Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/10295/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2024. Зареєстровано: 24.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2024.
Дата набрання законної сили: 22.07.2024
Номер судового провадження: 854/27810/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10295/24
		 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення: 03.06.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду 
		у складі:
		головуючого  Ступакової І.Г.
		суддів  Бітова А.І.
		Лук`янчук О.В.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не виключення (не вилучення) даних з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП;
		- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції виключити (вилучити) дані з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, та накладено нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. ОСОБА_1 включено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Позивачем виконане адміністративне стягнення шляхом сплати штрафу у повному обсязі. У зв`язку із виконанням стягнення та не вчиненням іншого правопорушення протягом року, з урахуванням положень ст.39 КУпАП, позивач є особою, що не була піддана адміністративному стягненню. На звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою щодо виключення (вилучення) даних з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, позивач отримав відмову, обґрунтовану відсутністю правових підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024р. в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 03.06.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
		В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наявна у Реєстрі інформація щодо ОСОБА_1 не впливає на його юридичне становище, не змінює характеру й обсягу прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. Судом не враховано посилань позивача на те, що він не може приймати участь ні як фізична особа, а ні як засновник та директор юридичної особи, у публічних закупівлях, оскільки всі його тендерні пропозиції, як учасника, при умові визнання переможцем торгів, у відповідності до п.3 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», автоматично відхиляються замовником через включення його до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
		Постановою апеляційного суду Одеської області від 13.07.2018р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18 залишено без змін.
		У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		Сторонами у справі не заперечується, що на виконання постанови суду у справі №516/94/18 ОСОБА_1 сплачено штраф та з 2018 року ним не вчинено нового адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, або будь-якого іншого порушення, пов`язаного з корупцією. 
		Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, містяться дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП. Склад корупційного правопорушення: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		14.02.2024р. позивач звернувся до НАЗК із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП. 
		Вимоги поданої заяви ОСОБА_1 обґрунтовував посиланням на положення ст.39 КУпАП та зазначав, що наявність у Реєстрі відомостей щодо нього позбавляє його можливості брати участь у публічних закупівлях в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».
		Листом від 06.03.2024р. №49-09/14124-24 НАЗК відмовило позивачу у вилученні із Реєстру даних про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією. Відповідач зазначив, що нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування ст.39 КУпАП, як підстави для вилучення відомостей про особу з Реєстру. Підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, визначені у п.8 розділу II Положення та є вичерпними. Станом на 05.03.2024р. до Національного агентства не надходило судових рішень, які скасовують рішення суду стосовно ОСОБА_1 
		Вважаючи протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не виключення (не вилучення) даних з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, визначено п.8 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018р. №166. Суд не прийняв до уваги посилання позивача на ст.39 КУпАП, зазначивши, що нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування ст.39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру. Наявність у Реєстрі відомостей про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності. При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений ст.39 КУпАП, після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи у вилученні з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про ОСОБА_1 , відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Відповідно до п.9 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр).
		Згідно ч.1 ст.59 Закону №1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
		Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
		Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. (ч.3 ст.59 Закону №1700-VII)
		На теперішній час порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі-Реєстр), та надання відомостей з нього, регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018р. №166, зареєстрованим Міністерством юстиції України 21.03.2018 №345/31797 (далі-Положення №166).
		Пунктом 2 Розділу І Положення №166 встановлено, що реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.
		Згідно п.1 Розділу ІІ Положення №166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.
		Вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, передбачено п.8 Розділу ІІ Положення, а саме: 
		1) ухвала суду про скасування вироку;
		2) винесення виправдувального вироку;
		3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
		4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;
		5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
		6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
		Матеріалами справи не підтверджено наявність визначених вказаною нормою підстав для вилучення з Реєстру відомостей про ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
		Доводи позивача, що після винесення постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18 він не вчиняв жодних правопорушень та не притягувався до адміністративної відповідальності, а тому в розумінні ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню, правомірно не враховано судом першої інстанції в якості підстави для вилучення відомостей з Реєстру, оскільки відповідна обставина не визначена Положенням №166. 
		Відповідно до ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
		В сучасному розумінні терміну «адміністративна відповідальність» це різновид юридичної відповідальності за вчинення проступку проти встановлених правил поведінки виражених у приписах законодавчих актів, які регулюють правовідносини у відповідній суспільно-економічній сфері (галузі).
		В свою чергу, адміністративним стягненням є захід адміністративної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
		Тобто, поняття «адміністративна відповідальність» є ширшим за поняття «адміністративне стягнення», як міри відповідальності за вчинене правопорушення.
		В статті 39 КУпАП йдеться саме про обставину, за наявності якої піддана адміністративному стягненню особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Вказана норма, передусім, застосовується з метою визначення правильної кваліфікації за вчинення відповідною особою в подальшому інших адміністративних правопорушень.
		Однак, на думку колегії суддів, положення статті 39 КУпАП не дають підстав для висновку, що ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності як різновиду юридичної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення 
		Як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про притягнення особи до відповідальності, не виключає застосування положень ст. 39 КУпАП, позаяк Реєстр лише містить інформацію про осіб, які вчинили корупційне правопорушення без прив`язки до того, чи вони вважаються такими, що були піддані адміністративному стягненню. 
		Отже, наявність у Реєстрі відомостей про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності. При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений статтею 39 КУпАП після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
		В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що бездіяльність відповідача щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Реєстру обмежує встановлені законом права позивача, зокрема, як учасника публічних закупівель. 
		Колегія суддів вважає такі твердження апелянта необґрунтованими виходячи з наступного.
		Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У ст.11 Закону №1700-VII встановлено перелік повноважень Національного агентства як державного органу, що по суті є визначенням його владних управлінських функцій.
		Під протиправною бездіяльністю слід розуміти безпідставне не вжиття Національним агентством юридично значимих дій, вжиття яких належить до його компетенції.
		Водночас, у даному конкретному випадку жодної протиправної бездіяльності Національним агентством допущено не було, заяву позивача розглянуто та надано вичерпну відповідь з урахуванням норм чинного законодавства.
		Оскільки на момент звернення позивача до Національного агентства, а також станом на сьогодні постанова Теплодарського міського суду Одеської області від 23.05.2018р. по справі №516/94/18, яка була підставою для внесення відомостей про нього до Реєстру, не скасована, підстави для виключення з Реєстру відомостей про ОСОБА_1 відсутні.
		Як вже зазначалося, перелік підстав щодо вилучення відомостей з Реєстру є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, чинне законодавство не передбачає.
		Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
		 
		Повний текст судового рішення виготовлений 22 липня 2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий: І.Г. Ступакова
		 
		 
		 
		Судді: А.І. Бітов
		 
		 
		 
		О.В. Лук`янчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...