Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/638/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2024. Зареєстровано: 23.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/730/3/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100000000342

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)21202
		Справа №730/638/23
		Провадження № 1-кп/730/3/2024
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" липня 2024 р. м. Борзна
		 
		Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		прокурора - ОСОБА_6 
		захисника - ОСОБА_7 
		обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		потерпілого - ОСОБА_10 
		представників потерпілого ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		представників потерпілої особи Плисківської сільської ради - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №12022100000000342 від 10.06.2022р. по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Дмитрівка Бахмацького району Чернігівської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта вища, розлученої, працюючої на посаді Плисківського сільського голови Ніжинського району Чернігівської області, не судимої, - 
		 
		в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2, 4 ст.190 КК України, -
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Рябухи Талалаївського району Чернігівської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_3 , громадянки України, освіта середня, вдови, пенсіонерки, не судимої, - 
		 
		в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2, 4 ст.190 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_8 , працюючи Плисківським сільським головою с. Плиски Ніжинського Чернігівської області й будучи згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» головною посадовою особою територіальної громади відповідного села, що здійснює функції представника даного органу місцевого самоврядування, тобто відповідно до ч.3 ст.18, п.1 Примітки до ст.364 КК України являється службовою особою, протягом 2021 року вчинила зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи (своєї баби ОСОБА_9 ) використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, завдавши тяжкі наслідки; службове підроблення - видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки; заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_9 групою осіб, в особливо великих розмірах та повторно; ОСОБА_9 вчинила використання завідомо підробленого документа; заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_8 групою осіб, в особливо великих розмірах та повторно.
		Зазначені кримінальні правопорушення скоєні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за наступних обставин.
		ОСОБА_8 обрано Плисківським сільським головою та 26 листопада 2020 року прийнято Присягу посадової особи місцевого самоврядування - Плисківського сільського голови.
		ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді Плисківського сільського голови, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці на початку 2021 року вступила в попередню злочинну змову зі своєю рідною бабою ОСОБА_9 з метою протиправного заволодіння шляхом обману чужим майном - житловим будинком АДРЕСА_4 .
		Діючи з корисливих спонукань для досягнення злочинної мети - заволодіння зазначеним житловим будинком на користь ОСОБА_9 , відповідно до заздалегідь розробленого ними плану, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні Плисківської сільської ради, що розташована за адресою с. Плиски Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності, 33 , у середині травня 2021 року, достеменно знаючи, що будинку АДРЕСА_4 не існує, та що її баба ОСОБА_9 зареєстрована в АДРЕСА_7 , а постійно мешкає у АДРЕСА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, видала в інтересах ОСОБА_9 офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями, а саме: довідку Плисківської сільської ради №345 від 17.05.2021р. про те, що ОСОБА_9 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 та обслуговує земельну ділянку, що не відповідало дійсності; довідку Плисківської сільської ради №345 від 17.05.2021р. про те, що за адресою АДРЕСА_4 знаходиться житловий будинок, що не відповідало дійсності, бо згідно наданої КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради інформації замовлення на технічну інвентаризацію будинку по АДРЕСА_4 до бюро не надходило й інвентаризаційна справа в їх архівах відсутня. 
		Надалі, реалізуючи свої кримінально-протиправні наміри за заздалегідь розробленим планом, ОСОБА_9 , виконуючи відведену їй роль, достовірно знаючи, що вона зареєстрована й постійно проживає в АДРЕСА_3 , у середині травня 2021 року видану їй Плисківським сільським головою ОСОБА_8 завідомо неправдиву довідку №345 від 17.05.2021р., відповідно до якої ОСОБА_9 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 та обслуговує земельну ділянку, використала шляхом надання її до ПП «Землемір», що розташоване за адресою АДРЕСА_8 . 
		Після цього, на підставі вказаної фіктивної довідки №345 від 17.05.2021р. ПП «Землемір» 24 травня 2021 року видало на ім`я ОСОБА_9 . Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 , де фактично знаходиться будинок АДРЕСА_4 .
		У подальшому  ОСОБА_9 , продовжуючи виконувати свою кримінально-протиправну роль, 31 травня 2021 року видану їй Плисківським сільським головою  ОСОБА_8  завідомо неправдиву довідку №345 від 17.05.2021р., відповідно до якої за адресою АДРЕСА_4  знаходиться житловий будинок, використала шляхом надання її державному реєстратору Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області ОСОБА_17 , що знаходиться за адресою с. Плиски Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності, 33 , чим ввела вказаного державного реєстратора в оману. 
		Після цього, державний реєстратор Плисківської сільської ради ОСОБА_17 , будучи введеною в оману кримінально-протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і не розуміючи їх дійсних злочинних намірів, на підставі вказаної фіктивної довідки №345 від 17.05.2021р., виданої Плисківським сільським головою ОСОБА_8 , та Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 , виданого 24 травня 2021 року ПП «Землемір», 31 травня 2021 року зареєструвала за ОСОБА_9 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт - житловий будинок АДРЕСА_4 , вартість якого становить 1360617 грн.
		У результаті вищезазначених узгоджених кримінально-протиправних дій Плисківського сільського голови ОСОБА_8 та її баби ОСОБА_9 , вчинених за попередньою змовою групою осіб шляхом обману та зловживанням ОСОБА_8 службовим становищем і службового підроблення, ОСОБА_9 незаконно заволоділа будинком АДРЕСА_4 вартістю 1360617 грн, що призвело до тяжких наслідків та заподіння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на вказану суму.
		Крім того, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді Плисківського сільського голови, у невстановлених досудовим розслідуванням місці та час вступила в попередню злочинну змову зі своєю рідною бабою ОСОБА_9 з метою повторного протиправного заволодіння шляхом обману чужим майном - земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0524га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_4 .
		Діючи з корисливих спонукань відповідно до заздалегідь розробленого з ОСОБА_8 плану, ОСОБА_9 , яка зареєстрована й проживає в АДРЕСА_3 , 11 травня 2021 року звернулась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, де її онука ОСОБА_8 займала посаду Плисківського сільського голови.
		Після видачі в середині травня 2021 року завідомо неправдивої довідки №345 від 17.05.2021р., згідно якої ОСОБА_9 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 та обслуговує земельну ділянку, та продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді Плисківського сільського голови, виконуючи свою кримінально-протиправну роль, затвердила шляхом підписання рішення №197-8/VIII від 27.05.2021р. про надання дозволу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Плисківської сільської ради ОСОБА_9 згідно поданої нею заяви від 11.05.2021р.
		Надалі, реалізуючи свої злочинні наміри та виконуючи відведену їй кримінально-протиправну роль, ОСОБА_9 у вересні 2021 року надала до ПП «Землемір» рішення Плисківської сільської ради №197-8/VIII від 27.05.2021р. про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Плисківської сільської ради, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7420886000:01:001:0703, розташована в АДРЕСА_5 , та Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого 31 травня 2021 року державним реєстратором Плисківської сільської ради ОСОБА_17 право власності на об`єкт житлової нерухомості будинок АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_9 .
		На підставі вказаних та інших документів ПП «Землемір» виготовило на замовлення ОСОБА_9 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_4 , на території Плисківської сільської ради.
		Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, направлені на заволодіння земельною ділянкою, що належала Плисківській сільській раді та на якій знаходився будинок АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 20 жовтня 2021 року звернулась до Плисківської сільської ради, де її онука ОСОБА_8 займала посаду сільського голови, із заявою про затвердження розробленого ПП «Землемір» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді Плисківського сільського голови, достеменно знаючи, що її баба ОСОБА_9 постійно мешкає у АДРЕСА_3 і що будинку АДРЕСА_4 не існує, виконуючи свою кримінально-протиправну роль, затвердила шляхом підписання рішення Плисківської сільської ради №302-15/VIII від 22.10.2021р. про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки на території Плисківської сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_9 передано у власність земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,0524га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, яка розташована в АДРЕСА_4 .
		Після цього, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію своїх криміально-протиправних намірів, діючи з корисливих спонукань за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з метою заволодіння чужим майном, 02 листопада 2021 року звернулась із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до державного реєстратора Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області ОСОБА_18 та надала останній затверджене Плисківським сільським головою ОСОБА_8 рішення Плисківської сільської ради №302-15/VIII від 22.10.2021р. про передачу у власність ОСОБА_9 земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0,0524га, з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, яка розташована в АДРЕСА_4 , чим ввела вказаного державного реєстратора в оману. 
		Державний реєстратор Височанської сільської ради ОСОБА_18 , будучи введеною в оману кримінально-протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і не розуміючи їх дійсних злочинних намірів, 02 листопада 2021 року зареєструвала за ОСОБА_9 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, що розташована в АДРЕСА_4 , вартість якої становить 31702 грн. 
		У результаті вищевказаних узгоджених кримінально-протиправних дій Плисківського сільського голови ОСОБА_8 та її баби ОСОБА_9 , вчинених за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману й повторно, ОСОБА_9 незаконно заволоділа зазначеною земельною ділянкою комунальної власності, чим Плисківській сільській раді завдано матеріального збитку на суму 31702 грн.
		Обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні винною себе в пред`явленому обвинуваченні й цивільні позови ОСОБА_10 та прокурора в інтересах держави не визнала у повному обсязі й просила її виправдати. Пояснила, що працює на посаді Плисківського сільського голови з 2015 року; на дану посаду переобиралась в 2017 та 2020 роках. Із ОСОБА_10 знайома з 2012 року й до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну була з ним у дружніх відносинах, співпрацювали. Не заперечує, що будинок у АДРЕСА_9 - це один і той же будинок, у якому раніше жила сім`я вчителів ОСОБА_19 та була бібліотека, а потім ним став опікуватися ОСОБА_10 . У цьому будинку були проведені ремонтно-відновлювальні роботи, завезені нові меблі, побутова техніка, посуд, але згодом він став занепадати. В зв`язку з гарними відносинами на її пропозицію ОСОБА_10 у квітні 2021 році дозволив їй оформити документи на право власності на вказаний будинок і земельну ділянку під ним. Вона повідомила ОСОБА_10 , що буде оформляти власність на свою бабу ОСОБА_9 , згідно законодавства спочатку на будинок, а потім на землю, проти чого ОСОБА_10 не заперечував. У травні 2021 року близько 10 днів вона з бабою наводили порядок у цьому господарстві, прибирали, але ночували в будинку лише одного разу. Стверджує, що баба сама займалась оформленням правоустановлюючих документів на будинок і присадибну земельну ділянку; вона, як сільський голова, у процес підготовки та оформлення цих документів не втручалась, їх готували відповідні спеціалісти, на яких жодного впливу не мала, а лише підписувала надані їй довідки та рішення ради; участі на сесіях ради під час розгляду питань, що стосувалися даного нерухомого майна, не брала із-за конфлікту інтересів, а депутати розуміли про який будинок іде мова; наміру шляхом обману незаконно заволодіти будинком та землею у неї не було. Зазначає, що ініційоване ОСОБА_10 дане кримінальне провадження є наслідком погіршення між ними з початку війни особистих стосунків. Надалі надавати показання та відповідати на запитання відмовилась, пославшись на ст.63 Конституції України.
		Обвинувачена ОСОБА_9 у судовому засіданні винною себе в пред`явленому обвинуваченні й цивільний позов прокурора в інтересах держави не визнала у повному обсязі; від дачі показань відмовилась.
		Заслухавши обвинувачених, допитавши потерпілого, представників потерпілих, свідків, експертів, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
		Потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що в будинку АДРЕСА_4 раніше проживала сім`я вчителів ОСОБА_19, які його приватизували і яким Плисківська сільська рада видала відповідні правоустановлюючі документи, оригінали яких знаходяться в нього. Потім ОСОБА_19 виїхали до Росії, де й померли, їх будинок пустував, поступово руйнувався, прийшов у занедбаний стан, але знаходився у центрі села, і в 2008 році ТОВ «Агросервіс» придбало даний будинок у внука ОСОБА_19 ОСОБА_20 за письмовою розпискою, але із-за труднощів у оформленні спадкових документів нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу не укладали; ОСОБА_20 , отримавши гроші в сумі 4000 грн, передав ТОВ «Агросервіс» оригінали документів на право власності на будинок. Потім у 2013 році директор ТОВ «Агросервіс» ОСОБА_21 фактично передав будинок йому, як власнику 80%, з 2014 року - 100% частки статутного капіталу ТОВ «Агросервіс», а також ключі й наявні вищезазначені документи на будинок. Вважає, що з цього часу він є власником зазначеного будинку, почав володіти, користуватися ним, за власні кошти провів у ньому великий обсяг ремонтно-відновлювальних робіт, облаштував прибудинкову територію, укомплектував меблями, технікою, посудом, але підтверджуючі ці витрати документи не збереглися. У його баченні цей будинок, як і інша нерухомість у с. Плиски, якою він опікувався, мав бути соціальним проектом для мешканців місцевої територіальної громади, приїжджих гостей. З його дозволу в ньому ОСОБА_8 , працівники сільської ради, а також інші особи, проводили різні офіційні та приватні зустрічі, свята. Коли в 2022 році дізнався, що в даному будинку живе ОСОБА_22 й оформив на нього право власності, то звернувся в поліцію. Стверджує, що ОСОБА_9 у с. Плиски, зокрема й у його будинку, ніколи не проживала, про існування будинку АДРЕСА_4 йому невідомо, він ніколи не будувався, на нього не було особових рахунків по оплаті житлово-комунальних послуг, дозволу ОСОБА_8 на переоформлення у власність на неї чи її бабу ОСОБА_9 належного йому будинку АДРЕСА_4 він не надавав; у ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 вже є придбаний будинок, де зараз живе її син. Вказує, що в даному випадку ОСОБА_8 із залученням баби була застосована поширена в Україні корупційна шахрайська схема незаконного заволодіння чужим майном шляхом маніпуляцій з адресою місцезнаходження нерухомого майна, адже нумерації будинку з літерою «А» не могло бути без існування первісного будинку АДРЕСА_4 . У зв`язку з цим, підтримує в повному обсязі заявлений ним цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 на його користь матеріальної шкоди у розмірі експертної вартості будинку в сумі 1360617 грн, а також моральної шкоди в сумі 100000 грн, з наведених у позовній заяві підстав. Погоджується із запропонованим прокурором для обвинувачених покаранням.
		Представники потерпілої особи Плисківської сільської ради в судовому засіданні пояснили, що в погосподарській книзі по АДРЕСА_4 немає, а значиться лише будинок АДРЕСА_4 , чому в ОСОБА_10 документи видані на буд.№24 їм невідомо, проте це один і той же будинок. У ньому раніше проживала сім`я вчителів ОСОБА_19 і була бібліотека, потім ним став опікуватися ОСОБА_10 , а зараз там проживає ОСОБА_22 Ключі від цього будинку лежали в кабінеті сільського голови. ОСОБА_9 трохи проживала вдома у своєї онуки ОСОБА_8 по АДРЕСА_13, але по АДРЕСА_4 ОСОБА_9 не бачили. На сесії ради питання щодо оформлення ОСОБА_9 . приватизаційних документів на земельну ділянку розглядались без обговорень, при цьому ОСОБА_8 повідомляла про конфлікт інтересів. У даному кримінальному провадженні не вважають Плисківську сільську раду потерпілою особою, оскільки спірний будинок не перебував у комунальній власності місцевої територіальної громади, земельною ділянкою під ним сільська рада не могла розпоряджатися в повному обсязі, а ОСОБА_9 після оформлення документів на право власності на вказаний будинок скористалась своїм правом на безоплатну приватизацію присадибної земельної ділянки на законних підставах. У зв`язку з цим, не підтримують заявлений у їх інтересах прокурором цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, у сумі 31702 грн.
		Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що з ОСОБА_10 знайомий із 2018 року. ОСОБА_8 в 2021 році запропонувала йому купити спірний будинок, але спочатку надала можливість у ньому безоплатно пожити близько 6 місяців, передала ключі. Будинок був запущений і він вклав у його ремонт близько 400000 грн. Перемовини про купівлю-продаж будинку вів із ОСОБА_8 , якій і віддав обумовлену суму грошей; про причетність ОСОБА_9 до цього будинку йому нічого невідомо, вона в ньому не проживала, хоча в с. Плиски бачив її неодноразово. Оскільки нотаріус не встигав оформити всі документи, то від імені ОСОБА_9 була оформлена довіреність на його дочку; крім паспорту й коду, він особисто нотаріусу ніяких документів не надавав.
		Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що з вересня 2018 року здійснює підприємницьку діяльність у с. Плиски й від місцевих мешканців обізнана, що власником буд. АДРЕСА_4 є ОСОБА_10 . З його дозволу у цьому будинку, який був обладнаний усім необхідним для проживання, деякий час мешкала її мати, приїжджі футболісти, інші особи, були присутні на різних заходах ОСОБА_8 й працівники сільської ради. Чи проживала в даному будинку ОСОБА_9 та про оформлення документів про перехід права власності на будинок і присадибну земельну ділянку їй невідомо.
		Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що ТОВ «Агросервіс», у якому він працював бухгалтером, у 2008 році придбало в ОСОБА_20 буд. АДРЕСА_4 , сплативши йому по письмовій розписці гроші. Вказаний будинок був занедбаний і поставити його на баланс товариства не вдалося, оскільки ОСОБА_20 не переоформив його в спадщину, проте передав керівнику оригінали всіх правоустановлюючих документів на будинок. Потім у 2013 році засновником ТОВ «Агросервіс» з часткою 80% статутного фонду став ОСОБА_10 , якому передали серед інших, і зазначені документи на будинок АДРЕСА_4 та ключі. У подальшому з дозволу ОСОБА_10 він тричі був на ділових зустрічах у цьому будинку, який мав комфортний вигляд та обстановку. ОСОБА_9 у селі та в цьому будинку не бачив, а ОСОБА_22 говорив, що купив його і живе там близько двох років. На сесії ради по земельних питаннях доповідала ОСОБА_25 і при голосуванні за проект землеустрою та приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_4 якихось складнощів не виникало, голосували списком по всіх питаннях, самого проекту не бачив.
		Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що працює директором ПП « Землемір » і за заявою ОСОБА_9 виїздив на місце розташування житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_4 . Спочатку необхідно оформити технічну документацію на будинок, а потім землю під ним. Чи надавала заяви з документами особисто ОСОБА_9 і кому потім була передана виготовлена технічна документація не пам`ятає; при огляді домогосподарства була присутня якась жінка, але не ОСОБА_9 ; ОСОБА_22 й спілкування з ним також не було; їх впустили на територію хтось із працівників сільської ради; будинок придатний для проживання. Підставою для виготовлення Технічного паспорту на будинок на ім`я ОСОБА_9 була відповідна довідка з сільської ради про те, що ОСОБА_9 проживає в ньому без реєстрації. Розбіжності в адресах земельної діялянки у проектній документації пояснює виділенням її з інших земельних ділянок, які підтягувались у реєстр автоматично; без зазначення в рішенні сесії ради точної адреси земельної ділянки він би ці документи в роботу не прийняв.
		Свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що разом із ОСОБА_29 , ОСОБА_30 на замовлення ОСОБА_10 робили ремонт у будинку по АДРЕСА_4 , який знаходився поряд зі школою і перебував у занедбаному стані; матеріалами забезпечував ОСОБА_10 , який і розраховувався за виконану роботу.
		Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що працює спеціалістом у відділі земельних ресурсів Плисківської сільської ради. В погосподарській книзі значиться адреса будинку АДРЕСА_9 - немає, хоча такого бути не може, очевидно кимось із працівників сільської ради, які заповнювали цю книгу, була допущена помилка. Однак, це один і той же будинок, у якому колись жила сім`я вчителів ОСОБА_19 і була бібліотека. Потім власники даного будинку померли, він занедбався, стояв пустим. Через деякий час цим будинком став опікуватися ОСОБА_10 , відновив його до комфортного для проживання стану, дозволяв працівникам сільської ради й іншим особам проводити там різні зустрічі. На території вказаного домогосподарства вона двічі помічала ОСОБА_9 з дочкою до 2021 року, але щоб ОСОБА_9 там жила до 11 травня 2021 року, не бачила. Як ОСОБА_9 оформила право власності на вказаний житловий будинок не пам`ятає, проте 11 травня 2021 року особисто приходила в їх відділ і подавала заяву з документами на земельну ділянку під цим будинком. Хто із спеціалістів їх відділу виносив на розгляд постійної земельної комісії ради питання щодо проекту рішення про затвердження проекту землеустрою на присадибну ділянку, де були зазначені різні адреси, не знає, але не вона. 
		Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працює державним реєстратором Плисківської сільської ради і що ОСОБА_9 є онукою ОСОБА_8 не знала. ОСОБА_9 сама приходила до неї і подала всі документи, на підставі яких вона й зареєструвала за ОСОБА_9 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_4 , проте які це були документи не пам`ятає. Вказує, що згідно чинного законодавства такими документами є технічний паспорт на будинок, довідка на основі виписки з погосподарської книги або сама виписка з погосподарської книги про осіб, що проживають у будинку.
		В судовому засіданні встановлено й підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконкому Плисківської сільської ради №9 від 18.02.1993р. дозволено ОСОБА_31 приватизувати будинок, в якому він проживає дуже давно.
		На виконання даного рішення органом приватизації при Плисківській сільській раді 16 квітня 1993 року було видано Свідоцтво про право власності на житло, згідно якого ОСОБА_31 , ОСОБА_32 на праві приватної, спільної сумісної власності належить будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; загальна площа будинку становить 98,8 кв.м.
		Додатком до цього Свідоцтва є виготовлений Ніжинським МБТІ на ім`я ОСОБА_33 . Технічний паспорт на будинок.
		Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_34 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Брянськ.
		Згідно довіреності, посвідченої нотаріусом м. Брянська ОСОБА_35 від 21.09.1995р. та зареєстрованої в реєстрі за №3180, ОСОБА_36 доручила ОСОБА_20 продати належний їй на праві особистої власності житловий будинок із земельною ділянкою, що знаходяться в АДРЕСА_4 ; строк дії даної довіреності три роки.
		Відповідно до копії письмової розписки від 03.10.2008р. ОСОБА_20 повідомляє, що продав приватний будинок у с. Плиски Борзнянського району Чернігівської області під знос ТОВ «Агросервіс», за що отримав 4000 грн, претензій до ТОВ «Агросервіс» не має. Підпис ОСОБА_20 на даній розписці посвідчений секретарем Плисківської сільської ради ОСОБА_37 
		14 вересня 2010 року Ніжинським МБТІ було повторно виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_4 , в якому відсутнє П.І.Б. власника будинку.
		У наданій суду представником Плисківської сільської ради погосподарській книзі №7 за 1991-1995 роки членами домогосподарства по АДРЕСА_4 значаться ОСОБА_38 , ОСОБА_39 .
		В обліковій картці об`єкта погосподарського обліку на 2021-2025 роки Плисківської сільської ради містяться записи щодо домоволодіння по АДРЕСА_4 , 1928 року побудови, загальною площею житлового будинку 93,3 кв.м., присадибною земельною ділянкою 0,0524га, та його голови - ОСОБА_9 , а потім - ОСОБА_22 .
		Рішенням 39-ої сесії 6-го скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 17.09.2015р. вулицю Леніна перйменовано на Незалежності.
		Водночас згідно наданої КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради інформації від 25.07.2022р. замовлення на технічну інвентаризацію будинку по АДРЕСА_4 до бюро не надходило, інвентаризаційна справа в архівах БТІ відсутня.
		Рішенням 1-ої сесії 8-го скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №1-1/VIII від 26.11.2020р. вирішено взяти до відома інформацію про результати виборів Плисківського сільського голови та обрання на дану посаду ОСОБА_8 ; заслухати складення Присяги посадової особи місцевого самоврядування Плисківським сільським головою ОСОБА_8 та вважати її такою, що вступила на посаду; зберегти Плисківському сільському голові ОСОБА_8 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад.
		Згідно з ч.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.
		Отже, з 26 листопада 2020 року ОСОБА_8 , склавши відповідну Присягу, набула повноважень Плисківського сільського голови Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
		Згідно зі ст.3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
		За приписами ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру»; 11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання; 11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.12, ч.5 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
		Отже, ОСОБА_8 з огляду на її повноваження Плисківського сільського голови, як посадової особи органу місцевого самоврядування, в силу положень ч.3 ст.18, п.1 Примітки до ст.364 КК України має статус службової особи.
		Згідно метричних документів органу ДРАЦС ОСОБА_9 є бабою ОСОБА_8 по материній лінії.
		Відповідно до копії паспорту та інформації Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 08.07.2022р., 11.03.2024р. ОСОБА_9 зареєстрована в АДРЕСА_1 , з 12.01.2018р., але фактично проживає у своєї доньки в АДРЕСА_3 .
		За підписом сільського голови ОСОБА_8 від імені Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області була видана довідка №345 від 17.05.2021р. ОСОБА_9 про те, що вона проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 та обслуговує земельну ділянку.
		Також за підписом сільського голови ОСОБА_8 від імені Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області була видана довідка з тим же номером і датою - №345 від 17.05.2021р. ОСОБА_9 про те, що за адресою АДРЕСА_4 знаходиться житловий будинок.
		24 травня 2021 року ОСОБА_9 , мешканка АДРЕСА_7 , подала до ПП « Землемір » заяву-замовлення на проведення технічної інвентаризації житлового будинку з господарськими будівлами і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_4 , 1928 року забудови. 
		ПП « Землемір » станом на 24 травня 2021 року виготовлено на ім`я ОСОБА_9 . Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_4 , в якому зазначено рік спорудження будинку - 1928р., загальна площа - 93,3 кв.м.
		У матеріалах інвентаризаційної справи ПП «Землемір», на підставі яких на ім`я ОСОБА_9 було виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_4 , міститься довідка Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №345 від 17.05.2021р., підписана сільським головою ОСОБА_8 , видана ОСОБА_9 про те, що вона проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 та обслуговує земельну ділянку.
		За заявою ОСОБА_9 від 31.05.2021р. з реєстраційним номером НОМЕР_1 та на підставі виготовленого ПП «Землемір» Технічного паспорта від 24.05.2021р., виданої Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області довідки №345 від 17.05.2021р., державним реєстратором Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області ОСОБА_17 31.05.2021р. проведено реєстрацію за ОСОБА_9 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок з господарськими будівлами та спорудами загальною площею 93,3 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_4 . 
		11 травня 2021 року ОСОБА_9 , яка мешкає в АДРЕСА_14, ідент.номер НОМЕР_2 , подала заяву до сесії Плисківської сільської ради, в якій просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею __ га на території АДРЕСА_1 .
		Рішенням 8-ої сесії 8-го скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №197-8/VIII від 27.05.2021р., підписаного сільським головою ОСОБА_8 , розглянувши заяву ОСОБА_9 з доданими до неї документами, вирішено надати ОСОБА_9 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,16га зі зміною цільового призначення з будівництва та обслуговування будівель торгівлі на для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд для передачі у власність. Земельна ділянка знаходиться на території Плисківської сільської ради.
		24.09.2021р.  ОСОБА_9  (замовник) уклала з ПП «Землемір» (виконавець) договір №492 про виконання робіт із землеустрою, додатком до якого є завдання на виконання робіт, згідно яких виконавець зобов`язувався розробити замовнику проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0524га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою:  АДРЕСА_4 , на території Плисківської сільської ради. Підставою для виконання роботи є рішенням Плисківської сільської ради №197-8/VIII від 27.05.2021р.
		На основі вказаних та інших документів ПП «Землемір» виготовило ОСОБА_9 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0524га, розташованої в АДРЕСА_4 , на території Плисківської сільської ради.
		20 жовтня 2021 року ОСОБА_9 , яка мешкає в АДРЕСА_7 , ідент.номер НОМЕР_2 , подала заяву до сесії Плисківської сільської ради, в якій просить затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0524га, розташованої в АДРЕСА_4 на території Плисківської сільської ради Чернігівської області з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991. У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 07.10.2021р. ПП «Землемір», маються такі ж відомості щодо даної земельної ділянки.
		Рішенням 15-ої сесії 8-го скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №302-15/VIII від 22.10.2021р., підписаного сільським головою ОСОБА_8 , вирішено затвердити ОСОБА_9 проект землеустрою з відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0524га, яка розташована: АДРЕСА_4 на території Плисківської сільської ради; передати ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , у власність земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,0524га, а саме: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7420886000:01:001:0991, яка розташована: АДРЕСА_4 на території Плисківської сільської ради.
		За інформацією ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області земельна ділянка площею 0,0524га з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991 утворилась шляхом поділу із земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:01:001:0703 за адресою АДРЕСА_4 , яка раніше була в оренді ТОВ «Агросервіс». Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та рішення 15-ої сесії 8-го скликання Плисківської сільської ради у Державний земельний кадастр було внесено зміни 01.11.2021р. стосовно цільового призначення та адреси земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, а саме: із «03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на «02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», змінена адреса із АДРЕСА_4 на АДРЕСА_4 .
		За заявою ОСОБА_9 від 02.11.2021р. із реєстраційним номером 48831509 та на підставі рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №302-15/VIII від 22.10.2021р. державним реєстратором Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області ОСОБА_18 02.11.2021р. проведено реєстрацію за ОСОБА_9 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 0,0524га, кадастровий номер 7420886000:01:001:0991, що розташована в АДРЕСА_4 .
		У подальшому ОСОБА_9 , від імені якої на підставі довіреності від 09.11.2021р. діяла ОСОБА_40 , за договором купівлі-продажу житлового будинку та договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_41 22.12.2021р. та зареєстрованих у реєстрах за №1632, №1633, продала ОСОБА_22 житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_4 , та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0524га, кадастровий номер 7420886000:01:001:0991, яка розташована в АДРЕСА_4 .
		Відповідно протоколу огляду місця події від 05.08.2022р. за участю судового експерта ОСОБА_42 і в присутності власника ОСОБА_22 проведено огляд житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_4 , але нічого не вилучалось.
		Згідно протоколу огляду місця події від 31.01.2023р. за участю спеціаліста в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, що розташована в АДРЕСА_4 , складено схему та відомість про встановлені межові знаки, але нічого не вилучалось.
		За висновком судової будівельно-технічної експертизи №1-09/8 від 09.08.2022р., виконаної за постановою слідчого судовим експертом ОСОБА_43 , житловий будинок літ.»А» за адресою: АДРЕСА_4 , згідно Технічного паспорту, що виготовлений КП «Ніжинське МБТІ» Чернігівської обласної ради від 14.09.2010р., є тим самим об`єктом нерухомого майна, що і житловий будинок АДРЕСА_4 , згідно Технічного паспорту, що виготовлений ПП «Землемір» від 24.05.2021р., який у період з 14.09.2010р. по 24.05.2021р. зазнав змін у частині загальної та житлової площі, кількості приміщень (в тому числі житлових), зовнішніх розмірів, внутрішньої висоти, складу влаштованих інженерних систем та господарських будівель і споруд. 
		За висновком судової оціночно-будівельної експертизи №1-14/12 від 14.12.2022р., виконаної за постановою слідчого судовим експертом ОСОБА_43 , залишкова вартість будинку АДРЕСА_4 станом на 04.06.2021р. складає 1360617 грн.
		За висновком судової оціночно-земельної експертизи №1-06/02 від 06.02.2023р., виконаної за постановою слідчого судовим експертом ОСОБА_43 , ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0524га з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, що розташована по АДРЕСА_1 , в цінах станом на 02.11.2021р. складає 31702 грн.
		Ці свої висновки експерт ОСОБА_44 підтвердив і в судовому засіданні, зазначивши, що перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Український центр судових експертиз», яке оплачує його працю за відповідними тарифами й за дорученням керівництва якого та на підставі відповідих постанов слідчого проводив вищевказані експертизи.
		За висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/55694-ПЧ від 06.02.2023р. підпис у наданій на дослідження Довідці №345 від 17.05.2021р., виданій Плисківським сільським головою ОСОБА_8 в графі «Сільський голова» виконаний ОСОБА_8 . Підпис у заяві-замовленні ОСОБА_9 від 24.05.2021р. на проведення технічної інвентаризації на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням.
		Таким чином, як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_4 , та житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_4 , є одним і тим же житловим будинком з двома входами, 1928 року побудови; його поділ у встановленому законом порядку на частини з літерними позначеннями не проводився. Дана обставина не оспорюється сторонами кримінального провадження, потерпілими особами, підтверджується показаннями допитаних свідків, протоколом огляду місця події з відеофайлом, висновком судової будівельно-технічної експертизи №1-09/8 від 09.08.2022р., а також узгоджується з положеннями ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», затвердженим Кабінетом Міністрів України Порядком присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (літера використовується у разі, коли відсутня можливість забезпечити послідовну нумерацію будівель, розташованих вздовж вулиці).
		Разом з тим, суд не погоджується з доводами сторони обвинувачення та потерпілого про те, що спочатку ТОВ «Агросервіс», а потім ОСОБА_10 , фактично набув право власності на дане домогосподарство з огляду на таке.
		Так, у довіреності від 21.09.1995р., за якою ОСОБА_36 доручила ОСОБА_20 продати належний їй житловий будинок із земельною ділянкою, що знаходяться в с. Плиски, вказано строк дії документа в три роки, у зв`язку з чим ОСОБА_20 у 2008 році не мав жодних повноважень на вчинення якихось дій щодо цих об`єктів нерухомого майна.
		Водночас сама письмова розписка від 03.10.2008р., згідно якої ОСОБА_20 ніби-то продав за 4000 грн під знос ТОВ «Агросервіс» вказаний будинок, у силу положень ст.203, 205, 209, 210, 215, 216, 657 ЦК України є нікчемним правочином і не створює юридичних наслідків, оскільки купівля-продаж зазначеного нерухомого майна не відбулася в письмовій нотаріальній формі та не проведено її державної реєстрації, чого не заперечує і сам ОСОБА_10 .
		Також матеріали кримінального провадження не містять жодних рішень щодо передачі ТОВ «Агросервіс» вищевказаного будинку ОСОБА_10 , як власнику 80% частки статутного капіталу товариства. При цьому, суд зважує і на те, що особа, яка є учасником (власником відповідно частки в статутному капіталі товариства), з огляду на положення ст.113-117, 140 ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про товариства з обмежено та додатковою відповідальністю» має лише корпоративні права, тоді як власником майна є саме товариство. 
		Наявність у ОСОБА_10 ключів та оригіналів правоустановлюючих документів на спірне домоволодіння, як то зазначає потерпілий, не дає підстав вважати його ані фактичним, ані юридичним власником цього майна. До того ж, у матеріалах кримінального провадження містяться лише копії вказаних документів, долучених та завірених за заявою самого ОСОБА_10 , тоді як безпосередньо їх оригіналів ОСОБА_10 ні органу досудового розслідування, ні суду не надав.
		Натомість суд вважає, що за тривалої відсутності власників вказаного домогосподарства чи їх спадкоємців або коли вони не відомі, саме Плисківська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, на території якої розміщено дане нерухоме майно, повинна була вжити відповідних організаційних заходів і в судовому порядку оформити за собою право власності на це майно (як безхазяйну річ - ст.335 ЦК України, чи відумерлу спадщину - ст.1277 ЦК України).
		Разом з тим, вищеописана ситуація стосовно надання органом досудового розслідування ОСОБА_10 статусу потерпілого в кримінальному провадженні жодним чином не впливає на правову кваліфікацію дій обвинувачених по вчиненню ними шахрайства.
		Адже, у кримінально-правовому та кримінальному процесуальному змісті поняття потерпілий з`являється у разі заподіяння шкоди внаслідок вчинення злочину. Втім зміст, значення і обсяг поняття потерпілого в кримінальному праві не збігається з поняттям потерпілого в кримінальному процесуальному аспекті, де вони мають різне правове значення.
		Стосовно змісту кримінального процесуального аспекту поняття потерпілого суд виходить із того, що особа визнана потерпілим у кримінальному провадженні, відповідно до приписів кримінального процесуального закону набуває такого процесуального статусу протягом всього кримінального провадження і кримінальний процесуальний закон не містить у своєму змісті підстав та порядку позбавлення ОСОБА_10 процесуального статусу потерпілого за наслідками судового розгляду.
		Щодо кримінально-правового аспекту суд виходить із того, що про потерпілого йдеться саме в ч.2 ст.190 КК, де передбачено відповідальність (серед інших кваліфікуючих ознак) за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), що заподіяло значної шкоди потерпілому. Конкретизація ознак об`єктивної сторони шахрайства, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ознакою потерпілого обумовлена тим, що згідно з п.2 Примітки до ст.185 КК значна шкода визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.). За змістом цієї норми встановлення значної шкоди обумовлюється як вартісним критерієм (від 100 до 250 н.м.д.г.), так і врахуванням матеріального становища потерпілого. При цьому, шахрайство визнається вчиненим у великих, особливо великих розмірах, якщо кримінальне правопорушення вчинене на суму, яка в 250 і більше та, відповідно в 600 і більше разів перевищує н.м.д.г., де кримінальна відповідальність за особливо кваліфікованими складами цього злочину не пов`язана із врахуванням матеріального становища потерпілого (ч.3, 4 ст.190 КК України). 
		Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов`язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. 
		Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності 
		за шахрайство є усвідомлення суб`єктом злочину того факту, що предмет злочину є для нього чужим, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого дійсного 
		чи уявлюваного права на нього. Вказівка в ст.190 КК України на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв`язку між його об`єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов`язана, як правило, не з встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а з встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи).
		Усвідомлення винуватим, кому саме належить чуже для нього майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет злочину, не є обов`язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч.2 ст.190 КК України.
		Наведені висновки суду узгоджуються з постановами Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі №569/14942/17, від 14 вересня 2022 року у справі №419/703/16-к, від 21 квітня 2021 року у справі №712/48/15-к та інших у схожих за змістом правовідносин.
		Відтак, вирішальним у даній справі має та обставина, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 чітко усвідомлювали той факт, що спірний житловий будинок являється для них чужим і вони заволодівали ним у незаконний спосіб обманним шляхом; подальше ж заволодіння обвинуваченими присадибною земельною ділянкою стало можливим шляхом надання вигляду «безоплатної приватизації» унаслідок їх первісних шахрайських дій із будинком, що розташований на цій земельній ділянці. Водночас та обставина чи надавав ОСОБА_10 обвинуваченим дозвіл на переформлення права власності на спірне домоволодіння, чи ні, не має ніякого значення для справи з вищенаведених мотивів. 
		При цьому, як пояснила в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 , вона вирішила оформити правоустановлюючі документи на чуже нерухоме майно на свою бабу ОСОБА_9 , що свідчить про їх заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовленість про спільне його вчинення, підтверджене подальшими узгодженими діями обвинувачених з розподілом ролей, що у відповідності до ч.2 ст.28 КК України визнається як попередня змова групи осіб. Адже, без видачі ОСОБА_8 , як Плисківським сільським головою, фіктивних довідок, та їх подальшого використання ОСОБА_9 шляхом надання до ПП «Землемір», державних реєстраторів, за ОСОБА_9 не було б оформлено право власності на спірні житловий будинок з присадибною земельною ділянкою, тобто обвинувачені не досягли б заздалегідь спланованого ними кінцевого результату - незаконного заволодіння чужим нерухомим майном.
		Таким чином, посилання захисника на порушення прав його клієнтів через залучення до криміннального провадження ОСОБА_10 як неналежного потерпілого є лише частково слушними - в тому, що ОСОБА_10 ніколи не був власником спірного будинку; однак це жодним чином не свідчить про порушеннях прав обвинувачених і не впливає на правову кваліфікацію їх дій за ч.2 ст.190 КК України - за ознакою шахрайство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб і повторності, за ч.4 ст.190 КК України - за ознакою шахрайство, вчиненого в особливо великих розмірах.
		При цьому, відповідно до п.4 Примітки до ст.185 КК України у статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, а згідно п.4 Примітки до ст.364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
		Оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць складає 2270 грн, то в 2021 році для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума в 1135 грн.
		Відтак, у 2021 році для кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України особливо великий розмір має становити понад 681000 грн (600х1135), а для кримінального правопорушення за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України тяжкі наслідки вважаються на суму понад 283750 грн (250х1135).
		Тому, з огляду на встановлену висновком судової оціночно-будівельної експертизи №1-14/12 від 14.12.2022р. вартість житлового будинку в 1360617 грн, який був предметом злочинних посягань обвинувачених, вказана сума в силу диспозицій ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України становить, відповідно, особливо великий розмір і тяжкі наслідки. 
		Викладення Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» від 13.07.2023р. №3233-IX, який набрав чинності з 11.08.2023р., ст.190 КК України в новій редакції з огляду на приписи ст.5 КК України не впливає на обвинувачених, оскільки фактично не скасовує і не встановлює кримінальну протиправність діяння, не посилює і не пом`якшує кримінальну відповідальність чи іншим чином поліпшує або погіршує становище особи (диспозиція та санкція частини другої залишилась тією ж, а частина четверта змістилась на частину п`яту внаслідок введення частини третьої - шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану).
		Суд вважає необгрунтованими й відхиляє доводи захисника про недопустимість висновків проведених судовим експертом ОСОБА_45 . експертиз, зважаючи на таке.
		В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
		З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження, прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу, на участь у допиті свідків, права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла, на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів.
		З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
		Згідно з ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
		Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. 
		Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу»).
		Приписами ч.1 ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
		Згідно зі ст.10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані й отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
		Не може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов`язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією або дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта (ст.11 Закону України «Про судову експертизу»).
		Зі змісту вступних частин оспорюваних захисником експертиз слідує, що вони були призначені постановами слідчого СУ ГУНП у м. Києві підполковником поліції ОСОБА_46 , надійшли до ТОВ «Український центр судових експертиз», яке за відомостями з ЄДРПОУ може здійснювати діяльність у сфері права (код 69.10) і проведення яких установою було доручено судовому експерту ОСОБА_47 , про що останній підтвердив у судовому засіданні.
		Експерт ОСОБА_44 значиться в реєстрі атестованих судових експертів, як такий що не є фахівцем державної спеціалізованої установи, має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, науковий ступінь доктора філософії, вчене звання доцента, кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7 «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд» (свідоцтво від 24.02.2006р. №965, видане Міністерством юстиції України, дійсне безстроково), 10.14 «Оцінка земельних ділянок» (свідоцтво від 15.12.2017р. №1907, видане Міністерством юстиції України, дійсне до 15.12.2023р.), стаж експертної діяльності з 2002 року.
		Виконані судовим експертом ОСОБА_43 судові будівельно-технічна, оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертизи у відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» не відносяться до категорії таких, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами.
		Отже, наведене свідчить про проведення вищевказаних експертиз на підставі відповідних рішень органу досудового розслідування та особою, уповноваженою на здійснення судово-експертної діяльності; підстав, які б виключали залучення вказаного експерта для проведення експертиз, судом не встановлено та стороною захисту такого не надано.
		Водночас інша, істотно нижча вартість будинку, що була визначена суб`єктом оціночної діяльності при укладанні договору купівлі-продажу, в силу ч.2 ст.84 КПК України не може бути процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні.
		Крім того, у разі незгоди з висновками зазначених експертиз, в тому числі й з вартістю спірного житлового будинку, сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно залучити експертів чи клопотати про проведення додаткової, повторної експертиз, але цим своїм правом усвідомлено не скористалась. 
		Відтак, у судовому засіданні не встановлено фундаментальних порушень прав і свобод людини при призначенні й проведенні вищевказаних експертиз, а відтак їх висновки відповідають встановленим КПК України критеріям належності й допустимості доказів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2024р. у справі №287/105/18.
		Також з урахуванням наведеного, суд констатує, що сторона захисту не навела конкретних та переконливих аргументів стосовного того, яким чином передача цього кримінального провадження для подальшого здійснення досудового розслідування іншому органу (СУ ГУНП у м. Києві) істотно обмежила права й свободи обвинувачених, зокрема в порівнянні з тим становищем, в якому вони перебували, якщо б його розслідували територіальні слідчі підрозділи ГУНП у Чернігівській області.
		Одночасно суд звертає увагу й на те, що доручити здійснення досудового розслідування іншому органу є правом прокурора (ч.7 ст.214, ст.36, 216 КПК України).
		Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі №761/34909/17, від 24 січня 2022 року у справі №426/22634/18.
		Отже, наведені захисником обставини не свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і прав його підзахисних.
		Видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів є самостійною кваліфікуючою ознакою, визначеною в диспозиції ст.366 КК України.
		Обов`язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційні документи.
		Офіційним згідно зі ст.366 КК України є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		Видача неправдивих документів - це надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою.
		Водночас використання завідомо підробленого документа - ч.4 ст.358 КК України, яка вміняється в обвинувачення ОСОБА_9 , є самостійним складом кримінального правопорушення, який не охоплюється поняттями підроблення, складання, видачі та збуту і передбачений окремою кримінально-правовою нормою із самостійною санкцією. При цьому, використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред`явлено або подано особою незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.
		З огляду на викладене суд констатує, що хоча обидві довідки Плисківської сільської ради №345 від 17.05.2021р. і були складені не ОСОБА_8 , проте виготовлені на бланку установи та скріплені її печаткою, підписані обвинуваченою як сільським головою, що не заперечувалося нею і в судовому засіданні та підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/55694-ПЧ від 06.02.2023р., викладена в них інформація не відповідає дійсності й породила наслідки правового характеру - ці довідки поряд з іншими документами були подані ОСОБА_9 і стали підставою для виготовлення ПП «Землемір» на ім`я ОСОБА_9 . Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а в подальшому - реєстрації державним реєстратором ОСОБА_17 за ОСОБА_9 права власності на дане нерухоме майно. 
		Недостовірність викладених у довідках №345 від 17.05.2021р. відомостей підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , потерпілого ОСОБА_10 , представників Плисківської сільської ради, самої обвинуваченої ОСОБА_8 , інформацією КП «Ніжинське МБТІ» від 25.07.2022р, тоді як згідно показань свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_17 вказані довідки стали для них юридичними документами для прийняття відповідних рішень про виготовлення Технічного паспорта на будинок та реєстрації права власності (інакше навіщо було ці довідки вимагати у заявника, а йому їх надавати).
		Відтак, ОСОБА_8 , як голова Плисківської сільської ради і її головна посадова особа, видаючи своїй бабі ОСОБА_9 зазначені завідомо неправдиві довідки №345 від 17.05.2021р., які за своїми формою та змістом є офіційними документами, а ОСОБА_9 їх використовуючи, діяли з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди - протиправне обернення у власність ОСОБА_9 чужого їм житлового будинку з присадибною земельною ділянкою.
		За ст.364 КК України суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виною у формі умислу. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета: одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої особи як мета вчинення зловживання владою або службовим становищем, попри те, що безпосередньо в тексті кримінального закону не йдеться про мотив вчинення цього кримінального правопорушення, невід`ємно пов`язана з такими мотивами, як інтереси винного або третіх осіб, оскільки вони внутрішньо притаманні (іманентні) внутрішній психічній сфері та є спонукальним приводом до протиправної діяльності.
		Мотив і мета мають внутрішній суб`єктивно-психологічний зв`язок між собою. За своєю сутністю мотив та мета - це корелятивні поняття щодо визначення сфери психічної діяльності, які розкривають її в різних аспектах: мотив як відправний пункт діяльності особи, який впливає на будь-яку діяльність, тобто викликає її, а мета як мисленне уявлення про результат, який має її завершити. Мотив кримінального правопорушення можна визначити як свідоме і вольове спонукання до досягнення мети. 
		Одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи як результат, що має довершувати зловживання владою або службовим становищем за ст.364 КК України, своїм відправним пунктом має корисливі або інші інтереси (власні або інших осіб). 
		Аналіз логічної структури вищезазначеної норми права та системний спосіб тлумачення її змісту, з огляду на зміст інституту корупційних кримінальних правопорушень, дає підстави вважати протиправні інтереси (службової особи чи третіх осіб, зокрема корисливі) мотивами вчинення кримінального правопорушення, метою якого є  одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, як за ч.1, так і за ч.2 ст.364 КК України, які водночас самостійного кримінально-правового значення (відокремлено від мети вчинення кримінального правопорушення) для кваліфікації вчиненого не мають. 
		При цьому за висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022  року в справі №520/15641/15-к, наявність або відсутність домовленостей між службовою особою та безпосереднім вигодонабувачем жодним чином не перешкоджає кваліфікувати діяння такої службової особи, яка, зловживаючи владою або службовим становищем, діє з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, за ст.364 КК України, навіть якщо службова особа діє в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи інформації про характер та зміст своїх дій.
		Тому, твердження сторони обвинувачення охоплюють пред`явлене обвинувачення ОСОБА_8 у  вчиненні дій, передбачених ч.2 ст.364 КК України, змістом яких є умисне, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою зі своєю бабою ОСОБА_9 , всупереч інтересам служби використання службового становища Плисківського сільського голови, що виявились у видачі завідомо неправдивих офіційних документів - довідок Плисківської сільської ради №345 від 17.05.2021р., які ОСОБА_9 використала для подання до ПП «Землемір» для отримання Технічного паспорта на спірний житловий будинок та в подальшому разом із цим Технічним паспортом надала державному реєстратору Плисківської сільської ради ОСОБА_17 для реєстрації права власності на спірне домоволодіння, чим ввела державного реєстратора в оману й після чого ОСОБА_9 без належних на те підстав незаконно стала власником чужого будинку вартістю 1360617 грн, що є тяжкими наслідками.
		При цьому, дане діяння було вчинене ОСОБА_8 всупереч інтерес служби, тобто носило незаконний характер. Адже, прийнявши Присягу посадової особи органу місцевого самоврядування - Плисківського сільського голови, ОСОБА_8 протиставила власні майнові інтереси на шкоду інтересам місцевої територіальної громади, проігнорувала й не побажала рахуватися з покладеними на неї ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язками щодо забезпечення додержання законності й правопорядку, а використала надані їй повноваження сільського голови всупереч інтересам служби.
		Корисливий мотив у діях ОСОБА_8 виразився в її прагненні як службової особи (Плисківського сільського голови) шляхом зловживання службовим становищем одержати неправомірну вигоду у виді чужого майна (житлового будинку) для іншої фізичної особи - своєї баби ОСОБА_9 , що спричинило тяжкі наслідки.
		Суд констатує, що в даному випадку вчинення ОСОБА_8 службового підроблення та зловживання службовим становищем виступили способом скоєння нею за попередньою змовою з ОСОБА_9 іншого злочину - кваліфікованого шахрайства.
		У зв`язку з цим, суд відхиляє твердження сторони захисту щодо невідповідності дій державного реєстратора вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р., та відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_8 (видача довідок), ОСОБА_9 (використання довідок) та настанням наслідків у виді реєстрації за ОСОБА_9 права власності на будинок.
		Акцентування захисником уваги на те, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/55694-ПЧ від 06.02.2023р. підпис у заяві-замовленні ОСОБА_9 від 24.05.2021р. на проведення технічної інвентаризації на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням, - визначено незрозуміло в якому аспекті, оскільки не обгрунтовано з якою метою ініціюється дане питання, а сама ОСОБА_9 від дачі показань відмовилась 
		Натомість з показань допитаних свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_25 обвинувачена ОСОБА_9 сама приносила їм необхідні заяви та документи, що також підтвердила в своїх показаннях і обвинувачена ОСОБА_8 . Водночас вказана заява-замовлення від 24.05.2021р. не є окремим предметом кримінально-протиправних дій ОСОБА_9 , які носять самостійну правову кваліфікацію, тоді як заповнення (підписання) цього документа замість ОСОБА_9 іншою особою лише вказує на основну роль ОСОБА_8 та другорядну ОСОБА_9 у їх узгодженому злочинному плані по заволодінню шахрайським способом житловим будинком і присадибною земельною ділянкою.
		Водночас суд вважає за необхідне виключити з об`єму пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 те, що вона, продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, діючи з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в приміщенні Плисківської сільської ради Чернігівської області, що розташована за адресою с. Плиски Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності, 33 , приблизно в середині грудня 2021 року, достеменно знаючи, що будинку АДРЕСА_4 не існує, видала в інтересах ОСОБА_9 офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями, а саме довідку №781 від 21.12.2021р., про те, що у домоволодінні, яке знаходиться в АДРЕСА_4 ніхто не зареєстрований і не проживає, що не відповідало дійсності. Вказані дії ОСОБА_8 прокурором охоплені ч.2 ст.366 КК України.
		Однак, стороною обвинувачення не зазначено в чому полягають спричинені тяжкі наслідки від видачі ОСОБА_8 довідки №781 від 21.12.2021р., що є обов`язковим елементом складу злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.
		Натомість вказана довідка міститься лише в матеріалах нотаріальної справи Приватного нотаріуса Ніжинського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_48 щодо укладених між ОСОБА_9 із ОСОБА_22 договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. При цьому, ОСОБА_9 використання цього завідомо підробленого документа у вину не вміняється.
		Разом з тим, на момент видачі зазначеної довідки за ОСОБА_9 вже було зареєстровано право власності як на житловий будинок, так і на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_4 (31 травня 2021 року та 02 листопада 2021 року, відповідно), шахрайське заволодіння якими шляхом обману становить зміст пред`явленого прокурором ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачення. 
		У зв`язку з цим, посилання сторони обвинувачення на видачу ОСОБА_8 довідки №781 від 21.12.2021р. з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, є бездоказовим припущенням, яке до того ж не містить ніяких обгрунтувань щодо можливості віднесення даної довідки до офіційного документа (які правові наслідки він породжував при вчиненні нотаріальних дій).
		За висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи №223 від 09.05.2024р. у ОСОБА_9 на періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких вона обвинувачується, виявлені ознаки органічного розладу особистості та поведінки судинного генезу з легкими когнітивними розладами (F07.8 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), проте вона за своїм психічним станом була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_9 на даний час виявлені ознаки органічного розладу особистості та поведінки судинного генезу з легкими когнітивними розладами та елементами установочної поведінки (F07.8 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), але вона за своїм психічним станом здатна правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні свідчення. ОСОБА_9 за її психічним станом на даний час примусові заходи медичного характеру не показані.
		Даний свій висновок експерт ОСОБА_49 підтвердив і в судовому засіданні, зазначивши, що експертиза проводилася із залученням консультації експерта-психолога; наявні у ОСОБА_9 вікові зміни психічної діяльності не є психічним захворюванням; ці зміни певним чином впливають на психічну діяльність ОСОБА_9 , але не до такого ступеня, щоб підекспертна не могла чи не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У даному випадку проведення стаціонарної експертизи для ОСОБА_9 не потребується.
		Отже, обвинувачена ОСОБА_9 , як і обвинувачена ОСОБА_8 , в силу приписів ст.19, 20 КК України є повністю осудними особами.
		Відтак, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у пред`явленому їм обвинуваченні поза розумним сумнівом доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд висновує, що:
		1.Обвинувачена ОСОБА_8 : 
		- своїми умисними діями, які виразилися у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України; 
		- своїми умисними діями, які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України; 
		- своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України;
		- своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
		2.Обвинувачена ОСОБА_9 :
		- своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України;
		- своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України;
		- своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
		За сукупністю обвинувачена ОСОБА_8 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2, 4 ст.190 КК України, а обвинувачена ОСОБА_9 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.358, ч.2, 4 ст.190 КК України, і їх дії кваліфіковано вірно.
		Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченим, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних ними кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків (ч.4 ст.358 КК України), нетяжких злочинів (ч.2 ст.190, ч.2 ст.366 КК України), тяжких злочинів (ч.2 ст.364 КК України) та особливо тяжких злочинів (ч.4 ст.190 КК України), а згідно примітки до ст.45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.364 КК України, вважається корупційним кримінальним правопорушенням; пом`якшуючі та обтяжуючі обставини; особи винних; матеріали досудової доповіді уповноважених органів з питань пробації.
		ОСОБА_8 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має державні відзнаки, розлучена, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима.
		ОСОБА_9 за місцем проживання характеризується добре, є особою пенсійного віку й мешкає зі своєю дочкою, вдова, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувалась, раніше не судима.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинувачених, відсутні.
		Суд не може визнати за обтяжуючу покарання обвинувачених обставину вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, яка наведена в обвинувальному акті та підтримана прокурором у судовому засіданні, оскільки як вже вищезазначалось, злочин було вчинено не стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і матеріальна шкода кримінальним правопорушенням заподіяна не йому.
		Згідно досудової доповіді Ніжинського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській областіризик вчинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, в зв`язку з чим виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.
		Водночас, даючи оцінку цим висновкам досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, суд зважує на те, що один із злочинів, за які обвинувачується ОСОБА_8 , - ч.2 ст.364 КК України, відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, що у відповідності до приписів ст.69, 75 КК України унеможливлює призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, чи звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Принагідно суд звертає увагу, що у сучасній Україні проблема боротьби з корупцією, яка є каталізатором розвитку організованої злочинності, вкрай актуальна. Симбіоз цих двох ганебних явищ утворює найсерйознішу небезпеку для держави і суспільства. Небезпека корупції полягає в тому, що вона призводить до незворотних змін державного апарату та органів місцевого самоврядування, які можна подолати лише завдяки кардинальним засобам. Характерною рисою корупції є зловживання службовим становищем, що з метою неправомірного отримання відповідних переваг в результаті необґрунтованого використання офіційного статусу. Корумпована посадова особа може домагатися отримання грошей, подарунків, привілей або прибуткових умов для підприємницької діяльності в обмін на здійснення чи нездійснення будь-яких офіційних дій. 
		Відтак у сучасних умовах корупція стала чинником, який реально загрожує національній безпеці, демократичному розвитку держави та суспільству, конституційному ладу, а саме підриває авторитет країни, обмежує конституційні права і свободи людини та громадянина, особливо пересічних осіб, порушує принципи верховенства права, встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектору, руйнує моральні та суспільні цінності, дискредитує державу на міжнародному рівні, та заважає подоланню збройної агресії зовнішнього ворога.
		При цьому складність подолання корупції полягає у тому, що її наслідки зумовлені такими факторами мотивації особи як бажання багатства і влади, та тим, що це явище викликає у певних верств суспільства «звикання», тобто ставлення до нього не як до аномалії, а як до «норми життя».
		З огляду на обставини справи, вказане кримінальне правопорушення належить до службових злочинів. Його вчинення порушує принципи верховенства права, формує в суспільстві уявлення корумпованості органів місцевого самоврядування, чим підриває авторитет влади на місцях та держави в цілому.
		У даному випадку, призначення покарання, яке обвинувачена ОСОБА_8 має відбувати реально, сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.
		Згідно досудової доповіді Ніжинського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській областіризик вчинення ОСОБА_9 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, в зв`язку з чим виправлення обвинуваченої можливе без позбавлення чи обмеження волі від суспільства, зі здійсненням з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
		Таким чином, виходячи з тяжкості скоєних обвинуваченими кримінальних правопорушень, виконуваних ними ролей, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, осіб винних та їх ставлення до вчинених ними діянь, майнового стану, вартості майна, яким незаконно заволоділи обвинувачені, висновків уповноважених органів з питань пробації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 остаточне основне покарання за сукупністю злочинів у виді реального позбавлення волі, а стосовно ОСОБА_9 суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України й звільнити її від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов`язки.
		Також, зважаючи, що обвинувачена ОСОБА_8 вчинила кримінальні правопорушення, пов`язані зі службовим становищем, винуватість не визнала, не розкаялась, критично не засудила своїх дій, то в силу вимог ст.55 КК України суд вважає за необхідне застосувати до неї додатковий вид покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, яке передбачене санкціями частин статей, за якими вона засуджується.
		Крім того, враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, є особливо тяжким злочином і було вчинене ОСОБА_8 з корисливих спонукань, то у відповідності до ст.59 КК України до неї можливе й застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке є її особистою власністю.
		Також, з урахуванням обставин справи, ставлення ОСОБА_8 до вчинених нею діянь, з огляду на скоєння обвинуваченою тяжкого й особливо тяжкого злочинів (ч.2 ст.364, ч.4 ст.190 КК України), наявності в неї 7-го рангу посадової особи місцевого самоврядування, суд вважає за доцільне згідно зі ст.54 КК України призначити ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення зазначеного рангу.
		Водночас, хоча санкція ч.4 ст.190 КК України й передбачає обов`язковий вид додаткового покарання у виді конфіскації майна, але оскільки обвинувачена ОСОБА_9 звільняється від відбування призначеного вироком суду покарання з випробуванням, то відповідно до вимог ст.77 КК України це додаткове покарання не може бути їй призначене, що узгоджується з положеннями п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003р., а також правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 16.08.2018р. у справі №183/163/14.
		Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.
		ОСОБА_10 було подано позовну заяву про стягнення на його користь з ОСОБА_8 на відшкодування 1360617 грн матеріальної шкоди та 100000 грн моральної шкоди, завданих вчиненням кримінального правопорушення. 
		Також прокурором в інтересах держави в особі Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 31702 грн матеріальної шкоди, завданої злочином.
		Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Приписами ч.3 ст.128 КПК України визначено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч.5 ст.128 КПК України).
		Зважаючи на обгрунтування прокурором у позовній заяві наявності підстав представництва інтересів держави в суді й підтвердження такого представництва, невжиття Плисківською сільською радою заходів щодо сумлінного й добросовісного управління довіреним їй майном територіальної громади та небажання самостійно здійснити ефективні заходи до відшкодування спричинених збитків, що виразилось і в негативній поведінці її представників у ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, доведеність винуватості обвинувачених у заволодінні шляхом обману земельною ділянкою комунальної власності Плисківської сільської ради, у зв`язку з чим майновим інтересам даної територіальної громади було завдано матеріальних збитків на суму вартості незаконно вибувшої земельної ділянки, то поданий прокурором цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Одночасно суд констатує, що в даному випадку в кримінальному провадженні в розумінні положень ст.55 КПК України Плисківська сільська рада є потерпілою особою. Натомість, не підтримуючи заявлений прокурором в інтересах держави цивільний позов, представники Плисківської сільської ради як органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, діють усупереч інтересам членів їх територіальної громади й така їх правова позиція в силу ч.4 ст.57 ЦПК України не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати його розгляду по суті.
		Разом з тим, повертаючись до вищеописаних обставин щодо процесуального статусу ОСОБА_10 , суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні, допустимі, достатні й достовірні докази того, що саме ОСОБА_10 було завдано шкоди внаслідок вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення (незаконне заволодіння житловим будинком по АДРЕСА_4 ), оскільки він не мав законного права володіти, користуватися й розпоряджатися спірним домоволодінням. Натомість, як пояснив ОСОБА_10 , цей будинок був для нього соціальним проектом, а тому вкладення в ремонт та відновлення будинку власних коштів можна розцінити з його боку як благодійну діяльність, доброчинність, меценатство на користь місцевої територіальної громади, на чому він сам і акцентував увагу. Отже, в задоволенні даного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_8 слід відмовити в повному обсязі.
		Одночасно суд звертає увагу прокурора та представників Плисківської сільської ради на те, що перехід права власності на спірне нерухоме майно (житловий будинок та присадибну земельну ділянку) до ОСОБА_9 та подальше відчуження нею цього майна на користь ОСОБА_22 за договорами купівлі-продажу стали можливими внаслідок вчинення ОСОБА_8 корупційного злочину, тому в силу положень ст.67 Закону України «Про запобігання корупції» прийняті відповідні рішення підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування таких рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку, а вчинені правочини можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
		Згідно зі ст.122, 124 КПК України з обвинувачених з урахуванням їх ролей у вчинених кримінальних правопорушеннях у дольовому порядку на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати, пов`язані з проведенням у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування судових експертиз та підтверджених прокурором відповідними документами (судова будівельно-технічна експертиза №1-09/08 від 09.08.2022р. - 6040,64 грн, судова оціночно-будівельна експертиза №1-14/12 від 14.12.2022р. - 6040,64 грн, судова оціночно-земельна експертиза №1-06/02 від 06.02.2023р. - 5735,52 грн, судово-почеркознавча експертиза - 3398,04 грн, а всього - 21214,84 грн), а саме: з ОСОБА_8 - 14143,23 грн, із ОСОБА_9 - 7071,61 грн.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченим суд вважає за можливе не обирати й відповідне клопотання прокурора з цього приводу не ініціювалось.
		На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 1 (один) рік, зі штрафом у розмірі 250 (двохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн.
		ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 2 (два) роки, зі штрафом у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
		ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із конфіскацією майна, що є її особистою власністю.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, із конфіскацією майна, що є її особистою власністю, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 2 (два) роки, та штрафом у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
		На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_8 7-го рангу посадової особи місцевого самоврядування.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати: щодо покарання у виді позбавлення волі - з часу її фактичного затримання по виконанню даного вироку; щодо покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, - відповідно до ч.3 ст.55 КК України.
		ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
		ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком суду, з випробуванням з іспитовим строком у 1 (один) рік, поклавши на неї відповідно до ст.76 КК України такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також додатково покласти обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - не обирати.
		Стягнути на користь держави з ОСОБА_8 14143,23 грн, з ОСОБА_9 7071,61 грн, у рахунок відшкодування процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз.
		Цивільний позов прокурора в інтересах держави задовольнити повністю, стягнувши на користь Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в солідарному порядку з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 31702 грн матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		У задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1360617 грн та моральної шкоди в сумі 100000 грн, завданих кримінальним правопорушенням, - відмовити повністю.
		Речові докази по справі: довідки Плисківської сільської ради №345 від 17.05.2021р, №781 від 21.12.2021р. , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в справі; домоволодіння АДРЕСА_4 , земельну ділянку площею 0,0524га з кадастровим номером 7420886000:01:001:0991, розташовану в АДРЕСА_1 , - залишити власникам (законним володільцям).
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...