Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/13413/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2024. Зареєстровано: 19.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2024.

Номер судового провадження: 2/758/325/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 758/13413/23 
		Категорія 38 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 червня 2024 року                                                                 м. Київ
		 
		Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді                                        Петрова Д.В.,
		при секретарі судового засідання                        Сіренко Б.В.,
		за участю 
		позивача                                                 ОСОБА_1 ,
		представників позивача                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		представника відповідача                                 Абібулаєвої Т.Г. ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
		У С Т А Н О В И В:
		У листопаді 2023 року ОСОБА_5 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.
		В обгрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що вона є клієнткою АТ КБ «Приватбанк» та має в цьому банку два відкритті рахунки: НОМЕР_1 (дебетний рахунок для виплат); НОМЕР_2 (кредитний рахунок).
		13.10.2021 о 17:15-17:16 год з кредитного рахунку позивачки НОМЕР_2 відбулось шахрайське списання коштів зловмисниками шляхом вчинення трьох транзакцій з кредитними коштами на загальну суму 59 000 грн. Також без її відома та дозволу було піднято кредитний ліміт до 145 000 грн, що підтверджується випискою з банку.
		16.10.2021 як тільки позивачка виявила, що відбулось несанкціоноване списання її коштів, вона вжила таких заходів: звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення - шахрайства за ч. 3 ст. 190 КК України; зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 та повідомила про цей інцидент; 18.10.2021, в перший робочий банківський день, позивачка особисто звернулась до працівників банку у відділення АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Виговського, 20.
		Таким чином, внаслідок незабезпечення відповідачем безпеки банківських рахунків позивачки, її права як споживача банківських послуг було порушено, в результаті чого їй було заподіяно значну майнову шкоду у вигляді виникнення кредитної заборгованості та подальшого неправомірного нарахування та списання банком коштів в рахунок погашення цієї заборгованості, що виникла не з її вини.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_6
		Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 24.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 року, цивільну справу № 758/13413/23 передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., оскільки суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату Подільського районного суду м. Києва, згідно Наказу № 3/02-02 від 11 січня 2024 року «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6».
		Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д.В. від 23.01.2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		22.02.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з аргументами позивача, викладеними останньою в позовній заяві, заперечує вину банку, оскільки позивачем було розголошено відомості щодо номеру своєї картки зокрема. 
		26.02.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив зі змісту якої вбачається, що позивачка не згодна з доводами відповідача викладеними останнім у відзиві, вважає що відповідач навмисно перекручує факти та слова позивачки, які вириваються із контексту, а тому просила доводи відповідача відхилити та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		27.02.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшли письомові заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
		В судовому засіданні позивачка та її представники обґрунтовували підстави позовної заяви, підтримали позовні вимоги та просили їх задовільнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір банківського рахунку. Заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та Паспорт споживчого кредиту від 23 липня 2021 року.
		23 липня 2021 Позивач перевипустила кредитну карту «Універсальна Голд» за номером НОМЕР_3 .
		У зв`язку з обслуговуванням вищезазначеної картки позивач була користувачем системи дистанційного обслуговування - платіжного застосунку Приват 24.
		13.10.2021 о 17:15-17:16 год з кредитного рахунку позивачки НОМЕР_2 відбулось списання коштів шляхом вчинення трьох транзакцій з кредитними коштами на загальну суму 59 000 грн. Також було піднято кредитний ліміт до 145 000 грн, що підтверджується випискою з банку.
		За даними проведеної перевірки встановлено, що переказ коштів з картки було здійснено шляхом додавання кредитної картки до сервісу Apple Pay.
		13 жовтня 2021 року кредитну карту було додано до гаманця Apple Pay і проведено ряд спірних транзакцій: 13/10/2021 17:15:56 14/10/2021 P10 F DB -24,000.00 UAH -24,000.00 -39,454.93 847007 KARUNY STR., 75 P 10 Розваги Розваги: globalgameonlinecenter, DNIPRO 13/10/2021 17:16:24 14/10/2021 P10 F DB -24,000.00 UAH -24,000.00 -63,454.93 115008 KARUNY STR., 75 P 10 Розваги Розваги: globalgameonlinecenter, DNIPRO 13/10/2021 17:16:51 14/10/2021 P10 F DB -11,000.00 UAH -11,000.00 -74,454.93 451009 7994 E0112031 UKR GLOBALGAMEONLINECENTER, KARUNY STR., 75 P 10 Розваги Розваги: globalgameonlinecenter, DNIPRO.
		Позивачка звернулась до Банку з приводу шахрайських дій, вчинених третіми особами, лише через 5 днів, а саме - 18 жовтня 2021 року. 
		Під час розмови з оператором Банку нею повідомлено, що 13 жовтня 2021 року, об 16:53 їй поступили дзвінки і буквально «через 5 хв. в мене зникло 24 тис, 24 тис. а потім 11 тис» (дослівно). Також Позивач зазначила, що нею було повідомлено шахраям номер кредитної картки. 
		Посилання в позові на те, що Позивачці було невідомо про проведення спірної транзакції і дізналася вона про таку лише 16 жовтня 2021 року не узгоджується з фактичними обставинами справи, а саме з обізнаністю про телефонний дзвінок шахраїв та фактичним підтвердженням в телефонній розмові, що вона виявила як «через 5 хв. в мене зникло 24 тис, 24 тис. а потім 11 тис».
		Списання відбулися через систему мобільних платежів Apple Pay на токені НОМЕР_6 та підтверджені 3-D Secure.
		Сервіс Apple Pay - це безконтактний сервіс, який дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно додати реквізити банківської картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без ії фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки з банкомату. 
		Порядок налаштування сервісу визначено на сайті Apple https://support.apple.com/ukua/ HT204506.
		Відповідно до порядку додавання картки в гаманець Apple Pay необхідно пройти перевірку інформації банком чи емітентом картки. Перш ніж схвалити вашу картку для використання з Apple Pay, він може попросити вас надати додаткову інформацію або завантажити програму. 
		Для додавання картки в Apple Pay необхідно введення даних картки - Прізвище та Ім`я держателя, номер картки, строк її дії та CVV код. Після введення цих данних сервіс робить запит через банк-емінент і держателю надходить смс на його фінансовий номер з кодом, який необіхдно ввести для завершення процедури. 
		Порядок додавання картки в Apple Pay передбачений умовами такого сервісу і ці умови застосовуються для карток всіх банків світу, а не лише ПриватБанку. 
		Таким чином, сервіс Apple Pay самостійно без всієї інформації про реквізити картки не зміг би додати картку Позивача до гаманця. Дана операція не залежить від волі Відповідача і здійснюється між Клієнтом і сервісом Apple Pay, де держатель картки вводить дані про які його запитує сервіс.
		Позивачем не надано жодних доказів звернення до сервісу Apple Pay з підстав незаконного додавання її кредитної картки до гаманця шахраїв, адже як вона заперечує, що не надавала шахраям всіх тих даних, які звичайно запитує сервіс Apple Pay від клієнтів для додавання картки. Виходить сервіс Apple Pay здійснив протиправні дії з додавання картки без всіх необхідних реквізитів.
		Позивачка в позовній заяві викладає суперечливі дані, зокрема з позовної заяви та аудіофайлу доданого до відзиву встановлено, що позивачка визнає факт спілкування о 16:53 з шахраями. З запису розмови можна почути про факт повідомлення нею номеру кредитної картки шахраям. 
		Повідомлення іншої інформації позивачкою заперечується, проте, судом критично оцінюється такі твердження з огляду на те, що дії з проведення платежів неможливо технічно вчинити без авторизації картки в сервісі, з урахуванням того, що факт розголошення даних про номер картки шахраям визнається позивачкою.
		Доказів про відсутність надходження позивачу смс з паролем для авторизації картки в Apple Pay, як то витяг про отримані/не отриманні смс від оператора мобільного зв`язку за конкретну дату 13 жовтня 2021 року до позову також не надано.
		Доказів на підтвердження доводів позивачки про те, що нею окрім розголошенням номера картки не вчинено розголошення інших реквізитів картки не надано. Натомість з фактичних обставин справи, вбачається факт додавання картки в сервіс Apple Pay, який не є сервісом відповідача і не залежить від волі останнього. 
		Тобто додавання картки здійснено сервісом Apple Pay, а під час додавання картки здійснено запит всієї тієї інформації, розголошення якої заперечує позивач. Технічна неможливість додавання картки до сервісу Apple Pay без введення всіх реквізитів спростовує факт неповідомлення Позивачем такої інформації шахраям поряд з номером картки. 
		При цьому сторона відповідача посилається на те, що позивач спілкувалася з шахраями та повідомляла їм інформацію щодо номера своєї картки. Ці обставини позивачка визнає в спілкуванні з оператором кол-центру, тобто позивачем здійснено розкриття реквізитів платіжного засобу. Обсяги такого розкриття позивачем вказуються лише в межах номеру картки, проте враховуючи фактичну реалізацію шахраями спірних транзакцій - обсяг наданої позивачем інформації шахраям виявився достатнім для можливості їх проведення.
		16.10.2021 позивачка, виявивши, що відбулось несанкціоноване списання її коштів, вжила таких заходів: звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення - шахрайства за ч. 3 ст. 190 КК України; зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 та повідомила про цей інцидент; 18.10.2021, особисто звернулась до працівників банку щодо описаної ситуації, яка склалась, до відділення АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Виговського, 20.
		З банківських виписок по рахункам позивача НОМЕР_1 (дебетний рахунок для виплат); НОМЕР_2 (кредитний рахунок) видно, що щомісяця, починаючи з 01.11.2021 і по сьогоднішній час по кредитному рахунку НОМЕР_2 відбувається нарахування та подальше списання відсотків за використання кредитного ліміту за ставкою 3,4% на суму боргу.
		Станом на 03.11.2023 розмір кредитної заборгованості становить 52 043 грн 90 коп.
		За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
		Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За встановлених судом обставин справи, позивачка не дотрималася Умов і правил надання банківських послуг в ред. станом на 01 липня 2021 року, до яких вона приєдналася підписанням Заяви від 23 липня 2021 року, а саме: 
		п. 1.1.2.1.10. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов`язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку. 
		В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку. 
		2.1.4.12.3. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних. 
		2.1.4.12.4. Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою Карток, які є Електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. 
		2.1.4.12.5. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		2.1.4.12.9. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою. 
		3.1.2.9.3. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПіН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи ПК "Приват24 для бізнеса" або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок не сумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. 
		3.1.2.9.6. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. 
		3.1.2.9.7. Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації. 
		Таким чином, до повідомлення банку про постановку карти в СТОП-ЛИСТ платіжної системи, способом обумовленим договором, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки несе її держатель.
		Крім того, відповідно до Умов і правил а саме п. 2.1.4.11.1. у випадку втрати Картки/ПІНу/ постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із Фінансовим номером телефону Клієнта або виникнення у Клієнта підозри, що Картка/ПІН/постійний пароль/одноразові паролі/Фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/Фінансового номера телефону Клієнт негайно зобов`язаний виконати одну з таких дій: - звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_7 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_4 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт; - якщо Картка підключена до послуги "Інформування про транзакції", виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання послуги; - якщо Картка підключена до Системи "Приват24" виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання Системи "Приват24". Даний пункт кореспондує з ч. 20 статті 38 Закону України "Про платіжні послуги" Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Судом встановлено, що надавши реквізити картки шахраям позивач втратила контроль над платіжним засобом, оскільки картка була додана до гаманця Apple pay шахраїв і стала доступна до використання третіми особами. Отже, оскільки операція щодо переказу коштів була здійснена із використанням сервісу Apple pay, авторизація додавання картки до якого здійснено шахраями шляхом зловживання довірою позивача, покладення на банк відповідальності за дані операції є безпідставним. Таким чином, повідомляючи 13 жовтня 2021 року шахраям дані свого платіжного засобу - кредитної картки, а саме номера картки, позивач мала негайно повідомити про таке банк, а не чекати 5 днів. Крім того, обізнаність позивача з проведеними транзакціями в день їх вчинення підтверджується аудіофайлом з розмовою позивача, який був досліджений в судовому засіданні.
		Відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги» платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. (ч. 5 ст. 87 «Про платіжні послуги»).
		Подібним правовідносинам надано оцінку Верховним Судом по справі №585/1320/16-ц від 6 березня 2018 року, де зазначено, що «Крім того, до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк».
		Так, згідно з постановою Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі №522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18) з наступним висновком: «...суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Таким чином, враховуючи, що операція з переказу коштів у сумі 9 600, 00 грн була здійснена 09 січня 2015 року в мережі Інтернет з використання реквізитів платіжної картки, у тому числі CVV-коду, які відомі тільки власнику картки, АТ «Ощадбанк» не повинен нести відповідальність за дану операцію.»
		В справі, що є предметом розгляду, позивачка звернулась до банку лише 18 жовтня 2021 року, через 5 днів після проведення спірних транзакцій, доказів про інші звернення позивачки матеріали справи не містять.
		Оскільки позивачка повідомила на «гарячу лінію» Банку про факт транзакцій вже після їх проведення, а саме через 5 днів - 18 жовтня 2021 року, покладення на банк відповідальності за вчинення спірних транзакцій шахраями, яким позивач надала доступ до рахунку і повідомила дані своєї картки, є безпідставним.
		Факт незвернення до банку узгоджується також з тим, що до поліції позивач звернулася 16.10.2021 а до Банку лише 18.10.2021, хоча гаряча лінія Банку 3700 працює цілодобово та без вихідних. Доказів про звернення на гарячу лінію раніше позивачем не надано.
		В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Оскільки суд відмовляє за необґрунтованістю у задоволенні заявлених позовних вимог про визнання операцій недійсними, та такими, що було вчинено не за розпорядженням та без дозволу позивачки, зобов`язання анулювати кредитну заборгованість припинити нарахування та повернути безпідставно списані кошти, суд дійшов до висновку про відмові в задоволені заявлених вимог в частині стягнення моральної шкоди.
		Відтак, зважаючи на викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів є такими, що не підлягають задоволенню.
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір понесений позивачем при подані позовної заяви до суду, необхідно покласти на останнього. 
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд,
		У Х В А Л И В :
		Позов ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування сторін та інших учасників справи:
		- позивачка - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
		- відповідач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.
		 
		Суддя                                                                        Дмитро ПЕТРОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...