Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2561/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2024. Зареєстровано: 17.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/317/117/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000536

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 317/2561/23
		Провадження № 1-кп/317/117/2024
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 липня 2024 року                                                                м. Запоріжжя
		 
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                                                  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                         ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого, адвоката                         ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду кримінальне провадження №22023080000000536 від 30.03.2023 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Розівка Розівського району Запорізької області, громадянки України, одруженої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24.02.2022 військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань Російської Федерації шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, у тому числі на території Запорізької області.
		24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Розівська селищна територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, як така, що перебуває в тимчасовій окупації з 03.03.2022. 
		Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014(в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті З цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. 
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VIl, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		У подальшому, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених територіях Запорізької області, представники збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, діючи за підтримки місцевих колаборантів, які безпосередньо і сформували окупаційну адміністрацію Російської Федерації, та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на території Запорізької області аналогічні незаконні органи влади у вигляді місцевих окупаційних адміністрацій замість діючих сільських та селищних рад, які безпосередньо підпорядкували створеній раніше окупаційній адміністрації мовою оригіналу - «военно-гражданской администрации Запорожской области», у тому числі і мовою оригіналу - «Розовская поселковая администрация Пологовского района Запорожской области», яку було створено у другій декаді квітня 2022 року на території Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області, з місцем фактичного розташування за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Так, наприкінці квітня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування та судом не встановлена), громадянка України ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, перебуваючи на території смт Розівка Пологівського району Запорізької області, отримала від невстановлених під час досудового розслідування представників окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації пропозицію та добровільно зайняла посаду головного бухгалтера у незаконному органі влади окупаційній адміністрації держави-агресора Російської Федерації мовою оригіналу - «Розовская поселковая администрация Пологовского района Запорожской области», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, направлених на загальну організацію роботи і управління відділом бухгалтерії у складі окупаційної адміністрації, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном структурного підрозділу, видачею грошової допомоги в розмірі 10 000 російських рублів і грошового забезпечення співробітникам окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації відповідно до встановлених окупаційною владою окладів. 
		Зокрема, ОСОБА_5 організувала, забезпечила і безпосередньо приймала участь у пропагандистському заході, спрямованому на підвищення іміджу окупаційної влади, а саме у видачі місцевим мешканцям смт Розівка Пологівського району Запорізької області грошових коштів у сумі 10 000 російських рублів, за результатами чого представниками окупаційних ЗМІ були відзняті відеоматеріали, які були розміщені у всесвітній мережі Інтернет і, в тому числі, 25.01.2023 о 12 год 30 хв в телеграм-каналі «5 РЕДАКЦІЯ | Запоріжжя», який розташований за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знала про розпочате щодо неї кримінальне провадження, протягом тривалого часу переховувалася від органів досудового розслідування, знаходиться на тимчасово окупованій території, і ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2023 (справа №331/2433/23, провадження 1-кс/331/729/2023) прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у зв`язку із оголошенням її у розшук, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2023 постановлено здійснювати відносно обвинуваченої спеціальне судове провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України.
		Виклик обвинуваченої у судові засідання, в ході судового розгляду кримінального провадження, здійснювався шляхом розміщення оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті «Судова влада України».
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.
		Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи обізнаною, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, в судові засідання не з`явилася, незважаючи на те, що всі судові повістки (оголошення) були опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та розміщені на офіційному веб-сайті суду, у зв`язку з чим обвинувачена ОСОБА_5 не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.
		Враховуючи відсутність обвинуваченої та особливості розгляду кримінального провадження, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 у судових засіданнях зазначала, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, що відбулись в судових засіданнях. Крім того, зазначила про недоведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
		Разом із тим, винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та доводиться поза розумним сумнівом такими письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення.
		Дані з особової картки Державної міграційної служби України щодо ОСОБА_5 , згідно із якими остання народилася 01.08.1965 року у смт Розівка Розівського району Запорізької області та є громадянкою України (т. 2 а.с.17).
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22022080000000156 від 15.04.2022: 
		№1 від 15.04.2022, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «У невстановлений час, але не раніше 04.03.2022, громадяни України ОСОБА_6 разом із іншими невстановленими громадянами України, діючи умисно, в умовах введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, державній та інформаційній безпеці України, добровільно та ініціативно надали згоду на співробітництво із представниками іноземної держави, надаючи сприяння у проведенні підривної діяльності проти України, офіційно визнавши окупаційну владу Російської Федерації на території Розівської ОТГ та Більмацької ОТГ, створюючи умови для формування непередбачених законодавством України окупаційних органів влади, а також надають інформаційну підтримку окупаційній владі у проведенні підривної діяльності, в тому числі надають матеріально-технічне забезпечення військовослужбовцям Російської Федерації»;
		№2 від 05.09.2022, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 111-1 КК України, із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області в квітні місяці прийняли пропозиції невстановлених осіб з числа представників окупаційної військової адміністрації смт Розівка та обійняли посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора РФ»;
		№3 від 26.10.2022, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 111-1 КК України, із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 , добровільно займає посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Запорізької області(т.2 а.с.33-34)
		Постановою прокурора від 30.03.2023 виділено з матеріалів кримінального провадження №22022080000000156 від 15.04.2022 матеріали досудового розслідування відносно громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрювану за ч. 5 ст. 111-1 КК України в окреме провадження. (т.2 а.с.25-28).
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22023080000000536 від 30.03.2022, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 111-1 КК України, із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи на території Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області в квітні місяці прийняла пропозицію від невстановлених осіб з числа представників окупаційної військової адміністрації смт Розівка та обійняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора рф» (т.2 а.с.29)
		Протокол огляду від 18.03.2023 у кримінальному провадженні №22022080000000156 від 15.04.2022, згідно із яким була оглянута інформація, яка міститься у вільному доступі всесвітньої мережі Інтернет, а саме відносно ОСОБА_5 , за участю свідка ОСОБА_9 , а саме інформації, розмішеної у публічному просторі мережі Інтернет - телеграм-канал «5 РЕДАКЦІЯ | Запоріжжя», який розташований за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_4», на якому розміщено відеозапис від 25.01.2023 о 12 год 30 хв, на якому зафіксовано видачу представниками окупаційної адміністрації РФ, у тому числі ОСОБА_5 , грошової допомоги окупаційої влади місцевим жителям смт Розівка Пологівського району Запорізької області у вигляді 10 000 російських рублів. Свідок ОСОБА_9 під час проведення вказаної слідчої дії повідомила, що у період з 00хв 00 сек до 00 хв 04 сек на відеозаписі присутня ОСОБА_5 , яка знаходиться посередині між двома іншими жінками, які здійснюють видачу грошових коштів, та здійснює якісь записи. (т.2 а.с.53-59).
		Протоколом за результатами негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.02.2023, проведених відносно ОСОБА_5 , а саме: зняття інформації з електронної пoшти ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою під час зайняли посади у незаконному органі влади ОСОБА_5 особисто використовувала, а саме підготовлені та підписані ОСОБА_5 первині бухгалтерські та фінансово-господарські документи щодо діяльності незаконного органу влади «Розовская поселковая администрация Пологовского района Запорожской области», створеного окупаційною адміністрацію держави-агресора РФ на тимчасово окупованій території смт Розівка Пологівського району Запорізької області, як головний бухгалтер (т.2 а.с.65-102).
		Доводи захисника щодо неналежності вказаного доказу, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_3  користувалася саме обвинувачена ОСОБА_5 судом не приймаються, оскільки під час розгляду слідчим суддею апеляційного суду клопотання слідчого на проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було встановлено, що саме ОСОБА_5 , з метою здійснення своєї незаконної діяльності та виконання покладених на неї окупаційною адміністрацією обов`язків головного бухгалтера « ВГА Розовской поселковой администрации Пологовского района », користується електронною поштовою скринькою ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку використовує для спілкування з іншими представниками та обміну службовою документацією. (т. 2 а.с.60-62).
		За клопотанням сторони обвинувачення судом було допитано свідків:
		Свідок ОСОБА_10 , який повідомив, що з березня 2022 року до вересень 2022 року перебував у смт Розівка. ОСОБА_5 знає особисто, до окупації працювала бухгалтером селищної ради. У квітні 2022 року вона разом із Крольовою Леною вдвох, без військових держави-агресора, перевіряли списки мешканців його вулиці - 8 березня, з якою метою свідкові невідомо. Із соціальних сітей дізнався, що ОСОБА_5 зайняла посаду головного бухгалтера Розівської селищної ради, яка була незаконно сформована окупаційною владою.
		Свідок ОСОБА_9 , яка є заступником Розівського селищного голови повідомила суд, що знайома із обвинуваченою, оскільки працювали разом до окупації смт Розівка. 13.04.2022 року свідок виїхала з окупованої території, оскільки не погодилася на співпрацю із окупаційною владою. Свідку відомо, що ОСОБА_5 добровільно погодилася на співпрацю із окупаційною владою, оскільки про випадки примусу свідку невідомо, всі хто мав бажання виїхати, мали таку змогу. Свідок безпосередньо знає, що обвинувачена ходила по вулицям - здійснювала перепис мешканців, окупаційна влада давала доручення - ОСОБА_5 їх виконувала. Оскільки Розівка це дуже невеликий населений пункт, всім мешканцям завжди відомо хто чим займається. Свідок вважає, що ОСОБА_5 самостійно запропонувала себе на посаду головного бухгалтера окупаційної адміністрації.
		Свідок ОСОБА_11 повідомив, що обвинувачену знає особисто з 2018 року, знає що рідна сестра обвинуваченої проживає у Санкт-Петербурзі, обвинувачена розповідала як там добре жити. Свідок виїхав з окупованої території 09.04.2022. Знає, що обвинувачена здійснювала перепис мешканців, складала списки для виплат пенсіонерам, та на сьогодні працює головним бухгалтером окупаційної Розівської адміністрації. Вказана інформація відома йому від інших мешканців смт, які виїхали пізніше, зокрема також і від ОСОБА_10 .. Крім того, свідок безпосередньо бачив інформацію про зайняття посади головного бухгалтера ОСОБА_5 із телеграм каналів.
		Надані свідками показання є переконливими, узгоджуються із іншими письмовими доказами у справі, підстави для сумніву у достовірності наданих свідками показань у суду відсутні. 
		Під час судового розгляду, суд допитав всіх заявлених осіб та дослідив всі надані докази, після чого в кінці судового слідства учасники провадження повідомили суду, що будь-яких інших пояснень, клопотань та доповнень вони не мають, в зв`язку з чим можливо завершити судове слідство та постановити вирок на підставі досліджених доказів, наданих суду.
		Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами провадження докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Інші документи, які надані стороною обвинувачення є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченої чи інші рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують.
		При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, у силу положень статей 22, 26 КПК України, суд також не вбачає підстав надавати оцінку цих документам.
		Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
		При доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2018 у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСР № 74777387). Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСР № 75286445). Зокрема, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
		Отже, надані стороною обвинувачення докази, які зібрані під час досудового розслідування, надані свідками покази у судовому засіданні доводять беззаперечно (поза розумним сумнівом), що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто будучи громадянкою України добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.111-1 КК України відноситься до тяжкого злочину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання, обвинуваченій судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.
		При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд також враховує особу обвинуваченої, те, що вона є раніше не судимою, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, одружена, є громадянкою України, яка під час війни добровільно співпрацювала з окупантами, характер займаною нею посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а також те, що остання переховується на тимчасово окупованій території України.
		Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5 статті 111-1 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		За таких обставин, враховуючи особу винної та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, яке є власністю засудженої, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
		Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування нею покарання слід рахувати з часу її фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
		Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 19 квітня 2023 року в порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.323, 369-376, 615 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 , обраний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 19 квітня 2023 року у вигляді тримання під вартою, залишити незмінним.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
		Копію вироку для вручення обвинуваченій видати захиснику.
		 
		Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...