Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/9639/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 23.07.2024. Зареєстровано: 23.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2024.
Дата набрання законної сили: 23.10.2024
Результат оскарження 23.10.2024 Черкаський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/711/843/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/9639/23
		Номер провадження2/711/843/24
		 
		               РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 червні 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		 
		      головуючого-судді            Кондрацької Н.М.
		за участю секретаря Мелещенко О.В., 
		    представника позивача адвоката Драченка В.В. 
		представника відповідача згідно доручення - ОСОБА_1 
		розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника ОСОБА_2 , адвоката Драченка Владислава Вікторовича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -
		 
		встановив:
		До Придніпровського районного суду надійшов позов ОСОБА_2 , адвоката Драченка Владислава Вікторовича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.
		У позовній заяві зазначається, що ОСОБА_2 понад двадцять років був клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та отримував банківські послуги з розрахунково-касового обслуговування за його рахунками в АТ КБ «Приватбанк». При цьому, Позивач не використовував відкритої кредитної лінії, а користувався лише власними коштами.
		20 грудня 2023 року на адресу ОСОБА_2 від АТ КБ «Приватбанк» надійшов лист № 20.1.0.0.0./7-231220/131 від 20.12.2023, відповідно до якого ОСОБА_2 було повідомлено про прийняте Банком рішення, згідно з яким будуть розірвані укладені з Позивачем договори та закриті поточні рахунки, на підставі статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта.
		З урахуванням того, що на вказані кошти буде нараховуватись комісія, позивачем подано до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заяву про перерахування коштів та зняття залишку зі своїх рахунків.
		Вважає такі дії Відповідача протиправними, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі  Закон), суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.
		Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Однак, Відповідач жодного разу не витребував у ОСОБА_2 вищевказаних відомостей. 
		Згідно пункту 11 ч. 1 ст. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону, банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу. 
		Тобто, дії Банку, по обмеженню прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку повинні відповідати вимогам Закону та відповідним правовим актам у цій сфері.
		Разом з тим, жодних доказів, які б давали підстави вважати ОСОБА_2 винним у скоєнні будь-якого злочину, Банком надано не було, як і не надано інформації та не надано будь-яких доказів того, що банківські операції Позивача створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності Банку, або можуть бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
		Таким чином, посилання Відповідача на Закон, як на підставу прийняття рішення про дострокове розірвання договорів з позивачем та відмову від подальших ділових відносин з Позивачем вважаємо необґрунтованими.
		Право АТ КБ «ПриватБанк» відмовитися від проведення фінансових операцій не є необмеженим і Банк, відмовляючи у проведення фінансової операції повинен обґрунтувати підстави такої відмови та підстави встановлення високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		Згідно з п. 3 розділу 1 Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 584 (далі - Критерії ризику), суб`єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.
		Відповідно до розділу 2 зазначених Критеріїв оцінювання ризику клієнта здійснюється за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, типом клієнта, видом товарів та послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		Оцінка ризику здійснюється щодо клієнтів, яким надаються фінансові або інші послуги та/або з якими встановлюються ділові (договірні) відносини, з урахуванням вимог та рекомендацій щодо управління ризиками, визначених та наданих відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу. Уперше рівень ризику визначається та фіксується суб`єктом під час встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтом.
		Суб`єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.
		Суб`єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб`єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Суб`єкт зобов`язаний встановити рівень ризику «високий» стосовно клієнтів, які підпадають під критерії, визначені у додатку 1 до цих Критеріїв, а також в інших випадках, визначених у вимогах та рекомендаціях суб`єкта державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.
		Однак, разом з повідомленням Відповідачем не було надано жодних внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, які б підтверджували існування правових підстав для встановлення високого ризику для ОСОБА_2 , як і підстав вважати незаконними джерела походження коштів позивача, інших його активів або прав на такі активи, а також наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів.
		Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом в постановах від 15.12.2020 у справі № 910/507/20 та від 27.11.2019 у справі № 234/6614/17.
		Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
		Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Згідно листа відповідача № 220.1.0.0.0./7-231220/131 від 20.12.2023 вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» було повідомлено ОСОБА_2 про припинення ділових відносин, розірвання укладених з ним договору та закриття рахунку, відкритого на його ім`я. 
		Враховуючи,що Відповідачфактично відмовивсяв односторонньомупорядку відвиконання укладенихз Позивачемдоговорів,що суперечитьнормам ст.525ЦК Українита умовамдоговорів,вважають обґрунтованими вимоги Позивача щодо визнання протиправною односторонньої відмови від обслуговування рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , що вчинене Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» відповідно до листа № 20.1.0.0.0./7-231220/131 від 20.12.2023 та зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити здійснювати операції з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно вимог законодавства, забезпечуючи обмін технологічною та іншою інформацією між сторонами.
		   На підставівикладеного,просить визнатинеправомірною одностороннювідмову відобслуговування рахунків ОСОБА_2 відкритихв АТКБ «Приватбанк»,що вчиненеАТ КБ«Приватбанк» відповіднодо листа№ 20.1.0.0.0./7-231220/131від 20грудня 2023року. Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити виконання зобов`язань по обслуговуванню рахунків ОСОБА_2 шляхом здійснення операцій з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства, забезпечуючи обмін технологічною та іншою інформацією між сторонами.
		   Ухвалою суду від 10.01.2024 повернуті матеріали позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 07.02.2024 скасовано ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 28.12.2023 та матеріали направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12.02.2024 прийнято до розгляду. Відкрито провадження за позовною заявою та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 
		Відповідач, скориставшись своїм правом, надіслав відзив на позовну заяву, який був зареєстрований 26.02.2024. У відзиві зазначає, що АТ КБ "ПриватБанк" вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
		До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.
		Згідно із ст. 341 Господарського кодексу України (далі - ГК України) розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.
		Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями гл. 72 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ), як зазначено в його преамбулі, спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).
		Відповідно до п. 39 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб?єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
		Банки є суб?єктами первинного фінансового моніторингу, як встановлено п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ПВК/ФТ.
		Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про ПІВК/ФІ суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов?язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб?єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб?єкта первинного фінансового моніторингу.
		Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ критерії ризиків визначаються суб?єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно: Національним банком України - для суб?єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб?єктів первинного фінансового моніторингу.
		Частиною 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ передбачено, що суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені цим Законом обов?язки або мінімізувати виявлені ризики, пов?язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону про ПВК/ФТ суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний в тому числі: ???забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб?єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб?єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; ???забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
		Відповідно до положень ст. 11 Закону про ПВК/ФТ на банки покладено обов?язок здійснювати належну перевірку клієнтів, в тому числі шляхом проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.
		Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону про ПВК/ФТ суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.
		Положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний відмовитися від встановлення підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
		При цьому, згідно з п. 13 р. 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України N? 65 від 19.05.2020, де-рискінг - явище, якого СПФМ відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.
		Відповідно до п. 1, 2 Додатку 1 до Положення Банк зобов?язаний здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів у випадках, передбачених у статті 11 Закону про ПВК/ФТ. Заходи щодо ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта) здійснюються банком у порядку, визначеному в додатку 2 до Положення.
		Пунктами 11 та 12 Додатку 1 до Положення передбачено, що Банк з урахуванням ризик-
		профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов?язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНІ у разі присвоєння високого рівня ризику.
		Згідно з п. 1 Додатку 12 до Положення банк зобов?язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
		Відповідно до п. 61 Положення Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Частинами 1 та 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Окрім того, відповідно до п. 4 ст.1075ЦК України Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
		Таким чином, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України у взаємозв?язку з нормами спеціального Закону та підзаконного акту про фінансовий моніторинг, вбачається, що банки наділені прямим обов?язком встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені Законом обов?язки або мінімізувати виявлені ризики, пов?язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обгрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Аналогічне стосується відмови від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка через встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, яка також є обов?язковою для банків за Законом.
		Водночас, законодавство про фінансовий моніторинг зобов?язує банки як суб?єктів фінансового моніторингу самостійно визначати ризики подальшого обслуговування клієнтів та уникати виявлених ризиків через застосування процедури де-рискінгу.
		При цьому, слід також звернути увагу на положення ст. 21 Закону про ПВК/ФТ, якими передбачено, що фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб?єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов?язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб?єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб?єктів державного фінансового моніторингу.
		Так, за результатом проведеного аналізу фінансових операцій ОСОБА_2 , АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що Позивач використовує продукти Відповідача (банківські рахунки/картки) для здійснення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання віртуальних активів та грального бізнесу/Ознаки можливого використання особистих карток/рахунків фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов?язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
		Згідно Висновку НФМ N? E.17.U.0.0/4-8309714 від 19.12.2023, фінансові операцій клієнтів, що в ньому зазначені мають загальні риси, а саме: ??надходження на картковий рахунок здебільшого здійснюється від 3-х фізичних осіб та фінансових сервесів, ??видаткові фінансові операції здійснюються на користь 3-х фізичних осіб.
		Мета та суть зазначених фінансових операцій нез?ясована. Джерела походження коштів не з?ясовано. Подальше використання коштів  не відомо.
		Таким чином, за результатами перевірки, АТ КБ "ПриватБанк" прийшов до висновку, що фінансові операції ОСОБА_2 є підозрілими за ознакою, визначеною ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, а саме: ???проведені в незвичний спосіб; ???не мають очевидної економічної чи законної мети; ???не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.
		При цьому слід зазначити, що згідно Анкети належної перевірки клієнта, підписаної Позивачем, офіційний сукупний місячний дохід Позивача становить 30000 гривень.
		Також зазначені операції мають наступні індикатори згідно Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" з "Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу", затвердженого постановою правління НБУ N?65 від 19.05.2020, а саме: ??п. 12. Фінансові операції за рахунками фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам), ??п. 15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку, ??п. 25. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком), ??п. 30. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта, ??п. 30-2. Нетипова активність за рахунками клієнта.
		Враховуючи викладене, діяльність ОСОБА_2 визнана АТ КБ "ПриватБанк" підозрілою.
		Як наслідок, враховуючи, що подальше обслуговування Позивача, характер або наслідки його фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання Відповідача з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, щодо Позивача прийнято рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ.
		На підтвердження наведених вище аналізу та висновків до відзиву додаються: Службова записка Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" N? E.17.U.0.0/4-8309714 від 19.12.2023"Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин, з клієнтами, за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Виявлення дропів (застосування ЕПЗ в нелегальному гральному бізнесі - Ранговий аналіз" проєкту "Розумний облік" розраховані алерти - UU1994RA. (Дропи - 16.12.2023), виписка по карті клієнта НОМЕР_1 , анкета належної перевірки клієнта.
		Звертають увагу, що висновок Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" наданий з урахуванням обмежень розкриття банківської таємниці (глава 10 Закону України "Про банки і банківську діяльність") відносно "інших фізичних осіб", які також є клієнтами АТ КБ "ПриватБанк", але не є учасниками даної справи.
		Враховуючи вищезазначене, вбачається, що спірний правочин відповідає ст. 203, 215 ЦК України та вчинений АТ КБ "ПриватБанк" з дотриманням вимог законодавства про фінансовий моніторинг, позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
		Представником позивача до суду подано відповідь на відзив у якій зазначається, що Підставою для розірвання договірних відносин представником Банку зазначено висновок НФМ № Е.17.U.0.0/4-8309714 від 19.12.2023: фінансові операції клієнтів що в ньому зазначені мають загальні риси, а саме надходження на картковий рахунок здебільшого здійснюється від 3-х фізичних осіб та фінансових сервісів, а також видаткові фінансові операції здійснюються на користь 3-х фізичних осіб. 
		Мету та суть фінансових операцій, джерела походження та подальше використання коштів Банком не встановлено. Згідно анкети належної перевірки клієнта  фізичної особи, ОСОБА_2 вказав про очікувані середньомісячні надходження на рахунки від 150 до 500 тисяч гривень, а офіційний сукупний місячний дохід в розмірі 30 тисяч гривень.
		В період 15.01.2023 по 16.12.2023 на картковий рахунок Позивача зараховано 487 182,29 грн., тобто трохи більше 44 тисяч гривень на місяць, від заявлених півмільйона гривень. 
		Отримання значних сум на картковий рахунок пов`язано з продажом особистих речей та власних дороговартісних автозапчастин через сервіс оголошень OLX.UA. 
		Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Однак, Відповідачем не витребувано у ОСОБА_2 відомостей про походження коштів одержаних на його рахунок. 
		Право АТ КБ «ПриватБанк» відмовитися від проведення фінансових операцій не є необмеженим і Банк, відмовляючи у проведення фінансової операції повинен обґрунтувати підстави такої відмови та підстави встановлення високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. 
		Верховний Суд в постанові від 23.11.2023 у справі № 757/42452/20 виснував, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору. При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору.
		Однак, Відповідачем не надано будь-яких документів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 є «грошовим мулом», а рахунок використовується для легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом чи фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.
		В той же час, в постанові Касаційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 922/1253/23 зроблено наступні висновки, право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки; право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.
		За викладених обставин, Відповідачем не доведено порушення ОСОБА_2 вимог чинного законодавства чи встановлених договором банківських лімітів, які могли стати підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин та розірвання банківського договору.
		Ухвалою суду від 01.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача щодо передачі справи за підсудністю до іншого суду. 
		Ухвалою суду від 09.04.2024 з занесенням про протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
		У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.
		Представником відповідача згідно довіреності у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, просив відмовити у їх задоволенні.
		 
		Суд, заслухавши думку учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Так, відповідно до ст.ст.15,16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до нормст.11ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач ОСОБА_2 був клієнтом АТ КБ «ПриватБанк». 
		Суду надано Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин, з клієнтами, за результатами дослідження фінансових операцій по правилу «Виявлення дропів (застосування ЄПЗ в нелегальному гральному бізнесі  Ранговий аналіз» проєкту «Розумний облік» розраховані алерти UU1994RA. (Дропи  16.12.2023) (Е.17.U .0.0/4-8309714 від 19.12.2023). У вказаному висновку зазначено серед інших прізвище ОСОБА_2 . Крім того зазначено, що напрямком "Фінансовий моніторинг" відповідно до внутрішнього Порядку здійснення поглибленої перевірки клієнтів проведено заходи ПЗНП та аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій щодо Клієнтів, (далі - Клієнти), АТ КБ "ПриватБанк" (далі - банк), за результатами якого виявлено обґрунтовані підозри про здійснення клієнтами операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин (НВР), за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Виявлення дропів (застосування ЕПЗ в нелегальному гральному бізнесі - Ранговий аналіз" проекту "Розумний облік" розраховані алерти - UU1994RA. Підставою для встановлення НВР є наявність критерію, визначеного частиною шостою статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Закон про ПВК/ФТ): неможливість банку виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов?язки або мінімізувати виявлені ризики, пов?язані з клієнтом або фінансовою операцією. Наявність критерію, визначеного пунктом 61 розділу IV Положення N° 65: клієнт (особа), щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ним (ними) операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Обґрунтування щодо підозр, відповідно до яких вказана діяльність клієнтів сприяє ВК/ФТ або вчиненню інших злочинів: виявлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні банку для ВК/ФТ чи вчинення іншого злочину, що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Виявлення дропів (застосування ЕПЗ в нелегальному гральному бізнесі - Ранговий аналіз" проекту "Розумний облік" розраховані алерти - UU1994RA. 
		Зазначено, що за власним дослідженням діяльності дропів вбачається ефективність сукупності основних показників відповідно до індикаторів, визначених додатком 20 до Постанови 65 для визначення дропів як найбільш дієвих, а саме кількість транзакцій (індикатор 40), об`єм транзакцій (індикатор 30) та швидкість зростання/ «пік» зростання (індикатор 25 та індикатор 30).
		Крім цього зазначено, що за результатами дослідження фінансових операцій Клієнтів відповідно інформації з алерту UU1994RA. Виявлення дропів, які враховують рекомендації НБУ, що викладені у листі від 10.08.2023р. N? 24-0006/58546/БТ встановлено: ??мають концентровані кількості операцій зарахування чи списання Р2Р переказів на день, ??мають ознаки "накопичення" та виведення коштів отриманих через Р2Р перекази; ??мають значні обсяги та кількість операцій Р2Р переказів, ??мета та суть фінансових операцій незрозуміла, ??джерела походження коштів не з?ясовано ??подальше використання коштів - не відомо, ??фінансові операції носять транзитний характер.
		Виходячи з вищезазначеного діяльність Клієнтів підпадає під статус - "Дроп" чи «грошовий мул».
		Перекази грошей «через багато карт» - це шлях для відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. І всі ланки на цьому шляху є злочинні.
		Відповідно пункту 24, Розділу 1 «Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків», затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022за N? 162 - «Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов?язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов?язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності».
		З урахуванням Типологічного дослідження "ВІДМИВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ" затвердженого Наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 20.12.2022р. N?95 Приклад5.9.), затвердженого Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 21.12.2020N?122 Приклад.4.).
		Є підстави вважати використання клієнтом продуктів АТ КБ ПриватБанк (особисті картки) для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання віртуальних активів та грального бізнесу/ Ознаки можливого використання особистих карток/рахунків фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов?язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
		Всі зазначені вище Клієнти мають загальні риси фінансових операцій за період з 01.01.2023р. по день формування висновку, а саме: ??надходження на картковий рахунок здебільшого здійснюється від 3-х фізичних осіб та фінансових сервесів. ??видаткові фінансові операції здійснюються на користь 3-х фізичних осіб.
		Мета та суть зазначених фінансових операцій нез`ясована. Джерела походження коштів не з`ясовано. Подальше використання коштів  не відомо.
		Критеріїв, відповідно до Постанови Правління НБУ N? 26 від 16.03.2023«Про розкриття інформації щодо зав?язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України" не встановлено".
		Фінансові операції та/або дії клієнта вважають підозрілими за ознакою, визначеною ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку «?Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020N?65 (далі - Положення N? 65), а саме: проведені в незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети; не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.
		Обґрунтування підозр, згідно з якими зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК/ФТ або Встановлено, що характер діяльності клієнта носить ознаки здійснення підозрілої діяльності в сфері фінансового моніторингу, відповідно до Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" з "Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу», затвердженого постановою правління НБУ N?65 від 19.05.2020наявні індикатори, а саме: п. 12. Фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам), ?п. 15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку, ??п. 25. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком), ?п. 30. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта, ??п. 30-2. Нетипова активність за рахунками клієнта, 3 огляду на вищевикладене, вважаємо діяльність Клієнта, зазначені підозрілою.
		У зв?язку з наявністю підстав вважати обслуговування зазначеного Клієнта, характер або наслідки їх фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання Банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, по Клієнта прийнято рішення: ??встановлення НВР, відмова від підтримки ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунків.
		Відмову від підтримання ділових відносин здійснити згідно вимог статті 15 Закону про ПВК/ФТ та відповідно до Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/ проведення фінансової операції.
		Згідно повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 20.12.2023 № 20.1.0.0/7-231220/131 позивачу повідомлено відповідачем про прийняте Банком рішення. Так, банк, керуючись вимогами частини першої статті 15 закону про ПВК/ФТ, Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020No 65, внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, повідомив про прийняте 19.12.2023р. рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв?язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк.
		Внаслідок прийнятого Рішення про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування достроково за ініціативою Банку розриваються укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори без перерахунку процентів на вклад (депозит) та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків (крім кредитних договорів), та закриваються поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій за цими рахунками. 
		Згідно зіст. 11 Цивільного кодексу Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст.202, ч. 2 ст.203, ст. ст.205,207,237 Цивільного кодексу Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 2ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України: клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку.
		Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.
		Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		Відповідно до ч. 2ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
		Згідно п. 2 ч. 2ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик (ч. 3ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).
		Частина 6ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»надає банку право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		Разом з тим ч. 7 даної статті надає банку право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта (в тому числі керівників клієнта - юридичної особи, представника клієнта), вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта, в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел, проте не зобов`язує банк вчиняти відповідні дії.
		Проаналізувавши дії відповідача та наведені норми законодавства суд приходить до висновку, що відповідачем повідомленням від 20.12.2023 відмовлено у підтриманні ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, що відповідає вищевикладеним нормам закону.
		Так, відповідно до положень чинного законодавства АТ КБ «ПриватБанк» є суб`єктом первинного фінансового моніторингу та зобов`язаний забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розроблення критеріїв ризику згідноЗакону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
		Відповідно до ч. 1ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний: - відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; - відмовитися від проведення переказу в разі відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятоюстатті 9 цього Закону; - відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		В розумінніст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»ділові відносини - це відносини між клієнтом та суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг; неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, який не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
		Наказом Міністерства фінансів України №584 від 08.07.2017 року затверджено Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, відповідно до пункту 3 Розділу 1 яких встановлено, що суб`єкти первинного фінансового моніторингу (до яких зокрема відносяться банки) розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.
		Також, відповідно до п. 17 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженогопостановою Правління НБУ від 26.06.2015 року №417(далі - Положення НБУ №417), банк зобов`язаний розробити та затвердити такі окремі внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, що мають оновлюватися з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу.
		Відповідно до п. 47 Положення № 417, банк зобов`язаний у порядку, установленому Програмою ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку до встановлення ділових (договірних) відносин, що оформлені в письмовій формі (укладення договорів), відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму та під час вивчення клієнта, уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта забезпечувати виявлення факту належності клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу) або особи, яка діє від його імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов`язаних з публічними особами.
		Банк у разі виникнення підозри, проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, зобов`язаний забезпечувати виявлення факту належності стосовно всіх без винятків клієнтів або осіб, які діють від їх імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов`язаних з публічними особами.
		Згідно з ч. 2ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.
		Як передбаченост. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами; банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам; банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами; у разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цьогоКодексу.
		Водночас з урахуванням приписів статей10,11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»тастатті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлено право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом, як спеціальних законодавчих норм, що прямо наділяють Банк правом відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого й відсилає частина другастатті 1067 Цивільного кодексу України, зокрема абзац другий цієї частини.
		Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про дострокове розірвання договорів з позивачем та те, що право банку щодо відмови від проведення фінансових операцій не є необмеженими. Оскільки норми зазначених законів не обмежують право Банку на односторонню відмову від укладення договору з клієнтом чи припинення ділових відносин шляхом розірвання договору і закриття рахунку в разі наявності визначених цими законами обставин.
		Так, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2ст. 77 ЦПК України.
		Згідно з ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Представником позивача в обґрунтуванні вимог зазначається, що дії відповідача є протиправними. Так, банком у відповідача  клієнту банку жодного разу не витребовувались відомості необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Банком інформації та не надано будь-яких доказів того, що банківські операції Позивача створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності Банку, або можуть бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства. При цьому, позивач посилається лише на неправомірні дії відповідача щодо припинення ділових відносин, однак будь-яких доказів, що позивача було неправомірно віднесено до категорії ризикових, не надано.
		Одне лише посилання позивача на порушення нормцивільного законодавства є безпідставними з огляду на те, що відповідач є суб`єктом первинного фінансового моніторингу, та враховуючи приписи статей10,11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тастатті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як спеціальних законів, що прямо наділяють Банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком.
		За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 23, 202, 203, 205, 207, 237, 1067, 1167 ЦК України, ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 1, 5, 6, 10, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -,
		 
		Ухвалив :
		 
		У позові представника ОСОБА_2 , адвоката Драченка Владислава Вікторовича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - відмовити.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
		Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення буде складено через десять робочих днів  18.06.2024.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:  Н.  М.  Кондрацька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...