Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2167/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2024. Зареєстровано: 18.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2024.
Дата набрання законної сили: 17.07.2024
Номер судового провадження: К/9901/445/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2024 року 
		м. Київ
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М. 
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Гіглави О.В., та та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Сіренко О.І. (головуючий), Кононенко З.О., Калиновського В.А.
		У с т а н о в и в :
		І. Суть спору
		1.          19 червня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО"  звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення рішення від 20.05.2019:
		-          №0006251401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 1 674 596,25 грн, з яких: 1 339 677,00 грн податкові зобов`язання, 334 919,25 грн штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 235 зі звороту);
		-          №0006241401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 1 963 012,50 грн, з яких: 1 570 410,00 грн податкові зобов`язання, 392 602,50 грн штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 236).
		2.          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що товариством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом. Господарські операції товариства з контрагентом ПП "ФГ "Урожай плюс" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Відсутність окремих реквізитів у актах перерахунку ціни партії товару жодним чином не свідчать про їх дефектність. Крім цього, відповідачем не наведено доказів, які б свідчили про наявність зареєстрованого в ЄРДСР кримінального провадження щодо контрагента позивача ПП "ФГ "Урожай плюс", який би набрав законної сили. Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. 
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3.          Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.08.2014, номер запису в ЄДР про проведення державної реєстрації юридичної особи 15881020000014085; основний вид економічної діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (том 1 а.с. 94-98). Товариство зареєстроване платником податку на додану вартість.    
		4.          У період з 28.03.2019 по 17.04.2019 посадовою особою ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" (податковий номер 39349845) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.08.2014 по 31.12.2018.
		5.          Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
		6.          За результатами перевірки складено акт від 24.04.2019 №540/16-31-14-01-10/39349845 (том 1 а.с. 207 /зі звороту/ - 229), відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем:
		7.          - пп.14.1.36  п.14.1  ст.14, п.44.1, п.44.2  ст.44, пп.134.1.1  п.134.1  ст.134 Податкового кодексу України, п.5  П(С)БО 11  "Зобов`язання", п.5  П(С)БО 15  "Дохід", п.6  П(С)БО 16  "Витрати",  П(С)БО 25  "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва",  ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1339677,00 грн, у тому числі за 2017 рік - 269594,00 грн, І квартал 2018 року - 1070083,00 грн;
		8.          - п.198.1, п.198.3  ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1570410,00 грн, у тому числі за грудень 2017 року - 381837,00 грн, січень 2018 року - 162180,00 грн, за лютий 2018 року - 797950,00 грн, за березень 2018 року - 228443,00 грн.
		9.          Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення на вказаний акт, які зареєстровані в контролюючому органі за вх.№25120/10/16-31 від 07.05.2019 (том 1 а.с. 230-231) та за результатами розгляду яких першим заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Д. Коротюк затверджено висновок від 15.05.2019 №94 про залишення висновків акту перевірки без змін (том 1 а.с. 233-235).
		10.          20.05.2019 на підставі висновків акту від 24.04.2019 №540/16-31-14-01-10/39349845 ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення:
		11.          - №0006251401, яким ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 1674596,25 грн, з яких: 1339677,00 грн - податкові зобов`язання, 334919,25 грн - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 235 зі звороту);
		12.          - №0006241401, яким ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 1963012,50 грн, з яких: 1570410,00 грн - податкові зобов`язання, 392602,50 грн - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 236).
		13.          Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаних рішень протиправним та їх скасування.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		14.          Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 28.08.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019, позов задовольнив повністю.
		15.          Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що реальність господарських операцій у перевіряємий період між позивачем та ПП "ФГ "Урожай плюс" підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при винесенні вказаних податкових повідомлень - рішень діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
		IV. Касаційне оскарження
		16.          У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		17.          Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		18.          У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		19.          Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		20.          Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		21.          Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		22.          Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
		23.          Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		24.          Пункт 198.1. статті 198 ПК України
		25.          До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		26.          а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		27.          б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		28.          в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		29.          г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		30.          Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
		31.          Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		32.          дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		33.          дата отримання платником податку товарів/послуг.
		34.          Пункт 198.3 статті 198 ПК України
		35.          кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		36.          Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		37.          Пункт 198.6 статті 198 ПК України
		38.          Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		39.          У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		40.          Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		41.          Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		42.          Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		43.          Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		44.          Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		45.          Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		46.          Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		VІ. Оцінка Верховного Суду
		47.          Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 20.05.2019 №0006251401 та №0006241401, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "ФГ "Урожай плюс".
		48.          Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2017 року  березень 2018 року у загальній сумі 1570410,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2017 рік та І квартал 2018 року у загальній сумі 1339677,00 грн, за результатами здійснення операцій між ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" та ПП "ФГ "Урожай плюс", оскільки в ході перевірки:
		-          встановлено відсутність у актах перерахунку ціни партії товару відомостей щодо особи/осіб, які передали товар покупцю;
		-          виявлено ненадання до перевірки довіреностей, наказів на відрядження та інших підтверджуючих документів, виписаних ПП "ФГ "Урожай плюс", про перебування відповідальних осіб, які здійснюють передачу товарів в адресу покупця ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" у м. Южне;
		-          отримано податкову інформацію від 03.07.2018 №382/14-29-14-08/35451791, згідно з якою ПП "ФГ "Урожай плюс" відсутнє за податковою адресою, у останнього відсутні основні засоби та трудові ресурси для оброблення наявних у нього площ сільськогосподарських культур, а відносно створених з ознаками фіктивності контрагентів-постачальників останнього здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017110000000062, внесене до ЄРДР 22.12.2017.
		49.          Таким чином, на переконання контролюючого органу, фактично мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлене, що є свідченням набуття ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" його у власність без наявності будь яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.
		50.          Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		51.          Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
		52.          Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
		53.          Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
		54.          При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
		55.          У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
		56.          Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
		57.          Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		58.          Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
		59.          На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		60.          Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
		61.          Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
		62.          Так, судами попередніх інстанцій установлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "ФГ "Урожай плюс".
		63.          Матеріалами справи підтверджено, що  господарські операції ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" з ПП "ФГ "Урожай плюс" здійснювалися протягом 2017-2018 років відповідно до умов договорів від 05.12.2017 №05-12/17 (том 2 а.с. 217-218), від 11.12.2017 №11-12/17 (том 2 а.с. 10-15), від 01.02.2018 №01-02/18 (том 2 а.с. 60-62), від 26.01.201826-01/18 (том 3 а.с. 1-3), від 05.02.2018 №05-02/18 (том 2 а.с. 69-72), від 08.02.2018 №08-02/18 (том 2 а.с. 94-97), від 14.02.2018 №14-02/18 (том 2 а.с. 119-121), від 19.02.2018 №19-02/18 (том 2 а.с. 143-146), 22.02.2018 №22-02/18 (том 2 а.с. 171-174).
		64.          Предмет договорів за змістом є аналогічним та зводиться до того, що постачальник ПП "ФГ "Урожай плюс" зобов`язується поставити і передати у власність покупця ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО", а останній прийняти та оплатити соняшник врожаю 2017 року українського походження.
		65.          На виконання умов вказаних вище договорів щодо реалізації товару ПП "ФГ "Урожай плюс" на користь ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" виписані рахунки, видаткові та податкові накладні на загальну суму 9422458,32 грн, в тому числі ПДВ 1570409,70 грн (том 2 а.с. 16-27, 63-64, 73-78, 98-101, 122-127, 147-152, 175-182, 219, 221, 223, том 3 а.с. 4-11).
		66.          Розрахунки між позивачем та його контрагентом ПП "ФГ "Урожай плюс" проведено у безготівковій формі, що підтверджується реєстром документів за період з 01.12.2017 по 01.05.2018 та випискою по рахунку за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 (том 3 а.с. 45-56).
		67.          За даними перевірки акту від 24.04.2019 №540/16-31-14-01-10/39349845 на бухгалтерському рахунку "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" дебіторська / кредиторська заборгованість відсутня.
		68.          У спірних господарських операціях транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника ПП "ФГ "Урожай плюс", про що свідчать долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 34-35, 67-68, 82-84, 105-108, 131-134, 156-160, 187-196, 225-229, том 3 а.с. 16-17).
		69.          На виконання вимог пункту 6.1 договорів поставки, підписаних між ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" та ПП "ФГ "Урожай плюс", у зв`язку з поставкою соняшника, якісні показники якого гірше базових, визначених у пункті 2.2 договорів, останніми складено акти перерахунку ціни партії від 07.12.2017, від 08.12.2017, від 11.12.2017, від 16.12.2017, від 21.12.2017, від 23.12.2017, від 16.03.2018, 15.03.2018, від 14.03.2018, від 22.02.2018, від 21.02.2018, від 20.02.2018, від 16.02.2018, від 15.02.2018, від 14.02.2018, від 13.12.2017, від 09.02.2018, від 08.02.2018, від 06.02.2018, від 03.02.2018, від 02.02.2018, від 01.02.2018, від 30.01.2018, від 19.01.2018, від 28.01.2018, від 12.01.2018, від 10.02.2018 (том 2 а.с. 62-93).
		70.          Як слідує зі змісту наявних договорів поставки, видаткових накладних та актів перерахунку ціни партії товару (том 2 а.с. 36-59, 85-93, 109-118, 135-142, 161-170, 197-214, 230-238, том 3 а.с. 18-35) придбане позивачем у ПП "ФГ "Урожай плюс" в результаті здійснення спірних господарських операцій насіння соняшника урожаю 2017 року було реалізоване на користь ТОВ "ТД "Дельта Вілмар".
		71.          Суди встановили, що укладені між позивачем та контрагентом ПП "ФГ "Урожай плюс" договори містять положення щодо предмету, обов`язків та відповідальності сторін, строків дії договорів та ін., що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.
		72.          За наведених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що факт здійснення реальних господарських операцій позивачем з контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар, та про факт використання позивачем придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.
		73.          З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів убачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р.  за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємий період.
		74.          Жодних зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних, які виписувалися позивачем, а також щодо належної реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, в акті перевірки не має та не висловлювалось у судовому засіданні представником відповідача.
		75.          Натомість, у акті зафіксовано факт реєстрації податкових накладних по спірних господарських операціях в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		76.          Матеріалами справи підтверджується, що суми ПДВ по виписаних податкових накладних включено до податкових декларацій з ПДВ (ряд.10.1 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту" податкових декларацій) за відповідні звітні періоди 2017-2018 роки (том 1 а.с. 239-248).
		77.          Також, будь яких зауважень щодо правильності оформлення рахунків, видаткових та накладних у акті перевірки від 24.04.2019 №540/16-31-14-01-10/39349845 перевіряючим не висловлено.
		78.          Отже, суди дійшли висновку, що наявними у матеріалах справи копіями первинних документів повністю підтверджено факт отримання ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" соняшника від ПП "ФГ "Урожай плюс" у перевіряємий період.
		79.          Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		80.          Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі (наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а).
		81.          Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
		82.          Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
		83.          Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
		84.          Крім того, суд зазначає, що наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відсутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.
		85.          Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
		86.          Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
		87.          Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.
		88.          За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
		89.          Крім того, не надано доказів, які б свідчили про наявність такого, що набрав законної сили вироку суду відносно позивача та/або контрагента.
		90.          Зокрема, судами установлено, що в межах кримінального провадження №32017110000000062, внесеного до ЄРДР 22.12.2017 за даними досудового розслідування виявлено фактичне створення невстановленими особами, діючими на території Київської області, низки суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, в тому числі, які є контрагентами-постачальниками ПП "ФГ "Урожай плюс". Тобто, в даному випадку не йдеться про фіктивність самого ПП "ФГ "Урожай плюс", а лише вказується про наявність ознак фіктивності у певних його контрагентів-постачальників.
		91.          Матеріали справи не містять судового вироку, стосовно контрагента позивача, який набрав законної сили. Відповідачем не надано будь яких документальних доказів, які б підтверджували порушення кримінального провадження відносно самого ПП "ФГ "Урожай плюс" чи його посадових осіб, пред`явлення їм обвинувачення та ухвалення відносно останніх вироку суду.
		92.          Натомість на момент укладення угод та вчинення господарських операцій ПП "ФГ "Урожай плюс" було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ним, а надалі формування даних податкового обліку по взаємовідносинам з цим контрагентом за такими договорами у позивача не було.
		93.          Отже, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям.
		94.          Щодо доводів відповідача про відсутність довіреностей, наказів на відрядження та інших підтверджуючих документів, виписаних ПП "ФГ "Урожай плюс", про перебування відповідальних осіб, які здійснюють передачу товарів в адресу покупця ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" у м. Южне, судами встановлено, що останнім до матеріалів справи були представлені довіреності, за змістом яких повноваження на оформлення та підписання від імені товариства товарно-транспортних накладних покладені на Савчука С.М. та Осипова О.М. , а повноваження щодо отримання оригіналів накладних, додатків, рахунків, договорів або товарно-транспортних накладних покладені на директора товариства Боровкова М.В. (том 2 а.с. 3-6).
		95.          На підставі наведеного колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 20.05.2019 №0006251401 та №0006241401, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
		96.          Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
		97.          Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, оскільки у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.
		98.          Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами   статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
		99.          Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		100.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		п о с т а н о в и в:
		1.          Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
		2.          Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №440/2167/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		Головуючий                                                                                                          О.О. Шишов
		Судді                                                                                                                       І.В. Дашутін
		                                                                                                                                М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...