Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/769/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2024. Зареєстровано: 20.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2024.
Дата набрання законної сили: 08.07.2024
Номер судового провадження: 2584 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2024 року                                           м. Харків                        Справа № 913/769/21  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя  Мартюхіна Н.О.
		за участю секретаря судового засідання  Бєлкіної О.М.
		за участю представників сторін:
		позивача - Литвин А.Б., ордер серія АХ №1067940 від 16.09.2021, свідоцтво №1450 від 25.03.2015
		відповідача - не з`явився 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Криничне", смт. Мілове, Луганської області (вх. №2584 Л/2 від 29.11.2023)
		на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 (повний текст складено 19.12.2022, суддя Смола С.В.) 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», м.Київ
		до Фермерського господарства «Криничне», смт. Мілове, Луганської області 
		про стягнення 3 474 609, 27 грн
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог, рішення суду першої інстанції та заявлених клопотань:
		 
		У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі ТОВ «Сателлит») звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Криничне» (далі ФГ «Криничне») про стягнення неустойки (штрафу) за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028 у сумі 3 474 609,27 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем умов договору щодо поставки  товару - насіння соняшнику в обсязі 3 000 тон. Зазначав, що на виконання умов договору від 30.07.2020 №Р90028 позивачу поставлено насіння соняшника в обсязі 1 256,980 тон на загальну суму 12 520 596,09 грн, яке ТОВ "Сателлит" оплачено повністю. Недопоставка товару за договором складає 1 743,02 тони. З огляду на це, у відповідності до умов п.8.2 договору, ТОВ «Сателлит» нараховано до стягнення з ФГ «Криничне» штраф у  розмірі 3 474 609, 27 грн, що становить  20% від вартості непоставленого товару на суму 17     373    046,37 грн (а.с. 11 т. 1 розрахунок штрафу).
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Фермерського господарства «Криничне» задоволено повністю.
		Стягнуто з Фермерського господарства «Криничне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» штраф у сумі 3 474 609,27 грн, судовий збір у сумі 52 119,16 грн, витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі 97 508,02 грн. 
		Оцінюючи доводи відповідача про відсутність його вини у невиконанні договірного зобов`язання з підстав форс-мажору (обставин непереборної сили), зокрема, рейдерського захоплення земельних ділянок, на яких знаходився вже вирощений врожай соняшника та накладення арештів на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які перебувають у використанні філій "Стрілецький кінний завод № 60" та "Лимарівський кінний завод № 61" ДП "Конярство України", арешти сільськогосподарської техніки, суд вважав, що такий арешт активів контрагента не можна вважати непередбачуваним; відповідач не тільки мав інформацію про те, як саме контрагент використовує землі державної форми власності для передачі врожаю стороннім суб`єктам без укладання договорів оренди в порядку, встановленому законом, але й був безпосереднім учасником цих правовідносин; відповідачем не прийнято до уваги очевидних ризиків вибору контрагента та способу ведення господарської діяльності.
		Крім того, судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі №910/21682/15(910/16624/20) визнано недійсними договори, укладені між ДП "Конярство України" в особі філії "Стрілецький кінний завод №60", в особі філії "Лимарівський кінний завод №61" та ФГ "Криничне", мета укладення яких визначена відповідачем для виробництва соняшника в агросезоні 2020 року. 
		Відносно доводів відповідача про те, що неврожайність та складні  погодні умови призвели до істотного зменшення обсягу зібраного господарством врожаю, ніж був запланований (20 ц/га), суд вважав, що низька врожайність насіння соняшника у ФГ «Криничне» в 2020 році  є саме виною підприємства і відсутній зв`язок між врожайністю та погодними умовами в Луганській області, адже врожайність соняшника всіх інших підприємств по Луганській області є більшою в 2020 році. Надані відповідачем акти обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, за висновком суду,  не відповідають ані формі, ані змісту Акту огляду посівів соняшнику за Інструкцією №2285 та не дають об`єктивної інформації, яка необхідна для реального визначення стану посівів соняшника на певному полі з ідентифікуючими даними, отже не є належними та допустимими доказами. 
		Досліджуючи питання своєчасності повідомлення ФГ «Криничне» ТОВ «Сателлит» про настання форс-мажорних обставин, суд вважав, що відповідачем не було дотримано умов договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про дію форс-мажорних обставин, які завадили йому своєчасно та в повному обсязі виконати умови договору у строк до 15.10.2020; наданий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати України від 30.11.2021 №3100-21-0935 не підтверджує існування для ФГ "Криничне" форс-мажорних обставин, які б звільняли останнє від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань; посилання відповідача на непорозуміння та конфлікти з його контрагентами за іншими зобов`язаннями (договорами), пов`язані з цим судові процеси чи кримінальні провадження, а також недосягнення ним показників запланованої врожайності внаслідок несприятливих погодних умов, суд вважав безпідставними з огляду на недоведеність обставин, на яких вони ґрунтуються. 
		За таких підстав суд першої інстанції  вважав, що відповідачем не доведено існування обставин для звільнення його від відповідальності за порушення взятого на себе договірного зобов`язання.
		Вирішуючи питання судових витрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача понесених ТОВ «Сателлит» витрат на надання правничої допомоги в розмірі 97   508,02 грн. 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «Криничне» 29.11.2023 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21.
		Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  апелянт просив:
		- визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити  ФГ «Криничне» строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21.
		-  скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову та про відмову позивачу у розподілі судових витрат або прийняти рішення про зменшення розміру стягнутих судових витрат до нуля гривень. 
		- стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу  допомогу, докази реальності понесення яких будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення;
		- визнати поважними причини пропуску строку на подання клопотання про зменшення суми судових витрат та поновити (продовжити) його, у зв`язку з чим, врахувати необґрунтованість, неспівмірність, нерозумність заявлених позивачем до відшкодування судових витрат та зменшити їх розмір або не розподіляти їх, залишивши такі витрати за позивачем. 
		Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує наступними доводами:
		- відповідач не був повідомлений судом першої інстанції про дату, час та місце судових засідань в порядку ст. 120    ГПК    України, отже був позбавлений можливості представити суду свою позицію по справі та реалізувати своє право на судовий захист. Зокрема,  позиція суду першої інстанції щодо повідомлення ФГ «Криничне» про судове засідання шляхом надсилання ухвали суду від 16.11.2022 на адреси електронної пошти  ФГ «Криничне» та представника, який брав участь у розгляді справи  alexpopov.kh@ gmail.com, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті суду, не свідчить про факт повідомлення відповідача про дату час і місце розгляду справи, оскільки на  враховує обставин перебування відповідача на час розгляду справи на території, яка починаючи з 24.02.2022 та до сьогодні є тимчасово окупованою російською федерацією. Крім цього, зважаючи на конституційні норми про право на судовий захист та обставини, пов`язані з російською збройною агресією й окупацією значної частини української території, суд першої інстанції не вжив жодних заходів, спрямованих на встановлення,  чи взагалі існує у відповідача технічна можливість бути обізнаним про дату, час і місце розгляду справи;
		- норма ч.   4 ст.   122   ГПК України про повідомлення сторони про судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України визначає відсутність   у суду відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасника справи. В той же час, відповідач не є юридичною особою, місцезнаходження якого є невідомим для суду; посилання суду про повідомлення  адвоката  Попова  О.І.  про  судове  засідання шляхом  надсилання  ухвали  суду  від  16.11.2022  на  його електронну  адресу є безпідставним, оскільки  на  цей  час адвокат вже не  був  представником відповідача; електронна  пошта відповідача,  а  саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 була  зламана  невідомими  невстановленими особами  і  відповідач  втратив  фактичний  доступ  до  неї  ще  у  квітні  2022  року;
		- судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи відповідача про те, що невиконання умов договору відбулось через обставини, які не залежали від волі відповідача (дії державних органів, по`вязані з накладенням арешту на врожай та сільськогосподарську техніку відповідача, складні погодні умови, які мали місце в 2020 році на території Луганської області в період визрівання врожаю); 
		- безпідставним є висновок суду про те, що відповідачем не доведено існування    обставин, які є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення взятого на себе договірного зобов`язання. Водночас, головною обставиною, яка підлягала встановленню при вирішенні справи є наявність у діях відповідача складу господарського правопорушення, зокрема, вини  та протиправності поведінки останнього, внаслідок яких відбулось невиконання умов договору поставки №Р90028 від 30.07.2020; 
		- відповідно до приписів ч. 1, 2 ст.  614 ЦК України, ст. 218 ГК України умовою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов`язання у сфері господарювання є наявність вини особи, а тому суду першої інстанції недостатньо було лише встановити факт господарського правопорушення, а й надати належну оцінку тим обставинам, які зумовили причини невиконання зобов`язання та діям, відповідача спрямованим їх усунення;
		- станом на 01.06.2020,  з урахуванням укладених господарством договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва соняшника та наведених статистичних показників площі засіяних ФГ «Криничне» під соняшник земельних ділянок, а також показників планової врожайності, загальний обсяг очікуваного до збору врожаю соняшника в агросезоні 2020 року по ФГ «Криничне» становив 10 566,90 т, що дозволяло покрити потреби обсягу поставки 3000 т. Наведеним спростовуються висновки суду першої інстанції в частині оцінки та тлумачення умов Договору поставки №Р90028 від 30.07.2020 та можливості виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором;
		-  судом не надано оцінку тим обставинам, що умовами спірного договору, які були запропоновані позивачем, передбачалося постачання товару на умовах «першої поставки», що неможливо іншим шляхом, аніж через виробництво відповідачем власними силами сільськогосподарської продукції. При системному тлумаченні умов розділу 1 та 13 договору поставки, саме позивач, який включив до договору спірні пункти про умови «першої поставки», повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови;
		- посилаючись на  рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі №910/21682/15 (910/16691/20) щодо обставин недійсності договорів, укладених між відповідачем та філіями ДП «Конярство України», суд не врахував, що станом на момент укладання 30.07.2020  та на час виконання (01.09.2020 - 15.10.2020) договору поставки №Р90028 від 30.07.2020, укладені між відповідачем та філіями «Стрілецький кінний завод №60» та «Лимарівський кінний завод №61» Державного підприємства «Конярство України» не були визнані недійсними або розірваними; відповідні  висновки суду засновані на оцінці доказів, які були надані позивачем та прийняті судом з істотним порушенням вимог процесуального закону щодо порядку і строків подання доказів, адже були подані після закриття підготовчого провадження, вже на стадії розгляду справи по суті; об`єктивної неможливості надати такі докази у встановлений ст. 80 ГПК України строк, оскаржуване рішення не містить;
		- наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчено сертифікатом ТПП №3100-21-0935 (вих. №673/05-4 від 30.11.2021);
		- на підтвердження відсутності  у діях відповідача ознак вини та протиправної поведінки у невиконанні зобов`язань за договором, ФГ «Криничне» надано висновок експертів ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» №21289/51 від 04.02.2021. Поряд із цим, судом не надано оцінки діям відповідача в контексті положень ст. 610, 614 ЦК України, ст. 218 ГК України, а саме, діям ФГ «Криничне», направленим на отримання доступу до земель та збирання врожаю  соняшника, що, в сукупності з іншими доказами, дозволяло суду встановити відсутність у діях відповідача ознак вини та протиправної поведінки  як підставу для незастосування штрафних санкцій  за договором поставки № Р90028 від 30.07.2020;
		- суд при винесенні рішення не взяв до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, відсутність будь-яких доказів заподіяння збитків позивачеві. Отже, навіть за наявності вини відповідача , розмір штрафних санкцій мав бути істотно меншим, в той час як відповідача покарано у максимально можливому та непропорційно великому розмірі; 
		- заявлені позивачем до відшкодування судові витрати є необґрунтованими,    неспівмірними, реальними  та розумними,  а тому суд мав зменшити їх розмір (про що апелянт просить суд, посилаючись на те, що не міг зробити це раніше, через позбавлення його судом можливості взяти  участь у розгляді справи); визнати поважними причини пропуску строку на подання цього клопотання та зменшити судові витрати та/або із власної ініціативи не розподіляти останні.
		15.01.2024 від ТОВ "Сателлит" надійшов відзив на апеляційну скаргу ФГ "Криничне", в якому позивач з доводами апеляційної скарги не погоджується та вважає, що Господарським судом Луганської області було здійснене належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судом даної справи; зловживаючи процесуальними правами, відповідач не здійснив жодних дій на отримання відповідної інформації про свою справу; оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та наданням належної правової оцінки  встановленим обставинам у справі. 
		Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомляє, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становить фіксовану суму у розмірі 3100,00 євро, що в перерахунку на гривню становить 123 800,00 грн. Зазначає, що розрахунок та докази судових витрат будуть надані після ухвалення рішення у справі. 
		06.02.2024 від ТОВ "Сателлит" надійшло клопотання щодо вжиття судом заходів у зв`язку із можливою причетністю до фінансування держави-агресора  власниками та керівництвом ФГ «Криничне». 
		У клопотанні позивач просив винести окрему ухвалу стосовно порушення законодавства України ФГ "Криничне", ТОВ "Діброва", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення,  а саме,  ст. 110-2,111-1, 111-2 Кримінального кодексу України. Надіслати окрему ухвалу до Служби безпеки України та запросити надання відповіді про вжиті ними заходи (а.с. 90 т. 5).
		07.02.2024  ФГ "Криничне" подано заперечення проти клопотання позивача від 06.02.2024 щодо вжиття судом заходів у зв`язку із можливою причетністю до фінансування держави-агресора  власниками та керівництвом ФГ «Криничне». 
		Відповідач просив визнати клопотання позивача від 06.02.2024 зловживанням процесуальними правами  та повернути його заявнику без розгляду; визнати клопотання позивача втручанням в діяльність судді та звернутись із відповідним повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя для вжиття заходів в межах компетенції (а.с. 101 т. 5). 
		07.02.2024 від ФГ "Криничне" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №1907 від 07.02.2024) на відзив позивача на апеляційну скаргу, які він просить врахувати під час розгляду справи; визнати втручанням в діяльність судді включення ТОВ «Сателлит» у відзив хибних, неправдивих та аморальних відомостей про начебто співробітництва ФГ «Криничне» та ТОВ «Діброва» із окупаційною владою держави-агресора;  звернутись із відповідним повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя для вжиття заходів в межах компетенції. 
		07.02.2024 від ФГ "Криничне" надійшли додаткові письмові пояснення на відзив на апеляційну скаргу (вх. №1916. від 07.02.2024), які відповідач просить врахувати під час розгляду справи та прийняття судового рішення. За змістом прохальної частини надані пояснення є  ідентичними письмовим поясненням за вх. №1907 від 07.02.2024.
		27.02.2024 ФГ "Криничне" до суду подано додаткові письмові пояснення, які відповідач просив врахувати під час розгляду справи.
		29.02.2024 від  ТОВ "Сателлит" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання (вх. №3029) про закриття апеляційного провадження у справі №913/769/21, яке мотивовано тим, що повторно подана ФГ "Криничне" 29.11.2023 апеляційна скарга на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису керівника та печатки ФГ "Криничне" в системі Електронний суд; 27.02.2024  КНЕДП  "Masterkey"  ТОВ  "Art - Мaster"  надано  відповідь на адвокатський запит, яким підтверджується, що кваліфіковані сертифікати  печатки  ФГ  "Криничне"  та  підпис  його  керівника  -  Батирсултанова  М.Д.,  були  сформовані  на  підставі Договору про  надання  електронних  довірчих  послуг  від  10.11.2023, укладеного   між  ТОВ "Art - Мaster"    та  ФГ  " Криничне"; в силу ст. 13  Закону України "Про  забезпечення  прав  і  свобод  громадян  та  правовий  режим  на тимчасово  окупованій  території  України",   Договір про надання електронних довірчих  послуг  від  10.11.2023  між  ТОВ "Art - Мaster"   та  ФГ "Криничне"  на підставі якого сформовано, перевірялись та підтверджувались сертифікати  печатки  ФГ  "Криничне"  та  підпис  його  керівника  - Батирсултанова М.Д. є нікчемним.  
		11.03.2024  ФГ "Криничне" надано заперечення на клопотання ТОВ "Сателлит" про закриття апеляційного провадження, в яких відповідач проти доводів ТОВ "Сателлит" заперечує та вважає, що: 
		- позиція позивача суперечить основній засаді господарського судочинства - доступу до правосуддя, адже за цією позицією відповідач ані через адвокатів, ані особисто не може брати участь у судочинстві; 
		-  зважаючи на приписи ст. 1, 14, 16, 17, 24  Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"  як   і   кваліфікований   електронний підпис,   кваліфікований   сертифікат   електронного   підпису,   так   і   процес ідентифікації   за   допомогою   електронного   цифрового   підпису   не   є правочином,   а   є   результатом   електронної   довірчої   послуги,   тому  не   може   бути   визнаний   недійсним   чи   нікчемним;
		- доводи позивача з приводу неможливості   ідентифікації   особи та   неможливості   підписання   електронним цифровим підписом процесуальних   документів, виданим начебто на підставі недійсного правочину є такими, що не   ґрунтуються  на положеннях  Закону   України   "Про   електронну   ідентифікацію   та   електронні   довірчі послуги",  Закону   України   "Про   забезпечення   прав   і   свобод   громадян   та правовий   режим   на   тимчасово   окупованій   території",   нормах Цивільного кодексу   України та положеннях чинного   законодавства;
		- не будь-які правочини,   а   лише   ті,   які   відносяться саме   до   економічної   та   господарської   діяльності   є   нікчемними   в   силу   статті 13   Закону   України   "Про   забезпечення   прав   і   свобод   громадян   та   правовий режим   на   тимчасово   окупованій   території". Не   можна   тлумачити   положення   ст.   13   Закону України   "Про   забезпечення   прав   і   свобод   громадян   та   правовий   режим   на тимчасово   окупованій   території"   без урахування мети вказаного Закону, про що також зазначає Верховний   Суд  у постанові від 02.10.2019  у  справі   №910/9535/18;
		- Конституцією   України   визначено   право   кожного   на   захист   своїх   прав   та законних   інтересів   в   суді і  чинним   законодавством   не   встановлено   заборони   особам,   які   перебувають/ зареєстровані   на   тимчасово   окупованій   території,   звертатися   до   суду   за захистом   своїх   прав. 
		02.04.2024 ФГ "Криничне" надано до суду доповнення до заперечення щодо клопотання позивача про вжиття судом заходів у зв`язку із можливою причетністю до фінансування держави-агресора власниками та керівництвом ФГ "Криничне" та щодо клопотання про   визнання   зловживання   процесуальними   правами   задля втручання   у   незалежність   здійснення   правосуддя. У клопотанні відповідач зазначає, що в   процесі   здійснення   діяльності,  йому стало   відомо,   що відносно   самого   керівництва   ТОВ   "Сателлит"   відкрито   кримінальне   провадження   за ст.   110-2   КК   України, що відповідач підтверджує копією Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження  420200000000037 від 06.03.2024). 
		Просить поновити   строк   на   подання   вказаного   доказу   та врахувати   його   під   час   розгляду  заперечення відповідача   проти   хибного й   ганебного   наклепу   під   назвою   "Клопотання   щодо   вжиття   судом   заходів   у зв`язку   можливою   причетністю   до   фінансування   держави-агресора власниками   та      керівництвом   ТОВ   "Діброва"/   ФГ  "Криничне" та клопотання про   визнання   зловживання   процесуальними   правами   задля втручання   у   незалежність   здійснення   правосуддя.
		03.04.2024 від представника ФГ "Криничне" надійшли додаткові письмові пояснення щодо наявності повноважень у адвокатів відповідача для представництва його інтересів з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №913/768/21. Просить врахувати письмові пояснення під час прийняття судового рішення.
		03.04.2024 представником  ФГ "Криничне" надано додаткові письмові пояснення з приводу заперечення щодо клопотання позивача про закриття апеляційного провадження, які просить врахувати в ході розгляду справи.
		16.04.2024 представником ТОВ "Сателлит" надано заперечення проти доповнень ФГ "Криничне" від 01.04.2024 у справі №913/769/21, в яких представник позивача повідомив, що відносно керівників і власників ФГ "Криничне"  і ТОВ "Діброва" було порушено кримінальне провадження за ст. 111-1 ч. 4 "Колабораційна діяльність" Кримінального кодексу України, про що додає копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.  Посилаючись на отримання Витягу лише  16.04.2024, просить поновити строк на подання вказаного доказу, долучити його до матеріалів справи та врахувати його під час розгляду справи №913/769/21.
		15.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення до клопотання про закриття апеляційного провадження (вх. №3029)  у справі №913/769/21, в яких  ТОВ "Сателлит" додатково до зазначених у клопотанні підстав, повідомляв суду, що 23.04.2024 ТОВ «Сателлит» звернулось до Державної  служба спеціального зв`язку та захисту  інформації  України (Держспецзв`язку)  та  ТОВ  "Art - Мaster"  з приводу незаконного отримання сертифікатів печатки ФГ «Криничне» та підпису його керівника Батирсултанова  М.Д. 
		Листом від 03.05.2024 №11/02/02-4504/СЕД Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України (Держспецзв`язку) повідомила ТОВ «Сателлит» про проведені невиїзні заходи  державного  нагляду  (контролю)  за  дотриманням  вимог  законодавства  у сферах  електронної  ідентифікації  та  електронних  довірчих  послуг  шляхом  перевірки обставин  та  документів,  наданих  ТОВ  «Діброва»  (ЄДРПОУ  21832609)  та  ФГ «Криничне»  (ЄДРПОУ  32064945),  під  час  укладання  договорів  про  надання електронних довірчих послуг з кваліфікованим  надавачем  електронних  довірчих послуг  "Masterkey"  ТОВ "Art - Мaster"  (ЄДРПОУ  30404750); всі  діючі  кваліфіковані сертифікати відкритих  ключів електронних  підписів  та  печаток  ТОВ «Діброва»  та  ФГ  « Криничне»  скасовано.  
		Листом  ТОВ  "Art - Мaster"  від  03.05.2024 за №12-16 повідомило ТОВ «Сателлит», що згідно  Закону  України від  24.03.2024   №1207-VII  «Про  забезпечення  прав  і  свобод громадян  та  правовий  режим на тимчасово окупованій території України», скасовано  всі  діючі кваліфіковані сертифікати відкритих ключів підписів та печаток ТОВ «Діброва» ( ЄДРПОУ  21832609) та ФГ « Криничне » (ЄДРПОУ  32064945).
		19.06.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду у справі № 913/769/21,  яке призначено на 20.06.2024, про що повідомити позивача. 
		05.07.2024 позивачем до суду апеляційної інстанції надано додаткові пояснення, за змістом яких представник ТОВ «Сателлит» повідомляє про порушення відносно керівників і власників ФГ «Криничне» та ТОВ «Діброва» кримінального провадження; здійснення  ФГ «Криничне» та ТОВ «Діброва» господарської діяльності на непідконтрольній території, що підтверджує наданими до пояснень документами, які просить прийняти та врахувати під час розгляду справи. Визнати поважною причину їх несвоєчасного подання, продовжити (поновити) відповідний процесуальний строк та приєднати надані докази до матеріалів справи. 
		08.07.2024 представником ФГ «Криничне» адвокатом Колісниченко А.С. надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із знаходженням представника на лікарняному.
		 
		Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
		 
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 для розгляду справи №913/769/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І, суддя Здоровко Л.М.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 задоволено клопотання Фермерського господарства "Криничне" та поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21. 
		Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Криничне" на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21. Розгляд справи призначено на 07.02.2024. 
		В судовому засіданні  07.02.2024 до початку розгляду справи по суті  представник ТОВ "Сателлит", посилаючись на норми ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", вважав про відсутність у представника ФГ "Криничне" адвоката Бардіна І.С. повноважень на представництво інтересів ФГ "Криничне".
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024  провадження у справі  зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи №913/768/21, предметом касаційного перегляду якої було вирішення питання щодо застосування положень ч. 2 ст.13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що також є спірним у справі №913/769/21. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 поновлено провадження у справі №913/769/21. Розгляд справи призначено на 17.04.2024.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, у зв`язку із знаходженням судді Здоровко Л.М. у відпустці, для розгляду справи №913/769/21 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Фоміна В.О. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 розгляд справи відкладено на 23.05.2024.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024, у зв`язку з відставкою судді Бородіної Л.І. та відпусткою судді Фоміної В.О., для розгляду справи №913/769/21 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я,О., суддя Мартюхіна Н.О.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 розгляд справи відкладено на 20.06.2024.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду справи №913/769/21 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 задоволено клопотання представника ТОВ "Сателлит". Розгляд справи відкладено на 08.07.2024. 
		 
		Позиція суду апеляційної інстанції з приводу заявлених сторонами клопотань. 
		 
		В судовому засіданні 23.05.2024 до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
		15.04.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (надалі Закон). 
		У ст.13 цього Закону встановлені особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території.
		Зокрема, частина 2 статті 13 Закону містить два абзаци.
		У абз.1 ч.2 ст.13 Закону  встановлюється норма, згідно з якою здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
		У абз.2 ч.2 ст.13 Закону  визначено, що правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2 ст.215 ЦК.
		Посилаючись на приписи  ч. 2 ст. 13  Закону України "Про  забезпечення  прав  і  свобод  громадян  та  правовий режим на тимчасово  окупованій  території України" представник позивача вважає, що оскільки місцезнаходженням ФГ "Криничне" як суб`єкта господарської діяльності є тимчасово окупована  територія, то в силу приписів Закону, Договір про надання електронних довірчих  послуг  від  10.11.2023  між  ТОВ "Art - Мaster"  та ФГ "Криничне" на підставі якого сформовано, перевірялись та підтверджувались сертифікати  печатки  ФГ  «Криничне»  та  підпис  його  керівника  - Батирсултанова М.Д., є нікчемним. 
		Отже, як вважає позивач, апеляційна скарга підписана  особою,  яка  не  мала права на її підписання, а тому наявні підстави для закриття апеляційного провадження у справі на  підставі  п.  2  ч.  1  ст.  264  ГПК  України.
		Відповідно до абзаців 1, 2 ст.1 Закону тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (п.1 ч.1 ст.3 Закон №1207-VII).
		Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації), починаючи з 07.04.2014. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
		Кабінет Міністрів України своєю постановою від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" установив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
		Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст.93 ЦК).
		Як свідчать матеріали справи та підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб  - підприємців, місцезнаходженням ФГ "Криничне" є: 92500, Луганська область, Старобільський район, смт. Мілове, вул. Міловська, 68А.
		Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Міловська селищна територіальна громада (UA44140070000058445) Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою територією з 24.02.2022.
		Отже, положення Закону, зокрема особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, визначені ст.13 вказаного Закону, розповсюджуються на ФГ "Криничне". 
		В постанові 26.03.2024 у справі  №913/768/21 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,  досліджувалось питання щодо застосування ч.2 ст.13 Закону до договору про надання правничої допомоги, який укладений адвокатом з підприємцем, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія України.
		Надаючи правову оцінку щодо процесуальної правоздатності суб`єкта господарювання з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території на укладення договору про надання правничої допомоги, Суд зазначив, що стаття 13 Закону має назву "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території", втім, у ч.2 ст.13 Закону вживається термін саме господарська діяльність.
		Отже, положення ч.2 ст.13 Закону поширюється на договори, які укладаються суб`єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.
		Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		        Зокрема,  у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що за договором про надання правничої допомоги відповідач (ТОВ "Діброва",  відповідач у справі №913/768/21), не надає послуги, а навпаки, отримує правничу допомогу від адвокатського об`єднання, тобто є споживачем послуги.        Товариство є господарським товариством, суб`єктом господарської діяльності, тому, презюмується, що всі договори, які укладає суб`єкт господарської діяльності, пов`язані зі здійсненням ним підприємницької (господарської) діяльності, бо саме для цього і було створене це товариство.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (рішення Конституційного Суду України у справі від 12.04.2012 №9-рп/2012).
		За висновком Верховного Суду у наведеній постанові, необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що місцезнаходження чи місце проживання останньої в умовах війни опинилося в окупації, особливо враховуючи динамічну зміну лінії фронту та переліку окупованих/деокупованих територій. Чинне процесуальне законодавство не забороняє таким особам виступати як позивачами, так і відповідачами в суді, тобто визнає їх процесуальну правоздатність.
		Ситуація, за якої позивач за власною ініціативою звертається до суду з позовом до відповідача та при цьому вимагає позбавити (обмежити) відповідача у можливості користуватися правничою допомогою та отримати доступ до передбачених законом електронних сервісів, зокрема користуватися електронним кабінетом, направляти до суду процесуальні документи, скріплені електронним цифровим підписом, призведе до порушення наведених норм Конституції України, ГПК та основних засад господарського судочинства, зокрема принципу змагальності.
		Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Сателлит" про закриття провадження у справі, оскільки у цьому випадку укладення договору про надання електронних довірчих послуг між ТОВ "Art - Мaster"  та ФГ «Криничне» стосується можливості відповідача користуватися передбаченими процесуальним законодавством електронними сервісами (електронним кабінетом, відеоконференціями тощо), тобто реалізації скаржником         його конституційного та конвенційного права на доступ до правосуддя.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від  26.03.2024 у справі № 913/768/21.
		Щодо клопотання ТОВ "Сателлит" від 06.02.2024 про вжиття судом заходів у зв`язку із можливою причетністю до фінансування держави-агресора  власниками та керівництвом ФГ «Криничне» та постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства України ФГ "Криничне", ТОВ "Діброва", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення,  а саме,  ст. 110-2,111-1, 111-2 Кримінального кодексу України та надіслання окремої ухвали до Служби безпеки України (а.с. 90 т. 5). 
		  Відповідно до положень частин 1, 11 ст. 246 ГПК, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
		Окрема ухвала суду у розумінні положень ст.246 ГПК є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
		Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у п.47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, у п.72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц, постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №906/344/21). Окрім того, суд  апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).
		Проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні позивача про винесення окремої ухвали, колегія суддів зазначає, що у суду відсутні можливості та повноваження перевірити обставини, та надані на їх підтвердження докази, викладені у клопотанні, а тому колегія суддів не має підстав для постановлення окремої ухвали, передбаченої ст.246 ГПК. Водночас позивач не позбавлений права на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою, за наявності в нього інформації, підтвердженої відповідними доказами, щодо обставин, викладених у клопотанні.
		За наведених обставин колегія суддів залишає без задоволення клопотання позивача про необхідність постановлення окремої ухвали щодо керівництва  ФГ «Криничне».
		 
		Щодо клопотання ФГ «Криничне» про звернення з повідомленням про втручання в діяльність судді та щодо зловживання позивачем процесуальними правами. 
		 
		Скаржник у своїх запереченнях проти клопотання ТОВ "Сателлит" від 06.02.2024 щодо постановлення окремої ухвали вважає, що єдиною метою вказаного клопотання є позапроцесуальний і протизаконний тиск на суд через маніпулювання емоційним станом від війни, з метою схиляння до прийняття бажаного для себе рішення. На це також вказує неприхована позиція позивача, яка полягає у тому, що прийняття рішення на користь ФГ "Криничне" - це сприяння державі агресору. Саме ж клопотання скаржник вважає необґрунтованим, таким, що містить завідомо неправдиву інформацію (наклеп), зміст якого не стосується справи.
		        Зважаючи на вказане, скаржник просить звернутись із відповідним повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя для вжиття заходів в межах компетенції.
		Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність та недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім`ї.
		Згідно зі ст.6 Закону "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється та тягне за собою відповідальність, установлену законом.
		Статтею 48 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що незалежність судді забезпечується недоторканністю та імунітетом судді; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту. Крім того, вказаною нормою встановлено обов`язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичних і юридичних осіб та їх об`єднань поважати незалежність судді і посягати на неї.
		Відповідно до ч.4 ст.48 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
		Дослідивши доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що не вбачає і не розцінює клопотання ТОВ "Сателлит"  від 06.02.2024 як втручання у здійснення правосуддя та вплив на безсторонність колегії суддів, а тому не вважає за необхідне звертатися до Вищої ради правосуддя з відповідним повідомленням на підставі ч.4 ст.48, п.9 ч.7 ст.56 Закону "Про судоустрій і статус суддів", тому таке клопотання ФГ «Криничне» суд залишає без задоволення.
		Також, однією із основних засад господарського процесу є неприпустимість зловживання процесуальними правами, закріплена у п.11 ч.3 ст.2 , ст.43 ГПК.
		Відповідно до п.5 ч.5 ст.13 ГПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		У ст.43 ГПК закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, зокрема ч.3 ст.43 ГПК.
		Однак скаржник не довів того, що питання, щодо якого подано клопотання, було раніше вирішено судом та що воно спрямоване на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
		Враховуючи зазначене та з огляду на необґрунтованість тверджень, що клопотання позивача є втручанням у здійснення правосуддя, суд відхиляє також доводи про те, що подання цього клопотання є зловживанням процесуальними правами.
		 
		Щодо клопотання позивача від 05.07.2024 про приєднання до матеріалів справи доказів про порушення відносно керівників і власників ФГ «Криничне» та ТОВ «Діброва» кримінального провадження; здійснення  ФГ «Криничне» та ТОВ «Діброва» господарської діяльності на непідконтрольній території, судова колегія зазначає, що обставини, про які зазначає позивач не відносяться до предмету розгляду даної справи. Як вже зазначено вище, позивач не позбавлений права на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою, за наявності в нього інформації, підтвердженої відповідними доказами, щодо обставин, викладених у клопотанні.
		 
		В судове засідання 08.07.2024 представники ФГ «Криничне» не з`явились. 
		У клопотанні від 08.07.2024  представник ФГ «Криничне» адвокат Колісниченко А.С. повідомляв, що знаходиться на лікарняному. Просив не розглядати апеляційну скаргу без участі представника відповідача; визнати поважними причини неявки представника відповідача в судове засідання та відкласти розгляд справи. 
		Другий представник ФГ «Криничне»,  адвокат Бардін І.С., в судове засідання  не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомив. 
		В судовому засіданні 08.07.2024 представник позивача вважав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутністю представника ФГ «Криничне».
		Також в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на звернення ТОВ «Сателлит» до суду з позовом про стягнення з ФГ «Криничне» збитків. 
		Розглянувши усне клопотання представника ТОВ «Сателлит» колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні. Оскільки предметом спору даної  справи є вимоги про стягнення штрафу, звернення ТОВ «Сателлит» до суду з позовом про стягнення збитків не  свідчить про неможливість вирішення спору у даній справі. Крім того, звертаючись з клопотанням про зупинення провадження позивач не надає доказів прийняття до провадження позовної заяви ТОВ «Сателлит» іншим судом про стягнення збитків.
		Розглянувши клопотання ФГ «Криничне» про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні. 
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Частиною 11 статті 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
		Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи представник відповідача адвокат Колісниченко А.С. зазначає про знаходження на лікарняному. Втім, на підтвердження вказаних доводів жодних доказів представником відповідача не надано. Судова колегія вважає, що будучи учасником судового процесу, відповідач  не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого іншого представника адвоката Бардіна І.С. 
		Оскільки участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони,  відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, ухвалою суду від 20.06.2024, якою розгляд справи відкладено на 08.07.2024,  явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, правова позиція сторін викладена ними у поданих до матеріалів справи документах, судова колегія вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 08.07.2024 за відсутності представників відповідача. 
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про часткове задоволення  апеляційної скарги, зважаючи на таке.
		 
		Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, щодо неналежного повідомлення відповідача про час, дату  та місце судового засідання. 
		 
		Дослідженням матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 порушено провадження у справі №913/769/21 та призначено підготовче засідання на 16.12.2021.
		В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 19.11.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи - Фермерське господарство "Криничне" є: 92500, Луганська обл., Старобільський район, смт Мілове, вул. Міловська, будинок 68А.
		Інтереси ФГ "Криничне" у справі №913/769/21 представляв адвокат Попов О.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ХВ №000367 від 27.03.17, який уповноважений на представництво інтересів ФГ "Криничне" на підставі довіреність б/н від 17.11.2021, що міститься в матеріалах справи (а.с. 89 т. 2). Строк дії довіреності до 17.11.2022.
		Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. 
		Як вбачається з матеріалів справи, процесуальні документи у справі, а саме, ухвала про відкриття провадження у справі від 17.11.2021, ухвала від 16.12.2021, від 25.01.2022 про відкладення розгляду справи на 17.02.2022 направлялись судом за адресою місцезнаходження відповідача та отримані останнім. Отже, відповідач був обізнаним про знаходження в провадженні Господарського суду Луганської області господарської справи №913/769/21. 
		В судовому засіданні 17.02.2022, що відбувалось за участі представника ФГ «Криничне» адвоката Попова О.І.  розгляд справи було відкладено на 03.03.2022, про що  представник відповідача адвокат Попов О.І. особисто під розпис  ознайомлений судом. 
		Судове засідання 03.03.2022 не відбулось у зв`язку із введенням на території України з 24.02.2022 воєнного стану через початок збройної агресії російської федерації. 
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.11.2022 сторони повідомлені про призначення судового засідання на 07.12.2022. Вказану ухвалу направлено судом на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та адвоката - ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 65 т. 3).
		В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ФГ «Криничне» не було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи та не отримувало повний текст судового рішення від 07.12.2022. Як зазначає скаржник, електронна пошта, якою користувався відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1  - буда зламана невідомими невстановленими особами і відповідач втратив фактичний доступ до неї ще у квітні 2022 року, про що складено акт про неможливість використання електронної пошти від 12.04.2022, а договір  про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом Поповим О.І. було розірвано  27.02.2022.
		З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань зазначено наступну адресу електронної пошти ФГ «Криничне» -ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		Крім того, суду повідомлено електронну адресу і представника ФГ «Криничне» адвоката Попова О.І. -  ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 120 ГПК України (в редакції станом на час постановлення судом ухвали від 16.11.2022) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
		У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
		Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
		Таким чином, в разі коли учасник судового процесу своєчасно не довів  про зміну свого місцезнаходження або засобів зв`язку до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
		В разі, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. 
		Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. 
		Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
		Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження  (ухвала Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №560/5541/20, постанова від 30.11.2022 у справі №759/14068/19) 
		Судова колегія також враховує правову позицію, викладену  в постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі №904/272/22, в якій Суд зазначив, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
		У розумінні        Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21,        офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
		Таким чином, електронна адреса, зазначена самим відповідачем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за якою надсилались процесуальні документи відповідачу у справі, в тому числі і ухвала суду від 16.11.2022, є офіційною електронною адресою ФГ «Криничне».
		Втім, повідомивши суд про засоби комунікації з ФГ «Криничне»  після порушення провадження у справі, апелянт не здійснив жодних дій для повідомлення суду першої інстанції  про обставини щодо неможливості користування з 12.04.2022 електронною поштою з підстав, зазначених в апеляційній скарзі. З огляду на те, що до Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань не було внесено зміни щодо відомостей про офіційну адресу електронної пошти відповідача та відповідно не повідомлено суд про обставини, які унеможливили її використання з підстав, про які зазначає скаржник, а саме, електронна пошта ФГ  "Криничне"  була зламана невідомими особами та втрата фактичного доступу до неї ще у квітні 2022 року, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неналежне повідомлення ФГ «Криничне» про час, дату та день судового засідання. 
		Суд також відхиляє посилання відповідача на розірвання договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного з адвокатом Поповим О. І.        шляхом направлення останньому відповідного повідомлення від 27.02.2022, оскільки докази надсилання такого повідомлення адвокату Попову О. І. до суду не надавались,  а також з огляду на те, що ні представник, ні відповідач  не заявляв суду про такі обставини. 
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно довіреності, виданої адвокату Попову О.І. на представництво інтересів ФГ «Криничне», строком її дії зазначено - до  17.11.2022. Ухвалу від 16.11.2022  направлено судом на електронну адресу адвоката Попова О.І. 16.11.2022, тобто до закінчення строку дії його повноважень. 
		Відповідно до частини 3   статті   120, частини 7    статті 242 ГПК України,   якщо про розгляд справи повідомлений представник, то вважається, що повідомлена й особа, яку він представляє.
		Вказане дає підстави вважати, що адреса електронної пошти  відповідача та його представника, на яку місцевий господарський суд направляв процесуальні документи у справі, в тому числі і ухвалу від 16.11.2022 про призначення судового засідання на 07.12.2022,  була актуальною під час розгляду справи судом першої інстанції, а отримання повідомлень суду залежало виключно від волевиявлення відповідача. 
		Як вже зазначалось, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.11.2022, місцем знаходження ФГ «Криничне» є вул. Міловська, 68А,   смт Мілове, Старобільський район, Луганська область.
		Зазначене місцезнаходження ФГ «Криничне» включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75. 
		Тому суд першої інстанції фактично був позбавлений можливості надіслати відповідачу засобами поштового зв`язку копії ухвали від 16.11.2022.
		Пунктом 21 розділу ХІ «Перехідні положення»        ГПК України        передбачено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України        "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"        та        "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції". 
		Відповідно до частини 1        статті        12-1 Закону        України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»        (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції від 16.11.2022),        якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Аналіз чинних положень ГПК України і Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" дає підстави для висновку, що суд має процесуальну можливість та відповідно процесуальний обов`язок публікувати оголошення на веб-порталі судової влади України про виклик у судове засідання учасників справи, місцезнаходження чи місце роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території. Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 200/3942/22, від 12.01.2024 у справі № 5/112-Б-10.
		Таким чином, за відсутності можливості направлення поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження відповідача в умовах воєнного стану та на виконання наведених приписів Закону        України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,        ФГ "Криничне" відповідача  повідомлено  Господарським  судом Луганської області про призначення судового засідання у справі на 07.12.2022  шляхом розміщення  16.11.2022 оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України в розділі «Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях». Роздруківка вказаного оголошення міститься в матеріалах справи.
		У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
		Враховуючи наведене, суд вважає, що будучи обізнаним про наявність судового провадження у справі №913/769/21, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про дотримання судом першої інстанції приписів  ст. 6, 120, 242 ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про час, день та місце судового засідання, а саме, як шляхом направлення ухвали суду від 16.11.2022 на офіційну електронну пошту відповідача та його представника адвоката Попова О. І., так і шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті Судової влади        України        відповідно до вимог        ГПК України        та Закону        України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». 
		Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 07.12.2022, отже підстави для твердження про обмеження права ФГ "Криничне" на доступ до суду, яке закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, відсутні. 
		Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права спростовуються матеріалами справи та не можуть бути визнані  підставою для скасування судового рішення з підстав, зазначених скаржником в цій частині. 
		 
		Щодо встановлених обставин по суті спору та розгляд апеляційної скарги.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 30.07.2020 між ТОВ "Сателлит" (покупцем) та ФГ "Криничне" (постачальником) укладено договір поставки №Р90028.
		За умовами п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (товар) на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Міловський район (Журавське).
		Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 3   000 тон +/-5% за вибором покупця (п.2.1 договору).
		Відповідно до п.2.2 договору якість товару, що постачається постачальником, має відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006, а саме: вологість  - не більше 8%, сміттєва домішка - не більше 3%, масляна домішка - не більше 7%, олійність на абсолютно суху речовину (АСР) - не менше ніж 45%.
		Кінцева вага та якість товару визначається по його прибуттю на ТОВ "Сателлит", вул. Тагонрозька,76, м. Маріуполь, Донецька обл., згідно з п. 7.1. договору, за умови, якщо відхилення фактичних показників якості товару від показників, визначених даним договором має місце, то проводиться пропорційна зміна ціни товару (п. 2.4. договору).
		Згідно з п.3.1 договору ціна товару згідно даного договору становить 8 306 грн 01 коп. без ПДВ за 1 тону, крім того ПДВ 20 - 1 661 грн 20 коп., що еквівалентно 359,96 доларів США за 1 тону згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,6867 за долар США.
		Оплата товару здійснюється виключно у гривні згідно курсу НБУ на момент  укладення договору, за винятком оплати фінального рахунку. У разі збільшення чи зменшення курсу Нацбанку USD до гривні на день виставлення фінального рахунку за товар у відношенні до курсу на дату укладення договору сума оплати визначається шляхом перерахунку валютного еквіваленту в гривню за курсом НБУ, встановленого на дату виставлення фінального рахунку (пп.3.1.1 п.3.1 договору).
		У відповідності до п.3.5 договору загальна вартість товару, що постачається, на дату укладення цього договору становить 29   901   636,00 грн  +/-5%, в тому числі ПДВ 20%        -4   983 606,00 грн з урахуванням п.2.1 договору.
		Згідно з п.4.1 договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.
		У розділі 6 договору сторони обумовили порядок розрахунків за договором. 
		У п.8.2 договору сторони передбачили, що в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (недопоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
		Умови звільнення від відповідальності закріплені в розділі 9 договору.
		Відповідно до п. 9.1 договору сторони узгодили, що жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов`язань в період дії договору, то даний договір може бути продовжений на строк протягом якого діяла така обставина.
		Сторона, для якої виконання зобов`язань згідного договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин (п. 9.2 договору).
		Відповідно до п. 9.3 договору інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань за договором.
		Згідно з п.9.4 договору сторони зобов`язуються докласти всі необхідні зусилля по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Якщо обставини форс-мажору перешкоджають виконанню якоюсь із сторін її зобов`язань згідно договору протягом більш ніж 15 днів, то даний договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін без відшкодування збитків іншій стороні.
		Пунктами 13.1.1, 13.1.4, 13.1.6 договору передбачено, що підписанням даного договору постачальник підтверджує і гарантує:
		- що на момент підписання цього договору він є сільськогосподарським підприємством і безпосереднім виробником товару, який постачається вперше; 
		- у постачальника наявні відповідні необхідні ресурси (виробничі потужності, основні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, наявність необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями тощо) для досягнення результатів підприємницької діяльності та, відповідно, виконання умов договору/договорів, укладеного/укладених з ТОВ "Сателлит"; 
		- на момент підписання цього договору постачальник є належним власником товару, що постачається, і що на товар чи його частину відсутні вимоги з боку третіх осіб.
		Відповідно до п. 13.4 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених даним договором. Цей договір, додатки, додаткові угоди доданого договору, а також будь-які пов`язані з його виконанням документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі сторін.
		Постачальник підтверджує, що він є безпосереднім сільськогосподарським виробником товару, що поставляється вперше, та є платником єдиного податку, гр. IV в розумінні п. 291.4  Податкового кодексу України, та є платником ПДВ (п. 13.8 договору).
		Розділ 14 договору містить реквізити сторін, зокрема, і офіційну електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_3. та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без жодних застережень та зауважень. 
		На виконання умов договору поставки №Р90028 від 30.07.2020 у період з 13.09.2020 по 02.10.2020 ФГ "Криничне" (постачальником)  поставлено, а ТОВ "Сателлит" (покупцем) отримано насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року в загальній кількості 1        256,98 тон, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні за підписом представника покупця Корнійко Д.М., з урахуванням коригуючих розрахунків до видаткових накладних (а.с. 79-98 т. 1).
		З урахуванням проведених коригувань курсу долара США позивачем оплачено поставлений за договором товар на загальну суму 12          520          596,09 грн.  
		22.10.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію  №22102020.24/010 та калькуляцію розрахунку суми претензії (додаток №1 до претензії №22102020.24/010) в якій повідомляв, що станом на 22.10.2020 постачальником не поставлено товар у обсязі  1        743,02 т та вимагав у семиденний строк з моменту отримання претензії сплатити суму штрафу у розмірі 30% від вартості непоставленого товару у розмірі 5        211        913,91 грн та  повідомити про  намір виконання договору;   повідомлення №22102020.25/010  про відмову від виконання договору в односторонньому порядку та нарахування штрафу відповідно до п.8.2 договору від 30.07.2020 №Р90028 у розмірі 30% від вартості непоставленого товару за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 6 календарних днів (а.с. 56-60 т. 1).
		Оскільки відповіді на вказану претензію надано не було, як не було в добровільному порядку сплачену суму нарахованого штрафу, ТОВ "Сателлит" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом в якому зазначав, що станом на дату подання позовної заяви (квітень 2021) постачальником частково виконано договірне зобов`язання та поставлено товар у обсязі  1   256,980 т. Кількість непоставленого товару за договором становить 1   743,020 т. 
		Посилаючись на порушення відповідачем умов договору, позивачем здійснено нарахування штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару у розмірі  3 474 609,27 грн, який позивач просив стягнути на свою користь з ФГ "Криничне". 
		Рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі є предметом апеляційного перегляду. 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.
		Предметом спору даної справи є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу, нарахованого позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки соняшника врожаю 2020 року. 
		Відповідно до статті 11 ЦК України        підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
		Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		У відповідності з частиною першою   статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.
		Частиною першою   статті 612 ЦК України   визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до частини першої        статті 611 ЦК України        встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема,  неустойкою. 
		Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. 
		У п. 8.2 договору сторони передбачили, що в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (недопоставленого) товару. 
		В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
		Отже, враховуючи предмет і підстави позову у цій справі, визначальним і ключовим для правильного вирішення спору за даних спірних правовідносин є питання визначення підстави для стягнення штрафу з огляду на умови договору.
		Так, на підставі укладеного між сторонами договору поставки Р90028 від 30.07.2020  у відповідача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у позивача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у договорі.
		Відповідно до умов п.4.1 договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.
		З матеріалів справи вбачається, що за умовами п. 1.1., п. 2.1. договору поставки №Р90028 від 30.07.2020, поставці підлягало насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року загальною кількістю 3   000,00 т +/-5% за вибором покупця. 
		Сторонами не заперечується, що на виконання умов пп.4.1 п.4 договору у період з 13.09.2020 по 02.10.2020 ФГ "Криничне" поставлено, а ТОВ "Сателлит" отримано та оплачено за договором насіння соняшника в загальній кількості 1        256,98 тон, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні (а.с. 79-88 т. 1), розрахунки коригування до видаткових накладних та рахунки на оплату  (а.с. 89-98 т. 1), платіжні документи про здійснення позивачем оплати за договором (а.с. 99-118 т. 1). 
		Отриманий товар у загальному обсязі 1 256,98 т  оплачений  позивачем  на загальну суму 12    520   596,09 грн  (з урахуванням проведених коригувань курсу долара США). 
		Натомість, решту товару за договором, а саме, у кількості 1 743,02 т у строки, встановлені у п. 4.1. договору, а саме, до 15.10.2020,   ФГ "Криничне" поставлено не було і даний факт відповідачем не заперечується. 
		У п.8.2 договору сторони дійшли згоди, що в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (недопоставленого) товару. 
		В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару. 
		Повідомленням від 22.10.2020 №22102020.25/010 (докази направлення а.с.56 т.1) позивач проінформував відповідача про непоставку товару у кількості 1 743,02 тон, про відмову від виконання договору в односторонньому порядку та нарахування штрафу відповідно до п.8.2 договору від 30.07.2020 №Р90028.
		На момент направлення позивачем на адресу відповідача повідомлення від 22.10.2020, прострочення виконання зобов`язання ФГ "Криничне" з поставки товару становило більше 6 календарних днів. 
		За умовами п. 4.1. договору товар мав бути поставлений до 15.10.2020, натомість доказів поставки товару в обсягах, встановлених у п. 2.1. та у строки, встановлені договором, відповідачем не надано. 
		Оскільки з узгоджених сторонами 3000 тон, які мали бути поставлені до 15.10.2020, фактично відповідачем поставлено 1   256,98 тон насіння соняшника врожаю 2020 року,  колегія суддів приходить до висновку, що відповідач є таким, що порушив умови договору поставки від 30.07.2020 №Р90028 щодо кількості та строків поставки товару, обумовленому договором.
		Факт непоставки товару за договором в обсязі 1 743,02 тон відповідачем не заперечується. В той же час,  заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, відповідач наполягає на відсутність його вини у порушенні умов договору щодо поставки товару у строки та обсязі, встановлені договором. 
		Зокрема, відповідач повідомляє, що ФГ "Криничне" як сільхозвиробником було вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на засівання майбутнього врожаю соняшника та його виробництво в агросезоні 2020 року. 
		Посилаючись на дані Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року від 29.05.2020 (форма № 4-сг), що додає до матеріалів справи (а.с. 140 т. 1) зазначає, що ФГ "Криничне" було засіяно 1156,89 га під виробництво культури соняшника, з        яких        807,468 га - товарний соняшник та 349,422 га насіннєвий соняшник. Очікувана врожайність соняшника на вказаних землях у 2020 році становила 20ц/га. Виходячи з фактично засіяної площі у 1156,89 га, господарством було заплановано зібрати врожай в обсязі 2313,78 т, з яких 1614,90 т товарного соняшника. 
		Також, з метою виробництва соняшника в агросезоні 2020 року,  товариством були укладені договори  із філіями Державного підприємства «Конярство України» №10 від 31.03.2020, №11 від 31.03.2020, №12 від 31.03.2020, №12 від 29.04.2020, №13 від 29.04.2020, №14 від 29.04.2020. Загальний обсяг очікуваного до збору врожаю соняшника в агросезоні 2020 року, зважаючи на укладені договори, загальний обсяг очікуваного до збору врожаю становив  10        566,90 т, що, стверджував відповідач,  дозволяло покрити потреби у поставці товару за договором поставки №Р90028 від 30.07.2020. 
		Зокрема, згідно умов договору про виконання сільськогосподарських робіт №10 від 31.03.2020, укладеного з філією «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України» засіяно 3        175,00 га соняшника, що, зазначав відповідач, при плановій врожайності на відповідних землях у 18ц/га дозволяло господарству розраховувати на отримання врожаю соняшника в обсязі 5715,00тон.
		Згідно умов договору про виконання сільськогосподарських робіт №12 від 29.04.2020, укладеного з філією «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України», засіяно  1798,55 га соняшника, що при плановій врожайності на відповідних землях у 18ц/га дозволяло господарству розраховувати на отримання врожаю в обсязі  3   237,00 тон. Отже, станом на 01.06.2020, обсяг очікуваного до збору врожаю соняшника в агросезоні 2020 року становив 10   566,90 тон, що, зазначає відповідач,  дозволяло покрити потреби у поставці товару ТОВ "Сателлит"  за договором поставки 
		Проте, як повідомляв відповідач, у період визрівання та збору ФГ "Криничне" власного врожаю сільськогосподарських культур сталася низка непередбачуваних негативних подій, які знаходяться поза межами розумного контролю господарства та вплинули на об`єктивну неможливість останнього належним чином виконати свої зобов`язання. 
		Зокрема, на початку вересня 2020 року під час проведення робіт із збирання врожаю соняшника сталося рейдерське захоплення земельних ділянок, на яких знаходився вже вирощений врожай, а також сільськогосподарської техніки ФГ "Криничне", яке супроводжувалося протиправним сприянням рейдерам з боку представників правоохоронних органів; такі обставини мали місце після зміни керівництва ДП "Конярство України", яке сталося в середині липня 2020 року, а саме, призначення в.о. директора Веретюка Є.О. 04.08.2020 керівництво підприємства надіслало на адресу ФГ "Криничне" повідомлення про припинення усіх договорів, укладених між господарством та філіями "Стрілецький кінний завод №60", "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України", у відповідь на яке, ФГ "Криничне" повідомило ДП "Конярство України" про неможливість односторонньої відмови від виконання зобов`язань, вирішення будь-яких спорів стосовно дії договорів та їх розірвання має вирішуватись у судовому порядку в межах юрисдикції господарського суду. 
		Крім того, відповідач, повідомляв, що поряд із противоправними діями третіх осіб, що стали причиною втрати відповідачем великої частини врожаю соняшника, окремою та самостійною причиною, що вплинула на обсяги зібраного врожаю стала посуха, яка мала місце на території Луганської області та суттєво вплинула на якісні та кількісні показники зібраного врожаю, що відповідач підтверджував довідкою Луганського обласного центру з гідрометеорології ДСУНС №9911-1-1331/9911032 від 08.11.2021.
		З метою виявлення недостатнього розвитку рослин, що може призвести до зменшення врожайності наказом голови ФГ "Криничне" від 08.09.2020 №4/1 було створено комісію за участі представників органів місцевого самоврядування, якою здійснено обстеження земельних ділянок, на яких знаходився майбутній врожай соняшника. За результатом комісійного обстеження складено акти обстеження та зафіксовано, що стан посівів соняшника є незадовільним, засушливі погодні умови вплинули на формування маленької шляпки, насіння щуплого з невеликою натурою, що зможе призвести до зниження врожайності соняшника.
		Посилаючись на Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду від  04.01.2021  (форма №29-сг) відповідач повідомляв, що загальний обсяг врожаю соняшника (код рядка 0520), зібраного ФГ "Криничне"  склав 17        495,00 ц або 1749,5 тон, з яких товарний соняшник - 1429,69 тон, 319,81 тона - насіннєвий соняшник (а.с. 36 т.2). Обсяг зібраного господарством врожаю є істотним чином меншим, ніж був запланований (20 ц/га), оскільки фактична врожайність соняшника внаслідок важких погодних умов склала 13,9 ц/га.
		Станом на 15.10.2020 (кінцевий строк поставки відповідно до п.4.1 договору поставки №Р90028) весь зібраний ФГ "Криничне" врожай товарного соняшнику 2020 року в обсязі 1          256,98 т з урахуванням проведених операцій з очищення та сушіння соняшника був поставлений ТОВ "Сателлит" в рамках виконання договору поставки, втім, обсяг товару, що не був поставлений відповідачем з незалежних від нього обставин склав 1 743,02 т. Невиконання господарством зобов`язань за договором сталося за відсутності вини відповідача. 
		На підтвердження існування для ФГ "Криничне" форс-мажорних обставин, що мали наслідком неможливість виконання договірних зобов`язань, відповідачем до матеріалів справи надано документи з яких вбачається, що в межах об`єднаного кримінального провадження №12020130000000226, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20  накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року, у т.ч. і на врожай соняшника, розташованого на земельних ділянках філій "Стрілецький кінний завод №60", "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України".
		Ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.08.2020 у справі №428/6540/20 та від 18.08.2020 у справі №428/6600/20 накладено арешт на сільськогосподарську техніку, яка належить голові ФГ "Криничне" Батирсултанову Махачу Далгатовичу.
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2020 у справі №759/15457/20  накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП "Конярство України", зокрема, його філій Стрілецький кінний завод №60", "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України".
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21.09.2021 у справі №428/6599/20  задоволено апеляційну скаргу ФГ "Криничне" та скасовано арешт, накладений на частину майна господарства.
		Водночас, зазначає відповідач,  будь-які спроби зняти арешт із арештованого врожаю соняшника 2020 року та доступу до земельних ділянок, на яких він знаходився, виявилися безрезультатними.
		Зокрема, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.10.2020 у справі №428/4589/20 ФГ "Криничне" було відмовлено у задоволенні клопотання про зняття арешту з врожаю сільськогосподарських культур, накладеного 11.08.2020.
		10.10.2020 Міловським відділом поліції ГУ НП у Луганській області затримано сільськогосподарську техніку ФГ "Криничне", яка приїхала для здійснення збору врожаю соняшника, придбаного як незавершене виробництво у філії "Стрілецький кінний завод №60" ДП "Конярство України". Вилучена техніка господарства перебувала у полях під охороною до моменту винесення ухвали слідчого судді Міловського районного суду Луганської області від 16.11.2020 у справі №418/3554/20 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2020 у справі №757/45201/20 було скасовано арешт врожаю сільськогосподарських культур 2020 року, накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20.
		У подальшому ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 у справах №757/47116/20 та №757/47119/20 був знову накладений арешт на земельні ділянки, на яких знаходився незібраний врожай соняшника 2020 року.
		30.10.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/47216/20 було накладено арешт на сільськогосподарську техніку ФГ "Криничне", яка приїхала для збору врожаю соняшника, придбаного як незавершене виробництво у філії "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України".
		02.11.2020 ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/21682/15 (910/16691/20), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, забезпечено позов шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі будь-яким особам, окрім ДП "Конярство України", вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю на земельних ділянках філій "Лимарівський кінний завод № 61" та "Стрілецький кінний завод № 60".
		Постановою Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/21682/15 (910/16624/20) задоволено касаційну скаргу ФГ "Криничне",  ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.11.2020 у справі №910/21682/15 (910/16624/20) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ДП "Конярство України" про застосування заходів забезпечення позову (а. с. 32-35  т. 2).
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2020 у справі №759/19782/20 було задоволено клопотання ФГ "Криничне" та скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 у справі №757/47119/20 на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, володінні ДП "Конярство України", зокрема, його філій Стрілецький кінний завод №60", "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України", на яких знаходиться урожай сільськогосподарських культур 2020 року.
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020 у справі №759/20451/20 було скасовано арешт, накладений на сільськогосподарську техніку ФГ "Криничне" ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020.
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2020 у справі № 759/21167/20 скаргу представника ФГ "Криничне" на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягала у неповерненні тимчасового вилученого майна, задоволено; зобов`язано уповноважених осіб у межах кримінального провадження №12020130000000226 повернути власнику тимчасово вилучене майно (сільськогосподарську техніку), арешт якого скасований ухвалою від 25.11.2020 (а.с. 223 т. 1). 
		Вказані обставини відповідач вважав такими, що унеможливили належне виконання договору у встановлені строки та мають ознаки форс-мажорних для ФГ "Криничне", що підтверджував наданим до матеріалів справи сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-21-0935 від 30.11.2021, виданий Торгово-промисловою палатою України (а.с. 90 т. 2). 
		Колегія суддів зазначає, що за визначенням ч.4 ст.219 Господарського кодексу України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
		Для     звільнення від відповідальності    за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. 
		Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
		Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин, навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
		Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
		У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд, щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;
		форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. 
		Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. 
		Згідно ст.  14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
		Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
		Сертифікат Торгово-промислової палати не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
		Крім дослідження доказів, що підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, суди повинні встановити зміст спірних правовідносин, виходячи із умов та зобов`язань, передбачених договором, а також дій вчинених з його виконання; повідомлення/неповідомлення сторони договору про неможливість виконання умов договору; дотримання порядку такого повідомлення, передбаченого договором; причини такого невиконання; взаємозв`язок наведених причин невиконання (неповного виконання) обов`язку щодо поставки товару з умовами договору щодо її предмета та об`єкта; наявність/відсутність підстав для стягнення грошових коштів з урахуванням положень договору та їх розмір.
		Подібні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, постановах Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі        №905/55/21.
		Дослідженням наданого ФГ "Криничне" сертифікату встановлено, що його видано ФГ "Криничне" , місцезнаходження: 92500, Луганська обл., Старобільський район, смт Мілове, вул Міловська, буд. 68 А, щодо обов`язку (зобов`язання) а саме, поставити і передати у власність насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 1743,02 тон у термін з 01.09.2020 по 15.10.2020 за договором поставки №Р90028 від 30.07.2020,  укладеним з ТОВ "Сателлит". 
		Вказаним сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: акти та дії державних органів, зокрема накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю.
		Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 11.08.2020, дата закінчення - 20.07.2021.
		Дослідженням наданого сертифікату встановлено, що його видано  відповідно до наданих ФГ "Криничне" документів, в тому числі, копій договорів із філіями Державного підприємства "Конярство України" з філією "Стрілецький кінний завод №60" ДП "Конярство України", з філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України";   копій ухвал слідчих суддів; копії висновку експертів №21289/51 ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» №21289/51 від 04.02.2021, тощо. 
		На підтвердження засвідчених сертифікатом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідачем до матеріалів справи надано докази, якими підтверджується укладення між ФГ "Криничне" договорів із філіями Державного підприємства "Конярство України", а саме: з філією "Стрілецький кінний завод №60" ДП "Конярство України"  - договору про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, договору застави майбутнього врожаю від 31.03.2020 №11, договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 31.03.2020 №12; з філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" - договору про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, договору застави майбутнього врожаю від 29.04.2020 №13, договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 29.04.2020 №14.
		Судом першої інстанції під час розгляду справи також встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/21682/15(910/16624/20)  за позовом Державного підприємства "Конярство України" до ФГ "Криничне" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства економіки України про визнання договорів недійсними та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдар-Насіння" до Державного підприємства "Конярство України" і ФГ "Криничне" про визнання договорів удаваними, такими, що приховують правовідносини контрактації сільськогосподарської продукції та дійсними в межах справи №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до ДП "Конярство України" про банкрутство.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі №910/21682/15(910/16624/20), що набрало законної сили 22.04.2022,  позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 29.04.2020 №14, укладений між ДП "Конярство України" в особі філії "Лимарівський кінний завод №61" та ФГ "Криничне"; визнано недійсним договір про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, укладений між ДП "Конярство України" в особі філії "Лимарівський кінний завод №61" та ФГ "Криничне"; визнано недійсним договір застави від 29.04.2020 №15, укладений між ДП "Конярство України" в особі філії "Лимарівський кінний завод №61" та ФГ "Криничне"; визнано недійсним договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 31.03.2020 №12, укладений між ДП "Конярство України" в особі філії "Стрілецький кінний завод №60" та ФГ "Криничне"; визнано недійсним договір про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, укладений між ДП "Конярство України" в особі філії "Стрілецький кінний завод №60" та ФГ "Криничне"; визнано недійсним договір застави від 31.03.2020 №11, укладений між ДП "Конярство України" в особі філії "Стрілецький кінний завод №60" та ФГ "Криничне".
		Зокрема, приймаючи рішення у справі №910/21682/15(910/16624/20) Господарський  суд міста Києва виходив з того, що  дійсна воля сторін оскаржуваних договорів була спрямована на укладення договору оренди земельної ділянки. В той же час, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою        статті 134 цього Кодексу.
		Проте, за висновком суду, уповноваженими органами з розпорядження земельними ділянками рішень щодо передання в оренду відповідачу земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні позивача, не приймалось, земельні ділянки у позивача не вилучались для їх передання в користування відповідачу.
		Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду земельних ділянок, які є об`єктами державної власності та перебувають в постійному користуванні позивача.
		Вказане рішення набрало законної сили 22.04.2022 та відповідачем не оскаржувалось. 
		Колегія суддів враховує, що укладаючи господарські договори з філіями ДП "Конярство України" відповідач діяв як господарюючий суб`єкт з урахуванням предмета своєї статутної діяльності, якою  є вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку.
		В той же час, відповідач як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність), не міг не знати чи не прогнозувати настання обставин, якби такі були, за яких він не зміг би виконати зобов`язання за договором. Вказане також стосується порушених кримінальних проваджень, в межах яких правоохоронними органами здійснювались заходи арешту врожаю, який знаходився на землях  що належали Державному Підприємству «Конярство України». 
		Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено обставин рейдерського захвату земельних ділянок, на яких знаходився врожай ФГ "Криничне". Підстави для висновку про наявність рейдерського захоплення земельних ділянок, на які посилається відповідач як на обставини форс-мажору, відсутні. 
		Також зважаючи на викладене, не може бути прийнято до уваги і наданий відповідачем висновок експертів №12289/51 від 04.02.2021, складений ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. Бокаріуса» МЮУ, дослідженням якого, в тому числі,  було ринкова вартість урожаю 2020 року та біологічна врожайність насіння соняшнику, що зростав на полях філій Державного підприємства «Конярство України» (а.с. 95-115 т.2). 
		Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що арешт активів контрагента за обставин ведення господарської діяльності, встановлених у даній справі, не можна назвати непередбачуваним. 
		Зокрема, як правомірно зазначив суд першої інстанції, специфіка сільськогосподарського виробництва із застосуванням державних земель, виключає непоінформованість          суб`єктів такої діяльності про порядок використання державних земель, встановлених законом, в тому числі порядок укладення договорів з державними підприємствами. 
		Суб`єкти сільськогосподарського виробництва, обираючи контрагентів, в тому числі державні підприємства, повинні знати специфіку використання земель державної форми власності.         Відповідач у цій справі не тільки мав інформацію про те, як саме контрагент використовує землі державної форми власності для передачі врожаю стороннім суб`єктам без укладання договорів оренди в порядку, встановленому законом, але й був безпосереднім учасником цих правовідносин. Вказане стосується не участі відповідача у протиправній діяльності, а неприйняття останнім до уваги очевидних ризиків вибору контрагента та способу ведення господарської діяльності, а також ймовірні ризики укладення таких договорів та використання державних земель за укладеними договорами.  До того ж, як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, втручання органів державної влади в протиправну діяльність (використання земель державної форми власності для передачі врожаю стороннім суб`єктам без укладання договорів оренди в порядку, встановленому законом) не можна вважати неочікуваною.
		Згідно наданого відповідачем сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-21-0935 від 30.11.2021, ним  засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: акти та дії державних органів, зокрема накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю.
		Втім, з урахуванням встановлених судом обставин, які не підтверджують факт рейдерського захоплення земельних ділянок, на яких знаходився врожай соняшника, не може бути прийнято в якості доказів форс-мажорних обставин  і наданий відповідачем сертифікат №3100-21-0935 від 30.11.2021. 
		Окремо слід зазначити, що доказів направлення позивачу сертифікату Торгово-промислової палати України від 30.11.2021 №3100-21-0935 після його отримання відповідачем не надано. 
		Колегія суддів враховує, що станом на 15.10.2020, тобто кінцеву дату виконання договору поставки, судове рішення у справі №910/21682/15(910/16624/20) ще не існувало. Разом з цим, на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції 07.12.2022, вже були відомі результати розгляду справи №910/21682/15(910/16624/20), які правомірно враховано судом першої інстанції під час дослідження питання щодо існування обставин рейдерського захвату, на які посилався відповідач.
		Судова колегія також враховує, що у розділі 9 договору поставки №Р90028 від 30.07.2020 сторони погодили наступні умови звільнення від відповідальності у випадку неможливості виконати договірні зобов`язання: 
		-          жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов`язань в період дії договору, то даний договір може бути подовжений на строк протягом якого дії така обставина (пункт 9.1 договору);
		-          сторона, для якої виконання зобов`язань згідного договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин ( п. 9.2 договору);
		-          інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань за договором (п. 9.3 договору).
		Таким чином, умовами договору сторони передбачили чіткий алгоритм дій щодо повідомлення сторони про неможливість виконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин, а саме, не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення.
		Як зазначав відповідач листом №356 від 22.09.2020 ФГ "Криничне" повідомило позивача про неможливість відвантажити кількість продукції, яка передбачена договором, у зв`язку з виникненням непередбачуваних обставин, що унеможливлює відвантаження кількості продукції, яка передбачена договором. Зокрема, у листі повідомляв про те, що  у квітні 2020 року господарством укладено договори на виконання сільськогосподарських послуг та купівлі-продажу незавершеного виробництва (посіви соняшника), які засіяні підприємством за власні кошти, з філіями ДП «Конярства України» «Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61». Натомість, після зміни керівництва ДП «Конярства України», у серпні 2020 року почався рейдерський захват посівів соняшника, кукурудзи, озимої пшениці; ДП «Конярства України» в односторонньому порядку вирішено розірвати договори, шляхом порушення кримінальних проваджень на врожай сільськогосподарських культур 2020 року накладено арешти на земельні ділянки, які знаходяться в користуванні філій ДП «Конярства України». ФГ "Криничне" також повідомляло ТОВ "Сателлит" про звернення до судових органів з приводу скасування накладених арештів, підтвердження юридичної сили договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва та неправомірних дій ДП «Конярства України» в частині одностороннього розірвання договорів; звернення до Національної поліції України. Генеральної прокуратури України  про порушення кримінальних справ на незаконні дії ДП «Конярства України» та її керівництва. 
		Крім того, відповідачем наголошено у вказаному листі, що ФГ "Криничне" розпочало збір соняшника врожаю 2020 року, але у зв`язку із відсутністю опадів, недостатньою кількістю вологи, врожайність соняшника значно нижче, ніж у попередні роки.
		Посилаючись на  відсутність можливості  збору врожаю соняшника 2020 року, розташованого на землях філій кінних заводів,  а також низькою врожайністю, відповідач повідомляв, що його підприємство не має змоги виконати поставку сільськогосподарської продукції по контрактам з ТОВ "Сателлит"  в повному обсязі та просив зменшити об`єм поставки соняшника до 1500 тон.    
		Відповідачем до матеріалів справи надано копію листа №387 від 15.10.2020 на адресу ТОВ "Сателлит", яким повідомлено, що ФГ "Криничне" розпочало збір соняшника врожаю 2020 року, але у зв`язку із відсутністю опадів, недостатньою кількістю вологи, врожайність соняшника значено нижче, ніж у попередні роки; товариством зібрано врожай з 807,468 га товарного соняшника, валовий збір соняшника склав 1258 тон (а.с. 77-78 т. 2). 
		Докази направлення на адресу ТОВ "Сателлит"   листів №356 від 22.09.2020  та №387 від 15.10.2020  простим поштовим повідомленням відповідачем не надано і такі докази в матеріалах справи відсутні. 
		Втім, стверджуючи про обставини направлення вказаних листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 на електронну адресу позивача, ФГ "Криничне"  до матеріалів справи надано копії роздруківок скріншотів екрану електронної пошти ФГ "Криничне" (ІНФОРМАЦІЯ_1), з яких вбачається, що 22.09.2020 о 14 год. 07 хв та 15.10.2020 о 13 год 00 хв на адресу електронної пошти dmitriykorhiyko@cofcointernational.com  направлені електронні листи у вигляді вкладення. 
		Натомість, встановити зміст таких вкладень неможливо зважаючи на неякісні копії наданих роздруківок. 
		Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Частиною 7 статті 82 ГПК України встановлено, що у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
		Частиною 1 статті 96 ГПК України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
		Частиною 3 ст.96 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
		        Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
		Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 5,6 ст. 96).
		У наданому до суду першої інстанції клопотанні за вх. №131/22 від 18.01.2022 (а.с. 180, а.с. 213 т. 2, а) відповідач просив провести в судовому засіданні огляд місця збереження даних - сервісу електронної пошти ФГ "Криничне" (ІНФОРМАЦІЯ_1) та направлених із вказаної електронної пошти факсимільних (сканкопій) листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 на адресу Корнійка Дмитра (dmitriykorhiyko@cofcointernational.com).
		В ухвалі від 25.01.2022 суд першої інстанції  зазначив, що додані відповідачем до заперечень на відповідь на відзив роздруківки інтернет-сторінок про направлення позивачеві листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 належним чином не посвідчені, тому за наслідками надання ФГ "Криничне" належним чином засвідчених паперових копій указаних електронних доказів, вони будуть оглянуті судом під час розгляду справи по суті шляхом огляду скриньки електронної пошти ФГ "Криничне" (ІНФОРМАЦІЯ_1) та встановлення її змісту.
		Відповідачем до додаткових пояснень від 02.02.2022 №17 були додані належним чином засвідчені копії роздруківок інтернет-сторінок про направлення позивачеві листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 (а.с. 227 т. 2). Також, 07.02.2022 відповідач до суду першої інстанції подано заяву (а.с. 231 т.2), в якій ФГ "Криничне" адвоката Попова О.І. уповноважено та надано доступ до облікового запису (акаунту) електронної пошти господарства  ІНФОРМАЦІЯ_1 , для авторизації та входу в акаунт електронної пошти у судовому засіданні й забезпечення огляду місця збереження даних.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.02.2022 розгляд справи було відкладено на 03.03.2022. Втім, судове засідання не відбулось через введення 24.02.2022 воєнного стану. Ухвалою суду від 16.11.2022 розгляд справи було призначено на 07.12.2022, про що повідомлено сторони.
		Згідно з ч.ч.1, 3 ст.210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
		Відтак, саме під час розгляду справи по суті судом досліджуються надані сторонами докази та надається їм відповідна оцінка.
		Втім, відповідач  у судове засідання першої інстанції 07.12.2022 з розгляду справи по суті не прибув, що унеможливило огляд судом першої інстанції місця збереження даних - сервісу електронної пошти ФГ "Криничне" (ІНФОРМАЦІЯ_1).
		Таким чином, відповідач не скористався правом підтвердити належними доказами  обставини направлення листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 на електронну адресу позивача.  
		Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не свідчать про використання позивачем електронної пошти dmitriykorhiyko@cofcointernational.com, оскільки у розділі 14 договору "Реквізити сторін" договору від 30.07.2020 №Р90028 позивачем вказана інша адреса електронної пошти LLCsatellite@cofcointernational.com, що відповідає інформації, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В той час як за умовами п.13.12 договору позивач уповноважив Корнійка Д.М. одержувати основні товарно-матеріальні цінності згідно даного договору, а не представляти інтереси підприємства у договірних відносинах з контрагентами. 
		Зважаючи на викладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів направлення вказаних листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 на офіційну адресу електронної пошти ТОВ "Сателлит" - LLCsatellite@cofcointernational.com.  Доказів звернення  до позивача з  пропозиціями про внесення змін до договору або зміни його умов з приводу зміни строків виконання договору з урахуванням обставин, викладених у зазначених листах, відповідачем також не надано.  
		Отже, в порушення умов п.9.2 договору відповідач не повідомив  письмово ТОВ "Сателлит" про  початок форс-мажорних обставин, можливий строк дії і очікуваний час припинення. 
		Крім того, як вже зазначалось, в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу сертифікату Торгово-промислової палати України від 30.11.2021 №3100-21-0935. 
		Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не дотримано умов договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про початок та дію форс-мажорних обставин, які завадили йому своєчасно та в повному обсязі виконати умови договору в частині поставки соняшника у строк до 15.10.2020, що, в силу умов п. 9.3. договору, позбавляє відповідача права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань за договором. 
		Крім того, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що з пропозиціями щодо внесення змін до укладеного договору поставки в частині зміни його умов щодо перенесення строків поставки або зменшення її обсягів відповідач не звертався.
		Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доведеним є факт  порушення відповідачем умов договору, а саме, недопоставка товару у кількості 1   743,02 т у строки, встановлені у п. 4.1. договору, а саме, до 15.10.2020. Тому, правомірним є нарахування позивачем до стягнення штрафу у розмірі 3   474   609,27 грн, який у відповідності до п.8.2 договору становить  20% від вартості непоставленого товару на суму 17   373   046,37 грн. 
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу судом встановлено, що розрахунки здійснено у відповідності до умов договору, є арифметично вірним та не спростований відповідачем. 
		З приводу доводів відповідача щодо неврожайності та складних погодних умов. 
		Під час розгляду справи відповідач стверджував, що внаслідок важких погодних умов. Фактична врожайність соняшника склала 13.9 ц/га (1,39 т/га) замість запланованих 20ц/га (2,0 т/га).
		На підтвердження несприятливих погодних умов відповідачем до матеріалів справи була надана довідка Луганського обласного центру з гідрометеорології від 08.11.2021 №9911-1-1331/9911032, в якій здійснено агрометеорологічний огляд несприятливих умов для зростання соняшника за період з 01.05.2020 по 01.11.2020 року. 
		Надаючи оцінку доказам сторін з приводу погодних умов, що впливали на формування врожаю 2020 року у даній справі, суд першої інстанції встановив, що згідно даних довідки Луганського обласного центру з гідрометеорології ДСНСУ від 08.11.2021 №9911-1-1331/9911032, починаючи з середини липня й майже до кінця жовтня 2020 року тривав майже бездощовий період, тобто опади, які випадали були неефективними та не впливали на покращення стану рослин. Відповідно до зроблених висновків умови, що склалися у період цвітіння соняшника (липень-серпень) були несприятливі для формування врожаю соняшника в 2020 році в Старобільському та Міловському районах через тривалу посуху. Гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період в більшості відповідав критерію "надзвичайно посушливий". Також спостерігався тривалий період з температурами повітря вище +30о С, що могло спричинити неповне запилення насіння соняшника, а низька вологість повітря, суховійні явища та жорсткий дефіцит ґрунтової вологи у період наливу насіння могли призвести до критичного зменшення врожаю та знизити технічні характеристики насіння.
		Водночас на запит адвоката ТОВ "Сателлит" Український гідрометеорологічний центр (далі - УкрГМЦ) у листі від 04.10.2021 №01-18/1291 "Щодо надання експертної оцінки впливу погодних умов на вирощування соняшнику" (а.с.148 т.2) повідомив, що у липні та серпні 2020 року на території Білокуракинського, Старобільського та Новопсковського районів Луганської області спостерігалася повітряно-ґрунтова засуха. Засуха могла призвести до погіршення стану посівів, засихання листків, рослин та зменшення урожаю соняшнику, особливо посіяного у пізні строки. Проте, зважаючи на ту обставину, що у травні та червні засухи ще не було, ранні посіви могли сформувати нормальний урожай.
		У листі Державної служби статистики України №06.2-09/142-21 від 15.11.2021 (а.с. 149 т. 2), наданому на адвокатський запит позивача стосовно статистичних даних середніх показників урожайності соняшника в Донецькій та Луганській областях у 2020 році, повідомлено, що середня врожайність соняшника в підприємствах за 2020 рік за даними державного статистичного спостереження "Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур" у Луганській області становила 17,1 центнера з гектара зібраної площі (по Україні цей показник становив 21,4 центнера з гектара зібраної площі). Дані наведено без урахування частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
		Зважаючи на таке, місцевий господарський суд вважав, що низька врожайність насіння соняшника у ФГ "Криничне" в 2020 році є саме виною підприємства і відсутній зв`язок між врожайністю та погодними умовами в Луганській області, адже врожайність соняшника всіх інших підприємств по Луганській області є більшою в 2020 році. 
		Крім того, пославшись на те, що посуха та її наслідки не настають раптово, а несприятливі погодні умови почали діяти з липня 2020 року (як зазначає відповідач), враховуючи що договір укладався 30.07.2020, а поставки мали починатись уже через місяць, тобто з 01.09.2020 (і збір врожаю відповідно), місцевий господарський суд вважав, що  відповідач міг усвідомлювати про такі обставини та міг передбачити до того, як договір було укладено, обсяги врожаю та ризики пов`язані з невиконанням договору.
		Аналізуючи лист Луганського обласного центру з гідрометеорології від 08.11.2021 №9911-1-1331/9911032, колегією суддів встановлено, що у вказаному листі здійснено агрометеорологічний огляд несприятливих умов для зростання соняшника за період з 01.05.2020 по 01.11.2020 року. 
		Так, у вказаному листі вказано, що  поблизу населених пунктів с. Новолимарівка Старобільського району та усього Міловського району Луганської області в середині липня й майже до кінця жовтня тривав бездощовий період, опади, які випали, були неефективними та не впливали на покращення стану рослин. Почалася повітряна та ґрунтова посуха. На кінець цвітіння соняшника в більшості районів Луганської області метровий шар ґрунту був сухий зовсім. Опади протягом місяця носили локальний характер. Впродовж серпня переважав підвищений фон температури з короткими періодами похолодання, ефективних опадів не було. Вересень був найбільш посушливим за всі роки спостережень, опадів впродовж місяця не було. 
		У листі також зазначено, що аналізуючи погодні умови травня-жовтня, слід зробити висновок, що умови, які склалися в період цвітіння соняшника (липень-серпень) були несприятливі для формування врожаю соняшника в 2020 році в Старобільському та Міловському районі через тривалу посуху. Гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період в більшості відповідав критерію "надзвичайно посушливий". Також спостерігався тривалий період з температурою повітря вище +30 С, що могло спричинити неповне запилення насіння соняшника, а низька вологість повітря, суховійні явища та жорсткий дефіцит ґрунтової вологи у період наливу насіння могли призвести до критичного зменшення врожаю та знизити технічні характеристики насіння.
		Тобто, зі змісту  вказаного листа від 08.11.2021, вбачається, що в період цвітіння соняшника (липень-серпень) були несприятливі умови для формування врожаю соняшника в 2020 році в Старобільському та Міловському районі через тривалу посуху; тривалий період з температурою повітря вище +30 С, що могло спричинити неповне запилення насіння соняшника; низька вологість повітря, суховійні явища та жорсткий дефіцит ґрунтової вологи у період наливу насіння могли призвести до критичного зменшення врожаю та знизити технічні характеристики насіння. 
		Також відповідно до наданого позивачем листа 04.10.2021 №01-18/1291 "Щодо надання експертної оцінки впливу погодних умов на вирощування соняшнику", Український гідрометеорологічний центр повідомив, що у липні та серпні 2020 року на території Білокуракинського, Старобільського та Новопсковського районів Луганської області спостерігалася повітряно-ґрунтова засуха, яка могла призвести до погіршення стану посівів, засихання листків, рослин та зменшення урожаю соняшнику, особливо посіяного у пізні строки. 
		Отже, лист Українського гідрометеорологічного центру від 04.10.2021 № 01-18/1291 про вплив погодних умов на вирощування соняшнику, наданий позивачем, не спростовує інформацію, викладену у листі Луганського обласного центру з гідрометеорології від 08.11.2021 №9911-1-1331/9911032. Вказаними листами лише підтверджуються несприятливі погодні умови під час формування врожаю соняшника через тривалу посуху. Зазначені обставини колегія суддів вважає такими, що  не залежали від волі відповідача та не сприяли збільшенню кількісних показників врожаю під час його вирощування. 
		Відповідно до листа Державної служби статистики України від 15.11.2021 за № 06.2-09/142-21, середня врожайність соняшнику в 2020 році в Луганській області (підконтрольної частини) склала 17,1 ц/га = 1,71 т/га. Натомість, колегія суддів вважає, що  такий показник є середнім у Луганській області та не може свідчити про показники виробництва конкретного сільськогосподарського виробника, який зацікавлений у зборі найбільшої кількості врожаю. 
		Разом з цим, середня врожайність соняшнику  ФГ "Криничне"  у 2020 році склала лише 13,9 ц/га = 1,39 т/га, що також підтверджується Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (форми №29-сг) від 04.01.2021, що міститься в матеріалах справи.  (а.с. 23 т. 2 ). 
		Суд першої інстанції виходив з того, що посуха та її наслідки не настають раптово, а тому, уклавши договір поставки №Р90028 від 30.07.2020, відповідач міг усвідомлювати про такі обставини та міг передбачити до укладення договору обсяги врожаю та ризики пов`язані з невиконанням договору.
		З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до основних видів економічної діяльності ФГ "Криничне"  відноситься вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Згідно Статуту ФГ "Криничне" метою діяльності господарства є вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку. Отже, вирощування та продаж зернових культур, в тому числі соняшника,  відноситься до звичайної господарської діяльності товариства. Укладення  у липні 2020 року договору  поставки, навіть під час посухи, свідчить лише про звичайну господарську діяльність товариства, який не міг передбачити наперед погодні умови, які в подальшому зберігались до жовтня 2020 року та, відповідно в даному випадку,  не сприяли підвищенню кількості врожаю. 
		Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що складні погодні умови які мали місце в 2020 році на території Луганської області в період визрівання врожаю мали безпосередній вплив на формування врожаю та не спряли підвищенню показників врожайності господарства. Тобто обставини посухи об`єктивно не сприяли відповідачу виконати зобов`язання в обумовлених обсягах поставки за договором. 
		Відповідачем до матеріалів справи також надано наказ голови ФГ "Криничне" від 08.09.2020 №4/1, відповідно до якого з метою виявлення недостатнього розвитку рослин, що може привести до зменшення врожайності, створено комісію у складі: голова комісії         - голова ФГ "Криничне" Батирсултанов М.Д., члени комісії - бригадир Мороз О.В., заступник головного бухгалтера Заболотна І.В., представник місцевих органів влади (керуючий справами райради) Савченко О.П.
		В наданих відповідачем актах обстеження земельних ділянок від 10.09.2020 (а.с.61-72 т.2) та від 14.09.2020 (а.с.73-76 т.2) зазначено, що відповідно до наказу від 08.09.2020 №4/1, проведено обстеження посівів соняшника  на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні ФГ "Криничне" згідно договорів оренди паїв. 
		Вказаними актами встановлено що на обстежуваних ділянках стан посівів незадовільний, засушливі погодні умови вплинули на формування маленької шляпки, насіння щуплого з невеликою натурою, що може призвести до зниження врожайності соняшника.
		Акти складені та підписані головою комісії Батирсултановим М. Д. та членами комісії у складі  заступника головного бухгалтера Заболотної І. В., бригадира Мороз О. В., представника місцевих органів влади Савченко О. П.  
		Суд першої інстанції надаючи оцінку складеним актам виходив з того, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 24.09.2015 №2285 та Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.09.2015 №371 (які були чинними на момент складення актів) затверджено "Інструкцію щодо заповнення Акту огляду посівів соняшнику для страхування майбутнього врожаю соняшнику з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1)", а також форму такого Акту (далі - "Інструкція №2285").
		Відповідно до п.4 розділу І "Загальні положення" Інструкції №2285 акт оформлюється після проведення огляду посівів соняшнику в полі, і в нього заносяться всі отримані в результаті такого огляду дані.
		Надані ж відповідачем акти обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на думку місцевого господарського суду, не відповідають ані формі, ані змісту Акту огляду посівів соняшнику за в Інструкцією №2285 та не дають об`єктивної інформації, яка необхідна для реального визначення стану посівів соняшника на певному полі. 
		Колегія суддів не може погодитись із тим, що Акти огляду посівів соняшнику, надані відповідачем,  повинні узгоджуватись із вимогами Інструкції №2285, оскільки згідно загальних положень Інструкції №2285, ця Інструкція визначає порядок заповнення     Акта огляду посівів соняшнику для страхування майбутнього врожаю соняшнику з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1)        (далі - Акт).
		Акт оформляється страховиком або уповноваженою ним особою безпосередньо перед укладенням Стандартного договору страхування майбутнього врожаю соняшнику з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1) (далі - Договір).
		Додатково Акт використовується як документ, який складають в період дії Договору та в якому фіксують та відображають результати огляду посівів застрахованого соняшнику після настання страхового випадку.
		Отже, виходячи з положень означеної Інструкції, нею визначено форму та порядок складання Акта огляду посівів соняшнику саме для страхування майбутнього врожаю соняшнику з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків під час страхування майбутнього врожаю соняшнику, тобто в інших господарських випадках, ніж у даній справі, про що також зазначає апелянт в апеляційній скарзі. 
		Разом з цим, суд враховує, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що проведення акту обстеження здійснювалось саме на полях згідно договорів оренди паїв. Тобто з наданих відповідачем актів  ідентифікувати, на яких саме полях комісією здійснено обстеження не вбачається можливим. Отже надані акти судом не приймаються. 
		В той же час, надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.
		Так, статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Неустойка має подвійну правову природу         - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.
		Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
		Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
		Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		        За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Зокрема, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
		Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. 
		Закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад            справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (такий правовий висновок викладено  постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).            
		Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. 
		Водночас, з огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
		Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції  не було враховано вищезазначених принципів цивільного судочинства та правових висновків щодо застосування вищезазначених положень, про що також зазначає апелянт в апеляційній скарзі. 
		Судом  першої інстанції не враховано, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21). Отже, у суду наявні можливості,  визначені як процесуальним законодавством, так і положеннями матеріального законодавства, запобігти перетворенню неустойки, яка має компенсаторний характер, на неустойку яка має         каральну санкцію. 
		Судова колегія в контексті встановлених у справі обставин приходить до висновку, що відповідачем безумовно порушено строк виконання зобов`язання за договором і порушення умов його виконання безпосередньо пов`язано із самостійною господарською діяльністю відповідача.
		Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, які є публічними та відкритими, до основних видів діяльності відповідача відноситься  вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. 
		За змістом приписів Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" вбачається, що виробництво зерна - діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов`язана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб України у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки держави за рахунок розвитку власного зернового господарства.
		Приписами статті 9 вказаного закону визначено, що держава визнає пріоритетність ринку зерна, сприяє його розвитку та стабільному функціонуванню. 
		Судова колегія враховує, що відповідач, який  здійснює виробництво зерна та є суб`єктом ринку зерна у розумінні положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", частково виконав  умови договору та здійснив поставку соняшника в загальному розмірі 1 256,98 т. 
		Також з метою вирощування врожаю ним була укладена низка договорів, зокрема, з  філіями ДП «Конярство України», які в подальшому хоча і були визнані недійсними, але ж не спростовують намагання відповідача виростити такий врожай як сільськогосподарським виробником для здійснення власних поставок.
		Також суд враховує, що відповідачем здійснювались заходи щодо оскарження судових актів в межах як кримінального провадження, так і під час розгляду господарської справи №910/21682/15 (910/16624/20) і такі дії безумовно не спростовують намагання відповідача виконати умови договору. 
		Не можна залишити поза увагою наявність обставин, що об`єктивно впливають на ступень вини відповідача як агрокліматичні умови вегетаційного періоду 2020, що не може свідчити про факт зібрання врожаю насіння соняшника, що підлягав поставці за умовами договору у обсязі, запланованому відповідачем, або ж у більшому обсязі. Про існування складних погодних умов, які мали місце в 2020 році на території Луганської області також свідчать листи Українського гідрометеорологічний центру від 04.10.2021 №01-18/1291 та Луганського обласного центру з гідрометеорології від 08.11.2021 №9911-1-1331/9911032.
		Положеннями приписів статті 233 ГК України унормовано, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ "Сателлит" є виробництво олії та тваринних жирів (основне), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, тощо.  
		Зі змісту п. 8.5. договору вбачається, що в разі, якщо постачальник не поставить покупцеві товар у кількості, вказаній в п.п. 2.1. даного договору, покупець має право укласти договір із третьою особою  на умовах, аналогічних цьому договору. Постачальник в цьому випадку зобов`язаний відшкодувати покупцеві витрати по укладенню договору із третьою особою та різницю між ціною товару, яка була передбачена цим договором  і ціною товару, який був придбаний у третьої особи. 
		Втім, позивачем не зазначається про понесення збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором у повному обсязі, наявності порушень майнових та інших інтересів учасників господарських правовідносин, виникнення втрат, завданих недопоставкою товару у визначеній кількості, необхідність укладення договорів із третіми особами задля компенсації обсягу товару, що не був поставлений відповідачем. 
		Позивачем не доведено, що він не міг купити аналогічний товар за наявності своїх господарських потреб, зважаючи на невиконання відповідачем в обумовлені строки договірних зобов`язань. 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано доказів того, що непоставка відповідачем у повному обсязі товару за договором мала наслідком зупинення діяльності або виробництва позивача, або потягло інші наслідки для позивача у взаємовідносинах з контрагентами, внаслідок чого йому були заподіяні збитки. 
		Також позивачем не доведено доказів існування у нього критично необхідної виробничої потреби в обсягах товару, передбачених договором (договорів поставки в порядку подальшого перепродажу, переробки тощо), як і доказів того, що незадоволення відповідної виробничої потреби (у разі її існування) могло б потягнути за собою які-небудь негативні наслідки (зупинку ліній виробництва, їх неефективну внаслідок недозавантаженості роботу, простій передзамовлених складських потужностей, простій транспорту, застосування штрафних санкцій з боку контрагентів тощо) позивача.
		При цьому судова колегія звертає увагу, що укладення позивачем договору з ФГ  "Криничне" та визначення його істотних умов також було результатом самостійних ініціативних дій також самого позивача, адже вказаний договір був укладений ТОВ «Сателлит» на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку (частина перша статті 42 ГК України). Отже, ризик економічної неефективності чи збитковості такого договору згідно статті 42 ГК України лежить також  на позивачеві.
		Враховуючи викладене у сукупності, виходячи із загальних засад господарського законодавства, а саме - справедливості, добросовісності, розумності, з урахуванням принципу пропорційності, зважаючи на часткове виконання відповідачем умов договору у строк, встановлений договором, характер здійснюваної сторонами сільськогосподарської діяльності, яка залежала також від природних умов, а також відсутність доказів понесення позивачем збитків, з метою дотримання балансу інтересів сторін, а також враховуючи, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованого штрафу на 50%, що становить 1737304,64 грн.
		Зменшення суми штрафу на 50% від заявленої в позові, з урахуванням обставин справи, не звільняє відповідача від господарської відповідальності, однак є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника.
		Судова колегія, з огляду на доведеність апелянтом підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 в частині стягнення з відповідача на користь  ТОВ "Сателлит" штрафу в сумі 3 474 609, 27 грн слід скасувати та ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у сумі 1   737    304,64 грн.
		Відповідно до п.5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання  щодо розподілу між сторонами судових витрат.
		Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог, а є виключно застосування судом свого права на таке зменшення.
		 
		Щодо доводів апелянта з приводу стягнення за рішенням суду першої інстанції  витрат на правову допомогу в заявленому позивачем розмірі, колегія суддів зазначає про наступне.
		 
		Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):  подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу за заявою іншої сторони;
		3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до  п. 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються:
		1) у разі задоволення позову - на відповідача;
		2) у разі відмови в позові - на позивача;
		3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи те, що  рішенням Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 позов було задоволено, суд першої інстанції, здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу також вважав про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та стягнення з ФГ  "Криничне"   97 508,02 грн витрат  позивача за  надану правничу допомогу адвоката. 
		Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України         разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2).
		У відповідності до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
		У відповіді на відзив позивач зазначив, що після подання позову він звернувся за правничою допомогою до Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" і що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу складає фіксовану суму в 3 100 Євро, що в перерахунку в гривню складає орієнтовно 96   100,00 грн. Також повідомив, що докази понесених судових витрат будуть надані після ухвалення рішення у справі.
		22.11.2022 (вх. №616/22, а.с. 68 т. 3) позивачем до суду першої інстанції надано клопотання від 21.11.2022 про приєднання доказів про витрати пов`язані з розглядом справи, в якому він просив вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в Господарському суді Луганської області та понесених позивачем під час розгляду справи, у розмірі  97        508,02 грн.
		На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, позивачем  надано копії наступних документів: 
		- Договору №0793-583 від 20.01.2016 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів; 
		- Умови надання юридичних послуг Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери";
		- Додаткові угоди від 29.12.2017, 28.10.2021 до договору №0793-583 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів від 20.01.2016;
		- наказ №01-пр від 11.01.2018 про прийняття Литвина А.Б. за сумісництвом на посаду адвоката з 11.01.2018;
		-рахунки №35816 від 31.12.2021, №36150 від 31.01.2022,  №36686 від 29.03.2022,
		- Акти здачі-прийняття виконаних робіт №489 від 31.12.2021, №62  від 31.01.2022, №100 від 29.03.2022;
		- деталізації рахунків  із зазначенням виду виконаних робіт, датою та часом виконання;
		-платіжні доручення про сплату за юридичні послуги за договором від 20.01.2016.
		У клопотанні позивач повідомив, що Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" виставило ТОВ "Сателлит" рахунки від 31.12.2021 №35816, від 31.01.2022 №36150 та від 29.03.2022 №36686 за надання правової допомоги (адвокатських послуг) у справі №913/769/21 в суді першої інстанції на загальну суму 97  508,02 грн.
		Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" та ТОВ "Сателлит" підписали відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2021 №489, від 31.01.2022 №62 та від 29.03.2022 №100, відповідно до яких,   серед іншого, послуги були надані якісно та в повному обсязі, а замовник не має до юридичної фірми жодних претензій.
		Указав, що всі виставлені рахунки були оплачені, що підтверджується витягами з банківських виписок від 12.01.2022, від 08.02.2022 та від 11.05.2022, а також платіжними дорученнями від 11.01.2022 №186, від 07.02.2022 №1423 та від 10.05.2022 №2549.
		Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що   розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та  виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України   зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу  визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
		Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України  під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
		Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9  статті 129 цього Кодексу.
		Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторонни і пПри цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частин 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		Матеріали справи свідчать, що відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в даній справі до суду першої інстанції не подавалось, як не подавались і будь-які заперечення щодо розміру та складу витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та понесених позивачем під час розгляду даної справи. 
		Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
		У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9        статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.    У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		Разом з цим колегія суддів зазначає, що окрім вказаного критерію співмірності,  суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності.
		Так,  згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
		В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
		Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
		- фіксованого розміру,
		- погодинної оплати.
		В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022  у справі № 922/1964/21 зазначено, зокрема те, що казані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
		Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою           статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
		Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
		Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
		Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
		В постанові Верховного  Суду  від 15.04.2021 у справі №  910/7540/19 наведено висновок, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
		В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2     ст. 126 цього Кодексу).
		Як свідчать матеріали справи, 20.01.2016 між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" (далі - АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери") та ТОВ "Сателлит" укладено договір №0793-583 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів, за умовами якого юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати адвокатські послуги та інші види правової допомоги замовнику на умовах і в порядку, що визначені договором та Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери", а замовник зобов`язується оплатити надання адвокатських послуг (правової допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (розділ 1 договору).
		За приписами п. 3.1. Договору обов`язком Замовника є вчасне здійснення розрахунків з Юридичною фірмою у повній відповідності до положень цього Договору та Умов надання послуг.
		Відповідно до п.5.1 договору вартість послуг (гонорар) юридичної фірми та порядок розрахунків визначається згідно з Умовами надання послуг.
		У п.5 Умов надання юридичних послуг АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" передбачений порядок визначення вартості послуг (гонорару), а в п.6 - почасові ставки спеціалістів.
		Додатковою угодою від 29.12.2017 до вказаного договору про надання юридичних послуг сторони внесли відповідні зміни та погодили продовження строку дії договору до 31.12.2018.
		Відповідно до п.2 додаткової угоди від 29.12.2017 сторони погодили, що договір про надання юридичних послуг та послуг адвоката від 20.01.2016 вважатиметься автоматично продовженим на 1 рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення його дії не пізніше ніж за 30 днів до закінчення поточного терміну дії договору.
		28.10.2021 між АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" та ТОВ "Сателлит" укладено додаткову угоду до договору від 20.01.2016 №0793-583, згідно умов п.1 якої, юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати адвокатські послуги та будь-які інші види правової допомоги клієнту при розгляді господарськими судами справ за позовами ТОВ "Сателлит", в тому числі до ФГ "Криничне" у справі №913/769/21.
		Відповідно до п.3 вказаної додаткової угоди вартість послуг юридичної фірми, які надаються відповідно до п.1 цієї додаткової угоди, по кожному з вищевказаних позовів (справ) встановлюється за фіксованим тарифом в 3 100 Євро в гривнях (з ПДВ), визначеного згідно обмінного курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку юридичною фірмою за правову допомогу клієнту в кожній справі. Вказана вартість послуг юридичної фірми не включає сум судового збору, офіційних платежів у зв`язку із отриманням документів з державних реєстрів, спеціалізованих експертиз, послуг нотаріуса та інших необхідних витрат, що пов`язані з розглядом справи.
		Згідно з наказом №01-пр від 11.01.2018 адвоката Литвина А.В. було прийнято на посаду адвоката АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" за сумісництвом.
		На виконання умов договору від 20.01.2016 №0793-583 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" були надані ТОВ "Сателлит" відповідні юридичні послуги, які зазначені у деталізації рахунків, а саме, представництво інтересів у Господарському суді Луганської області в судових засіданнях у справі №913/769/21; правовий аналіз матеріалів справи з метою підготовки до судового засідання; підготовка адвокатського запиту до міністерства економіки України та до ДП "Конярство України" з метою перевірки інформації, наданої ФГ "Криничне" про укладені договори; правовий аналіз матеріалів справи, відзиву відповідача з метою підготовки проекту відповіді на відзив; підготовка проекту відзиву; підготовка адвокатського запиту до Державної служби статистики України з метою перевірки інформації наданої ФГ "Криничне" у статистичній звітності; представництво інтересів в Господарському суді Луганської області при поданні відповіді на відзив; підготовка клопотання про приєднання доказів у справі; представництво інтересів у Господарському суді Луганської області при поданні клопотання про приєднання доказів у справі; правовий аналіз матеріалів справи при підготовці до судового засідання; підготовка проекту пояснень з урахуванням наданих відповідачем заяв по суті справи; представництво інтересів у Господарському суді Луганської області при поданні пояснень, та виставлені ТОВ "Сателлит" відповідні рахунки від 31.12.2021 №35816, від 31.01.2022 №36150, від 29.03.2022 №36686 на загальну суму 97   508 грн 02 коп.
		Також між сторонами було підписано відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2021 №489, від 31.01.2022 №62, від 29.03.2022 №100 на вказану суму.
		Як вбачається з матеріалів справи,  ТОВ "Сателлит" за платіжними дорученнями від 11.01.2022 №186, від 07.02.2022 №1423, від 10.05.2022 №2549 були сплачені надані АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" юридичні послуги, у т.ч. у справі №913/769/21.
		Враховуючи викладене, позивачем належними доказами підтверджено розмір понесених ТОВ "Сателлит" витрат на надання правничої допомоги АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" під час розгляду справи №913/769/21 у Господарському суді Луганської області, загальний розмір яких визначено позивачем у розмірі 97     508,02 грн. 
		За оцінкою суду першої інстанції, такий розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката з підготовки та подання до суду позовної заяви відповідав складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для позивача.
		З матеріалів заяви вбачається, що Юридичною фірмою за юридичні послуги згідно Договору були виставлені рахунки Замовнику №35816 від 31.12.2021 на суму 61818,92  грн,  №36150 від 31.01.2022 на суму 19217,58  грн, №36686 від 29.03.2022 на суму  16471,52 грн та деталізації до них.
		Також між ТОВ "Сателлит" та АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" були підписані Акти здачі-прийняття виконаних робіт №489  від 31.12.2021, №62 від 31.01.2022, №100 від 29.03.2022, в яких зазначено наведені рахунки, які в свою чергу конкретизовані в деталізаціях рахунків.
		Замовником, як зазначалось,  вказані в  рахунках  послуги сплачені в повному обсязі згідно з  платіжними дорученнями №186 від 11.01.2022, №1423 від 07.02.2022, №2549 від 10.05.2022.
		Оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу на відповідність вищенаведеним критеріям, встановленим  статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, дослідженням наданих позивачем деталізацій по рахункам послуг, вбачається,  що вони в повному обсязі не відповідають вказаним критеріям, в тому числі, окремо виділені послуги, які охоплюють одна одну та деякі  послуги продубльовано.
		Так, в деталізації до рахунку  №35816 від 31.12.2021 зазначені послуги з правового аналізу   відзиву ФГ  "Криничне" у справі №913/769/21 з метою підготовки відповіді на нього (частково та з урахуванням завершення підготовки проекта відповіді на відзив), що, вважає суд,  охоплюється зазначеною в цій деталізації послугою з підготовки проекта  відповіді на відзив ФГ  "Криничне" та представництво інтересів у Господарському суді Луганської області при поданні до суду відповіді на відзив ФГ  "Криничне".
		В деталізації до рахунку №36150 від 31.01.2022 зазначено послугу щодо представництва інтересів клієнта при поданні клопотання про долученння доказів від 13.01.2022, яка повністю охоплюється зазначеною в цій деталізації послугою з підготовки такого клопотання.
		В деталізації до рахунку №36686 від 29.03.2022 зазначено послугу щодо представництва інтересів клієнта при поданні пояснень позивача від 10.02.2022,  яка охоплюється зазначеною в цій деталізації послугою з підготовки проекта таких пояснень. 
		Послуги, зазначені в деталізаціях №35816 від 31.12.2021 та №36150 від 31.01.2022 щодо правового аналізу матеріалів справи з метою підготовки справи до слухання  є складовою зазначеної в деталізації послуги з представництва інтересів  клієнта в судових засіданнях 16.12.2021 від 25.01.2022. 
		Крім того, позивачем не надано доказів, що підтверджують обгрунтованість часу, витраченого на дорогу, загальна вартість якого згідно деталізацій становить 270 EUR.
		Також колегія суддів враховує факт участі представників позивача в ідентичних справах про стягнення заборгованості за аналогічними договорами поставки,  позивачем в яких є ТОВ "Сателлит", правова позиція позивача з приводу стягнення штрафу у такій категорії спорів є достатньо сформованою, отже, предмет спірних правовідносин не є для позивача новим та не становив складності та витрачання великої кількості часу для їх опрацювання. 
		Враховуючи викладене, а також обставини справи, зокрема, характер та предмет спору, а також заявлені до стягнення суми за неналежне виконання відповідачем умов спірного договору у відношенні до витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції  вважає, що з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати не можуть вважатись розумними, не є         співмірними із складністю справи.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розмір розумних та необхідних підтверджених  витрат позивача на професійну правничу допомогу, з урахуванням зазначеної в деталізаціях погодинної ставки та курсу Євро до гривні у відповідні періоди наданих послуг (з урахуванням послуг поштового зв`язку, послуг представництва інтересів в Господарському суді Луганської області у справі №913/769/21 16.12.2021, підготовки адвокатського запиту до Міністерства економіки україни та ДП «Конярство України» від 16.12.2021, правового  аналізу матеріалів справи, відзиву відповідача з метою підготовки проекта відповіді на відзив відповідача від 20.12.2021, підготовки клопотання про приєднання доказів у справі №913/769/21  від 12.01.2022, представництва інтересів в судовому засіданні 25.01.2022, підготовки проекту пояснень з урахуванням поданих відповідачем пояснень по суті спору від 01.02.2022) становить                  57    798,80 грн і саме такий розмір підлягає розподілу, шляхом покладення на відповідача. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для  розподілу всього заявленого позивачем розміру його  витрат на професійну правничу допомогу, як підтвердженого у відповідності до положень 126 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає обставинам справи  та суперечить нормам процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 39 709,22 грн. Тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 269, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фермерського господарства  "Криничне"  на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі № 913/769/21 задовольнити частково.
		Скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21  в частині стягнення з Фермерського господарства  "Криничне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" 1 737    304,64 грн штрафу та              39 709,22 грн витрат на правничу допомогу. 
		Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у сумі 1 737   304,64 грн та витрат на надання правничої допомоги адвоката у сумі 39 709,22 грн. 
		В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 залишити без змін.
		Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:
		« 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" до Фермерського господарства "Криничне"  задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Фермерського господарства "Криничне" (вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500, код ЄДРПОУ 32064945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" (вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 13501985) штраф у сумі 1 737    304,64 грн, судовий збір у сумі 52119,16  грн, витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі  57    798,80 грн.
		В іншій частині позову відмовити».
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.  Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено   18.07.2024 
		 
		Головуючий суддя                                                                      В.В. Лакіза
		 
		Суддя                                                                                           Л.М. Здоровко  
		 
		Суддя                                                                                           Н.О. Мартюхіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...