Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 612/430/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2024. Зареєстровано: 22.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2024.
Дата набрання законної сили: 22.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/612/26/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221110000063

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		612/430/24
		1-кп/612/26/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		22 липня 2024 року                                                                               смт Близнюки
		Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно: 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Близнюки Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, депутата єдиного виборчого округу Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області І-сесії VІІІ скликання 2020-2025, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129. ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України;
		в с т а н о в и в:
		20.11.1999 Близнюківським районним відділом реєстрації актів громадського стану Харківської області за актовим записом № 38, зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Під час шлюбу і сумісного проживання в смт Близнюки Лозівського району Харківської області у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 народилось двоє дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		31.05.2021 рішенням Близнюківського районного суду Харківської області за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , шлюб між ними розірвано.
		Приблизно 26-27 березня 2022 року, тобто на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ОСОБА_4 виїхала за межі території України.
		На початку першої декади січня 2024 року, ОСОБА_4 , у стані вагітності повернулась на територію України, зупинившись у своєї рідної сестри ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , звідки планувала переїзд до своєї матері ОСОБА_12 , яка разом із своїм колишнім чоловіком ОСОБА_13 , проживає у будинку АДРЕСА_3 .
		У той же час, тобто на початку першої декади січня 2024 року, ОСОБА_7 , під час розмови з ОСОБА_11 по телефону номер НОМЕР_1 , який належить останній, дізнався про те, що ОСОБА_4 повернулась в Україну і запропонував відвезти її на власному автомобілі марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , до смт Близнюки Лозівського району Харківської області.
		Погодившись із пропозицією ОСОБА_7 , 03.01.2024 ОСОБА_11 в обумовлений час, біля будинку, де вона проживає, зустрілись із ОСОБА_7 , почавши розміщувати речі ОСОБА_4 в салоні автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , але згодом ОСОБА_7 , побачивши вагітну ОСОБА_4 , яка щойно підійшла до автомобіля та сприймаючи вагітність останньої, як особисту образу і ганьбу, викинув усі речі ОСОБА_4 на дорогу і вирушив до смт Близнюки Лозівського району Харківської області один. 
		Наступного дня, тобто 04.01.2024, ОСОБА_7 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, які склалися між ним з одного боку та ОСОБА_4 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 з іншого боку, маючи умисел на погрозу вбивством ОСОБА_4 , з метою принизити, образити та залякати, як її саму, так і членів її сім`ї, не знаючи номеру мобільного телефону ОСОБА_4 , але будучи впевненим, що зміст текстових повідомлень, які він надішле на мобільний телефон ОСОБА_14 , неминуче стануть відомі ОСОБА_4 , яка на той час вже знаходилась у своєї матері ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, зі свого номеру телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 на номер телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 ОСОБА_14 , в меседжері «WhatsApp» став надсилати SMS-повідомлення загрозливого змісту, які були адресовані саме ОСОБА_4 та членам її сім`ї, в яких, згідно висновку експерта № 2379 судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 10.04.2024, містяться висловлювання, виражені у формі непрямої погрози заподіяння шкоди здоров`ю, життю та матеріальному стану членам сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_12 . 
		05.01.2024, ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, направленні на погрозу вбивством ОСОБА_4 , з метою принизити, образити та залякати, як її саму, так і членів її сім`ї, достовірно знаючи про те, що зміст його текстових повідомлень стануть відомі ОСОБА_4 , зі свого номеру телефону, оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 на номер телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 ОСОБА_14 в меседжері «WhatsApp» надіслав SMS-повідомлення з погрозою вбивством наступного змісту (мовою оригіналу): «*Танюха, надеюсь на твое благорозумие…летом когда я предлагал вариант….шанс утеряеюн, я уже дома… ОСОБА_15 уежает к своему й НОМЕР_4 (ненормативне висловлення)»или если там не нужна едет к тебе…я знаю ее слабые места…физически может нет но морально я ейьо достану…передай ей это…она меня знает…не хочу грех брать на себя….но угрозами твоих родственников вы меня вынуждаете…. Послушай меня…и реши даную проблему…либо она живьет и радуется либо ей п****ц….(ненормативне висловлення)»
		Стурбована ОСОБА_11 , дане SMS-повідомлення цього ж дня, тобто 05.01.2024 зі свого номеру мобільного телефону НОМЕР_1 використовуючи меседжер «WhatsApp» переслала у меседжер «Viber» на мобільний номер телефону, оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , який належить її матері ОСОБА_5 . 
		ОСОБА_5 , отримавши від своєї доньки ОСОБА_11 SMS-повідомлення, надіслане ОСОБА_7 в тексті якого, згідно висновку експерта № 2378 судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 12.04.2024, містяться висловлювання, виражені у формі прямої погрози заподіяння шкоди здоров`ю, життю та матеріальному стану членам сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , одразу ознайомила ОСОБА_4 та ОСОБА_13 з його змістом. Останні сприйняли погрози висловлені в SMS-повідомленні як реальні та мали достатні підстави побоюватися їх здійснення.
		06.01.2024 ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, направленні на погрозу вбивством ОСОБА_4 , з метою принизити, образити та залякати, як її саму, так і членів її сім`ї, достовірно знаючи про те, що зміст його текстових повідомлень стануть відомі ОСОБА_4 зі свого номеру телефону, оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 на мобільний номер телефону, оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 , надіслав ряд SMS-повідомлень із загрозами застосувати бойову гранату, якщо її донька ОСОБА_4 не виїде із смт Близнюки Лозівського району Харківської області за кордон.
		Схвильована ОСОБА_5 , отриманими від ОСОБА_7 SMS-повідомленнями, одразу ознайомила ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , з їх текстом, які останні сприйняли як реальну загрозу їх життю і здоров`ю та мали достатні підстави побоюватися їх здійснення, у зв`язку з чим ОСОБА_5 , цього ж дня, тобто 06.01.2024 з відповідною заявою звернулась до СПД №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області.
		13.01.2024, близько 15 години 15 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на погрозу вбивством ОСОБА_4 та членів її сім`ї, достовірно знаючи про те, що його вимоги щодо залишення ОСОБА_4 місця свого проживання, а саме смт Близнюки Лозівського району Харківської області останньою було проігноровано, маючи умисел викликати у потерпілої ОСОБА_4 побоювання за своє життя і здоров`я, а також за життя і здоров`я ще ненародженої нею дитини, використовуючи належний йому автомобіль марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, прибув до будинку АДРЕСА_3 , в якому разом із своїми батьками проживала ОСОБА_4 , де на той час, окрім ОСОБА_4 , також знаходились її мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її вітчим - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Перед тим, як їхати за вказаною адресою, ОСОБА_7 , розуміючи, що ОСОБА_4 може відмовити йому в його явно незаконних вимогах та бажаючи примусити останню їх виконати, з метою залякування ОСОБА_4 , шляхом застосування до неї психічного, а у разі необхідності і фізичного насильства, попередньо мав при собі вибухонебезпечний предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ручну осколкову гранату дистанційної дії «Ф-1», придбану ним у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці.
		Увійшовши до приміщення будинку ОСОБА_7 , умисно утворюючи конфліктну ситуацію, одразу почав виражатись на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою, висуваючи їй ультимативні вимоги щодо відмови від дитини, яка ще не народилась, на користь іншої особи. При цьому, з метою викликати у потерпілої ОСОБА_4 страх за своє життя і здоров`я, у своєї промови ОСОБА_7 постійно тримав одну руку в кишені верхнього одягу, недвозначно натякавши ОСОБА_4 на можливе застосування ним вибухонебезпечного предмету, у разі невиконання його вимог.
		Отримавши відмову ОСОБА_4 на висунуті ним вимоги, ОСОБА_7 плюнув їй в обличчя, після чого вийшов на поріг будинку висловивши відкриту загрозу вбивством із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ручної осколкової гранати дистанційної дії «Ф-1» не лише ОСОБА_4 , а і членам її сім`ї.
		Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_7 , покинувши територію домоволодіння АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 знаходяться у будинку, з метою демонстрації та переконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у здійсненні своїх намірів, пов`язаних із загрозою вбивством, привів у бойову готовність ручну осколкову гранату дистанційної дії «Ф-1», яку кинув на територію подвір`я за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок чого стався вибух, через який знищено скло у дванадцяти віконних рамах розміром 79х37мм, у дванадцяти віконних рамах розміром 24х37мм та у шістнадцяти віконних рамах розміром 62х37мм, розташованих у фасаді сараю на території зазначеного домоволодіння, що належить ОСОБА_5 , чим останній, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2804 від 11.04.2024 ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса завдано майнової шкоди на загальну суму 2960,64 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят грн. 64 коп.) 
		Досягнувши злочинного результату ОСОБА_7 залишив місце злочину на своєму автомобілі марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 .
		Крім того, 13.01.2024, о 17 годині 57 хвилин, у кримінальному провадженні № 12024221110000063, внесеному 13.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим СВ№1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, для проведення невідкладної слідчої дії, передбаченої ч. 3 ст. 233 КПК України, а саме огляду житла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , прибула група працівників Лозівського РВП ГУНП в Харківській області у складі:
		слідчого відділення № 1 слідчого відділу Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 ;
		оперуповноваженого СКП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 ;
		старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 ;
		поліцейського офіцера громади сектору превенції Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 ;
		спеціаліста-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_19 .
		В ході проведення вказаної невідкладної слідчої дії за участю понятих ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , а також в присутності ОСОБА_7 , останній, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поруч з поліцейським офіцером громади сектору превенції Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який працює на вказаній посаді згідно Наказу ГУНП в Харківській області від 16.03.2022 № 154 о/с, одягнутого у формений одяг з одностроєм, що відрізняє його від інших учасників слідчої дії, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 та інші працівники поліції виконують свої службові обов`язки, будучи попередженим про це, демонструючи своє неповажливе ставлення до працівників поліції в цілому і, зокрема, до працівників Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, діючи умисно, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, почав поводити себе агресивно, виражаючись на адресу працівників правоохоронних органів грубою нецензурною лайкою, тим самим принижуючи їх честь і гідність.
		Продовжуючи свої противоправні дії ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння поліцейському офіцеру громади сектору превенції Лозівського РВП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, наблизившись до нього та почав руками хапати за формений одяг, провокуючи останнього. 
		В подальшому ОСОБА_7 усвідомлюючи що ОСОБА_6 є поліцейським офіцером громади сектору превенції Лозівського РВП ГУНП в Харківській області та виконує службові обов`язки, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно наніс удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_6 з правого боку, чим згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/14-ЛЗ/24 від 14.01.2024 заподіяв ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді синця з поверхневою забитою раною на слизовій оболонці верхньої губи з правого боку на рівні проекції 1-4 го правих зубів з поширенням на червону кайму губи, яке за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Крім того, ОСОБА_7 , діючи всупереч вимог статті 68 Конституції України, порушуючи п.п. 9, 11, 15 «Положення про дозвільну систему» затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12 жовтня 1992 року; п.п. 2.1, 2.3.2, 13.1, 14.1, 15.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 662 від 21.08.1998; п. 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» затвердженого постановою ВР України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992 із змінами та доповненнями внесеними постановою ВР України № 19/95-ВР від 24 січня 1995 року; п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23 грудня 2015 року, а також ст. 178 Цивільного кодексу України, маючи умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу вибухових пристроїв, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений період часу, але не пізніше 13.01.2024 придбав вибуховий пристрій, а саме ручну осколкову гранату дистанційної дії «Ф-1», яку, у період невстановленого досудовим розслідуванням часу, до 13.01.2024, незаконно, без відповідного законом дозволу зберігав, носив при собі та транспортував в автомобілі марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у його користуванні.
		13.01.2024, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_3 , в якому разом із своїми батьками проживала його колишня дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у нього загострились неприязні стосунки після невдалої спроби примусити її відмовитись від дитини, яку вона найближчим часом повинна народити, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вже знаходяться у будинку, з метою демонстрації та переконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в серйозності своїх намірів, пов`язаних із загрозою вбивством, привів у бойову готовність ручну осколкову гранату дистанційної дії «Ф-1», яку кинув на територію подвір`я за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок чого стався вибух, через який знищено скло у дванадцяти віконних рамах розміром 79х37мм, у дванадцяти віконних рамах розміром 24х37мм та у шістнадцяти віконних рамах розміром 62х37мм, розташованих у фасаді сараю на території зазначеного домоволодіння, що належить ОСОБА_5 , чим останній, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2804 від 11.04.2024 ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса завдано майнової шкоди на загальну суму 2960,64 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят грн. 64 коп.) 
		Згідно висновку експерта від 19.04.2024 за № КСЕ-19/121-24/4413 - 13.01.2024 на території домоволодіння АДРЕСА_3 , підірвано вибуховий пристрій військового призначення (бойовий припас)-ручну осколкову гранату Ф-1. Предмети, знайдені на місці події є частинами вибухового пристрою військового призначення (бойового припасу), а саме ручної осколкової гранати Ф-1
		11 червня 2024 року під час судового провадження між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності захисника ОСОБА_8 , укладена угода про визнання винуватості.
		Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнає свою вину у вказаних кримінальних правопорушеннях та зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
		Поряд із цим, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України та узгодили міру покарання за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеженням волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені частиною 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		У судовому засіданні обвинувачений, захисник і прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно та просили її затвердити. Обвинувачений, захисник та прокурор також зазначили, що наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені частиною 2 ст. 473 КПК України, їм зрозумілі.
		Прокурор та захисник у судовому засіданні вважали, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв`язку з чим не заперечували проти її затвердження.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони кримінального провадження, з`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, суд дійшов наступного.
		Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 , за участю захисника, та прокурор під час судового провадження досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_7 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних обставин, між ним, захисником і прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеженням волі на строк 2 роки, в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки та в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 129 КК України, тобто умисна погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози; за ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків; та за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_7 , відноситься відповідно до кримінальних проступків та до нетяжких злочинів.
		Перевіривши вказану угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дату її укладення та підписи сторін.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та прокурор цілком розуміють їх права та обов`язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
		Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Згідно письмових заяв потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 11.06.2024, останні надали згоду прокурору на укладення ними угоди. В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заяви підтримали.
		Судом достовірно встановлено, що:
		1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація злочинів, які передбачають можливість укладення угоди;
		2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;
		3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
		5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
		6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості злочинів та даним про особу обвинуваченого.
		Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; вчинення злочину загальнонебезпечним способом; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого суд встановив, що ОСОБА_7 раніше не судимий, розлучений, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є депутатом єдиного виборчого округу Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області І-сесії VІІІ скликання 2020-2025, військовозобов`язаний, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Ураховуючи особу обвинуваченого, з огляду на наявність пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин, наявність обставин, що його обтяжують, відшкодування потерпілій ОСОБА_5 у повному обсязі матеріальної шкоди, суд вважає, що є підстави призначити ОСОБА_7 узгоджене сторонами угоди покарання, яке передбачено у санкціях ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: за ч. 1 ст. 29 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
		Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
		За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, захисника, думку прокурора та потерпілих, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
		У зв`язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати.
		Арешт на майно не накладався.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 29.03.2024, залишити без розгляду на підставі її заяви про залишення позову без розгляду від 11.06.2024, згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з відшкодуванням завданих збитків. 
		Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судових експертиз за цим кримінальним провадженням.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 374, 376, 472, 473 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 червня 2024 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника у кримінальному провадженні № 12024221110000063 від 13.01.2024.
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129. ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки;
		-за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
		-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на  ОСОБА_7 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти негайно в залі суду.
		В разі скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 13 січня 2024 року по 22 липня 2024 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз:
		- № СЕ-19/121-24/2405-БД від 26.02.2024 в сумі 1650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн 42 коп. (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998;
		- № КСЕ-19/121-24/4413 від 19.04.2024 в сумі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) грн 24 коп. (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998;
		- № 2380 від 26.04.2024 в сумі 18932 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн 64 коп. (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998;
		- № 2379 від 10.04.2024 в сумі 18932 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн 64 коп. (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998;
		- № 2378 від 12.04.2024 в сумі 18932 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн 00 коп. (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998;
		- № 2804 від 11.04.2024 в сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 40 коп. (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: фото смс-повідомлень, що надійшли на мобільний телефон свідка ОСОБА_11 , які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Роз`яснити, що у разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...