Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15962/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2024. Зареєстровано: 20.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2024.
Дата набрання законної сили: 18.07.2024
Номер судового провадження: A/855/2877/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15962/20                                       Прізвище судді (суддів) першої інстанції:                                                                                                                                  Дудін С.О.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		18 липня 2024 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді          Костюк Л.О.;                    
		суддів:                                Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
		за участю секретаря:      Чорної К.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі Лапки Юрія Володимировича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від    16 січня 2024 року (розглянута у поряду письмово провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня)  у справі за розглядом клопотання Кабінету Міністрів України про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Рясне-Руської сільської ради до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівської обласної державної адміністрації - про визнання протиправними та скасування розпоряджень в частині, 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Рясне-Руська сільська рада (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ; - визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.
		На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваними розпорядженнями Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план територій та затвердив території територіальних громад разом з визначенням адміністративних центрів територіальних громад, включивши Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської ОТГ із центром у м. Львів, порушивши процедуру розробки та затвердження нормативного акту Кабінету Міністрів України, а саме: без проведення консультацій з уповноваженими представниками Рясне-Руської сільської ради, а також з порушенням Європейської хартії місцевого самоврядування та принципу добровільності об`єднання територіальних громад. Позивач вказував на те, що відповідачем на власний розсуд, без згоди громади включено Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської територіальної громади.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ; визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львів.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що під час розгляду справи встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом включення Рясне-Руської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львів, за відсутності волевиявлення громади с. Рясне-Руське та наявності відповідних заперечень.
		За таких обставин суди дійшли висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ та визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.
		Постановою Верховного Суду від 15.08.2023 касаційні скарги Львівської обласної державної адміністрації та Кабінету Міністрів України задоволено частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2022 року скасовано, а справу № 640/15962/20 направлено до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
		Присутній у судовому засіданні 16.01.2024 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з припиненням позивача.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від    19 жовтня 2023 року клопотання представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі задовольнити.
		Провадження в адміністративній справі закрито.
		Не погоджуючись з постановленою ухвалою, особою яка не брала участь під час розгляду справи подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
		18 липня 2023 року через систему «Електронний суд» до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі.
		Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції  виходив з того, що відсутності достатніх процесуальних підстав для заміни сторони позивача на новоутворений орган місцевого самоврядування в процесі добровільного об`єднання територіальних громад, замінити позивача (Рясне-Руську сільську раду) на правонаступника (Львівську міську раду) неможливо, внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини у даній справі не допускають правонаступництва.
		З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
		Як встановлен матеріалами справи, що 31.10.2023 на адресу суду від Львівської міської ради надійшло клопотання про заміну первісного позивача, Рясне-Руської сільської ради, на Львівську міську ради, яке мотивовано вищевказаними обставинами, а саме: припиненням Рясне-Руської сільської ради як юридичної особи.
		Так, відповідно до пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:
		- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади) (п.1);
		- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту (п.4);
		- майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами (п.6);
		- юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою (п.9);
		- з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету починається реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом (п.10).
		На підставі викладеного, Львівська міська рада стверджує, що вона є правонаступником припиненої Рясне-Руської сільської ради, внаслідок чого просить суд вчинити відповідні процесуальні дії.
		Водночас, суд зауважує, що Верховний Суд, досліджуючи питання можливості заміни припиненого внаслідок реорганізації органу місцевого самоврядування на його правонаступника, за схожих обставин, у постанові від 21.07.2022 у справі №640/12755/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 105359123) зазначив таке:
		« 35. У той же час відповідно до наданого третьою особою суду апеляційної інстанції витягу з ЄДРПОУ, сформованого 16 серпня 2021 року, в цей день зроблено запис про припинення Гавришівської сільської ради. Також 16 серпня 2021 року здійснено реєстраційну дію в ЄДРПОУ щодо Вінницької міської ради, відповідно до якої її визнано правонаступником Гавришівської сільської ради.
		36. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
		37. Керуючись вимогами статті 52 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни позивача у справі у порядку процесуального правонаступництва на Вінницьку міську раду з огляду на відомості ЄДРПОУ.
		38. Проте з таким висновком не можна погодитися з огляду на оскарження Гавришівською сільською радою у судовому порядку процесу її ліквідації як органу місцевого самоврядування шляхом включення до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади.
		39. Слід звернути увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин, а також на час звернення до суду за захистом порушених прав, питання щодо формування та затвердження територій громад Вінницької області було спірним у зв`язку з незгодою Гавришівської сільської ради з її включенням до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади і виявленим бажанням створити самостійну територіальну громаду. В той же час, включення до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади потягло за собою припинення діяльності позивача як самостійної юридичної особи та визнання Вінницької міської ради її правонаступником. 
		40. Також судом першої інстанції було встановлено завершення процесу добровільного об`єднання територіальних громад в Гавришівську сільську раду, передумовою чого стали постанови Вінницького окружного адміністративного суду у справах № 120/4590/18-а, № 120/70/19-а, № 120/71/19-а, № 120/72/19-а, за якими в 2019 році були задоволені відповідні позовні заяви щодо зобов`язання Вінницької обласної державної адміністрації вчинити дії щодо відповідності Конституції України та законам України, поданих Гавришівською сільською радою Вінницького району Вінницької області рішень «Про схвалення проекту рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (Стадницька, Великокрушлинецька та Малокрушлинецька сільські ради).
		41. Проте суд апеляційної інстанції, вирішуючи процесуальне питання, не звернув увагу на вищевикладені обставини.
		42. Відповідно до частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		43. Відмова від позову - це спеціальне процесуальне право позивача. Водночас, відмова від позову має не лише процесуальні, але й матеріально-правові наслідки у вигляді неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге. Суд під час розгляду заяви про відмову від позову повинен з`ясувати дійсні обставини, які спонукали позивача до такого кроку.
		44. Відповідно до частини п`ятої статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
		45. Таким чином, суд повинен перевірити чи не суперечать такі дії позивача закону і чи не порушують чиї-небуть права, свободи чи інтереси. Перевіряючи такі обставини, суд повинен виходити з того, що коло цих осіб не вичерпується лише особами, які беруть участь у справі. Суд повинен оцінити, на які правовідносини вплине відмова від позову, чи може вона мати значення для інших осіб та чи не призведе до порушення їх прав та інтересів. 
		46. З огляду на правове регулювання питання відмови від позову та наслідки такої відмови, суд апеляційної інстанції, приймаючи заяву про заміну позивача на правонаступника та заяву про відмову від позову від такого правонаступника, помилково не звернув належної уваги на те, що питання правонаступництва у цій справі є спірним.
		47. Суд апеляційної інстанції, вважаючи можливою прийняти заяву Вінницької міської ради про відмову від позову, дійшов висновку що такі дії не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси інших осіб.
		48. У той же час, прийнявши від Вінницької міської ради відмову від позову, суд апеляційної інстанції фактично порушив право позивача (Гавришівської сільської ради) на звернення до суду за захистом свого порушеного права у випадку його незгоди з входженням до Вінницької ОТГ».
		Отже, Верховний Суд вже висловив свою правову позицію у подібних правовідносинах стосовно правомірності заміни сторони позивача новоутвореною радою (органом місцевого самоврядування), яка сформувалась внаслідок процедури добровільного об`єднання територіальних громад, до того ж ця правова позиція була врахована колегією суддів Верховного Суду і у вирішенні цієї справи.
		Так, Верховний Суд у постанові від 15.08.2023 у справі, що розглядається, зазначив про відсутність правових підстав для відступу від наведеної правової позиції, а тому відхилив доводи скаржника про необхідність заміни Рясне-Руської сільської ради на Львівську міську раду (п.80 постанови).
		З огляду на вказане, усною ухвалою суду від 16.01.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні клопотання Львівської міської ради про заміну позивача - Рясне-Руської сільської ради, на правонаступника - Львівську міську раду.
		Як наслідок, було залишено без розгляду клопотання Львівської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду як таке, що подане особою, яка не є учасником процесу у даній справі.
		Присутній у судовому засіданні 16.01.2024 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з припиненням позивача.
		Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та доказам, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (частина друга статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
		Згідно з ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
		Положеннями ч.ч. 1 та 3 ст. 43 КАС України визначено, що Здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
		Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
		Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт припинення Рясне-Руської сільської ради як юридичної особи, суд зазначає, що наразі у справі відсутній правосуб`єктний позивач. 
		При цьому, з огляду на вищевказану правову позицію Верховного Суду, яка полягає у відсутності достатніх процесуальних підстав для заміни сторони позивача на новоутворений орган місцевого самоврядування в процесі добровільного об`єднання територіальних громад, замінити позивача (Рясне-Руську сільську раду) на правонаступника (Львівську міську раду) неможливо, внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини у даній справі не допускають правонаступництва.
		Водночас імперативні положення п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України чітко та однозначно визначають процесуальні дії суду у такому випадку - необхідність закриття провадження у справі. При цьому право розсуду (дискрецію) на вчинення інших процесуальних дій суду не надано.
		У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.
		Окрім зазначеного вище, колегія суддів повторно зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт припинення Рясне-Руської сільської ради як юридичної особи, територіальна громада с. Рясне-Руської та с. Підрясне є правонаступником відповідно до норм закону та може самостійно звертатись із позовною заявою щодо захисту свої порушених та оспорюваних прав.
		На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
		Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
		10 червня 2024 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про повернення помилково або надміру перерахованих коштів.
		Надаючи правову оцінку зазначеному вище клопотанню, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задовольнити з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає    Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI    (далі - Закон № 3674-VI).
		У відповідності до п.п.2. п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (чинного на момент звернення з апеляційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2024 року становить 3028 грн).
		З матеріалів справи вбачається, що апелянтом переплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 028, 00 грн., підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3617195972.1 від 30 квітня 2024 року.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про повернення надміру сплаченого судового збору, у розмірі 3028, 00 грн. та стягнення означених коштів з Державного бюджету України на користь Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі Лапки Юрія Володимировича .
		Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.                                                     
		За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                    
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги  не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі Лапки Юрія Володимировича - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від    16 січня 2024 року - без змін.
		Повернути надміру сплачену суму судового збору шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі Лапки Юрія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок отримувача  НОМЕР_2 ), у розмірі 3 028 (трьох тисяч двадцяти восьми) гривень 00 копійок.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		(Повний текст виготовлено - 18 липня 2024 року).
		Головуючий суддя:                                                                      Л.О. Костюк                    
		Судді:                                                                                                      Н.П. Бужак
		                                                                                                                М.І. Кобаль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...