Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/358/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2024. Зареєстровано: 16.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2024.
Дата набрання законної сили: 15.08.2024
Номер судового провадження: 2/639/123/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №639/358/23
		Провадження №2/639/123/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 липня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова
		в складі: головуючого  судді Баркової Н.В.,
		за участю секретарів  Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,
		представника відповідача  ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , третя особа: власник Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.01.2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, до відповідача ФОП ОСОБА_3 і просить суд стягнути з відповідача гроші за повернутий товар у сумі 16740, 00 грн., пеню за прострочення повернення грошей  1% від вартості товару за кожен день від граничного терміну сплати 02.01.2023 року до дня остаточних розрахунків на повну суму повернення товару та відшкодувати моральну шкоду у розмірі неповернутих грошей за повернутий товар у сумі 16740,00 грн. 
		В обґрунтуваннясвоїх вимогпозивач посилаєтьсяна те,що 20.10.2022року міжним тавідповідачем ФОП ОСОБА_3 було укладенодоговір навідстані прокупівлю товару.За данимдоговором позивачзобов`язувався придбатичоловіче шкірянепальто знатуральної шкіри,Модель DM-373та сплатитиза придбанийтовар грошовікошти усумі 16740,00грн.Факт укладеннядоговору підтверджуєSMSповідомлення від20.10.2022року зплатіжними реквізитамиФОП ОСОБА_3 для проведенняоплати,яке булонаправлено позивачузасобами телекомунікаційногозв`язку працівникомІнтернет -магазину,розміщеному заелектронною адресою:https://www.delamoda.com.ua.Позивач вказує,що,як стороноюдоговору,ним буливиконані всіумови.Так,21.10.2022року сплаченоза платіжнимиреквізитами фізичноїособи -підприємця ОСОБА_3 попередня оплатау сумі 8000,00 грн., з використанням електронних платіжних засобів згідно наданих платіжних реквізитів.А 17.11.2022 року у відділенні №140 м. Харкова оператора поштового зв`язку «Нова пошта» позивачем було сплачено накладний платіж на суму остаточних розрахунків 8 740,00 грн. та отримано товар. Після детального огляду товару позивач переконався, що придбаний товар йому не підходить і не може бути використаний ним за призначенням, оскільки товар не відповідає замовленому розміру, інформація про розмір одягу на ярликах відсутня (видалені фрагменти супроводжувальних документів, де має бути розмішена інформація про розмір, колір та таке інше). Товар, що надійшов від ФОП ОСОБА_3 не має супроводжувальної інформації про товар державною мовою. 18.11.2022 року засобами телекомунікаційного зв`язку позивач звернувся до працівника Інтернет - магазину, де було придбано товар, з повідомленням про відмову від придбання товару та із проханням надати інформацію про порядок повергнення товару. Позивачу було відмовлено в поверненні товару на підставі того, що зі слів працівника Інтернет - магазину відповідача, товар потрібно почати використовувати, та з часом матеріал, з якого виготовлено одяг, розтягнеться до потрібного розміру. Крім того було повідомлено, що в Інтернет - магазині для зберігання повернутого товару відсутні складські приміщення, тому позивач має зберігати товар до того, як відповідач знайде нового покупця на товар, який він має вже зі свого місця зберігання переслати за наданими позивачу відповідачем адресними даними. Товар більшого розміру відсутній. Такі умови повернення не зазначені на сайті Інтернет - магазину в розділі «Повернення товару», не передбачені ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію». Придбаний позивачем товар не включений до переліку товарів, що не підлягають обміну, він не був у використанні, збережено його товарний вигляд, пломби (ярлики тощо), а також позивачем збережено розрахунковий документ, що був виданий йому разом з товаром. 19.11.2022 року позивачем було відправлено товар відповідачу у той же спосіб, що і його отримання - засобами поштового зв`язку на адресу відправника товару - відділення №2 оператора поштового зв`язку «Нова пошта» м. Покров, Дніпропетровської області, що розташовано за адресою: вул. Соборна, буд. 11-А, Покровська міськрада. 28.11.2022 року на поштову адресу відповідача позивачем відправлено письмове повідомлення на паперовому носії про розірвання договору на відстані, надана інформація про здійснення повернення товару засобами поштового зв`язку, надані платіжні реквізити для проведення розрахунків за повернутий товар.Відповідь від відповідача не отримана.
		Повідомлення про розірвання договору отримано відповідачем 02.12.2022 року, тридцятиденний термін для повернення сплачених коштів вичерпано 02.01.2023 року, сума сплачених коштів за товар 16740 грн. не повернута. Від гранічного терміну повернення грошей за повернути товар 02.01.2023 року до подання позовної заяви до суду 24.01.2023 року минув строк тривалістю 22 дні. При застосування ставки пені в розмірі 1% від вартості товару за кожний день від гранічного терміну сплати на дату подання заяви розмір пені складає 22% від вартості товару. Отже пеня становить 16740х100%х22 дні=3682,80 грн.
		Стосовно моральної шкоди позивач зазначив, що вона полягає у фізичному болю та стражданнях, заподіяних незаконними діями та протиправною поведінкою відповідача, при цьому позивач вказує, що він відчув розгубленість та безпорадність через відсутність супроводжувальної інформації на товар державною мовою, відмова спілкуватись з питань повернення товару з боку відповідача спричинила позивачу душевні страждання, а неповернення грошей поглибило ці страждання. Через відсутність одягу відповідно до осінньо-зимового періоду організм позивача піддався довготривалому впливу низької температури повітря, атмосферних опадів та вітру. Глибину фізичних і душевних страждань відповідача позивач оцінює в сумі 16740 грн. 
		У зв`язку з викладеним, позивач, посилаючись на абзац 3 частини 4 ст. 13, п.4 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 23, 526, 549 ч.3, 690 ч.2, 700 ЦК України, вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.01.2023 року позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
		На виконання ухвали суду від 25.01.2023 року позивачем вказані недоліки позовної заяви були усунуті та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2023 року прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди. Призначено судове засідання.
		Від відповідача ФОП ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що відповідно до позовної заяви ОСОБА_2 зазначає, що з відповідачем на відстані уклав договір з купівлі продажу товару, а саме чоловічого шкіряного пальто і просить суд стягнути з нього, як з фізичної особи підприємця 16740 грн. за повернутий товар, а також просить стягнути пеню за прострочення повернення грошей - 1% від вартості товару за кожний день граничного терміну сплати з 02.01.2023 року до дня остаточних розрахунків на повну суму повернення товару і відшкодувати моральну шкоди у розмірі неповернутих грошей за повернутий товар у сумі 16749,00 грн. Однак, на думку відповідача, позивач вводить суд в оману. Так, за параметрами позивача в Китаї було замовлено для нього шкіряне пальто. У вигляді передплати позивачем було сплачені кошти у розмірі 8000,00 грн., які він перерахував на особисті банківські реквізити відповідача. Через місяць від виробника надійшло шкіряне пальто, яке відразу було відправлено позивачу. 17.11.2022 року позивач отримав і очевидно, що оглядав, міряв пальто. Якби товар був неналежної якості, то позивач не отримував би його 17.11.2022 року та не перераховував би кошти. Однак, відповідач вказує, що він не має ніякого Інтернет магазину і не має найнятих працівників, працює індивідуально.Після отримання замовленого пальто, позивач до відповідача з пропозицією повернення, або прибуття для отримання виробу, не звертався, не повертав йому придбане пальто, можливо, залишив собі шкіряне пальто і тепер ще безпідставно вимагає кошти. Розміри шкіряного пальто повністю відповідали замовленим розмірам, які надавались позивачем. Згідно з правилами «Нової Пошти», перед отриманням товару позивач має право оглянути (поміряти) товар. Якщо позивач вважає, що пальто пошито не за наданими ним розмірами, то для цього необхідно провести експертизу. Також, на думку відповідача, позивач навмисно не надав інші етикетки з інформацією на шкіряному пальто, які були закріплені при безпосередньому шитті виробу. Відтак, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
		Позивачем ОСОБА_2 подана відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому позивач, зокрема, посилається на Закон України «Про електронну комерцію» і вказує, що ним був укладений договір в порядку норм вказаного закону, інформація про продаж товару була розміщена на сайті інтернетмагазину за адресою www.delamoda.com.ua і в цьому повідомленні були зазначені європейські розміри одягу, про індивідуальний пошив пальто не йшлося. Позивачем замовлялось пальто DМ-373 чорного кольору розмір XL і сплачена попередня часткова оплата за товар. Крім того позивач звертає увагу, що одним із видів діяльності ФОП ОСОБА_3 є роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Також позивач вважає, що факт отримання і оплати товару не позбавляє його права на розірвання договору і повернення товару та отримання сплачених грошей, що передбачено ч.3 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів».
		25.07.2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання відповідача ФОП ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі №639/2256/23 за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди - задоволено. Подальші судові засідання по вищевказаній цивільній справі ухвалено проводити в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції між Жовтневим районним судом м. Харкова (м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 45) та Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області (адреса: 53300, м. Покров, вул. Торгова,буд. 37).
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2023 року заяву відповідача ФОП ОСОБА_3 , яка містить заперечення проти розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження  залишено без задоволення. 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2023 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  власника Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua (адреса: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3-Б).
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.11.2023 року (вступна та резолютивна частини) зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (адреса: м. Київ, вул. Столичнешосе, буд. 103, поверх №9) надати суду докази на підтвердження результатіввручення поштового відправлення за експрес-накладною №59008911545872 від 19.11.2022 року (відправник: ОСОБА_2 , одержувач: ОСОБА_4 ), вказавши ким саме і коли було отримано поштове відправлення, у разі не отримання вказаного поштового відправлення - надати копію акту про утилізацію поштового відправлення.
		17.11.2023 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова виправлено описку у всьому тексті ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.11.2023 року у цивільній справі №639/358/23 за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , третя особа: власник Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, зазначивши у всьому тексті ухвали правильний номер експрес-накладної як - «59000891545872», замість невірнозазначеного - «№59008911545872». В іншій частині ухвала Жовтневогорайонного судум.Харкова від16.11.2023року  - залишена без змін.
		На виконання ухвали суду від 16.11.2023 року представником ТОВ «Нова Пошта» надані суду документи, що підтверджують факт утилізації вантажу за експрес-накладною №5900891545872 (а.с.135-141).
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2024 року у задоволенні клопотання відповідача ФОП ОСОБА_3 від 17.06.2023 року про призначення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , третя особа: власник Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua про стягнення грошових коштів та моральної шкоди товарознавчої криміналістичної експертизи  відмовлено.
		У судовому засіданні 09.07.2024 року позивач ОСОБА_2 надав вступне слово, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини. Підтвердив, що для купівлі товару він телефонував саме менеджеру Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua. Гроші в сумі 8000 грн. він сплатив на реквізити ФОП ОСОБА_3 , надані менеджером інтернет-магазину. А решту грошей відправив після отримання товару на Новій пошті накладним платежем. Пальто він в приміщенні Нової пошти не міряв, оскільки почалась повітряна тривога. Вдома він виявив, що пальто йому замале і вирішив його повернути у той же спосіб, як отримав, тобто через відділення Нової пошти за адресою відправника товару, яка була зазначені в документах про отримання товару.
		Відповідач ФОП ОСОБА_3 та його представник адвокат Петечко В.М. надали вступне слово, просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві обставини. При цьому відповідач та його представник визнали, що ФОП ОСОБА_3 та Інтернет магазин «Delamoda» працювали на умовах дропшипінгу, а саме інтернет магазин пропонував покупцям товар, який відповідач замовляв в Китаї, а потім покупцям цей товар відправлявся від імені працівників інтернет-магазину. Відповідач отримав обумовлену вартість товару, в даному випадку отримав 8000 грн., і відправляв товар покупцю від імені працівника інтернет-магазину, яке йому вказували. В інших відносинах інтернет-магазину та позивача відповідач участі не брав, товар назад не отримував, тим більше, що його не було вказано як отримувача товару при його поверненні, тому вважає себе неналежним відповідачем у даній справі.
		Третя особа власник Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua, у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином на адресу, яка була зазначена на вказаному сайті. 
		Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
		З наданих суду письмових доказів вбачається наступне.
		21.10.2021 року ОСОБА_2 здійснив попередню часткову оплату за пальто DM-373 (чорного кольору, розмір XL) через АТ КБ Приватбанк у сумі 8000,00 грн. на картку отримувача ОСОБА_3 ФОП, що підтверджується дублікатом квитанції 0.0.2716287575.1 АТ КБ Приватбанк (а.с.7, 30).
		17.11.2022 року через систему ТОВ «НоваПей» ОСОБА_2 , пред`явивши власний паспорт, здійснив безготівковий переказ в оплату товарів та послуг (приймання) в розмірі 195,00 грн. (комісія) та переказ коштів експрес в загальній сумі 8935 грн. (194 грн.  переказ за операцію, 8740 грн.  сума переказу) отримувач  ОСОБА_4 , що підтверджується копією фіскального чеку та документом на переказ готівки в гривні №3387707105 (а.с 8, 31).
		За експреснакладною №5900891545872 Нової пошти 19.11.2022 року відправник ОСОБА_2 направив фізичній особі одержувачу ОСОБА_4 в АДРЕСА_1  посилку фактичною вагою 5 кг, опис  одяг, оголошена вартість 16740 грн., відправником сплачена доставка 164 грн., що підтверджується копією експрес-накладної та фіскального чеку (а.с.9,32).
		Товар за експреснакладною №5900891545872 утилізовано, що підтверджується даними експрес-накладних Нової пошти №59000891545872, №59000905596189 та актом №40 від 31.12.2022 року і додатком до акту (а.с.137-142).
		28.11.2022 року на поштову адресу відповідача ФОП ОСОБА_3 позивачем ОСОБА_2 направлено письмове повідомлення, датоване 27.11.2022 року, про розірвання договору на відстані з додатками, в якому позивач просить повернути на розрахунковий рахунок грошові кошти, сплачені ним за товар у сумі 16740 грн. Рекомендоване повідомлення отримано 06.12.2022 року (а.с. 10-12, 33-35).
		Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт отримання вказаного листа, однак відповіді не надавав, оскільки повернутий товар не отримував і безпосередньо договір з позивачем не укладав.
		Надані позивачем світлини бірок (а.с.37-38) суд вважає недопустимими доказами, оскільки вони містять іншомовну інформацію без перекладу і не надані в оригіналі безпосередньо прикріпленими на товар, що підлягає ідентифікації.
		Кліматограми за грудень 2022 року та січень 2023 року висвітлюють коливання температурного режиму в м. Харкова, однак причинний зв`язок між обставинами справи та вказаними данними судом не встановлено, отже вказані докази є неналежними (а.с.40,41).
		Згідно зі статтею 68 Конституції України,кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України та ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. 
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Частиною 2статті 78 ЦПК України зазначено, щообставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. 
		Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. 
		Згідно зі ст. 1 п. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
		Згідно з ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 
		1) пропорційного зменшення ціни; 
		2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 
		3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. 
		У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 
		1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
		2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
		Відповідно до ч.14 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
		В силу положень Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк на одяг становить 30 днів.
		Законом України «Про захист прав споживачів», визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: 
		а) він взагалі не може бути усунутий; 
		б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; 
		в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
		Між тим позивач посилається на те, що між ним як споживачем та відповідачем був укладений договір на відстані, у зв`язку з чим у позивач скористався своїми правами, передбаченими саме ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Так, відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає права споживача у разі укладення договору на відстані, зокрема, перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:
		1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;2) основні характеристики продукції;3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції;
		5) інші умови поставки або виконання договору;6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;7) вартість електронних комунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;8) період прийняття пропозицій;9) порядок розірвання договору.
		У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно ізстаттями 15і23цього Закону.
		Згідно з ч.3 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.
		Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора електронних комунікацій.
		Згідно з ч.4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.
		Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.
		У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.
		Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам частини третьої цієї статті, строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить дев`яносто днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних речей - з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, споживач має право розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання виправленого підтвердження.
		Згідно з ч.6 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.
		У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.
		Продавець може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим товаром. Така умова вважатиметься справедливою, якщо:
		1) інший товар відповідає меті використання замовленого товару;
		2) має таку ж або кращу якість;
		3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
		Про наявність такої умови у договорі споживач повинен бути повідомлений перед укладенням договору в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч.7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» до договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбаченічастинами п`ятою-дев`ятою статті 12цього Закону.
		Так, згідно з ч.5-9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів»
		5. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена.
		Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.
		Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції.
		У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості.
		6. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача.
		У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції.
		7. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.
		Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
		8. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.
		9. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
		Як вбачається з пояснень учасників справи і встановлених судом обставин, відносини учасників справи мали характер дропшипінгу.
		В Україні немає спеціального договору, який прямо передбачав би модель співпраці по дропшипінгу. Але в Україні Договір дропшипінгу можна оформити в одному за таких видів:
		1. Агентськийдоговір
		Агентських договорів може бути два види, це або:
		1) агентский договір на купівлю  з покупцем. Відповідно такого договору інтернет-магазин за дорученням клієнта зобовязується купити для нього товари, які обрав клієнт на сайті інтернет-магазину.
		2) агентский договір на продаж  з постачальником (дистриб`ютором, дилером чи виробником). Відповідно такого договору постачальник доручає інтернет-магазину продати його товар.
		В даній схемі оформлюється одразу 3 договори:
		Перший договір комісії згідно якого інтернет-магазин зобов`язується укладати договори на продаж товарів з клієнтами від свого імені, але за рахунок постачальника (дистриб`ютора, дилера чи виробника). Проте, в даному Договорі комісії інтернет-магазин не бере на себе зобов`язання з передачі товару клієнту, оскільки сторони паралельно укладають другий договір  договір доручення. Третій договір купівлі-продажу товару.
		На сайті інтернет-магазину публікується публічна оферта.
		Договір публічної оферти регулюється чинним законодавством України. Зокрема, Цивільний кодекс України регулює та прописує основні правила про публічні договори. Документ регулюється також і іншими законодавчими актами. Зокрема, обов`язковість такого договору передбачена уЗаконі «Про захист прав споживачів»при наданні послуг чи продажі товару. При здійсненні продажу товару за допомогою веб сайтів, інтернет-магазинів та аналогічних сервісах здійснюються публічні відносини. Це в свою чергу означає, що у цих відносинах застосовують положення чинного законодавства стосовно умов договорів купівлі-продажу або договорів про надання послуг. Саме тому, договір публічної оферти є обов`язковим.
		Згідно з ч. 1 і 2 ст. 633 Цивільного Кодексу України, публічний договір  це договір, в якому одна сторона взяла на себе обов`язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 2. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
		Статтею 527 ЦК України закріплено виконання зобов`язання належними сторонами. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
		За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, що передбачено ст. 655 ЦК України. 
		Відповідно до ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
		Згідно зі ст. 688 ЦК України 1. Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
		У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
		2. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.
		Стаття 689 ЦК України передбачає обов`язок покупця прийняти товар.1. Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.2. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
		Відповідно дост.23ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 5 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору
		В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.
		Так, дослідивши надані сторонами письмові докази і зважаючи на визнані сторонами обставини, суд приходить до наступних висновків. 
		Як стверджував сам позивач в позові і в судовому засіданні, ним був укладений договір купівлі-продажу з Інтернет-магазином «Delamoda» www.delamoda.com.ua шляхом погодження на публічну оферту, відображену на сайті магазину. Обравши на сайті шкіряне пальто чорного кольору в розмірі ХL, на виконання договору купівлі-продажу позивач перерахував спочатку 8000 грн. на зазначені інтернет-магазином реквізити ФОП ОСОБА_3 , а іншу частину суми в розмірі 8740 грн. відправив накладним платежем через систему ОСОБА_5 відправнику товару після його отримання 17.11.2022 року. Через день позивач з`ясував, що пальто не підходить йому за розміром і вирішив скористатись своїм правом повернення товару, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів». Між тим позивач повернув товар у посилці від 19.11.2022 року, яка адресована ОСОБА_4 , а лист про розірвання договору з вимогою повернути гроші надіслав не Інтернет-магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua і не вказаній особі ОСОБА_4 , а ФОП ОСОБА_6 через 10 днів після отримання товару 27.11.2022 року. Будь-яких інших доказів позивачем на підтвердження його звернень саме до продавця суду не надано, як і не надано доказів неповної інформації про товар. При цьому в судовому засіданні встановлено, що товар після його відправки позивачем поштою не був отриманий будь-ким і в подальшому знищений. Жодна із сторін під час розгляду справи не змогла повідомити необхідні дані для ідентифікації ОСОБА_4 , яка безпосередньо відправляла товар і на ім`я якої позивач повернув товар, також учасники справи не змогли пояснити, в яких правовідносинах знаходились із ОСОБА_4 , отже судом не вирішувалось питання про притягнення вказаної особи до участі у справі.
		Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до неналежного відповідача, оскільки з ФОП ОСОБА_3 він договір купівлі-продажу безпосередньо не укладав, а уклав такий договір з Інтернет-магазином «Delamoda». Крім того позивач не довів в судовому засіданні належними доказами, що він повернув товар у передбачений законом спосіб продавцю, або повідомив продавця про розірвання договору. Отже у суду відсутні передбачені чинним законодавством підстави для стягнення суми, сплаченої за придбання товару з відповідача, а також для стягнення пені. Оскільки в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження порушення прав позивача з боку відповідача, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.
		Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір з відповідача не стягується.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 142, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 526,527,655, 673, 688, 689, 1167 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 8, 12, 13, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , третя особа: власник Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua про стягнення грошових коштів та моральної шкоди  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач:  ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
		Відповідач: ФОП ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
		Третя особа: власник Інтернет магазину «Delamoda» www.delamoda.com.ua, адреса: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3-Б.
		Повне рішення складено 15.07.2024 року.
		 
		Суддя                                        Н.В. Баркова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...