Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/804/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 23.07.2024. Зареєстровано: 23.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2024.

Номер судового провадження: 2-а/761/355/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/804/24
		Провадження № 2-а/761/355/2024
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       24 травня 2024 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Пономаренко Н.В. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- 
		В С Т А Н О В И В:
		У січні 2024 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Київ, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, в якому просив скасувати постанову серії 2АВ № 01569936 від 03.11.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що 03 листопада 2022 року інспектором Департаменту патрульної поліції м. Києва Куликівським Вадимом Валерійовичем відносно позивача винесено постанову серії 2АВ № 01569936 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. за те, що 03 листопада 2022 о 12 год. 58 хв. за адресою: М 30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 376+261 зафіксовано транспортний засіб Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год., чим порушено р. 12.9.б ПДР України.
		Позивач зазначає, що транспортний засіб Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 , належав Благодійній організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо», керівником якої є позивач ОСОБА_1 .
		У позовній заяві зазначено, що 08.09.2022 за актом прийому передачі транспортного засобу Благодійною організацією «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо» вказаний автомобіль було передано представнику 65 Бригади, відповідно до акту, разом з автомобілем передано тимчасовий реєстрацій талон НОМЕР_3. 
		За вказаних обставин, позивач вказує, що автомобіль Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 не перебував у користуванні Благодійної організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо», а позивач не порушував ПДР.
		У зв`язку із викладеним, позивач просить позовну заяву задовольнити.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2024 відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) сторін..
		Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад 052-1120, який відповідає вимогам ДСТУ. Оскаржувана постанова міститься усі необхідні реквізити, в тому числі посилання з доказами вчинення правопорушення. Звертає увагу, що позивача було притягнуто до відповідальності як керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Автомобіль Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 на день вчинення адміністративного правопорушення перебував у власності Благодійної організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо», його не було перереєстровано на нового власника, як і не було внесено змін в реєстраційні документи. Вважає, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).
		Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Згідно реєстраційної картки, яка долучена до відзиву транспортний засіб «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , належить Благодійній організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо».
		Позивач ОСОБА_1 є керівником Благодійній організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Судом встановлено, що 03.11.2022 інспектором ДПП Куликівським Вадимом Валерійовичем винесено постанову серії 2АВ № 01569936 про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою притягнено позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
		З вказаної постанови вбачається, що 03.11.2022 о 12 год. 58 хв. за адресою: М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 376+261 зафіксовано транспортний засіб «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год., чим порушено р. 12.9. (б) ПДР України.
		Згідно п. 12.9.б ПДР Україниводієвізабороняєтьсяперевищуватимаксимальнушвидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.
		Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Цей принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
		Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 2-3632/11, від 15.07.2019 у справі № 235/499/17, від 30.10.2019 у справі № 390/131/18, від 01.04.2020 у справі № 686/24003/18).
		Це означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.
		Зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач не оспорює сам факт допущених порушень,  а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
		Крім цього, позивач не заперечує факт належності автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 Благодійній організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо», керівником якої він є.
		Доводи позивача фактично зводяться до того, що 29.11.2022 за актом прийому передачі транспортного засобу вказаний автомобіль «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 було передано представнику 65 Бригади, а тому він не перебував у користуванні Благодійної організації «Благодійний фонд ОСОБА_1 «Боремось, Перемагаємо», а позивач не порушував ПДР.
		За приписами частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		При цьому, відповідно до ст. 14-3 ч.3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
		Стаття 279-7 КУпАП передбачає, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
		З огляду на викладене, особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в 2-х випадках:
		- якщо надасть документальне підтвердження того факту, щодо моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
		- якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
		Матеріали справи не містять доказів того, позивачем також не зазначено у позовній заяві,що він у встановлений строк звертався до компетентних органів з питання вибуття транспортного засобу з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу. Не надано відповідних доказів також і до суду.
		Матеріали справи також не містять доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноважено порозглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 08 жовтня 2022 року № 1145, зокрема визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1197 «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 7, ст. 200).
		Процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку станом на дату винесення спірної постанови про адміністративне правопорушення було визначено Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145 (далі - Порядок № 1145).
		Згідно з пп. 4 п. 2 Порядку № 1145 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
		Пункт 3 Порядку № 1145 Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
		Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:
		- територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);
		- електронний кабінет водія;
		- Портал Дія (п. 5 Порядку № 1145).
		Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача (п. 14 Порядку № 1145).
		Відповідно до пункту 25 Порядку № 1145 Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив власник транспортного засобу на підставі електронної заяви, здійснюється заявниками через:
		1) електронний кабінет водія шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із накладенням електронних підписів заявників;
		2) Портал Дія шляхом заповнення електронної заяви в довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, із зазначенням відомостей, передбачених додатком 1. із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія. Підпис» («Дія Ш») або електронного підпису заявників та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.
		У разі наявності у Реєстрі відомостей про належного користувача в належного користувача засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) автоматично формується електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у формі електронного відображення інформації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1453 «Про затвердження Порядку формування та перевірки електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, їх електронних копій» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 10, ст. 521) (п. 28 Порядку № 1145).
		Отже, Порядком № 1145 передбачено, що обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на заявників - власника та користувача транспортного засобу.
		Докази внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача в матеріалах справи відсутні, та позивачем не надано, про що також не зазначено у позовній заяві.
		З аналізу зазначених норм вбачається, що за порушення, зафіксоване в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу (фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб,), навіть якщо він добровільно передав керування ним іншій особі. Тобто презюмується, що власник автомобіля, передавши керування іншій особі несе відповідальність за правопорушення, вчинене нею при керуванні автомобілем, зафіксоване згідно з положеннями ст. 14-2 КУпАП.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова серії 2АВ № 01569936 від 03.11.2022 винесена правомірно відносно позивача, оскільки він є керівником юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб - «Volkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 .
		Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`активне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
		Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
		Інформації, що наведена в оскаржуваній постанові цілком достатньо для висновку про те, чи має відповідна подія склад адміністративного правопорушення.
		Інших доказів або пояснень, які б підтверджували факт протиправності прийняття відповідачем спірної постанови, до суду не надавалось.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанідіяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Ст. 9 ч.2 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд прийшов до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки судом було встановлено, що було вчинено порушення п. 12.9.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП
		Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
		У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:  залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
		За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотриманням вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.
		На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 14-2, 122, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд, -
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи: 
		Позивач:  ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 . 
		Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...