Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 338/1506/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 18.07.2024. Зареєстровано: 18.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2024.
Дата набрання законної сили: 16.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/338/31/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023096120000085

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 338/1506/23
		17 липня 2024 року          Богородчанський районний суд 
		   Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника  адвоката ОСОБА_6 
		потерпілого ОСОБА_7 
		представника потерпілого ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096120000085 від 14.09.2023 р. за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Хмелівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місце проживання АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, депутатом не обирався, маючого постійний підробіток, розлученого, згідно статті 89 КК України раніше не судимого, військовозобов`язаного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 296 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		13.09.2023р., близько 22.20 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до господарства №33 свого сусіда ОСОБА_7 , яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
		Перебуваючи на території домогосподарства, ОСОБА_5 , побачивши, що житловий будинок зачинений, а власник господарства ОСОБА_7 , який перебував у будинку, відмовився його впустити, оскільки ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_5 вирішив незаконно проникнути у будинок з метою з`ясування відносин із власником.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житлового будинку, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без згоди власника домогосподарства та проти його волі, руками виламав дерев`яний щит, яким закрито інший вхід до будинку, та проник всередину, де протягом тривалого часу незаконно пересувався по кімнатах.
		Таким чином, в результаті незаконний дій ОСОБА_5 було порушено право ОСОБА_9 на недоторканість його володіння, які закріплені статтею 30 Конституції України та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997.
		В подальшому, ОСОБА_5 , побачивши, що власник домогосподарства ОСОБА_7 переховується від нього на горищі житлового будинку, категорично відмовляється від спілкування з ним, та розуміючи, що останній викликав працівників поліції, вийшов з будинку.
		В цей же час, на повідомлення від ОСОБА_7 з приводу незаконного проникнення до його будинку, на службовому автомобілі марки «Renault Daster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули працівники сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в області, які, залишивши службовий автомобіль на грунтовій дорозі на відстані близько 30м. від будинку, направились до заявника.
		ОСОБА_5 , знаходячись неподалік житлового будинку, усвідомлюючи, що на повідомлення заявника, на службовому автомобілі із відповідними розпізнавальними знаками, прибули працівники правоохоронного органу, які виконували обов`язки покладені на них згідно із Законом України «Про Національну поліцію», знаходячись в громадському місці, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих в суспільстві правил і норм поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, цілеспрямовано почав кидати камінням у поліцейський автомобіль марки «Renault Daster», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Незаконні дії ОСОБА_5 були припинені поліцейськими, які почувши звуки ударів по кузову автомобіля, направились в напрямку автомобіля та наздогнали ОСОБА_5 , який втікав від них.
		В результаті незаконних дій ОСОБА_5 , було пошкоджено поліцейський автомобіль марки «Renault Daster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме ліві задні двері у вигляді вигинів та вм`ятин, накладку лівого порогу, панель даху у вигляді вм`ятин, лівий релінг у вигляді зчісування. Вартість відновлення автомобіля становить 46 302,19 грн.
		Грубе порушення громадського порядку в діях ОСОБА_5 виразилось в ускладненні забезпечення діяльності відділення поліції № 2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в області.
		ОСОБА_10 неповага до суспільства в діях ОСОБА_5 виразилась у відкрито виражених діях, які були очевидні для нього та інших осіб, нехтуванні громадським порядком, елементарними правилами поведінки, моральності, добропорядності.
		Особлива зухвалість в діях ОСОБА_5 виразилась у пошкодженні майна ГУНП в Івано-Франківській області, порушенні спокою та відпочинку жителів вул. Молодіжна в с. Росільна Дзвиняцької територіальної громади Івано-Франківського району, що супроводжувалось явною неповагою до суспільства.
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи; за ч.1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. 
		В рамках кримінального провадження, потерпілою стороною - Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області, заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 на його користь 46302,19 грн. майнової шкоди.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, визнав повністю. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, не визнав повністю, а також повністю не визнав цивільний позов заявлений потерпілим. 
		Пояснив, що в період часу з 22-10 до 22-20 годин 13 вересня 2023 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, він дійсно без дозволу потерпілого ОСОБА_11 вільно зайшов до його житлового будинку, оскільки двері були відчинені. Він ходив по кімнатам з ліхтариком та шукав ОСОБА_11 . Потім вирішив піднятися на горищне, і коли піднімався по сходам то йому в голову, з гори, потрапив якийсь предмет, який змусив його зупинитися та спуститися до низу. Коли він зрозумів, що ОСОБА_11 знаходиться на горищі, то він забрав драбину, та попередив останнього, що він з горища не злізе без дробини. В той час коли він мав намір сховати драбину, він почув, що до хати ОСОБА_11 під`їхала якась машина та зупинилася. Про те, що потерпілий викликав поліцію та те, що це була поліцейська машина йому відомо не було. Проблискові маячки не були увімкнуті. Фари невідомої машини світили на нього, тому обвинувачений вирішив піти в інший бік, щоб потрапити до себе додому. Коли поліцейські побачили, що він йшов додому по полю, то почали світити на нього ліхтариками, наздоганяти та бити. Він визнав вину за ст. 296 КК України, оскільки хотів щоб його припинили бити. В поліцейський автомобіль він каміння не кидав та майнової шкоди не спричиняв. Просив суворо не карати, за ч.1 ст. 296 КК України виправдати, оскільки він даного злочину не вчиняв та в задоволенні цивільного позову відмовити.
		Судом задоволено клопотання сторони захисту про повторне надання пояснень ОСОБА_5 , який в судовому засіданні 28.02.2024 року вину за ч.1 ст. 296 КК України визнав частково та пояснив, що перебуваючи в нетверезому стані, після того, як виніс драбину з будинку потерпілого в посадку, тим самим перешкоджаючи потерпілому спуститись з горища власного будинку, почув, як до будинку потерпілого приїхала машина. ОСОБА_5 проходячи на відстані 20-30 метрів від машини підняв два каменя та кинув у машину. В яку саме частину машини потрапили кинуті їм два каменя він не бачив та сказати не може, але те, що він не промахнувся та попав по машині камінням двічі пам`ятає точно. В зв`язку з частковим визнанням вини у скоєному ОСОБА_5 зазначив, що працівники поліції незаконних заходів впливу на нього не здійснювали, а спричинили йому тілесні ушкодження при затриманні, оскільки ОСОБА_5 тікав з місця скоєння кримінального правопорушення. З заявою на дії працівників поліції до правоохоронних органів не звертався. Не знав, що приїхали працівники поліції, вважав що втікає від невідомих чоловіків. Також не розпізнав, що кидав два кеменя в поліцейський автомобіль, вважав, що під`їхав якийсь інший автомобіль, і двічі каміння кидав у нього. В іншій частині підтримав раніше надані показання. 
		Згодом вину визнав повністю за ч.1 ст. 162 та за ч.1 ст. 296 КК України, підтримавши визнавальні показання щодо незаконного проникнення до житла потерпілого, перебування в нетверезому стані та визнав вчинення хуліганських дій та кидання чотирьох каменів у поліцейську машину, яка приїхала на виклик потерпілого, пошкодження поліцейського автомобіля та визнав в повному обсязі цивільний позов для відшкодування вартості спричинених пошкоджень автомобілю на суму 46302,19 грн.
		Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 13 вересня 2023 року він був вдома, дивився телевізор, коли почув стукіт у двері, які були зачинені, із закликом їх відчинити. По голосу він впізнав, що то був на підпитку його сусід ОСОБА_5 , який міг прийти, з метою вимагання у нього відсотків за користування грошима, які потерпілий йому повернув. Потерпілий відповів останньому, що він йому відчиняти не буде, оскільки ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Але, ОСОБА_5 знав, що у будинку потерпілого є інший вхід через підвал, який закривався щитом з опорами, які ОСОБА_5 вибив та зайшов в середину будинку. Потерпілий почув, що ОСОБА_5 відкрив щит, та сховався на горищі, та голосно телефонував на 102 та викликав поліцію, що ОСОБА_5 почув. Він чув, як ОСОБА_5 ходив по кімнатах та шукав потерпілого. Коли ОСОБА_5 вирішив піднятися по дробині на горище, то потерпілий його вдарив дерев`яним щитом, через що ОСОБА_5 спустився до низу та забрав драбину. В той час, коли потерпілий сидів на горищі він чув 3-4 звуки ударів, схоже як камінням по машині, по металу, а після того коли він зліз з горища та вийшов на двір, то побачив там ОСОБА_5 , який був в кайданках та поліцейських, які повідомили йому що ОСОБА_5 кидав по їхній службовій машині каміння. Пояснив, що проживаючи поряд з ОСОБА_5 боявся побиття, оскільки потерпілий не зміг вчасно повернути йому бог. Потерпілий зазначає, що часто спав з сокирою на горищі, оскільки боявся що ОСОБА_5 прийде за боргом. Поки обвинувачений під слідством, то потерпілий живе спокійно. Претензій до потерпілого не має, просить призначити покарання відповідно до закону. 
		Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які являються працівниками поліції в судовому засіданні пояснили, що вони приїхали на виклик, який їм поступив на планшет як патрульній поліції. Прихали на виклик на автомобілі марки «Renault Daster» із увімкнутими проблисковими маячками. Коли були на подвір`ї потерпілого, то останній з горища повідомив, що не має можливості злізти, оскільки ОСОБА_5 забрав драбину. Минуло близько 10 хвилин, поки вони шукали драбину, коли почули, звуки ударів каміння по поверхні машини. Ударів було приблизно 3-4. Вони разом з напарником підбігли до автомобіля, і побачили як ОСОБА_5 кидає каміння в автомобіль. Коли вони присвітили ліхтариком, то ОСОБА_5 почав тікати, вони його наздогнали та затримали. Побачивши пошкодження на автомобілі вони викликали слідчу групу, а у ОСОБА_5 запитали навіщо він це зробив, на що останній відповів, що не знав, що це поліцейський автомобіль. Жодних заходів фізичного тиску до затриманого не застосовували, тільки кайданки, оскільки останній втікав. В судовому засіданні обидва свідка впізнали ОСОБА_5 , як особу яка кидала в їхнє службове авто каміння. 
		 
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у пред`явленому обвинувачені, крім показань, даних свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та потерпілим ОСОБА_7 , також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
		Протоколом огляду місця події від 14.09.2023р. та фототаблицями до нього, проведеного на підставі добровільної заяви ОСОБА_7 , відповідно до яких здійснено огляд території домоволодіння та житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , де був виявлений пройом, який веде до підвального примішення, через який ОСОБА_5 проник до житлового будинку потеріплого ОСОБА_7 ..
		Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №346972919 від 18.09.2023р. та довідкою Дзвиняцької сільської ради №38/02-25 від 20.09.2023р., відповідно до яких власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_7 
		Довідкою Управління Фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Івано-Франківській області №719/108/29/01-2023р. від 28.09.2023р., відповідно до якої відновна та залишкова вартість легкового автомобіля спеціалізованого призначення типу універсал (кросовер) CKC-RDS-02PП на базі автомобіля Renault Duster VIN Y69SKSS02NOC18197 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває на балансі ГУНП в Івано-Франківській області становить: первісна вартість - 567 921,22 гривень, знос - 47 326,76 гривень, залишкова вартість - 520 594,46 гривень.
		Інвентарною карткою №101513788 та свідоцтвом про реєстрацію автомобіля Renault Duster VIN НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 серія НОМЕР_5 , відповідно до яких вбачаються характеризуючі параметри автомобіля Renault Duster VIN НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 .
		Протоколом огляду місця події від 14.09.2023р. та безперервним відеозаписом до нього, відповідно до яких здійснено огляд службового транспортного засобу, а саме автомобіля Renault Duster VIN НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 , в ході проведення якого в безпосередній близькості біля автомобіля виявлено уламки каміння 4 штуки та пошкодження автомобіля Renault Duster VIN НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 , які могли утворитися від зазначеного вище каміння. На четвертому вилученому камінні виявлено сліди лакофарбового покриття автомобіля. 
		Відеозаписом проведення огляду місця події від 14.09.2023р., відповідно до якого вбачається як працівники СРПП входять до житлового будинку (вхідні двері зачинені), розташованого по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_7 , який повідомив працівників поліції, що його кривдник покинув житловий будинок. Крім того, на відео зображений ОСОБА_5 , в ході опитування, який на запитання підтвердив, що він дійсно кидав каміння у службовий автомобіль працівників поліції і обіцяє відшкодувати всі завдані збитки.
		Постановами про визнання речових доказів від 14.09.2023р.,відповідно до яких чотири камені, уламок каменя, які поміщено до паперового конверту та один DVD-R та один CD-R диск із відеозаписом проведення огляду місця події від 14.09.2023р., визнані речовими доказами та передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП № 2 та зберігаються в матеріалах справи.
		Протоколом перегляду відеозапису від 19.09.2023 р. та диском з відеозаписом, відповідно до яких було переглянуто DVD-R диск, на якому виявлено чотири папки. У папці під назвою 0000000_00000020230913224201_0016 13.09.2023 22:43 Фай. MP4 92 160 Кб. наявне кольорове зображення. Зйомка триває у темну пору доби прі штучному освітленні, тривалість відеозапису становить 01 хв. 31 сек. При відкритті вказаної папки відображено як працівники СРПП відділення поліції № 2 (смт Богородчани) підходять до будинку, розташованому по АДРЕСА_2 на виклик від ОСОБА_9 . Поліцейський СРПП ОСОБА_12 здійснює відеозапис на нагрудну камеру. Разом із напарником - працівником СРПП ОСОБА_13 підходячи до сходів будинку чують голос ОСОБА_9 , який знаходиться на горищі свого будинку. ОСОБА_13 запитує у ОСОБА_9 , що він там робить та чому туди заліз. Також поліцейські запитують його, як зайти до будинку та підійшовши до вхідних дверей, намагаючись зайти в будинок, виявляють двері зачиненими. Далі поліцейські запитують, чи ОСОБА_5 його кривдник в будинку, нащо ОСОБА_9 відповідає, що він втік. Поліцейські обстежують периметр будинку та о 01:31 відео запис припиняється.
		У папці під назвою 0000000_00000020230913224549_0017 17.09.2023 11:43 Файл MOV 57 788 Кб. наявне кольорове зображення. Зйомка триває у темну пору доби прі штучному освітленні, тривалість відеозапису становить 58 сек. При відкритті вказано папки відображено, як працівники СРПП наздоганяють правопорушника, що тікає. На 00:27 хвилині відеозапису один із поліцейських попереджає правопорушника, прі можливість застосування зброї. На 00:51 хвилині відеозапису поліцейські його наздоганяють та о 00:52 відео запис припиняється.
		У папці під назвою 0000000_00000020230913235655_0003 13.09.2023 23:02 Фай. MP4 92 160 Кб. наявне кольорове зображення. Зйомка триває у темпу пору доби при штучному освітленні, тривалість відеозапису становить 01 хв. 30сек. При відкриті вказаної папки відображено, як на землі сидить особа чоловічої статі яким являється ОСОБА_5 .. На 00:10 хвилині відеозапису поліцейський ОСОБА_12 , запитує ОСОБА_5 , скільки він кинув каменів, на що останній відповідає, що він взявши в ліву і праву руку каміння та кинув. Поліцейський перепитує. чи кидав він камінням чи прийшов та вдарив ними впритул, на що ОСОБА_5 заперечив та на чергове запитання поліцейського чи кинув він камінням здалека в автомобілі ОСОБА_5 відповів, що так. Далі на запитання поліцейського, для чого було пошкоджувати службовий автомобіль, що це (державне майно ОСОБА_5 відповів, що він пошкодив і він все відшкодує. Далі між ними ще триває розмова та о 01:30 відео запис припиняється.
		У папці під назвою 0000000_00000020230913230053_0004 14.09.2023 0:11 Фай. MP4 901 120 Кб. наявне кольорове зображення. Зйомка триває у темну пору доби при штучному освітленні, тривалість відеозапису становить 15 хв. 00 сек. При відкриті вказаної папки відображено розмову між поліцейським ОСОБА_13 та ОСОБА_5 в ході якої останній говорить, що поплутав автомобілі поліцейських з іншим автомобілем, що мав під`їхати, пропонує їм домовитися. Далі триває розмова з приводу того, чому він приходив до сусіда ОСОБА_9 з приводу чого останній звернувся до поліції. На 07хв.29сек. на чергове запитання поліцейського пояснити, чому він кидав камінням а автомобіль ОСОБА_5 відповів, що «я просто попутав машину, то мали приїхати інші люди сюди, а я попутав, вибачте будь-ласка». 
		Постановою про визнання речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження від 19.09.2023р., відповідно до якої DVD-R диск із відеозаписом з портативного відеореєстратора, визнано речовим доказом, та зберігається в матеріалах кримінального провадження. 
		Висновком експерта №СЕ-19/109-23/10987-АВ від 21.09.2023р., відповідно до якого вартість матеріального збитку, який завданий власнику наданого на дослідження КТЗ Renault Duster реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2022 року виготовлення внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 13.09.2023 становила 46302,19 гривень.
		Оцінюючи в сукупності надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», згідно з яким доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Застосування зазначеного критерію при оцінці доказів узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленій у п. 78 рішення ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року.
		Початкові доводи обвинуваченого ОСОБА_5 , що він не пошкоджував автомобіль Renault Duster VIN НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 , та у сторони обвинувачення відсутній жодний доказ на підтвердження його винуватості, суд оцінює критично. Такі початкові показання обвинуваченого спростовуються його зміненими показаннями, відповідно до яких ОСОБА_5 визнав факт кидання двох каменів в автомобіль та спричинення двох пошкоджень на кузові автомобіля. Та згодом визнав факт кидання чотирьох каменів по кузову автомобіля. Суд вважає дану позицію обвинуваченого підтвердженням вчиненого ним кримінального правопорушення та в той же час, обраним способом захисту, з метою створення штучних підстав для затягування та для зупинення провадження по справі, в зв`язку з заявленим клопотанням захисту про проведення трасологічної експертизи та згодом, оціночної експертизи, для виокремлення завданої обвинуваченим шкоди. 
		Під час огляду місця події знайдено 4 каменя, які знаходились на траві, в безпосередній близькості біля автомобіля, в тому числі з залишками лакофарбового покриття автомобіля. Тому, в зв`язку з очевидністю нанесення всіх чотирьох пошкоджень автомобілю твердими предметами, проведення такого експертного дослідження не має доказового значення для даного кримінального провадження та для вирішення заявленого цивільного позову про відшкодування завданої майнової шкоди.
		На кваліфікацію дій обвинуваченого кількість кинутих ним в автомобіль патрульної поліції каменів не впливає. В той же час, суд враховує останні показання обвинуваченого про кидання ним чотирьох каменів по кузову поліцейського автомобіля.
		Версія обвинуваченого про нанесення ним лише двох ударів камінням по кузову автомобіля спростовується відповідністю кількості вилученого каміння (4шт.) під час огляду місця події 14.09.2023 року, доданим відеозаписом проведеної слідчої дії та кількістю виявлених пошкоджень на кузові автомобіля(4шт.), висновком проведеної траспортно- товарознавчої експертизи 21.09.2023 року (аркуш 10 з 18), які відповідають кількості вилученого біля автомобіля каміння та кількості пошкоджень кузову автомобіля, яких теж чотири.
		Потерпілий ОСОБА_7 та допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники поліції вказали, що чули 3-4 удари каміння по кузову автомобіля. Жоден з допитаних осіб в судовому засіданні не підтвердив версію обвинуваченого про нанесення лише двох ударів камінням по кузову автомобіля. Таким чином, версія обвинуваченого про нанесення лише двох ударів камінням не підтверджується жодним доказом. В той час, як версія сторони обвинувачення підтверджується як фактичними даними про чотири вилучених каменя при огляді місця події 14.09.2023 року, так і відповідної до кількості каменів кількості пошкоджень на кузові автомобіля, а також показаннями потерпілого і свідків. 
		Версія обвинуваченого про те, що він переплутав автомобіль і не знав, що кидає каміння в поліцейське авто, спростовується дослідженими в судовому засіданні (зафіксованими в ніч вчинення кримінального правопорушення з 13 на 14.09.2023 року) відеозаписами та білим кольором, з відповідними освітлювальними приладами патрульного автомобіля поліції, який навіть при вимкненому освітленні автомобіля, у темну пору доби вирізняється своїм кольором та написами «поліція» на кузові автомобіля. 
		Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні чітко вказав, що втік на дах власного будинку через проникнення та переслідування ОСОБА_5 потерпілого у його будинку. Перебуваючи на даху власного будинку потерпілий чув звуки ударів каміння по металу кузова автомобіля. З дослідженого в судовому засіданні протоколу та відеозапису огляду місця події, встановлено розташування поліцейського автомобіля Renault Duster VIN НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) номерний знак НОМЕР_3 поряд з будинком потерпілого. Біля автомобіля виявлено каміння, в тому числі камінь із залишками лакофарбового покриття автомобіля. З досліджених в судовому засіданні відео з камер працівників поліції, які прибули на виклик потерпілого, встановлено перебування обвинуваченого ОСОБА_5 поряд з домоволодінням потерпілого та поряд з службовим автомобілем працівників поліції, якого було затримано при спробі втечі.
		Такі показання потерпілого чітко та повністю узгоджуються з дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, на якому обвинувачений зізнається про те, що він кидав каміння по службовому автомобілю, але зробив це оскільки сплутав з іншим автомобілем та з висновком експерта №СЕ-19/109-23/10987-АВ від 21.09.2023р.. 
		Суд звертає у вагу, що відповідно до дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який прибув за викликом потерпілого, безпосередньо після виходу обвинуваченого з будинку потерпілого, вхідні двері до будинку потерпілого були зачинено, тому обвинувачений не міг пройти крізь замкнені вхідні двері та вимушений був користуватись підвальним входом до житла потерпілого, прикритим дерев`яним щитом.
		Версія обвинуваченого про те, що він не знав про приїзд поліцейських за викликом потерпілого, та не знав, що кидає каміння в поліцейський автомобіль, переплутавши автомобіль, спростовується поясненнями потерпілого, який зазначає, що нарочито голосно з горища дзвонив та викликав поліцію, щоби злякати ОСОБА_5 , який незаконно проник в його будинок. Потерпілий вказує, що ОСОБА_5 все чув, тому і пішов з будинку взявши з собою драбину, перешкоджаючи тим самим потерпілому спуститись з горища до приїзду працівників поліції. Потерпілий стверджує, що говорив голосно і що ОСОБА_5 чув його виклик працівників поліції, що вказує на обізнаність обвинуваченого про приїзд працівників поліції та кидання каміння саме в патрульний автомобіль поліції. 
		Покази потерпілого ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , надані в судовому засіданні, а також дослідженні судом письмові докази та відеодокази, узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчиненого ним кримінальних правопорушень, є належними, послідовними, допустимими та достовірними та їх сукупність достатньо доводить вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 незаконного проникнення до житла особи та грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та з обставинами кримінального провадження, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним покласти їх в основу вироку. Суд не сумнівається в достовірності зазначених доказів.
		Відомості досліджених письмових доказів та показання свідків відповідають останнім показанням обвинуваченого про спричинення ним ушкоджень поліцейському автомобілю шляхом кидання ним чотирьох каменів по кузову автомобіля.
		За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого доведеною, а його дії кваліфікує за ч.1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи; за ч.1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд, діючи за загальними принципами, визначеними статтею 50 КК України, враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		При призначенні покарання суд враховує, що, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, скоєне обвинуваченим кримінальних правопорушення відносяться до кримінальних проступків.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Судом не може бути визнано обставиною, що пом`якшує покарання визнання вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та часткове визнання вини за ч. 1 ст. 296 КК України. ОСОБА_5 змінив свої показання частково та згодом повністю визнаючи вину за ч. 1 ст. 296 КК України лише після дослідження письмових та відео доказів, внаслідок їх переконливості та інформативності та для створення умов призначення судом відповідної експертизи. Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, що в даному провадженні з боку обвинуваченого відсутнє. 
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд, відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який має постійні підробітки, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень не може бути кримінальне покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що проживає з тестем та тещею, колишня дружина перебуває за кордоном, тому, з урахуванням позиції потерпілого суд приходить до висновку, що призначення покарання з іспитовим строком не забезпечить виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. 
		При цьому судом враховується, що відбуття покарання за погашеними судимостями по попередніх двох вироках № 338/1442/21, №338/345/23 за ч. 1 ст. 125 КК України, не може мати для обвинуваченого жодних негативних правових наслідків. Також, закриття кримінального провадження 18.09.2023 року відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України у кримінальному провадженні №338/1322/23 в зв`язку з відмовою потерпілого, якого визнано потерпілим і у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_7 ) від обвинувачення, також не може мати для обвинуваченого жодних негативних правових наслідків.
		 
		Санкцією ч. 1 ст. 296 КК України передбачено значний розмір штрафу за скоєне, що з урахуванням особи обвинуваченого, який має постійні заробітки робить можливим призначення покарання у виді штрафу, що відповідатиме цілям та меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України, обставинам скоєного кримінального проступку.
		Враховуючи, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, однак займається систематичними підробітками, з урахуванням видів покарання передбачених санкцією ч. 1 ст. 162, ч.1 ст. 296 КК України, суд приходить до висновку про досягнення цілей та мети покарання відповідно до ст. 50 КК України за умови призначення покарання у виді штрафу, із застосування принципу поглинення за сукупністю кримінальних правопорушень. 
		Цивільний позов в частині відшкодування завданої кримінальним проступком майнової шкоди у розмірі 46 302, 19 гривень, суд задовольняє повністю, виходячи з наступного.
		У відповідності до вимого ч.2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
		В рамках даного кримінального провадження потерпілим ГУ НП в Івано-Франківській області заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування шкоди, завданої кримінальним проступком та відповідно до позовних вимог потерпілий просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду в сумі 46 302,19 гривень.
		У відповідності до роз`яснень, які містяться в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.1989 року, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
		Згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова, шкода, завдана неправомірними, діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Розмір завданої шкоди підтверджується встановленими судом обставинами та відомостями висновку експерта від 21.09.2023 року про вартість заподіяного матеріального збитку від пошкодження автомобіля. При цьому, нанесення обвинуваченим чотирьох ушкоджень по кузову автомобіля, які відповідають вилученим чотирьом каменям в безпосередній близькості від автомобіля, вході проведення огляду місця події, підтверджується та узгоджується з дослідженими відеозаписами проведеного огляду місця події 14.09.2023 року та показанням потерпілого та свідків, які чули 3-4 удари каменями по металу кузова автомобіля. 
		Відсутні докази голослівної версії обвинуваченого про нанесення ним двох ударів каменями та, відповідно, двох ушкоджень кузову. Така версія обвинуваченого суперечлива та нелогічна та спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами і подальшими показаннями обвинуваченого про спричинення ушкоджень кузову автомобіля шляхом кидання чотирьох каменів. 
		Так, з досліджених судом фактичних обставин кримінального провадження, в межах пред`явленого обвинувачення, встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому було завдано шкоду на суму 46 302, 19 гривень.
		Таким чином, з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути матеріальну шкоду на вищевказану суму, оскільки саме такий розмір шкоди охоплюється обсягом пред`явленого обвинувачення та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
		Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Витрати на проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 375, 376 КПК України суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. ;
		-за ч.1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 , остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 
		Цивільний позов Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області матеріальну шкоду в розмірі 46 302, 19 гривень. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/109-23/10987-АВ від 21.09.2023р. в сумі 2390,00 гривень.
		Речові докази: чотири каменя, уламок каменя, які поміщено до паперового конверту, знищити.
		Речовий доказ: один DVD-R та один CD-R диск із відеозаписом проведення огляду місця події від 14.09.2023р., залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...