок роботодавця надавати пропозиції вакантних посад пов`язується з врученням попередження про наступне звільнення. Позивачка безпідставно та не обґрунтовано пов`язує надання пропозицій про вакантні посади з наказом ГУ ДПС у Сумській області від 23.10.2023 №338 та наказом від 27.10.2023 року № 349.
		Організаційна структура державного органу - це сукупність структурних елементів (підрозділів, посадових осіб та ін.) і взаємозв`язок між цими структурними елементами.
		Наказом від 23.10.2023 № 338 змінено організаційну структуру ГУ ДПС у Сумській області, а саме виведено з організаційної структури - управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць та введено відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць.
		Наказом від 27.10.2023 № 349 змінено штатний розпис ГУ ДПС у Сумській області на 2023 рік виведено зі Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць, введено до Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць.
		Призначення працівників, які працювали в управлінні з питань виявлення та опрацювання ризиків на рівнозначні посади в новоутворений відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків відбулось 06-07.11.2023 року.
		02.11.2023 року ОСОБА_3 було вручено попередження про наступне звільнення та запропоновано вакантну посаду начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. Наказом ГУ ДПС у Сумській області від 06.11.2023 №251-о ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
		Згідно до листа ДПС України від 03.11.2023 № 27625/7/99-00-18-03-02-07 було погоджено на посаду начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_5 .
		При призначенні на посаду начальника відділу управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків було враховано переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 42 Кодексу законів про працю України, а саме при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага надана ОСОБА_6 , як такій, що має стаж державної служби 26 років 10 місяців ( ОСОБА_1 - 26 років 06 місяців). Також враховано, що ОСОБА_6 є одинокою матір`ю. Згідно довідки КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 17 м.Суми від 09.01.2024 № 9 самостійно виховує сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інформацією про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб АДРЕСА_1 визначено склад сім`ї ОСОБА_6 та підтверджується, що вона самостійно виховує двох синів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
		Підсумовуючи вище наведене, ГУ ДПС у Сумській області згідно до КЗпП України та Закону України Про державну службу було враховано переважне право на залишення на роботі при призначенні начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
		Разом з тим, 06.11.2023 посада заступника начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків була запропонована ОСОБА_9 , яка працювала на посаді начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, яка є рівнозначною по відношенню до посади, що запропонована. Посадові обов`язки начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ідентичні посадовим особам заступника начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. ОСОБА_10 06.11.2023 надала згоду щодо призначення на запропоновану посаду. ОСОБА_10 на посаду начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків була призначена на період воєнного стану.
		У зв`язку з набранням 12 жовтня 2023 року чинності Закону України від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану поновлено проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком. 
		Тому, призначення ОСОБА_10 на запропоновану посаду було можливим лише за результатами проведення спеціальної перевірки. Відповідні запити на проведення спеціальної перевірки були направлені. На даний час спеціальна перевірка стосовно ОСОБА_10 триває (очікуємо висновок про результати перевірки від НАЗК).
		Беручи до уваги, що ОСОБА_10 надала письмову згоду на призначення на посаду заступника начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків 06.11.2023 вважати дану посаду вакантною станом на 19.12.2023 є безпідставно, тому як правова визначеність є однією з умов ефективної дії верховенства права, а забезпечення реалізації вимог принципу правової визначеності у його широкому розумінні є запорукою реалізації та захисту прав людини. Принцип правової визначеності означає вимогу чіткості підстав, цілей та змісту нормативних приписів, особливо тих із них, які адресовані безпосередньо громадянам. Вони повинні мати можливість упевнено передбачати правові наслідки своєї поведінки. Використовуючи своє право на працю, особа погодилась з наданою пропозицією, а тому правова визначеність щодо її подальших прав це очікування наказу на призначення.
		Крім цього, ОСОБА_1 була відсутньою на робочому місці фактично з 02.10.2023 по 24.01.2024 включно, а саме: з 02.10.2023 по 20.10.2023 - лікарняний; з 23.10.2023 по 03.11.2023 - лікарняний; з 06.11.2023 по 24.11.2023 - лікарняний; з 27.11.2023 по 08.12.2023 - лікарняний; з 11.12.2023 по 18.12.2023 - лікарняний; з 19.12.2023 по 29.12.2023 - відпустка; з 18.01.2024 по 24.01.2024 - лікарняний.
		Попередження про можливе звільнення в зв`язку зі зміною організаційної структури було надано позивачці 19.12.2023 в письмовій формі як визначено ст.87 Закону № 889.
		Дата відліку одного місяця починається не з дня видання наказу про зміни до штатного розпису, а з дня попередження конкретної особи про її звільнення. До пропозиції про можливість працевлаштуватись в ГУ ДПС у Сумській області позивачці було включено вакантні посади станом на 19.12.2023 законодавчих підстав для надання пропозицій станом на іншу дату не має.
		Також відповідач зазначив, що Закон України "Про державну службу" і Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів У країни від 01.10.2014 №500, не визначають роз`яснення НАДС обов`язковими до виконання фізичними чи юридичними особами, не передбачають порядок їх виконання та оскарження, роз`яснення мають інформаційний (рекомендаційний) характер. Враховуючи вище наведене, посилання позивачки на лист НАДС № 491/10.3-24 від 10.01.2024 є безпідставним та не обґрунтованим. 
		Окрім того, відповідач звертає увагу на зміст звернення позивачки від 08.12.2023, яке адресоване Національному агентству з питань державної служби, по тексту якого відсутнє посилання на те, що державний службовець проходить державну службу в податкових органах. А тому лист НАДС № 491/10.3-24 від 10.01.2024 не стосується державних службовців податкових органів, визначення рівнозначності посад повинно проводитись з урахуванням Постанови № 1346.
		Також, листом ГУ ДПС у Сумській області від 15.01.2024 року № 295/6/18-28-11-09, який отриманий позивачкою 15.01.2024, додатково їй було запропоновано рівнозначну посаду начальника Конотопської ДПІ, а також інші посади.
		В позовній заяві позивачка посилається на результати діяльності комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та стверджує, що рейтингові оцінки роботи комісії не стосуються її як начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. Листами ДПС України від 18.08.2023 №20194/7/99-00-18- 02-01-07 та від 22.09.2023 № 23731/7/99-00-18-02-03-07, які долученні позивачкою до позовної заяви в абз.4 арк.2 зазначено: зобов`язую голів комісій регіонального рівня та керівників підрозділів територіальних органів ДПС з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків забезпечити під особисту відповідальність належну організацію роботи за напрямком управління ризиками. Інших керівників структурних підрозділів територіальних органів ДПС не було зобов`язано вживати заходи, щодо організації роботи за напрямком ризиків.
		Підсумовуючи вищенаведене, відповідач вважає, що позивачка маніпулює питанням, щодо результатів діяльності комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
		Щодо витрат на правову допомогу відповідач зазначив, що при визначенні суми відшкодування необхідно оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. До матеріалів справи не долучено доказів сплати позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000 грн.
		Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 166-171, том 2).
		Третьою особою -в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_2 надано пояснення щодо позовних вимог, в якому заперечує проти позовних вимог, підтримує позицію відповідача з аналогічних підстав, викладених у відзиві (а. с. 158-163, том 2).
		08.04.2024 представником позивача подано відповідь на відзив та заперечення на пояснення третьої особи в якому зазначила, що відповідачем та третьою особою не спростовано твердження позивачки про те, що її звільнення відбулось в порушення вимог чинного законодавства, зокрема, без врахування її переважного права на залишення на роботі, а запропоновані їй посади не є рівнозначною в розумінні вимог абзацу третього п.2 ч.2 ст.6 ЗУ «Про державну службу», оскільки, посада позивачки відноситься до категорії посад «Б».
		Посилання відповідача та третьої особи на список вакантних посад станом на 19.12.2023року є безпідставним та відповідачем і третьою особою не спростовано твердження позивачки про те, що список вакантних посад від 19.12.2023р., що був наданий ОСОБА_1 та список вакантних посад від 19.12.2023 року, що був наданий на запит представника, є різними за своїм змістом, де у списку, який наданий позивачці  відсутня посада заступника начальника відділу Сумського відділу податків і зборів з юридичних осіб; в списку, що наданий позивачці - у відділі позапланових перевірок ризиках платників та аналізу податкової інформації  наявна одна вакантна посада, а в списку, що наданий представнику  у вказаному відділі  наявні дві вакантні посади головного державного інспектора; в списку, що наданий позивачці  відсутня інформація щодо відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, в той час, як в списку, що наданий на запит представника  у відділі з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків наявна вакансія заступника начальника відділу, яка 06.11.2023 року запропонована працівнику, який надав згоду на проведення спеціальної перевірки, направлені відповідні запити. При цьому, направлені на адресу НАЗК та СБУ запити датовані 10.11.023 року, а не 06.11.2023 року, як на те вказували відповідач та третя особа.
		Також, відповідачем та третьою особою не спростовано твердження та документальне підтвердження позивачкою факту безпідставності та необґрунтованості змін в структурі та штатному розписі, що підтверджено листом відповідача від 01.02.2024р. №31/ЗПІ/18-28-11-09 від 01.02.2024р., в якому на пункту 1 запиту повідомлено про відсутність документу, згідно з яким здійснено обґрунтування необхідності внесення змін №2 до Організаційної структури ГУ ДПС у Сумській області та Переліку №6 змін до Штатного розпису на 2023рік, а як наслідок відсутності правових підстав для скорочення посади, яку обіймала позивачка та спрямованості дій відповідача та протиправне звільнення з роботи саме позивачки, як неугодної особи.
		Відповідачем та третьою особою не спростовано твердження позивачки та не надано суду належним та допустимих доказів про те, що всі вакантні посади станом на 23.10.2023  це посади керівників несамостійних підрозділів у складі самостійних підрозділів, тобто це підкатегорія Б3, тому щоб ці посади не рівнозначні посаді начальника управління, яку обіймала позивачка.
		Списки станом на 27.10.2023, на 06.11.2023 та на 25.01.2024 відрізняються від списку на 23.10.2023 (не є аналогічними).
		В списку вакантних посад на 27.10.2023 з`являється посада начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, який є самостійним структурним підрозділом, тобто це підкатегорія Б1. Ця посада є рівнозначною посаді начальника управління. Але, відповідач навмисно зазначив, що посада завсектору у складі управління та посада начальника самостійного відділу  це підкатегорія Б3 аби в подальшому доводити відсутність порушень, оскільки, у відповідь на запит до НАДС позивачці було підтверджено, що завсектору  це посада категорії Б3, а начальник управління та начальник самостійного відділу  це посада категорії Б1, посада завсектору у складі самостійного структурного підрозділу є нижчою посадою по відношенню до посади керівника самостійного структурного підрозділу (управління) цього ж органу.
		Також, відповідачем та третьою особою не спростовано твердження та документальне підтвердження позивачкою того факту, що перебування її на тимчасовій непрацездатності станом на момент введення в дію Переліку змін №6 до Штатного розпису на 2023 рік Головного управління ДПС у Сумській області відповідно до наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 27.10.2023 №349 не є підставою позбавляти її права бути попередженою про можливе звільнення з посади державної служби у зв`язку із скороченням цієї посади внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу з одночасним пропонуванням іншої рівнозначної посади, що підтверджено листом Національного агентства з питань державної служби від 10.01.2024 №491/10.3-24 на її запит.
		Щодо призначення на посаду начальника відділу виявлення та опрацювання податкових ризиків з врахуванням переважного права залишення на роботі ОСОБА_6 , то відповідач та третя особа вказали, що було враховано, що ОСОБА_11 має стаж роботи на чотири місяці більше, ніж ОСОБА_1 , є одинокою матір`ю, самостійно виховує сина.
		Але, зазначене відповідачем та третьою особою не підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами, а також не наведено належного правового обґрунтування вказаного, виходячи з того, що довідка про склад сім`ї ОСОБА_6 не є підтвердженням того, що вона є одинокою матір`ю; лист школи №17 про те, що ОСОБА_12 навчається в 9-му класі та його батько не приймає участі в шкільному житті сина, не є підтвердженням того, що ОСОБА_6 є одинокою матір`ю, оскільки, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України  обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а з викладеного у вказаному листі слідує, що син ОСОБА_11 має батька ОСОБА_13 , який не відвідував батьківські збори та з класним керівником не спілкувався, що не підтверджує факту того, що ОСОБА_11 є одинокою матір`ю.
		Так, термін "одинока матір" на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір`ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
		Згідно з неодноразовими роз`ясненнями Мінсоцполітики батька лише тоді може бути визнано таким, що бере участь у вихованні дитини, якщо він або проживає разом з дитиною, або є докази іншої участі батька у вихованні дитини. У чинному законодавстві відсутній конкретний перелік документів, які можуть слугувати доказом того, що розлучена жінка виховує дитину самостійно (без батька). За сталою практикою та поясненнями, що випливають із численних листів Мінсоцполітики, такими документами можуть бути: рішення суду про позбавлення батька дитини батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук батька дитини за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;. Але, вказаних документів відповідачем та третьою особою суду не представлено, що спростовує наявність підстав у відповідача вважати право ОСОБА_6 на залишення на роботі переважним.
		Також, зазначене відповідачем та третьою особою спростовується наданими ними ж документами, зокрема, листом ДПС України від 03.11.2023 року № 27625/7/99-00-18- 03-02-07, в якому директор Департаменту управління ризиками ОСОБА_14 повідомила ГУ ДПС у Сумській області про те, що на лист ГУ ДПС у Сумські області від 02.11.2023 року №61168/8/18-28-11-10, не заперечує проти переведення заступника начальника управління  начальника відділу роботи з ризиками, прогнозу, аналізу та звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_6 на посаду начальника відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області. Тобто, вважає, що станом на 03.11.2023року «доля Маслової», а як внаслідок, доля Коржилової була визначена вказаним листом.
		Виходячи з вищевикладеного, просить позовні вимоги задовольнити (а.с.198-203, том 2.) 
		26.04.2024 представником відповідача надано пояснення, в яких підтримав зазначені у відзиві доводи, просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.217 -220 том.2).
		06.05.2024 представником позивача подано заперечення на пояснення відповідача, в яких доводи зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву підтримано. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с.226-230 том.2).
		Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.1997 працювала на різних посадах ГУ ДФС у Сумській області (а.с.34 том 1).
		22.08.2019 ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління моніторингу ризикових операцій та доходів у порядку переведення з ГУ ДФС у Сумській області (а.с.38 том 1).
		23.10.2023 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято наказ № 338 «Про введення в дію переліку змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДПС у Сумській області», яким введено в дію перелік змін №2 до Організаційної структури ГУ ДПС у Сумській області (а.с.184-185 том 1).
		Відповідно до переліку змін №2 до організаційної структури ГУ ДПС у Сумській області виведено з Організаційної структури Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць та введено відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць (а.с.186-187 том 1).
		27.10.2023 ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 349 «Про введення в дію Переліку № 6 змін до Штатного розпису на 2023 рік Головного управління ДПС у Сумській області», яким з 27.10.2023 введено в дію Перелік №6 змін до Штатного розпису на 2023 рік ГУ ДПС у Сумській області (а.с.193 том 1).
		Відповідно до Переліку №6 змін до штатного розпису на 2023 рік, затвердженого в.о.голови ДПС України Т.Кірієнко (а.с.194), виведено зі Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць та введено до Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць (а.с.194-195 том 1).
		06.11.2023 ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ №366, яким затверджено Положення про відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області (а.с.196-209 том 1).
		19.12.2023 ГУ ДПС у Сумській області вручено ОСОБА_1 попередження про скорочення посади начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області (а.с.55).
		Також, 19.12.2023 ГУ ДПС у Сумській області вручено ОСОБА_1 список вакантних посад ГУ ДПС у Сумській області станом на 19.12.2023 (а.с.58-59). 
		19.01.2024 ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 7-о, яким припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців згідно з п.1 ч.1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 № 889 Про державну службу. Датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність (а. с. 31, том 1).
		25.01.2024 ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 15-о, яким внесено зміни до наказу № 7-о від 19.01.2024, визначено дату звільнення 25.01.2024 року, перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності (а.с. 32-33, том 1).
		Не погоджуючись з вище наведеними наказами ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про їх скасування. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
		Відповідно до частин першої - третьої статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
		Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону України «Про державну службу» у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
		За змістом частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:
		1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
		1-1) ліквідація державного органу;
		2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
		3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
		4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
		Відповідно до частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
		Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
		Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
		Частиною п`ятою статті 87 Закону України «Про державну службу» визначено, що наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
		У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.
		Згідно з частиною шостою статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:
		- змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний службовець підлягає звільненню за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» лише у тому випадку, якщо у відповідному державному органі чи установі відсутні вакансії інших посад державної служби, рівнозначних або навіть нижчих, або ж, якщо державний службовець відмовився від запропонованих вакансій.
		Відповідно до цього, керівник державної служби зобов`язаний запропонувати такому державному службовцю всі вакансії, які існують в установі, в першу чергу ті, які є рівнозначними тій посаді, яку він займав, або навіть і нижчу займаній ним посаді, з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей, незалежно від того, в якому структурному підрозділі державний службовець працював.
		Доведення відсутності можливості запропонувати державному службовцю, посада якого скорочується, іншу рівнозначну посаду державної служби, покладається на керівництво відповідної державної служби.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 05 квітня 2023 року у справі № 640/12871/21 та від 12 квітня 2023 року у справі № 340/1791/22 Верховний Суд резюмував, що у випадку звільнення державного службовця в разі реорганізації державного органу, що є підставою для звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», суб`єкт призначення/керівник державної служби повинен запропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення посади, усі вакантні посади (за умови, що такі є), на які можна було б його перевести.
		Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про державну службу» посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та під категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.
		За визначенням у пункті 6 частини 1 статті 2 цього ж Закону рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї під категорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.
		Так, судом встановлено що 23.10.2023 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято наказ № 338 «Про введення в дію переліку змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДПС у Сумській області», яким введено в дію перелік змін №2 до Організаційної структури ГУ ДПС у Сумській області (а.с.184-185 том.1).
		Відповідно до переліку змін №2 до організаційної структури ГУ ДПС у Сумській області виведено з Організаційної структури Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць та введено відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць (а.с.186-187 том.1).
		27.10.2023 ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 349 «Про введення в дію Переліку № 6 змін до Штатного розпису на 2023 рік Головного управління ДПС у Сумській області», яким з 27.10.2023 введено в дію Перелік №6 змін до Штатного розпису на 2023 рік ГУ ДПС у Сумській області (а.с.193 том 1).
		Відповідно до Переліку №6 змін до штатного розпису на 2023 рік, затвердженого в.о.голови ДПС України Т.Кірієнко (а.с.194), виведено зі Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 9 штатних одиниць та введено до Штатного розпису Головного управління ДПС у Сумській області відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків зі штатною чисельністю 8 штатних одиниць (а.с.194-195 том 1).
		Аналізуючи наведені накази, суд зазначає, що у зв`язку із змінами в структурі ГУ ДПС у Сумській області, відбулося скорочення посади державної служби, на якій перебувала позивач, а в новій організаційній структурі функції, які виконувала управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків передані відділу з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
		Отже, при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей з урахуванням переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, є обов`язком суб`єкта призначення або керівника державної служби.
		Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2023 року по справі № 580/7962/21.
		Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2023 року по справі № 140/9066/21 визнав застосовною до правовідносин про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, після внесення змін до частини третьої статті 87 цього Закону, правову позицію, неодноразово висловлену Верховним Судом, зокрема у постановах від 25 липня 2019 року у справі № 807/3588/14, від 27 травня 2020 року у справі № 813/1715/16 та інших, за якою, обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.
		Також у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 140/8173/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 640/12871/21 та від 12 квітня 2023 року у справі № 340/1791/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку звільнення державного службовця в разі реорганізації державного органу, що є підставою для звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», суб`єкт призначення/керівник державної служби повинен запропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення посади, усі вакантні посади (за умови, що такі є), на які можна було б його перевести.
		З аналізу частини першої статті 40, частин першої, третьої статті 49-2 КЗпП України випливає, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
		Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.
		Разом з тим, судом встановлено, що 23.10.2023 на час введення в дію Переліку №6 змін до Штатного розпису на 2023 рік ГУ ДПС у Сумській області штатний розпис передбачав вільні посади, які відрізнялися від запропонованого відповідачем ОСОБА_1 19.12.2023.
		Зокрема згідно штатного розпису вакантних посад, які мав запропонувати ГУ ДПС у Сумській області позивачці 23.10.2023 відрізняється наявністю посад від 19.12.2023, а саме: головного державного інспектору Відділу контролю за відшкодуванням ПДВ, головного державного інспектору Відділу супроводження судових справ із загальних питань, головним державним інспектором Відділу перевірок фінансових операцій, головного державного інспектора відділу моніторингу операцій та ризиків (а.с.55-59).
		Також слід зазначити, що штатний розпис новоствореної установи було затверджено 23.10.2023., натомість вакантні посади позивачу були запропоновані лише 19.12.2023. (а.с. 43-44)
		Крім того, суд враховує, що відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що призначення працівників, які працювали в управлінні з питань виявлення та опрацювання ризиків на рівнозначні посади в новоутворений відділ з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків відбулося 06-07.11.2023 року (а.с.168 том.2).
		Суд звертає увагу, що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів того, що компетенція цього підрозділу збільшилася, що могло б бути завадою для переведення позивача на посаду у вказаний відділ в новій структурі.
		Разом з тим, досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано доказів, що ним було запропоновано ОСОБА_1 у зазначений період вакантні посади у новоутвореному відділі з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків на які позивач могла бути переведена відповідно до її кваліфікації.
		Отже при наявності у відповідача вакансій позивачу не було запропоновано іншої рівноцінної посади державної служби та (або) іншої роботи, нижчої посади (посади державної служби) відповідно до його професійної підготовки та професійних компетентностей, як і не надано доказів неможливості здійснення таких пропозицій, ні доказів неможливості надати позивачу іншу роботу, відповідно до його професійної підготовки та професійних компетентностей.
		Наведене свідчить, що позивачу не було запропоновано всі вакантні посади, незважаючи на те, що такі були в наявності.
		У постановах від 05 квітня 2023 року у справі № 640/12871/21 та від 12 квітня 2023 року у справі № 340/1791/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку звільнення державного службовця в разі реорганізації державного органу, що є підставою для звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», суб`єкт призначення/керівник державної служби повинен запропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення посади, усі вакантні посади (за умови, що такі є), на які можна було б його перевести.
		Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача про перебування позивачки на лікарняному до 19.12.2023, у зв`язку із чим жодних дій щодо попередження про майбутнє вивільнення ним не вчинялось, оскільки ч. 3 ст. 49-2 КЗпП визначено імперативний обов`язок роботодавця щодо запропонування всіх вакантних посад (іншої роботи), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.
		Разом з тим, відповідачем не вживалися заходи щодо направлення позивачці попередження про наступне вивільнення із пропозицією про наявність вакантних посад протягом періоду з 23.10.2023 по 19.12.2023.
		Також, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів того, що на час затвердження штатного розпису  ОСОБА_1 неможливо було працевлаштувати на посади, докази того, що відповідачем досліджувалося питання переважного права на залишення працівників ГУ ДПС у Сумській області відсутні, оскільки в наведений період позивачці вакантні посади не було запропоновано. 
		Крім того, суд наголошує, що відповідачем порушено вимоги частин першої - третьої статті 49-2 КЗпП України, а саме про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		Проте, з матеріалів справи судом встановлено, що 19.12.2023 ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення, а звільнено із займаної посади 25.01.2024, що свідчить про недотримання відповідачем двомісячного строку визначеного статті 49-2 КЗпП України.
		Разом з тим, суд не приймає доводи представника позивача як на неправомірність оскаржуваних наказів посилання на незаконність наказів від 23.10.2023 №338 та 27.10.2023 №349 та питання проведення перевірки управлінні з питань виявлення та опрацювання ризиків, оскільки зазначені правовідносини жодним чином не впливають на предмет спору.
		За приписами частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		З огляду на вказане, суд резюмує, що відносно позивача у спірних правовідносинах не була дотримана процедура звільнення, визначена частиною третьою статті 87 Закону України «Про державну службу», що має наслідком скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на попередньо займаній посаді.
		Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Згідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок), відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
		За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Аналіз наведених правових норм Порядку дає підстави для висновку, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень цього Порядку.
		Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 07.07.2020 в справі № 811/952/15.
		Як встановлено судом, позивач був звільнений із займаної посади з 25 січня 2024 року, при цьому позивач у листопаді-грудні 2023 року перебувала на лікарняному.
		З урахуванням зазначеного та приписів речення другого пункту 2 Порядку двома повністю відпрацьованими місяцями позивача є вересень-жовтень 2023 року, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19.
		З довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 25.01.2024 № 32/к/18-28-10-02-06 видно, що позивачу за останні два місяці, що передували звільненню, тобто за вересень-жовтень 2023 року, нараховано заробітну плату на загальну суму 26908,57 грн. за фактично відпрацьовані 20 робочих дні (а.с.147 том.1).
		Виходячи з цього, середньоденний заробіток позивача складає:
		26908,57грн./20 днів=1345,43 грн.
		Кількість робочих днів за період вимушеного прогулу, починаючи з 26 січня 2024 року (наступний день після звільнення) і по день прийняття рішення суду 12 липня 2024 становить 121 день.
		За таких обставин, середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з 26 січня 2024 по 12 липня 2024 року становить: 1345,43 грн. х 121 днів = 162 797,03 грн.
		Згідно з пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
		Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
		Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом
		Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є, відповідно, обов`язком роботодавця, а не працівника, то сума заробітної плати за час вимушеного прогулу визначена без утримання такого податку та інших обов`язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.
		За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно задовольнити.
		Приписами пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про:
		присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
		поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Відтак, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13454,29 грн. належить до негайного виконання.
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		 В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Снєжко Артем Олександрович про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі  задовольнити.
		Скасувати наказ №7-о від 19.01.2024 року Головного управління ДПС у Сумській області про звільнення ОСОБА_1 .
		Скасувати наказ №15-о від 25.01.2024р. Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 19.01.2024р. №7-о Про звільнення ОСОБА_1 .
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області з 26.01.2024.
		Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 162 797,03 грн.
		Допустити негайне виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Сумській області.
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати ОСОБА_1 в розмірі 13454,29 грн. 
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя О.А. Прилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...