Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12077/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано судом: 17.07.2024. Зареєстровано: 18.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2024.

Номер судового провадження: 2-о/755/490/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа №:755/12077/24
		Провадження №: 2-о/755/490/24
		 
		   УХВАЛА
		про залишення заяви без руху
		 
		"12" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті.
		В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
		Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
		У поданій заяві ОСОБА_1 просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганськ Луганської області.
		Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
		Згідно із частиною першою статті 317 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якої встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. 
		Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 23 квітня
		2020 року у справі № 686/8440/16-ц сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частини другої та четвертої статті 3 СК України).
		Згідно із абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
		Так, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_2 , факт смерті якого просить встановити у судовому порядку. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення факту смерті необхідно для реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть встановленого зразка, подальшого оформлення пенсії при втраті годувальника, відкриття спадщини та реалізації прав та обов`язків дитини ОСОБА_3 .
		Як вбачається із заяви, встановлення факту смерті особи не впливає на права, обов`язки чи законні інтереси безпосередньо ОСОБА_1 , однак впливає на права та законні інтереси неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Виходячи із вказаної у заяві мети встановлення юридичного факту, такий факт повинен встановлюватися безпосередньо в інтересах осіб, передбачених частиною першою статті 317 ЦПК України.
		Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
		Положення статті 45 ЦПК України дають підстави стверджувати, що неповнолітня особа є повноправним учасником цивільного процесу й наділяється в ньому як загальними правами та обов`язками, так і спеціальними правами.
		Відповідно до частини другої статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
		Таким чином, ОСОБА_1 може діяти в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , як її законний представник, зокрема, звернутись до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, в даному випадку - батька.
		Отже, заявнику слід визначитися зі своїм процесуальним статусом та подати заяву про встановлення факту смерті у новій редакції.
		Частиною четвертою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
		Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
		Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
		Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
		Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма
		№ 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня
		2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
		Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року № 545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров`я або ФОП видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов`язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров`я або місці провадження медичної практики ФОП. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров`я або ФОП - останній обов`язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.
		Заявником до заяви про встановлення факту смерті додано корінець попереднього медичного свідоцтва про смерть серії 43 № 277000256 від 15 листопада 2023 року особи ОСОБА_2 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - не відомо, однак не додано кінцевого лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о) ОСОБА_2 . Відсутність же цього доказу унеможливлює встановленню юридичного факту смерті особи (із зазначення причин смерті). 
		Також до заяви не додано і свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого окупаційною владою та тимчасово окупованій території України. 
		У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що родичі померлого ОСОБА_2 , зокрема мати, не може отримати медичне свідоцтво про смерть та відповідне свідоцтво про смерть та інші документи, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із наявністю психічного захворювання, однак доказів заявленого не надає.
		Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
		Таким чином, на виконання вимог ухвали заявникові слід надати медичне свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане окупаційною владою, а також інші документи за їх наявності, що у своїй сукупності підтверджують факт смерті ОСОБА_2 або докази неможливості надання таких документів.
		Також судом встановлено, що до заяви заявником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 
		При цьому, заявник в заяві просить звільнити його від сплати судового збору на підставі статті
		5 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України та посилається на статус внутрішньо перміщеної особи.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		Тобто, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території подана у зв`язку з необхідністю оформлення актового запису про смерть та відповідного свідоцтва, а не у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		Отже, заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
		Такий правовий висновок сформовано та викладено в ухвалах Верховного Суду від
		25 січня  2019 року у справі № 243/9106/18, від 04 жовтня 2019 року у справі  № 242/4145/19, постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 350/2002/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 243/12928/18.
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		За подання до суду заяви фізичною особою у справах окремого провадження ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у
		2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
		Таким чином, судом встановлено, що заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та надати суду відповідні підтверджуючі документи. 
		При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з урахуванням положень частини другої статті 317 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 293, 317 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,, - залишити без руху.
		Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
		Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                 О.О. Хромова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...