Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 186/871/14-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2024.
Дата набрання законної сили: 03.07.2024
Номер судового провадження: 61-65ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА                                                                      
		 
		03 липня 2024 року                                                                      
		м. Київ
		                                                                                                           
		справа № 186/871/14-ц
		провадження № 61-65св24         
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		судді-доповідача Литвиненко І. В., 
		суддів Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М., 
		 
		учасники справи:
		заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», 
		заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня                     2023 року у складі судді Кривошеї С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.
		 
		у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст заяви                                          
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») у серпні 2023 року звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі                             № 186/871/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» щодо боржника ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Першотравенський міський суд Дніпропетровської області ухвалою від 24 жовтня                     2023 року провадження у цивільній справі за заявою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа закрив на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Роз`яснив заявнику положення частини другої статті 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
		Ухвалу місцевий суд мотивував тим, що ухвалою суду від 21 грудня 2020 року, яка заявником не оскаржувалась та набрала законної сили 06 січня 2021 року, було відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа у справі № 186/871/14-ц, тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Дніпровський апеляційний суд постановою від 25 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» залишив без задоволення, а ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня                  2023 року залишив без змін.
		Постанову апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки заявник скористався своїм правом на звернення із заявою від 17 липня 2020 року у справі № 186/871/14-ц (провадження №6/0186/56/20), в якій вже була заявлена вимога, зокрема про видачу дубліката виконавчого листа, і судом у вказаній справі її розглянуто та відмовлено у задоволенні, повторний розгляд у справі № 186/871/14-ц (провадження                                               № 6/0186/46/23) такої ж вимоги, суперечитиме приписам юридичної визначеності. 
		 
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
		ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у січні 2024 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області                   від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки не звернув уваги на те, що провадження у цій справі було закінчено ухваленням рішення 15 липня 2014 року, а звернення товариства із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відноситься до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, яке повинно бути розглянуто у передбаченому законом порядку (постанови Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17, від 10 червня 2020 року у справі № 366/20099/17, від 27 травня 2020 року у справі № 761/35475/18).
		У постановах від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц, від 08 липня                     2020 року у справі № 2-2924/2009, від 05 листопада 2020 року у справі                                             № 591/1581/20, від 25 листопада 2020 року у справі № 636/1301/18, від 12 липня 2022 року у справі    № 535/1085/20 Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що … [правовідносини з виконання судових рішень є триваючими до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом, а тому стягувач або державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідною заявою, направленою на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення].
		Товариство звернулося до суду із заявою від 28 серпня 2023 року саме про видачу дубліката виконавчого листа (боржник ОСОБА_2 ), а не із заявою про заміну сторони, видачу дубліката і поновлення строку для його пред`явлення у справі № 186/871/14-ц, тобто заяви містять різний предмет та не є аналогічними за своїм змістом.
		У постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц,                      від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 08 квітня 2020 року у справі                        № 910/16868/19, від 19 травня 2020 року у справі № 910/6569/19, від 02 вересня               2020 року у справі № 417/7171/19, від 31 травня 2022 року у справі № 916/2853/20 зроблено висновок про те, що … [позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору].
		 
		Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
		 
		Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
		Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження  у цій справі та витребував справу з Першотравенського міського суду Дніпропетровської області.
		Справа № 186/871/14 надійшла до Верховного Суду 28 лютого 2024 року.
		Верховний Суд ухвалою від 26 червня 2024 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
		 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав. 
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10, з таких підстав.
		Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах, викликана тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за обставин пред`явлення заяв про заміну сторони виконавчого провадження, дійшла висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження та закриття провадження з розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, з тих підстав, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо прийняття заяви про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду та здійснення розгляду її по суті, оскільки є така, що набрала законної сили ухвала суду за результатами розгляду заяви між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви і з тих самих підстав.
		Однак з наведеними висновками погодитися не можна з огляду на таке.
		Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня                     2001 року у справі № 3-рп/2001).
		05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.
		Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
		Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня                 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
		Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі                    № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження                                                         № 61-20552св18).
		Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII).
		У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
		Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня                       2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що … [стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону                       № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви].
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі                                 № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що … [право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця].
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
		У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
		Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи  службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а  у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Першотравенський міський суд Дніпропетровської області заочним рішенням                         від 15 липня 2014 року, яке набрало законної сили, позов ПАТ «КБ «Надра» до      ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив.
		Стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 843000/ФЛ від 27 червня 2008 року в сумі 340 634,09 грн, що еквівалентно 29 096,12 доларів США, та 382 639,06 грн, які складаються із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 194 536,78 грн, що еквівалентно 16 616,85 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 146 097,30 грн, що еквівалентно 12 479,27 доларів США, заборгованості за пенею - 369 050,96 грн, штрафу - 13 588,10 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		На виконання зазначеного судового рішення було видано виконавчі листи.
		ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у жовтні 2020 року подало до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області заяву про видачу дубліката виконавчого документа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред`явлення.
		Зазначена заява була обґрунтована тим, що згідно з договором про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року № GL48N718070_I_3 право вимоги за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 843000/ФЛ, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 , первісний кредитор ПАТ «КБ «Надра» відступив на користь                  ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у тому числі графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Жодного виконавчого провадження з виконання судового рішення від 15 липня 2014 року не відкрито, виконавчий документ на виконанні не перебуває, оскільки був втрачений при пересилці, тому строк на його пред`явлення для повторного виконання пропущено.
		Першотравенський міський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21 грудня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи:                                              ПАТ «КБ «Надра», Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого документа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку на його пред`явлення задовольнив частково.
		Замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» у виконавчому листі № 186/871/14-ц, виданому Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 843000/ФЛ в сумі 340 634,09 грн, що еквівалентно 29 096,12 доларів США, та 382 639,06 грн, які складаються з заборгованості за сумою кредиту - 194 536,78 грн, що еквівалентно 16616,85 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом -  146 097,30 грн, що еквівалентно 12 479,27 доларів США, заборгованості за пенею - 369 050,96 грн, штрафу - 13 588,10 грн, та судового збору в розмірі 1 827 грн з кожного, на правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
		У задоволенні решти заявлених вимог відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, місцевий суд виходив з того, що  заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення.
		Вказана ухвала набрала законної сили 06 січня 2021 року.
		ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у серпні 2023 року подало до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області заяву про видачу дубліката виконавчого документа.
		Зазначена заява була обґрунтована тим, що 25 серпня 2023 року на електронну адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надійшов лист № 34867/05.2-08, в якому зазначено, що на виконанні Першотравенського МВ ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у період з 25 травня 2015 року до 27 листопада 2015 року перебувало виконавче провадження № 476362661 про стягнення боргу з                          ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» з примусового виконання виконавчого листа № 186/871/14-ц, виданого 15 липня 2014 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області. Виконавче провадження № 476362661 завершене 27 листопада 2015 року на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». При винесенні постанови державний виконавець керувався Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлено мораторій на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке вважається предметом застави згідно з статтею 4 Закону України «Про заставу» та предметом іпотеки на підставі статті 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28 серпня 2023 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців. Докази направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 листопада 2015 року надано не було. Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу                                  від 27 листопада 2015 року  ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» стало відомо із листа                     від 25 серпня 2023 року № 34867/05.2-08.
		Закриваючи провадження ухвалою від 24 жовтня 2023 року на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України Першотравенський міський суд Дніпропетровської області виходив з того, що ухвалою суду від 21 грудня 2020 року, яка заявником не оскаржувалась та набрала законної сили 06 січня 2021 року, вже було відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа у справі № 186/871/14-ц.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
		Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і  остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
		Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у  постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц вважала, що … [висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у  складі Верховного Суду про те, що вимоги статті 186 ЦПК України (тотожність вимог/спору) передбачена тільки для позовного провадження є неправильним, оскільки зазначена норма права застосовується і в інших видах судового провадження та стадіях процесу, а саме у наказаному провадженні, в окремому провадженні, а також при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця… Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав… Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені].
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		У статті 258 ЦПК України визначено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.
		Видача дубліката виконавчого листа є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень (стаття 370 розділу VI ЦПК України в редакції                               до 15 грудня 2017 року), яке Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року винесено в «Перехідні положення» чинної редакції ЦПК України у зв`язку з запровадженням порядку видачі судом виконавчого листа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Першотравенським міським судом Дніпропетровської області ухвалою                                        від 21 грудня 2020 року у справі № 186/871/14-ц вирішувались саме процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, якою заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено частково, замінено стягувача ВАТ «КБ «Надра» на стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа відмовлено, зроблено висновок про ненадання доказів втрати оригіналу виконавчого листа.
		Вказана ухвала суду, на думку колегії суддів, не зумовлює преюдиційного значення для вирішення процесуального питання видачі дубліката виконавчого листа у цьому провадженні, оскільки відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України таке значення мають лише обставини, встановлені рішенням суду, а не висновки ухвали суду з вирішення процесуального питання.
		ЦПК України не містить і обмежень щодо звернення стягувача до суду для вирішення вказаного процесуального питання повторно, зокрема за наявності ухвали суду про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання/заміну сторони виконавчого провадження.
		Отже, зазначена ухвала і викладені в ній висновки не можуть бути перешкодою для задоволення повторно поданої заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа, за наявності доказів того, що строк пред`явлення його до виконання не пропущений, та заміну сторони виконавчого провадження.
		Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові                                     від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17 (провадження № 61-36517св18).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення                               від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10, щодо можливості закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа/заміну сторони виконавчого провадження, яка подана повторно.
		Керуючись частиною третьою статті 403, частиною четвертою статті 404, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 186/871/14-ц (провадження № 61-65св24) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                        І. В. Литвиненко   Судді:                                                                                            А. І. Грушицький                                                                                                          Є. В. Петров                                                                                                          В. В. Пророк                                                                                                          О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...