Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/8517/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про повернення дітей до країни постійного місця проживання.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2024. Зареєстровано: 19.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2024.
Дата набрання законної сили: 19.08.2024
Номер судового провадження: 2/754/342/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2/754/342/24 
		Справа №754/8517/23
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		12 липня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва
		у складі головуючої судді Гринчак О.І.
		за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		відповідачки ОСОБА_3 
		представниці відповідачки ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання переміщення та утримування дитини на території України незаконним та повернення дитини до місця її постійного проживання,
		В С Т А Н О В И В:
		Зміст позовних вимог
		23 червня 2023 року ОСОБА_6 , через представника - адвоката Губіна Олександра Тимофійовича, звернувся до Деснянського районного суду міста Києва суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання переміщення та утримування дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України незаконним та повернення малолітньої дитини до місця її постійного проживання до Канади відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що:
		- обидві сторони проживали в Канаді до 21 липня 2022 року на постійній основі вже більше 10 років, включаючи спільне проживання з 2014 по 2017 рік;
		- дитина народилася в Канаді та з моменту свого народження і до ІНФОРМАЦІЯ_2 безперервно та постійно проживала в цій країні;
		- відповідачка відчужувала батька з життя дитини та йому довелося звертатись за поновленням своїх батьківських прав до місцевого суду;
		- канадський суд затвердив своїм наказом домовленості сторін щодо порядку побачень батька з дитиною, визначення місця проживання дитини, відповідальності за прийняття важливих рішень батьками щодо дитини, а також аліментів;
		- наказом від 10 червня 2022 року матері було заборонено вивозити дитину за межі країни без згоди та дозволу батька;
		- матір з червня 2022 року ухилялася від належного виконання наказу від 10 червня 2022 року, а згодом у липні 2022 року без згоди та дозволу батька незаконно вивезла дитину з Канади та з того часу незаконно утримує її в Україні.
		Позивач вказує, що маючи на меті виключно повернення малолітньої доньки, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця її постійного проживання у Канаді з метою запобігання її подальшому неконтрольованому та незаконному переміщенню відповідачкою, ОСОБА_3 , він звертається до суду з цією позовною заявою для усунення існуючих порушень чинного законодавства, відповідачкою та захисту прав та законних інтересів дитини. Зазначає, що очевидно остання діяла всупереч найкращим інтересам дитини, викрадаючи її з держави постійного місця проживання.
		Згідно з вимогами позовної заяви позивач просить:
		- визнати незаконним переміщення в Україну та утримування на території України малолітньої дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути малолітню доньку, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця її постійного проживання в Канаді протягом 10-ти днів з дати отримання нею повного тексту рішення;
		- якщо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відмовиться повертати малолітню дитину, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрати дитину і передати дитину батькові, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для забезпечення повернення дитини на територію Канади;
		- покласти витрати, пов`язані з поверненням дитини до місця постійного проживання в Канаді, на позивача, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- ухвалити рішення у цій справі протягом шести тижнів від дати отримання позовної заяви;
		- допустити негайне виконання цього рішення у частині повернення малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Канади.
		Відзив на позовну заяву
		У відзиві на позовну заяву представниця відповідачки просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві йдеться про те, що відповідачка за всі роки подружнього життя пережила на собі всі види домашнього насилля: матеріальне, моральне, психологічне та фізичне.
		25 серпня 2017 р. шлюб між з ОСОБА_10 та ОСОБА_3 фізично припинив своє існування та вони почали проживати окремо одне від одного. Обоє з подружжя вирішили, що дитина буде проживати з мамою. Батько не активно приймав участь в її житті. Активність юридична почалась зі сторони позивача в момент, коли постало питання про утримання дитини зі сторони позивача.
		У період шлюбу відповідачці не можна було спілкуватись з друзями та родиною. Не можна було сміятись дома, говорити чи пилососити, коли позивач ОСОБА_11 перебував дома. Дитині заборонялось плакати. За будь-яке порушення його вимог, відповідачка отримувала фізичне покарання. 
		З моменту розлучення, агресія позивача ОСОБА_1 до відповідачки не припинилась. Попри окреме проживання та вже фінансову незалежність, відповідачка, як і раніше, відчувала та відчуває страх перед ОСОБА_12 .
		Відповідачка спробувала захищати себе юридично, перебуваючи в Канаді. Оскільки вона була мамою з маленькою дитиною на руках, вона не могла оплачувати послуги адвоката в повному обсязі, адже такі послуги сягали до 9 тисяч канадських доларів на місяць, а в праві на безоплатного адвоката їй було відмовлено, через їх надмірне навантаження.
		З часом, після зустрічей дитини, ОСОБА_13 , та батька, ОСОБА_1 , відповідачка помітила в поведінці дитини зміни. Спочатку ці зміни знайшли відображення в поведінці дитини, вона стала напруженою, мовчазною та постійно плаксивою, а потім це відобразилось в малюнках: на усіх малюнках фігур людей, дитина домальовувала статевий чоловічий орган, хоча в житті ніде не могла його бачити. Після чергових відвідин батька дитина повернулась і почала імітувати діями статевий акт. По мірі зростання, дитина почала говорити та плакати при появі батька, відмовлялась до нього йти та говорила, що їй буде боляче. Просила не залишати її з батьком. Коли позивач приїздив за дитиною, дитина чіплялась руками за маму, за двері та відмовлялась з ним йти, постійно плакала. Відповідачка не була свідком речей, що настільки змінили поведінку її дитини в присутності батька, однак як мама вона не могла не помічати цих змін, бути байдужою до них.
		Відповідачка та її дитина, ОСОБА_14 , є громадянками України. Відповідачка і дитина постійно проживають на дві країни. Інформація про те, що ОСОБА_14 не приїздила в Україну є неправдивою. Оскільки в Україну вона заїжджає за паспортом громадянина України. Тоді ж як запити відповідачем здійснені виключно за паспортом Канади.
		В Україні відповідачка надала пояснення працівникам правоохоронних органів (в Департаменті карного розшуку Національної поліції України, в Деснянському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві) та службам у справах дітей, а також попросила про захист для неї та дитини, як громадянам України. За результатами розгляду, - порушено кримінальне провадження № 12023100030002570 від 24.08.2023 та триває досудове розслідування, проводиться ряд призначених експертиз.
		Також відповідачка в Україні звернулася з дитиною до психолога та гінеколога з метою зрозуміти, чи дійсно її побоювання є ґрунтовними. Відповідно до висновку психолога виникли питання, які потребують додаткового вивчення компетентними органами (пов`язані з можливим насильством сексуального характеру відносно дитини ОСОБА_7 зі сторони ОСОБА_1 або з розбещенням дитини батьком). Відповідно до висновку гінеколога в такої маленької дитини виявлено гострий вагініт, який не міг виникнути просто так, оскільки за її гігієною відбувається ретельний догляд.
		Психологічний та фізичний стан дитини на даний час: в Україні, дитина почала заспокоюватись та посміхатись. Дитина відвідує ті чи інші навчальні заклади, лікарів, веде відкритий спосіб життя. Влітку отримала оздоровлення та проходить підготовку до школи (розраховану на рік), відповідно до віку дитини. Дитина не згадує про батька та коли відповідачка запитує про нього, відповідає мовчанням або просить не йти до нього.
		Відповідач ОСОБА_3 та неповнолітня дитина ОСОБА_15 планують і надалі проживати в Україні, громадянами якої вони є, та де вони мають реєстрацію та місце проживання, в якому створені всі умови для проживання дитини.
		Відповідач ОСОБА_16 не заперечує проти спілкування дитини та батька, після того, як правоохоронними органами будуть перевірені всі обставини та у випадку спростування відомостей, що повідомлені були відповідачці дитиною. Позивач має номер телефону дитини, в той же час, поки, з невизначених причин, саме дитина відмовляється від такого спілкування.
		У відзиві також вказано, що виїжджаючи в Україну із своєю дочкою, відповідачка не порушувала законів Канади та законів України. Оскільки вони є громадянами України і мають право вільно і безперешкодно користуватися своїм правом на вільний вибір місця проживання та переміщення, а позивачем не доведено того факту, що до чинного законодавства Канади постійним місцем проживання є Канада. Тоді ж як відповідачка надає докази повної соціалізації дитини в Україні, нерозривності її з Україною без травмування.
		Окрім цього, рішення судів Канади не мають юрисдикційного значення для судів України, оскільки між Україною та Канадою не підписано міжнародних договорів, які б визнавали юридичну силу рішень канадських судів.
		Відповідачка зазначає, що позивач фактично не здійснював піклування за дитиною, оскільки не довів факт сплати коштів для підтримання дитини та відповідачки. Крім того, позивач систематично вживає алкоголь, а також вчиняв домашнє насилля, правоохоронними органами України порушено кримінальне провадження. Таким чином повернення дочки до Канади створить для неї несприятливі умови, які суперечать її інтересам та можливо і безпеці. Під час розмов відповідачки з позивачем, вона неодноразово повідомляла його про бажання її та дитини проживати в Україні, оскільки тут створені всі сприятливі умови для проживання дитини. В Канаді оренда житла, навчання занадто дорогі. Позивач завжди відповідав відповідачці про те, що це її рішення та на словах не заперечував проти такого проживання в Україні.
		За визначенням порядку спілкування з дитиною, позивач не звертався, що свідчить про неважливість для нього підтримання зв`язків з дитиною.
		Позивача відповідачка попередила про необхідність виїзду за межі Канади, а також відомо достеменно те, що письмової згоди батька матері дитини на переміщення дочки до будь-якої іншої країни за законодавством Канади та України не потрібно, оскільки у дитини наявний внутрішній канадський паспорт та паспорт громадянина України. А право піклування до переміщення дитини, що реально здійснювалось позивачем не встановлено, тому, перетин кордону матері з дитиною був законним. До того ж, у разі якщо б мати вивозила дитину незаконно, то при перетині кордону, митні органи заборонили б такий перетин.
		Дитина проживає разом з матір`ю, яка займається її вихованням та здійснює утримання, дитина поруч з мамою почувається захищеною. Стосунки між матір`ю та донькою доброзичливі та люблячі, існує тісний психологічний зв`язок. Умови проживання добрі. Для дитини мама в житлі облаштувала всі умови, ігрову та навчальну зону, дитина забезпечена усім необхідним, відповідно до віку дитини. Дитина повністю прижилась в новому середовищі, повертатись до Канади не бажає та заперечує таке повернення; дитина має друзів, тісне коло спілкування, відвідує гуртки та проходить підготовку до школи; дружить та постійно спілкується із родиною мами. Дитина належно розвивається, за дитиною здійснюється медичний догляд, у дитини є свої друзі, захоплення, дитина має сталі сімейні зв`язки, дитина спілкується українською мовою. Усі ці факти свідчать, що на сьогодні дитина вважає своє місце проживання постійним саме в м. Києві, сприймає його комфортним і вважає його місцем проживання своєї родини.
		Враховуючи те, що дитина прижилася в своєму новому середовищі, з моменту переїзду пройшло більше року, а позивач фактично не здійснював права піклування на момент переміщення або утримування, відповідачка стверджує, що існує досить серйозний ризик того, що повернення дитини поставить під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нестерпну обстановку, а також розлучення відповідачки з її дитиною - не відповідає інтересам дитини, оскільки дитина має тісний психологічний зв`язок з матір`ю та почувається щасливою і захищеною біля своєї матері. 
		Рух справи
		23 червня 2023 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2023 року головуючою суддею з розгляду справи № 754/8517/23 визначено суддю Гринчак О.І.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на 19 вересня 2023 року.
		18 вересня 2023 року від представниці відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи, надання додаткового строку для подання відзиву, доказів, клопотань.
		19 вересня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.
		19 вересня 2023 року підготовче засідання відкладено на 10 жовтня 2023 року.
		19 вересня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про надання на ознайомлення матеріалів справи.
		26 вересня 2023 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву.
		09 жовтня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		10 жовтня 2023 року підготовче засідання відкладено на 10 листопада 2023 року.
		10 листопада 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
		10 листопада 2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів з СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, а саме:
		- копії висновку психологічної експертизи, що була проведена в межах кримінального провадження за № 12023100030002570 від 24.08.2023 за участі неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- керуючись положеннями ч. 1 ст. 222 КПК України отримати дозвіл на розповсюдження відомостей з кримінального провадження під час досудового розслідування в межах цивільних справ № 754/8517/23, що перебуває в провадженні Деснянського районного суду м. Києва.
		У підготовчому засіданні 10 листопада 2023 року оголошено перерву до 24 листопада 2023 року.
		23 листопада 2023 року від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
		24 листопада 2023 року представник позивача надав письмові заперечення на клопотання, в яких просив у задоволенні клопотання про витребування доказів від 10 листопада 2023 року відмовити у повному обсязі.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача  ОСОБА_3 - адвоката Сливченко Юлії Вікторівни про витребування доказів від 10 листопада 2023 року відмовлено, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100030002570 триває, письмового дозволу на розголошення даних досудового розслідування прокурора та слідчого матеріали справи не містили, а стаття 222 КПК України передбачає недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.
		24 листопада 2023 року розгляд справи відкладено на 02 лютого 2024 року, оскільки представники сторін вважали за неможливе закрити підготовче провадження з огляду на відсутність пояснень третьої особи щодо суті спору та наявність незавершеного кримінального провадження.
		15 січня 2024 року від представниці відповідачки надійшло клопотання про приєднання доказів.
		31 січня 2024 року представник позивача подав заяву про виклик свідка та клопотання про приєднання доказів.
		31 січня 2024 року від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування надійшов висновок про умови проживання малолітньої ОСОБА_7 .
		02 лютого 2024 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 15 березня 2024 року.
		06 березня 2024 року від представника позивача надійшла заява про участь позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року заяву представника позивача про участь позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
		14 березня 2024 року до суду надійшло вступне слово позивача у письмовому виді.
		15 березня 2024 року від представниці відповідачки надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
		15 березня 2024 року від представника позивача надійшло вступне слово у письмовому виді.
		У судовому засіданні 15 березня 2024 року клопотання представниці відповідачки про приєднання доказів до матеріалів справи задоволено, та за клопотанням представника позивача судом для забезпечення принципу рівності та змагальності надано можливість подати відповідні пояснення у зв`язку з тим, що клопотання представниці відповідачки про приєднання доказів до матеріалів справи подано до суду та надіслане сторонам лише 15 березня 2024 року вже після закриття підготовчого провадження.
		У судовому засіданні 15 березня 2024 року допитано свідка ОСОБА_17 , у розгляді справи оголошено перерву до 12 квітня 2024 року.
		12 квітня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а від представниці відповідачки - заперечення на клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
		12 квітня 2024 року розгляд справи відкладено 24 травня 2024 року.
		20 травня 2024 року від представниці відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		24 травня 2024 року справа знята з розгляду у зв`язку з відсутністю у Деснянському районному суді м. Києва електропостачання.
		Розгляд справи призначено на 28 червня 2024 року.
		26 червня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
		28 червня 2024 року від позивача надійшла у письмовому виді судові дебати позивача, а від представника позивача - клопотання про приєднання доказів.
		У судовому засіданні 28 червня 2024 року оголошено перерву до 05 липня 2024 року.
		05 липня 2024 року справа знята з розгляду у зв`язку з відсутністю у Деснянському районному суді м. Києва електропостачання.
		05 липня 2024 року від представниці відповідачки надійшли у письмовому виді судові дебати.
		Розгляд справи призначено на 12 липня 2024 року.
		12 липня 2024 року представником позивача надано у письмовому виді судові дебати.
		У судовому засіданні 12 липня 2024 року позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а відповідачка та її представниця просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Позивач, ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Мінськ, Білорусь, є громадянином Канади, що підтверджується паспортом (а.с. 17-19 т. І).
		Відповідачка, ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві, Україна, громадянка України, що підтверджується паспортами громадянина України для виїзду за кордон (а.с. 20-29 т. І), а також паспортом громадянина України, пред`явленим у судовому засіданні.
		26 квітня 2014 року сторони познайомились в місті Брамптон, Канада на весіллі спільного друга, що підтверджується анкетою для подружжя/цивільного партнера від 14.10.2016 (а.с. 110-114 т. І).
		Позивач виступив так званим спонсором для відповідачки з метою отримання нею статусу постійного резидента Канади та її безперервного перебування на території Канади на законних підставах, що підтверджується карткою постійного резидента Канади на ім`я ОСОБА_18 від 30 жовтня 2018 року (а.с. 107-109 т. І), анкетою для подружжя/цивільного партнера від 14.10.2016 (а.с. 110-114 т. І), додатком А, так званою декларацією про походження від 14 жовтня 2016 року ( а.с. 115-123 т. І), листом Міністерства у справах імміграції, біженців та громадянства Канади від 05 квітня 2017 року (а.с. 124-128 т. І).
		ОСОБА_3 проживала в Канаді з вересня 2007 року та навчалася в університеті Йорку в Торонто, Канада з вересня 2008 року по серпень 2015 року, зокрема у жовтні 2015 році у Йоркському Університеті вона отримала науковий ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою (а.с. 50-52 т. IV). До моменту отримання нею статусу постійного резидента Канади 30 жовтня 2018 року, вона щороку отримувала візи (гостьові та студентські) у посольстві Канади в Києві ( а.с. 129-136 т. І).
		Позивач вказує, що відносини між сторонами швидко розвивались та, починаючи з серпня 2014 року вони почали проживати однією сім`єю, мати спільний побут. У цей період відповідачка здійснила страхування транспортного засобу, вказавши при цьому адресу місця проживання позивача, де він на той час проживав разом з сином, що підтверджується копією заявки та форми на страхування транспортного засобу від 20 березня 2015 року, копією договору оренди від 17 липня 2014 року (а.с. 137-165 т. І). Згодом позивач та відповідачка уклали договір оренди житлового приміщення від 27 червня 2015 року, (а.с. 166-175 т. І), яким вони вже разом винайняли квартиру та паркомісце за адресою: АДРЕСА_1 .
		Також сторони мали спільний банківській рахунок у Канаді, що підтверджується виписками про стан рахунку за період з 29 січня 2016 року по 31 січня 2017 року (а.с. 176-211 т. І). Крім цього, згідно з листом відділу по роботі з клієнтами Торонто-Домініон Банку від 07 грудня 2022 року, сторони мали спільні рахунки з 07 серпня 2015 року по 04 червня 2019 року (а.с. 212-215 т. І).
		Як вказує позивач, коли стало відомо, що відповідачка завагітніла, сторони винайняли нове помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди від 10 серпня 2016 року, який був підписаний сторонами та матір`ю відповідачки, ОСОБА_19 ( а.с. 216-230 т. І). Згодом сторони здійснили страхування свого орендного житла, що підтверджується полісом страхування № Р42928123НАВ від 10 вересня 2017 року (а.с. 231-233 т. І).
		16 липня 2016 року сторони одружилися в ОСОБА_20 , Канада, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 09 вересня 2016 року, реєстраційний номер 2016-05-026246 (а.с. 234-236 т. І).
		ІНФОРМАЦІЯ_7 у сторін народилася дочка, ОСОБА_14 , що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 06 лютого 2017 року та свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 від 19 грудня 2016 року, в якому батьком вказано - ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_18 , місце народження - ОСОБА_20 , Канада (а.с. 30-34 т. І).
		Листами-свідченнями від друзів та близьких знайомих родини - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 також підтверджується, що сторони постійно проживали на території Канади однією сім`єю. Свідчення вказаних осіб були засвідчені у Канаді 30 жовтня 2022 року уповноваженим із складання присяги Міністерства Юстиції Канади Джулією Керн ( а.с. 237-245 т. І).
		Позивач працює в Канаді програмістом, є директором і власником компанії 6585981 Канада Лтд (а.с. 246-250 т. І; а.с. 1-9 т. ІІ). Також листом компанії «Проком» підтверджується факт працевлаштування позивача та розмір його погодинної плати на території Канади від 03 жовтня 2022 року (а.с. 10-12 т. ІІ). Дохід позивача за 2021 рік підтверджується повідомленням про нарахування податку від 03 жовтня 2022 року ( а.с. 13-23 т. ІІ). Листом компанії «Алітія» від 01 травня 2023 року також підтверджується факт працевлаштування позивача та розмір його погодинної платні на території Канади ( а.с. 24-26 т. ІІ).
		Позивач проживає в Канаді за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується договором оренди від 14 серпня 2021 року ( а.с. 27-55 т. ІІ). Окрім цього, про цю адресу його проживання у Канаді також свідчить заявка на оренду житлового приміщення від 07 серпня 2021 року ( а.с. 56-60 т. ІІ). При цьому, крім самого позивача, в заявку також була включена і дитина, ОСОБА_14 .
		Позивач вказує, що разом з ним, наразі, проживає його рідний син від першого шлюбу, ОСОБА_24 , що підтверджується свідоцтвом про його народження ( а.с. 61-63 т. ІІ) та копією водійських прав (а.с. 64-66 т. ІІ); дитина та старший син позивача знайомі та мають гарні відносини; вони часто спілкувались до моменту переміщення ОСОБА_25 її матір`ю до України. У матеріалах справи наявні фото, які свідчать про проведення спільного часу дитини ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та позивача (а.с. 35-106 т. І).
		Згідно з паспортом № НОМЕР_4 від 03 березня 2017 року ОСОБА_14 є громадянкою Канади ( а.с. 67-69 т. ІІ).
		Водночас, відповідно до довідки про реєстрацію особи громадянином України, виданої Генеральним консульством України 18 травня 2017 року № 22, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована громадянкою України (а.с. 1 т. IV).
		ОСОБА_14 має на території Канади медичне страхування, яке дійсне до 07 грудня 2025 року, що підтверджується копією картки медичного страхування № 1470-216-431-РJ від 12 жовтня 2019 року ( а.с. 70-72 т. ІІ). Дитина отримувала на території Канади медичну допомогу, що підтверджується копією листа Доктора Дани Ньюман з центру сімейної медицини міста Торонто від 09 серпня 2022 року (а.с. 73-75 т. ІІ). Відповідно до цього листа, дитина обліковується в медичній клініці з 16 січня 2017 року і останній візит до доктора ОСОБА_27 відбувся 11 липня 2022 року, тобто незадовго до її переміщення з Канади в Україну.
		Також дитина отримувала стоматологічне лікування в Канаді, що підтверджується копією рахунку за стоматологічні послуги клініки «Смайл Сквод Кідс Дентал» від 13 січня 2021 року, який був сплачений позивачем ( а.с. 76-80 т. ІІ).
		Позивач зазначає, що на території Канади дитина відвідувала кілька закладів дошкільної освіти. Так, впродовж 2018-2019 років ОСОБА_14 була зарахована до садків ОСОБА_28 ( АДРЕСА_4 , М6Р 2L5) протягом червня-липня 2018 року та ОСОБА_29 (301 Ланор Авеню, Етобіко, Онтаріо, М8W 2R1) протягом травня-серпня 2019 року, що, зокрема, підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (оплати аліментів та інших додаткових витрат на дитину): 11 квітня 2018 року у розмірі 250 канадських доларів, 17 травня 2018 року у розмірі 1750 канадських доларів та 09 квітня 2019 року у розмірі 500 канадських доларів, 02 липня 2019 року у розмірі 500 канадських доларів, 02 серпня 2019 року у розмірі 500 канадських доларів ( а.с. 81-98 т. ІІ).
		ОСОБА_14 була ученицею Ітонвільської молодшої школи з 03 листопада 2020 року по 07 грудня 2020 року та відвідувала молодший дитячий садок, що підтверджується листом Ітонвільської молодшої школи від 06 жовтня 2022 року (а.с. 99-101 т. ІІ). Згідно з цим же листом ОСОБА_25 проживала разом з матір`ю за адресою: 16 Малгроув Драйв, Етобіко, Онтаріо.
		Дитина в Канаді також відвідувала дитячий садок Приватної школи ОСОБА_30 з вересня 2021 року, що підтверджується повідомленням про навчання в дитячому садку школи ОСОБА_30 від 27 червня 2022 року ( а.с. 102-110 т. ІІ) та профілем відвідування школи ОСОБА_30 від 08 серпня 2022 року ( а.с. 111-127 т. ІІ). Дитина відвідувала зазначений заклад дошкільної освіти з 09.09.2021 до 30.06.2022. У повідомленні зазначено, що ОСОБА_25 досягла великих успіхів у своїй здатності спілкуватися зі своїми однолітками та вчителями; ОСОБА_25 продемонструвала значні покращення у використанні розмовної англійської мови зі своїми однолітками та викладачами протягом навчального року. Дитина відвідувала старший рівень дитячого садку у цій школі і була переведена до першого класу початкової школи, в який вона повинна була почати ходити з вересня 2022 року.
		Окрім дошкільних дитячих закладів ОСОБА_14 також відвідувала додаткові заняття з танців. Так, відповідно до електронного листування ОСОБА_31 від 09 лютого 2022 року (а.с. 128-130 т. ІІ) та обліку відвідування Стар ОСОБА_32 ( а.с. 131-133 т. ІІ) Софія з вересня по грудень 2021 року була ученицею зазначеної школи танців.
		З 31 березня 2022 року дитина почала відвідувати школу танців Д`Ейр згідно з листом директора школи ОСОБА_33 від 15 серпня 2022 року (а.с. 134-135 т. ІІ). Софія мала успіхи в опануванні мистецтва танцю, що підтверджується почесною грамотою на її ім`я (а.с. 137-139 т. ІІ), а також оцінюванням за підсумками сезону 2022 року (а.с. 140-142 т. ІІ). ОСОБА_6 оплачував навчання дитини у школи танців Д`Ейр, що підтверджується рахунками від 31 березня 2022 року, 01 травня 2022 року, 01 червня 2022 року та 12 липня 2022 року (а.с. 143-154 т. ІІ).
		Позивач вказує, що відносини у родині почали погіршуватись ще у 2017 році, і з 01 грудня 2017 року він був змушений виїхати з квартири за адресою АДРЕСА_5 та почав проживати окремо.
		Після початку окремого проживання позивач сплачував аліменти на утримання дитини, що підтверджуються виписками з його банківського рахунку за 2017-2022 роки (а.с. 81-98 т. ІІ).
		28 червня 2019 року позивач подав до суду заяву про розірвання шлюбу (а.с. 155-175 т. ІІ), яка також містила вимоги щодо опіки над дитиною та доступу до дитини. У заяві вказано, що ця заява подається з метою захисту його батьківських прав та забезпечення справедливої опіки та доступу до дитини для обох батьків. Також зазначено, що ОСОБА_34 , його дружина й мати ОСОБА_25 , ігнорує його права та не дозволяє йому проводити достатньо часу з їхньою донькою ОСОБА_25 . ОСОБА_35 не повністю залучає його до прийняття важливих рішень, що стосуються дитини, таких як догляд за дитиною, медичне обслуговування та позашкільні заходи. ОСОБА_35 не дозволяє йому брати участь у святкуванні разом з ОСОБА_25 важливих свят, таких як Різдво, Новий рік і Великдень. ОСОБА_35 використовує грубу та образливу лексику щодо нього в присутності дитини. Вона характеризує його перед ОСОБА_25 з негативного боку й заохочує її вірити в те, що він погана людина. ОСОБА_35 також приховує від нього місце проживання ОСОБА_25 - 28 березня 2019 року вона переїхала з батьками з їхнього попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_6 , Торонто до невідомого місця в ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , і не дозволяє йому відвідувати місце проживання ОСОБА_25 , щоб перевірити умови її проживання.
		22 липня 2019 року у відповіді на заяву про розірвання шлюбу відповідачка, ОСОБА_18 просила канадський суд ухвалити рішення, зокрема, про те, що: відповідачка має одноосібну опіку над ОСОБА_38 , з основним місцем проживання з відповідачкою; заявник повинен мати контрольований доступ до ОСОБА_25 в центрі доступу під наглядом; заявник повинен сплачувати аліменти на дитину, виходячи з його доходу, відповідно до Правил сплати аліментів на утримання дітей; заявник зобов`язується сплачувати відповідачці аліменти на утримання подружжя у розмірі, визначеному судом, починаючи з дати розірвання шлюбу; заявнику буде заборонено наближатися до відповідачки ближче ніж на 100 метрів. Спілкування заявника з відповідачкою має відбуватися виключно за допомогою текстових повідомлень або електронної пошти та виключно стосовно ОСОБА_25 і не більше 3 повідомлень на день, з 9:00 до 20:00; відшкодування збитків за жорстоке поводження у розмірі 20000,00 доларів (а.с. 71-94 т. IV).
		До вирішення цієї цивільної справи 2022 році cторони виконували низку проміжних судових рішень, які, серед іншого, передбачали тимчасові домовленості про час перебування з батьками, аліменти та освіту дитини:
		- наказ ОСОБА_39 від 18 грудня 2019 року;
		- затвердження судді Шор від 01 жовтня 2020 року;
		- наказ судді Лейпер від 19 травня 2021 року.
		Зазначені вище судові рішення містяться серед додатків до афідевіта позивача від 16 серпня 2022 року (а.с. 194-200, 241-248 т. ІІ).
		Так, наказом судді Монахан від 18 грудня 2019 року було скасовано необхідність побачень батька з дитиною під наглядом та встановлено тимчасовий розпорядок, за яким батько бачився з дитиною кожного вівторка та четверга з 17:30 до 20:30 та кожної неділі з 11:00 до 18:00.
		Згодом наказом судді Лейпер від 19 травня 2021 року розпорядок побачень батька з дитиною було розширено: кожного вівторка, четверга та кожної другої п`ятниці з 16:00 до 20:30 та кожної неділі з 10:00 до 20:30. Цей розклад діяв до ухвалення судом остаточного наказу 10 червня 2022 року.
		Позивач вказує, що незважаючи на напружені відносини між сторонами, він намагався робити для відповідачки та дитини все можливе, щоб захистити їх у разі необхідності. Так, він представляв інтереси відповідачки та її матері у спорі проти орендодавця у канадському суді та допоміг їм виграти цей судовий процес, що підтверджується судовим наказом у справі № Т8Т-02719-18/Т8Т-02180-18 від 26 жовтня 2020 року (а.с. 24-42 т. ІІІ).
		Цивільна справа № FS-19-10900 розглядалась канадським судом з 2019 по 2022 рік та завершилась ухваленням остаточного наказу судді Наконечни 10 червня 2022 року (а.с.43-60 т. ІІІ). Цим наказом були вирішені питання, які стосуються батьківських прав (відповідальності) сторін, зокрема:
		- дитина, ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основне місце проживання з відповідачкою, ОСОБА_41 ;
		- після погодження з позивачем, ОСОБА_42 , відповідачка, ОСОБА_34 , матиме основні повноваження щодо прийняття рішень відносно дитини, включаючи (але не обмежуючись) вирішення медичних питань, освіти, релігії, позакласних заходів;
		- ОСОБА_40 , відвідуватиме ОСОБА_43 школу в Торонто, як тільки для неї звільниться місце. Позивач, ОСОБА_44 , та відповідачка, ОСОБА_34 , у рівних частках вносять плату за навчання ОСОБА_45 школі в Торонто. ОСОБА_40 відвідуватиме Державну школу Блу Віллоу доти, доки не зможе відвідувати ОСОБА_43 школу в Торонто;
		- жодна зі сторін не повинна переїжджати в місце, що знаходиться в радіусі більш ніж 20 км від Вальдорфської школи в Торонто, якщо інше не обумовлено обома сторонами письмово або ж рішенням суду;
		- батькам дозволяється подорожувати з дитиною всередині Канади без необхідності отримувати дозвіл іншого з батьків;
		- відповідачці, ОСОБА_46 забороняється виїжджати за межі Канади з ОСОБА_38 , без згоди позивача ОСОБА_47 ;
		- позивачу, ОСОБА_48 , забороняється виїжджати за межі Канади з ОСОБА_38 , без згоди відповідачки, ОСОБА_49 ;
		- за винятком надзвичайних ситуацій, позивач, ОСОБА_44 , та відповідач, ОСОБА_34 , спілкуватимуться один з одним лише за допомогою додатку Our Family Wizard;
		- позивач, ОСОБА_44 , проводить батьківський час із ОСОБА_38 , відповідно до такого графіка:
		a) Починаючи з 26 червня 2022 року щонеділі з 10:00 ранку до моменту ранкового приходу до школи у понеділок (або 10:00 ранку), щовівторка з моменту забору зі школи/ табору (або 15:00) до 20:00 і щочетверга з моменту забору зі школи/табору (або 15:00) до ранкового приходу до школи в п`ятницю (або 10:00 ранку).
		b) Починаючи з 1 листопада 2022 року:
		Тиждень 1: У понеділок з моменту забору зі школи (або 15:00) до ранкового приходу до школи у вівторок (або 10:00), у п`ятницю з моменту забору зі школи (або 15:00) до ранкового приходу до школи у понеділок (або 10:00).
		Тиждень 2: У четвер забирає зі школи (або о 15:00) до ранкового приходу до школи у п`ятницю (або о 10:00).
		У разі довгих вихідних, батьківський час позивача триватиме до вівторка, до ранкового приходу до школи.
		Якщо передача дитини відбувається не в школі чи таборі, вона має відбуватися в магазині Tim Horton's, розташованому на перехресті вулиць Батерст та Резерфорд.
		- між сторонами був також встановлений порядок проживання дитини або побачень з дитиною протягом свят, літніх та зимових канікул;
		- позивач, ОСОБА_6 , виплачує відповідачці, ОСОБА_46 , аліменти у розмірі 910 доларів на місяць на утримання ОСОБА_50 .
		У Затвердженні від 10 червня 2022 року, яке за своєю суттю є мировою угодою між сторонами, підписаному і позивачем, і відповідачкою особисто, сторони домовилися врегулювати усі питання у справі, в т.ч. і узгодили, що відповідачці, ОСОБА_46 , не дозволяється виїжджати за межі Канади із ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди заявника, ОСОБА_47 , при цьому не можна необґрунтовано відмовити у згоді (а.с. 61-83 т. ІІІ).
		В афідевіті (заяві під присягою) ОСОБА_51 , канадський адвокат позивача від 08 червня 2023 року зазначив, що 10 червня 2022 року п. Баранов та п. Романушко врегулювали позовні вимоги, подані у судовій справі № Р8-19-10900; умови мирової угоди сторін були включені до Остаточного судового рішення судді Наконечни від 10 червня 2022 року (далі - «Остаточне судове рішення»); він подає цю заяву для інформування українських судів про дату, коли Остаточне судове рішення судді Наконечни від 10 червня 2022 року стало чинним, діючим та обов`язковим для обох сторін у провінції Онтаріо, Канада; суддя Наконечни затвердила мирову угоду сторін (пана ОСОБА_52 та пані ОСОБА_53 ) 10 червня 2022 року. Відповідне затвердження судді Наконечного, що додається як Додаток D, набуло чинності для сторін негайно, а саме 10 червня 2022 року (а.с. 84-142 т. ІІІ).
		Позивач у позовній заяві вказує, що останній раз мав можливість бачити та спілкуватись з дитиною 21 червня 2022 року.
		24 червня 2022 року відповідачка повідомила поліцію, що позивач завдав шкоди дитині сексуального характеру.
		24 червня 2022 року детектив констебль Джона ЧОУ #1759 - офіцер регіонального управління поліції Йорка допитав  ОСОБА_54  (СБ - за текстом допиту). Короткий виклад допиту: «СБ повідомила, що їй 5 років. Сьогодні СБ погано себе почувала, в неї з`явився кашель, і вона не пішла до школи. СБ повідомила, що батька звати ОСОБА_55 , а мати -  ОСОБА_35 . СБ дивилася з мамою мультики, потім їла вівсянку з бабусею. Її мама працювала за комп`ютером. СБ повідомила, що її батько був у себе вдома. СБ повідомила, що вона іноді живе з мамою, а іноді з татом. Коли вона залишається з мамою, там також є її бабуся. СБ любить дивитися мультфільми з мамою, але не любить дивитися їх довго. СБ повідомила, що іноді вона дотримується правил домашнього розпорядку, але іноді ні. Якщо вона кричить або плаче, вона не дотримується правил, і мама просить її бути хорошою дівчинкою. Коли вона добре поводиться, мама її любить. СБ повідомила, що їй подобається грати зі своєю подружкою, коли вона залишається з батьком. Коли вона з ОСОБА_56 , СБ любить малювати. СБ зазвичай кладе свого кролика в сумку і приносить татові, грається з ОСОБА_56 . Яна дівчинка, трохи молодша за неї, але їй також 5 років. Вона живе разом із ОСОБА_57 . СБ повідомила, що її батько живе з її дядьком. СБ повідомила, що батько відвіз її в поліцію, а мама забрала. СБ повідомила, що іноді вона грає з батьком, а іноді з ОСОБА_56 . СБ повідомила, що її батько іноді працює, а іноді ні. Якщо вона не дотримується правил домашнього розпорядку, батько просить, щоб вона краще поводилася. Коли вона добре поводиться, батько її любить. СБ повідомила, що завтра вона має провести день із мамою, а наступного дня буде в батька. СБ хотіла б відвідати свого батька. СБ вважає за краще залишатися і з мамою, і з татом. Мати не робить їй нічого поганого. Батько не робить їй нічого поганого. СБ зазвичай приймає ванну з бабусею. СБ ніколи не приймає ванну у батька, тому що його ванна дуже брудна. СБ повідомила, що мама ніколи не робила нічого, що їй не подобається. СБ повідомила, що її батько займається тим, що їй не подобається. Вона не любить, коли батько проводить тест (показує на її праву руку) . Він завжди бере кров і проколює її маленькою голкою. Іноді вона робить тест в носі тампоном. Вона здає тест неподалік від свого дому, але не знає чому. СБ забула, що вона сьогодні розповідала мамі про свого батька. Вона повідомила, що розповість мамі, а потім піде в поліцію і все пояснить. СБ сказала, що коли буде вдома, то пригадає і розповість в поліції. СБ повідомила, що в будинку тата іноді почувається добре, а іноді погано. Перебуваючи в будинку тата, СБ любить жестикулювати та пити какао. Коли какао гаряче, її рука нагрівається. СБ повідомила, що ні мама, ні тато ніколи її не карали. СБ повідомила, що вона пішла в парк з батьком, це було весело і нічого страшного не сталося. СБ повідомила, що її батько ніколи не пустував у парку. СБ не може пригадати, щоб вона була засмучена і бігла до машини свого батька. СБ любить грати з батьком у хованки в парку біля струмка. Коли вона йде до вбиральні в будинку свого батька, вона зачиняє двері. Її тато зачиняє двері, коли йде до вбиральні. Мама іноді це робить, а іноді ні. Її бабуся завжди зачиняє двері до вбиральні» (а.с. 139, 140, 174, 175 т. V).
		15 липня 2022 року позивач направив пані ОСОБА_53 повідомлення про термінове клопотання, в якому вимагав негайного відновлення батьківського часу, компенсування часу та постанови, що уповноважує регіональну поліцію ОСОБА_58 забезпечувати дотримання умов перебування з батьками відповідно до умов Остаточною рішення суду (а.с. 227 т. ІІ).
		18 липня 2022 року ОСОБА_25 відвідала літній табір танцювального колективу Д`Ейр, розташований у Конкорді, Онтаріо. Джессіка Маннара, художній керівник танцювального колективу Д`Ейр повідомила, шо мати ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , забрала ОСОБА_25 по обіді, тому що дитина погано себе почувала і відвезла її з табору о 12:54. ОСОБА_61 повідомляє, що ОСОБА_25 була зареєстрована для відвідування табору з 18 липня 2022 року по 22 липня 2022 року (а.с. 227 т. ІІ).
		19 липня 2022 року відповідачка надіслала позивачу повідомлення у застосунку Our Family Wizard, щоб повідомити, що вона відновить його батьківський час і забезпечить компенсацію пропущених зустрічей, як тільки Товариство допомоги дітям регіону ОСОБА_62 завершить своє розслідування. Проте, пізніше того ж дня відповідачка разом з дитиною сіла на літак до ОСОБА_63 , Польща (а.с. 228 т. ІІ).
		21 липня 2022 року відбувся розгляд термінового клопотання суддею Бекхаус у Вищому суді Торонто з приводу відмови пані ОСОБА_53 у наданні батьківського часу як порушення Остаточного рішення суду. ОСОБА_64 не була присутня на судовому засіданні. За результатами термінового клопотання позивача Вищий суд Онтаріо 21 липня 2022 року в особі судді Бекхауза видав наказ, яким негайно відновив батьківський час позивача, серед іншого, зобов`язавши відповідачку надати особисті пояснення суду з приводу її поведінки та фактично відмови виконувати наказ (а.с. 207-209 т. ІІ, а.с. 5-8 т. ІІІ).
		24 липня 2022 року регіональна поліція ОСОБА_58 підтвердила інформацію, отриману від Управління прикордонних служб Канади щодо того, що 19 липня 2022 року відповідачка сіл на літак разом з дитиною у міжнародному аеропорту Пірсон і вирушила до ОСОБА_63 , Польща (а.с. 183, 229 т. ІІ).
		25 липня 2022 року Товариство допомоги дітям регіону ОСОБА_62 видало лист про закриття справи, в якому йшлося про те, що Товариство зайнялося родиною 24 червня на підставі повідомлення регіональної поліції Йорка. Причина занепокоєння полягала у звинуваченнях у сексуальному насильстві з боку позивача стосовно ОСОБА_25 . Після оцінки цієї інформації та вивчення історії сім`ї Товариством було ухвалено рішення про необхідність проведення розслідування щодо захисту дітей Тому, було проведено розслідування відповідно до Стандартів захисту дітей у провінції Онтаріо. Всі члени сім`ї були опитані окремо та наодинці. Після завершення розслідування Товариство встановило, що звинувачення не підтвердились. На даний момент немає жодних доказів того, що ОСОБА_25 наражалася на ризик сексуального насильства, перебуваючи під опікою батька. Обом батькам рекомендується продовжити вирішення свої суперечок у питаннях виховання та якнайшвидше звернутися до суду у сімейних справах. Копія такого листа міститься серед додатків до афідевіта Позивача від 16 серпня 2022 року (а.с. 210 т. ІІ, а.с. 9 т. ІІІ).
		У Польщі відповідачка та дитина сіли в автобус Setra Coach (номерний знак НОМЕР_5 ) та вирушили до України, в`їхавши до країни через пункт пропуску «Рава-Руська» у Львівської області 21 липня 2022 року о 1:20, що підтверджується листом-відповіддю на адвокатський запит Головного центру обробки спеціальної інформації № 91-28378/0/15-22-Вих від 03 жовтня 2022 року ( а.с.143-144 т. ІІІ). У цій відповіді надано інформацію про перетин кордону за період з 03 жовтня 2017 року по 03 жовтня 2022 року, тобто за останні п`ять років, і даних про те, що дитина перетинала державний кордон України (на в`їзд чи виїзд), окрім як 21 липня 2022 року, не зафіксовано.
		У листі-відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби № 91-18141/18/23-Вих від 19 квітня 2023 року, наданій на адвокатський запит представника позивача, зазначено, що у період з 08.11.2017 по 19.04.2023 малолітня особа ОСОБА_14 в`їхала на територію України у пункті пропуску Рава-Руська 21.07.2022 о 01:20 год. Іншої інформації немає (а.с.145-146 т. ІІІ).
		У листі-відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби № 91-36921/18/23-Вих від 04 серпня 2023 року, наданій на адвокатський запит представника позивача, зазначено, що у період з 08.11.2017 по 04.08.2023 малолітня особа ОСОБА_14 в`їхала на територію України у пункті пропуску Рава-Руська 21.07.2022 о 01:20 год. Даних про виїзд дитини з території України немає (а.с.221 (на звороті), 222 т. ІІІ).
		16 серпня 2022 року позивач подав до Центрального Органу Канади заяву про повернення дитини за Гаазькою конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (а.с.147-164 т. ІІІ). 
		14 вересня 2022 року Міністерство юстиції України підтвердило отримання заяви  ОСОБА_47 про повернення його неповнолітньої доньки ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з України до Канади (а.с.165-166 т. ІІІ). Також Міністерством юстиції України було направлено лист на адресу Центрального Органу Канади від 31 січня 2023 року, яким позивача повідомлено про те, що пошуки відповідачки та дитини на території України ще досі тривають (а.с.170-174 т. ІІІ). Лист аналогічного змісту був надісланий Міністерством юстиції України 17 травня 2023 року (а.с.175-177 т. ІІІ).
		17 листопада 2022 року ухвалою судді Лококо Вищий суд правосуддя, номер судової справи FS-19-10900 встановлено, що [1] cьогодні в режимі відеоконференції надійшло клопотання позивача ОСОБА_47 (згідно з викладеним у повідомленні про клопотання від 7 листопада 2022 р.). Позивач вимагає: (і) призупинити виплату аліментів на дитину відповідачці ОСОБА_46 , (іі) дозволити позивачу подати заяву на продовження дії паспорта їх доньки ОСОБА_25 без згоди відповідачки, та (ііі) відокремити провадження про розлучення від провадження про виплату аліментів на утримання дитини, подружжя або виконання батьківських обов`язків. [2] Від імені відповідачки з`явився офіційний законний представник і повідомив про те, що він не підтримував зв`язку з відповідачкою протягом декількох тижнів і не має інструкцій. [3] Відповідачка виїхала з Канади з донькою сторін (віком 5 років) та в`їхала в Україну у липні 2022 року. Позивач подав заяву в рамках Гаазької угоди у серпні 2022 року, вимагаючи повернути дитину до Канади. [4] На підставі наданих доказів, суддя дійшов висновку, що запитувана постанова має бути видана, включаючи постанову про стягнення з відповідачки витрат у розмірі 1500 доларів (а.с. 44-46 т. V).
		ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 . Однак заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11.01.2013 у справі 2603/16298/12 відповідачка визнана такою, що втратила право користування житловим приміщення (вказаною квартирою).
		Після приїзду в Україну відповідачка з дитиною проживала в м. Трускавець, потім за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 15, 39, 40 т. IV).
		З 11 липня 2023 року відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 11.07.2023 (а.с. 215 т. ІІІ, а.с. 11 т. IV).
		14 липня 2023 року ОСОБА_3 укладено договір оренди житлового майна за адресою: АДРЕСА_10 . Строк дії договору до 14.07.2024 (а.с. 12-14 т. IV).
		У листі-відповіді Державної міграційної служби України від 28.08.2023, наданій на адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 , зазначено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 28 серпня 2023 року, не встановлено (а.с. 222 (на звороті) т. ІІІ).
		Даних про те, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання на території України у матеріалах справи не міститься.
		У рекомендаційному листі ОСОБА_65 від 25 липня 2023 року зазначено, що ОСОБА_60 є співвласницею 12488124 Саnada Inc, вона працює з ОСОБА_66 більше 3 років; вона також є співвласницею. Їхні клієнти та колеги поважають її як порядну та чесну людину. Вона також бере участь у громадській діяльності та бере участь у благодійних та інших соціальних заходах (а.с. 53-55 т. IV).
		Також до матеріалів справи додано лист від ОСОБА_67 (близького друга ОСОБА_18 )(а.с. 56-61 т. IV), лист Йоркського університету від 16 травня 2014 року про те, що ОСОБА_34 працювала в «Instructional Technology Center» Йоркського університету за сумісництвом близько трьох років (а.с. 62-64 т. IV), рекомендаційний лист DiscoveryLand від 16 серпня 2009 року про те, що ОСОБА_34 була волонтером у таборі DiscoveryLand у липні-серпні 2009 року як вожата, працюючи з молоддю та дорослими з різного походження (а.с. 65-67 т. IV).
		Згідно з виписками з рахунку Королівського банку Канади за 27 лютого 2023 року - 27 березня 2023 року, 27 березня 2023 року - 27 квітня 2023 року, 27 квітня 2023 року - 27 травня 2023 року відповідачка отримує дохід в Канаді від підприємства, де вона працює дистанційно (а.с. 42-49 т. V).
		У період з 25 серпня 2022 року по 14 грудня 2022 року дитина ОСОБА_14 відвідувала дошкільний навчальний заклад № 6 «Теремок» у м. Трускавець, що підтверджується довідкою дошкільного навчального закладу № 6 «Теремок» відділу освіти Трускавецької міської ради Міністерства освіти і науки України від 14 грудня 2022 року (а.с. 15 т. IV).
		03 січня 2023 року ОСОБА_3 укладено договір з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_68 про денний догляд за дитиною (організацію перебування, відпочинку і розваг), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги денного догляду за дитиною, тобто забезпечити дитині: організацію її перебування і задоволення базових потреб, відпочинок у разі потреби, розваги, дозвілля та ігри, які відповідають її віку та розвитку, можливість творчої діяльності. Місце надання Послуг: Дитячий клуб «Совенята» ( АДРЕСА_11 ). Строк надання послуг за цим договором встановлено з 03.01.2023 по 28.02.2023 (а.с. 17-20 т. IV).
		Згідно з характеристикою дитини, наданою 24.07.2023 ФОП ОСОБА_68 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 відвідує дитячий клуб «Совенята» за адресою: АДРЕСА_11 з 03.01.2023. Позаурочні заняття включають: курси англійської мови, заняття з танців, заняття з джиу-джитсу, та додаткові розвиваючі заходи у виді екскурсій. Дитина, про яку йдеться, завжди готова вчитися, досліджувати та вивчати світ навколо. Софія впевнена і демонструє сильні соціальні здібності, добре комунікує з іншими дітьми та дорослими. Вона завжди відчуває радість від вивчення нових речей та з легкістю справляється з поставленими завданнями. Культурно-гігієнічні навички сформовані добре, володіє навичками самообслуговування відповідно до віку. Дитина радіє процесу навчання, щоб одягатися, їсти та дотримуватися гігієни самостійно. Крім того, її мати показала їй значення спілкування та культурної взаємодії, що помітно в її відносинах з оточуючими. Вписуючи моменти навчання в їх щоденне життя, мати вдало допомогла дитині зрозуміти свій внутрішній світ та довкілля. Стосовно взаємин з матір`ю, ОСОБА_18 , дитина активно співпрацює з нею в різних аспектах своєї повсякденної життєвої діяльності. Маючи вроджену цікавість та енергію, дитина цінує кожен момент навчання, який пропонує мати. Вона охоче засвоює навички самообслуговування, культури, орієнтації у просторі та часі. Ці розвиваючі дії матері відповідають віку та рівню розвитку дитини, що підтверджує її роль не лише як доглядача, а й вчителя. Мама завжди приводила та забирала дитину з клубу, та кожен раз активно цікавилась подіями дня. Загалом, вихователі відзначають міцний емоційний зв`язок ОСОБА_25 з мамою. Ця дитина вже з раннього віку вправно орієнтується у просторі, визначає, об`єкти та пам`ятки у своєму середовищі. Вона також розуміє та використовує концепції часу, такі як день та ніч, сезони, часи дня та дні тижня. Софія є яскравим прикладом позитивних властивостей та адаптивних навичок, що слугують основою для її інтелектуального, соціального та емоційного розвитку (а.с. 16 т. IV).
		Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_69 видано довідку від 19 грудня 2023 року про те, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дійсно користується освітньою послугою «репетитор-онлайн» з дошкільної підготовки від ФОП ОСОБА_70 . Послуга надається згідно з договором № 609230928231 від 28.09.2023 року. Замовником освітньої послуги є мати ОСОБА_7 - мама ОСОБА_3 , з якою відбувається уся комунікація стосовно навчального процесу. Оплата за навчання здійснюється своєчасно, заборгованості немає (а.с. 22 т. V).
		Також Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_69 надано характеристику від 19 грудня 2023 року про те, що ОСОБА_14 навчається з вчителем початкової школи з вересня 2023 року. Учениця володіє навчальним матеріалом на середньому рівні, навчається не в повну міру своїх сил. Дівчинка за бажанням запам`ятовує матеріал та має розсіяну увагу, проте, має довготривалу пам`ять. Рівень працездатності протягом уроку нестабільний, іноді ОСОБА_25 проявляє небажання виконувати навчальний матеріал, хоча має хороші задатки до навчання. Виявляє логічне мислення та має математичні здібності. Також проявляє інтерес до малювання, математики, спорту. У ОСОБА_25 добре розвинена дрібна моторика рук. ОСОБА_14 старанно виконує усі вправи, якщо вони її зацікавили. До виконання домашніх завдань ставиться відповідально, виконує в повному обсязі та вчасно. Учениця спілкується українською мовою на заняттях та в побуті. Мовлення з нормальним темпом і силою голосу. Дитина проявляє інтерес до української культури та традицій українського народу. ОСОБА_14 є достатньо самостійною та творчою особистістю. До вчителів ставиться з повагою. Дівчинка має добрий загальний розвиток (а.с. 23 т. V).
		01 лютого 2023 року ОСОБА_3 звернулася до із заявою до Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій вказала, що у липні 2022 року її дитина, ОСОБА_40 , відкрилася щодо неодноразових епізодів фізичного насилля та навіть сексуальних збочень з боку батька, ОСОБА_47 . Втікаючи від чоловіка з Канади, вона та її дитина наразі є під загрозою фізичного насилля та вивезення дитини за кордон проти волі, тому просила вжити термінових заходів для захисту дитини (а.с. 40 т. IV).
		02 лютого 2023 року Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надіслала начальникові Печерського УП ГУНП України в місті Києві лист, в якому йшлося про те, що до вказаної служби надійшла заява від ОСОБА_18 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , від 02.02.2023 вхідний № 105/78/Р-35 про вчинення домашнього (фізичного та сексуального) насильства щодо її малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з боку її чоловіка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що мешкає за адресою: Канада, Торонто. Зі слів заявниці, ОСОБА_6 систематично вчиняв фізичне та сексуальне насильство стосовно малолітньої дитини, через що ОСОБА_18 змушена була переїхати з малолітньою дитиною до України, до м. Київ. Тому, Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації просила перевірити інформацію, в разі необхідності вжити відповідних заходів та повідомити про проведену перевірку письмово (а.с. 39 т. IV).
		Доказів того, що за результатами розгляду заяви відповідачки, поданої до служби у справах дітей та сім`ї, Печерським УП ГУНП України в місті Києві було внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення немає.
		23 червня 2023 року дитячим гінекологом ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» проведено огляд дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та встановлено діагноз - «гострий вагініт» (а.с. 33 т. IV).
		Даних про те, що після приїзду в Україну матір дитини підписала декларацію з сімейним лікарем (педіатром) для обслуговування та надання медичних послуг дитині в матеріалах справи не міститься.
		03 липня 2023 року Печерським районним у місті Києві центром соціальних служб за зверненням відповідачки надано копію Акта оцінки потреб сім`ї/особи та висновок оцінки потреб сім`ї від 07.06.2023 ОСОБА_3 , в якому вся інформація зазначена зі слів матері дитини, а психологом центру рекомендовано відвідати консультації дитячого-лікаря гінеколога, дитячого лікаря психотерапевта та дитячого нейропсихолога. Зі слів відповідачки, вона з дочкою відвідала консультацію дитячого лікаря - гінеколога (а.с. 34-38 т. IV).
		04 липня 2023 року ТОВ «МЦ МЕДОГЛЯДІВ УКРАЇНИ» видано довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 6914, згідно з якою у ОСОБА_3 психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання «ІТРМ» відсутні (а.с. 41 т. IV).
		24 серпня 2023 року внесено відомості до ЄРДР, кримінальне провадження 12023100030002570, за ч. 2 ст. 156 КК України на підставі матеріалів, що надійшли від адвоката Сливченко Юлії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , які містять відомості про можливе вчинення відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , насильницьких дій сексуального характеру з боку її батька ОСОБА_5 (а.с. 21 т. IV).
		22 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_71 , психологом, кандидатом психологічних наук, на прохання  ОСОБА_3 надано інформаційну довідку вих № 148 про психологічно-діагностичні консультації з  ОСОБА_72 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій зазначено, що з 05.12.2022 по 22.12.2022 було проведено 6 (шість) психологічно-діагностичних консультації з  ОСОБА_25 , які було спрямовано на дослідження емоційного стану дівчинки, її стосунків з найближчим оточенням і деяких рис особистості дитини. Візуальні спостереження:  ОСОБА_25 привітна, контакт з дитиною дещо утруднений, має адекватну поведінку, володіє культурними навичками, охоче виконує необхідні завдання; на всі консультації Софію приводила мама; в присутності мами дівчинка почувається цілком природно і комфортно; загалом спілкування дитини з мамою має позитивний, дружній характер; Софія завжди приходила в гарному настрої. Діагностика сім`ї:  ОСОБА_25 має тісний емоційний зв`язок з мамою, довіряє їй, мама для дівчинки є дуже важливою (малюнки «Моя сім`я», «Сім`я, яку я хочу», «Три дерева», «Пташине гніздо», методики ЦТО, Емоційні вибори, Сходинки самооцінки, «Емоційні стосунки в сім`ї», Рене Жиля, опитувальник «Незакінчені речення», спонтанні малюнки); до батька  ОСОБА_25 має амбівалентні (подвійні, протирічні) почуття: з одного боку на несвідомому рівні має емоційний зв`язок з ним, але такий, що носить патологічний, симбіотичний, залежний характер, дуже злиться на нього, має сильний страх щодо нього (малюнки "Моя сім`я", "Людина під дощем", "Сім`я, яку я хочу", "Три дерева", "Пташине гніздо", методики ЦТО, Емоційні вибори, Проективна казка, Казки Л.Дюсс, РАТ, Емоційні вибори, Емоційні стосунки в сім`ї, Рене Жиля), з другого боку на свідомому рівні, зі слів дитини, має бажання спілкуватись з ним; на несвідомому рівні дівчинка злиться на батьків (методики Проективна казка, казки ОСОБА_73 , ТАТ); дитина травмована сімейною ситуацією (коментар психолога: сварки, розлучення батьків завжди для дитини є травматичними подіями). Діагностика емоційного стану: на момент діагностичного обстеження на свідомому рівні ОСОБА_25  має достатньо стабільний емоційний стан (методики « ОСОБА_74 країна почуттів», кольоровий тест Люшера, малюнки «Три дерева», « ОСОБА_75 під дощем» методи бесіди і візуального спостереження); на несвідомому рівні дівчинка має придушені почуття злості (візуальні спостереження), провини, яка стосується сексуальної сфери (методика  ОСОБА_74 країна почуттів); дівчинка має завищену самооцінку, що є нормальним явищем для даного віку дитини, а також вмінням найближчого оточення створити сприятливий простір для нормального психо-емоційного розвитку дитини (методики «Сходинки самооцінки», «Шкала самооцінки», ЦТО); Софія має середній рівень тривожності (тест тривожності ОСОБА_76 , візуальне спостереження); суїцидальні нахили дитини знаходяться в межах норми (тест  ОСОБА_77 );  ОСОБА_25 має достатній психологічний ресурс задля подолання життєвих труднощів (малюнок « ОСОБА_75 під дощем»). Більшість малюнків  ОСОБА_25 (як діагностичних, так і спонтанних) містять елементи символічної сексуальної тематики, що характерне для дітей, які зазнали сексуального насильства. Загальні зауваження:  ОСОБА_25 стала свідком фізичного насильства щодо своєї мами і бабусі, що визначає  ОСОБА_25 як жертву насильства згідно з Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Розлучення батьків, будь-який вид насильства з боку будь-якої особи щодо дитини і/або до близьких осіб спричиняють психіці дитини потужний стрес і можуть викликати непередбачувані наслідки для психічного і соматичного здоров`я дитини. Рекомендації: рекомендовано ОСОБА_78 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , пройти курс психологічної реабілітації для усунення наслідків дистресу, спричиненого сімейною ситуацією; проживати постійно з мамою; спілкування з батьком проводити виключно в присутності мами і за умови спокійного, позитивного і поважливого ставлення батьків одне до одного; дбайливе ставлення до емоційних потреб з боку дорослого оточення; не рекомендовано піддаватись опитуванню в органах опіки і суді. Батькам -  ОСОБА_3 і  ОСОБА_9 пройти курс батьківського психологічного консолідування з метою підвищення батьківської компетенції у вирішенні емоційних проблем доньки  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8  (а.с. 22-26 т. IV).
		22 грудня 2023 року ФОП ОСОБА_71 , психологом, кандидатом психологічних наук, на прохання ОСОБА_3 надано інформаційну довідку вих № 172 про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій зазначено, що з 10.12.2023 по 22.12.2023 було проведено психологічно-діагностичну роботу з ОСОБА_25 , яку було спрямовано на дослідження рівня соціально-психологічної адаптації дівчинки до нових умов проживання і навчання. За результатами тесту ОСОБА_25 має низький рівень тривожності. За результатами проективних методик зроблено припущення, що ОСОБА_25 мас стабільний емоційний етан, добре справляється зі стресовими ситуаціями, має високий рівень адаптації. Рекомендовано ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_8 : проживати постійно з мамою; спілкування з батьком проводити виключно в присутності мами і за умови спокійного, позитивного і поважливого ставлення батьків одне до одного; дбайливе ставлення до емоційних потреб з боку дорослого оточення; не рекомендовано піддаватись опитуванню в органах опіки і суді; батькам ОСОБА_3 і ОСОБА_9 пройти курс батьківського психологічного консультування з метою підвищення батьківської компетенції у вирішенні емоційних проблем дочки (а.с. 24-26 т. V).
		Водночас, у рецензії, наданій психологом Центру практичної психології «РОЗРАДА», ОСОБА_79 за вих. №1/10 від 17 жовтня 2023 року на інформаційну довідку про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вих. № 148 від 22.12.2022 (а.с. 208-211 т. V) вказано, що:
		- «психолог описує інформацію про те, що у дитини після відвідування батька (ред. проживаючи у Канаді) підвищувався рівень тривожності, вона грала в ігри, що носили сексуальний характер... «проте, не вказано, про які саме ігри йде мова і що психолог або мати дитини вважають «іграми, що носять сексуальний характер». Там же вказано, що Софія «...категорично відмовлялася від вечірніх гігієнічних процедур геніталій» - у документах отриманих від адвоката міститься інформація про те, що дитина має захворювання на гострий вагініт, що може свідчити про те, що дитині було неприємно і боляче проводити гігієнічні процедури і це ніяк не пов`язано з зустрічами з батьком. Далі по тексту вказано, що дитина "...розповідала про епізоди сексуальної поведінки батька в її присутності, а також про епізоди фізичного насильства батька по відношенню до неї..." - однак жодної конкретики до звинувачень такого характеру інформації не надано, не вказано про які епізоди йде мова і що саме робив батько. Такі речення можна розглядати як наклеп, що несе моральну та матеріальну шкоду батьку дитини;
		- психолог зазначила, що отримала від матері інформацію щодо «...нервово-емоційного напруження...», «часті неадекватні негативні емоції (плач, хникання, вередування); зниження настрою; немотивовані напади гніву; високий індекс вікових страхів (страхи більш молодшого або більш старшого віку); висока конфліктність з оточуючими дорослими й дітьми (сам створює конфлікти); малюнки на вільні теми забарвлені у похмурі кольори, мають песимістичний зміст... ". Однак, психолог не вказала ніяких прикладів і не зробила жодної оцінки даної інформації, звертаючи уваги лише на «шкідливі звички» та «заїкання, що з`являється періодично», оцінивши їх як «хронічний характер нервово-емоційного напруження у дитини». Враховуючи ситуацію, варто було вказати, що прояви, зазначені вище можуть бути наслідком переїзду, розлученням з батьком, негативним впливом зі сторони матері;
		- психолог вказала велику кількість використаних для діагностики методик, які вона бере з «Переліку психо-соціальних методик та методик для соціально-психологічних обстежень», який є частиною Методичних рекомендацій «Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби»...» однак, в даному виданні зазначено лише половина методик використаних психологом, ОСОБА_80 Деякі з методик («Емоційні вибори дитини»; Проективна казка «Пригоди поросятка Чорненька ніжка»;) взагалі відсутні, так як не вказано автора і віднайти дані методики не було можливості. Також вказано методику, яку психолог ймовірно самостійно модифікувала - «Три дерева. Шкала самооцінки» автор ОСОБА_81 , але самим автором було створено методику «Три дерева», метою якої є оцінка внутрішньо-сімейних стосунків. Інша частина методик широко використовується в роботі практичного психолога, але не входить до рекомендовано списку, хоча психолог повідомляє інше;
		- психологом не було вказано чи проводилися зустрічі з дитиною в спеціально облаштованому кабінеті і наодинці з дитиною, адже для об`єктивної оцінки стану і поведінки дитини важливим є відсутність будь-яких осіб, окрім дитини та психолога у кабінеті. Відомо, що дитина відчуває себе більш розкуто при відсутності батьків чи інших родичів і рідше проявляє страх у прояві своїх емоцій, почуттів, відкритті інформації особі, яка проводить дослідження. Психолог вказує: Софія привітна, контакт з дитиною дещо утруднений, має адекватну поведінку, володіє культурними навичками, охоче виконує необхідні завдання; на всі консультації Софію приводить мама; в присутності мами дівчинка почувається цілком природно і комфортно; загалом спілкування дитини з мамою має позитивний, дружній характер; Софія завжди приходила в гарному настрої. З цих слів можна зробити висновок, що матір була присутньою на всіх зустрічах, що призводить до відсутності компоненту довіри між дитиною і психологом і не може нести оцінку вільної відкритої роботи;
		- при описі результатів діагностики сімейної атмосфери психолог вказує, що « ОСОБА_25 має тісний емоційний зв`язок з мамою...» і т.д., а про батька говорить, що «...має емоційний зв`язок з ним, але такий, що носить патологічний, симбіотичний, залежний характер...» і вказує, що використовувала для цієї оцінки методики, серед яких вказана методика «Людина під дощем» ( ОСОБА_82 , ОСОБА_83 ), яка спрямована для діагностики дітей від 9-ти років і має метою оцінку вміння справлятися з або адаптуватися до критичних, стресових ситуацій. Тобто дана методика взагалі не має жодного відношення до аналізу стосунків з батьком. Оцінюючи інформацію із цього розділу, можна зробити висновок про свідоме негативне відношення психолога до батька;
		- в розділі оцінки емоційного стану дитини психолог описує результати деяких методик, серед яких «на несвідомому рівні дівчинка має придушені почуття злості (візуальні спостереження), провини, яка стосується сексуальної сфери (методика Чарівна країна почуттів) (коментар психолога - почуття провини в сексуальній сфері у дитини може свідчити про сексуальне насильство по відношенню до неї)». Психолог робить дуже швидкі висновки зі звинуваченням у сексуальному насильстві, але не дає варіантів можливих причин отриманих результатів, якими можуть бути захворювання статевих органів дитини, сором у дитини за те, що вона повідомила матері інформацію щодо батька, яка не підтвердилася (ред. згідно з документами проведеної роботи у Канаді);
		- нижче психолог зазначила «Більшість малюнків Софії (як діагностичних, так і спонтанних) містять елементи символічної сексуальної тематики, що характерне для дітей, які зазнали сексуального насильства», але психолог не уточнює про що йде мова і чи справді її висновки відповідають малюнкам і їх оцінці;
		- у рекомендаціях в кінці інформаційної довідки психолог рекомендує батькам «...пройти курс батьківського психологічного консультування з метою підвищення батьківської компетенції у вирішенні емоційних проблем доньки...», тобто психолог, умисно, стверджуючи, що батько вчинив насильство над дитиною, рекомендує батькам домовитися. Не було виявлено рекомендацій пройти дослідження батьку і пройти корекційну роботу з кривдниками, що було б логічним, оцінюючи текст вище;
		- у цілому інформаційна довідка має досить мало інформації, відсутня будь-яка конкретика. А, враховуючи зроблені психологом висновки та вказане психологом пройдене особисте навчання, текст довідки мав би містити конкретні елементи роботи, які призвели до цих висновків».
		У висновку спеціаліста, кандидата психологічних наук, ОСОБА_84 щодо перебігу психологічної роботи з малолітньою ОСОБА_85 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на базі «Зеленої кімнати» Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 27.09.2023, зазначено, що відповідно до критеріїв психологічної науки і визначення поняття «сексуального насильства над дитиною», відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , здійснювалося сексуальне насильство у вигляді створення батьком умов спостерігання дитиною його оголеності (батько, відповідно до свідчень дитини, неодноразово ходив в оголеному вигляді по помешканню, спав в оголеному вигляді в ліжку при доступності дитини до його ліжка. Малолітня ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 має ознаки дитини, яка зазнала розбещення в ранньому віці. Водночас не було виявлено ситуацій фізичного та контактного сексуального насильства над нею, здійсненого будь-ким. Натомість, були виявлені ситуації, які психологічною наукою зараховуються до сексуального насильства над дітьми, зокрема: дитина була непоодиноко свідком перебування батька в оголеному вигляді. Мотивація неодноразової демонстрації батьком ОСОБА_86 своєї оголеності в присутності дитини наразі є невідомою. Ймовірніша за все, що така поведінка батька і стала причиною ранньої сексуалізації дитини, тобто спричинила до розбещення малолітньої (а.с. 73-77 т. V).
		Водночас, у висновку експерта № 0111/23/1 за результатами проведення експертно-психологічного дослідження із застосуванням поліграфа від 01.11.2023, складеного судовим експертом ОСОБА_87 на замовлення сторони позивача з метою подання до суду та з повідомленням експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України, а також з попередженням замовника, що відповідно до правової позиції ККС Верховного Суду від 18 серпня 2020 року у справі № 628/2370/17 експертно-психологічне (психофізіологічне) дослідження із застосуванням поліграфа не вважається доказом у справі у розумінні ст. 84 КПК України, а є додатковим аргументом на підтвердження правильності процесуальної дії, встановлено, що:
		«1. Підекспертна особа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 за результатом участі у проведенні експертно-психологічного дослідження із застосуванням поліграфа EyeDetect з урахуванням встановлених автоматизованою системою Converus обрахунку балів, сформованого когнітивного навантаження на приховування (спотворення) орієнтовної інформації, яка пов`язана з обставинами щодо можливих фактів дій сексуального характеру його ОСОБА_88 як батька стосовно своєї доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .. а саме: 1) переодягання ОСОБА_88 до оголеного вигляду перед донькою ОСОБА_89 , 2) показування ОСОБА_90 , своїй доньці ОСОБА_91 оголеного чоловічого статевого органу, 3) демонстрації (показування) ОСОБА_92 своїй доньці ОСОБА_91 своїх оголених сідниць за блоками тверджень R1, R2, R3, R4 російськомовного та англійськомовного варіанту тестового формату 4R МСТ (EyeDetect Multi-issue Comparison Test) діагностики актуальних проблем - не має» (а.с. 212-235 т. V).
		У копії відповіді Координаційного центру з надання правничої допомоги № Г-1087/001/1178 від 14.05.2024 зазначено, що у Реєстрі, що ведеться Координаційним центром, відсутні відомості про психолога, кандидата психологічних наук, ОСОБА_93 ; заяву про участь у конкурсі з відбору психологів, які можуть залучатися до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні/міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, ОСОБА_94 не подавала (а.с. 141 т. V).
		У копії довідки Громадської організації «Точка Росту: Освіта і Наука» від 16.05.2024 зазначено, що відповідно до результатів народного голосування відзнаки «Академічна негідність 2021» Людмила Гридковець, докт. психол. наук, голова Української асоціації християнської психології визнана «Псевдонауковцем 2021». Відзнака «Академічна негідність року» - це оціночні судження, які надала науковоосвітянська спільнота колегам, що застосовують негативні академічні практики для підвищення статусу, кар`єрного просування та утримання на посадах (а.с. 142 т. V).
		У листі-відповіді Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 31.08.2023 № 452аз/27/01/3-2023, наданій на адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації стосовно ОСОБА_5 , зазначено, що станом на 30.08.2023 за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ЄІС МВС» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на території України до кримінальної відповідальності не притягується, засудженим не значиться та в розшуку не перебуває (а.с. 223 т. ІІІ).
		19 грудня 2023 року винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12023100030002570 від 24.08.2023 внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 156 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, що підтверджується листом слідчої Деснянського УП ГУНП у м. Києві Редковолосової Наталії від 12 січня 2024 року (а.с. 51 (на звороті) т. V).
		У листі Полку ОСОБА_95 від 03 жовтня 2023 року йдеться про те, що з боку ОСОБА_5 було неодноразово надано фінансову допомогу на потреби Полку  ОСОБА_95 у боротьбі за свободу та незалежність України (а.с. 52 т. V).
		31.01.2024 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією надано висновок про умови проживання малолітньої ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якому, зокрема, зазначено, що відповідно інформації з Реєстру територіальної громади міста Києва малолітня  ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , в місті Києві зареєстрованою не значиться. Дитина фактично проживає разом з матір`ю, ОСОБА_3 , в двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_10 на підставі договору оренди від 14.07.2023. За вказаною адресою 29.09.2023 спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб проведено обстеження житлово-побутових умов проживання. Під час обстеження встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю, яка займається її вихованням та здійснює утримання, дитина поводиться впевнено та почувається захищеною. Стосунки між матір`ю та донькою доброзичливі та люблячі. Умови проживання добрі. Для дитини облаштована окрема кімната, в кімнаті є стіл для малювання, багато іграшок, ліжко для сну. Наявні дитячі речі відповідно до віку дитини та сезону. Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування вважає, що малолітня ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає в належних житлово-побутових умовах, повністю прижилася та соціалізована в Україні (а.с. 54-56 т. V).
		Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні 15.03.2024 показала, що є кумою та знайомою позивача зі студентських років. Відповідачку свідок бачила один раз, коли передавала їй посилку від позивача. Свідок вказує, що знає позивача, як гарну людину. Свідок залишала своїх дітей разом з позивачем, коли останній був в Києві і він гарно про них піклувався. На думку свідка, позивач гарний батько, дуже любить дочку та хоче з нею спілкуватися. Коли позивач приїжджав до Києва, то привіз подарунки своїй дочці, які перебувають у свідка. Позивач не передав подарунки дитині тому, що не знав, де вона знаходиться.
		У матеріалах справи міститься також копія відеозаписів спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_72 від 2 травня 2024 року (усього 4 відеозаписи) та копія рецензії № 1/05 від 9 травня 2024 року на відеозаписи спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_96 від 2 травня 2024 року, наданої психологом Центру практичної психології «РОЗРАДА» Юр- ОСОБА_97 (а.с. 126-130 т. V), в якій йдеться про те, що:
		«На першому записі ми бачимо ОСОБА_5 , який знаходиться у авто і який одягнув на себе шапку у вигляді голови ведмедя для того, щоб зняти напругу у спілкуванні та додати настрою дитині. Враховуючи те, що дитина не спілкувалася з батьком протягом двох років, такий крок зі сторони батька мав позитивний вплив.
		На початку першого відеозапису ми бачимо, що мати дитини підняла слухавку і кличе дитину до спілкування. Дитина з`являється на відео і, як тільки бачить батька, то одразу посміхається, але, кидаючи погляд на матір, обличчя якої вже не видно на записі, дитина відмовляє батьку словами « ОСОБА_98 , я з тобою не хочу говорити. Не дзвони мені більше». На що ОСОБА_55 , намагаючись втримати розмову, каже «Це не ОСОБА_98 , це дядько ведмідь з Торонто». Всю цю розмову дитина посміхається, їй очевидно подобається образ батька і вона хотіла би продовжити спілкування. Далі дитина зникає з відео і мати повідомляє, що вона не буде бігати за дитиною і кладе телефон екраном догори. Далі ми чуємо якісь віддалені звуки і бачимо стелю гойдалки або бесідки, де знаходиться телефон.
		На другому відео ми на початку спостерігаємо як ОСОБА_55 телефонує до дочки. Він вже знаходиться не в авто, а на дитячому ігровому майданчику. Коли підняли слухавку, ми бачимо ОСОБА_25 , яка одразу починає говорити « ОСОБА_98 , я з тобою, я з тобою...» і замовкає, коли помічає на екрані дівчинку Діану. ОСОБА_55 каже ОСОБА_25 , що він дядечко ведмідь і питає у ОСОБА_25 чи впізнала вона дівчинку. Далі батько пропонує ОСОБА_25 привітатися з Діаною. ОСОБА_25 вітається, посміхається, але весь час поглядає на матір, яка сидить поруч. Обличчя матері ми не бачимо, але, ОСОБА_25 декілька разів на неї дивлячись і вагаючись чи продовжувати розмову, посміхається, і все ж таки відповідає на питання ОСОБА_99 «Як у тебе справи?» - « ОСОБА_100 ». Далі дівчинка махає з посмішкою рукою та каже «Все одно не хочу розмовляти" і зникає з екрану. Наступні змоги ОСОБА_99 і ОСОБА_101 поговорити не увінчуються успіхом, ОСОБА_25 на відео більше не з`являється і відео закінчується.
		Третє відео також починається з того, що ОСОБА_55 дзвонить до ОСОБА_25 . Слухавку довго не піднімають. Потім на відео знову з`являється ОСОБА_25 , яка одразу говорить « ОСОБА_98 , я з тобою... ОСОБА_102 мені спокій. Я з тобою не хочу говорити. ОСОБА_102 мені спокій» І зникає з відео. ОСОБА_55 намагається заохотити ОСОБА_25 « ОСОБА_103 , це ж дядько ведмідь, це не папа", на що знову з`являється ОСОБА_25 і говорить: «Я знаю, що це ти. І я з тобою не хочу говорити» і зникає. Далі ОСОБА_55 пропонує ОСОБА_25 поговорити з ОСОБА_104 , але ОСОБА_25 більше не з`являється на відео, хоча ОСОБА_55 далі продовжує говорити, говорить про те, що він її любить, що скучив. Далі ми спостерігаємо як ОСОБА_55 розмовляє з ОСОБА_104 і далі говорить до ОСОБА_25 , заохочуючи її до розмови, кличе, говорить про свою любов до неї. На відео ОСОБА_25 більше з`являється.
		На четвертому відео ми знову бачимо як ОСОБА_55 дзвонить і слухавку дуже довго не піднімають. Потім ми спостерігаємо, що на дзвінок відповіли, відтворення відео зі сторони ОСОБА_25 поставлено на паузу, чутно, що ОСОБА_25 говорить «Діма я з тобою не буду говорити», на що ОСОБА_55 питає: «А з Діаночкою і дядечком ведмедем хочеш говорити?», на що ОСОБА_25 відповідає: «Ні, не хочу. Я не хочу ні з ким розмовляти. Я хочу розмовляти з ким, хто мені дає тиждень спокій». ОСОБА_55 перепитує, але відповіді не отримує. Подальші спроби ОСОБА_99 продовжити розмову з ОСОБА_25 не увінчуються успіхом. ОСОБА_55 прощається з Софією і закінчує дзвінок». Психолог зазначає, що є необхідність у залученні медіатора до налагодження контакту батько-дитина.
		Також у матеріалах справи міститься фрагмент з листування позивача з відповідачкою щодо можливості поспілкуватися з дочкою віддалено один на один (а.с. 144 т. V).
		Норми права та мотиви суду
		Згідно з частинами першою, другою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
		Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори і угоди» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно зі статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
		Статтею 11 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII, на держави-учасниці покладено зобов`язання вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону.
		Зазначена стаття кореспондує з правом кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, закріпленим у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.
		Згідно із Законом України від 11 січня 2006 року № 3303-IV «Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» Україна приєдналася до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, укладеної 25 жовтня 1980 року в м. Гаага (далі також - Конвенція 1980 року, Гаазька конвенція).
		Головними цілями Конвенції 1980 року, виходячи з преамбули та її положень, є забезпечення негайного повернення дітей до держав їхнього постійного місця проживання та захист від наслідків їх незаконного переміщення до інших держав або незаконного утримання.
		Статтею 4 Конвенції 1980 року визначено, що Конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка постійно проживала в Договірній державі безпосередньо перед вчиненням акта порушення прав піклування або доступу. Застосування Конвенції припиняється, коли дитина досягає віку 16 років.
		Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції 1980 року переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо:
		a) при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та 
		b) у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.
		За замістом частини другої статті 3 Конвенції 1980 року права піклування, згадані в пункті a, можуть виникнути, зокрема, на підставі будь-якого законодавчого акта, або в силу рішення судової або адміністративної влади, або внаслідок угоди, що спричиняє юридичні наслідки відповідно до законодавства такої держави.
		Відповідно до статті 5 Конвенції 1980 року «права піклування» включають права, пов`язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини.
		У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 613/1185/19 вказано, що «виходячи зі змісту Гаазької конвенції 1980 року, для прийняття рішення про повернення дитини потрібно встановити:
		по-перше, що дитина постійно мешкала в договірній державі безпосередньо перед переміщенням або утриманням (пункт «а» частини першої статті 3 цієї Конвенції);
		по-друге, що переміщення або утримання дитини було порушенням права на опіку або піклування згідно із законодавством тієї держави, де дитина проживала (пункт «b» частини першої статті 3 Конвенції);
		по-третє, що заявник фактично здійснював права на опіку до переміщення дитини або здійснював би такі права, якби не переміщення або утримання (пункт «b» частини першої статті 3 Конвенції).
		Місце постійного проживання дитини є визначальним при відновленні статус-кво, оскільки незаконне переміщення чи утримання дитини одним із батьків, наділеним правами спільного піклування, порушує інтереси та права дитини, а також права іншого з батьків на піклування про дитину, без згоди якого/якої відбулася зміна місця проживання дитини».
		Така ж правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 336/5265/22.
		Щодо дії Конвенції 1980 року
		У цій справі судом встановлено, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, оскільки вона була чинною на час переміщення дитини між двома залученими до спору країнами, а також є чинною і станом на дату ухвалення цього рішення судом.
		Щодо віку дитини
		Судом встановлено, що дитина, ОСОБА_14 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , станом на момент переміщення їй виповнилося повних 5 років 7 місяців, а станом на момент ухвалення рішення - 7 років 7 місяців, а отже вона не досягла 16-річного віку, а тому дія обмежень, встановлених у реченні другому статті 4 Конвенції 1980 року, не поширюється.
		Щодо країни постійного проживання дитини до її переміщення
		Судом встановлено, що Канада є державою, де дитина,  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , постійно проживала до її переміщення, оскільки дитина народилася в Канаді, постійно перебувала в Канаді, отримувала медичні послуги в Канаді, відвідувала дошкільні заклади та гуртки в Канаді, що підтверджується, зокрема, копіями медичного свідоцтва про народження №  НОМЕР_2 від 06 лютого 2017 року, свідоцтва про народження № НОМЕР_3 від 19 грудня 2016 року, паспорта дитини № НОМЕР_4 від 03 березня 2017 року, картки медичного страхування дитини № 1470-216-431-Р1 від 12 жовтня 2019 року, листа доктора Дани Ньюман з центру сімейної медицини міста Торонто від 09 серпня 2022 року, рахунку за стоматологічні послуги клініки «Смайл Сквод Кідс Дентал» від 13 січня 2021 року, виписок з банківського рахунку позивача (оплати аліментів та інших додаткових витрат на дитину) за 2017-2022, листа Ітонвільської молодшої школи від 06 жовтня 2022 року, повідомлення про навчання в дитячому садку школи ОСОБА_30 від 27 червня 2022 року, профілю відвідування школи ОСОБА_30 від 08 серпня 2022 року, документів, які підтверджують відвідування дитиною танцювальних гуртків в Канаді.
		При цьому, суд відхиляє доводи сторони відповідачки про те, що відповідачка і дитина постійно проживають на дві країни, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини стороною відповідачки не надано. Натомість, судом встановлено, що у період з 03 жовтня 2017 року по 04 серпня 2023 року дитина лише один раз перетнула державний кордон України на в`їзд в Україну, що відбулося 21 липня 2022 року, вказане підтверджується листами Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби № 91-28378/0/15-22-Вих від 03 жовтня 2022 року, № 91-18141/18/23-Вих від 19 квітня 2023 року, № 91-36921/18/23-Вих від 04 серпня 2023 року.
		Суд встановив, що дитина, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не має зареєстрованого місця проживання в України, що підтверджується листом Державної міграційної служби України від 28.08.2023.
		Суд зауважує, що дитина, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якій виповнилося на момент відкриття провадження у цій справі 6 років 6 місяців, а на момент постановлення цього рішення 7 років 7 місяців не відвідує школу, а тривалість її перебування у дошкільних закладах є незначною з 25 серпня 2022 року по 14 грудня 2022 року (дошкільний навчальний заклад № 6 «Теремок», м. Трускавець), з 03 січня 2023 року по 28 лютого 2023 року (дитячий клуб «Совенята», м. Київ). Договору № 609230928231 від 28.09.2023 про навчання за освітньою послугою «репетитор онлайн» з дошкільної підготовки, що надається ФОП ОСОБА_105 , до матеріалів справи стороною відповідачки не долучено. Доказів того, що дитина відвідує дошкільний навчальний заклад з 01 березня 2023 року по 12 липня 2024 року, немає.
		Щодо порушення права на опіку (піклування) внаслідок переміщення дитини
		Судом встановлено, що у канадському суді відповідачка просила встановити їй одноосібну опіку над ОСОБА_38 з основним місцем проживання з відповідачкою, що підтверджується її відзивом на заяву позивача про розірвання шлюбу, яка також містила вимоги щодо опіки над дитиною та доступу до дитини, в межах справи № FS-19-10900.
		При цьому, відповідачка в межах справи № FS-19-10900 погодилася з умовами про спільну опіку обох батьків щодо дитини (з графіком батьківського часу, аліментами на дитину тощо), що підтверджується її власноручним підписом у затвердженні від 10 червня 2022 року, яке за своєю суттю є мировою угодою між сторонами.
		Умови вказаної мирової угоди включено до остаточного наказу Вищого суду правосуддя провінції Онтаріо (суддя Наконечни) від 10 червня 2022 року, який є обов`язковим до виконання для обох батьків, та яким встановлено спільну опіку батьків щодо дитини, що включали вирішення медичних питань, освіти, зміни місця проживання, подорожей, батьківського часу позивача та сплати ним аліментів.
		Зокрема, за умовами вказаного затвердження та наказу батькам було заборонено вивозити дитину за межі Канади без згоди та дозволу іншого з батьків.
		Окрім того, в афідевіті Йони/Джони Паріцьки від 21 листопада 2022 року засвідчено, що вивезення ОСОБА_7 з Канади до України пані ОСОБА_53 без відома та/або згоди пана ОСОБА_52 , є порушенням його опікунського (батьківського) права відповідно до чинного законодавства Канади (а.с. 178-193 т. ІІІ).
		Отже, дії відповідачки щодо переміщення та утримання дитини в Україні порушують права піклування позивача, адже батьківські повноваження належать обом батькам.
		Щодо фактичного здійснення права на піклування до переміщення дитини
		Судом встановлено, що позивач фактично здійснював свої права піклування щодо дитини, зокрема, сплачував аліменти на її утримання, оплачував рахунки на її лікування та додаткові заняття, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.
		Також підтвердженням цієї обставини є накази канадських судів: наказ ОСОБА_39 від 18 грудня 2019 року, затвердження судді Шор від 01 жовтня 2020 року, наказ судді Лейпер від 19 травня 2021 року, остаточний наказ судді Наконечни від 10 червня 2022 року, наказі судді Бекхауза від 21 липня 2022 року.
		17 листопада 2022 року на підставі ухвали судді Лококо виплата аліментів позивачем була призупинена у зв`язку з тим, що відповідачка виїхала з Канади з донькою сторін (віком 5 років) та в`їхала в Україну у липні 2022 року, а позивач подав заяву в рамках Гаазької угоди у серпні 2022 року, вимагаючи повернути дитину до Канади.
		Отже, позивач фактично здійснював свої права піклування щодо дитини, і продовжував би здійснювати такі права відповідно до остаточного наказу від 10 червня 2022 року, якби не переміщення дитини.
		Щодо наявності/відсутності підстав для відмови у поверненні дитини до країни постійного проживання
		Згідно з частиною першою статті 12 Конвенції 1980 року визначено, що якщо дитина незаконно переміщена або утримується так, як це передбачено статтею 3, і на дату початку процедур у судовому або адміністративному органі тієї Договірної держави, де знаходиться дитина, минуло менше одного року з дати незаконного переміщення або утримування, відповідний орган видає розпорядження про негайне повернення дитини.
		У частині другій статті 12, частинах першій, другій статті 13 та статтею 20 Конвенції 1980 року визначений вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд має право відмовити у поверненні дитини до місця постійного її проживання.
		Обов`язок доведення існування підстав для відмови у поверненні дитини зазначена Конвенція покладає на особу, яка вчинила протиправне вивезення або утримання дитини (особу, яка заперечує проти повернення дитини).
		За змістом частини другої статті 12 Конвенції 1980 року судовий і адміністративний орган, навіть у тих випадках, коли процедури розпочаті після сплину річного терміну, про який йдеться в попередньому пункті, також видає розпорядження про повернення дитини, якщо тільки немає даних про те, що дитина вже прижилася у своєму новому середовищі.
		Положення частини другої статті 12 Конвенції 1980 року є виключними обставинами лише в разі, коли процедура повернення розпочата після спливу річного терміну з моменту викрадення дитини. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 757/32690/20-ц.
		Тобто, суд може досліджувати питання щодо того, чи прижилась дитина в державі, де вона незаконно утримується лише у тому випадку, коли звернення з заявою згідно з Конвенцією 1980 року було здійснено з пропуском річного строку з моменту такого переміщення та початку утримування.
		У цій справі судом встановлено, що 21 липня 2022 року відбулось переміщення дитини, ОСОБА_7 , в Україну, 16 серпня 2022 року позивач подав до Центрального Органу Канади заяву про повернення дитини за Гаазькою конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, 14 вересня 2022 року Міністерство юстиції України підтвердило отримання заяви позивача про повернення його малолітньої дочки з України до Канади, 23 червня 2023 року до суду надійшов позов про повернення дитини, 28 червня 2023 року відкрито провадження у цій справі.
		Отже, процедура повернення дитини, ОСОБА_7 , розпочата до спливу річного терміну з моменту її переміщення, а тому у цій справі не підлягають застосуванню положення частини другої статті 12 Конвенції 1980 року, і, як наслідок, суд не розглядає питання, чи прижилась дитина в України та на цій підставі суд відхиляє доводи і докази відповідачки про те, що дитина прижилась в новому середовищі, зокрема, договір оренди майна від 14.07.2023, довідку дошкільного навчального закладу № 6 «Теремок» від 14.12.2022, договір з ФОП ОСОБА_68 про денний догляд за дитиною від 03.01.2023, характеристику від 24.07.2023, довідку та характеристику ФОП ОСОБА_105 від 19 грудня 2023 року, а також висновок органу опіки та піклування про умови проживання дитини.
		Частиною першою статті 13 Конвенції 1980 року передбачено, судовий або адміністративний орган запитуваної держави не зобов`язаний видавати розпорядження про повернення дитини, якщо особа, установа або інший орган, що заперечує проти її повернення, доведуть, що: 
		a) особа, установа або інший орган, що піклуються про дитину, фактично не здійснювали права піклування на момент переміщення або утримування, або дали згоду на переміщення або утримування, або згодом дали мовчазну згоду на переміщення або утримування; або 
		b) існує серйозний ризик того, що повернення поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку.
		У цій справі судом вище встановлено, що позивач фактично здійснював права піклування на момент переміщення дитини, ОСОБА_7 , при цьому стороною відповідачки не надано доказів того, які б доводили існування згоди позивача (мовчазної, письмової, чи усної) на переміщення дитини з її постійного місця проживання. Навпаки, активна процесуальна поведінка позивача, а саме звернення із заявою до Центрального Органу Канади про повернення дитини за Гаазькою конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, подання позову до суду держави України доводять відсутність згоди батька на переміщення дитини, ОСОБА_7 , з Канади до України.
		У відзиві на позовну заяву сторона відповідачки посилається на те, що на даний час існує серйозний ризик того, що повернення (переміщення) дитини поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку (п. «b» ч. 1 ст. 13 Конвенції). При цьому, на підтвердження цієї обставини сторона відповідачки вказує у клопотанні від 15.03.2024, що надає «висновок психологічної експертизи» натомість додано висновок спеціаліста, кандидата психологічних наук, ОСОБА_84 щодо перебігу психологічної роботи з малолітньою ОСОБА_85 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на базі «Зеленої кімнати» Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 27.09.2023, а також до відзиву на позовну заяву додано довідку ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» від 23  червня 2023 року про огляд дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дитячим гінекологом та встановлення діагнозу - «гострий вагініт».
		Пункт 50 Віденських керівних принципів визначає, що Держави мають розглянути питання про внесення змін, якщо в цьому є потреба, до своїх кримінально-процесуальних кодексів, щоб дозволити, зокрема, зняття показань дитини-свідка на відеоплівку і представлення їх до суду як офіційно визнаного доказу. Зокрема, службовцям поліції і прокуратури, суддям слід понад усе враховувати інтереси дитини, наприклад, під час поліцейських операцій і опитування дітей-свідків.
		Опитування в «Зеленій кімнаті» становить собою лише спеціальний спосіб проведення допиту чи опитування, результатом якого мають стати відомості, що містяться в показаннях особи, яку опитують, з метою використання під час судового розгляду відповідно до інших правил, що стосуються допустимості доказів.
		Суд зауважує, що відеозапису бесіди психолога ОСОБА_106 з дитиною, ОСОБА_72 , у «Зеленій кімнаті» 27 вересня 2023 року до матеріалів справи стороною відповідачки не надано. Без цього доказу суд не може пересвідчитися наскільки якісно було проведено опитування дитини, що між психологом і дитиною встановилися довірливі відносини, що дитина відчувала себе в безпеці у присутності такої особи, чи не велися в присутності дитини розмови, які могли вплинути на її показання, чи не використовувалися навідні запитання і чи було опитування зосереджено на тому, щоб дитина розповіла про події і надала деталі таких подій, і переконатися в тому, що дитина дійсно надавала ті пояснення (показання), що зазначені у висновку, та оцінити їх, у тому числі оцінити здатність дитини як запам`ятовувати, так і описувати події, а також спосіб отримання від неї показань, що - враховуючи вікові особливості дитини - є важливим фактором в оцінці надійності показань дитини.
		Окрім того, щодо правової природи висновку спеціаліста суд зазначає, що відповідно до чинної на час складання «висновку спеціаліста» редакції статті 74 ЦПК, спеціаліст не наділений правом давати висновки, які можуть бути визнані самостійним джерелом доказів, а міг лише надати допомогу у застосуванні технічних та інших засобів. Тому висновок, складений спеціалістом, не може визнаватися допустимим доказом, виходячи з положень статті 76 ЦПК. Перетворення висновку спеціаліста у висновок експерта чинним законодавством не передбачено. Висновок спеціаліста є недопустимим, оскільки психолог, яка його склала, не є судовим експертом, тобто її кваліфікація в проведенні таких досліджень не підтверджена в установленому порядку, і вона не несе юридичної відповідальності за висновки, повідомлені нею суду.
		Отже, висновок спеціаліста, кандидата психологічних наук, ОСОБА_84 щодо перебігу психологічної роботи з малолітньою ОСОБА_85 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на базі «Зеленої кімнати» Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 27.09.2023 є недопустимим доказом у справі.
		Суд встановив, що надана стороною відповідачки довідка ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» від 23 червня 2023 року про огляд дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дитячим гінекологом та встановлення їй діагнозу - «гострий вагініт», не доводить жодного зв`язку, що така хвороба могла виникнути у дитини через позивача, адже позивач бачив і спілкувався з дитиною в Канаді ще у червні 2022 року, а огляд дитини проведено в Україні, через рік, у червні 2023 року. Тому, довідка ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» від 23 червня 2023 року є неналежним доказом у цій справі.
		Суд зауважує, що кримінальні провадження, порушені за заявами відповідачки, і в Канаді, і в Україні, закриті. Так, в Канаді 25 липня 2022 року Товариство допомоги дітям регіону ОСОБА_62 видало лист про закриття справи, та встановило, що звинувачення не підтвердились; немає жодних доказів того, що ОСОБА_25 наражалася на ризик сексуального насильства, перебуваючи під опікою батька. В Україні 19 грудня 2023 року винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12023100030002570 від 24.08.2023, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 156 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
		Доводи сторони відповідачки про те, що позивач вчиняв відносно неї домашнє насильство не підтверджено жодними доказами. Також не було надано будь-яких доказів, які хоча б у якомусь ступені свідчили про девіантну поведінку позивача.
		Згідно з постановою Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 757/32690/20-ц негативні стосунки між батьками дитини, які вирішуються в судовому порядку, не є свідченням існування серйозного ризику створення для дитини нетерпимої обстановки.
		Інформаційні довідки ФОП ОСОБА_107 від 22 грудня 2022 року вих № 148 та 22 грудня 2023 року вих № 172 не містять жодних даних про те, що існує серйозний ризик того, що повернення до Канади створить для дитини загрозу заподіяння психічної та фізичної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку, а тому є неналежними доказами у цій справі.
		Отже, відповідачка, ОСОБА_3 , у цій справі не довела доказами, що дійсно існує серйозний ризик того, що повернення до Канади створить для дитини, ОСОБА_7 , загрозу заподіяння психічної та фізичної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку.
		Відповідно до частини другої 13 Конвенції 1980 року судовий або адміністративний орган може також відмовити в розпорядженні про повернення дитини, якщо виявить, що дитина заперечує проти повернення і досягла такого віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку.
		Встановленими обставинами справи не підтверджено, що дитина висловила суду відповідно до частини другої статті 13 Конвенції 1980 року заперечення проти повернення і досягла такого віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку.
		Положеннями статті 20 Конвенції 1980 року встановлено, що у поверненні дитини відповідно до положень статті 12 може бути відмовлено, якщо воно не допускається основними принципами запитуваної держави в галузі захисту прав людини й основних свобод.
		Суд не вважає, що в межах встановлених обставин цієї справи є підстави вважати, що повернення дитини не допускається основними принципами України чи Канади в галузі захисту прав людини й основних свобод.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що обставин, визначених у частині другій статті 12, частинах першій, другій статті 13 та статтею 20 Конвенції 1980 року, які б слугували підставою для відмови у поверненні дитини до місця постійного її проживання, у цій справі немає.
		Щодо втручання у право на приватне життя
		У світлі приписів статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод немає сумніву, що втручання у здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя у питанні повернення дітей до місця їх постійного проживання здійснюється згідно із законом та переслідує легітимну мету. Разом з тим ЄСПЛ неодноразово наголошував, що не менш важливою у подібній категорії справ є оцінка пропорційності такого втручання.
		За практикою ЄСПЛ суди повинні приділяти особливу увагу тому, щоб існували достатні гарантії того, що повернення дитини відбулося в найкращих можливих умовах для дитини.
		На думку ЄСПЛ держави повинні забезпечувати комбіноване і гармонійне застосування Конвенції та Гаазької конвенції, беручи до уваги її мету та наслідки для захисту прав дітей та батьків з метою забезпечити дотримання зобов`язань, прийнятих на себе Високими Договірними Сторонами Конвенції, шляхом тлумачення та застосування положень Конвенції у спосіб, який робить її гарантії практичними та ефективними.
		Вирішальним питанням є те, чи було забезпечено в межах свободи розсуду, що надається державам у таких питаннях, справедливий баланс, який повинен існувати між конкуруючими інтересами, що стоять на кону: інтереси дитини, батьків та громадського порядку, беручи при цьому до уваги те, що найкращі інтереси дитини повинні отримати першочергову увагу, і що цілі попередження та негайного повернення відповідають певній концепції «найкращих інтересів дитини».
		ЄСПЛ у власній практиці неодноразово наголошував, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе.
		Ця ж сама філософія закладена і в Гаазьку конвенцію, яка пов`язує цей інтерес до відновлення статусу-кво за допомогою винесення рішення про негайне повернення дитини до її країни постійного проживання у разі незаконного викрадення, при цьому беручи до уваги той факт, що неповернення дитини іноді може бути виправдане в силу об`єктивних причин, які відповідають інтересам дитини, тим самим пояснюючи існування виключень, особливо у випадку серйозного ризику того, що повернення дитини піддасть її фізичній чи психологічній шкоді або іншим чином помістить її в нестерпну ситуацію (стаття 13, перший абзац, (b).
		Таким чином, не лише зі статті 8 Конвенції, але й із самої Гаазької конвенції, враховуючи прямо закріплені в ній виключення до принципу своєчасного повернення дитини до її країни постійного проживання, безпосередньо випливає те, що таке повернення не може бути призначене автоматично або механічно.
		Найкращі інтереси дитини не співпадають з інтересами батька або матері, за винятком і настільки, наскільки вони неминуче мають спільні різноманітні критерії оцінки, пов`язані з індивідуальною особистістю дитини, загальною та конкретною ситуацією. Тим не менш, їх не можна сприймати в ідентичній манері, незалежно від того, чи розглядає суд запит про повернення дитини відповідно до Гаазької конвенції або ж приймає рішення по суті заяви про батьківську опіку або батьківські права, враховуючи, що останнє судове провадження в принципі не має нічого спільного з намірами Гаазької конвенції.
		Таким чином, в контексті розгляду поданого в рамках Гаазької конвенції запиту про повернення, який, відповідним чином, є відмінним від провадження щодо батьківської опіки, поняття найкращих інтересів дитини повинне оцінюватися у світлі виключень, передбачених Гаазькою конвенцією, які стосуються плину часу (стаття 12), умов застосування Конвенції (стаття 13 (а) і існування «серйозного ризику» (стаття 13 (b), а також дотримання фундаментальних принципів запитуваної держави, що стосуються захисту прав людини та основних свобод (стаття 20). Це завдання стоїть в першу чергу перед національними органами запитуваної держави, які, зокрема, мають перевагу прямого контакту із зацікавленими сторонами.
		Разом з тим, він повинен переконатися в тому, що процес прийняття рішень, результатом якого стало прийняття національними судами оспорюваних заходів, був справедливим і дозволив усім зацікавленим сторонам повною мірою викласти свої аргументи, і що найкращі інтереси дитини були захищені.
		ЄСПЛ вважає, що гармонійне тлумачення Європейської конвенції та Гаазької конвенції може бути досягнуте за умови дотримання наступних двох умов. По-перше, запитуваний суд повинен по-справжньому брати до уваги фактори, які можуть становити виключення до негайного повернення дитини в застосування статей 12, 13 і 20 зазначеної конвенції, особливо якщо вони згадуються однією із сторін судового провадження. Такий суд потім повинен ухвалити рішення, яке є достатньо аргументованим з цього питання, з тим щоб Суд мав змогу перевірити, що ці питання були належним чином розглянуті. По-друге, ці фактори повинні бути оцінені у світлі статті 8 Конвенції.
		Стаття 8 Конвенції накладає на державні органи конкретне процесуальне зобов`язання в цьому відношенні: розглядаючи запит про повернення дитини, суди повинні розглянути не лише вірогідні твердження про «серйозний ризик» для дитини в разі її повернення, але й ухвалити рішення із наведенням конкретних підстав у світлі обставин справи. Як відмова в прийнятті до уваги заперечень щодо повернення, яке може підпадати під дію статей 12, 13 і 20 Гаазької конвенції, так і недостатнє наведення підстав в рішенні про відхилення таких заперечень суперечитиме вимогам статті 8 Конвенції, а також намірам та меті Гаазької конвенції. Необхідне належне вивчення таких тверджень, яке має підтримуватися наведенням національними судами підстав, які є не автоматичними чи стереотипними, а досить деталізованими в світлі виключень, викладених у Гаазькій конвенції, яка повинна тлумачитися вузько.
		У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що негайне розлучення дитини з її матір`ю має виключатися з огляду на ймовірність психологічної травми для дитини.
		У цій справі судом встановлено, що відповідачка, ОСОБА_3 , з вересня 2007 року по липень 2022 року (тобто майже 15 років) проживала в Канаді, отримала в цій країні освіту, та працювала в ній. Окрім того, після повернення в Україну відповідачка залишається співвласницею 12488124 Саnada Inc, що підтверджується рекомендаційним листом ОСОБА_65 від 25 липня 2023 року, та отримує дохід в Канаді, що підтверджується банківськими виписками з канадського рахунку. Також батьки відповідачки (баба і дід дитини) - ОСОБА_60 та ОСОБА_108 проживають в Канаді.
		Наведені обставини доводять той факт, що відповідачка має тривалий зв`язок з державою Канада, і, внаслідок цього не зазнаватиме непропорційного втручання в її приватне життя.
		Враховуючи найкращі інтереси дитини, установивши, що постійним місцем проживання дитини була Канада, утримання дитини на території України здійснене матір`ю без згоди батька та порушує право батька на піклування дитиною, суд доходить висновку, що переміщення дитини є незаконним. Відповідачка не довела факту наявності підстав для відмови в поверненні дитини, а тому наявні підстави для задоволення позову та повернення дитини за місцем постійного проживання, а саме до Канади.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позовні вимоги задоволені судом, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
		Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання переміщення та утримування дитини на території України незаконним та повернення дитини до місця її постійного проживання задовольнити.
		Визнати незаконним переміщення в Україну та утримування на території України малолітньої дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути малолітню доньку, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця її постійного проживання в Канаді протягом 10-ти днів з дати отримання нею повного тексту рішення.
		Якщо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відмовиться повертати малолітню дитину, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрати дитину і передати дитину батькові, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для забезпечення повернення дитини на територію Канади.
		Покласти витрати, пов`язані з поверненням дитини до місця постійного проживання в Канаді, на позивача, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Допустити негайне виконання цього рішення у частині повернення малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Канади.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
		Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач -  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_12 .
		Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 .
		Третя особа - Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37415088, місце знаходження: м. Київ, пр. Червоної Калини, 29.
		Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2024.
		Суддя Деснянського районного
		суду міста Києва                                                        Оксана ГРИНЧАК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...