Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/2513/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2024. Зареєстровано: 24.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2024.
Дата набрання законної сили: 23.07.2024
Номер судового провадження: 22-ц/819/230/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		Справа № 504/2513/23 Головуючий в суді І інстанції Майдан С.І. Провадження № 22-ц/819/230/24 Доповідач Кутурланова О.В.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		   23 липня 2024 року м. Херсон
		 
		   Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		   головуючого (суддя-доповідач) Кутурланової О.В.,
		   суддів: Воронцової Л.П., Орловської Н.В.,
		   секретар Олійник К.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Капля Аліна Степанівна, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 травня 2024 року у складі судді Майдан С.І. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   У червні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		   Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 травня 2024 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду. 
		   В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Капля А.С., просила ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при її постановленні.
		   Письмових відзивів на скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
		   Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		   Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, визначених ст.257 та ч.5 ст.223 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання, при цьому заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
		   Колегія суддів погоджується з даним висновком суду і вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та грунтується на наявних у справі матеріалах. 
		   Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у червні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3-4).
		   Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 червня 2023 року справу передано за підсудністю до Великоолександрівського районного суду Херсонської області (а.с.56).
		   Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 листопада 2023 року справу передано за підсудністю Херсонському міському суду Херсонської області (а.с.62).
		   Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі. Суд дійшов висновку про необхідність проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, про що сторони повідомлені належним чином.
		   Перше судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 13 березня 2024 року о 14 годині 30 хвилин (а.с.68), про що ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Капля А.С. повідомлені як судовими повістками про виклик до суду, сформованими судом 03 березня 2024 року та направленними на їх електрону адресу, так і SMS  повідомленнями та засобами поштового зв`язку (а.с.69, 70). 
		   Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала судову повістку засобами поштового зв`язку 12 березня 2024 року (а.с.75). 
		   Адвокату ОСОБА_3 направлено судову повістку відповідно до Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28 через SMS  повідомлення на вказаний нею у позовній заяві номер телефону, підтвердженням чого є довідка про доставку повідомлення представнику позивача 03 березня 2024 року (а.с.73). 
		   Крім того, 03 березня 2024 року адвокат Капля А.С. отримала судову повістку по електронній пошті, яку вона зазначила у своїй позовній заяві (а.с.72зв).
		   У судове засідання, призначене на 13 березня 2024 року позивач та її представник адвокат Капля А.С. не з`явились (а.с.76), будь-яких заяв чи клопотань від позивача або її представника не надходило, у зв`язку із чим судове засідання відкладено на 13 травня 2024 року на 11 годину 30 хвилин.
		   Про розгляд справи у зазначену дату суд першої інстанції також сповістив позивача та її представника належним чином шляхом направлення судової повістки, сформованої 18 квітня 2024 року. 
		   Сповіщення адвоката Каплі А.С. відбулося шляхом направлення судової повістки на вказаний нею у позовній заяві номер телефону і доставлено 18 квітня 2024 року (а.с.81 зв.). 
		   Судові повістки, які направленні засобами поштового зв`язку, були вручені позивачу та її представнику 09 травня 2024 року (а.с.82, 82а).
		   У судове засідання, призначене на 13 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Капля А.С. повторно не з`явились (а.с.83), будь-яких заяв чи клопотань від позивача або її представника не надходило. 
		 
		   Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).
		   Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.
		   Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (ч. 6 ст. 14 ЦПК України).
		   Отже, офіційною електронною адресою учасника судового розгляду справи слід вважати електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
		   Вказаний висновок також узгоджується із правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 та від 26.10.2022 року у справі № 761/877/20.
		   При цьому, згідно ч.5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
		   Крім того, Верховним Судом у постанові від 20.01.2023 року у справі №465/6147/18, у постанові від 06.03.2023 року у справі № 753/19393/20 зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
		   З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
		 
		   За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у судове засідання, призначене на 13 травня 2024 року позивач та її представник повторно не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час судового засідання.
		   
		   Посилання апелянта на ту обставину, що в порушення ч.5 ст.128 ЦПК України судові повістки вручено менш ніж за 5 днів до судового засідання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки із встановлених обставин вбачається, що представник позивача адвокат Капля А.С. завчасно отримала судові повістки шляхом направлення їх через SMS-повідомлення та на електрону адресу, що у розумінні ч.5 ст.130 ЦПК України може вважатися як отримання судової повістки самим позивачем.
		 
		   Залишаючи подану ФОП ОСОБА_1 позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник неодноразово не з`являлись у судові засідання, на підставі чого зробив правильний висновок, що є підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою останніх у судове засідання.
		 
		   Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав. 
		 
		   У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
		   Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
		   Неявка позивачів, участь яких у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
		   Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 15.04.2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19, ЄДРСРУ № 88834091).
		 
		   Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		   Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
		 
		   У рішенні від 06.09.2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що «саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».
		   
		   Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		 
		   У ч.5 ст.223 ЦПК України законодавець встановив дії суду в разі повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
		   
		   У постанові Верховного Суду від 28.03.2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) зазначено, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме ч. 5 ст. 223 і п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
		   Верховний Суд виходив з того, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у контексті ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.
		   Аналіз положень ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави для висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
		   Таким чином, положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
		   Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
		   Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
		 
		   Отже, оскільки у судові засідання, призначені на 13 березня 2024 року та на 13 травня 2024 року позивач та її представник, будучі належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з причин повторної неявки позивача у судове засідання.
		 
		   Судом також враховано, що з боку позивача та/або його представника заяв чи клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.
		   
		   Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24.04.2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28.10.2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12.05.2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
		 
		   Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не з`ясовано причини неявки у судове засідання позивачки та її представника, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
		   Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
		   Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
		   
		   Проте, таких дій позивач та її представник не вчиняли.
		   Посилання апелянта на те, що до позову долучено клопотання про розгляд справи у відсутність позивача і судом даний факт не враховано під час розгляду справи, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки в матеріалах справи таке клопотання відсутнє, при цьому опису вкладення додатків до позовної заяви при подачі позову засобами поштового зв`язку ними не складалося. 
		   Зазначення позивачем в своїй позовній заяві прохання до суду розглядати спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є тотожним з заявою про розгляд справи за відсутності позвача і, оскільки в ухвалі про відкриття провадження судом зазначено, що розгляд справи буде проводитися з викликом сторін, то позивач та його представник мали право подати заяви про розгляд справи у їх відсутність, якщо не бажали з`являтися в судове засідання.
		   
		   Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми процесуального права.
		   
		   Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
		 
		   За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку матеріалам справи, постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
		 
		   Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		   Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Капля Аліна Степанівна, залишити без задоволення.
		   Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 травня 2024 року залишити без змін.
		   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		   Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2024 року.
		 
		   
		   Головуючий О.В.Кутурланова
		 
		   Судді Л.П.Воронцова
		 
		Н.В.Орловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...