Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/1458/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 24.07.2024. Зареєстровано: 24.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2024.

Номер судового провадження: 2/947/1542/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 947/1458/24
		Провадження № 2/947/1542/24
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.07.2024 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
		головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
		секретар судового засідання  Бродецька Тетяна Вікторівна,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) про захист прав споживачів, визнання договору частково недійсним, - 
		встановив:
		І. ПРОЦЕДУРА
		10.01.2024 року в інтересах позивача ОСОБА_1 до суду звернулась адвокат Івкова Л.В. з позовом до відповідача, в якому просить:
		- Визнати договір SAMDNWFC00016652403 від 22.04.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк", недійсним в частині відкриття на ім`я ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2  .
		- Визнати нечинними транзакції щодо зняття з кредитної картки № НОМЕР_2  , виданої на ім`я ОСОБА_1 , готівки в банкоматі 02.08.2023 року о 18 год. 59 хв. в сумі 20000 грн., 02.08.2023 року о 19 год. 00 хв. в сумі 14200 грн., 02.08.2023 року о 22 год. 36 хв. в сумі 400 грн. та зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані за оскаржуваними транзакціями.
		- Зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 за договором SAMDNWFC00016652403 від 22.04.2015 року станом на 01.08.2023 року, тобто до виконання незаконних операцій з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_2 та зняття коштів з кредитної картки № НОМЕР_2  у сумі 35991,45 грн.
		Ухвалою від 16.01.2024 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено цивільну справудо підготовчого судового засідання на 19.02.2024 року на10-00 годин.
		Ухвалою від 19.02.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, надано дозвіл на розкриття банківської таємниці.
		19.03.2024 року від АТ КБ "ПриватБанк" до суду надійшла копія анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 22.04.2015 року.
		15.04.2024 року судом отримано від АТ "ПриватБанк" письмові пояснення на позовну заяву.
		14.05.2024 року представник позивача ОСОБА_1 подала до суду клопотання про витребування доказів, оскільки відповідачем ухвалу від 19.02.2024 року виконано не в повному обсязі.
		Ухвалою від 15.05.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, надано дозвіл на розкриття банківської таємниці.
		Ухвалою від 15.05.2024 року закрито підготовче засіданнята призначено справу до судового розгляду по суті на 19.06.2024 року на 10.00 год.
		18.06.2024 року на виконання ухвали про витребування доказів від 15.05.2024 року АТ КБ "ПриватБанк" надано до суду: виписку по рахунку, висновок служби безпеки, довідка про випущені картки, довідка про встановлення ліміту, паспорт споживчого крежиту, скріншот про перевипуск картки.
		08.07.2024 року адвокат Івкова Л.В. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача ОСОБА_1 .
		Представник відповідача до судового засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. 
		ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		В своїх позовних вимогах ОСОБА_1 посилається на те, що він отримав в АТ КБ "ПриватБанк" кредитну картку "Універсальна"№ НОМЕР_3 ,з терміномдії до09.2026року,з встановленимкредитним лімітом1000грн.12.09.2023року,о 20-31год.,на електроннупошту позивачунадійшло повідомленнявід  "ПриватБанку"щодонеобхідності до25-гочисла цьогомісяця внестиобов`язковийплатіж закредитною карткою,що становить1798,64грн.Оскільки позивач ОСОБА_1 тривалий часне проводивбудь-якихфінансових операційз банківськоюкарткою,був дужездивований такимповідомленням тадля отриманняінформації 13.09.2023року звернувся довідділення АТКБ  "ПриватБанк"за адресою: м.Одеса, пр.Ак.Глушка,5. У відділенні він дізнався, що Банком було переоформлено другу пластикову картку № НОМЕР_2 на його ім`я, по якій збільшено кредитний ліміт та з цієї картки 02.08.2023 року через банкомати в Київській області трьома транзакціями знято кошти на загальну суму 35991,45 грн.
		Позивач ОСОБА_1 має одну кредитну картку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , термін дії якої  до 09.2026 року, яка знаходиться у нього, він її не губив. Він не звертався із заявою щодо перевипуску іншої платіжної картки, збільшення кредитного ліміту та не отримував платіжну картку № НОМЕР_2 . На час вчинення зазначених транзакцій 02.08.2023 року позивач перебував у себе вдома у м.Одесі, транзакції не погоджував та не проводив, ніяких підтверджень на списання або переказ коштів зі свого карткового рахунку не надавав. Жодних дій, направлених на розголошення третім особам відомостей щодо номеру рахунку та способів доступу до нього, не вчиняв. Жодного повідомлення від Банку про перевипуск другої банківської картки позивач не отримував. Повідомлення про транзакції від 02.08.2023 року також не надходили. Отримавши у відділенні АТ КБ "ПриватБанк"інформацію про перевипуск картки № НОМЕР_2 на його ім`я, збільшення кредитного ліміту та зняття коштів з рахунку, позивач ОСОБА_1 зрозумів, що відносно нього вчинені шахрайські дії. Тому він у той же день, 13.09.2023 року, подав заяву щодо вчинення відносно нього шахрайських дій до Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області. 15.09.2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву щодо вчинення шахрайських дій до АТ КБ "ПриватБанк". Згодом йому зателефонували з Банку, казали, що є фотофіксація з банкомату та на фото видно, що кошти за допомогою пластикової картки знімає невідома особа. Проте, на заяву № 475-ВБ від 15.09.2023 року позивач ОСОБА_1 отримав відповідь від 09.10.2023 року, в якій Банк стверджує, що з платіжної картки № НОМЕР_2 були зняті грошові кошти, при цьому був правильно введений ПІН-код картки. Перевірку щодо обставин перевипуску картки № НОМЕР_2 на ім`я позивача ОСОБА_1 , збільшення кредитного ліміту та зняття коштів з рахунку Банком не проведено. На електронну пошту позивача та по телефону від Банку надходять вимоги/повідомлення про обов`язок внесення обов`язкового платежу за кредитною карткою № НОМЕР_2 , яку позивач ОСОБА_1 не замовляв та не отримував, у розмірі 1798,64 грн. щомісяця. Тому позивач ОСОБА_1 змушений звернутись за захистом своїх прав до суду. Позивач вважає, що в даному випадку з боку Банка було порушено обов`язки ідентифікації та верифікації фізичної особи, яка звертається за отриманням платіжного засобу, та обов`язок передачі платіжного засобу тільки ідентифікованій та верифікованій особі, за договором, укладеним у письмовій формі, та безпідставно видано платіжний засіб - картку № НОМЕР_2 невстановленій особі, яка не є ОСОБА_1 . 
		У письмових поясненнях на позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" посилається на те, що власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Банком встановлено, що перевипуск картки було здійснено шляхом створення заявки у додатку Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону належного ОСОБА_1 та іншої особистої інформації. Відповідач вважає, що саме позивач здійснив свідоме чи несвідоме повідомлення третім особам своїх персональних даних (номер мобільного телефону, пароль входу до власного Приват24, номер кредитної картки, термін її дії та іншу інформацію, що забезпечило третім особам доступ до його рахунків в ПриватБанку. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення клієнта в Банк та блокування картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в Стоп-лист Платіжною системою. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Користувач зобов`язаний не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватись ним. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити Банк. До моменту повідомлення користувачем Банку ризик збітків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем Банку ризик від здійснення операцій за електронним платіжним засобом несе Банк. Представник відповідача стверджує, що Банк несе відповідальність за збитки клієнта від можливих шахрайських дій за банківські операції, які вчинені лише після повідомлення клієнта про необхідність блокування карток чи про втрату карток. На час здійснення спірної транзакції (02.08.2023) у Банка біли відсутні будь-які заяви від клієнта та правові підстави для нездійснення цього платежу клієнта, а тому з боку Банка не було вчинено жодних порушень, ризик збитків від здійснення всіх операцій та відповідальність за них несе повністю позивач. Наявність кримінальної справи та визнання позивача потерпілою особою захищають його порушені права, бо позивач зможе стягнути збитки в порядку цивільного позову у кримінальному провадженні з шахраїв, якщо такі особи будуть встановлені. Позовна вимога про зобов`язання Банка скасувати нараховані проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення транзакцій 02.08.2023 року, не підлягає задоволенню, бо подібний спосіб захисту не є ефективним з точки зору Великої Палати Верховного Суду. Представник відповідача просить відмовити в позові.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Як встановлено судом, 22.04.2015 року позивач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та погодився з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, загальними умовами обслуговування і кредитування складають договір про надання банківських послуг.
		З довідки про випущені картки від 18.04.2024 року вбачається, що за укладеним договором було надано наступні картки: 
		НОМЕР_4 , дата відкриття 29.12.2014, термін дії 12/18;
		НОМЕР_5 , дата відкриття 11.12.2018, термін дії 08/22;
		НОМЕР_3 , дата відкриття 02.09.2022, термін дії 09/26;
		НОМЕР_2 , дата відкриття 02.08.2023, термін дії 08/27;
		НОМЕР_6 , дата відкриття 01.08.2023, термін дії 09/27.
		Судом досліджено довідку від 18.04.2024 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , з якої вбачається: 23.04.2015 року - встановлення кредитного ліміту 500,00 грн. ; 05.07.2017 року - збільшення кредитного ліміту 2000,00 грн.; 11.12.2018 року  збільшення кредитного ліміту 3000,00 грн.; 15.03.2019 року  збільшення кредитного ліміту 6000,00 грн.; 12.08.2019 року  збільшення кредитного ліміту 8000,00 грн.; 16.10.2019 року  збільшення кредитного ліміту 10000,00 грн.; 01.08.2023 року  збільшення кредитного ліміту 36000,00 грн.; 01.12.2023 року - зменшення кредитного ліміту 0,00 грн.
		З виписки за договором від 18.04.2024 року вбачається інформація за період з 29.12.2014-18.04.2024, зокрема здійснення операцій протягом 2015-2020 років по карткам № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . 02.08.2023 року (картка №НОМЕР_2 ) зняття готівки в банкоматі на пр.Повітрофлотський у м.Київ в розмірі 20000 грн. у валюті операці (20799,45 грн. у валюті картки); знятття готівки в розмірі 14000 грн. у валюті операції(14 768 грн. у валюті картки) в банкоматі на пр.Повітрофлотський у м.Київ; зняття готівки в розмірі 400 грн. у валюті операції (424 грн. у валюті картки) в банкоматі Автовокзал, АДРЕСА_2 .
		З роздруківкилиста зелектронної поштипозивача ОСОБА_1 вбачається,що 12.09.2023року,о 20-31год.,від ПриватБанку надійшло нагадування про обов`язковий платіж за кредитною карткою, що становить 1798,64 грн., якийнеобхідно внести до 25-го числа цього місяця.
		13.09.2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відділення Банку та дізнався, що на його ім`я 02.08.2023 року перевипущено другу пластикову картку, на ній збільшено кредитний ліміт і з неї через банкомати в м.Києві та в Київський області знято грошові кошти. Цього ж дня він заблокував картку. З виписки від 13.09.2023 року, що надано після звернення позивача ОСОБА_1 , по картці/рахунку НОМЕР_6 і додатковим рахункам договору від 22.04.2015 року за період 01.08.2023-13.09.2023 вбачається зняття готівки в банкоматах (м.Київ, м.Переяслав) 02.08.2023 року у загальному розмірі 35991,45 грн. по картці НОМЕР_2 .
		13.09.2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву щодо вчинення шахрайських дій до Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, відомості за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, внесено до ЄРДР за № 12023162480001350.
		15.09.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій та повідомив Банк, що має одну картку № НОМЕР_3 . Будь-яких фінансових операцій з банківською картою не проводив більше 2-х років. Про те, що з його банківською картою проведено якісь операції повідомлень від Банку не надходило. Він ні свідомо, ні випадково не просив про перевипуск картки, не просив про зміну розміру кредитного ліміту та не надавав заяв про це.
		Листом від 09.10.2023 року Банк повідомив, що з платіжної картки № НОМЕР_7 були зняті грошові кошти, при цьому був правильно введений ПІН-код картки.
		У висновку "Про результати проведення перевірки за повідомленнями клієнта ОСОБА_1 "від 24.04.2024 року зазначено, що перевірку проведено на підставі службової записки Департаменту претензійно-позовної роботи від 12.04.2024 року. Згідно виписки за картрахунком 5457082509115452 клієнта ОСОБА_1 02.08.2023 року було проведено три оспорювані клієнтом операції в загальній сумі 35991,45 грн. Оглядом матеріалів фотофіксації банкомату по операціях з картою 5457082509115452 за 02.08.2023 року встановлено, що операції проведено за допомогою оригінальної карти та проходження магнітної смуги в картрідері банкомату. Карта знаходиться у користуванні третьої особи, ідентифікувати яку не виявилося можливим. Перевіркою встановлено, що 01.08.2023 року за попередньою картою клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_8 було збільшено кредитний ліміт через додаток Приват24. 02.08.2023 року карту "Універсальна"№ 5457082293007246 клієнта ОСОБА_1 було перевипущено на нову карту № НОМЕР_7 в ПК Приват24 та документи з перевипуску карти підписано ЄЦП від імені клієнта ОСОБА_1 у додатку Приват24 клієнта. Під час проведення операції на збільшення кредитного ліміту по картці № НОМЕР_8 , яка відбулась 01.08.2023 року та під час проведення операції з перевипуску нової картки № НОМЕР_7 , яка відбулась 02.08.2023 року, входи в акаунт Приват24 клієнта було здійснено з іншого пристрою, який не належить клієнту ОСОБА_1 , та з нетиповою ip-адресою, яку не використовує клієнт. Перевірити архів СМС-повідомлень клієнту ОСОБА_1 за 01-02.08.2023 року не виявилося можливим у зв`язку із закінченням термін зберігання архівних матеріалів. Враховуючи, що входи в обліковий запис Приват24 клієнта ОСОБА_1 відбувалися з різних пристроїв та без зміни паролю входу  оспорювані операції по карті 5457082509115452 клієнта ОСОБА_1 за 01-02.08.2023 року було проведено невстановленою особою внаслідок компрометації паролю входу в ПС Приват24, компрометації реквізитів картки, з вини заявника.
		02.04.2024 року АТ "ПриватБанк" на виконання ухвали суду про витребуваня доказів надано фото особи, яка знімала гроші в банкоматі, та повідомлено наступне:
		-на ім`я ОСОБА_1 відкрито 2 картки: картка універсальна 5457082509115452, картка еПідтримка 4149499067381986;
		-картка НОМЕР_8  перевипущена під картку НОМЕР_7 ;
		-картку НОМЕР_7 було перевипущено 02.08.2023 18:43:11 через канал Приват24;
		-інформація щодо спірних транзакцій: по клієнту зафіксований вхід з нетипового пристрою в аккаунт Приват24  списання в банкоматі виконано через QR-код.
		IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
		Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
		1) захист своїх прав державою;
		2) належну якість продукції та обслуговування;
		3) безпеку продукції;
		4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
		4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
		5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
		6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
		7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).
		Згідно з ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. 
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 14.12 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. 
		Згідно зпунктом 2Розділу VIПоложення про порядокемісії електроннихплатіжних засобіві здійсненняоперацій зїх використанням,затвердженого постановоюПравління Національногобанку Українивід 05.11.2014року №705 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 210/1242/18.
		V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
		В ході судового розгляду справи встановлено, що22.04.2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 користувався послугами АТ КБ "ПриватБанк" та не мав на своєму рахунку кредитної заборгованості. Так, з виписки за договором вбачається здійснення операцій на рахунку з 23.04.2015 року по 24.05.2020 року. 24.05.2020  переказ 230,00 грн. по картці № НОМЕР_9 через додатокПриват24,залишок післяоперації 18,62грн.Згідно довідки Банку кредитний ліміт з 16.10.2019 року становив 10000,00 грн.
		 
		02.09.2022 року позивач ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_8 з терміном дії 09/26, проте операції за цією карткою згідно виписки за договором позивачем не здійснювались.
		Судом встановлено, що 01.08.2023 року Банком перевипущено на ім`я позивача ОСОБА_1 картку № НОМЕР_10 та збільшено кредитний ліміт до 36000,00 грн. 02.08.2023 року Банком перевипущено на ім`я позивача ОСОБА_1 картку № НОМЕР_7 та з рахунку позивача ОСОБА_1 через банкомати у м.Києві та м.Переяслав було знято грошові кошти шляхом здійснення трьох транзакцій на загальну суму 35991,45 грн. 
		При цьому позивач стверджує, що має одну кредитну картку АТ КБ "ПриватБанк"№ НОМЕР_3 , термін дії  до 09.2026 року, яка знаходиться у нього, він її не губив. Позивач стверджує, що не звертався із заявою щодо перевипуску іншої платіжної картки, збільшення кредитного ліміту та не отримував платіжну картку № НОМЕР_2 . На час вчинення спірних транзакцій 02.08.2023 року позивач перебував у себе вдома у м.Одесі, транзакції не погоджував та не проводив, ніяких підтверджень на списання або переказ коштів зі свого карткового рахунку не надавав. Жодних дій, направлених на розголошення третім особам відомостей щодо номеру рахунку та способів доступу до нього, не вчиняв. Жодного повідомлення від Банку про перевипуск картки та спірні транзакції від 02.08.2023 року позивач не отримував. Інформацію про перевипуск платіжної картки № НОМЕР_2 на його ім`я, збільшення кредитного ліміту та зняття коштів з рахунку, позивач ОСОБА_1 отримав у відділеніі АТ КБ "ПриватБанк" 13.09.2023 року, після надходження на його електронну пошту 12.09.2023 року нагадування про здійснення обов`язкового платіжу за кредитом. В той же день, 13.09.2023 року, подав заяву щодо здійснення шахрайських дій до Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області. 15.09.2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву щодо вчинення шахрайських дій до АТ КБ «ПриватБанк». Позивач вважає, що з боку Банка було порушено обов`язки ідентифікації та верифікації фізичної особи, яка звертається за отриманням платіжного засобу, та обов`язок передачі платіжного засобу тільки ідентифікованій та верифікованій особі, за договором, укладеним у письмовій формі, та безпідставно видано платіжний засіб - картку № НОМЕР_2 невстановленій особі. 
		На підтвердження вказаних посилань стороною позивача надані суду: ксерокопія карти № 5457082293007246 з терміном дії 09/26; роздруківка нагадування про обов`язковий платіж від 12.09.2023 року; копія виписки по картці/рахунку від 13.09.2023 року; копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.09.2023 року, талону-повідомлення та витягу з ЄРДРза № 12023162480001350; копії листування з Банком.
		При ухваленні рішення суд виходить з того, що позивач ОСОБА_1 на виконання Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням належним чином виконав свій обов`язок і після виявлення факту платіжних операцій, які він не виконував, негайно повідомив про це банк.
		В позовних вимогах сторона позивача зокрема посилалась на судову практику Верховного Суду. Сторона відповідача, спростовуючи доводи позивача також посилалась на практику Верховного Суду. Враховуючи наявні правовідносини між сторонами по даній справі, суд приймає за основу правову позицію сторони позивача ОСОБА_1 щодо того, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Згідно з положеннями ч.2 ст. 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта Банку, споживача послуг. Посилання відповідача на ту обставину, що позивач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Так, у висновку відповідача про результати службової перевірки зазначено, що під час проведення операції на збільшення кредитного ліміту по картці № 5457082293007246, яка відбулась 01.08.2023 року та під час проведення операції з перевипуску нової картки № НОМЕР_7 , яка відбулась 02.08.2023 року, входи в акаунт Приват24 клієнта було здійснено з іншого пристрою, який не належить клієнту ОСОБА_1 , та з нетиповою ip-адресою, яку не використовує клієнт. Перевірити архів СМС-повідомлень клієнту ОСОБА_1 за 01-02.08.2023 року не виявилося можливим у зв`язку із закінченням термін зберігання архівних матеріалів. Враховуючи, що входи в обліковий запис Приват24 клієнта ОСОБА_1 відбувалися з різних пристроїв та без зміни паролю входу  оспорювані операції по карті 5457082509115452 клієнта ОСОБА_1 за 01-02.08.2023 року було проведено невстановленою особою внаслідок компрометації паролю входу в ПС Приват24, компрометації реквізитів картки, з вини заявника. Оглядом матеріалів фотофіксації банкомату по операціях з картою 5457082509115452 за 02.08.2023 року встановлено, що операції проведено за допомогою оригінальної карти та проходження магнітної смуги в картрідері банкомату. Карта знаходиться у користуванні третьої особи, ідентифікувати яку не виявилося можливим. Відповідач не надав належних і допустимих доказів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
		З урахуванням положень пункту 37.2.статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, АТ КБ «Приватбанк» не надав доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що банківською карткою позивач не користувався, не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком перебував у місці їх вчинення.
		Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року № 6-71цс15, в якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 року у справі №127/23496/15-ц, від 20.06.2018 року у справі №691/699/16-ц вказану правову позицію підтримав.
		Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як користувач картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; списання грошових коштів з карткового рахунку відбулося не за його розпорядженням і поза йоговолевиявленням і він не повинний нести відповідальності за такі операції; виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач ОСОБА_1 негайно повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. Враховуючи наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
		Дана позиція узгоджується також з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2021 року (справа № 336/3989/19, провадження № 61-13978св20).
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як є обґрунтовані та доведені.
		VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
		Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом на підставіст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", суд вважає за необхідне стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" в дохід держави судовий збір в сумі 3633 грн.60 коп.
		Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1066, 1073 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про платіжні послуги", суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) про захист прав споживачів, визнання договору частково недійсним, - задовольнити.
		Визнати договір SAMDNWFC00016652403 від 22.04.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк", недійсним в частині відкриття на ім`я ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_7 .
		Визнати нечинними транзакції щодо зняття з кредитної картки № НОМЕР_7 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , готівки в банкоматі 02.08.2023 року о 18 год. 59 хв. в сумі 20000 грн., 02.08.2023 року о 19 год. 00 хв. в сумі 14200 грн., 02.08.2023 року о 22 год. 36 хв. в сумі 400 грн. та зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані за оскаржуваними транзакціями.
		Зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 за договором SAMDNWFC00016652403 від 22.04.2015 року станом на 01.08.2023 року, тобто до виконання незаконних операцій з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_7 та зняття коштів з кредитної картки № НОМЕР_7  у сумі 35991,45 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"(код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50)" на користь держави судовий збір в сумі 3633 грн.60 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Повний текст рішення суду з урахуванням перебування головуючого на лікарняному складено 24.07.2024 року.
		 
		Суддя                              Васильків О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...