Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 148/1016/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 15.07.2024. Зареєстровано: 15.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2024.
Дата набрання законної сили: 28.10.2024
Результат оскарження 28.10.2024 Вінницький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/148/45/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023020000000213

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		Справа №№ 148/1016/23 
		В И Р О К 
		 Іменем України
		 
		15 липня 2024 року Тульчинський районний суд 
		Вінницької області
		 
		 
		 
		В складі головуючого судді             ОСОБА_1 
		при секретарі                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		з участю прокурора                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		потерпілих                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		представників потерпілих                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		обвинуваченого                     ОСОБА_11 
		захисників                 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		свідків     ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12023020000000213 від 12.03.2023 відносно
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суворовське, Тульчинського району, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, одружений, на утриманні 1 малолітня дитина, працював слюсарем котельні Тульчинське ВПУ № 41, не судимий, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 286-1 ч.3, 135 ч.1 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Водій ОСОБА_33 , 12.03.2023, близько 20 години 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Леонтовича в с. Суворовське Тульчинського району Вінницької області, у напрямку с. Тиманівка Тульчинського району Вінницької області, поблизу перехрестя з вул. Ватутіна, в районі зупинки громадського транспорту, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості руху, яка б дозволяла йому постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя по напрямку свого руху, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_34 , який рухався узбіччям у попутному з ним напрямку.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_35 від отриманих травм загинув на місці події.
		Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи від 14.03.2023 № 625 у крові ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,9 о/оо.
		 
		 
		 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30.03.2023 № 17 у ОСОБА_36 виявлено: закриту черепно-мозкову травму; крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку (наявність під м`якою мозковою оболонкою пластинчатої форми рихлого згортку крові 9x8 см, товщиною на лінії розсікання до 0,3 см); переломи 4, 5-го тіл хребців у грудному відділі зі зміщенням на товщини з ушкодженням спинного мозку; множинні переломи ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви; перелом тіла грудини на рівні 2, 3-го міжреберних хребців; закритий внутрішньо-суглобовий перелом правого плеча на рівні верхньої третини; закритий перелом обох кісток лівої гомілки; множинні садна в ділянці обличчя, тулуба, обох сідниць; забійна рана правого стегна.
		Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), що могло бути в термін та за обставин, на які вказано у постанові, тобто при шляхово-транспортній пригоді.
		Закрита черепно-мозкова травма, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку (наявність під м`якою мозковою оболонкою пластинчатої форми рихлого згортку крові 9x8 см, товщиною на лінії розсікання до 0,3 см); переломи 4, 5-го тіл хребців у грудному відділі зі зміщенням на товщини з ушкодженням спинного мозку; множинні переломи ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви; перелом тіла грудини на рівні 2, 3-го міжреберних хребців відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення.
		Дані тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_37 .
		Смерть ОСОБА_36 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми; крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку (наявність під м`якою мозковою оболонкою пластинчатої форми рихлого згортку крові 9x8 см, товщиною на лінії розсікання до 0,3 см); переломів 4, 5-го тіл хребців у грудному відділі зі зміщенням на товщини з ушкодженням спинного мозку; множинних переломів ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви; перелому тіла грудини на рівні 2, 3-го міжреберних хребців, що підтверджується даними судово-медичної експертизи.
		Згідно з висновком судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи від 27.03.2023 № СЕ-19/102-23/5704-ІТ наїзд на пішохода ОСОБА_38 автомобілем «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , відбувся на вулиці Леонтовича, що в АДРЕСА_2 , поблизу перехрестя з вул. Ватутіна в межах правого узбіччя в напрямку руху до с. Тиманівка.
		В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_11 регламентувались вимогами п. п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху.
		В ситуації, яка склалася, можливість попередження виникнення даної ДТП (виїзду за межі проїзної частини з подальшим наїздом на пішохода) з боку водія ОСОБА_11 з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. п. 10.1, 12.1 ПДР, для виконання яких у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.
		В діях водія ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 12.1, 12.4 ПДР, при чому невідповідність вимогам п. п. 10.1, 12.1 ПДР, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.
		Таким чином, ОСОБА_11 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 2.9 (а), 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
		1)п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
		2)п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		 
		 
		 
		 
		 
		3)п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
		4)п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
		Порушення ОСОБА_11 вимог п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті пішохода ОСОБА_37 .
		Крім того, 12.03.2023, близько 20 години 10 хвилин водій ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснивши в с. Суворовське Тульчинського району Вінницької області, поблизу зупинки громадського транспорту, наїзд автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_34 , поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, усвідомлюючи, що ОСОБА_35 отримав тілесні ушкодження, які можуть бути небезпечними для його життя і здоров`я, діючи умисно, маючи реальну можливість надати допомогу ОСОБА_39 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, таку допомогу потерпілому не надав, у порушення вимог п. 2.10 (а, б, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху, а також вимог, які наведенні у абзаці 5 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, негайно не зупинив транспортний засіб і не залишився на місці пригоди; не увімкнув аварійну сигналізацію і не встановив знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР; не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не звернувся по допомогу до присутніх на місці події осіб, не відправив потерпілого до закладу охорони здоров`я; не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції; не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об`їзду місця пригоди, хоча повинен був і мав об`єктивну можливість це зробити, натомість залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
		Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в скоєні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 286-1 ч.3, 135 ч.1 КК України, визнав частково. Суду показав, що 12.03.2023, близько 19:00 год., він після роботи заїхав до продуктового магазину, що розташований в мікрорайоні біля ПТУ АДРЕСА_3 , до свого знайомого, щоб повернути йому кошти за насіння. Біля с. Суворовське, в дзеркало заднього виду, він побачив світло фар автомобіля. Після цього він їхав по АДРЕСА_4 , в цьому ж селі, зі швидкістю близько 60 км/год. Зустрічного та попутного транспорту в цей час не було. В дальньому світлі фар свого автомобіля близько 70 метрів, він побачив силует людини, яка рухалась в попутному з ним напрямку по правій стороні руху його авто, тому переключився на ближнє світло. Дана людина рухалась чи по узбіччю чи по краю дороги, він сказати не може. Після цього відчув удар в праву частину автомобіля, і зрозумів, що збив людину. Наїзд стався на дорозі, на узбіччя він не виїжджав. Перешкод щодо об`їзду даної людини в нього не було. Далі не зупиняючись, він продовжив рух, так як злякався, що збив людину. Після цього, він приїхав в центр села Суворовське, де зупинив автомобіль, зателефонував дружині і розповів їй про подію, після чого оглянув автомобіль. Він виявив, що в авто були вм`ятини, розбита передня права фара та лобове скло. Там, же на місці він зустрів ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . На місці, він розповів ОСОБА_42 про подію, сказавши, що мабуть збив людину. Також він попросив ОСОБА_41 , щоб той відігнав автомобіль з дороги, і той на його прохання, перевіз автоиобіль за приміщення сільської ради. В цей час на місце, до нього приїхали його батьки, і він разом з ними та ОСОБА_43 поїхали додому в с. Мазурівку. Приїхавши додому, батьки його залиши і поїхали до себе додому, в с. Суворовське, а він
		 
		 
		 
		зайшовши до будинку, розповів дружині про подію, і сам пішовши на кухню, взяв пляшку горілки, і випив з неї більше половини. Після цього, приїхали працівники поліції близько 21 год., і запропонували йому проїхати в лікарню на освідування, також розпитували за його автомобіль. На їх пропозицію він погодився, і його завезли в приймальне відділення Тульчинської ЦРЛ, де він пройшов освідування, і в нього було виявлено алкогольне сп`яніння, а також відібрано зразки крові. Поліцейським він повідомив, що спиртне вживав після ДТП, так як був сильно знервований подіями, що стались.
		На додаткові запитання відповів, що має водійський стаж 12 років, та знає ПДР України. В 2019 році, він притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, але дане покарання він відбув, після чого перездав ПДР та отримав посвідчення водія. Про те, що ПДР України, заборонено водіям вживати спиртні напої після ДТП, до проходження освідування, він знав, але перебуваючи в нервовому стані після ДТП, випив горілку.
		Вину він свою визнає частково в тому, що транспортним засобом керував не перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, спиртне він вжив після пригоди. Фактичні обставини викладенні в формулюванні обвинувачення визнає, крім керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Будучи додатково допитаним в судовому засіданні, за клопотанням захисника, суду показав, що людину на дорозі, він побачив за 20-25 метрів, яка рухалась в попутному напрямку, тому переключився на ближнє світло фар. Ця людина була одягнена в чорний одяг, ліхтарика чи будь-яких освітлюючих приладів в руках в неї він не бачив. Попередньо він говорив, що побачив силует людини, так як йому рекомендував так говорити попередній захисник. На освідування його привезли до лікарні, близько 23 год. Рухався він автомобілем зі швидкістю 55-60 км/год.
		В послідуючому, після дослідження висновків експертиз наданих суду стороною захисту, вказав, що вину свою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 286-1 КК України не визнає, так як не порушував ПДР України, визнає свою вину лише в тому, що не надав допомогу потерпілому.
		27.12.2023, під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_11 зробив чергову заяву-клопотання, і суду вказав, що він клопоче перед судом про те, щоб суд не брав до уваги попередні покази, які він надавав за пропозицією попередніх його захисників. Надані ним покази в судовому засіданні за участі захисника ОСОБА_12 , є невірними (неправдивими). Вірними є покази, які він надавав за участі захисника ОСОБА_13 . 
		Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. 286-1 ч.3 КК України не визнає, а ст. 135 ч.1 КК України визнає повністю, його вина підтверджується показами потерпілих, свідків, дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи.
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 12.03.2023, близько 20 год., її син ОСОБА_35 , вийшов з дому, в АДРЕСА_5 , і пішов на зустріч з дівчиною, і мав повернутись близько 22:00 год. Вона провела його до хвіртки домогосподарства, і бачила як син пішов по узбіччю біля проїжджої частини дороги та світив собі під ноги ліхтариком в телефоні, і одночасно розмовляв по телефону в режимі гучномовця, тримаючи його таким чином, щоб ліхтарик освічував йому дорогу. Вона ще деякий час стояла біля воріт і дивилась йому вслід, і саме в цей час почула гул (звук) автомобіля. В цей час вона звернула увагу, що її син розвернувся в сторону автомобіля і світив в його сторону ліхтариком в телефоні. Відстань між нею та сином була близько 100 метрів. Потім вона почула звук удару, і зрозуміла що її сина збив даний автомобіль. Даний автомобіль не гальмуючи та не зупиняючись поїхав далі. Вона зразу же побігла на місце, де підбігши, побачила на землі телефон, який світив. Її син лежав за дорогою, на узбіччі, без свідомості, була зламана нога. В цей час на дорозі проїжджало інше авто, яке зупинилось, там перебували чоловік та жінка, і вони викликали швидку.
		 
		 
		 
		 
		 
		В той вечір погода була суха, дорога в нормальному стані, вуличне освітлення не працювало. В момент наїзду на її сина, інших транспортних засобів на дорозі не було. Про те, що наїзд автомобілем здійснив ОСОБА_11 , вона дізналась від ОСОБА_44 . 
		Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він перебував 12.03.2023 вдома. На мобільний телефон зателефонувала його донька, і повідомила, що збили на дорозі брата. Він тоді зразу же сів в свій автомобіль, і під`їхав до місця, з метою, що в разі необхідності зразу же завезти сина до лікарні. Під`їхавши, він побачив на місці дружину та доньку, а також автомобіль «Дастер», з водієм та жінкою. Син лежав на узбіччі дороги без свідомості, на його тілі були наявні тілесні ушкодження. Погода в той вечір була сухою, дорога рівна, без закритих поворотів, узбіччя дороги близько 7-8 метрів.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона проживає в с. Суворовське, разом з сім`єю, та знає ОСОБА_11 , як односельчанина, який раніше проживав в цьому ж селі, де на даний час проживають його батьки, яких вона також знає. 12.03.2023, близько 20:30, вона разом з своїм чоловіком повертались додому. В центрі с. Суворовське, вони побачили людей, тому вирішили зупинитись, та запропонувати їм газети, які вони розповсюджували. Чоловік зупинив автомобіль, але залишив включене ближнє світло фар. В цей час до автомобіля підійшов ОСОБА_11 і сказав чоловіку виключити фари, але він відмовився. Після цього чоловік пішов з ним розмовляти. З їхньої розмови, вона почула, що ОСОБА_11 сказав, що він когось збив автомобілем, на що чоловік йому відповів, щоб той повернувся на місце події. До них підійшли батьки ОСОБА_11 , і сказали, що вони самі поїдуть на місце події. Під час розмови, вона зрозуміла по поведінці ОСОБА_11 , що той був наляканий. Після цього вони сіли в автомобіль батьків ОСОБА_11 , який стояв неподалік та кудись поїхали, а вони з чоловіком поїхали додому. Чи перебував ОСОБА_11 в стані алкогольного сп`яніння їй невідомо. 
		Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він разом з дружиною ОСОБА_19 повертались додому на автомобілі, та в центрі с. Суворовське, побачили людей, і вирішили їм запропонувати газети, які вони розповсюджували. Тому він зупинив автомобіль, але залишив включеними ближнє світло фар. Після зупинки, йому крикнув ОСОБА_11 , щоб він виключив світло фар, але він відмовився, і здав автомобілем назад, вимкнув двигун і світло погасло автоматично. Він вийшов з автомобіля і підійшов до ОСОБА_11 . Той перебував в наляканому, пригніченому стані, і повідомив, що він вроді би збив людину. Він запитав в нього, чи той викликав швидку, на що ОСОБА_11 відповів, що так. Також біля нього стояли батьки ОСОБА_11 . Під час цієї розмови, ОСОБА_11 також просив його, щоб він відвіз його на місце події, на що він йому відповів, що в нього в автомобілі дружина і дитина, і після того, як він їх завезе додому, то може завезти його на місце події. Там на місці, також перебував ОСОБА_45 . Автомобіль ОСОБА_11 стояв біля дошки пошани, що в центрі села. Підійшовши до даного автомобіля, він побачив розбите лобове скло та пошкодження справа, після цього зразу же відійшов від автомобіля. Під час розмови він не бачив, щоб ОСОБА_11 перебував в стані алкогольного сп`яніння, однак був переляканий та плакав, що збив людину.
		Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він проживає в с. Суворовське в центрі села. Про обставини ДТП йому нічого невідомо. Однак, 12.03.2023, він стояв в себе на подвір`ї, біля воріт, і через дорогу побачив людей біля дошки пошани, близько 21:30 год. Там, де стояли люди, він бачив автомобіль ОСОБА_11 ВАЗ НОМЕР_2 , який стояв напроти дошки пошани, на відстані близько 15 м, від нього, тому він міг розпізнати самого ОСОБА_11 та його автомобіль. На відстані приблизно 20-25 м, від даного авто, стояв автомобіль батьків ОСОБА_11 з включеними габаритними вогнями. На місці він бачив ОСОБА_11 , його батьків та ОСОБА_46 , які між собою про щось розмовляли, але їхньої розмови він не чув. Нічого незвичного в поведінці ОСОБА_11 , він не бачив. Коли всі поїхали з місця, автомобіль ОСОБА_11 залишився. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 суду пояснив, що він проживає по сусідству з батьками ОСОБА_11 в с. Суворовське. 12.03.2023, на початку 21:00 год., до нього зателефонувала мати ОСОБА_11 , з проханням, щоб він забрав автомобіль ВАЗ 21099 біля
		 
		 
		 
		дошки пошани в с. Суворовське. Він перебував неподалік того місця, в гаражах. Прийшовши на місце, він побачив автомобіль біля дошки пошани та біля нього знаходились ОСОБА_11 та ОСОБА_48 , які розмовляли, але до них він не підходив, та з ними не спілкувався. До нього підійшла мати ОСОБА_11 , і надала йому ключі від автомобіля. Після того, як ОСОБА_48 поїхав, він перегнав автомобіль, за приміщення контори, де його і залишив. Після цього, разом з батьками ОСОБА_11 , вони завезли останнього додому в с. Мазурівку, де його залишили, а самі повернулись в с. Суворовське. На місці, він запитував в ОСОБА_11 , що сталось, але той нічого не відповідав, був знервований та плакав, також ОСОБА_11 перебував в тверезому стані. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що він працює кочегаром ВПУ № 41, разом із ОСОБА_11 12.03.2023, вранці, його змінив з нічної зміни ОСОБА_24 , після чого він пішов додому. Вдень він спілкувався із ОСОБА_11 по телефону, однак ознак сп`яніння він не чув. Про обставини ДТП, йому нічого невідомо. 
		Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він працює кочегаром котельні ВПУ № 41 разом із ОСОБА_11 12.03.2023, вранці, він заступив на зміну, змінивши ОСОБА_49 . Близько 11:00 год., він зателефонував ОСОБА_11 і попросив, щоб той допоміг йому по роботі. Після цього, приїхав ОСОБА_11 і перебував разом з ним на роботі та допомагав йому, а через деякий час поїхав обідати, після чого повернувся назад на роботу, так як він просив його підмінити. Після цього, він поїхав додому в справах, так як йому необхідно було допомогти дружині, а ОСОБА_11 залишився на роботі. Повернувся він назад на робоче місце біля 17-19 год., коли вже були сутінки, точного часу не пам`ятає, а ОСОБА_11 поїхав додому. Під час перебування на роботі ОСОБА_11 перебував в тверезому стані, та разом вони алкогольних напоїв не вживали.
		Свідок ОСОБА_26 , суду пояснив, що він працює кочегаром котельні ВПУ № 41. 13.03.2023, він змінював на робочому місці напарника ОСОБА_24 . Під час зміни, хтось повідомив, що ОСОБА_11 збив людину. Про обставини вказаної події, йому нічого невідомо. 
		Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він працює лікарем приймального відділення Тульчинської ЦРЛ. В березні 2023, точної дати він не пам`ятає, він перебував на чергуванні в приймальному відділенні, і туди у вечірній час, був доставлений працівниками поліції ОСОБА_11 на освідування. Останньому було проведено освідування за допомогою алкотестера, відповідно до вимог Інструкції з проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння, та було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Наскільки він пам`ятає, то ОСОБА_11 розповідав, що він випив стакан горілки, і нібито тікав від поліції. Встановлена доза алкогольного сп`яніння у вісім разів перевищувала допустиму норму. Також після освідування, чергова медична сестра відбирала у ОСОБА_11 зразки крові, в присутності слідчого, за його вказівкою. Про те, чи надавався слідчим чи іншим працівником поліції, якийсь документ про відібрання зразків крові він не пам`ятає. Однак при проведенні забору зразків крові, ОСОБА_11 ніяких заперечень не висловлював. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він проживає в с. Суворовське, Тульчинського району, неподалік від домогосподарства сім`ї Щетинів. 12.03.2023, у вечірню пору доби, точного часу він не пам`ятає, він йшов до магазину. В цей час він почув звук швидко їдучого автомобіля, однак світла фар автомобіля він не бачив, та не чув звуку гальмування, а потім почув специфічний хлопок, схожий на якийсь удар. По звуку автомобіля, він визначив, що автомобіль не змінював швидкість, а після удару продовжив рух, з тією ж швидкістю. Після цього він почув жіночий крик. Підбігши на місце, він побачив, що на правому узбіччі, біля дороги, без свідомості, лежав ОСОБА_50 . Біля нього перебувала його матір ОСОБА_7 . Він зразу же по мобільному телефону викликав швидку. В той вечір, була суха погода, і дорога в цьому місці була рівною. 
		Свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що вона працює продавцем магазину «Мікс-маркет» м. Тульчина та знайома із ОСОБА_11 12.03.2023, вона перебувала на роботі. Приблизно між 17:00 та 18:30, до магазину зайшов ОСОБА_11 та купив піцу, пиріжок і мівіну. Вона не бачила, щоб він купував алкоголь. Також вона ніколи не бачила його в нетверезому стані. Про обставини події, їй нічого невідомо.
		 
		Свідок ОСОБА_27 суду пояснила, що вона перебуває в шлюбі з обвинуваченим ОСОБА_11 та проживають вони в с. Мазурівка Тульчинського району. Також в них є малолітня дитина. 12.03.2023, чоловік ОСОБА_11 , близько 12:15, поїхав на роботу на своєму автомобілі ВАЗ до котельні ВПУ № 41, щоб підмінити свого напарника ОСОБА_24 . Ввечері чоловік зателефонував їй, і повідомив, що він перебуває в дорозі, і скоро буде вдома. Через деякий час до чоловіка зателефонував син, якому було на той час сім років, і він повідомив, що когось збив. Тоді вона зразу же зателефонувала його батькам. Приблизно через годину, близько 21:00, чоловік приїхав додому, був в пригніченому стані, плакав, повідомив, що збив автомобілем людину, але більше нічого не розповідав. Приблизно через 15 хвилин, після приїзду, пішов на кухню, взяв пляшку самогону і випив близько половини пляшки горілки. Через деякий час зателефонували батьки чоловіка, хто саме не пам`ятає, і повідомили, що до них додому їдуть працівники поліції. Вона не пам`ятає, чи чоловік пив горілку до телефонного дзвінка батьків, чи після. Приблизно о 22:00, до них додому приїхали працівники поліції, і чоловік разом з ними кудись поїхав. За працівниками поліції приїхали батьки чоловіка, але до будинку не заходили, і також кудись поїхали.
		Свідок ОСОБА_51 суду пояснила, що вона є далекою родичкою ОСОБА_11 12.03.2023, після 17:00, до неї зателефонував ОСОБА_11 , і запитував за знайомого ОСОБА_52 . В телефонній розмові, він шуткуючи запропонував випити шампанського. Вона повідомила його, що ОСОБА_53 немає вдома. Через декілька годин вона приїхала додому, і зустрілась з ОСОБА_54 , і вони разом перебували в неї вдома до пізньої години. Про обставини ДТП їй нічого невідомо.
		Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що він проживає в с. Тиманівка, і займається ремонтом автомобілів. 12.03.2023, вдень до нього зателефонував ОСОБА_11 , і повідомив, що він ввечері привезе йому гроші, які раніше позичав. Близько 21:00, ОСОБА_11 знову зателефонував і повідомив, що він не приїде, так як збив автомобілем людину, при цьому більше нічого не пояснював.
		Допита в судовому засіданні свідок ОСОБА_55 , суду пояснила, що вона проживає в с. Тиманівка, Тульчинського району. 12.03.2023, близько 20:15, вони разом з чоловіком на їхньому автомобілі повертались додому з роботи, та проїжджали через с. Суворовське. В даному селі, в світлі фар автомобіля вони побачили на узбіччі дороги двох жінок. Під`їхавши, вони також побачили молодого хлопця, який лежав на узбіччі дороги, неподалік правого краю проїжджої частини дороги. Більше нікого вони не бачили, а також в той час по дорозі інші автомобілі не проїжджали. Коли вони вийшли з автомобіля, і побачили хлопця лежачого на узбіччі, вона зразу же викликала швидку допомогу по мобільному телефону. Дорога в даному місці не освітлювалась. Однак, наскільки вона може стверджувати, двох жінок, вона, як пасажир автомобіля, побачила в світлі фар за 200-300 метрів.
		Свідок ОСОБА_56 , в судовому засіданні надав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_31 при цьому вказав, що людей, які були на узбіччі дороги, він як водій автомобіля, побачив в дальньому світлі фар, приблизно за 200 метрів. Дорога в тому місці не освітлювалось. Тіло людини лежало на узбіччі дороги справа. Слідів гальмування на дорозі не було. 
		Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які є батьками обвинуваченого, в судовому засіданні від дачі показів відмовились, скориставшись правом гарантованим ст. 63 Конституції України. 
		Також вина обвинуваченого ОСОБА_11 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами наданими стороною обвинувачення: 
		- витягами з ЄРДР від 12.03.2023 та 13.03.2023 про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до яких було внесено відомості в ЄРДР за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 263-1 ч.3, 135 ч.1 КК України. (т. 1 а.с. 215);
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.03.2023, план-схемою та таблицею ілюстрацій до нього, під час якого слідчим було оглянуто місце події, виявлено та вилучено предмети та речі, а також зафіксовано місце розташування тіла потерпілого, яке було розташовано на відстані 0,5 та 0,2 м на узбіччі дороги від правого краю проїжджої частини по ходу руху в напрямку Тульчин-Тиманівка. (т.1 а.с. 216-229);
		 
		 
		 
		- висновком експерта № 17 від 30.03.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_36 було встановлено кількість, локалізація та тяжкість тілесних ушкоджень, причина смерті, а також причинний зв`язок між тілесними ушкодженнями та настанням смерті гр. ОСОБА_37 .
		Також експертом встановлено, що тіло гр. ОСОБА_36 , під час первинного контакту з рухаючимся транспортним засобом, було повернуто передньо-лівою боковою поверхнею, внаслідок чого виник закритий перелом обох кісток лівої гомілки на рівні нижньої третини. В подальшому тіло потерпілого було запрокинуто на автомобіль, в результаті чого виникла закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонки та в речовину головного мозку, перелом 4, 5-го тіл хребців у грудному відділі зі зміщенням на товщини та ушкодженням спинного мозку, закритий перелом обох кісток лівої гомілки на рівні нижньої третини, множинні садна в ділянці обличчя, тулуба, обох сідниць, забійна рана правого стегна.
		При судово-токсилогічній експертизі крові від трупа ОСОБА_36 спирти та їх ізомери не виявлені. (т.1 а.с. 230-232);
		- протоколом огляду транспортного засобу від 13.03.2023 та таблицею ілюстрацій до нього, автомобіля «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився з тильної сторони будівлі сільської ради с. Суворовське по вул. Центральній, 27. Під час огляду слідчим було виявлено наявність пошкоджень на автомобілі, а також сліди бурої речовини, схожої на кров. За результатами проведеного огляду автомобіль було вилучено на арештмайданчик (т.1 а.с. 233-242);
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.03.2023, проведеного о 23:25 лікарем КНП Тульчинська ЦРЛ Тульчинської міської ради, за результатами якого у гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено алкогольне сп`яніння, результат 1,75 %о. (т.1 а.с. 243);
		- постановою від 12.03.2023 про отримання зразків для проведення експертизи та протоколом отримання зразків для експертизи від 12.03.2023, відповідно до яких в приміщенні КНП «Тульчинська ЦРЛ» у гр. ОСОБА_11 було отримано зразки крові. (т. 1 а.с. 244-245);
		- висновком експерта № 625 від 14.03.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі крові гр. ОСОБА_11 , 1993 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,9 %о. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. (т. 1 а.с. 246-247);
		- висновком експерта № 626 від 17.03.2023, відповідно до якого при судово-медичній експертизі крові гр. ОСОБА_11 , 1993 р.н., наявність в крові похідних барбітуратів, кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабіолу не виявлено. (т. 1 а.с. 248-249);
		- протоколом огляду від 13.03.2023 та фототаблицею до нього, речей, в які був одягнений ОСОБА_35 , проведеного слідчим в приміщенні моргу, які за результатами огляду було вилучено та в послідуючому відповідно до постанови від 19.03.2023, визнано речовими доказами. (т.2 а.с. 5-10);
		- висновком експерта № СЕ-19/102-23/5124-ІТ від 23.03.2023, відповідно до якого, на момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ-21099», державний номер НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані.
		У деталях та вузлах рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ-21099», державний номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
		Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах рульового керування, робочій гальмівної системи автомобіля «ВАЗ-21099» державний номер НОМЕР_1 наявних несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані
		 
		 
		 
		технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації транспортним засобом?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось. (т.2 а.с. 13-17);
		- протоколом проведеного слідчого експерименту від 15.03.2023 та план-схемою до нього проведеного з підозрюваним ОСОБА_11 за участі захисника ОСОБА_57 , відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_11 розповів про обставини ДТП та на місці вказав на розташування транспортного засобу та пішохода. Так, відповідно до протоколу, ОСОБА_11 вказав, що рухався на автомобілі по дорозі на відстані 0,3 м від правого краю проїжджої частини дороги. Під час руху ОСОБА_11 помітив пішохода, який йшов по узбіччю з правої сторони по ходу його руху на відстані 0,6 м до правого краю проїжджої частини. Під час зближення відбувся виїзд керованого ним автомобіля на праве узбіччя та наїзд на даного пішохода. Також встановлено, за допомогою статистичного транспортного засобу, в ближньому світлі фар, що видимість пішохода склала 36,8 м, видимість елементів дороги становила 39,1 м. у разі наявності у статиста-пішохода ліхтарика, його видимість становить понад 100 м. (т.2 а.с. 18-21);
		- протоколом перегляду відеозапису від 14.04.2023 та таблицею ілюстрацій до нього, відповідно до якого було переглянуто відеозаписи, на яких зафіксовано зупинку працівниками поліції автомобіля під керуванням батька ОСОБА_11 , в якому знаходилась його матір та сусід ОСОБА_58 . У вказаному протоколі відображено, як батько ОСОБА_11 , говорить працівникам поліції про те, що його син здійснив ДТП, але де він знаходиться йому невідомо. Також в протоколі зазначено про відеозапис, коли ОСОБА_11 добровільно сідає до автомобіля працівників поліції, а також два відеозаписи про проходження ОСОБА_11 освідування в приймальному відділенні Тульчинської ЦРЛ, де встановлено наявність алкогольного сп`яніння 1,75 %о та при повторному проведенні - 1,64 %о відповідно. Вказані відеозаписи були продемонстровані учасникам судового засіданні під час розгляду справи. (т.2 а.с. 23-37);
		- висновком експерта № 53, 54 від 16.05.2023 та фототаблицею до нього, за підсумками якого встановлено, що при дослідженні одягу ОСОБА_36 виявлено пошкодження куртки у вигляді розривів правового рукава, численних розривів лівого рукава з майже повним його відривом, розриву лівого бічного шва з переходом на шов пройми, розриву лівої поли. На кофті виявлено пошкодження у вигляді розривів лівого рукава. Пошкоджень фуфайки не виявлено. На штанях виявлено численні розриви задньої половинки зліва і справа. На кросівках пошкоджень, у тому числі слідів ковзання на підошвах, не виявлено.
		Вищезазначені пошкодження утворилися внаслідок перерозтягання матеріалу і могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди.
		Судячи з характеру та локалізації пошкоджень на одязі, потерпілий на момент первинного контакту з транспортним засобом перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні і був обернений до нього задньою частиною тіла.
		Висловитися про те, чи перебував потерпілий у русі на момент контакту з транспортним засобом за наявними даними не є можливим.
		На одязі та взутті слідів лакофарбового покриття та паливно-мастильних матеріалів не виявлено. (т.2 а.с. 40-44);
		- висновком експерта № 116 від 16.03.2023, відповідно до якого кров від трупа гр. ОСОБА_36 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.
		В плямах на змиві РБК з поверхні капоту заднього багажника автомобіля «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 (об`єкт № 1), встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А та В.
		Таким чином, якщо кров у вказаному об`єкті походить від однієї людини, то група крові її АВ, що не виключає походження її від трупа ОСОБА_37 .
		Якщо ж кров походить від двох або декількох осіб, тобто являється змішаною, то ними можуть бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В, В з ізогемаглютинином анти-А та АВ, що не виключає домішку крові трупа ОСОБА_36 (т.2 а.с. 45-47); 
		- висновком експерта № 112 від 17.03.2023, відповідно до якого кров гр. ОСОБА_11 
		 
		 
		 
		відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО. (т.2 а.с. 48-49); 
		- висновком експерта № 113 від 21.03.2023, за підсумками якого встановлено, що кров від гр. ОСОБА_11 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО.
		В слідах на марлевому тампоні зі змивом з поверхні коробки перемикання передач автомобіля «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 (об`єкт № 1), встановлено наявність поту, при серологічному дослідженні якого виявлений антиген В.
		Таким чином, піт у даному об`єкті може походити від будь-якої людини з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає походження його від гр. ОСОБА_11 (т.2 а.с. 50-52); 
		- висновком експерта № СЕ-19/102-23/5327-ТР від 24.03.2023, відповідно до якого слід низу взуття зображений на аркуші паперу, який було виявлено та вилучено 13.03.2023 року під час огляду транспортного засобу  придатний для ідентифікації та встановлення групової належності.
		Слід низу взуття зображений на аркуші паперу, який було виявлено та вилучено 13.03.2023 року під час огляду транспортного засобу залишений підошвою взуття на праву ногу із пари кросівок, чорного кольору, що вилучені під час затримання 13.03.2023 водія ОСОБА_11 (т.2 а.с. 64-73); 
		- висновком експерта № СЕ-19/102-23/5704-ІТ від 27.03.2023, відповідно до якого наїзд на пішохода ОСОБА_38 автомобілем «ВАЗ 21099» державний номер НОМЕР_1 відбувся на вулиці ОСОБА_59 , що в АДРЕСА_2 , поблизу перехрестя з вул. Ватутіна в межах правого узбіччя в напрямку руху до с. Тиманівка, на відстані не менше ніж 5,8 м перед початком осипу скла, який відображено на план-схемі ОМ ДТП від 12.03.2023 під № 2.
		Встановити більш точно розташування місця наїзду на пішохода з розмірною прив`язкою до елементів дорожнього облаштування (в поперечному напрямку відносно краю проїзної частини) не видалось можливим в зв`язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру.
		В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля «ВАЗ 21099» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.
		Питання, як повинен був діяти в даній дорожній обстановці пішохід, експертом не досліджувалось, так як для вирішення даного питання спеціальних знань в галузі автотехніки не потрібно, і воно може бути вирішене органами слідства (суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху.
		В ситуації, яка склалася, можливість попередження виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (виїзду за межі проїзної частини із подальшим наїздом на пішохода) з боку водія автомобіля «ВАЗ 21099» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру, при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля.
		В заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які вказані в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження, в діях водія автомобіля «ВАЗ 21099» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, при чому невідповідність вимогам 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Чи наявні в діях пішохода невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди, експертом не досліджувалось, так як для вирішення даного питання спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства
		 
		 
		 
		(суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху. (т.2 а.с. 76-82);
		Будучи допитаним в судовому засіданні, експерт ОСОБА_60 повністю підтвердив свої висновки у вказаній експертизі, вказавши, що вони є категоричними. При цьому вказав, що наїзд на пішохода стався на узбіччі дороги. Вказані висновки ним обґрунтовувались на підставі наданих на експертизу матеріалів кримінальної справи та вихідних даних отриманих з протоколу огляду місця події, план-схеми. З протоколом слідчого експерименту, експерт ознайомлювався, але відомості зазначені в ньому, не є для експерта вихідними даними. Також вказав, що експерт проводячи не повторну і не комісійну експертизу, не уповноважений надавати оцінку попередній експертизі, а має використовувати лише фактичні (вихідні) дані.
		- протоколом огляду транспортного засобу від 23.03.2023 та таблицею ілюстрацій до нього, відповідно до якого в ході огляду було вилучено частини ЛФП, уламки скла, проводилась детальна фотозйомка коліс транспортного засобу. (т.2 а.с. 83-88); 
		- висновком експерта № СЕ-19/102-23/5844-ФХД від 15.05.2023, відповідно до якого частинки речовини, які вуличні під час огляду місця ДТП від 12.03.2023 з узбіччя та проїзної частини АДРЕСА_4 , є лакофарбовим покриттям. 
		Частини лакофарбового покриття, які вилучені при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди по АДРЕСА_4 та частинки лакофарбового покриття автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , мають спільну родову належність. (т.2 а.с. 92-102);
		- висновком експерта № СЕ-19/102-23/5838-ТР від 13.04.2023, відповідно до якого уламки № 9 та № 10 з номерного пакету WAR0073224, що були виявлені та вилучені на місці дорожньо-транспортної пригоди з узбіччя та проїзної частини по АДРЕСА_4 та уламок № 13 з номерного пакету WAR1239152, який був виявлений та вилучений в ході огляду автомобіля 13.03.2023 «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1  до розділення складали одне ціле.
		В зв`язку з відсутністю спільних ліній розділення, а також окремих ознак встановити, чи становили до розділення єдине ціле уламки № 1-8, № 11-12 з номерного пакету WAR0073224, що були виявлені та вилучені на місці дорожньо-транспортної пригоди з узбіччя та проїзної частини по АДРЕСА_4 з уламками № 14-21 з номерного пакету WAR1239152 та з уламками № 22-34 з номерного пакету НОМЕР_3 , які були виявлені та вилучені в ході огляду автомобіля «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1  не представляється можливим. (т.2 а.с. 105-120);
		- висновком комісійної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № КСЕ-19-24/3279 від 15.03.2024, відповідно до якого наданий для дослідження слід, зафіксований на Зображення 3. «Детальний вигляд сліду руху колеса ТЗ по узбіччю» у «Таблиці ілюстрацій додаток до протоколу огляду місця ДТП від 12.03.2023», що міститься на DVD-R диску, придатний для встановлення групової приналежності протектору шини колеса транспортного засобу за малюнком, для ідентифікації не придатний.
		Слід, зафіксований на зображенні, залишений протектором шини колеса транспортного засобу, який має малюнок з такою ж формою, розташуванням та взаємним розташуванням елементів, як і в передньому правому колесі автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ). Вирішити питання, чи залишений він переднім правим колесом автомобіля (номерний знак НОМЕР_1 ), не видається за можливе у зв`язку з його непридатністю для ідентифікації шини колеса транспортного засобу.
		Наїзд на пішохода ОСОБА_38 автомобілем ВАЗ НОМЕР_2 (номерний знак НОМЕР_1 ) відбувся на вулиці ОСОБА_59 , що в АДРЕСА_2 , поблизу перехрестя з вул. Ватутіна в напрямку руху до с. Тиманівка, на відстані не менше ніж 5,3…5,8 м в повздовжньому напрямку, перед початком осипу скла та пластику, який відображено на план-схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.03.2023 (позначка 2, зображення 29 в дослідницькій частині).
		Варіант 1  розвиток дорожньо-транспортної ситуації, за умови що наїзд на пішохода ОСОБА_38 (рухався попутно) стався на узбіччі при зміні напрямку руху автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ).
		У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.2, 12.4, 12.9 (б) та 10.1 Правил дорожнього руху.
		Оцінка дій пішохода ОСОБА_36 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.
		У цій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_38 шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.
		У діях водія автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
		Оцінка дій пішохода ОСОБА_36 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.
		Питання, щодо встановлення причини виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, не вирішувалося.
		Зазначене питання виходить за межі компетенції судових експертів, а його вирішення потребує застосування знань у галузі права, всебічної оцінки всіх зібраних у справі доказів (у тому числі і висновки судових експертиз), що є прерогативою слідчого (суду).
		У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_38 шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.
		Варіант 2  розвиток дорожньо-транспортної ситуації, за умови, що наїзд на пішохода ОСОБА_38 (рухався справа наліво) автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) стався на проїзній частині, без зміни напрямку руху.
		У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
		Оцінка дій пішохода ОСОБА_36 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.
		Водій автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 , з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_38 застосуванням екстреного гальмування.
		У діях водія автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху, які не знаходяться у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
		Оцінка дій пішохода ОСОБА_36 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.
		Питання, щодо встановлення причини виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, не вирішувалося.
		Зазначене питання виходить за межі компетенції судових експертів, а його вирішення потребує застосування знань у галузі права, всебічної оцінки всіх зібраних у справі доказів (у тому числі і висновки судових експертиз), що є прерогативою слідчого (суду).
		Водій автомобіля ВАЗ 21099 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 , з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_38 застосуванням екстреного гальмування. (т.4 а.с. 164-201).
		 
		 
		 
		В судовому засіданні також досліджено висновки експертиз наданих стороною захисту, які проводились за клопотанням захисника.
		Так, відповідно до висновку експерта № 026-08(Е)/23 від 04.09.2023, відповідно до слідової інформації, зафіксованої в ході огляду місця ДТП від 12.03.2023 та наданих матеріалів кримінального провадження вихідних даних, з підстав, детально викладених в дослідницькій частині висновку, місце наїзду на пішохода ОСОБА_38 розташоване поблизу правого краю проїзної частини вул. Леонтовича в с. Суворовське по ходу руху в бік с. Тиманівка на відстані не більш ніж 5,8 м до початку утворення ділянки осипу скла, зафіксованої в ході огляду місця ДТП від 12.03.2023р. та позначеної в план-схемі до протоколу огляду місця пригоди в поз. «2».
		Більш точно встановити місце наїзду на пішохода з прив`язкою до елементів проїзної частини не є можливим, через відсутність в наданих матеріалах кримінального провадження достатніх для цього слідових ознак трасологічного характеру.
		За даними протоколу огляду місця ДТП від 12.03.2023р. та наданих вихідних даних за матеріалами кримінального провадження немає достатніх підстав технічного характеру для категоричного висновку про те, що наїзд на пішохода трапився на правовому узбіччі АДРЕСА_4 по ходу руху в бік с. Тиманівка, оскільки в межах узбіччя зафіксовані лише окремі (фрагментарні) уламки вітровика, пластику жовтого кольору та шматочок ЛФП, переміщення яких залежить від багатьох факторів, які неможливо врахувати трасологічними методами досліджень, а також зважаючи на відсутність підстав технічного характеру, щодо належності сліду руху колеса ТЗ, зафіксованого на правому узбіччі по ходу руху на с. Тиманівка, автомобіля «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 , оскільки це не підтверджено наявними в матеріалах кримінального провадження трасологічними експертизами, а сам слід руху колеса спрямований з узбіччя на проїзну частину, а не з проїзної частини на узбіччя, як мало б бути у разі виїзду автомобіля «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_1 з проїзної частини на узбіччя перед наїздом на пішохода на цьому узбіччі. (т.3 а.с. 182-190).
		Відповідно до висновку № 027-08(Е)/23 від 19.09.2023, також наданого і проведеного стороною захисту, в даній дорожній обстановці, виходячи з наданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_11 при виборі швидкості руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.2, п. 12.4, п. 12.9 б) ПДР України, а з моменту початку зближення пішохода з автомобілем справа-наліво по ходу його руху  відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України.
		Питання щодо того, як повинен був діяти пішохід ОСОБА_35 в даній дорожній обстановці відповідно до вимог ПДР експертом не вирішується, оскільки для вирішення цього питання і регламентації дій пішохода відповідно до вимог ПДР України спеціальні знання в галузі автотехніки не потрібні і дане питання може бути вирішено судом самостійно на підставі всіх матеріалів кримінального провадження, в тому числі і даного висновку експерта, з врахуванням вимог розділу 4. «Обов`язки і права пішоходів» ПДР України, зокрема пунктів 4.14 а), б).
		В даній дорожній обстановці, виходячи з наданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_11 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_38 з підстав, викладених в дослідницькій частині висновку.
		В даній дорожній обстановці, виходячи з наданих вихідних даних, в діях водія автомобіля «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_11 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4, п. 12.9 б) ПДР України, та не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.2, п. 12.3 ПДР України.
		Дії водія ОСОБА_11 , пов`язані з невідповідностями вимогам п. 12.4, п. 12.9 б) ПДР України, в причинному зв`язку з виникненням пригоди з технічної точки зору не знаходяться. Теж саме стосується і вимог п. 12.3 ПДР України, оскільки водій ОСОБА_11 не мав технічної можливості зупинити керований автомобіль до місця наїзду, через виникнення аварійної обстановки внаслідок появи на проїзній частині пішохода, що і є, за наданих вихідних даних, технічною причиною виникнення пригоди.
		Питання щодо того, чи перебувають в даній дорожній обстановці невідповідності
		 
		 
		 
		вимогам ПДР України з боку пішохода ОСОБА_36 в причинному зв`язку з виникненням пригоди експертом не вирішується, оскільки для вирішення цього питання спеціальні знання в галузі автотехніки не потрібні і дане питання може бути вирішені судом самостійно на підставі всіх матеріалів кримінального провадження, в тому числі і даного висновку експерта, з врахуванням вимог розділу 4. «Обов`язки і права пішоходів» ПДР України, зокрема пунктів 4.14 а), б). (т. 3 а.с. 203-211).
		Будучи допитаним в судовому засіданні, експерт ОСОБА_61 , суду показав, що з технічної точки зору, за його переконанням, наїзд автомобілем на пішохода ОСОБА_38 стався біля правого краю проїзної частини дороги. Стороною захисту йому було надано копії матеріалів кримінального провадження, а також попередні висновки експертизи, які він використовував в своїх експертизах. При цьому стороною захисту йому були надані вихідні дані про те, що водій ОСОБА_11 побачив пішохода в світлі фар, на відстані 20-25 метрів. Також суду вказав, що його висновки не є категоричними.
		Оцінюючи представленні в судове засідання та дослідженні судом висновки комісійної експертизи та експертиз проведених стороною захисту, суд зазначає наступне.
		Так, висновком комісійної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № КСЕ-19-24/3279 від 15.03.2024, експертами зроблено висновки за двома варіантами можливого розвитку подій дорожньо-транспортної пригоди.
		Зокрема, висновки за варіантом 1, відповідають фактичним обставинам справи та вихідним даним, які були встановлені в судовому засіданні.
		В свою чергу розвиток подій, які пропонуються експертами за варіантом 2, не відповідає фактичним обставинам справи. Так, в судовому засіданні не встановлено, що пішохід ОСОБА_35 міг рухатись справа на ліво, тобто переходячи проїзну частину дороги, саме перед рухом автомобіля під керуванням ОСОБА_11 . Такі обставини не вказувались і самим обвинуваченим в його першочергових та додаткових показах. Натомість обвинувачений стверджує, що пішохід рухався в попутному з ним напрямку. Тому такі вихідні дані, як рух пішохода справа на ліво, взагалі відсутні і експертам не надавались. В цій частині експерти фактично вийшли за межі поставлених їм питань в ухвалі суду про призначення експертизи та змоделювали ситуацію, яка не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Відповідно до вимог ст. 101 ч.3 КПК України, висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
		Таким чином, висновок експертів комісійної експертизи, в частині розвитку подій дорожньо-транспортної пригоди, за варіантом 2, суд до уваги не бере.
		Щодо висновків експерта ОСОБА_62 , проведеної експертизи стороною захисту, суд зазначає наступне.
		Експерт в своїх висновках посилається на те, що копії матеріалів справи, а також вихідні дані були надані стороною захисту. Як вбачається із самого висновку експертизи № 026-08(Е)/23 від 04.09.2023 (стор. 16 висновку), експерт зазначає, що відповідно до слідової інформації, зафіксованої в ході огляду місця ДТП від 12.03.2023р. та наданими за матеріалами кримінального провадження вихідних даних, місце наїзду на пішохода ОСОБА_38 розташоване поблизу правого краю проїзної частини вул. Леонтовича по ходу руху на с. Тиманівка на відставні не більш ніж 5,8м до початку утворення ділянки осипу скла, зафіксованої в ході огляду місця ДТП від 12.03.2023р. та позначеної в план-схемі до протоколу огляду місця пригоди в поз. «2».
		Більш точно встановити місце наїзду на пішохода з прив`язкою до елементів проїзної частини не є можливим, через відсутність в наданих матеріалах кримінального провадження достатніх для цього слідових ознак трасологічного характеру.
		За даними протоколу огляду місця ДТП від 12.03.2023р. немає достатніх підстав технічного характеру для категоричного висновку про те, що наїзд на пішохода трапився на правому узбіччі вул. Леонтовича по ходу руху на с. Тиманівка.
		 
		 
		 
		Тобто, надаючи вказаний висновок, експертом було взято до уваги протокол огляду та план-схему до нього, зокрема з посиланням на слідову інформацію щодо слідів осипу скла, пластику та лакофарбового покриття автомобіля.
		Натомість експертом не взято до уваги всю наявну слідову інформацію, зокрема розташування трупа ОСОБА_36 , який відповідно до цього ж протоколу знаходився на узбіччі дороги, на відстані 0,5 та 02 м, від проїзної частини дороги. При цьому експертом не взято до уваги в комплексі і такий доказ, як протокол огляду транспортного засобу від 13.03.2023 та таблицю ілюстрацій до нього. (т.1 а.с. 233-242).
		Так, із вказаного протоколу та фото вбачається, що контакт автомобіля з тілом ОСОБА_36 відбувся в районі правої фари та крила автомобіля, після чого тіло перемістилось, і повторний контакт відбувся в районі правої стійки та криші автомобіля, про що свідчать характерні пошкодження. Після цього тіло перемістилось, і наступний контакт відбувся з кришкою багажника автомобіля, в ділянці, яка ближча до середини кришки багажника. Тобто вказана слідові інформація свідчить про те, що тіло переміщалось внаслідок подальшого руху автомобіля справа на ліво. При цьому в результаті такого переміщення, після вказаних контактів, в разі, якщо автомобіль не виїжджав на узбіччя, тіло мало б знаходитись на проїзній частині дороги, зміщене вліво від краю проїзної частини. Однак, як встановлено, тіло знаходилось на узбіччі дороги, при цьому будь-які відомості про те, що тіло могли перемістити, матеріали справи не містять.
		У висновках експертизи № 19.09.2023 від 19.09.2023, експерт ОСОБА_61 , зазначає про наявність обставин руху пішохода справа наліво. В свою чергу суд зазначає про те, що вказані обставини в судовому засіданні не встановлені, як не встановлено їх і під час досудового розслідування. Про такі обставини не вказує і обвинувачений.
		Вказані підстави не згоди суду із такими висновками зазначені при оцінці висновку комісійної експертизи за варіантом 2, надані судом вище.
		За таких обставин, в силу вимог ст. 101 ч.3 КПК України, суд вказані висновки експертиз, проведених за клопотанням сторони захисту, до уваги не бере.
		Надаючи оцінку діям пішохода ОСОБА_36 , суд зазначає що в діях останнього вбачаються ознаки порушення вимог п. 4.3 (в частині руху по узбіччю не назустріч транспортному засобу), п. 4.4, які регламентують обов`язки пішохода, при русі в темну пору доби.
		Разом з тим, суд констатує, що вказані порушення ніяким чином не стоять в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
		Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, крім тих, які суд не взяв до уваги, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК Україні зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		При цьому суд зазначає, що стороною захисту виносилось питання щодо наявності порушень вимог КПК при відібранні зразків крові в приміщенні приймального відділення Тульчинської ЦРЛ у гр. ОСОБА_11 . 
		Даючи оцінку доводам сторони захисту суд враховує, що відповідно до вимог ст. 245 ч.3 КПК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченимистаттею 241цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченомустаттями 160-166цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
		В свою чергу ч. ч. 2, 4 ст. 241 КПК України визначено, що перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі
		 
		 
		 
		постанови прокурора. У разі необхідності, освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста.
		Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої здійснювалося.
		Таким чином, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, старшим слідчим ОСОБА_63 , 12.03.2023 було винесено постанову про отримання зразків для проведення експертизи. В свою чергу слідчим ОСОБА_64 було складено протокол від 12.03.2023, в присутності понятих, про отримання зразків для експертизи, а саме у гр. ОСОБА_11  зразків венозної крові. (т.1 а.с. 244-245).
		При цьому, як встановлено в судовому засіданні із досліджених відеозаписів, ОСОБА_11 не висловлював будь-яких заперечень щодо відібрання зразків крові, що свідчить про добровільність його намірів.
		З огляду на викладене слідчим при відібранні зразків крові було дотримано вимог ст. ст. 241, 245 КПК України.
		Також суд зазначає, що в протоколі про відібрання зразків відсутні відомості про надання копії даного протоколу ОСОБА_11 .
		Вказані порушення не можуть розцінюватись судом як істотне порушення вимог КПК України, яке б могло свідчити про недопустимість вказаного доказу. Так як, наявність алкогольного сп`яніння у ОСОБА_11 підтверджується не тільки висновком експертизи про наявність алкоголю в крові, а і висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння у водіїв, яке відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України, а також даний факт визнається самим обвинуваченим ОСОБА_11 .
		Також суд, зазначає про допустимість доказу протоколу перегляду відеозапису від 14.04.2023 (т.2 а.с. 23-37), враховуючи, що стороною захисту зазначено, що вказаний протокол містить не застереженні виправлення. Так, дійсно, в даті вказаного протоколу наявні можливі виправлення саме місяця (04) дати. Однак вказані виправлення, якщо вони мали місце не можна вважати суттєвим порушенням вимог КПК України. Крім того, додаток до вказаного протоколу, а саме відео файли були продемонстровані учасникам справи в судовому засіданні. 
		Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, установлення обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також з питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено процесуальні рішення, документи та інші матеріали, що подані стороною обвинувачення.
		З врахуванням вимог ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в межах висунутого органами досудового розслідування обвинувачення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.
		За приписами ст. 337 ч.1 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно до вимог ст. 62 ч.2 Конституції України, загальних засад кримінального провадження, а саме ст. 17 ч.2 КПК України, задекларовано та гарантується державою, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		В свою чергу, на реалізацію зазначених вище засад кримінального провадження, ст. 92 ч.1 КПК України визначено, що обов`язок доказування винуватості особи у скоєнні злочину покладається на слідчого та прокурора.
		З аналізу вказаних правових норм випливає, що законом зобов`язано виключно сторону обвинувачення довести провину особи у вчиненні злочину, який їй інкримінують.
		Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		За приписами ст. 91 КПК Українивизначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, серед яких:
		1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, дослідивши та оцінивши представленні стороною обвинувачення докази в їх сукупності, а також зваживши доводи сторони захисту, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення смерті потерпілого, в судовому засіданні доведена в повному обсязі і дії останнього підлягають кваліфікації за ст. 286-1 ч.4 КК України.
		Також в судовому засіданні доведена вина обвинуваченого ОСОБА_11 і в завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, в зв`язку з чим дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ст. 135 ч.1 КК України. 
		Оцінюючи доводи сторони захисту, зокрема твердження обвинуваченого ОСОБА_11 , що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а вживав спиртне після ДТП, в зв`язку із виниклим стресом та сильними переживаннями, суд зазначає наступне. 
		Як встановлено органом досудового розслідування, так і судом, дружньо-транспортна пригода сталася 12.03.2023 о 20:10 год. Обвинувачений залишивши місце події, перебував в центрі с. Суворовське, при цьому намагався приховати сліди злочину, шляхом переховування транспортного засобу. Для вказаних дій залучив сторонніх осіб, зокрема свідка ОСОБА_65 .
		Крім того, у вказаному місці він перебував на протязі майже двох годин, так як додому він повернувся близько 22:00 год., що підтверджує свідок ОСОБА_27 (дружина обвинуваченого).
		У вказаний період, близько 20:12 год., ОСОБА_11 телефонував своєму знайомому ОСОБА_29 , і повідомив, що він не приїде до нього і не поверне йому борг, так як попав в ДТП і збив людину.
		Також судом встановлено, відповідно до відомостей, досліджених в судовому засіданні, довідки про опрацювання номерної інформації (т.2 а.с. 138-141), на сторінці 4 довідки, ОСОБА_11 в період часу з 20:10:25 до 21:25:02 годин, використовував власний мобільний телефон, приймаючи вхідні та здійснюючи вихідні дзвінки.
		Сукупність вказаних обставин свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_11 вчиняв цілеспрямовані дії, з метою приховування слідів злочину, а також своєї причетності до його вчинення. Така цілеспрямованість дій, не може свідчити про сильне душевне хвилювання, яке б могло свідчити про не контрольованість або ж спонтанність таких дій, і бажання настання від них наслідків щодо приховування вчинених злочинів.
		В своїх показах обвинувачений ОСОБА_11 стверджує, що він добре обізнаний з Правилами дорожнього руху України, також йому достеменно відомо про заборону водієві вживати спиртні напої після ДТП. Однак, як стверджує обвинувачений, не зважаючи на вказані заборони, він все таки вживав спиртне, усвідомлюючи, що це може потягти негативні
		 
		 
		 
		(обтяжуючі) для нього наслідки. При цьому, по приїзду додому, він був повідомлений його батьками по телефону, що до нього їдуть працівники поліції.
		Вживання обвинуваченим ОСОБА_11 спиртних напоїв вдома, після ДТП, ніяким чином не спростовує того факту, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Аналіз зазначених дій обвинуваченого після ДТП, показів та доказів, дає суду підстави зробити висновок про невідповідність доводів сторони захисту фактичним обставинам справи, повно та всебічно досліджених в судовому засіданні, критичного ставлення до них судом, а також спростування зазначених доводів, дослідженими в судовому засіданні доказами, і на переконання суду є способом захисту обвинуваченого з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, і свідчать про бажання останнього уникнути більш тяжкого покарання.
		При цьому суд також зважає на те, що кожна особа, яка має право на керування транспортним засобом, обізнана про заборону керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також про вживання, зокрема алкоголю після ДТП. Тому медичний огляд, лабораторне дослідження крові та судово-медична експертиза на встановлення алкоголю в крові не була неочікуваною процедурою для обвинуваченого ОСОБА_11 , зокрема з огляду на той факт, що внаслідок ДТП постраждала особа. Крім того, суд зважає на відсутність протоколу про адміністративне правопорушення за вживання алкоголю особою, яка керувала транспортним засобом, після ДТП стосовно ОСОБА_11 .
		При цьому суду не бере до уваги покази свідка ОСОБА_27 , яка є дружиною обвинуваченого, і також стверджує, що останній вживав спиртні напої вдома, а до приїзду додому перебував в тверезому стані. 
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом не встановлено.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_11 встановлено, що він є уродженцем с. Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області, проживає в АДРЕСА_1 , гр. України, одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей  син та пасинок, працює оператором котельні ВПУ АДРЕСА_3 , є не судимою особою. В 2019 році притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 124, 130 ч.1 КУпАП. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно. 
		На обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, суспільну небезпеку скоєних ним кримінальних правопорушень та ступінь тяжкості, особу обвинуваченого, його характеристику, раніше не судимого. Відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу, обвинуваченим вчинено тяжкий та нетяжкий злочини, відсутністю пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. 
		В зв`язку з викладеним, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та беручи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, враховуючи відсутність пом`якшуючих покарання обставин, а також таких як щире каяття, усвідомлення того, що внаслідок його дій було позбавлену людину молодого віку найціннішого  життя, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених ст. ст. 286-1 ч.3, 135 ч.1 КК України, з призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, визначеного ст. 286-1 КК України, яке останній повинен відбувати.
		Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , судом враховано, що останній вчинив кримінальні правопорушення передбаченні ст. ст. 286-1 ч.3 та 135 ч.1 КК України, а тому покарання йому необхідно призначити за кожен злочин окремо, і остаточно
		 
		 
		 
		основне покарання призначити за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим, з призначенням додаткового покарання.
		Таке покарання відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Строк відбування покарання ОСОБА_11 необхідно рахувати з часу набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування під вартою (попереднього ув`язнення) в період з 13.03.2023 по день набрання вироком законної сили, відповідно до вимог ст. 72 ч.5 КК України, якою визначено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
		При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, приймаючи до уваги ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_11 , враховуючи призначену йому реальну міру покарання, може переховуватись від суду для уникнення покарання, суд приходить до висновку, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою  залишити без змін.
		Процесуальні витрати понесенні на проведення експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 , в дохід держави в повному обсязі, в сумі 30732,50 грн. 
		Питання речових доказів судом вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 70, 286-1 ч.3, 135 ч.1 КК України, ст. ст. 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 286-1 ч.3, 135 ч.1 КК України і призначити йому покарання:
		по ст. 286-1 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на десять років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на десять років;
		по ст. 135 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.
		На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_11 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим у виді позбавлення волі строком на десять років, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на десять років.
		Строк відбуванняпокарання ОСОБА_11 за данимвироком рахуватиз часунабрання вирокомзаконної сили,зарахувавши встрок відбуванняпокарання строкперебування підвартою (попередньогоув`язнення)в періодз 13.03.2023по деньнабрання вирокомзаконної сили,відповідно довимог ст.72ч.5КК України,зарахувавши періодтримання підвартою (попереднєув`язнення)у строкпокарання,із розрахункуодин деньпозбавлення воліза одиндень триманняпід вартою(попередньогоув`язнення) .
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11  залишити без змін.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 в дохід держави понесенні процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 30732,50 грн. (тридцять тисяч сімсот тридцять дві гривні50 коп.).
		Речові докази: 
		-автомобіль «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 18.11.2017 належить ОСОБА_66 , яка проживає за адресою АДРЕСА_4  повернути власнику майна;
		- посвідчення водія серії НОМЕР_5 видане на ім`я ОСОБА_11 (т.2 а.с. 131), після
		 
		 
		 
		набрання вироком законної сили направити до ТСЦ 0544 за адресою АДРЕСА_4 , шляхом вилучення оригіналу з матеріалів кримінального провадження та залишення його копії;
		- частини лакофарбового покриття синього кольору, уламки скла та пластику, уламки пластику чорного кольору (вітровика), взуття потерпілого ОСОБА_36 , зразки речовини бурого кольору, залишки скла з передньої блок-фари, чохол з керма автомобіля, слід взуття, змиви з КПП автомобіля  знищити;
		- кросівки чорного кольору належні ОСОБА_11  повернути останньому, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 14.03.2023, на вищевказане майно, в кримінальному провадженні № 12023020000000213, внесеного в ЄРДР від 12.03.2023.
		- одяг загиблого ОСОБА_36 : куртку чорного кольору, спортивну куртку та штани сірого кольору, футболку фіолетового кольору, які визнано речовими доказами відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 19.03.2023  повернути потерпілій ОСОБА_7 
		- відеозаписи з боді-камери поліцейського «0000000_00000020230312220345_0003», «0000000_00000020230312223858_0004», «0000000_00000020230312232036_0006», «0000000_00000020230312233129_0007» та «0000000_00000020230312234111_0009», які містяться на оптичному диску формату DVD-R, і які визнано речовими доказами відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 14.04.2023  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		- зразки (зіскоби) ЛФП синього кольору, уламки скла, які вилучено при огляді транспортного засобу під час огляду від 23.03.2023, і які визнано речовими доказами відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 23.03.2023  знищити.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити сторонам.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...