Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 708/618/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 24.07.2024. Зареєстровано: 24.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2024.
Дата набрання законної сили: 02.08.2024
Номер судового провадження: 2-а/708/6/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 708/618/24
		Номер провадження № 2-а/708/6/24
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 липня 2024 р. 
		 
		Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
		головуючого судді Акулова Є.М.,
		секретаря судових засідань Омельченко Ю.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирин, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №82/2024 від 23.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП,
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Позивач, через свого представника, адвоката Гнатюк А.І., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (  АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою про визнаннянезаконною таскасуванняпостанови №82/2024від 23.05.2024року пропритягнення йогодо адміністративноївідповідальності за ст. 210 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Крім того, просив суд, стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на надання правничої допомоги у сумі 13600,00 грн. та розподілити судові витрати відповідно до закону.
		В обґрунтування позову зазначає, що 23.05.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 складено постанову про притягнення його, - ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП. Незаконність протоколу і постанови, на думку позивача полягає в тому, що зі змісту протоколу складеного у зв`язку з виявленим правопорушенням, 21.05.2024 року та оскаржуваної постанови від 23.05.2024 року неможливо встановити, що саме він порушив, адже в протоколі суть правопорушення, - застарілі дані ВЛК, а в постанові  неявка за повісткою від 31.10.2023 року. 
		Крім того, вказує на відсутність, в оскаржуваній постанові частини статті 210 КУпАП, за якою саме притягнуто його, - ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, що унеможливлює визначити склад та чітку кваліфікацію правопорушення. 
		Також наполягає на спливу строків притягнення його до відповідальності. Якщо складом інкримінованого правопорушення є факт неявки його, - ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою від 31.10.2023 року, а протокол складено та накладено адміністративне стягнення за ст. 210 КупАП лише 21.05.2024 року, відповідно від дати нібито вчиненого адміністративного правопорушення та складення протоколу пройшло більше двох місяців. 
		Вважаючи свої права порушеними, позивач просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову №82/2024 від 23.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП, відшкодувати ІНФОРМАЦІЯ_5 витрати на правничу допомогу та судовий збір.
		Позивач та представник позивача, - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, проте надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовільнити.
		Представники відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву жоден з відповідачів не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них не надходило.
		Дослідивши наявні докази в справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
		Згідно із ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		В силу ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Згідно ч. 2, 6 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Відповідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Статтею ст. 210 КУпАП, встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
		Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
		Отже, правила військового обліку визначені в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», а також в постанові КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 року № 1487.
		Згідно з ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		Згідно приписів ч. 1 ст. 38 КУпАП та п. 12 Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №3 від 1 січня 2024 року, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити, в тому числі : опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
		Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Вирішуючи справупо сутісуд враховує позицію щодо застосування норм права, яка викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, що триваюче правопорушення- це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		В постанові Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17 колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
		Згідно п.9Інструкції зіскладання ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколів таоформлення матеріалівпро адміністративніправопорушення №3від 1січня 2024року, матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.
		Судом зі змісту копії протоколу стосовно позивача встановлено, що уповноваженою особою на складення протоколу №82/2024 від 21.05.2024 року (а.с.17) гол. сержантом взводу роти охорони НОМЕР_1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_6  виявлено та зафіксовано правопорушення ОСОБА_1 , - застарілі дані ВЛК, чим останній порушив правила військового обліку (а.с. 17).
		Із копії постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , який розглянув вказане правопорушення за складеним протоколом, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення правил військового обліку, а саме за неявку за повісткою від 31.10.2024 року (а.с. 16). 
		У порушення вимог КУпАП та Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №3 від 1 січня 2024 року, протокол не містить опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме коли була вручена повістка, на яку дату ОСОБА_1 не з`явився, зазначена лише дата повістки.
		Крім того, норма ст. 210 КУпАП є банкетною та відсилає до інших нормативних актів, які не зазначені ні у вказаній постанові, ані у протоколі.
		Також, як протоколі так і в постанові відсутнє посилання на частину статті за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, зазначена лише ст. 210 КУпАП.
		Суд зважує, що відповідач, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення відзив на позовну заяву не надав, тим самим не довів обставини правомірності винесеної постанови. Тому суд бере до уваги обставини невинуватості, зазначені позивачем у позові та не спростовані зобов"язаним суб"єктом владних повноважень відповідно до приписів ч. 6 ст. 77 КАСУ. 
		Слід зауважити, що вимоги ч.3ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Підсумовуючи, під час винесення оскаржуваної постанови суб`єкт владних повноважень діяв не на підстави, не в межах та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, тому суд дійшов переконання, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_3 за№82/2024від 23.05.2024року пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст.210КУпАП єпротиправною іпідлягає скасуванню,а справапро адміністративнеправопорушення підлягає закриттю. 
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
		Згідно ч. 7 розділу "Загальні питання" "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого Постановою КМУ №154 від 23.02.2022 р.:
		7. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
		Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
		З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
		Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
		Приписами ч. 1ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Дослідивши зміст наданих адвокатом матеріалів, які складаються із самої Позовної заяви (а.с. 1-11), Постанови № 82/2024 від 23.05.2024 року (а.с.16) та протоколу №82/2024від 23.05.2024року (а.с.17)та вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованим, співмірним та пропорційним до предмета спору, складності справи, об`єму наданих послуг, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13600,00 грн. є завищеними та неспівмірними зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у цій справі. 
		Враховуючи фактичний об`єм наданих послуг з правничої допомоги, в розрізі критеріїв їх реальності, співмірності та необхідності, суд дійшов висновку, що розумним та співмірним розміром судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 , посадова особа якого видала оскаржувану постанову і яка визнана судом протиправною.
		При цьому особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які є реальними, необхідними, фактичними та доведеними належними доказами.
		Також, до позовної заяви позивачем додано квитанцію, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 605,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст.19 Конституції України, ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 7,9,38,210-1,235КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,122,242-246,262,286 КАС України, суд
		УХВАЛИВ:
		 
		Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №82/2024 від 23.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП.
		Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №82/2024 від 23.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП.
		Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. витрати на правничу допомогу та 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору, а разом 5 605 (п`ять тисяч шістсот п`ять) 00 коп. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Євген АКУЛОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...