Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 459/1900/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2024. Зареєстровано: 24.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/459/139/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024141150000424

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 459/1900/24 
		Провадження № 1-кп/459/139/2024
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 липня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області 
		в складі: головуючого-судді             ОСОБА_1 
		з участю секретаря                 ОСОБА_2 
		прокурора                     ОСОБА_3 
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141150000424 від 28 квітня 2024 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Волсвин Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді стрільця - помічника гранатометника 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону, з середньою освітою, раніше не судимого, з освітою середньою-спеціальною, який не являється депутатом, нотаріусом чи адвокатом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , -
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням часі та місці, в порушення: ст. 178 Цивільного кодексу України, яка імперативно обмежує право володіння, користування та розпорядження вилученими і обмеженими з цивільного обороту речами; пункту 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», яким заборонено перебування у власності громадян зброї, боєприпасів (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), пункту 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», де зазначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва, ремонту, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною та охолощеною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с, дозволи на придбання, зберігання, перевезення й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї; пристроїв та патронів до них; вибухових матеріалів і речовин; громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї та пристроїв, підпункту 4 п. 12 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1000 від 02.12.2015 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу», де зазначено, що господарська діяльність з торгівлі зброєю, боєприпасами до неї, спеціальними засобами провадиться з дотриманням вимог: продаж у магазинах боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення та патронів до газових пістолетів, револьверів, пристроїв здійснюється: громадянинові - на підставі дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї невійськового призначення, газових пістолетів, револьверів, пристроїв, пункту 1 та пункту 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постанови КМУ № 576 від 12.10.1992 року «Про затвердження Положення про дозвільну систему, де зазначено, що дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин; до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя Калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу отримав запал УЗРГМ - 2.
		У подальшому, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, у період часу після отримання і до 27.04.2024, ОСОБА_4 , зберігав вказаний запал УЗРГМ - 2, що є вибуховим пристроєм за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_3 , де і стався вибух вказаного запалу УЗРГМ - 2. Згідно висновку експерта наданні на дослідження сімнадцять предметів є деталями запала УЗРГМ - 2, після його використання (відсутній капсуль - детонатор), мав місце вибух вибухового пристрою, а саме запалу УЗРГМ-2.
		Такі дії обвинуваченого, кваліфіковані як придбання та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, що передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину повністю визнав, та повідомив, що у військовій частині за місцем служби у м. Харкові взяв вибуховий пристрій, як сувенір, який в подальшому перевіз та зберігав за місцем проживання. У зв`язку із необережним поводженням із запалом, такий вибухнув у квартирі за місцем проживання. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. 
		Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 349 КПК України,дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальними правопорушеннями, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
		Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у придбанні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу доведена повністю. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України.
		При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ізст. 12 КК Україниє тяжким злочином, раніше не судимий, являється військовослужбовцем, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини; щире каяття та активне сприяння розкрито кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.
		Згідно зст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України,з урахуванням вимог ст. ст. 4,5 КК Україниі таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		Поряд з цим, наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.
		Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 3786 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого у дохід держави.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Питання речових доказів вирішити згідно вимогст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Після набрання вироком законної сили, речові докази: запобіжне кільце, важіль зводу із надписами на ньому УЗРГМ  2, 349  2, 586  139  79, механічну частину від підривача УЗРГМ  2, уламки від підривача, тканинне накриття із слідами речовини бурого кольору, наволочку, ковдру із слідами речовини бурого кольору  знищити. 
		Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 3786,00 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого у дохід держави.
		Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 29.04.2024  скасувати після вступу вироку у законну силу.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим  з моменту вручення його копії.    
		Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...