Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/1341/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2024. Зареєстровано: 22.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2024.
Дата набрання законної сили: 22.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/715/124/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024262020000903

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 715/1341/24 
		Провадження № 1-кп/715/124/24 
		 
		 
		В ИР ОК  
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		22.07.2024  селище Глибока 
		Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
		Головуючого судді     ОСОБА_1 
		секретар судового засідання     ОСОБА_2 
		за участю:
		прокурора    ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника                        ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024262020000903 по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		У невстановлений в ході досудового розслідування час але не пізніше 12.02.2024 особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, у зв`язку з чим діють обмеження щодо виїзду осіб за кордон, з метою незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся до головного сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 з приводу сприяння останнім у незаконному їх переправленні через державний кордон, а саме підшукання осіб, які б забезпечили організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 через державний кордон України.
		У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, у зв`язку з чим діють обмеження у виїзді осіб через державний кордон України на вищевказану пропозицію особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, щодо забезпечення незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поза межами пунктів пропуску погодився та з указаною метою розпочав пошук осіб, які б забезпечили організацію незаконного переправлення останніх через державний кордон України.
		Надалі, 12.02.2024 близько 18:00 год. особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, на невстановленому в ході досудового розслідування транспортному засобі доставила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з м. Чернівці Чернівецької області до будинку де проживає ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , де останні поселися та перебували до близько 07:00 год. 22.02.2024 очікуючи на подальше їх незаконне переправлення через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.
		У свою чергу, ОСОБА_4 , з метою реалізації умислу особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження на незаконне, поза пунктом пропуску, переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України, звернувся до місцевого жителя та свого знайомого, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, з проханням чи не відомо останньому хто може забезпечити переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.
		У свою чергу особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повідомила ОСОБА_4 про свою готовність в організації незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України, при цьому зауважила, що для реалізації вказаних дій ОСОБА_9 повинен буде супроводжувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до безпосереднього місця незаконного перетину державного кордону України, а він у свою чергу шляхом використання інформації геоданих мобільного телефону ОСОБА_4 координуватиме їх маршрут руху.
		Поряд з цим, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, виказав ОСОБА_4 вимогу, що він може організувати незаконне переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за умови, що крім останніх ОСОБА_4 супроводжуватиме до місця перетину державного кордону України ще і його чотирьох знайомих, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , а також надасть ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тимчасове житло для проживання до їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, на що ОСОБА_4 погодився.
		Крім цього, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повідомила ОСОБА_4 про те, що до вказаної діяльності він залучить свого товариша, який буде разом з ОСОБА_4 супроводжувати вищевказану групу осіб до майбутнього місця незаконного перетину державного кордону України.
		Надалі, 21.02.2024 близько 19:30 год. ОСОБА_4 , діючи на виконання злочинного умислу особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, на автомобілі марки ВАЗ 2103д.н.з. НОМЕР_2 доставив ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із с. Верхні Петрівці Чернівецької області до власного помешкання - будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , куди поселив та де останні перебували разом з Паскалем 10.1. та ОСОБА_7 близько до 07:00 год. 22.02.2024.
		При цьому, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, 21.02.2024 додатково повідомила ОСОБА_4 , що 22.02.2024 він слідуючи до місця подальшого незаконного переправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 через державний кордон України повинен підібрати в с.Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області ще ОСОБА_11 , якого так само потрібно незаконно переправити через державний кордон України разом з вищевказаною групою осіб.
		В подальшому, близько 07:00 год. 22.02.2024 ОСОБА_4 , діючи за попередньою злочинною змовою із особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, на автомобілі марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 , перевіз ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , якого підібрав в с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області з власного помешкання - будинку, за адресою: АДРЕСА_1 до околиці с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області.
		Надалі, ОСОБА_4 , разом з особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, близько 07:20 год. 22.02.2024 прибули разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на околицю в с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області, де ОСОБА_4 разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, надали ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вказівки та поради щодо подальшого маршруту їх спільного слідування до державного кордону України, з метою його подальшого незаконного перетину ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
		Після проведеного інструктажу, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в пішому порядку прослідували до державного кордону України та Республіки Румунія по координатах, які надавалися ОСОБА_4 особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження у месенджері WhatsApp.
		Водночас, 22.02.2024 близько 13:30 год. неподалік 798 прикордонного знаку(в адміністративних межах с. Корчівці, Чернівецького району, Чернівецької області) на відстані близько 50 метрів від державного кордону України та Республіки Румунія ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 затримано прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби «Нижні Петрівці» 31 прикордонного загону, а особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, яка разом з ОСОБА_4 , супроводжувала вказану групу осіб, вдалася до втечі та переховується у невідомому місці.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив факти та обставини, які викладені в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений вказав на те, що дійсно погодився на пропозицію допомогти у переправленні осіб через кордон, про що дуже шкодує. Вказав, що наміру отримати будь яку винагороду за свої дії не мав. У скоєному щиро кається, на досудовому слідстві активно сприяв у розкритті злочину, погодився дати покази на інших учасників злочину , а тому просив суд суворо його не карати. 
		Покази обвинуваченого повністю співвідносяться з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позиції обвинуваченого не має. На даний обвинувачений щиро розкаються у вчиненому.
		За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
		При цьому суд вважає правильним кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 332 КК України, оскільки достеменно встановлено, що він вчинив кримінальне правопорушення, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
		В судовому засіданні сторона обвинувачення просила суд призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. 
		При цьому сторона захисту просила суд призначити покарання з застосуванням вимог ст.ст.69, 75 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.
		Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
		Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; особу винного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, неодружений, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, має позитивні характеристики за місцем проживання. Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, повне визнання своєї вини та сприяння у розкритті злочину, так, останній як на досудовому слідстві так і в суді надавав послідовні покази, його добровільна згода дати свідчення на інших учасників злочину. Також, як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає ту обставину, що обвинувачений є учасником бойових дій, і барв активну участь в захисті України. 
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Вказані обставини, в тому числі ступінь фактичної тяжкості вчиненого злочину та обставини його скоєння, його роль у вчиненому злочині, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, із врахуванням даних про особу обвинуваченого, а саме ту обставину, що обвинувачений після початку повномасштабного вторгнення в Україну, 26 лютого 2024 року добровільно мобілізувався до лав ЗСУ для захисту держави, приймав активну участь у бойових діях, що у своїй сукупності з іншими обставинами істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.
		Суд вважає, що такі обставини є достатньою підставою для застосування вимог ч. 1 ст. 69 КК України і призначення покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 332 КК України.
		Разом з тим, також враховуючи, що обвинувачений маючи погашену судимість, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності і належних висновків для себе не зробив, при цьому будучи діючим військовослужбовцем та присягнувши неухильно дотримуватись Конституції і законівУкраїни, вчинив злочин з використанням умов воєнного стану, на даний час обвинувачується також у вчиненні іншого аналогічного злочину, а тому суд не погоджується з доводами захисту і вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання згідно вимог ст.75 КК України.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.
		Беручи до уваги вищевикладене, а також положення ч. 2 ст. 69 КК України, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому ОСОБА_4 обов`язкове додаткове покарання, яке передбачене в санкції ч.2 ст. 332 КК України, зокрема: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		Крім цього, враховуючи обране судом покарання та враховуючи, що в даному провадженні обвинувачений ОСОБА_4 певний час перебував у розшуку, з метою забезпечення його подальшої належної процесуальної поведінки, до набрання вироку законної сили суд вважає за необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Процесуальні витрати відсутні, питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України суд,-
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		До набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а строк відбування покарання рахувати з 22 липня 2024 року.
		Речові докази: мобільний телефон марки марки «Samsung А14» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , якій зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №5 (с. Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області  повернути власнику ОСОБА_4 .
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...