Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/4354/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2024. Зареєстровано: 19.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/212/446/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024041730000266

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №212/4354/24 
		1-кп/212/446/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   19 липня 2024 року м. Кривий Ріг 
		 
		Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041730000266 від 23.02.2024 року з обвинувальним актом по обвинуваченню
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, військовослужбовця, одруженого, на утримані маючого двох неповнолітніх дітей, місця реєстрації не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 07.11.2023 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 4 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки, 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
		Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 
		 
		встановив:
		Так, ОСОБА_3 реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови, досягнув усної домовленості з раніше знайомою йому гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про продаж останній належного йому будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за суму у розмірі 13000 доларів США, запевнивши останню у добросовісності своїх дій, при цьому, не маючи наміру виконувати будь-яких взятих на себе зобов`язань в подальшому, завідомо знаючи, що вказаний будинок, на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2022 року, був проданий іншій особі та не перебуває в його власності.
		У подальшому, ОСОБА_3 , 29.10.2022 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи в рамках попередньо досягнутої домовленості, приїхав до місця мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , де в ході розмови додатково запевнив останню у щирості своїх намірів та обумовлених зобов`язань з продажу будинку, на що ОСОБА_5 , виходячи з довіри до ОСОБА_3 , будучи впевненою в його добросовісності, передала останньому грошові кошти в розмірі 13000 доларів США (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.10.2022 року еквівалентно сумі у 475391,80 гривень), у готівковій формі, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та становить великий розмір.
		Після чого, ОСОБА_3 , отримавши грошові кошти шляхом зловживання довірою, зобов`язань з продажу будинку не виконав, грошові кошти не повернув, розпорядившись ними на власний розсуд, обернувши їх на свою користь, чим завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що при зазначених в обвинувальному акті обставинах він дійсно шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 13000 доларів США. Коштами розпорядився на власний розсуд. Винним себе в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю в обсязі пред`явленого обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати та не позбавляти волі, оскільки він має намір відшкодовувати шкоду потерпілій. Позовні вимоги визнав у повному обсязі. 
		Допитана у судовому засідання потерпіла ОСОБА_5 підтвердила обставини вчинення злочину ОСОБА_3 , при цьому вважала що йому можливо не призначати покарання з реальним відбуттям, оскільки він не відшдував та відшкодує шкоду.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 звернувсядо суду з проханням допустити посправі застосування положень ч. 3ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби,також визнав вимоги за цивільним позовом.
		З`ясувавши думку прокурора, захисника, потерпілої, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної нормизакону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченомуроз`яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
		Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в повній мірі викритий у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого у великих розмірах.
		При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		У відповідностізіст.12КК України,кримінальне правопорушення,вчинене обвинуваченим,відноситься докатегорії тяжкихзлочинів,обвинувачений наобліку танагляду улікаря психіатране перебуває,перебуває наобліку улікаря наркологаз приводупсихічних поведінковихрозладів внаслідоквживання психоактивнихречовин,синдром залежності, судимийза вчиненняумисного корисливогозлочину противласності, начас розглядусправи на розглядіу судіперебуває обвинувальнийакт зач.1ст.263КК України,за місцемпроходження військовоїслужби характеризуєтьсянегативно,займаній посадіне відповідає(службова характеристика), одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, інвалідом не являється, сппричинену потерпілій шкоду не відшкодував.
		Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, виконуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, суд при обранні обвинуваченому виду та міри покарання враховує матеріали, що його характеризують, позицію потерпілої, відношення обвинуваченого до вчиненого та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання за ч.3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Крім того, ОСОБА_3 засуджений 07 листопада 2023 за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
		При призначені остаточного покарання суд виходить з такого.
		Відповідно до ст. 70 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Зокрема, ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.
		Згідно з рекомендаціями, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що у разі, коли особа, яку за попереднім вироком було звільнено від відбування покарання з випробуванням, до постановлення вироку в першій справі вчинила інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
		Аналогічна правова позиція щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень висловлена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 (справа № 760/26543/17). Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм.
		Згідно з цим висновком, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджено вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07листопада 2023за вирокомЖовтневого районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської області зач.4ст.185КК Українидо 5років позбавленняволі,на підставіст.75КК Українизвільнений відвідбування покаранняз іспитовимстроком на2роки .
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, за яке ОСОБА_3 засуджено до реального покарання у виді позбавлення волі, він вчинив 29.10.2022 року, тобто до ухвалення вироку від 07.11.2023 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу.
		На підставі викладеного, виходячи з зазначених вище норм, цей вирок має виконуватись самостійно.
		Окрім того, потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 473391 гривень на її користь.
		У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Враховуючи те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого у великих розмірах доведена повністю, а тому суд вважає що цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди у розмір 475391 грн. підлягає задоволенню.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		    ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст.70 ч.4 КК України, вирок від 07.11.2023 Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки, виконувати самостійно.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 475391 гривень 00 копійок.
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку 19 липня 2024 року у порядку ст. 615-15 КПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...