Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/7069/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2024. Зареєстровано: 24.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/341/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023231080000948

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		Справа №522/7069/23
		Провадження № 1-кп/522/341/24
		 
		22 липня 2024 року                                 м. Одеса
		 
		Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючогосудді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР №12023231080000948 від 04.04.2023, відносно: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Широка Балка Білозерського району, Херсонської області, громадянки України, освіта середня, офіційно не працевлаштована, не одружена, дітей немає, має на утриманні непрацездатного батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачувалась у тому, що згідно з Конституцією України Україна є, суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі РФ) 1997 року та іншими міжнародно- правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. 22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
		3 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 питань реінтеграції року, затвердженим наказом Міністерства з тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України. незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
		Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом невстановленими особами (в тому числі громадянами України) з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф На території України, організовано проведення незаконного референдуму на території с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області.
		З метою проведення незаконного референдуму невстановлена слідством особа залучила у роботі виборчої комісії місцеву мешканку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку покладались функції із здійснення у визначені дні - з 23 по 27 вересня 2022 року, подворового обходу жителів с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області, та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі.
		Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 23 по 27 вересня 2022 року діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових рф здійснила подворовий обхід жителів АДРЕСА_2 з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. Під час проведення референдуму, ОСОБА_5 пропонувала мешканцям с. Широка Балка проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму.
		Такі незаконні та неправомірні дії ОСОБА_5 сприяли визнанню російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.
		Діяння ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як: колабораційна діяльність, а саме участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнала та надала показання, згідно з якими, 21.03.2022 на територію села Широка Балка, Херсонської області, зайшли озброєні військові формування РФ. В цей час обвинувачена проживала в зазначеному населеному пункті в будинку АДРЕСА_3 зі своїми близьким: цивільним чоловіком  ОСОБА_9 , матір`ю ОСОБА_10 і батьком ОСОБА_8 . Мати в цей час тяжко хворіла. З моменту окупації населеного пункту військовими РФ в ньому почався безлад. Постійно проводились перевірки цивільного населення. Вона не підтримувала те, що відбувалося. Мешканці населеного пункту були налякані. Всім було відомо про випадок страти військовим РФ однієї з мешканок зазначеного населеного пункту, за непокору. В один із днів під час тимчасової окупації, приблизно в середині серпня 2022 року, ОСОБА_5 знаходилась вдома на подвір`ї. В цей час до будинку під`їхав військовий автомобіль, нього вийшли та підійшли до ОСОБА_5 двоє військовослужбовців РФ, які мали при собі зброю, були одягнені у форму без розпізнавальних знаків, із закритими балаклавами обличчями. Військові висунули їй вимогу пред`явити документи для перевірки та оглянули житло. Після того, як ОСОБА_5 надала документи, один з військових сказав іншому, що це вона. Зазначена обставина насторожила та налякала ОСОБА_5 . Далі військові РФ спитали ОСОБА_5 , чи правда, що вона приймала участь у проведенні виборчих процесів в Україні. ОСОБА_5 була налякана, зокрема і обізнаністю військових про те, що вона дійсно раніше приймала участь у проведенні виборів в Україні, та відповіла ствердно. Тоді військові РФ сказали, що треба, щоб ОСОБА_5 провела референдум на території населеного пункту, на що вона відповіла, що в неї немає для цього «аргументів», маючи на увазі підстави. Після цього, один з військових РФ запитав у ОСОБА_5 , чи її життя не є «аргументом» для цього, при цьому він тримав автомат в її бік та клацав ним. ОСОБА_5 злякалась і заплакала, після цього військові РФ пішли. Через деякий час додому повернувся ОСОБА_9 , якому вона розповіла, про те що трапилось. Через декілька днів до будинку ОСОБА_5 знову приїхали двоє російських військових, в цей час в помешканні перебував і ОСОБА_9 . Військові РФ знову спитали, чи потрібні їй ще якісь «аргументи» для участі в проведенні референдуму. Також вони нагадали ОСОБА_5 , що у неї тяжко хвора, лежача мати. Всі зазначені висловлювання та дії військових ОСОБА_5 розцінювала як погрози собі і близьким. Далі військові РФ сказали, що їй треба буде ходити по домівках мешканців з бюлетенями, також вони показали ОСОБА_5 списки мешканців зазначеного населеного пункту та наказали їх переглянула та повідомила, хто з мешканців вже помер. Вона переглянула списки та вказала тих осіб, які вона знала, що померли. В подальшому, 22 вересня 2022 року до ОСОБА_5 додому прийшли військові РФ та повідомили, що 23 вересня 2022 року о 09.00 год. їй необхідно прийти до дитячого садка в с. Широка Балка для проведення референдуму. У зазначений день і час ОСОБА_5 прийшла до приміщення дитячого садка, де вже були військові РФ. Також там вже була присутня місцева мешканка ОСОБА_11 . В приміщенні на столах лежали списки місцевих мешканців з адресами, бюлетені та прозорі урни для збору бюлетенів. Інші військові РФ, які були там, пояснили ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , що їм потрібно ходити по вулицях с. Широка Балка та пропонувати мешканцям населеного пункту проголосувати, видавати бюлетені, після чого збирати бюлетні в урни для голосування. З 23 до 26 вересня 2022 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_11 та двома озброєними військовослужбовцями РФ в супроводі ходили по вулицях та пропонували мешканцям населеного пункту проголосувати на референдумі з питання приєднання Херсонської області до складу РФ. Якщо люди не виявляли бажання приймати участь у голосуванні, вони не наполягали та цьому та йшли далі. Кожного дня, коли збирання голосів завершувалось ОСОБА_5 разом з ОСОБА_11 повертались до приміщення дитячого садка в с. Широка Балка, де сортували бюлетені та віддавали військовим РФ. 27 вересня 2022 року, в останній день референдуму, приблизно до дванадцятої години ОСОБА_5 разом з ОСОБА_11 перебували в приміщенні дитсадку в с. Широка Балка та збирали голоси від мешканців, які прийшли проголосувати. Після завершення голосування бюлетені забрали та увезли. Після 20 жовтня 2022 року додому ОСОБА_5 прийшли двоє російських солдат, один з яких дав їй конверт, в якому знаходилось грошові кошти в сумі сорок тисяч російських рублів. Зазначені кошти вона взяла, оскільки не хотіла викликати будь-яких підозр у військових РФ з приводу свого справжнього, негативного відношення, до того, що відбувається. Кошти вона витратила на лікування своєї хворої матері в лікарні, проте невдовзі мати все ж таки померла. Участь в проведенні референдумі вона взяла у зв`язку з погрозами збоку військових РФ, боючись за своє життя і здоров`я та життя і здоров`я своїх близьких. Про погрози збоку військових РФ, ще під час окупації, приблизно наприкінці вересня на початку жовтня 2022 року вона розповідала в ході приватних бесід своїм знайомим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Під час досудового розслідування вона не заявляла клопотань про допит вказаних осіб, оскільки слідчий не з`ясовував у неї детально вказані обставини. 
		Згідно з показаннями допитаного у судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_15 , під час тимчасової окупації у 2022 році с. Широка Балка Херсонської області збройними формуваннями РФ, він проживав у вказаному населеному пункті. В один із днів, коли в селі проводився референдум окупаційною влада, він їхав по вулиці на велосипеді та побачив раніше знайомих йому ОСОБА_5 та ОСОБА_16 , які йшли з бюлетенями у супроводі двох солдат РФ. Вони зупинили ОСОБА_15 та запитали, чи буде він голосувати, на що він відповів відмовою і поїхав далі у своїх справах. Під час спілкування військові РФ знаходились поруч з ними. Все було спокійно, йому не погрожували. На думку свідка військові, що супроводжували ОСОБА_5 , не погрожували їй. Пізніше, через декілька днів, ОСОБА_15 ще раз бачив ОСОБА_5 і остання знову пропонувала йому проголосувати на референдумі.
		Відповідно до показань допитаної у судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_17 , під час тимчасової окупації у 2022 році с. Широка Балка Херсонської області збройними формуваннями РФ, вона проживав у вказаному населеному пункті. Військові РФ поводили себе погано з місцевим населенням та їх боялися. Під час проведення референдуму окупаційною владою раніше знайомі їй ОСОБА_5 та ОСОБА_11 приходили до неї та пропонували проголосувати. ОСОБА_17 запитала, навіщо вони приймають участь у проведенні референдуму, на що ОСОБА_16 відповіла, що треба якось виживати.
		Згідно з показаннями допитаного у судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_9 - ОСОБА_5 є його цивільною дружиною. В період окупації у 2022 році с. Широка Балка Херсонської області, вони проживали у зазначеному населеному пункті в будинку АДРЕСА_4 разом з батьками ОСОБА_5 - ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . В один із днів в період окупації він повернувся додому та побачив, що ОСОБА_5 плаче. Вона пояснила, що додому приходили російські військові та примушували прийняти участь у псевдореферендумі. Вона намагалась відмовитись від участі в референдумі, проте їй почали погрожувати та вона сказала, що подумає. Через декілька днів до них додому на джипі знову приїхали військові РФ у формі зі зброєю та примушували ОСОБА_5 братиме участь у проведенні виборів, погрожуючи розправою. Під впливом погроз ОСОБА_5 погодилась прийняти участь у проведенні псевдореферендуму. Що саме ОСОБА_5 робила йому не відомо, лище зі слів останньої, він знає, що з іншою особою вони ходили по дворах, збираючи підписи мешканців. Також йому відомо, що ОСОБА_5 отримала за участь у референдумі грошові кошти, проте у якій сумі він точно не пам`ятає. Зазначені кошти ОСОБА_5 витратила на лікування своєї хворої матері. Про погрози збоку військових РФ з метою примушування ОСОБА_5 до участі у проведенні референдуму вони розповідали під час спілкування своїм знайомим: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . 
		Відповідно до показань допитаної у судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_14 , в період тимчасової окупації с. Широка Балка Херсонської області з 21.03.2024 до 11.11.2022, вона проживала у зазначеному населеному пункті за адресою: АДРЕСА_5 . В зазначений період часу обвинувачена ОСОБА_5 , яку вона знала раніше, також проживала у зазначеному населеному пункті зі своїми близьким. Російські військові чинили безлад у населеному пункті та їх боялися. Під час проведення референдуму окупаційною владою у вересні 2022 року, ОСОБА_5 приходила до дому ОСОБА_14 та питала чи буде вона приймати участь у голосуванні на референдумі, на що остання відмовилась. Разом з ОСОБА_5 була також раніше їй знайома мешканка села ОСОБА_11 та двоє озброєних військовослужбовців РФ. Пізніше, після референдуму, але ще в період окупації, приблизно у жовтні 2022 року, ОСОБА_5 приходила з її цивільним чоловіком ОСОБА_18 додому до ОСОБА_14 , для того щоб остання підстригла ОСОБА_19 . При цьому ОСОБА_14 звернула увагу, що ОСОБА_5 була у знервованому стані. В ході спілкування, коли ОСОБА_14 , ОСОБА_20 і ОСОБА_5 втрьох сиділи на кухні, на запитання ОСОБА_14 чому ОСОБА_5 прийняла участь у проведенні зазначеного референдуму, остання відповіла, що її примусили погрозами російські військові. Більш детально ОСОБА_14 не розпитувала ОСОБА_5 про зазначені обставини, оскільки боялася сама окупаційної влади та всі мешканці населеного пункту, в зазначений період часу, жили в атмосфері страху. 
		Також, під час судового розгляду, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, стороною обвинувачення надано та в судовому засіданні досліджено, наступні докази:
		-дані протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та довідками до них від 09.02.2023, за участю свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , від 14.02.2023 за участю свідків ОСОБА_23 ОСОБА_24 ОСОБА_25 , які, кожний окремо, з-поміж представлених для впізнання чотирьох осіб, впізнали ОСОБА_5 , як особу, яка наприкінці вересня 2022 року, під час проведення окупаційною владою референдуму з питання приєднання Херсонської області до складу РФ, ходила по домівках мешканців с. Широка Балка Херсонської області з бюлетенями та скринькою для голосування та збирала голоси мешканців. 
		-дані протоколу слідчого експерименту від 17.02.2023, проведеного за участю обвинуваченої ОСОБА_5 , під час якого остання надала відомості щодо обставин її участі у проведенні незаконного референдуму з питання приєднання Херсонської області до складу РФ у вересні 2022 року на території с. Широка Балка, Херсонської області, в тому числі відомості щодо здійснення психологічного тиску на обвинувачену ОСОБА_5 збоку представників збройного формування РФ з метою примушування її до участі у проведенні референдуму. 
		Оцінивши досліджені докази у відповідності до положень ст. ст. 89, 94 КПК України, суд не знаходить підстав для визнання їх неналежними або недопустими, проте приходить до висновку про недоведеність обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_5 , з огляду на наступне.    
		Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		До загальних засад кримінального провадження, закріплених у ч. 1 ст. 7 КПК України відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно з роз`ясненнями наданими у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 159/3738/16-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Так, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає доведеним стороною обвинувачення наявність у діяння ОСОБА_5 лише об`єктивної сторони злочину передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: участь обвинуваченої ОСОБА_5 у період з 23 по 27 вересня 2022 року у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області.
		Разом з цим, хоча суд і критично оцінює, з точки зору достовірності, відомості надані під час допиту, як обвинуваченою ОСОБА_5 , так і свідком ОСОБА_9 , щодо участі обвинуваченої у проведенні незаконного референдуму під дією психологічного примусу збоку представників збройних формувань РФ, оскільки зазначені особи вважаються зацікавленими у кримінальному провадженні, проте звертає увагу, що їх показання у повній мірі узгоджуються між собою, а також з показаннями свідка ОСОБА_14 , яка не є особою зацікавленою у кримінальному провадженні. 
		Показання свідка ОСОБА_15 , згідно з якими під час референдуму військовослужбовці РФ, що супроводжували ОСОБА_5 , їй не погрожували та через декілька днів остання повторно пропонувала йому проголосувати на референдумі, не суперечать показанням вищезазначених учасників судового провадження та не спростовують надані ними відомості щодо можливого перебування ОСОБА_5 під дією психологічного примусу.
		Крім того, суд звертає увагу, що відомості щодо здійснення психологічного тиску військовослужбовцями збройних формувань РФ на обвинувачену ОСОБА_5 з метою примушування її до участі у проведенні референдуму надавалися нею ще під час проведення досудового розслідування, зокрема при проведенні слідчого експерименту, проте жодних доказів на спростування зазначених відомостей, а також відомостей наданих свідками ОСОБА_26 та ОСОБА_14 стороною обвинувачення під час судового розгляду - не надано.
		При цьому суд вважає, що оскільки у судовому засідання допитано обвинувачену ОСОБА_5 , зі слів якої свідчила ОСОБА_14 , оцінивши показання останньої у відповідності до приписів ст. 97 КПК України, суд приходить до висновку про допустимість зазначеного доказу. 
		Факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів за участь у проведенні незаконного референдуму, з урахуванням доводів останньої щодо небажання викликати підозри у представників окупаційної влади та бажання уникнути створення небезпеки для себе і членів своєї сім`ї, також, на думку суду, не є свідченням добровільності участі обвинуваченої у незаконному референдумі. При цьому слід звернути увагу, що відомості про отримання грошових коштів за участь у проведенні референдуму повідомила сама обвинувачена та свідок сторони захисту ОСОБА_9 , в той час як сторона обвинувачення не надала інших доказів на підтвердження цієї обставини. 
		У розділі VIII КК України визначено обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. 
		Згідно зі ст. 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Питання прокримінальну відповідальністьособи зазаподіяння шкодиправоохоронюваним інтересам,якщо цяособа зазнала фізичногопримусу,внаслідок якоговона зберігаламожливість керуватисвоїми діями,а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
		Статтею 39 КПК України визначено, що не єкримінальним правопорушеннямзаподіяння шкодиправоохоронюваним інтересаму стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а такожсуспільним інтересамчи інтересамдержави,якщо цюнебезпеку вданій обстановціне можнабуло усунутиіншими засобамиі якщопри цьомуне булодопущено перевищеннямеж крайньоїнеобхідності.  Перевищенняммеж крайньоїнеобхідності єумисне заподіянняшкоди правоохоронюванимінтересам,якщо такашкода єбільш значною,ніж відверненашкода. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
		Під психічним примусом слід розуміти погрозу застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної чи моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, покалічити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу тощо) із метою спонукати її вчинити кримінальне правопорушення. Психічним примусом, зокрема, є: погроза застосування відповідного фізичного насильства, у тому числі за допомогою зброї; застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності.
		Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність ібезпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Відповідно до ст. 27 Основного закону кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України ч. ч. 3,4 ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення за стандартомпоза розумнимсумнівом суб`єктивної сторони злочину інкримінованого ОСОБА_5 , а саме: що участь у проведенні зазначеного незаконного референдуму обвинувачена приймала з прямим умислом, добровільно, за відсутності психологічного примусу збоку військовослужбовців збройних формувань РФ, тобто що ОСОБА_5 не діяла в стані крайньої необхідності, заподіюючи шкоду охоронюваним законом національним інтересам держави, з метою усунення небезпеки спричинення більшої шкоди, що безпосередньо загрожувала охоронюваним законом її правам та правам її близьких родичів, а саме: життю, здоров`ю і недоторканості і, що цю небезпеку в обстановці, що склалася, можна було усунути іншими засобами.
		Відповідно доп.3ч.1,ч.3ст.373КПК Українивиправдувальний вирокухвалюється уразі,якщо недоведено,що вдіянні обвинуваченогоє складкримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		За даних обставин, суд приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_5 . 
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 377 КПК України обвинувачена ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання. 
		Згідно з ч. 6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442КК України, застосовується запобіжний захід, визначенийп. 5ч. 1 зазначеної статті, а саме: тримання під вартою. 
		З огляду на зазначене суд не може при постановленні виправдувального вироку, застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 інший запобіжний захід, а тому до набрання законної сили вироком, на останню покладаються загальні обов`язки обвинуваченого, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема прибувати за викликом до суду, яким розглядається кримінальне провадження. 
		Цивільні позови у кримінальному провадженні - не пред`являлися, процесуальні витрати та речові докази  відсутні. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 284, 373, 374, 392, 395, 532 КПК України, -    
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 111-1 КК України, у зв`язку з не доведеністю,що вдіянні обвинуваченоїє складкримінального правопорушення та виправдати.
		Застосований до  ОСОБА_5  запобіжний захід, у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши її з-під варти в залі судового засідання.
		Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...