Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/12309/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2024. Зареєстровано: 17.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2024.
Дата набрання законної сили: 09.07.2024
Номер судового провадження: 33/4806/709/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/12309/23
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		 
		 
		09 липня 2024 року             м. Ужгород
		 
		 
		Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 та його захисника  адвоката Кондратенка Д.В., за участі прокурора  Дочинець В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника  адвоката Кондратенка Д.В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року.
		встановив:
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 гривень 00 копійок.
		Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536 гривень 80 копійок.
		Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення №74 від 13.07.2023, ОСОБА_1 обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме рідної сестри дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 та маючи на розгляді проєкт рішення № 908 пунктом 2.2 якого було передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Марії Заньковецької зі зміною цільового призначення не повідомив Ужгородську міську раду про наявний конфлікт інтересів. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення №75 від 13.07.2023, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської вади, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме рідної сестри дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: проголосував «ЗА» за проєкт рішення № 908 пунктом 2.2 якого передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду земельної ділянки площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Марії Заньковецької зі зміною цільового призначення. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебували адміністративні справи за №308/6105/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, №308/6107/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2023 об`єднано в одне провадження адміністративні справи за №308/6105/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, №308/6107/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП та присвоєно справі єдиний номер  №308/6105/23 (3/308/3646/23).
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 задоволено клопотання прокурора, матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП повернуто для належного оформлення до Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
		Після дооформлення матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП повернуто до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для продовження розгляду, складено протоколи за №74 та №75 від 13.07.2023 за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 ОСОБА_1 визнано винним у тому, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме рідної сестри дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 та маючи на розгляді проєкт рішення № 908 пунктом 2.2 якого було передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду земельної ділянки площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Марії Заньковецької зі зміною цільового призначення не повідомив Ужгородську міську раду про наявний конфлікт інтересів, а також всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: проголосував «ЗА» за проєкт рішення № 908 пунктом 2.2 якого передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду земельної ділянки площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Марії Заньковецької зі зміною цільового призначення.
		Не погодившись із судовим рішення захисник - адвокат Кондратенко Д.В.. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року, а провадження у справі закрити, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що було порушено процесуальний порядок розгляду справи в суді першої інстанції, внесені зміни в протокол після повернення такого на доопрацювання.
		Стверджує, що ОСОБА_1 свою у вину у вчиненні корупційного правопорушення не визнає. При вказаних у протоколах обставинах, взявши участь у голосуванні, ОСОБА_1 не порушував чинне законодавство, оскільки в нього був відсутній приватний інтерес щодо надання ОСОБА_2 дозволу стосовно розроблення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок. Крім того вказує, що можливість впливу на вирішення питання голосування сесією з боку ОСОБА_1 є нівельованою, оскільки розроблення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок не породжує безумовне виділення в оренду чи власність земельних ділянок. Це має відбуватися лише після безпосереднього виділення земельних ділянок у користування, оренду чи власність. Крім того, орган місцевого самоврядування зобов?язаний надати дозвіл будь-якій особі чи особам, якщо їх декілька, для розробки такого проекту землеустрою, а ОСОБА_1 , як депутат, не може уникнути свого прямого обов?язку голосувати за надання такого дозволу, оскільки така діє має обов?язковий характер, а в разі його відмови від голосування він би не виконав свого прямого депутатського обов`язку. Аналізуючи проект рішень, у яких приймав участь під час голосування ОСОБА_1 , чітко вбачається, що його голосування не стосувалося конкретно рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту. Проект рішення N?908 від 30.08.2022 передбачав надання дозволу різним юридичним та фізичним особам на розробку проектів в кількості 14 заявників, а також містив відмову у наданні дозволу 18-ти заявникам через невідповідність поданих документів вимогам законодавства. Отже, мало місце «пакетне» голосування, під час якого ОСОБА_1 не мав можливості утриматися від голосувати за певний пункт з 32-Х, які містилися у проекті.
		Вказує, що в матеріалах справи відсутні достатні докази щодо умислу на вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Безпідставними є посилання у протоколах про вчинення проступку про нібито його зацікавленість у результатах голосування, оскільки його дії не породжували прав та обов?язків ОСОБА_2 . Він лише брав участь у голосуванні колегіального органу. Наявність в нього умислу на корупційну складову під час голосування нічим не підтверджується, адже не могли настати та не настали наслідки у виді отримання ним вигоди від цього голосування, тобто, відсутня суб?єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, у скоєнні якого він обвинувачується за обома протоколами.
		Зазначає, що відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення про наявність саме реального конфлікту інтересів, у разі відсутності такого відсутні склад та подія правопорушення.
		Вказуючи при цьому, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об?єктивність чи неупередженість ухвалення нею рішень, в той час як при реальному конфлікті інтересів дійсна суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає на об?єктивність або неупередженість ухвалення рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Вказаних ознак, на думку апелянта в діях ОСОБА_1 немає.
		Окрім цього, звертає увагу суду, що ч.4 ст.38 КУПАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП, не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається. Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУПАП "на момент розгляду справи" означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об?єктивного і повного з?ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб?єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.
		Захисник вказує, що правоохоронному органу стало відомо (офіційно отримані письмові підтвердження) про нібито вчинені ОСОБА_1 правопорушення ще 26.12.2022 року, тобто з дня надходження до Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області письмової відповіді з додатками секретаря Ужгородської міської ради А.Мелкумяна на запит правоохоронного органу від 19.12.2022 року. Саме зміст доданих до відповіді документів пробудив у працівників правоохоронного органу впевненість у наявності в діях ОСОБА_1 ознак певних правопорушень і самі ці документи позиціонувалися прокурором в якості доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення під час розгляду справи.
		Вважає, що є спірними висновки суду першої інстанції про те, що підтвердження родинних зав?язків між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 орган, що проводив перевірку отримав лише в березні 2023 року. Звертає увагу, що у своєму запиті до секретаря Ужгородської міської ради від 19.12.2022 року, начальник УСР в Закарпатській області здійснив запит інформації виключно щодо документів, пов?язаних з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою громадянці ОСОБА_2 , тобто станом на 19.12.2022 року правоохоронному органу було достеменно відомо про родинні зв?язки ОСОБА_1 . Відповідно до тексту рапорту від 23.03.2023 року, з яким прокурор пов?язує початок перебігу строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, працівник УСР просить дозволу від начальника отримати документи, підтверджуючі родинні зв?язки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відділі ІТ3 УСР. Наведене вказує на те, що УСР мало в своєму розпорядженні постійно вказану інформацію, а офіційне приєднання вказаної інформації до матеріалів справи лише в квітні 2023 року є нічим іншим, як маніпуляцією з метою незаконно збільшити строк притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Також, судом першої інстанції не було враховано, що працівником правоохоронного органу, який проводив перевірку щодо ОСОБА_1 були грубо порушені строки, передбачені ст. 254 КУпАП. Відповідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, враховуючи, що працівниками правоохоронного органу було отримано дані, що підтверджують родинні зв?язки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23.03.2023 року, протоколи про адміністративні правопорушення мали бути складені не пізніше 24.03.2023 року. Отже, станом на день винесення місцевим судом оскаржуваної постанови закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, що передбачені статтею 38 КУпАП, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
		Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Кондратенка Д.В., думку прокурора Дочминець В.І., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
		Згідно з положеннями частини 7статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).
		Частиною 1 статті 172-7КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Частиною 2 статті172-7КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Так, свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наступними доказами: протоколами про адміністративне правопорушення №74,75, особовими картками ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , актовими записами про шлюб № 204 від 15.05.2004, про народження № 937 від 05.07.1984 ОСОБА_5 , про народження № 134 від 12.08.1972 ОСОБА_2 , витяги з протоколів № 66 від 20.07.2022 і № 80 від 23.11.2022 засідань постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; проєктом рішення Ужгородської міської ради № 908 (п.2.2), проєктом рішення Ужгородської міської ради № 1114, витягом з протоколу пленарного засідання чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради від 30.08.2022, роздруківкою результатів поіменного голосування депутатів Ужгородської міської ради за проєкт рішення № 1114 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення» першого пленарного засідання XXX сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 13.12.2022, заяви ОСОБА_1 про конфлікт інтересів від 02.08.2021, від 22.11.2022, від 08.12.2022, від 08.12.2022, витягом з рішення Ужгородської міської ради від 13.12.2022 № 1046, від 30.08.2022 № 855 та іншими матеріалами справи.
		На підставі дослідження вказаних доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		Згідно рішення № 1 першої сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 08.12,2020 та протоколу до нього розглядалось питання «Про інформацію Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області про результати голосування і підсумки виборів депутатів Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови».
		Згідно переліку до постанови Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району № 115 від 26.11.2020 ОСОБА_1 належить до числа депутатів Ужгородської міської ради, обраних на виборах 25.10.2020 під номером у переліку 25 від Закарпатської Обласної організації політичної партії «Слуга Народу».
		Із витягу з протоколу пленарного засідання чергової ХХІІІ сесії Ужгородської міської ради VIIІ скликання вбачається що на голосування ставилось питання про затвердження проєкту №908 з доповненням 1,2 «Про надання та відмову в наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»
		З результатів поіменного пакетного голосування вбачається, що депутат ОСОБА_1 був присутній та голосував «за» прийняття рішення.
		Крім того, з вищевказаного витягу встановлено, що головуючий повідомив про заяву депутата ОСОБА_6 про наявний конфлікт інтересів щодо цього проєкту рішення та констатував, що даний депутат брати участь в обговоренні та голосуванні він не буде.
		З актового запису про шлюб №204 від 15.05.2004 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб.
		Відповідно актового запису про народження №937 від 05.07.1984 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком записаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_9 .
		Відповідно актового запису про народження №134 від 12.08.1972 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком записаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_9 .
		Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат Ужгородської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 відноситься до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на депутата міської ради.
		Статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		Відтак, суд вважав доведеним той факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		Положеннями статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Так, відповідно до визначень, які містяться в статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до статті 172-7 КУпАП.
		У відповідності до положень частини 1 статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Реальному конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
		Статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу тане бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу".
		Також, вимогами частини 2 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
		Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
		У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
		Також, суд першої інстанції враховував позицію Конституційного Суду України, зазначену в абзаці четвертому пункту 3.6 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, згідно якої поняття «право» у логічно-смисловому зв`язку має один і той самий зміст із поняттям «охоронюваний законом інтерес». Натомість, розкриваючи зміст слова «інтерес», Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 3.1 цього Рішення зазначив, що в юридичних актах термін «інтерес», ураховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.
		В абзаці четвертому пункту 3.5 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України відзначив, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Зокрема, певною конфліктністю характеризуються інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, приватні та публічні.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у сприянні наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою його дружини, під час голосування голосом «за» на пленарному засіданні чергової 23 сесії Ужгородської міської ради VІІІ скликання за проєкт №908.
		Таким чином правильним є висновок суду першої інстанції, що між приватним інтересом депутата Ужгородської міської ради ОСОБА_1 та його представницькими повноваженнями, пов`язаними з голосуванням за прийняття рішення №908 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття ним відповідних рішень під час голосування.
		За наявності вищевказаного приватного інтересу депутат Ужгородської міської ради ОСОБА_1 не міг суб`єктивно та неупереджено прийняти рішення під час голосування за прийняття рішення №908 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», зокрема, щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 .
		Враховуючи викладене, така суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, у розумінні закону є реальним конфліктом інтересів.
		ОСОБА_1 , будучи депутатом Ужгородської міської ради та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб"єктом відповідальності за правопорушення, пов"язані з корупцією в порушення вимог п.п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 не повідомив належним чином про наявність у нього конфлікту інтересів у момент голосування «за» питання проєкту рішення № 908 пунктом 2.2 якого було передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по АДРЕСА_1 зі зміною цільового призначення близької особи, а саме рідної сестри дружини ОСОБА_2 , враховуючи той факт, що питання стосувалось його близької особи, а також вчинив дії при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо голосування «за» вказане питання, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Диспозиція ч.1 ст. 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Окрім того, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно з приміткою 2 до зазначеної норми закону, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Отже для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення.
		У постанові суду першої інстанції зазначено й розкрито зміст зазначених вище факторів, за наявності яких реальний конфлікт інтересів має місце.
		Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слід враховувати висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 442/730/10, згідно якого при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Разом з тим у частині другій статті 35 закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Відповідно до п.1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839, зазначено, що за частиною другою статті 35 закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу. Орган, наділений спеціальною компетенцією НАЗК, відповідно до пункту 15 статті 11 закону №1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є закон № 1700-VII. Крім того, у частині другій статті 35 закону №1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 закону № 280/97-ВР необхідно зазначити, що про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради. Відповідно до положень ч.5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
		Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 за роз`ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції та отримання підтверджень про відсутність у нього в даному випадку конфлікту інтересів.
		Таким чином, під час апеляційного розгляду ретельно досліджені доводи апеляційної скарги у співвідношенні із матеріалами справи, а також пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які дають підстави зробити висновок про те, що фактичні обставини справи, встановлені судом 1-ої інстанції об`єктивно та повно підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
		Апеляційним судом також враховано, що на виконання постанови суду першої інстанції від 19.06.2023 після дооформлення складено протоколи за № 74 та № 75 від 13 липня 2023 року та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП повернуто до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
		З протоколами за № 74 та № 75 від 13 липня 2023 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був ознайомлений, копія йому вручалась, права, передбачені ст.268 КУпАП роз`яснювались, тому підстав для визнання таких протоколів недопустимим відсутні.
		Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 11.04.2023 року начальником 1-го сектору Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Пузяк Ю.Г., складено відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст. 172- КУпАП за № 74 та № 75.
		Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Відповідно до ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
		У тексті протоколів про адміністративне правопорушення № 74 та № 75, часом виявлення порушення вказується момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, тобто 13 липня 2023 року.
		При цьому, постановою суду першої інстанції від 19.06.2023 задоволено клопотання прокурора, матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП повернуто для належного оформлення до Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
		Після дооформлення та складання протоколів за № 74 та № 75 від 13 липня 2023 року матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП повернуто до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
		При цьому, місцевий суд зазначив, що днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак визначив таку саме з дати складання протоколів 11.04.2023. З цим висновком апеляційний суд не може погодитися, оскільки вважає, що момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, через те, що останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.
		У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019р. в справі №149/2498/17).
		З матеріалів справи слідує, що 26.12.2022 року Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області отримало письмову відповідь з додатками секретаря Ужгородської міської ради А.Мелкумяна на запит правоохоронного органу від 19.12.2022 року, які в свою чергу стали підставою для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративні правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП і ці відомості особа, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення перевіряла, шляхом збирання цих доказів відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП.
		Згідно наявного в матеріалах справи запиту до секретаря Ужгородської міської ради від 19.12.2022 року, начальником УСР в Закарпатській області здійснено запит стосовно інформації виключно щодо документів, пов?язаних з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою громадянці ОСОБА_2 , та повідомлень про наявність конфлікту інтересів заявлених депутатом Ужгородської міської ради ОСОБА_10 в період 2021-2022 років, тобто станом на 19.12.2022 року правоохоронному органу вже було достеменно відомо про родинні зв?язки ОСОБА_1 .
		Відповідно до тексту рапорту від 23.03.2023 року, з яким прокурор пов?язує початок перебігу строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, працівник УСР просить дозволу від начальника отримати документи, підтверджуючі родинні зв?язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі ІТ3 УСР. Поряд з цим, додані до вказаного рапорту документи не містять жодної інформації про дату створення таких та підтвердження про отримання таких виключно 11.04.2023 року (тобто коли створений витяг з самої інформаційної бази даних, відсутні відомості про отримання таких з відділу ІТЗ УСР уповноваженою особою на складання протоколу) та відповідно не можуть бути обгрунтованим доказом на спростування доводів сторони захисту, яка ставить під сумнів отримання зазначених документів саме датою 11.04.2023 року.
		При цьому, поза увагою суду першої інстанції залишилися наявні в матеріалах справи рапорти від 15.02.2023 року начальника 1-го сектору Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковника поліції Пузяк Ю.Г. адресований начальнику УСР в Закарпатській області ДСР НП України полковнику поліції С. Химич, яким автор рапорту повідомляє, що у зв`язку з проведенням заходів, направлених на виявлення та документування можливих правопорушень пов`язаних з корупцією вчинених депутатом Ужгородської міської ради ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнього телефоном 20.01.2023 року та 26.01.2023 року, а також письмово було запрошено для надання пояснень з приводу неповідомлення про конфлікт інтересів, ознайомлення з матеріалами, однак останній свідомо проігнорував вказані запрошення таким чином виразив свою правову позицію.
		Тобто, принаймні станом на 20.01.2023 року, коли особу, відносно якої було складено протоколи про адміністративне правопорушення, як зазначено в рапорті від 15.02.2023 року викликали для ознайомлення з матеріалами справи та надання пояснень, що вказує на те, що уповноваженому органу надійшли відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ..
		Разом з цим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виклику ОСОБА_1 на вказані дати, або письмового запрошення для надання пояснень з приводу неповідомлення про конфлікт інтересів та ознайомлення з матеріалами справи про що зазначено в рапорті від 15.02.2023 року.
		При цьому протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП за №74 та №75 були складені тільки 11.04.2023 року.
		Враховуючи наведене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення є саме 15.02.2023 року, враховуючи що на вказану дату інших доказів, які б свідчили про те, що посадова особа, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення збирала додаткові докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення після 15.02.2023 року та до моменту складання протоколів та направлення таких до суду, матеріали провадження не містять та прокурором у судовому засіданні не надані.
		Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
		Слід також зазначити, що встановлення законодавцем обмеженого строку притягнення до відповідальності є однією із умов дисциплінування суб`єкта владних повноважень для належного виконання законодавчо визначених обов`язків.
		Під час розгляду справи апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
		Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» №13 для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
		Отже, на час розгляду справи судом першої інстанції закінчився шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, відтак місцевий суд дійшов помилкових висновків про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
		При цьому, з матеріалів справи слідує, що адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень надійшли до суду першої інстанції після доопрацювання та дооформлення 17.07.2023 року, тобто в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, що не заважало суду першої інстанції своєчасно розглянути справу.
		Згідно частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
		Згідно частини четвертої статті 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
		Відтак, суд першої інстанції у передбаченому законом порядку мав право вчинити дії, передбачені ч.4 ст.277 КУпАП, однак таких дій зроблено не було, внаслідок чого адміністративне стягнення було накладене поза межами строку, визначеного ч. 4 ст. 38 КУпАП.
		Апеляційний суд зазначає, що дане положення стосується саме строку розгляду справи в суді і жодним чином не впливає на строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, який передбачений ст. 38 КУпАП і не може перевищувати 6 місяців з моменту виявлення правопорушення.
		Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
		При цьому суд враховує, рішення ЄСПЛ від 25.08.1987 року «Лутц проти Німеччини», де зазначено, що визнання вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є обов`язковим навіть при закритті провадження у справі за строками давності.
		Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2023 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП -скасуванню із закриттям провадження в цій частині у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
		Керуючись ст.394 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу захисника Кондратенка Д.В. - задовольнити частково.
		Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП  скасувати.
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя:                                     Г.В. Фазикош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...