Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/780/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2024. Зареєстровано: 17.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2024.
Дата набрання законної сили: 16.07.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		 
		майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
		e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
		код ЄДРПОУ 03499916 
		 
		УХВАЛА
		 
		"16" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/780/24 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Вельмакіної Т.М.,
		розглянувши заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 у справі за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради
		до Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича 
		 
		про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельну ділянку, знести самочинне будівництво та про скасування державної реєстрації прав
		за участю представників сторін:
		від позивача: не прибув;
		від відповідача: Кузьмін Д.Л. - ордер серія АМ №1093822 від 12.07.2024 (на проголошення не прибув);
		прокурор: Рудченко М.М. - сл. посвідчення 071186 від 01.03.2023, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Пидюри Сергія Михайловича, у якому просить:
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 від 08.06.2019, що укладений між Житомирською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Пидюрою Сергієм Михайловичем;
		- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Пидюру Сергія Михайловича повернути у власність Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004;
		- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Пидюру Сергія Михайловича знести об`єкт самочинного будівництва - торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 з реєстраційним об`єктом нерухомого майна 963321818101;
		- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 (номер відомостей про речове право 31919001);
		- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 з реєстраційним об`єктом нерухомого майна 963321818101 (номер відомостей про речове право 27559846).
		Одночасно з позовною заявою прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-6371вих-24 шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 та заяву про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-5370вих-24 шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004.
		12.07.2024 через електронний суд від представника відповідача надійшла заява про призначення розгляду заяв про забезпечення позову в судовому засіданні з метою надання можливості відповідачу подати відповідні докази та пояснення, мотивована тим, що питання, які порушує прокурор у заявах про забезпечення позову є вкрай важливими для відповідача, оскільки на спірному об`єкті задіяна велика кількість трудових та фінансових ресурсів підприємця.
		Ухвалою від 15.07.2024 суд призначив розгляд заяв заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 в судовому засіданні на 16.07.2024. 
		У засіданні суду представник відповідача подав заперечення на заяви про забезпечення позову та пояснив, що вказані заперечення були направлені до суду, прокурору та позивачу через систему "Електронний суд", однак, у зв`язку з відсутністю електропостачання у Господарському суді Житомирської області вони не були своєчасно отримані судом.
		Позивач повноважного представника у засідання суду не направив.
		Прокурор у засіданні суду зазначив про можливість розгляду заяв про забезпечення позову у даному судовому засіданні, з огляду на встановлені ГПК України строки розгляду таких заяв та вказав, що зміст доведеної представником відповідача позиції відповідача йому зрозумілий, ознайомлення з поданими останнім документами не є необхідним.
		Прокурор підтримав подані заяви про забезпечення позову від 11.07.2024 у повному обсязі з підстав, у них викладених.
		Представник відповідача стосовно задоволення заяви про забезпечення позову від 11.07.2024 шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 не заперечив. Повідомив, що відповідач не має намірів вчиняти дії, спрямовані на її відчуження. Однак, просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову від 11.07.2024 шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004.
		Розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд враховує таке.
		Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
		Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-6371вих-24 шляхом накладення арешту на земельну ділянку прокурор зазначає, що наразі відповідач як власник має необмежене право на розпорядження земельною ділянкою - право на відчуження її третім особам, здійснення забудови, передання її в заставу.
		Так, у разі продажу земельної ділянки необхідно буде змінювати та доповнювати позовні вимоги, що не є можливим на усіх стадіях судового розгляду справи чи перегляду рішення суду. Відповідні дії унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за даним позовом та значно ускладнять його судовий розгляд, зумовлять необхідність пред`явлення нових позовів до відповідача.
		У разі здійснення власником нового будівництва на земельній ділянці, у разі задоволення позову прокурора, - необхідно буде вживати додаткові заходи з метою приведення земельної ділянки у її первісний стан, пред`являти відповідний позов до власника будівництва.
		Накладення арешту на спірну земельну ділянку забезпечить реальний захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників.
		Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-5370вих-24 шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельної ділянки прокурор вказує, що здійснення на спірній земельній ділянці будівельних робіт призведе до створення нового об`єкту - двоповерхового приміщення побутового обслуговування площею 266,7 кв.м, тому у разі задоволення позову прокурора при подальшому здійсненні забудови буде істотно ускладнено виконання рішення суду щодо повернення земельної ділянки, так як необхідно буде забезпечити знесення не торгівельного павільйону площею 15,2 кв.м, а капітального двоповерхового приміщення побутового обслуговування площею 266,7 кв.м. Крім того, у разі завершення будівництва (реконструкції), виникне необхідність в зміні позовних вимог (оскільки об`єктом самочинного будівництва буде уже приміщення побутового обслуговування), пред`явленні нових позовів щодо знесення таких об`єктів будівництва та приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання.
		З огляду на викладене, прокурор вважає, що такий захід забезпечення позову як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із проведенням будівельних робіт на спірній земельній ділянці попередить додаткові втрати, ускладення розгляду даної справи, виконання рішення суду та захисту порушених прав держави та територіальної громади.
		Прокурор у поданих заявах також зазначив про недоцільність застосування заходів зустрічного забезпечення, оскільки позовна заява спрямована на відновлення порушених інтересів держави, та під час підготовки позовної заяви не встановлено збитків, які міг понести відповідач в разі забезпечення даного позову.
		Представник відповідача, у запереченнях на заяви про забезпечення позову, щодо задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечив. Вказав, що позивач не надав доказів наявності обґрунтованих припущень, що не вжиття заходів забезпечення позову зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Вважає безпідставними посилання прокурора на те, що у разі задоволення позову прокурора при подальшому здійсненні забудови, буде істотно ускладнено виконання рішення суду щодо повернення земельної ділянки, та вказує, що немає ніякого значення якої площі об`єкт зносити і це не може ускладнити виконання рішення суду. Крім того, на спірній земельній ділянці уже давно немає торгівельного павільйону 15,2 кв.м, а вся територія забудована. Вказав, що обов`язок знести об`єкт самочинного будівництва буде покладений на відповідача. Відповідач знає про існування даного спору і можливі наслідки для нього у разі задоволення позову. Відповідач приймає рішення про свою подальшу поведінку самостійно з урахуванням своїх інтересів. Вказав на те, що прокурор обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову порушенням інтересів відповідача, що є неприпустимим.
		У поясненнях також зазначено про необґрунтованість посилання прокурора щодо необхідності зміни позовних вимог, тому що відповідач проводить реконструкцію об`єкта нерухомого майна, внаслідок якої не зміниться реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна та можливість його ідентифікації.
		Вважає, що запропонований прокурором захід забезпечення позову шляхом заборони здійснювати забудову земельної ділянки є неспівмірним предмету спору, тому що обмежує відповідача у здійсненні ним права користування земельною ділянкою, що перебуває у його власності, та підтверджується наступним:
		- заборона здійснювати забудову є втручанням у господарську діяльність відповідача;
		- відповідач має всі дозвільні документи на проведення реконструкції;
		- відповідач не здійснює нове будівництво, а проводить реконструкцію існуючого об`єкта нерухомого майна;
		- зупинення проведення будівельних робіт може призвести до руйнування будівлі, що підтверджується актом технагляду;
		- зупинення будівництва негативно вплине на третіх осіб, оскільки відповідач вимушений буде звільнити працівників, що задіяні на будівництві
		Суд враховує, що предметом спору у даній справі є, зокрема, вимоги про повернення у власність територіальної громади земельної ділянки, яка, на думку прокурора, незаконно вибула з комунальної власності, та про знесення об`єкта самочинного будівництва.
		Так, обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує, що:
		- з 2005 року в оренді ФОП Чорноморець І.А. перебувала земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер 1810136600:03:010:0004, яка була вільна від будь-якої забудови, задіяна під проходами та проїздами, на ній розташовувалися дерева, газони та квітник;
		- 01.07.2016 за орендарем в державному реєстрі здійснено реєстрацію права власності на торгівельний павільйон, який розміщується на даній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 15,2 кв.м.;
		- проте, документи на підставі яких здійснено реєстрацію права власності на павільйон, в силу положень ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чи іншого законодавства України, не є документами, що посвідчують право власності на об`єкти нерухомості чи підтверджують законність створення об`єкта нерухомого майна;
		- згідно дозвільних документів, виданих власником - Житомирською міською радою на земельній ділянці могли бути розташовані лише некапітальний об`єкт дрібнороздрібної торговельної мережі - палатка та засіб пересувної мережі - автотрейлер;
		- крім того, у довідці №75 від 29.06.2016 та Технічному паспорті на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 (документи, на підставі яких зареєстровано право власності) вказано недостовірні відомості, що на земельній ділянці станом на 21.06.2016 розміщується об`єкт нерухомого майна, який був побудований у 1991 році, оскільки вони не відповідають виготовленим раніше документам як Житомирської міської ради і її виконавчих органів, так і документам, виготовленим на замовлення орендаря земельної ділянки - ФОП Чорноморець І.А.;
		- згідно з інформацією з Реєстру будівельної діяльності та Управління ДАБК Житомирської міської ради до 15.05.2024 дозвільні документи на забудову земельної ділянки не реєструвалися та не видавалися.
		З огляду на викладене, прокурор стверджує, що відповідне будівництво здійснено за відсутності дозвільних документів на будівництво, дозволу власника земельної ділянки - Житомирської міської ради та без реєстрації документа про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та на землях, які не були відведені для цієї мети, тому даний об`єкт нерухомості, в розумінні ч.1,2 ст.376 ЦК України, є об`єктом самочинного будівництва, що унеможливлює право власності на нього.
		Вказує, що в подальшому відповідач на підставі договору-купівлі-продажу №1358 від 20.08.2018 придбав у ОСОБА_2 зазначений торгівельний павільйон. Спірну земельну ділянку на підставі рішення Житомирської міської ради від 07.02.2019 №1377 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2019 також продано відповідачу. Правовою підставою продажу спірної земельної ділянки комунальної власності поза обов`язковою процедурою земельних торгів був абз. 2 ч.2 ст. 134 ЗК України - розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Проте, право власності на самочинно збудований об`єкт не набувається, що унеможливлює набуття права користування чи власності земельною ділянкою під цим об`єктом у неконкурентний спосіб на підставі абз. 2 ч.2 ст.131 ЗК України.
		За вищенаведеного, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) зауважила, що з метою унеможливлення неодноразового відчуження спірного майна існує інститут забезпечення позову (глава 10 розділу І ГПК України). У подібних спорах вжиття відповідних заходів забезпечення позову може не допустити подальше відчуження нерухомого майна, тим самим забезпечивши позивачу ефективну можливість захистити свої права без необхідності повторного звернення до суду.
		Проаналізувавши викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про існування взаємозв`язку між обраним прокурором заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку 1810136600:03:010:0004 та заявленими позовними вимогами, а також, що обмеження у розпорядженні спірною земельною ділянкою у вигляді накладення арешту на неї є співмірним та необхідним, зважаючи на твердження прокурора про те, що територіальна громада втратила земельну ділянку внаслідок її незаконного відчуження.
		Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки можливість розпоряджатися вказаним об`єктом обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до завершення розгляду цієї справи по суті.
		Враховуючи викладене вище, а також те, що вчинення відповідачем подальших дій стосовно спірної земельної ділянки ускладнить поновлення прав позивача, у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-6371вих-24, шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.
		При цьому суд враховує, що згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		В частині 1 статті 141 ГПК України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		Однак, суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити поділ спірної ділянки та перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
		Стосовно заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-5370вих-24 шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004, суд враховує таке.
		З наявних документів вбачається, що при обраному прокурором способі захисту прав та інтересів позивача перш за все підлягає встановленню сам факт того, що будівництво є самочинним. Тобто, зазначені заявником у його заяві про забезпечення позову обставини щодо здійснення самочинного будівництва, підлягають дослідженню під час розгляду позовних вимог у даній справі.
		Водночас суд наголошує, що при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, розгляд справи по суті не здійснюється, тому відсутні підстави вважати обставини незаконного відчуження земельної ділянки комунальної власності встановленими і доведеними.
		При цьому суд також враховує, що прокурор у поданих заявах зазначив про недоцільність застосування заходів зустрічного забезпечення. 
		Натомість суд констатує, що забезпечення позову в частині заборони будівництва може призвести до зупинки господарської діяльності та до неправомірних втрат відповідача, у випадку встановлення судом за результатами розгляду справи законності господарської діяльності щодо здійснення будівництва ФОП Пидюри С.М.
		Крім того суд зауважує, що обов`язок знести об`єкт самочинного будівництва, при встановленні відповідних підстав для того, стосується саме відповідача, який обізнаний про існування даного спору і про можливі наслідки для нього, у разі задоволення позову. 
		З огляду на наведене, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-5370вих-24 шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, пов`язані із забудовою земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004, проаналізувавши зв`язок між обраними прокурором заходами щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог щодо забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, у зв`язку з чим у задоволенні останньої слід відмовити.
		Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Керуючись статтями ст. 136, 137, 140, ст.234-235 ГПК України, господарський суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. У задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-5370вих-24 відмовити.
		2. Заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову від 11.07.2024 №51-84-6371вих-24 задовольнити.
		3. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004.
		 
		Стягувач: Житомирська окружна прокуратура (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 2, ід. код 02909950) та Житомирська міська рада (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, ід. код 13576954).
		 
		Боржник: Фізична особа - підприємець Пидюра Сергій Михайлович ( АДРЕСА_2 , ід. номер НОМЕР_1 ).
		 
		4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили негайно після її оголошення - 16.06.2024 та може бути оскаржена.
		 
		5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років. 
		 
		Повний текст ухвали складено 17.07.2024 
		 
		 
		Суддя Вельмакіна Т.М. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		1 - у справу;
		- прокуратурі, позивачу та представнику відповідача через систему Електронний суд;
		2 - відповідачу - рек. з пов.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...