Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8447/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2024. Зареєстровано: 18.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2024.
Дата набрання законної сили: 14.10.2024
Результат оскарження 14.10.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/2544/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 липня 2024 рокусправа № 380/8447/21
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої судді: Кисильової О.Й., 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  Фінканін М.С.,
		представника позивача  Мельничука Ю.І.,
		представника відповідача - Вовк І.В.,
		представників третіх осіб - Дякун Х.Є., Нетребенко К.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення,
		в с т а н о в и в:
		 
		У травні 2021 року керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (далі  прокурор, позивач) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради (далі  відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міськради № 165 від 12.03.2021 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 ".
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023, відмовлено керівнику Галицької окружної прокуратури міста Львова у задоволенні позову.
		Постановою Верховного Суду від 18.01.2024 скасовані рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.0.2023. Справа № 380/8447/24 направлена на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 справа № 380/8447/21 передана на розгляд судді Кисильовій О.Й.
		Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 12.03.2021 виконавчий комітет Львівської міськради прийняв рішення № 165, яким затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 .
		Прокурор вважає оспорюване рішення протиправним, покликаючись на таке.
		Згідно із Генеральним планом міста Львова (основне креслення) проектований об`єкт розташований в зоні малоповерхової житлової забудови (2-4 поверхи), садибна житлова забудова (1-3 поверхи). 
		Зазначає, що нове будівництво 5-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 із встановленою висотою 19,90 м у межах підзони ІА-4 запроектовано на земельній ділянці в межах історичного ареалу міста Львова, яка, відповідно до Генерального плану цього міста належить до земель малоповерхової житлової забудови. 
		Відповідач, ухвалюючи спірне рішення, не врахував вимоги Генерального плану міста Львова, Плану зонування території (зонінгу), обмежень за історико-архітектурними регламентами щодо гранично допустимої висотності будівель у зоні малоповерхової житлової забудови (2-4 поверхи).
		Прокурор зауважує, що поданий на розгляд Департаменту містобудування Управління архітектури та урбаністики містобудівний розрахунок на об`єкт проектування не відповідає вимогам Пояснювальної записки до Плану зонування території (зонінгу), у протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради від 09.10.2020 проектант ФОП ОСОБА_8 зазначив про нове будівництво об`єкта, а не про реконструкцію. Також не враховані вимоги пунктів 1.3.4., 1.4.2, 3.2.2. Пояснювальної записки щодо висотності об`єкта.
		Із наведених підстав, просить позов задовольнити повністю.
		16.02.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на таке.
		Відповідно до Плану зонування території Личаківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Львова (зонінг) Зонування Личаківського району" земельна ділянка на вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610137200:04:004:0097) знаходиться в зоні Ж-2 (зона малоповерхової квартирної забудови). Зона Ж-2 виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів, об`єктів обслуговування місцевого значення, інших видів діяльності, скверів. 
		Зауважує, що допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок в межах зони Ж-2 є багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22м в стінах (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху) і не вище 25м до гребеня даху). 
		Також відповідач зазначає, що параметри і містобудівні умови та обмеження для допустимих видів забудови визначаються спеціально уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування або органом, уповноваженим на підготовку проектів рішень про затвердженням містобудівних умов та обмежень за умови позитивних висновків (результатів) засідання містобудівної ради при розгляді містобудівного розрахунку та при потребі, історично-містобудівного обґрунтування (погодженого у встановленому законом порядком уповноваженим органом охорони історичної спадщини) з врахуванням регламентів підзон обмежень (п. 1.3.3. Пояснювальної записки до Плану зонування території м. Львова (Зонінг) Том 1. Частина 1 Базове зонування.).
		Так, 21.02.2020 відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради, на якому розглядалося питання містобудівного розрахунку з ескізом намірів будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_3 (питання 7). За результатами обговорення цього питання архітектурно-містобудівною радою було подано зауваження щодо поверховості проектованого будинку, тому за підсумками голосування не було набрано необхідної кількості голосів. У подальшому, 09.10.2020 на розгляд архітектурно-містобудівної ради повторно виносилося до обговорення питання містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 (питання 7). За результатами голосування містобудівної ради прийнято рішення погодити містобудівний розрахунок реконструкції з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 . При цьому, погоджені наступні техніко-економічні показники: поверховість - 5 поверхів; загальна кількість квартир - 17; загальна площа будинку - 2400 кв.м.; площа забудови - 585 кв. м (48%); площа ділянки - 0,1228 га; загальний будівельний об`єм - 6390 куб.м. 
		Разом з цим, пунктом 7.1.2. Пояснювальної записки до Плану зонування території м. Львова (Зонінг) Том 1. Частина 1 Базове зонування передбачено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки. Відхилення від максимального відсотка в сторону збільшення допускається за процедурою для допустимих видів забудови. Отже, погодження вказаних показників містобудівною радою у повній мірі відповідає зазначеним положенням Плану зонування.
		Щодо подання замовником історико-містобудівного обґрунтування відповідач зауважив, що необхідність подання історико-містобудівного обґрунтування не відповідає законодавчим нормам. У свою чергу, відсутність історико-містобудівного обґрунтування не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень в силу положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		10.03.2022 представник третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надіслав пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 2.1 Додатку 1 Плану зонування території м. Львова (Зонінг) перелік зон за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок житлові будинки по АДРЕСА_1 відносяться до зони Ж-2, щодо яких вказано, що допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22 м в стінах і не вище 25 м до гребеня даху). Норма забудови 60 % площі земельної ділянки розповсюджується тільки на зони Г-1 та Г-2 та не відноситься до зони Ж-2.
		Крім цього вказує, що посилання позивача на таблицю в Розділі 7 Зонінгу є необґрунтованим, так як ці норми поширюються на зону Ж-4. По АДРЕСА_1 погоджена саме реконструкція забудови. Відтак, треті особи вважають, що рішення відповідача № 165 від 12.03.2021 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію гр. гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 " відповідає чинному законодавству України з погодженням наступних техніко-економічних показників: поверховість - 5 поверхів; загальна кількість квартир - 17; загальна площа будинку-2400 кв.м.; площа забудови - 585 кв.м. (48%); площа ділянки - 0,1228 га; загальний будівельний об`єм - 6390 куб.м. З урахуванням наведених у поясненнях доводів, треті особи просять відмовити у задоволенні позову. 
		30.05.2022 представник третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надіслав пояснення, в яких зазначив, що відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні. 30.09.2010 ухвалою Львівської міської ради № 3924 затверджена містобудівна документація "Корегування Генерального плану м. Львова" згідно з яким запроектований об`єкт розташований в зоні Ж-2, тобто в зоні малоповерхової житлової забудови (2-4 поверхи), садибна житлова забудова (1-3 поверхи). Також треті особи зауважують, що спірний об`єкт розташований в підзоні ІА-4, у межах якої висота забудови регламентується не вище 15 метрів. Замовниками будівництва не враховані вимоги містобудівної документації, зокрема, Плану зонування м. Львова при розробленні містобудівного розрахунку та намірів забудови, оскільки ні в містобудівному розрахунку, ні у подальшому при його розгляді на засіданні містобудівної ради та затвердженні відповідачем, питання щодо забезпечення відсутності впливу проектованого об`єкту на прилеглі території, середовище та забудову не піднімалося та не взяте до уваги. 
		З урахуванням наведених доводів, треті особи просять скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міськради № 165 від 12.03.2021.
		Ухвалою від 06.02.2024 справа прийнята до провадження після скасування судом касаційної інстанції рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 05.03.2024 на 14:00 год.
		Протокольною ухвалою від 05.03.2024 підготовче засідання відкладене на 04.04.2024 о 14:00 год у зв`язку із неявкою представників відповідача та третіх осіб.
		Після надходження справи № 380/8447/21 до суду на новий розгляд прокурор, ураховуючи висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.01.2024, 01.04.2024 надіслав додаткові пояснення, в яких зазначив, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, як того вимагає ч. 3 ст. 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях не зазначені відомості про відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки вимогам Генерального плану міста Львова та відсутні відомості про відстані від об`єкта, що проектується до існуючих інженерних мереж.
		У розділі 3 містобудівного розрахунку "Реконструкція з прибудовою житлових будинків по вул. Погулянка, 11, 13 ум. Львові", зокрема, у пункті 3.1 зазначено наступне: "Відповідно до намірів замовника та проектного рішення, реконструйований з прибудовою будинок передбачається у складі 2-ох поверхового житлового будинку (реконструкція існуючих багатоквартирних житлових будинків) та прибудовою з північної сторони об`єму поверховістю у 5 поверхів і підземний паркінг".
		Зазначене, на думку прокурора, свідчить, що наміри забудови передбачають не лише реконструкцію існуючої будівлі 2 поверхи, але й нове будівництво, шляхом прибудови з північної сторони будинку на 5 поверхів з підземним паркінгом.
		Згідно із Генеральним планом міста Львова (основне креслення) проектований об`єкт розташований в зоні Ж-2: малоповерхова житлова забудова (2-4 поверхи), садибна житлова забудова (1-3) поверхи. Водночас, чинним Планом зонування території будівництво багатоповерхових, багатоквартирних будинків визначено будувати в зонах  Ж-3, Ж-4, Ж-5 (зони багатоповерхової, квартирної, житлової забудови).
		Відтак, оскаржуване рішення та наміри забудови території не відповідають чинному Генеральному плану міста Львова.
		Також прокурор зауважує, що використання виконавчим комітетом Львівської міської ради в оскаржуваному рішенні таких понять, як "реконструкція та прибудова", які за змістом та характером виконуваних робіт є різними, не відповідає вимогам точності та чіткості, оскільки не дає змогу встановити, на які конкретно роботи затверджені містобудівні умови та обмеження, які об`єкти будуть збудовані, та у який спосіб.
		Окрім цього, прокуратурою встановлено, що проектований об`єкт розташований на території Личаківського району м. Львова та за даними Плану зонування території об`єкт на АДРЕСА_4 щодо якого видані містобудівні умови та обмеження, розташований в зоні малоповерхової квартирної житлової забудови (Ж-2); підзона: ІА-4.
		Також прокурор наголошує, що положення п. 2.4. Містобудівних умов та обмежень щодо дотримання відступів до червоних ліній, зокрема до червоної лінії вул. А. Вахнянина суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 "ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ" та ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про будівельні норми".
		Додатково прокурор зазначає, що земельна ділянка на вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 щодо якої видані Містобудівні умови та обмеження, знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова, про що зазначено в п. 2.5 Містобудівних умов та обмежень, а також у буферній зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
		Листом від 25.03.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що за результатами перевірки електронної бази даних документообігу МКІП не виявлено документів дозвільно-погоджувального характеру щодо містобудівних перетворень на вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 .
		Крім того, не виявлено фактів інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення в межах буферної зони внаслідок реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 .
		На переконання позивача, вищевказані обставини свідчать, що затверджені містобудівні умови та обмеження не відповідають вимогам чинного Генерального плану в частині здійснення реконструкції існуючої будівлі та нового будівництва 5 поверхового будинку з підземним паркінгом шляхом його прибудови у центральній частині міста, де зосереджена основна частина історично сформованої цінної капітальної забудови, в межах історичного ареалу та буферної зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Плану зонування території за історико-архітектурним регламентом в частині здійснення прибудови з порушенням поверховості та гранично допустимої висотності об`єкта, ДБН у частині недотримання визначених відступів від червоних ліній вулиць.
		Із наведених підстав, просить позов задовольнити.
		04.04.2024 відповідач, ураховуючи висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.01.2024, надіслав додаткові пояснення, зазначивши, що 01.12.2016 ухвалою Львівської міської ради № 1283 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Львова (зонінг) Зонування Личаківського району" затверджений план зонування, який охоплює територію АДРЕСА_3 . Згідно вказаного плану Зонування та Генерального плану м. Львова (основне креслення), земельна ділянка на вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610137200:04:004:0097) знаходиться в зоні Ж-2 (зона малоповерхової квартирної забудови). Зона Ж-2 виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів, об`єктів обслуговування місцевого значення, інших видів діяльності, скверів.
		Крім цього, згідно Генерального плану земельна ділянка на вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610137200:04:004:0097) охоплена історичним ареалом.
		У межах територій пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини (підзони: ІА-1, ІА -2, ІА -3, ІА-4) поширюється принцип регенерації середовища.
		У межах підзон передбачається збереження історичного планування та забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармонуючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам`яткам та їхньому середовищу.
		Нове будівництво може здійснюватися у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному погодженні з оточенням, за процедурою для допустимих видів забудови, згідно п. 1.4.2 Пояснювальної записки (п. 3.2.2. Зонінгу).
		Також, згідно ДБН Б.2.2-2019. Планування та забудова територій: в умовах, коли будівництво (нове будівництво, реконструкція) ведеться в зоні історичної забудови, яка має відповідний статус згідно з Генеральним планом населеного пункту (зони охорони пам`яток культурної спадщини, значні історичні будівлі, історичний ареал), побутові розриви між житловими будинками можуть прирівнюватися до існуючих для збереження характеру історичного розпланування вулиці, кварталу, площі тощо. Будівництво в таких зонах може вестися по історично сформованій лінії забудови (п. 6.1.21).
		Ураховуючи те, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 ведеться по історично сформованій лінії забудови, то, на переконання відповідача, такі містобудівні умови та обмеження відповідають нормам ДБН, Генеральному плану та плану Зонування. 
		Щодо визначених в оскаржуваних МУО відступів, відповідач вважає, що такі відповідають нормам ДБН, оскільки, як вбачається з Генерального плану АДРЕСА_3 не належить до магістральних, а тому відстань 4 м є цілком закономірною. Згідно із пунктом 6.1.23 ДБН Б.2.2-2019: багатоквартирні житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових - 3 м.
		Інші відстані визначені із урахуванням сформованої житлової забудови (відстані 5, 9 м), історично сформованої лінії забудови (1, 5 м до АДРЕСА_5 ), а відступи 8, 5 м до існуючої забудови, 7,2 м до межі земельної ділянки та 1, 8 м, що становить 9 м до існуючої забудови відповідають протипожежним відступам, вказаним ДБН Б.2.2- 2019. Планування та забудова територій.
		Пунктом 7.1.2. Пояснювальної записки до Зонінгу передбачений максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки. При цьому відхилення від максимального відсотка в сторону збільшення допускається за процедурою для допустимих видів забудови. Отже, погодження вказаних показників містобудівною радою у повній мірі відповідає зазначеним положенням Плану зонування.
		Наведені вище обставини, на переконання відповідача, свідчать про законність оспорюваного рішення, яким затверджені містобудівні умови та обмеження на об`єкт проектування.
		Протокольною ухвалою від 04.04.2024 підготовче засідання відкладене на 30.04.2024 о 14:00 год у зв`язку із необхідністю надання додаткових документів та пояснень.
		30.04.2024 представник третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надала суду додаткові пояснення, в яких стверджує про незаконність оспорюваного рішення, з огляду на те, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 суперечать Генеральному плану м. Львова, містобудівній документації та ДБН щодо намірів забудови земельної ділянки.
		Оскільки, у даному випадку, мова йде про допустимий вид забудови, то ні в містобудівному розрахунку, ні у подальшому при його розгляді на засіданні містобудівної ради та затвердженні відповідачем, питання щодо відсутності впливу проектованого об`єкту на прилеглі території, середовище та забудову не взяте до уваги, як не обгрунтовані вимоги передбачених п. 1.3.4 Плану зонування території міста Львова.
		Також треті особи зауважують, що при затвердженні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва порушені норми ДБН щодо відступів від червоних ліній та існуючих житлових будинків. Відтак, треті особи вважають, що будівництво із урахуванням мінімально допустимих відступів до існуючої забудови із західної сторони, що зазначені у п. 2.4 містобудівних умов та обмежень, є порушенням норм розрахунку інсоляції та освітленості вказаних будинків та протипожежних вимог, а тому просять позов задовольнити та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міськради № 165 від 12.03.2021.
		Ухвалою від 30.04.2024 закрите підготовче провадження. Справа призначена до судового розгляду по суті на 22.05.2024 о 13:30 год. 
		Протокольною ухвалою від 22.05.2024 оголошена перерва у судовому засіданні до 03.07.2024 о 14:00 год.
		Протокольною ухвалою від 03.07.2024 оголошена перерва у судовому засіданні до 04.07.2024 о 14:00 год у зв`язку із неявкою представника відповідача за поважних причин.
		У судовому засіданні 04.07.2024 прокурор підтримав позовні вимоги повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 01.04.2024.
		Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2024 просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях від 04.04.2024.
		Представник третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні 04.07.2024 просила адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у додаткових поясненнях від 30.04.2024.
		Представник третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні 04.07.2024 просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених поясненнях від 10.03.2022
		04.07.2024 у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є власниками земельної ділянки площею 0,1228 га, кадастровий номер 4610137200:04:004:0097. Цільове призначення земельної ділянки  02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
		На замовлення третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фізична особа-підприємець ОСОБА_9 склав Містобудівний розрахунок з ескізом намірів забудови та техніко-економічними показниками "Реконструкція з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 " (далі - Містобудівний розрахунок). Додатком № 1 до Містобудівного розрахунку долучений проект містобудівних умов та обмежень.
		Як зазначено у пункті 2.2 Містобудівного розрахунку земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:04:004:0097 знаходиться в зоні Ж-2  (зона малоповерхової квартирної забудови) відповідно до Плану зонування території Личаківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Львова (зонінг) Зонування Личаківського району". 
		Згідно із розділом 4 Містобудівного розрахунку проєктована будівля відноситься до житлової забудови і повністю відповідає діючій містобудівній документації. Згідно з Генпланом міста та Планом зонування території Личаківського району, розташування на ділянці прибудови у вигляді багатоквартирного житлового будинку поверховістю 5 поверхів, відповідає гранично допустимим показникам для даних ділянок.
		З метою отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючої будівлі по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до Львівської міської ради із відповідною заявою.
		21.02.2020 Містобудівний розрахунок з ескізом намірів будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_1 з орієнтовною поверховістю 6 поверхів, був предметом обговорення на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міськради, що зафіксовано у протоколі засідання № 5.
		За результатами обговорення вказаного питання архітектурно-містобудівна рада надала зауваження щодо поверховості проєктованого будинку, у зв`язку з чим рішення з цього питання не прийняте, оскільки за результатами голосування не набрана достатня кількість голосів.
		09.10.2020 на розгляд архітектурно-містобудівної ради повторно винесене питання обговорення Містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 . За результатами голосування містобудівна рада прийняла рішення про погодження Містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових 5-ти поверхових будинків по АДРЕСА_1 .
		15.02.2021 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повторно звернулися до Львівської міськради із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючої будівлі по АДРЕСА_1 .
		12.03.2021 Виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши звернення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 15.02.2021, Містобудівний розрахунок реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 , беручи до уваги витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.07.2018 № 132258756, від 27.08.2018 №135620088, від 14.08.2019 № 177498530, від 14.07.2020 № 216276229 та № 216276504, від 20,07.2020 № 217008704, № 217018021, № 217038982 та № 217039121, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.06.2020 № НВ-4613294532020, прийняв рішення № 165, яким затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 (далі  МУО).
		Прокурор вважає рішення від 12.03.2021 № 165 таким, що суперечить містобудівній документації на місцевому рівні та ДБН, а тому звернувся до суду із цим позовом.
		Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції у постанові від 18.01.2024 зазначив, що:
		"… 58. Прокурор стверджує, що виконком Львівської міськради під час прийняття спірного рішення № 165 від 12 березня 2021 року про затвердження МУО не врахував розміщення земельної ділянки під об`єктом будівництва в межах буферної зони історичного ареалу міста Львова, не перевіривши допустимі види будівництва на відповідній земельній ділянці та можливість проведення містобудівних перетворень тільки після погодження Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО…
		…67. Надаючи аналіз вказаним нормам у сукупності з положеннями статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Верховний Суд у постанові від 6 грудня 2023 року у справі № 380/4498/20 дійшов висновку, що отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов є найпершою стадією забудови територій і створення об`єкта архітектури, передує стадії проєктування, а створення проектної документації для об`єктів будівництва передбачає обов`язкове врахування, у тому числі, таких вихідних даних. МУО отримуються саме для проєктування об`єкта будівництва, що визначено у абзаці першому частини другої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Суд також зазначив, що МУО не є тотожними проєктній документації. Створення цих документів відбувається за різними процедурами, визначеними законодавством, а їх зміст та призначення у процесі будівництва суттєво відрізняються.
		Законом України "Про охорону культурної спадщини" не передбачено обов`язку замовника отримувати погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, для видання йому МУО. Таке погодження стосується саме проєктів містобудівних перетворень, а не вихідних даних, на основі яких ці проєкти розробляються та затверджуються.
		68. Таким чином, під час затвердження МУО у виконкому Львівської міськради не виникло обов`язку щодо їх погодження з уповноваженим органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. 
		69. Разом з тим, знаходження земельної ділянки, на якій запроєктований спірний об`єкт будівництва, у межах буферної зони історичного ареалу міста Львова, впливає на необхідність перевірки намірів забудови такої земельної ділянки, виходячи не лише із положень Плану зонування відповідної території, але й Генерального плану міста Львова, у складі якого визначений історико-архітектурний план м. Львова. 
		70. Проте, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки зазначеній обставині, що є важливим у світлі спірних правовідносин, що виникли у цій справі…". 
		Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		Відтак, здійснюючи новий розгляд справи, суд враховує висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 18.01.2024.
		Надаючи оцінку доводам прокурора про незаконність рішення від 12.03.2021 № 165, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Положення Закону № 3038-VI суд застосовує в редакції, чинній на час прийняття рішення від 12.03.2021 № 165.
		Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		За правилами ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок, зокрема, у разі, по перше, отримання замовником або проектувальником вихідних даних; після чого необхідне розроблення проектної документації та затвердження проектної документації; тощо.
		Частиною першою ст. 29 Закону № 3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є, зокрема містобудівні умови та обмеження. 
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження  документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно із ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна; 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		За змістом ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 29 Закону № 3038-VI Містобудівні умови та обмеження містять:
		1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;
		1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
		2) інформацію про замовника;
		3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
		5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
		7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
		8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		Частиною восьмою ст. 29 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Згідно зі ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-ХІІ (далі  Закон № 2780-ХІІ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:
		розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
		розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;
		охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
		урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
		урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
		захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
		Відповідно до ст. 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Частиною другою цієї ж статті передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону № 3038-VI для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.
		Частиною першою ст. 18 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту, місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин. 
		Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.12. 2019 у справі №369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а та від 18.08.2021 у справі №509/931/17.
		При цьому, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час прийняття рішення про надання або відмову в наданні МУО забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні  Генерального плану, Детального плану території та Плану зонування, якщо такий розроблений. 
		Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі МУО. Разом з цим, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови й іншого використання територій конкретного населеного пункту.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 04.02.2020 у справі № 826/9713/18, від 29.04.2020 у справі №712/6577/18, від 15.02.2021 у справі № 320/5710/20, від 16.06.2021 у справі № 2340/3189/18, від 08.06.2022 у справі № 826/6638/18 та від 12.12.2023 у справі № 640/19905/21.
		Крім того, здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації (Генерального плану населеного пункту, Детального плану території, Плану зонування території), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже, порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; МУО, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій.
		Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій, зокрема, у постановах від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 04.09.2019 у справі № 826/13852/17, від 19.04.2021у справі № 640/11650/20, від 19.01.2023 у справі № 640/9995/20, від 12.12.2023 у справі № 640/19905/21.
		Так, спірним у цій справі є питання відповідності намірів забудови об`єкта будівництва "Реконструкція з прибудовою житлових будинків на вул. Погулянці, 11, 13 у м. Львові" Генеральному плану міста Львова, а також містобудівній документації  Плану зонування території міста Львова та ДБН.
		Ухвалою Львівської міської ради 18-ї сесії 5-го скликання від 30.09.2010 № 3924 затверджена містобудівна документація "Корегування генерального плану м. Львова" П-стадія. Генеральний план" на період до 2025 року та заходи з реалізації генерального плану.
		У розділі 11. Територіальні ресурси і планувальні обмеження (підрозділ 11.01. Планувальні обмеження та ділянки можливого міського будівництва). II Стадія Генеральний план. Загальна пояснювальна записка заначено, що в Центральному планувальному районі міста, де знаходиться Львівський державний історико-архітектурний заповідник з його охоронною зоною і зосереджена значна кількість окремих пам`яток архітектури, де існує основна частина історично сформованої цінної капітальної забудови/опорна забудова, розміщення нового будівництва неможливе, за виключенням робіт по відновленню планування і забудови історичного центру та часткової реконструкції житлових кварталів /в зоні регулювання забудови/ при дотриманні масштабу та характеру Історичної забудови.
		У розділі 14 Охорона історичного середовища II Стадія Генеральний план. Загальна пояснювальна записка зазначено, що охорона історичного середовища м. Львова - один із стратегічних напрямків діяльності всіх учасників містобудівного процесу в місті.
		Пріоритетним напрямком діяльності в Історичному ареалі центральної частини м. Львова є реставрація, та утримання на належному експлуатаційному рівні визначних пам`яток історії, культури, архітектури та містобудування, збереження традиційного характеру міського середовища збереження містоформуючої ролі визначних об`єктів пам`яток архітектури та ландшафту, охорона та раціональне використання історичної забудови.
		У історичному ареалі слід беззастережно зберегти сформовану історичну розпланувальну структуру вулиць та площ, збережені елементи природного та антропогенного ландшафту.
		Згідно із Генеральним планом (основне креслення), земельна ділянка по вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610137200:04:004:0097) охоплена історичним ареалом.
		Суд встановив, що відповідно до схеми зонування за історико-архітектурним регламентом в межах територій пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини запроєктований об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 4610137200:04:004:0097 в межах буферної зони історичного ареалу м. Львова підзони ІА-4.
		Відповідно до Плану зонування території Личаківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Львова (зонінг) Зонування Личаківського району" земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:04:004:0097, що належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходиться в зоні Ж-2  (зона малоповерхової квартирної забудови). 
		Отже, запроєктований об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 розміщений на земельній ділянці, що знаходиться у зоні Ж-2  (зона малоповерхової квартирної забудови) та у межах буферної зони історичного ареалу м. Львова (підзонА ІА-4). 
		Дані обставини відповідач не заперечує та не спростовує жодними доказами.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону № 3038-VI план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 № 1283 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 6 Зонування Личаківського району" затверджений План зонування Личаківського району.
		Ухвалою Львівської міської ради № 2914 від 25.01.2018 затверджені зміни до містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг) ", за якими Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, викладена у новій редакції згідно з Додатком 1 (далі - Пояснювальна записка до Зонінгу).
		У вступі Пояснювальної записки до Зонінгу зазначено, що результатом запровадження зонінгу буде підвищення ефективності реалізації генплану, раціонального використання території міста в ринкових умовах з узгодженням приватних, громадських та державних інтересів, а також забезпечення інформованості потенційних інвесторів щодо можливостей реалізації їх намірів і прозорості управлінських рішень в сфері містобудування, що стимулюватиме інвестиційну активність фізичних та юридичних осіб.
		Основною задачею плану зонування, як це визначено п. 1.1. Розділу І Пояснювальної записки до Зонінгу, є визначення меж зон і підзон однорідних видів та умов використання території міста і встановлення диференційовано по зонах та підзонах містобудівних регламентів, які є найбільш дійовим інструментом регулювання в сфері містобудівної діяльності.
		Містобудівні регламенти є єдиними для кожної підзони за планувальними обмеженнями в межах кожної функціональної зони і формуються як інтегральні показники системи регламентів за окремими факторами. Система регламентів формується функціональним (базовим) регламентом, який охоплює всю територію міста і локальними регламентами обмежень в межах зон дії відповідних факторів. 
		На основі генплану, з врахуванням уточнень до нього та за оцінкою планувальних обмежень для м. Львова приймаються наступні регламенти, зокрема:
		функціональний регламент  базовий, об`єднує території з однаковим функціональним призначенням за генпланом міста;
		регламент (обмеження) за планувальними умовами - враховує містобудівну якість та коефіцієнти цінності міської території, згідно додатку 2.1. ДБН 360-92**;
		регламент (обмеження) за архітектурно-композиційними критеріями  визначає рекомендовану висоту забудови і ареали розміщення домінант;
		регламент (обмеження) за вимогами охорони культурної спадщини  визначається матеріалами історико - архітектурного опорного плану, проектами зон охорони та меж історичного ареалу, затвердженими в установленому порядку.
		Пунктом 1.3.2 Пояснювальної записки до Зонінгу передбачено, що умови, обмеження та параметри забудови для кожної ділянки формуються за даними для базової зони та підзон обмежень, в яких знаходиться ділянка. При розбіжності умов, обмежень та параметрів базової зони і зон обмежень регламент встановлюється за показниками зон обмежень.
		Пунктом 1.3.4. Пояснювальної записки до Зонінгу передбачені вимоги для допустимих видів забудови, зокрема:
		необхідність забезпечення житлової забудови об`єктами соціальної інфраструктури в об`ємі розрахункової потреби або більше, в межах ділянки або нормативного радіусу пішохідної доступності (школи, дитсадки, об`єкти охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчого призначення, культури і відпочинку);
		необхідність забезпечення відсутності впливу проектованого об`єкту на прилеглі території, середовище та забудову і навколишньої забудови на проектований об`єкт;
		Згідно із п. 1.4.2. Пояснювальної записки до Зонінгу допустимі види забудови земельних ділянок не відносяться до дозволених і здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог (п.1.3.4), які видаються спеціальним уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування в термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються замовником: містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови) та історико-містобудівного обґрунтування (в межах історичного ареалу ІА-4 в зоні охорони історичного ландшафту (ІА-6) для випадків відхилення від регламенту зони регулювання забудови (ІА-5).
		Пунктом 1.4.3. Пояснювальної записки до Зонінгу визначено, що наміри щодо забудови, які не відповідають встановленим містобудівним регламентом видам дозволеного використання земельних ділянок, не допускаються.
		За правилами 3.2.1. Пояснювальної записки до Зонінгу до основних історико-культурних факторів, які створюють певні обмеження для містобудівної діяльності відносяться, зокрема:
		- підзона ІА -1 - території пам`яток, територія Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ), територія під охороною ЮНЕСКО;
		- підзона ІА -2 - охоронні зони пам`яток;
		- підзона ІА -3 - комплексна охоронна зона;
		- підзона ІА -4 - територія історичного ареалу;
		Межі територій і зон вказаних факторів визначаються згідно історико- архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток, виконаного і погодженого в установленому порядку.
		У період відсутності погодженої науково-проектної документації межі охоронних зон пам`яток (підзона ІА-2) приймаються за критерієм згідно п.3.3.6.1 ДБН Б.2.2  2  2008  не менше двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам`ятки.
		Також пунктом 3.2.2. Пояснювальної записки до Зонінгу передбачено, що в межах територій пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини (підзони: ІА-1, ІА -2, ІА -3, ІА-4); поширюється принцип регенерації середовища. В межах вказаних підзон, для всіх видів містобудівної діяльності, розробляються історико-містобудівні обґрунтування.
		В межах підзон передбачається збереження історичного планування та забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармонуючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам`яткам та їхньому середовищу.
		Для існуючої забудови в межах підзон слід передбачати тільки відновлювально-реставраційні роботи, консерваційні та ремонтні заходи, роботи щодо використання пам`яток і навколишньої історичної забудови, благоустрій території, які відносяться до дозволених видів діяльності.
		Нове будівництво може здійснюватись у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному погодженні з оточенням, за процедурою для допустимих видів забудови, згідно п. 1.4.2 даної пояснювальної записки, у відповідності з історико-містобудівним обґрунтуванням, яке погоджується з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівської ОДА та містобудівною радою управління архітектури Львівської міської ради у випадках, встановлених законодавством. В підзонах ІА-1, а також ІА-2 та ІА-3 для пам`яток національного значення ІМО погоджується з відповідними органом міністерства культури.
		Висота забудови регламентується не вище 15м. 
		Відхилення можливе за процедурою для допустимих видів забудови (п. 1.4.2), допустима висота забудови визначається шляхом розроблення історико-містобудівного обґрунтування. 
		Згідно із п. 3.3.2. Пояснювальної записки до Зонінгу обмеження висоти фонової (рядової) забудови приймається за історико-архітектурними регламентами, зокрема, в підзонах ІА-1, 2, 3, 4  до 15м.
		У зведеній таблиці регламентів підзон обмежень (пункт 3.7. Розділу 3 Зонінгу) зазначено, що дозволяється збереження і реставрація забудови та середовища.
		Допускається реконструкція і нове будівництво - за процедурою п. 1.4.2 і 3.2.2 Зонінгу.
		Регламентується висота нової і реконструйованої забудови  до 15м, крім випадків, визначених даним планом зонування території м. Львова; - підвищені вимоги до архітектурних рішень.
		Таким чином, зі змісту положень Плану зонування території м. Львова (Зонінг), слідує що умови, обмеження та параметри забудови для кожної земельної ділянки формуються за даними для базової зони та підзон обмежень, в яких знаходиться земельна ділянка. Зона Ж-2  це зона малоповерхової квартирної житлової забудови виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів.
		Підзони ІА-1, ІА -2, ІА -3, ІА-4 - це територія пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини, на яких передбачається збереження історичного планування та забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармонуючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам`яткам та їхньому середовищу. Для існуючої забудови в межах цих підзон слід передбачати тільки відновлювально-реставраційні роботи, консерваційні та ремонтні заходи, роботи щодо використання пам`яток і навколишньої історичної забудови, благоустрій території, які відносяться до дозволених видів діяльності.
		Нове будівництво може здійснюватись у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному погодженні з оточенням, та висота забудови у цих підзонах регламентується не вище 15м. 
		Як зазначено вище, за даними Плану зонування території запроєктований об`єкт по вул. Погулянка, 11,13 щодо якого видані Містобудівні умови та обмеження, розташований в зоні малоповерхової квартирної житлової забудови (Ж-2); підзона: ІА-4 - територія історичного ареалу.
		Таким чином згідно із Генеральним планом міста Львова та Планом зонування території міста Львова (зонінгу) у зоні Ж-2 дозволяється будівництво багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х, а висота забудови у підзоні ІА-4 регламентується не вище 15м.
		Натомість, як вбачається зі змісту пунктів 3.1 та 3.2 Містобудівного розрахунку реконструкції з прибудовою житлових будинків по вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 , реконструйований з прибудовою житловий будинок є об`єктом житлового призначення. Відповідно до намірів замовника та проектного рішення, реконструйований з прибудовою будинок передбачається у складі 2-ох поверхового житлового будинку (реконструкція існуючих багатоквартирних житлових будинків) та прибудовою з північної сторони об`єму поверховістю у 5 поверхів і підземний паркінг. Загальна площа ділянки  0,1228 га, площа площа забудови - 585 кв. м (48%); загальна площа будівлі - 2400 м кв.; гранична висота до найвищих конструктивних частин будівлі  19,900 м, поверховість 5 поверхів.
		Отже, суд встановив, що наміри забудови запроєктованого об`єкта будівництва по вул. Погулянці 11, АДРЕСА_2 не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Суд відхиляє доводи відповідача про те, що зона Ж-2 допускає види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22 м в стінах і не вище 25 м до гребеня даху), оскільки, як встановлено судом із Пояснювальної записки до Зонінгу в межах підзони ІА-4 -територія історичних ареалів), яка знаходиться в зоні Ж-2 та уточнює існуючу зону в частині встановлених умов, обмежень та параметрів забудови для кожної ділянки, діє принцип регенерації середовища та допускається реконструкція і нове будівництво за процедурою п. 1.4.2 і. 3.2.2 Зонінгу, висота будівель регламентується до 15 м, а допустима висота визначається шляхом розроблення історико-містобудівного обґрунтування.
		Із досліджених фото матеріалів (візуалізація запроєктованого об`єкта), що розташований по вул. Погулянка, 11, АДРЕСА_2 та схематичного зображення об`єкта, суд встановив, що
		позаду двоповерхового будинку по вул. Погулянка із північної його сторони, запроєктоване будівництво 5-ти поверхового житлового будинку, частина якого накладається на двоповерховий будинок, чим змінює його геометричні розміри та конфігурацію.
		За правилами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Згідно із ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури; будівлі - це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
		Реконструкція  це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		Суд вважає, що за своїми ознаками запроєктований об`єкт "Реконструкція з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 " є новим будівництвом, оскільки фактично планується спорудження житлового будинку на 5 поверхів (17 квартир) із підземним паркінгом, що не узгоджується із поняттям "реконструкція 2-х поверхового будинку із прибудовою".
		Відтак, суд погоджується із доводами прокурора про невідповідність назви будівельних робіт у Містобудівному розрахунку та МУО "реконструкція та прибудова", у той час, як замовниками здійснюватиметься нове будівництво.
		З огляду на зазначене та враховуючи, що саме МУО визначають комплекс вимог та планувальних обмежень для розробки проєкту майбутнього об`єкта будівництва та в подальшому, за необхідності, перевірка такого проєкту здійснюватиметься уповноваженими суб`єктами владних повноважень саме на відповідність його вимогам МУО, суд вважає, що наміри об`єкта будівництва на реконструкцію чи нове будівництво має важливе значення для визначення намірів забудови та перевірки їх відповідності містобудівній документації на місцевому рівні.
		Суд відмічає, що невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі МУО. Разом з цим, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови й іншого використання територій конкретного населеного пункту.
		У свою чергу, скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції у постанові від 18.01.2024 також зазначив, що:
		"…100. Суди попередніх інстанцій зі змісту спірних МУО встановили, що виконком Львівської міськради погодив наступні техніко-економічні показники об`єкта будівництва "Реконструкція з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 ": поверховість  5 поверхів; загальна кількість квартир  17; загальна площа будинку  2400 кв. м.; площа забудови  585 кв. м. (48%); площа ділянки - 0,1228 га; загальний будівельний об`єм  6390 куб. м; мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд: 4,00 м до червоної лінії вул. Погулянки; 1,50 м до червоної лінії вул. А. Вахнянина; 0,00 м, 7,00 м та 8,50 м до існуючої забудови із західної сторони; 5,90 м та 8,50 м до існуючої забудови зі східної сторони.
		101. Одним із доводів позову, апеляційної та касаційної скарги прокурора є те, що наведені у спірних МУО техніко-економічні показники об`єкта будівництва не враховують обов`язкових вимог, визначених у ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", зокрема у частині допустимої відстані від червоних ліній та існуючих будинків і споруд.
		102. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій не надали цим доводам жодної правової оцінки, не перевірили їх обґрунтованість та не встановили відповідність наведених у спірних МУО техніко-економічних показників об`єкта будівництва будівельним нормам…".
		Щодо доводів прокурора про не врахування у спірних МУО техніко-економічних показників об`єкта будівництва вимогам, визначеним у ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", суд враховує таке.
		Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення;
		Частинами 1, 2 ст. 11 Закону України "Про будівельні норми" передбачено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.
		Порядок здійснення просторово-планувальної організації у процесі містобудівного проєктування території на місцевому рівні визначено ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 (далі  ДБН Б.2.2-12:2019).
		У пункті 5.1.5. ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що з метою відображення меж зон з відповідними регламентами, що обмежують містобудівну діяльність на певних територіях, в містобудівній документації визначаються червоні, блакитні, зелені та жовті лінії, а також лінії регулювання забудови.
		Згідно із п. 6.1.23ДБН Б.2.2-12:2019 багатоквартирні житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових вулиць - 3 м. 
		Так, зі згідно із пунктом 2.4 Містобудівних умов та обмежень визначені мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд: 4,00 м до червоної лінії вул. Погулянки; 1,50 м до червоної лінії вул. А. Вахнянина; 0,00 м, 7,00 м та 8,50 м до існуючої забудови із західної сторони; 5,90 м та 8,50 м до існуючої забудови зі східної сторони.
		Відтак, суд погоджується із доводами прокурора, що положення п. 2.4. Містобудівних умов та обмежень щодо дотримання відступів до червоних ліній, зокрема, до червоної лінії вул. А. Вахнянина суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій".
		Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Львівської міської ради безпідставно затвердив Містобудівні умови та обмеження на реконструкцію існуючої будівлі та побудову багатоквартирного житлового будинку 5 поверхів шляхом прибудови у зоні Ж-2, Не дотримавшись, при цьому, вимог, визначених п. 1.3.4. Пояснювальної записки до Зонінгу для допустимих видів забудови, а також без урахування вимог ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій".
		Статтею 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2020 № 1805-III (далі  Закон № 1805-III) визначено, що охорона культурної спадщини  система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.
		За правилами абз. 27 ст. 1 Закону № 1805-III буферна зона - територія навколо об`єкта всесвітньої спадщини, що забезпечує охорону цілісності та автентичності видатної універсальної цінності цього об`єкта та у межах якої встановлюється відповідний режим використання.
		З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та на виконання статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджений Список історичних населених міст України (міста і селища міського типу), до якого внесене і місто Львів.
		Варто відмітити, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/13557/21 виклав такі правові висновки:
		"- межі історичного ареалу міста Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Львова, який входить до складу містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Львова" ІІ-стадія. Генеральний план", затвердженої ухвалою Львівської міськради 18-ї сесії 5-го скликання № 3924 від 30 вересня 2010 року, що була розроблена відповідно до чинного на час розробки законодавства, а саме  законів України "Про основи містобудування", "Про планування та забудову територій", ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", затверджених наказом Держбуду України 25 вересня 1997 року № 164; 
		- оскільки історико-містобудівний опорний план міста Львова, яким визначені, зокрема території, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова, ґрунтується на розробленому інститутом "Укрзахідпроектреставрація" у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, що також покладений в основу рішення виконкому Львівської міськради № 1311 від 9 грудня 2005 року "Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова", то відповідно території, що визначені такими, що входять до меж історичного ареалу міста Львова згідно з рішенням виконкому Львівської міськради № 1311, знаходяться у межах історичного ареалу міста Львова або його буферної зони на підставі такого історико-містобудівного опорного плану як складової Генерального плану міста Львова;
		- з огляду на обов`язковість Генерального плану міста Львова та з метою забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини на території м. Львова, занесених до Списку історичних населених місць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878), а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 5 грудня 1998 року на 22-й конференції Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, "Ансамбль історичного центру Львова" (об`єкт № 865), суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених Законом України "Про охорону культурної спадщини", під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова".
		Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 у цій справі зазначив, що під час розгляду відповідних заяв та доданих до них документів про надання МУО на земельні ділянки, які належать до земель історико-культурного призначення, орган, який за законом уповноважений їх видавати (приймати рішення про їх затвердження), зобов`язаний перевірити відповідність наміру забудови такому цільовому призначенню з урахування встановленого законом (законодавством) режиму використання цих земель, у тому числі визначеному законом виду їх використання.
		Суд відхиляє доводи прокурора щодо необхідності отримати від Міністерства культури документи дозвільно-погоджувального характеру для затвердження МУО, оскільки, як висновує Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 МУО не є тотожними проєктній документації. Створення цих документів відбувається за різними процедурами, визначеними законодавством, а їх зміст та призначення у процесі будівництва суттєво відрізняються. Законом України "Про охорону культурної спадщини" не передбачено обов`язку замовника отримувати погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, для видання йому МУО. Таке погодження стосується саме проєктів містобудівних перетворень, а не вихідних даних, якими є МУО, на основі яких ці проєкти розробляються та затверджуються. Це стосується також обов`язку інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення в межах буферної зони внаслідок реконструкції з прибудовою житлових будинків по АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.
		Приймаючи рішення від 12.03.2021 № 165 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 ", відповідач, відповідно до пунктів 1-8 ч. 2 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Натомість відповідач, ухвалюючи рішення від 12.03.2021 № 165 про затвердження містобудівних умов та обмежень, порушив вимоги Закону № 3038-VI, положень Генерального плану міста Львова, Плану зонування територій міста Львова та ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій".
		Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.03.2021 № 165 не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, що є підставою для його скасування. 
		Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття спірного рішення, а відтак суд вважає обґрунтованими позовні вимоги прокурора та задовольняє позов.
		Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 39 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 КАС України, суд
		в и р і ш и в:
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.03.2021 № 165 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію гр. гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 ".
		Стягнути з виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 26256622) на користь Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9; ЄДРПОУ 02910031) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 липня 2024 року.
		 
		 
		СуддяКисильова Ольга Йосипівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...