Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/2312/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: 25.07.2024. Зареєстровано: 25.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2024.
Дата набрання законної сили: 24.07.2024
Номер судового провадження: 22-ц/821/1091/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 липня 2024 року 
		м. Черкаси 
		 
		Справа № 712/2312/24Провадження № 22-ц/821/1091/24Категорія: 310010000   
		 
		 
		Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючої: Карпенко О.В. 
		суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
		за участю секретаря: Ярошенка Б.М.
		 
		учасники справи: 
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідач:  ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши упорядку письмовогопровадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвокатаСеменюк ОльгиГригорівни нарішення Соснівськогорайонного судум.Черкаси від22квітня 2024року(ухваленогопід головуваннямсудді ПироженкаС.А.в приміщенніСоснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		23 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася доСоснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 березня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 206.
		Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину  дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позивач вказує, що з грудня 2023 року сторони сімейних та подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, на даний час проживають окремо, шлюб має суто формальний характер.
		На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 13.03.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №206.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Соснівськогорайонного судум.Черкаси від22квітня 2024 року позов задоволено.
		Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 березня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 206 розірвано.
		Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишено  ОСОБА_5 .
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі605,60 грн.
		Зобов`язано Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області повернути позивачу ОСОБА_1 здержавного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає605(шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок,сплаченого при подачі позову до суду згідно квитанції від 22 лютого 2024 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк».
		Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що позов підлягає до задоволення, оскільки сім`я розпалась остаточно, для її відновлення можливостей немає, сторони сімейних відносин не підтримують, сімейні відносини поновлювати не збираються, подальше збереження сім`ї неможливе, спільне господарство не ведуть. За таких обставин, суд вважав за необхідне шлюб між сторонами - розірвати. Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити  ОСОБА_5 .
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі, поданій через засоби поштового зв`язку 22 травня 2024 року, представник позивача адвокат Семенюк О.Г., не погоджується з повнотою викладення мотивувальної частини рішення, вважає залишеним поза увагою суду першої інстанції обставин, що мають значення при вирішенні позовних вимог про розірвання шлюбу, у зв`язку із чим просила скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2024 року частково в частині визначення судом моменту припинення фактичних шлюбних стосунків сторін з літа 2023 року та викласти мотивувальну частині рішення в іншій редакції, визначивши, що припинення шлюбних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулося з грудня 2023 року.
		Апеляційна скарга,зокрема,мотивована тим,що в описовій частині рішення суд зазначив, що позивач вказує, що з грудня 2023 роки сторони сімейних та подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, на даний час проживають окремо, шлюб має формальний характер.
		Також в описовій частині судом зазначено, що відповідач визнав позовні вимоги, зазначив, що шлюбні відносини припинені фактично з літа 2023 року, примирення не можливе, питання про місце проживання дитини буде вирішено в подальшому судовому порядку. Відповідач конкретних строків не називає, посилається на пору року, яка фактично складається з трьох місяців та не надає доказів на підтвердження своєї позиції.
		Вказує, що позивач наполягає на тому, що сімейні та подружні відносини між нею та відповідачем були припинені саме в грудні 2023 року, а в лютому 2024 подружжя припинило спільно проживати.
		Зазначене підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме Актом опитування сусідів від 20.04.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 2014 по 2024 проживала разом зі своєю малолітньою донькою за адресою : АДРЕСА_1 , тобто за місцем реєстрації та фактичного проживання відповідача. Лише у січні 2024 ОСОБА_1 припинила шлюбні відносини з ОСОБА_2 і переїхала разом із донькою за іншою адресою; фото від 17.11.2023 і відеозаписом від 04.01.2024 та 12.02.2024.
		У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів у справі №711/1570/24, відповідач зазначив, що подружжя проживало однією сім`єю до грудня 2023 року включно.
		Тобто, шлюбні стосунки між сторонами точно не були припинені влітку 2023 і дані, зазначені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, не відповідають дійсності.
		 
		Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 206.
		Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину  дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		 
		Позиція Черкаського апеляційного суду
		 
		Згідно зіст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
		Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц).
		Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшов наступних висновків.
		 
		Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
		 
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).
		Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначені в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
		В силу положень ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте, завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
		Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.
		Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
		Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
		Згідно п.10 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
		Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя
		Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
		Згідно із ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 115 цього Кодексу документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції, встановивши, що з літа 2023 року сторони фактично сімейних та подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, на даний час проживають окремо, шлюб має формальний характер, та враховуючи, що проти задоволення позову про розірвання шлюбу відповідач не заперечував, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. 
		Проте, суд першої інстанції, в порушення ст. 264 ЦПК України, не встановив, з якого часу сторони не проживають разом.
		Як вбачається з позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 вказала, що сторони проживали разом до грудня 2023 року. Спільне життя з відповідачем не склалось, так як у них різні погляди на життя та подальше спільне життя неможливе, наголошувала на тому, що шлюбні відносини між сторонами припинені саме в грудні 2023 року.
		Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що проти вимоги позивача про розірвання шлюбу не заперечує, вказує, що подружжя проживало однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 до грудня 2023 року.
		В апеляційній скарзі сторона позивача посилалась на те, що сторони припинили шлюбні відносини в грудня 2023 року і на підтвердження зазначеного долучила до апеляційної скарги копію відзиву на позовну заяву у справі № 711/1570/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, з якого вбачається, що ОСОБА_2 вказав, що подружжя проживало однією сім`єю до грудня 2023 року; акт опитування сусідів від 20.04.2024, з якого також вбачається, що з 2014 по 2024 рік позивач проживала за місцем реєстрації та фактичного проживання відповідача, а також фото та відео.
		Сторона відповідача не скористалася своїм правом та не подала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому би висловила заперечення щодо дати припинення шлюбних відносин сторін саме з грудня 2023 року.
		Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами, приходить до висновку, що сторони не проживають разом з грудня 2023 року, не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини не підтримують.
		Шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків; позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
		Встановивши, що сім`я фактично припинила своє існування та зберегти її неможливо, оскільки сторони не заперечують проти розірвання шлюбу і збереження сім`ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, колегія суддів, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст.51 Конституції України), вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, що відповідає вимогам ст.ст.24,56 СК України.
		Водночас, колегія суддів зазначає, що невстановлення судом першої інстанції дати фактичного припинення шлюбних відносин сторін, є істотним порушенням вимог цивільного процесуального закону, що потягло за собою неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги в цій частині є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються відповідачем.
		Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, а тому його мотивувальну частину слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, та зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення щодо мотивів задоволення позовних вимог.
		Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки зміна мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення не призвела до іншого результату вирішення справи, то розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює.
		 
		Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд , -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		 
		Апеляційну скаргу  представника ОСОБА_1  адвоката Семенюк Ольги Григорівни - задовольнити частково.
		Рішення Соснівського районногосуду м.Черкаси від22квітня 2024року усправі запозовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірванняшлюбу -змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієїпостанови. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначенихЦПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча                            О.В. Карпенко
		 
		Судді                                 Л.І. Василенко
		 
		                                          О.М. Новіков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...