Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 8/36-10-3920 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Пошкодження, втрати, псування вантажу; З них при перевезенні залізницею.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2010.
Дата набрання законної сили: 12.11.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"27" жовтня 2010 р.Справа № 8/36-10-3920  
				 
			
			Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
			секретар судового засідання Борисенко В.В.,
			за участю представників сторін:
			від ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” Веселий М.С.,
			від ДП „Одеська залізниця” Яцук Є.В.,
			від ДП „Донбасантрацит” не з’явився, 
			розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” до Державного підприємства „Одеська залізниця” та Державного підприємства „Донбасантрацит” про стягнення 3841,20 грн.
			Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2010 р. прийнято позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/36-10-3920, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 22.09.2010 р.
			За правилами ст.77 ГПК України в зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю отримання нових доказів у судовому засіданні 22.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010 р., у судовому засіданні 11.10.2010 р. –на 27.10.2010 р.
			Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представників позивача та Державного підприємства „Одеська залізниця”, проте Державне підприємство „Донбасантрацит” з невідомих причин не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях.
			Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 27.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
			Закрите акціонерне товариство „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (далі –ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі –ДП „Одеська залізниця”) та Державного підприємства „Донбасантрацит” (далі –ДП „Донбасантрацит”) вартості нестачі вугілля кам’яного у розмірі 5820,00 грн.
			У судовому засіданні 27.10.2010 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідачів 3841,20 грн. вартості нестачі вугілля кам’яного, вказуючи, що попередня ціна позову визначена ним без урахування довідки вантажовідправника.
			Обґрунтовуючи позовну заяву, ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” посилається на ст.ст.909,917,920,924 ЦК України, ст.ст.307,308,314 ГК України, ст.ст.2,31,32,105,110,113,114 Статуту залізниць України, п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказами Міністерства транспорту України, параграф 19 розд.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, залізничну накладну від 03.05.2010 р. № 52242590, комерційний акт від 07.05.2010 р. АЯ № 091068/3, довідку відправника вантажу від 24.09.2010 р. № 128/09 тощо.
			ДП „Одеська залізниця” у відзиві на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки прибуття вагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання вантажу при перевезенні.
			ДП „Донбасантрацит” відзив на позовну заяву не подало, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
			Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” та ДП „Одеська залізниця”, господарський суд встановив:
			03.05.2010 р. зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці ДП „Донбасантрацит” (відправник) на станцію призначення Біла Криниця Одеської залізниці для Білокриницького палскладу ЗАТ „Херсоноблпаливо” (одержувач) відправлено в одному вагоні № 64147101 вантаж, а саме антрацит у вологому стані у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52242590.
			Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що вантаж (вугілля марки АМ, зола –13%, вологість 5,0%) завантажений у вагон засобами відправника навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно п.3,4,7,8 гл.1 дод.14 до УМВС р.2 параграфи 3-5. Вугілля марковано вапном.
			05.05.2010 р. на станції Чаплино складено акт загальної форми № 5148, відповідно до якого: під час прибуття вагону № 64147101 в ньому виявлено: відбір справа по ходу під 5,6 люками довжиною 2,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м, під 6,7 люками довжиною 2 м, на ширину вагона, глибиною 0,3 м; навантаження рівномірне, нижче бортів 10-15 см; маркування вапном у місцях відбору відсутнє; двері люка закриті; течі вантажу немає.
			07.05.2010 р. на станції призначення Біла Криниця Одеської залізниці складено акт № 9 про технічний стан вагону № 64147101, згідно із яким останній є технічно справним, втрата вантажу неможлива.
			Того ж дня складено комерційний акт АЯ № 091068/3, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона; нетто 61800 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 7200 кг; навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 15 см, окрім місць відбору справа по ходу під 5,6 люками довжиною 2,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м, під 6,7 люками довжиною 2 м, на ширину вагона, глибиною 0,3 м; маркування вапном у місцях відбору відсутнє; течі вантажу немає; вагон у комерційному та технічному відношеннях справний.
			Після складання акту про технічний стан вагону та комерційного акту вантаж видано його одержувачу.
			В подальшому вантажоодержувач звернувся до господарського суду Одеської області з уточненою позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченої під час перевезення продукції у розмірі 3841,20 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу визначена як 5820 кг; вартість вантажу 660,00 грн. з ПДВ за 1 тону встановлена по довідці вантажовідправника від 24.09.2010 р. № 128/09).
			Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
			Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 03.05.2010 р. № 52242590 свідчить про укладення між ДП „Донбасантрацит” (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо”.
			Як вбачається із залізничної накладної, завантаження вантажу у вагон № 64147101 здійснювалося відправником, який за змістом ч.3 ст.308 ГПК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.
			Завантаження здійснено згідно п.3,4,7,8 гл.1 дод.14 до УМВС р.2 параграфи 3-5, що підтверджується безпосередньо залізничною накладною.
			Також однією з обов’язкових умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є технічна справність вагону. При цьому ст.32 Статуту залізниць України зобов’язує залізницю подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. Однак, у разі подачі під завантаження несправного за своїм технічним станом вагону, відправник повинен відмовитись від його використання. 
			Господарський суд Одеської області, дослідивши текст акту про технічний стан вагону від 07.05.2010 р. № 9 та комерційного акту від тієї ж дати АЯ № 091068/3, відзначає, що навантаження відправником здійснювалось у справний як у комерційному, так і технічному відношенні вагон, а, отже, втрата вантажу у причинно-наслідковому зв’язку зі станом вагону не перебуває.
			Частиною 1 ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
			В ст.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
			Акт загальної форми від 05.05.2010 р. № 5148 та комерційний акт від 07.05.2010 р. АЯ № 091068/3 з даними відносно наявності на поверхні вугілля поглиблень та порушення маркування там, де встановлені поглиблення, може підтверджувати те, що недостача у вагоні № 64147101 є результатом втрати вантажу під час перевезення.
			В п. 3.1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) закріплено, що відповідно до ст.909 ЦК України та 307 ГК України, ст.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало...
			Враховуючи викладене та те, що ДП „Одеська залізниця” не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті вугілля під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідальність за втрату вантажу слід покласти саме на перевізника, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок залізниці.
			При цьому сума, яка підлягає стягненню, вірно визначена в уточненому розрахунку до позовної заяви, складеному з дотриманням діючого законодавства, зокрема, змісту ст.114 Статуту залізниць України в частині відшкодування дійсної вартості втраченого вантажу та урахування норми природної втрати, а також довідки вантажовідправника від 24.09.2010 р. № 128/09, яка є належним доказом ціни товару за правилами ст.115 Статуту залізниць України.
			Доводи ДП „Одеська залізниця” відносно того, що прибуття вагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання вантажу при перевезенні, до уваги не приймаються, т.я. наявність вини залізниці у втраті вантажу ніяким чином не спростовують, а, отже, не звільняють залізницю від передбаченої законом цивільно-правової відповідальності.
			Окремо необхідно зазначити, що в тексті позову викладені вимоги стягнути з відповідачів вартість нестачі вугілля кам’яного, в задоволенні яких з підстав, вказаних вище, слід частково відмовити, оскільки в діях відправника за результатами розгляду справи складу правопорушення не встановлено.
			Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ДП „Одеська залізниця”.
			Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
			1. Позов задовольнити частково.
			2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 9; код ЄДРПОУ 01883094) 3841/три тисячі вісімсот сорок одна/грн. 20 коп. вартості недостачі товару, 102/сто дві/грн. 00 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
			3. В задоволенні позову в частині стягнення з Державного підприємства „Донбасантрацит” 3841,20 грн. відмовити.
			 Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
			Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
			 Повний текст рішення підписано 01.11.2010 р.
			 Суддя

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...