Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 557/1226/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2024.
Дата набрання законної сили: 13.06.2024
Номер судового провадження: 61-2354ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У х в а л а
		13 червня 2024 року
		м. Київ
		Справа № 557/1226/23
		Провадження № 61-2354св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. - розглянув у порядку письмового провадження справу
		за участю 
		позивача - ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Андрієнко Ірина Вікторівна,
		відповідачки -  ОСОБА_2 (далі - відповідачка), інтереси якої представляє адвокат Цуняк Володимир Йосипович,
		про зміну способу стягнення та розміру аліментів
		за касаційною скаргою позивача на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Хилевича С. В.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		(1) Зміст позовної заяви та судових рішень
		1.           20 липня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про зміну способу та розміру стягнення аліментів
		2.           23 листопада 2023 року Гощанський районний суд Рівненської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив: змінив спосіб стягнення аліментів, встановлений у заочному рішенні цього суду від 13 лютого 2018 року у справі № 557/430/18; стягнув із відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів (заробітку) відповідачки щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; стягнув із відповідачки на користь держави 1 073,60 грн судового збору.
		3.           9 січня 2024 року відповідачка подала заяву про зупинення провадження у справі. Обґрунтувала тим, що вона з 20 грудня 2023 року до цього часу проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України та перебуває в районі виконання бойових завдань на території України.
		4.           17 січня 2024 року Рівненський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою зупинив провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до припинення перебування відповідачки у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Мотивував тим, що відповідачка є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, перебуває в районі виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.
		(2) Зміст касаційної скарги та відзиву на неї
		5.           16 лютого 2024 року адвокат в інтересах позивача сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 5723/0/220-24 від 19 лютого 2024 року), у якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, спрямувати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, стягнути з відповідачки 6 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Позивач мотивував касаційну скаргу так:
		5.1.       Належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням особи у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу. Інші докази (довідки, листи з військової частини) є недостатніми (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 (провадження № 61-7918св22)). Відповідачка такого наказу до клопотання про зупинення провадження у справі не додала.
		5.2.       Довідка форми 5 і витяг з наказу командира військової частини не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22)).
		5.3.       Застосування формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 452/1872/20 (провадження № 61-17807св21) зазначив, що, «зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи».
		5.4.       Відповідачка не надала у суді жодного належного доказу, який підтверджує інформацію про те, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан і бере участь у виконанні бойових завдань. Суд апеляційної інстанції не врахував, що у матеріалах справи є довідка від 1 вересня 2023 року № 1490/501нт, яку відповідачка надала також у суді першої інстанції разом із клопотанням про зупинення провадження у справі. Суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду та встановив, що у тій довідці немає інформації про переведення на воєнний стан та залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини НОМЕР_1 (див. ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року).
		5.5.       Апеляційний суд не звернув увагу, що у наданому відповідачкою витягу з наказу від 19 грудня 2023 року № 358 є лише інформація про її прибуття у район розташування населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області та немає підстави для знаходження там. Такими підставами можуть бути як участь у виконанні бойових завдань, так і направлення у відрядження на декілька днів. Посада, яку займає відповідачка, передбачає роботу з документами, а не участь у виконанні бойових завдань.
		5.6.       Суд апеляційної інстанції проігнорував те, що подане 9 січня 2024 року клопотання про зупинення провадження у справі відповідачка підписала особисто. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції вона не знаходилась у районі виконання бойових завдань.
		5.7.       Розглядаючи питання щодо зупинення провадження у справах про стягнення аліментів, суди мають застосовувати міжнародно-правові акти, які мають вищу юридичну силу, ніж закон.
		5.8.       Існує протилежна судова практика щодо застосування зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справах про зміну розміру та способу стягнення аліментів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22). Також немає висновку Верховного Суду щодо застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у контексті дотримання права особи на розумний строк розгляду справи для забезпечення найкращих інтересів дитини.
		6.           28 березня 2024 року адвокат відповідачки сформував у системі «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржену ухвалу апеляційного суду без змін. Мотивував так:
		6.1.       Для підтвердження обґрунтованості судового рішення про зупинення провадження у справі додав: 
		-                  довідку про безпосередню участь відповідачки у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави № 1490/637 від 28 березня 2024 року; 
		-                  витяг із наказу № 6 від 25 лютого 2022 року про зарахування відповідачки до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; 
		-                  витяг із наказу № 1 від 24 лютого 2022 року про переведення військової частини НОМЕР_1 на воєнний стан. Зазначені документи не були долучені до заяви про зупинення провадження у справі, але був витяг із наказу комдива військової частини НОМЕР_1 від 19 грудня 2023 року.
		6.2.       У договорі про надання правової допомоги не визначений порядок обчислення гонорару та цін на послуги адвоката позивача. Останній не надав розрахунку й акта виконаних робіт на підтвердження обсягу виконаних адвокатом робіт. Відсутні належні докази оплати рахунку від 22 січня 2024 року. Тому у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити. Крім того, заявлений розмір витрат, зважаючи на складність справи, є завищеним у порівнянні з ринковими цінами. Тому ці витрати слід зменшити до 1 000,00 грн.
		(3) Зміст ухвал суду касаційної інстанції
		7.           11 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача. Вказав, що підставою оскарження судових рішень є останній абзац частини другої статті 389 ЦПК України.
		8.           5 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		(4) Підстави передання справи на розгляд об`єднаної палати
		9.           Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справу слід передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати. 
		10.        Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати (частина друга статті 403 ЦПК України).
		11.        Передання справи на об`єднану палату на підставі зазначеного припису ЦПК України необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у палатах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які у справах, в яких пріоритетом є якнайкраще забезпечення інтересів дитини, неоднаково тлумачать і застосовують положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Неоднаковий підхід до тлумачення та застосування зазначеного припису не сприяє передбачуваності у вирішенні судами першої й апеляційної інстанцій за подібних спірних правовідносин питання про зупинення провадження у відповідних справах.
		12.        В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).
		13.        Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України).
		14.        Відповідачка, інтереси якої у судовому процесі представляє адвокат, просила апеляційний суд зупинити провадження у справі через її перебування у складі Збройних Сил України. Підтвердила це витягом із наказу командира військової частини про прибуття в район виконання бойового завдання, довідкою командира військової частини про те, що відповідачка призвана на військову службу за мобілізацією 25 лютого 2022 року та перебуває на службі, а також довідкою командира військової частини про те, що з 24 березня до 12 квітня 2022 року та з 20 грудня 2023 року до 5 січня 2024 року (до дати видачі довідки) відповідачка перебувала в районі виконання бойових завдань на території України. 
		15.        Суд апеляційної інстанції зазначену заяву задовольнив. Вважав, що відповідачка як військовослужбовець Збройних Сил України перебуває в районі виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, що є безумовною підставою для зупинення провадження у справі.
		16.        Позивач привертає увагу суду до того, що відповідачка, позбавлена батьківських прав, маючи зараз інший дохід, ніж у неї був, ухиляється від виконання обов`язків з утримання її неповнолітнього сина. Зупинення провадження у справі за змістом позиції позивача є протидією його намаганням стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини у більшому розмірі. Внаслідок цього, слідуючи судженням позивача, страждають лише інтереси дитини, яка не є стороною справи, але для якнайкращого забезпечення яких ініційоване це судове провадження.
		17.        У касаційній скарзі позивач стверджує, що відповідачка до заяви про зупинення провадження у справі не додала доказів переведення її військової частини на воєнний стан, участі у виконанні бойових завдань і тривалості перебування у місцях виконання таких завдань. Тому вважає, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши найкращих інтересів дитини, безпідставно зупинив провадження у справі.
		18.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили таке:
		18.1.    Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2023 року № 1490/5 відповідачка перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України з 25 лютого 2022 року до часу видачі довідки.
		18.2.    Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 5 січня 2024 року № 1490/6 відповідачка у період з 24 березня до 12 квітня 2022 року та з 21 грудня 2023 року до дати видачі довідки проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та перебуває у районі виконання бойових завдань у Коростишеві Житомирської області, Загальцях Бородянського району Київської області, Дачному Бахмутського району Донецької області.
		18.3.    Згідно з витягом із наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 19 грудня 2023 року № 358 відповідачка прибула в район розташування Костянтинівки Краматорського району Донецької області 19 грудня 2023 року.
		19.        Для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідним є переведення військової частини на воєнний стан та участь військовослужбовця цієї частини у виконанні бойових завдань. Зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом, який дозволяє лише на час існування вказаних обставин правомірно припинити з тієї підстави розгляд справи та вчинення інших процесуальних дій. 
		20.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 і від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 виснував, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій.
		21.        Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21 звернув увагу на те, що для застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України слід врахувати, чи представляє військовослужбовець свої інтереси у судах першої й апеляційної інстанцій особисто (пункт 54 постанови), а також, чи не порушуватиме зупинення провадження у справі найкращі інтереси дитини (пункти 57-61 постанови).
		22.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд підтримує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульовану у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21. Вважає, що передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків. 
		23.        Натомість іншого підходу дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22, на яку звернув увагу позивач у касаційній скарзі.
		23.1.    За обставинами тієї справи мати неповнолітніх дітей звернулася із позовом до їхнього батька про зміну розміру та способу стягнення аліментів. Обґрунтувала так: 
		-                  під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у них народилося двоє синів, які після його розірвання проживають із нею;
		-                  розмір отриманих аліментів, встановлений судом у 2018 році, не покриває всіх витрат, пов`язаних із утриманням дітей;
		-                  оскільки відповідач приєднався до лав Збройних Сил України, є військовослужбовцем, отримує систематичний високий дохід, то має можливість допомагати матеріально синам у більшому розмірі. 
		23.2.    Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22 залишив без змін ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі. Мотивував так: суд зобов`язаний зупинити провадження у справі згідно з підставами, передбаченими у частині першій статті 251 ЦПК України; предметом спору є вимога про зміну розміру та способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, а тому відповідне утримання, яке визначив суд, і на яке мають право діти та той із подружжя, з ким вони проживають, відповідач надає.
		24.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що буквальне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може не відповідати якнайкращим інтересам дитини на гідне утримання, зокрема й тоді, коли позивач ставить питання не про стягнення аліментів, а про зміну їхнього розміру та способу стягнення у зв`язку з покращенням майнового стану відповідача.
		25.        В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис є у частині першій статті 10 ЦПК України.
		26.        Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
		27.        На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «C. G. та інші проти Болгарії» від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)).
		28.        ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, § 31, 32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, § 65)).
		29.        Передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду необхідне для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22, за змістом якого імперативність припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та предмет спору, який не стосується стягнення аліментів вперше, переважають над принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
		30.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що, вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, те, чи мав відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Не враховуючи ці обставини, обов`язкове зупинення провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину хоч і відповідатиме певним інтересам відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.
		Керуючись статтями 260, 261, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		у х в а л и в :
		передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2024 року про зупинення провадження у справі.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Головуючий В. І. КратСудді Д. А. Гудима   І. О. Дундар  В. М. Коротун  Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...