Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 447/865/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2024. Зареєстровано: 17.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2024.
Дата набрання законної сили: 27.07.2024
Номер судового провадження: 3/447/560/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження №3/447/560/24 Справа №447/865/24 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.07.2024 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
		розглянувши матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСРНП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, сільського голови Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за ч.1 ст. 172-7 КУпАП,
		прокурор: Нагребний І.Я.
		особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 
		 встановив:
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення , пов`язане з корупцією № 303 від 20.03.2024 ОСОБА_1 будучи головою Розвадівської сільської ради Стрййського району Львівської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання коруппії», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Так, ОСОБА_1 15.12.2022 на тридцять другій сесії VIII демократичного скликання Розвадівської сільської ради, при голосуванні за рішення №1166 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Розвадівської сільської ради.
		Згідно протоколу 32-ої сесії Розвадівської сільської ради восьмого демократичного скликання при голосуванні за рішення №1166 від 15.12.2022 ОСОБА_1 не голосував, про конфлікт інтересів не повідомляв. Згідно пояснення ОСОБА_1 , при голосуванні за рішення №1166 від 15.12.2022 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» не повідомляв про конфлікт інтересів. Згідно пояснення ОСОБА_2 , при голосуванні за рішення №1166 від 15.12.2022 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» сільський голова Розвадівської сільської ради про конфлікт інтересів не повідомляв, тому в протоколі вона не зазначала про це. 
		Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді сільського голови Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції", публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Розвадівської сільської ради при голосуванні за рішення № 1166 від 15.12.2022 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради», тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Окрім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 304 від 20.03.2024 ОСОБА_1 будучи головою Розвадівської сільської ради Стрййського району Львівської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання коруппії», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Так, ОСОБА_1 19.12.2023 на тридцять другій сесії VIII демократичного скликання Розвадівської сільської ради, при голосуванні за рішення №1456 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Розвадівської сільської ради.
		Згідно протоколу 32-ої сесії Розвадівської сільської ради восьмого демократичного скликання при голосуванні за рішення №1456 від 19.12.2023 ОСОБА_1 не голосував, про конфлікт інтересів не повідомляв. Згідно пояснення ОСОБА_1 , при голосуванні за рішення №1456 від 19.12.2023 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» не повідомляв про конфлікт інтересів. Згідно пояснення ОСОБА_2 , при голосуванні за рішення №1456 від 19.12.2023 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» сільський голова Розвадівської сільської ради про конфлікт інтересів не повідомляв, тому в протоколі вона не зазначала про це. 
		Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді сільського голови Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції", публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Розвадівської сільської ради при голосуванні за рішення № 1456 від 19.12.2023 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради», тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2024 об"єднано в одне провадження справи №447/865/24 провадження 3/447/560/24 та 447/866/24 провадження 3/447/561/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ч.1 ст.172-7 КУпАП та присвоїно об"єднаній справі №447/865/24 провадження 3/447/560/24.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП не визнав та пояснив, що коли приймались рішення про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради він кожного разу казав "я не голосую". Чіткого порядку про те, як саме має бути публічне повідомлення про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Розвадівської сільської ради при голосуванні законом не передбачено. Норма закону визначає лише таку умову як публічне повідомлення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, з обов`язковим внесенням інформації про таке повідомлення до протоколу засідання ради. Вважає, що таке повідомлення відбулося в присутності всіх депутатів ради, тобто публічно. Просив закрити провадження у справі у звязку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є депутатом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області пояснив, що під час вирішення питання про призначення премії голові сільської ради, тобто перед самим голосуванням ОСОБА_1 сказав "я не голосую", у зв`язку з чим він зрозумів, що є конфлікт інтересів.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який є депутатом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області пояснив, що під час вирішення питання про призначення премії голові сільської ради, тобто перед самим голосуванням ОСОБА_1 сказав "я не голосую", у зв`язку з чим він зрозумів, що є конфлікт інтересів. Окрім того на першій сесії сільської ради було попередньо домовлено, що якщо є конфлікт інтересів то потрібно про це повідомити словами "я не голосую".
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , пояснила, що ОСОБА_1 зачитав проект рішення перед голосуванням та сказав "я не голосую", таким чином всі зрозуміли, що він повідомив про конфлікт інтересів. Про те, що голова сільської ради сказав " я не голосую" вона допустила помилку в протоколі і не записала. Коли голова сільської ради, депутат чи секретар каже, що не голосує, то всі в залі розуміють, що є конфлікт інтересів (вказала, що по іншому вони не голосують). Зазначала, що всі депутати знають, що у випадку конфлікту інтересів особа не голосує. На першій сесії сільської ради було попередньо домовлено, що якщо є конфлікт інтересів то потрібно про це повідомити словами "я не голосую". 
		Оглянутим в судовому засіданні відеозаписом сесії Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області на якому ставилося на голосування питання про призначення премії голові сільської ради ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 перечитав проект рішення та сказав "я не голосую".
		Прокурор в судовому засідання зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, його вина у вчиненні вказаних правопорушень є достатньо доведеною наявними доказами у справі.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
		Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
		Відповідно до частини 7 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов`язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.
		Згідно ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Згідно статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом, Згідно ч. 3 ст. 59-1 якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Тобто, реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Отже, обов`язковою ознакою зазначеного правопорушення є корисливий або інший особистий інтерес особи, яка його вчинила.
		Диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, передбачає відповідальність за неповідомлення особою в установлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Зазначена норма Закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм, зокрема до Закону України «Про запобігання корупції».
		Згідно з п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є депута місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів: 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. 
		В судовому засіданні встановлено, що під час голосування за рішення №1166 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» від 15.12.2022 та рішення № 1456 «Про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради» від 19.12.2023 сільський голова ОСОБА_1 публічно повідомив про наявність конфлікту інтересів, а саме вказавши "я не голосую". Даний факт підтверджений показами свідків та відеофіксацією сесії сільської ради, щодо вирішення даного питання. Закон не визначає чіткого порядку повідомлення про конфлікт інтересів. Норма закону визначає лише таку умову як публічне повідомлення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, з обов`язковим внесенням інформації про таке повідомлення до протоколу засідання ради. Згідно долучених до матеріалів справи копій протоколів 32-ої сесії Розвадівської сільської ради восьмого демократичного скликання від 15.12.2022 та 44-ої сесії Розвадівської сільської ради восьмого демократичного скликання від 19.12.2023 встановлено, що ОСОБА_1 , як голова сільської ради, під час голосування за рішення про преміювання сільського голови Розвадівської сільської ради не голосував.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
		Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об`єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов`язків, і тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього. 
		Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується прямим умислом.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
		Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
		Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). 
		Відтак, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Враховуючи те, що обставини, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення №303 від 20.03.2024 та №304 від 20.03.2024 спростовуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні, оглянутим відеозаписом сесії сільської ради, заслухавши учасників судового засідання, з урахуванням досліджених доказів, що містяться у матеріалах справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. 
		Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
		 п о с т а н о в и в:
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  закрити у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		 
		Суддя Головатий А. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...