Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/1666/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2024. Зареєстровано: 22.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2024.
Дата набрання законної сили: 22.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/334/467/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024080000000087

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 22.07.2024 
		Справа № 334/1666/24
		Провадження № 1-кп/334/467/24
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		       22 липня 2024 року                                                        м. Запоріжжя
		Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за № 22024080000000087 від 19.01.2024 року за звинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Водяне Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою, щодо якої, згідно ст.480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ: 
		Військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації шляхом збройної агресії 24.02.2022 незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі на території Запорізької області.
		Указом Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який продовжено до 14 травня 2024 року.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Енергодарська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, як така, що тимчасово окупована російською федерацією з 04.03.2022.
		Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. 
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Так, після повної військової окупації території міста Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, представниками зф держави-агресора рф всупереч порядку установленого Конституцією України, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Василівського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до збройних формувань держави-агресора верств місцевого населення, створено незаконний правоохоронний орган мовою оригіналу - «межрайонное управлении милиции в г. Энергодар», яке у подальшому було змінено на, мовою оригіналу - «отдел полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» створеного на захопленій матеріально-технічній базі Енергодарського міського відділу Національної поліції України в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення. 
		Так, громадянин України ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою особою та маючи критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, перебуваючи у АДРЕСА_2 , яке з 04.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією, представниками зф держави-агресора рф, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, погодився на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників окупаційної влади держави-агресора рф та починаючи з 13.07.2022 добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу - «полицейского 1-го отделения отдельного взвода патрульно-постовой служби полиции» в незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу - «отделе полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» створеному на тимчасово окупованій території міста Енергодар Енергодарської міської територіальної громади, за фактичним місцем розташування: АДРЕСА_3 .
		Перебуваючи на незаконно займаній посаді в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Енергодар, ОСОБА_5 , починаючи з 13.07.2022 діючи умисно, на виконання покладених на нього окупаційної владою держави-агресора рф обов`язків, здійснював патрулювання на тимчасово окупованій території міста Енергодар та інших тимчасово окупованих міст Запорізького регіону, вчиняв протиправні дії в інтересах окупаційної влади, шляхом затримання осіб, з числа місцевих мешканців, громадян України, їх допит, доставлення до незаконного правоохоронного органу, а також дій пов`язаних з охороною правопорядку, що здійснював від імені та за стандартами держави-агресора рф на тимчасово окупованій території Енергодарської міської територіальної громади, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади держави-агресора рф шляхом утворення і функціонування незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території України.
		Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явився.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях. 
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, вважає, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні та просила його виправдати. 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. м. Енергодар Василівського району Запорізької області ), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування. 
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
		Згідно витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22022080000000065 від 16.03.2022 року внесено відомості до ЄРДР за фактом можливого прийняття пропозиції громадянами України, мешканцями міста Енергодар та тимчасово окупованих міст Запорізької області, які діючи умисно, добровільно зайняли відповідні посади у незаконно утворених правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованих територіях Запорізької області та розпочато проведення досудового розслідування за правовою кваліфікацією ч.5 ст. 111-1, ч.7 ст.111-1 КК України (т.1, а.с.128-130). 
		Відповідно постанови від 19.01.2024 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, з кримінального провадження № 22022080000000065 від 29.03.2022року виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за епізодом за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України (т.1, а.с.143-146).
		        Згідно витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22024080000000087 від 19.01.2024 року внесено відомості до ЄРДР за фактом того, що громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи в місті Енергодар Василівського району Запорізької області, яке з 04.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора рф, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, погодився на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників окупаційної влади  держави-агресора рф та починаючи з 13.07.2022  добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу «полицейского 1-го отделения взвода патрульно-постовой службы полиции» в незаконному правоохоронному органі, мовою оригіналу - «отделе полиции №1 (дислокация г.Энергодар) Управления внутренних дел по г.Васильевка и Васильевскому району)», створеному на тимчасово окупованій території міста Енергодар (т.1, а.с.147).   
		             Протоколом огляду від 03 січня 2024 року, під час якого було оглянуто відкриту для вільного доступу інформацію у мережі Інтернет, а саме месенджера «Telegram», де на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » встановлено публікацію, яка розміщена 29.03.2022 о 08-57, яка містить відеозапис тривалістю 00:58сек., на якому розміщена особа чоловічої статі схожа на  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вдягнений у чорну форму поліції, який повідомляє наступне: «ІНФОРМАЦІЯ_17!» (т.1, а.с.159-164).
		         Протоколом огляду від 31 січня 2024 року, під час якого було оглянуто Telegram-канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з якого встановлено публікацію від 12.01.2024, яка опублікована о 12год. 01сек., яка містить 2 фото, на яких зображено особу, зовні схожу на ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступним підтекстом: « ІНФОРМАЦІЯ_18» (т.1, а.с.165-168).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 17.05.2023 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023, проводилось зняття інформації з акаунту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який добровільно вступив до лав незаконного правоохоронного органу, створеному на тимчасово окупованій території м.Енергодар та зайняв посаду, мовою оригіналу - «начальника отделеления уголовного розыска», в ході якого були зафіксовані переписки останнього з іншими особами, які вступили до лав незаконно утвореного правоохоронного формування ворога, та протоколом огляду від 29.01.2024, в ході якого було зафіксовано чат «ІНФОРМАЦІЯ_19», та в якому виявлено листування між співробітниками незаконних правоохоронних органів, на тимчасово окупованій території Запорізької області та фото документів, надісланих користувачем « ОСОБА_10 », а саме: 30.10.2022 о 12-49год. останнім надіслано документ російською мовою з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Вказаний документ
		містить інформаціцю про особовий склад, який задіяний під час охорони громадського порядку під час проведення заходів «День Знаний», присвячених початку нового 2022-2023 учбового року м.Енергодар. Зокрема, серед осіб, які задіяні на об`єкті «Гимназия № 5 г.Энергодар, улица Воинов Интернационалистов, 32» вказаний ОСОБА_5 (НОМЕР_3), як співробітник « ІНФОРМАЦІЯ_16 », та в графі про час несення служби вказано « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».Також виявлено документ, надісланий 22.09.2022 о 09-59год. користувачем « ОСОБА_12 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який являє собою документ на 49 аркушах, посередині якого наявний надпис «Расстановка личного состава ВУМВД России в Запорожской области, ГУВД по Запорожской области и заинтересованных силовых структур (УФС ВНГ России, МЧС России и Военной полиции ВС России) задействованного на охрану общественного порядка в период проведения Референдума на территории Запорожской области», де в таблиці на 46 аркуші під порядковим номером НОМЕР_2 значиться «УВД ППС ОСОБА_5 ( НОМЕР_3 ), як співробітник, який здійснює охорону громадського порядку на дільниці № 423. Також фото документів, надісланих 26.12.2022 о 12год.03сек. користувачем « ОСОБА_10 », а саме: документ російською мовою з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 № 460 от 26 июня 2020г. «Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации», а також «Ведомость об ознакомлении с приказом «Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации» із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові осіб, ознайомлених із зазначеним документом. Оглядом встановлено, що у пункті 34 документу з назвою «Ведомость» зазначено ім`я « ОСОБА_13 », поряд з яким у відповідній графі міститься підпис. Також фото документів, надісланих 30.12.2022 о 09год.53сек. користувачем «ОСОБА_10», а саме: документ російською мовою з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 УВД по АДРЕСА_1 , задействованных на службе по обеспечению охраны общественного порядка на 31 декабря 2022года». У вказаному документі під № 1 вказаний ОСОБА_5 в наряді посту по охороні адміністративної будівлі «Дар-1», що за адресою: « АДРЕСА_4 » в період з 09-00 по 09-00 з озброєнням «НОМЕР_6, каска» (т.1, а.с.205-230).
		Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.11.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.09.2022, проводилось зняття інформації з аканту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується представник «народної поліції» м.Енергодар, громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в ході якого було зафіксовано діалог групи « Рефередум » та переписку наявних в групі чату учасників, та протоколом огляду від 29.01.2024, в ході якого було зафіксовано чат «Энергодарский ОП №1 та листування між співробітниками незаконного правоохоронного органу, утвореного на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме: «отдел полиции №1 (дислокація г.Энергодар) Управления внутренних по г.Васильевка и Васильевскому району)». В ході огляду зазначеного чату виявлено ряд повідомлень, зміст яких підтверджує безпосередню причетність ОСОБА_5 , який значиться під ім`ям користувача « ІНФОРМАЦІЯ_13 », до злочинної діяльності зазначеного незаконного правоохоронного органу (т.2 а.с. 1-109).
		Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 04.09.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022, проводилось зняття інформації з аканту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , під облікоми записом з ім`ям « ОСОБА_16 », яким користується громадянка України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та протоколом огляду від 22.02.2024, в ході якого було зафіксовано чат з користувачем « ІНФОРМАЦІЯ_15 » та файл з документом на 3 аркушах під назвою: «отдел полиции №1 (дислокация г.Энергодар) УВД по г.Васильевка и Васильевскому району)», в якому наявна таблиця зі співробітниками зазначеного відділу, де під порядковим номером 25 значиться « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полицейский 1 отделения отдельного взвода патрульно-постовой службы полиции» (т.2 а.с. 110-132).
		Зазначені дані в електронному вигляді містяться на додатках до протоколів НСРД - DVD-R диску та були оглянуті судом в судовому засіданні. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що ОСОБА_19 був прийнятий на роботу до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» десь в січні 2022року, на дільницю в м.Енергодар. Щоб бути прийнятим на роботу на атомну станцію, потрібно було пройти спеціальну перевірку в СБУ. Він її пройшов. Після повномаштабного вторгнення рф на територію України, десь у травні 2022року ОСОБА_19 перестав виходити на роботу. Особу, в підпорядкуванні якого працював ОСОБА_19 ( ОСОБА_19 ), в кінці травня забрали на так званий «підвал», через декілька днів відпустили, і він зателефонував мені і повідомив, що ОСОБА_19 вступив до лав поліції окупаційної влади, так званої «народної міліції», і завдяки йому ОСОБА_19 опинився на «підвалі». Після цього ми повідомили про цей факт правоохоронні органи і звільнили ОСОБА_19 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що ОСОБА_19 на час початку збройної агресії рф працював на ТВК «ІНФОРМАЦІЯ_6», був його підлеглим, а він (свідок) займав посаду керівника дільниці в м.Енергодар. Десь в липні 2022 йому стало відомо, що той працевлаштувався до так званої «народної міліції». Він (свідок) повідомив про це своє керівництво в Запоріжжі і його було звільнено. Пізніше ОСОБА_19 зі своїм другом з`явився у них на дільниці, побили дівчинку. На цьому фоні у них стався конфлікт. ОСОБА_19 доніс своєму керівництву з окупаційної влади на нього (свідка) і його заарештували. Неодноразово бачив ОСОБА_19 на території м.Енергодар в поліцейській формі, бачив, що він затримував людей. По те, що він працює на окупаційну владу йому з початку стало відомо з пліток, але потім в особистій розмові ОСОБА_19 сам це підтвердив. Коли його затримували, ОСОБА_19 безпосередньої участі в цьому не брав, але коли доставили до поліцейської дільниці, там він вже його побачив, він сидів у формі, описати докладно форму не може, але точно не українського зразку. Після того, як його відпустили, неодноразово його бачив в місті, він патрулював Енергодар, селище Водяне. Вважає, що рішення ОСОБА_19 працювати на окупаційну владу є добровільним, ніякого примусу або тиску на нього не було. Він (свідок) виїхав з Енергодару у вересні 2022. За період знаходження в окупації його затримували три рази. 
		У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А. , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними.
		Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Василівського району та інших населених пунктів Запорізької області, після окупації збройними силами рф території м. Енергодар, підтримуючи агресію рф на території України, добровільно зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій - «народній міліції», діючи умисно, будучи проросійськи налаштованою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф. При цьому, вказані умисні дії він вчинив без жодного примусу з боку представників окупаційної влади.
		Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі показань, наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , які суд приймає як належні та достатні, оскільки вони були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи - часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Також матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, з яких слідує, що ОСОБА_5 , після окупації м.Енергодар збройними формуваннями рф, залишився в місті та добровільно зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій - «народній міліції», виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф. 
		Вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. 
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, підвищену суспільну небезпечність вчинення злочину в умовах воєнного стану.
		Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом визнається вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		          Крім того, при обранні  виду та міри покарання обвинуваченому  ОСОБА_5 , суд враховує дані про його особу, те що останній раніше до кримінальної відповідальної не притягувався, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні неповнолітню дитину - 2012 року народження, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, думку прокурора та захисника, і вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з   позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги та конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.
		З огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні останньому покарання, не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року). 
		Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене йому покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. 
		Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.
		Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне обраний слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16.02.2024 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, з  позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без змін у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		        Суддя:                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...